Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний Університет біоресурсів і природокористування
Інститут:
О
Факультет:
УІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Рослинництво
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Кафедра агрохімії та якості продукції
рослинництва ім О.І. Душечкіна
Пояснювальна записка до
СИСТЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ
План.
Вступ………………………………………………………………………3
1. Економічна та грунтово-кліматична характеристика господарства..5
2. Аналіз застосування органічних і мінеральних добрив у господарстві……….6
3. Баланс поживних елементів і гумусу в землеробстві господарства…………...6
3.1. Баланс азоту……………………………………………………………….7
3.2. Баланс фосфору…………………………………………………………...8
3.3. Баланс калію………………………………………………………………9
3.4. баланс гумусу……………………………………………………………10
4. Система удобрення культур в сівозмінах………………………………………11
5. План внесення добрив……………………………………………………………14
6. Розрахункові норми добрив для отримання запланованого урожаю…………16
7. Еколого-агрохімічний паспорт …………………………………………………17
Висновки…………………………………………………………………………….18
Використана література..…………………………………………………………...19
Вступ
Наукою та передовим досвідом доведено, що для вирощування високих урожаїв с/г культур треба вносити в грунт головних елементів живлення значно більше, ніж їх було використано рослинами для формування врожаю. В противному випадку відбувається поступове виснаження грунту і зниження врожаїв вирощуваних культур. Тому в комплексі заходів. Які спрямовані на підтримання бездефіцитного колообігу елементів живлення в землеробстві, важлива роль належить застосуванню добрив під с/г культури. При цьому необхідно правильно поєднувати органісні і мінеральні види добрив. Доведено, що гній і мінеральні добрива, які вносяться в еквівалентних нормах, на врожай вплливають приблизно однаково, але при їх поєднанні в сівозміні рівень використання рослинами елементів живлення підвищується. Крім того, системетичне внесення гною дає змогу підтримувати кількісь органічних речовин у грунті на певному рівні та швидше відновлювати порушений у ньому баланс поживних речовин, що винесені з врожаєм.
В сучасному рослинництві для отримання стабільно високих врожаїв культури вирощують в сівозмінах. Науково обгрунтоване чергування культур зумовлює певну систему землеробства (залежно від попередників під вирощувані культури), а також строки, способи і норми внесення добрив під заплановані врожаї. Ніяк не обійтись без чітко розробленої системи внесення добрив, яка б врахувала всі особливості дії і післядії добрив та потреби культур в елементах живлення.
Система удобрення в сівозміні - це багаторічний план внесення органічних і мінеральних добрив та хімічних меліорантів, розрахований на ротацію сівозміни, в якому передбачено норми, строки внесення, способи та своєчасність заробляння в грунт добрив залежно від урожаю, що планується, біологічних особливостей та чергування культур у сівозміні з урахуванням властивостей та поєднання органічних та мінеральних добрив, грунтово-кліматичних і економічних умов в господарстві, охорони навколишнього середовища. За допомогою системи удобрення вирішують такі завдання:
- забезпечення максимально можливої продуктивності сівозміни, високих і стійких урожаїв усіх культур;
- раціональне використання родючості грунту та її підвищення при агрономічно та економічно доцільному застосуванні добрив.
У системі удобрення особливу увагу приділяють культурам, які мають першочергове народногосподарське значення. Важливо забезпечити добривами насамперед ті культури, поширення яких обмежене грунтово- кліматичними умовами, які найсприятливіші для їх вирощування – цукрові буряки, озима пшениця, кукурудза на зерно та силос.Якщо сівозміни насичені технічними культурами (цукрові буряки), добрив виділяють більше.
1. Економічна і грунтово-кліматична характеристика господарства
Господарство АФ «Промінь» розташоване в Київській області, Бориспільсьому районі. Спеціалізація господарства – молочно-овочева.
Всього в господарстві орних земель - 2755 га, в тому числі в польовій сівозміні №1 – 1572 га, в №2 - 853 га, в кормовій сівозміні – 150 га, в овочевій сівозміні – 180 га. Також в господарстві відведено 413 га під сіножаті та 250 га засаджено садами.
Переважаючими грунтами є – лучні глеєві легкосуглинкові (2040 га) та сіроопідзолені легкосуглинисті (1686 га).
Табл. 1. Фізико - хімічні та агрохімічні показники:
Ґрунт
Гумус
рН
Нг
S
Ступінь насиченості основами
Рухомі форми мг/кг
Мекв/100г грунту
N
P2O5
K2O
Чорнозем опідзолений середньо-суглинковий
3,4
5,8
3,47
8,1
72
91
129
131
Сіроопідзолені легкосуглинкові
2,3
5,3
3,38
11,7
75
68
104
107
Лучні глеєві легкосуглинкові
2,9
5,9
82
с
В
2. Аналіз застосування органічних та мінеральних добрив у господарстві.
У господарстві мало вноситься органічних добрив на орні землі. Всього в сівозміні вгноюється три поля: кукурудза на зерно (25т/га), цукрові буряки (30т/га) і овочі (30т/га), загальна кількість внесених добрив становить 3800т, що зумовлює насиченість 1,5т/га в той час, коли оптимальна для підтримання балансу гумусу має сягати 14-16т/га.
Азотних добрив всього було внесено 265,5 ц, а саме під озиму пшеницю 290 ц/га; під кукурудзу на зерно 350 ц/га; під буряки цукрові 115 ц/га; під овочеві культури 70 ц/га. Насиченість азотними добривами становить 10,4 кг/га.
Фосфорних добрив було внесено всього 272ц, а саме під озиму пшеницю 30 кг/га; під кукурудзу на зерно (70 кг/га); під буряки цукрові (100 кг/га); під овочеві культури 60кг/га. Насиченість фосфорними добривами склала 10,7 кг/га.
Калійних добрив всього було внесено 282ц, а саме під озиму пшеницю 30кг/га; під кукурудзу на зерно 42 кг/га; під буряки цукрові 130 кг/га; під овочеві культури 60 кг/га; насиченість калійними добривами 11,1 кг/га
Загальна кількість поживних елементів NPK по господарству – 32,2 кг на 1 га.
3. Баланс поживних речовин в землеробстві господарства
Ступінь інтенсифікації та культури землеробства характеризує баланс головних елементів живлення в землеробстві окремого господарства, району, зони, країни.
Баланс елементів живлення – це математичний вираз їх коло обігу в землеробстві й біосфері. Він дає змогу вивчати винос їх з грнту з урожаєм та надходження в грунт з різних джерел і таким чином систематично контролювати й цілеспрямовано впливати на підвищення ефективності родючості грунтів внесенням добрив, хімічних меліорантів та інших засобів.
Баланс поживних елементів по господарству поділяється на:
3.1. Баланс азоту
Баланс азоту в землеробстві складається із статтей надходження і витрат. При цьому азот завжди має додаткові статті і надходження і витрат, порівняно з калієм і фосфором. Це пов’язано з надвисокою атмофільністю азоту. Винос азоту з врожаєм завжди залежить від культури, грунтово-кліматичних умов, удобрення, вологозабезпечення. Втрати азоту добрив (непродуктивні) представлені восновному газоподібними втратами і втратами від вимивання. Газоподібні втрати азоту пов’язані з мікробіологічними процесами денітрифікації, амоніфікації і нітрифікації з виділенням NH3, N2, N2O, NO.
З кожною тоною органічних добрив в грунт надходить 5 кг азоту. Не всі поживні речовини з добрив використовуються рослиною в перший рік, дещо залишається. Не потрібно забувати, що разом з насінням також вноситься певна кількість поживних елементів, при чому коефіцієнт використання елементів живлення з насіння вищий, ніж із добрив і грунту. Деяка кількість азоту може надходити на сільськогосподарську площу з атмосферними опадами переважно в аміачній формі, який звітрюється в повітря внаслідок мікробіологічних процесів, що відбуваються наповерхні грунту, та в меншій кількості в нітратній формі, яка утворюється внаслідок грозових розрядів. У Поліссі в середньому щорічно надходить 5 кг/га. Дуже вавжливою для балансу азоту є властивість його фіксуватися в грунті азотфіксуючими бактеріями, які знаходяться у бульбочкоподібних виростах кореневих волосків бобових культур і в ризосфері кореневої системи цих культур. Із збільшенням насиченості сівозміни бобовими культурами норми азотних добрив можна зменшувати, особливо для культури, що висівається наступною після бобової. Розміри надходження азоту через фіксацію вільноживучими мікроорганізмами ( бактерії, актиноміцети, дріжджові плісняві гриби) з атмоосфери залежать від наявності в грунті органічної речовини, реакції грунтового розчину, кількості внесених органічних і мінеральних добрив, зволоження. В Лісостепу цей показник склажає 5 кг/га.
Аналіз балансу азоту по господарству:
Загальний баланс азоту по господарсву є негативний - 6245ц (- 245,4кг/га), інтенсивність дорівнює 22,7%.
До статті надходження азоту:
+ з органічними добривами (230 ц);
+ з мінеральними добривами (391,7);
+ з насінням (141 ц );
+ з опадами (127,2 ц );
+ за рахунок фіксації азоту бульбочковими бактеріями на кореневій системі гороху, однорічних і багаторічних трав (734,3 ц);
+ за рахунок фіксації азоту вільноживучих бактерій ( 127,2 ц );
Всього надійшло на всю площу сівозміни (1777,8 ц).
До статтей втрат входять наступні:
- винос з врожаєм (7490,6 ц );
- втрати з добрив (252,8 ц);
Всього втратилось азоту з усієї площі (7830 ц).
3.2.Баланс фосфору
Для фосфору, як і для калію, статті надходження складають лише органічні і мінеральні добрива і вміст у насінні.
Загальний баланс фосфору по господарству негативний -1414,3ц (-55,5кг/га), інтенсивність дорівнює 23,3%.
До статтей надходження фосфору входять наступні:
- з органічними добривами ( 152,5 ц);
- з мінеральними добривами (272 ц );
- з насінням (16,9 ц).
Загальний прихід фосфору на всю площу 441,3 ц.
До статтей втрат входять наступні:
- винос з врожаєм (1894,3 ц).
3.3.Баланс калію
Загальний баланс калію по господарству негативний -4242,2ц(-166,7кг/га), інтенсивність дорівнює 11,9 %.
До статтей надходження калію входять наступні:
з органічними добривами (276ц);
з мінеральними добривами (281,8 ц);
з насінням (16,2 ц).
Всього прихід калію на всю пдощу 573,0 ц.
До статтей втрат входять наступні:
винос з врожаєм (4815,1 ц).
Аналіз даної системи застосування добрив показує, що дефіцит усіх елементів живлення перевищує допустимі норми за даними М.І.Прянишникова і І.М.Захарченка. Існуюча система не може забезпечувати отримання стабільних врожаїв і призведе до збіднення грунту на такі елементи, як калій і фосфор. Використання добрив забезпечує повернення винесених елементів живлення для азоту на 22,7%, для калію на 11,9%, для фосфору на 23,2%, що не допустимо за даними Д.М,Прянишникова, де азот і калій повинні повертатись на 80 %, а фосфор на 110%, а за даними І.М.Захарченка відсоток повернення має ще більше значення, ніж за М.І.Прянишниковим.
Необхідно забезпечити повернення поживних елементів у грунт, інакше він швидко буде втрачати природню родючість і погіршувати свої властивості. Деякі культури в сівозміні ( цукрові буряки, кукурудза на зерно, овочі), хоча і удобрюються, але не на всю площу, що не може забезпечити позитивний баланс вцілому по сівозміні, а лише на удобрювваних площах по азоту і калію і під цукровими буряками по фосфору.
3.4. Баланс гумусу
Вміст органічної речовини в грунті та її найціннішої складової частини – гумусу є важливим показником родючості, що характеризує його живильний режим, фізичні, фізико-хімічнітта біологічні властивості. Гумус відіграє важливу роль у грунтоутворенні завдяки участі в колообігу, геохімічній іграції та акумуляції значної частини зольних елементів. Він забезпечує створення агрономічно цінної структури та сприятливі водно-фізичні властивості грунту, теплоємність, теплопрвідність, буферність щодо змін реакції грунтового середовища.
Оптимальний баланс гумусу дуже важливий для підтримання показників родючості грунту, завдяки тому, що гумус є додатковим джерелом фосфору, калію і азоту при мінералізації гумусу.
По господарству баланс гумусу є негативний (-2992,4т, -1175кг/га). На всю площу утворилося гумусу 5354,6 т, а мінералізувалося 12347т.
Лише три культури в сівозміні не виснажують грунт, а збагачують його на гумус: позитивний баланс мають поля з овочами +154,3т ( +862 кг/га), однорічні трави +413 т ( +726 кг/га) і багаторічні трави +404 т (+1095 кг/га). Порівняно найменший дефіцит створюють озиме жито -7т (-158 кг/га) і гречка 4,6т (-242 кг/га). А найбільш виснажуючими кулльтурами даної сівозміни є: кормові коренеплоди, цукрові буряки і кукурудза на силос ( близько -4600 – 5700 кг/га) та кукурудза на зерно і овес (-2919 і 1784 кг/га відповідно).
Порушення балансу загрожує виснаженням грунту і різким зниженням врожаю. Необхідно вносити високі норми органічних добрив, довести насиченість до 10-13 т/га, дбати про залишення пожнивних решток, збільшити посіви багаторічних трав, висівати сидерати.
В даному господарстві баланси азоту, фосфору, калію та гумусу негативні, що свідчить про недостатнє внесення добрив як мінеральних так і органічних (насиченість складає 1,5 т/га).
4. Система удобрення культур в сівозмінах
Удобрення в польовій сівозміні
Система удобрення в сівозміні – це багаторічний план, розрахований на ротацію, використання органічних, мінеральних та інших добрив, в якому передбачаються норми внесення добрив, і способи зароблення залежно від запланованого урожаю, біологічних особливостей рослин і від чергування їх у сівозміні з урахуванням властивостей добрив, грунтово-кліматичних та інших умов. Доведено, що коли добрива використовують в сівозміні використовуються за науково-обгрунтованою системою за чіткого дотримання всіх вимог і високої агротехніки, створюються умови для підвищеної родючості грунту і постійного зростання врожайності.
Система удобрення в сівозміні є складовою частиною системи використання добрив в господарстві – комплексу організаційно-господарських та агротехнічних заходів щодо раціонального використання добрив в умовах конкретного господарства, з метою підвищення врожайності і якості продукції, а також підвищення родючості грунту за одночасного зменшення собівартості продукції. Вона включає такі заходи, як
накопичення гною і правильне його зберігання;
заготівля торфу і його використання його на добрива (виготовлення компостів);
заготівля і зберігання пташиного посліду, золи та інших місцевих добрив і організація їх зберігання (будівництво складів);
своєчасний вивіз органічних добрив на окремі поля відповідно до передбачуваних норм;
механізація внесення, своєчасне і правильне заробляння органічних і мінеральних добрив під окремі культури в сівозміні;
заготівля насіння і посів рослин на зелене добриво;
організація праці і транспортних засобів щодо здійснення системи використання добрив.
Система удобрення культур в сівозміні складається щорічно, враховуючи попередника, родючість грунту, вирощувані культури тощо. Рекомендовані норми добрив розробляються з науковими установами.
Польова сівозміна №1, з середнім розміром поля 100 га, має таке чергування культур:
озима пшениця;
цукрові буряки;
кукурудза на силос;
горох;
озима пшениця;
цукрові буряки;
ячмінь+конюшина.
конюшина.
Сумарна потреба в азотних добривах (за поживною речовиною) для всіх культур в сівозміні становить 920 ц, а враховуючи, що середньозважене забезпечення фосфором ґрунту середнє, то потреба не змінюється. Потреба в фосфорних добривах(за поживною речовиною) становить 1080 ц (1080 ц з врахуванням середньої середньозваженої забезпеченості фосфором). Потреба в калійних добривах (за поживною речовиною) становить 930 ц (1023 ц з урахуванням забезпеченості ґрунту).
Для забезпечення насиченості органічними добривами 12,2 т/га потрібно внести 11000 т гною, що так важливо для підтримання позитивного балансу в грунті. Органічні добрива будуть вноситись під цукрові буряки по 45т/га на два поля і під пшеницю озиму в нормі 20 т/га перегною на одне поле.
Реакція ґрунтового середовища має показник 5,8, а гідролітична кислотність становить 3,47 мг-екв/100 г. грунту, тому потрібно проводити вапнування на двох полях сівозміни по 2,5 т вапна.
Система удобрення в овочевій сівозміні
Господарство має молочно-овочеву спеціалізацію, тому овочева сівозміна займає важливе місце. Дана сівозміна п’ятипільна з середнім розміром поля 36га з таким чергуванням культур:
картопля;
цибуля;
морква;
капуста рання;
Столові буряки.
За розрахованою системою визначаємо норму добрив, яку потрібно внести в поля даної сівозміни. Азоту потрібно 151,2 ц, з урахуванням забезпеченості ґрунту така ж норма. Фосфору потрібно відповідно 126 ц та 113,4 ц. Калію потрібно відповідно 169,2 ц та 169,2ц.
Для отримання насиченості по органічним добривам 12 т/га потрібно внести 60 т гною під культури, що добре реагують на внесення органічних добрив (капуста рання і картопля). Вапнування теж необхідно провести в двох полях ( картопля та морква) по 2,5 т/га. При цьому обов’язкове додаткове внесення борних добрив при вирощуванні врожаїв бор залежних картоплі і моркви, адже бор зв’зується кальцієм.
5. План внесення добрив під врожай наступного року
При складанні річного плану внесення добрив необхідно враховувати:
запланований врожай;
ресурси мінеральних добрив та їх асортимент, що планується закупити для господарства в наступний рік;
можливість нагромадження міцевих добрив;
особливості кожного поля;
попередник і його удобрення4
досягнення науки і передового досвіду на рік складання плану.
План показує потребу в добривах на один рік, закупівельна можливість від потреби становить по азотним добривам 70% - 644ц, фосфорним і калійним по 60%, що становить відповідно 648 і 614 ц.
Органічні добрива вносимо під два поля цукрових буряків по 45т/га та під поле пшениці озимої 20т/га.
Підживлення, припосівне,передпосівне та основне удобрення будемо коректувати з урахуванням закупок, вносячи добрива тільки під основні культури в сівозміні для господарства.
Для підживлення використовуємо аміачну селітру 329 ц, КАС 156 ц, карбамід 129 ц, суперфосфат 150 ц, калій хлористий 50 ц.
В припосівному внесенні добрив вносимо нітроамофоску (17:17:17) 410ц .
Передпосівне удобрення не застосовуємо, адже грунти утримують в собі внесені поживні речовини і вони не вимиваються.
Залишок добрив від потреби вносимо в оснвне удобрення. Для цього застосовуємо аміачну селітру 160 ц, аміак рідкий безводний 405 ц, амофос 840ц, суперфосфат 300 ц, калій хлористий 381 ц.
В овочевій сівозміні в основному, підживленні, припосівному, передпосівному удобренні зменшуємо дозу добрив з урахуванням закупок, аналогічно до польової сівозміні.
Органічні добрива вносяться під капусту (30 т/га) та під картоплю (30т/га). В діючій речовині азоту потрібно внести 106 ц, фосфору – 76 ц, калію – 102 ц. З добрив в підживлення вносять КАС 61,2 ц і Yara Mila 36 ц.
В припосівне удобрення вносять нітроамофоску 64,8 ц і суперфосфат 5,4ц. В основне удобрення вносять аміачну селітру 91,8 ц, тукосуміші 288 ц, амофос 320 ц. В обох сівозмінах вносяться менші норми всіх мінеральних добрив за потребу. Особливістю удобрення культур в овочевій сівозміні є обережне поводження з хлорвмісними калійними добривами, які погано впливають на якість овочевої продукції.
Заплановані норми і види добрив можна внести такими технічними засобами: РУМ – 6 + МТЗ-80 для гранульованих добрив. Стрикоза – для рідких мінеральних добрив, ПРТ-16 – для органічних добрив. «Галєщина» дискова борона для кореневого підживлення вегетуючих культур, сівалка СЗТ-5,4 для ранньовесняного підживлення озимих культур. Shtrigel – для підживлення під час вегетації.
Загальна потреба в добривах.
Розрахувавши потребу добрив окремо по двох сівозмінах, необхідно розрахувати загальну потребу добрив на дві разом.
Загальна потреба в добривах під врожай наступного року для обох сівозмін становить:
по діючій речовині: азоту - 750 ц, фосфору – 724 ц, калію – 716 ц.
по фізичній масі гною – 13160 т, аміачної селітри – 489 ц, карбаміду – 221 ц, КАС – 217,2 ц, аміак безводний – 405 ц, суперфосфат – 477 ц, фосфоритне борошно – 90 ц, калій хлористий - 528,2 ц, Yara Mila - 36 ц, тукосуміші – 288 ц, нітроамофоски 474,8 ц, амофоска – 1160 ц.
Маленьким секретом підвищення врожайності вирощуваних культур є застосування мікродобрив хоча і в малих, зате ефективних дозах. Обробка насіння мікродобривами перед посівом: пшениця озима Cu i Zn,цукрові буряки і картопля з морквою B i Mn, кукурудза Zn i Mn,бобові культури Мо.
Загальна потреба в мікродобривах 100л Примус семена, 3500 л «Нутріван плюс»
Мінеральні добрива вносились в такі строки внесення:
в основне;
припосівне;
підживлення.
6. Розрахунок норм добрив під майбутній врожай
6.1. Балансово - розрахунковий метод
Метод базується на наступних даних: запланованої урожайності для даної культурі ( для картоплі 40 т/га ), використання культурою поживних речовин за рахунок родючості грунту, а також внесених органічних та мінеральних добрив. Отже, під картоплю із запланованованою врожайністю 40 т/га потрібно внести 50 т/га органічних добрив та 136 кг N, 12 кг P2O5, 48 кг К2О. При наступному розподілі по строках:
- під основне N – 100 кг/га, P2O5 – 12 кг/га,К2О – 48 кг/га; 50т перегною.
- при підживленні - 36 кг/га N.
6.2. За виносом елементів живлення запланованим приростом урожаю
Балансово-розрахунковий метод визначення норм добрив на приріст врожайності відрізняється тим, що ефективна родючість грунту враховується не як запас рухомих поживних речовин, а як готова продукція, зокрема фактична середня врожайність цієї культури, вирощена за останні 3-5 років на даному полі.
При врожайності картоплі – 350 ц/га на приріст 50 ц/га слід внести:
- під основне 50 т органічних добрив.
Поживних речовин з перегною вистачить, щоб повністю забезпчити потребу культури в елементах живлення для формування додаткових 50 ц/га продукції.
7. Еколого - агрохімічний паспорт поля
Еколого - агрохімічний паспорт поля - це документ, в якому зосереджена інформація про родючість грунтів та їх агроекологічний стан, оскільки внього включені показники не лише родючості, але й дані про забрудненість грунтів токсикантами антропогенного походження.
Агрохімічна оцінка грунту визначається в балах за показниками родючості грунту в орному шарі: азоту, що легко гідролізується, рухомого фосфору і обмінного калію, а також рухомих форм мікроелементів.
Екологічний стан грунтів визначається негативним антропогенним впливом, окрема, забруднення радіонуклідами, важкими металами, залишками пестицидів та іншими факторами. Під впливом техногенних факторів якість грунту знижується, що потребує внесення поправок в агрохімічну оцінку на забруднення радіонуклідами, важкими металами, залишками пестицидів.
Висновок
Сучасний рівень землеробства і рослинництва в тому числі передбачає застосування інтенсивних технологій із обов’язковим внесенням запланованих норм добрив під вирощувані культури.
Досвід показує, що тільки тоді, коли добрива вносять на полях сівозміни за певною науково - обгрунтованою системою за чіткого виконання всіх вимог правильної сівозміні та високого рівня агротехніки, створюються оптимальні умови для підвищення родючості грунту і безперервного підвищення врожайності.
Система застосування добрив у господарстві передбачає проведення таких заходів: нагромадження гною та правильне його зберігання; своєчасне вивезення органічних добрив на поля згідно з передбаченими нормами; механізація внесення; висівання сидератів і інше;
Часто буває так, що закупівельна спроможність господарства складає лише 60-70% від запланованої норми добрив. В такому разі керівництво приймає рішення забезпечити повною нормою добрив лише бюджетоутворюючі культури господарства та овочі, в той час коли неосновні культури отримують нижчі норми добрив або взагалі формують свій урожай завдяки природній родючості грунту.
Плануючи види добрив, необхідно звернути увагу на наявність таких на ринку країни чи можливість закупки їх закордоном. В основне удобрення можна вносити такі добрива, я безводний аміак, калій хлористий і фосфоритне борошно, які не надто вартісні і дають гарний результат. При удобренні картоплі і овочевих культур слід пам’ятати про хлорофобність цих культур, тож підбирати калійні добрива слід ретельно, без хлору.
Правильно підібрані добрива слід внести в грунт належним чином, щоб не відбулися непродуктивні втрати поживних елементів за рахунок вивітрювання і виимивання. Для цього використовують технічні засоби для внесення добрив у грунт під час посіву, основного обробітку грунту чи вегетації рослин, а також нанесення на поверхню листка рідких добрив, що швидко включаються в обмін речовин рослин.
При вирощування врожаїв сільськогосподарських культур потрібно дбати про те, щоб винесені урожаєм поживні елементи з грунту були повністю чи з надлишком повернуті назад з добривами, інакше відбудеться неминуче збіднення грунтів на основні макроелементи і гумус, що різко знизить рівень врожайності грунту і вирощуваних культур.
Література
1. Агрохімія: підручник/М.М. Городній, А.В.Бикін, Л.М.Нагаєвська – К.: «Алефа»,2003.- 786 с.
2. Система застосування добрив: Підручник / А. П. Лісовал, В. М. Макаренко, С. М. Кравченко. - К.: Вища шк., 2002. - 317 с.
3. Добрива та їх використання: Довідник / І. У. Марчук, В. М. Макаренко, В. Є. Розстальний, А. В. Савчук. - К.: 2002 - 243 с.
4. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану ґрунтів України: Довідкове видання / Носко Б.С., Прістер Б.С., Лобода М.В.- К.: Урожай, 1994. –
5. Грунтознавство з основами геології: Навчальний посібник / О.Ф. Гнатенко, М.В. Капштик, Л.Р. Петренко, С.В. Вітвицький. – К.: 2005. – С.387-457.
6. Агрохімічний аналіз. М.М.Городній, А.В.Бикін, А.Г.Сердюк. Підручник/За ред. М.М.Городнього.-К., Арістей, 2007 – 624 с.
06.11.2016 22:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора