Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний Університет біоресурсів і природокористування
Інститут:
О
Факультет:
УІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Рослинництво
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Кафедра агрохімії та якості продукції
рослинництва ім О.І. Душечкіна
Пояснювальна записка до
системи застосування добрив
ПЛАН
Вступ 3
1. Характеристика господарства 4
2. Аналіз застосування органічних і мінеральних добрив 5
3.Баланс поживних елементів і гумусу у господарстві 6
3.1. Баланс поживних елементів 6
3.2. Баланс гумусу 7
4. Система застосування добрив 8
4.1 В польовій сівозміні 8
4.2 В овочевій сівозміні 9
5. План внесення добрив під врожай наступного року 9
6. Розрахунок норм добрив під майбутній врожай 11
6.1. Балансово - розрахунковий метод 11
6.2. За виносом елементів живлення запланованим приростом урожаю 11
7. Еколого - агрохімічний паспорт поля 12
Висновки 13
Література………………………………………………………………………
Вступ
Вивчення колообігу речовин у землеробстві та визначення заходів впливу на хімічні процеси, що відбуваються в грунті й рослині, які можуть підвищувати врожай та поліпшувати якість продукції, є одним із основних завдань агрохімії. Найважливішим фактором регулювання коло обігу речовин у землеробстві є застосування добрив на науковій основі, тобто врахування конкретних умов, у яких вони матимуть найвищу ефективність.
Якщо, наприклад, втрати поживних речовин унаслідок виносу з урожаєм не відшкодовується після внесення добрив та інших джерел, то відбувається поступове виснаження грунту і зниження врожаю. Тому в комплексі заходів, які спрямовані на підтримання бездефіцитного колообігу елементів живлення в землеробстві, важлива роль належить застосуванню добрив під сільськогосподарські культури.
Система удобрення в сівозміні - це багаторічний план внесення органічних і мінеральних добрив та хімічних меліорантів, розрахований на ротацію сівозміни, в якому передбачено норми, строки внесення, способи та своєчасність заробляння в грунт добрив залежно від урожаю, що планується, біологічних особливостей та чергування культур у сівозміні з урахуванням властивостей та поєднання органічних та мінеральних добрив, грунтово-кліматичних і економічних умов в господарстві, охорони навколишнього середовища. За допомогою системи удобрення вирішують такі завдання:
- забезпечення максимально можливої продуктивності сівозміни, високих і стійких урожаїв усіх культур;
- раціональне використання родючості грунту та її підвищення при агрономічно та економічно доцільному застосуванні добрив.
Характеристика господарства
Агрофірма “МРІЯ” знаходиться в Татарбунарському районі Одеської області. Господарство має зерно – м'ясо – молочну з розвиненим овочівництвом напрям спеціалізації.
У використанні агрофірма має 3000 га орних земель( 1500 га під польову сівозміну, 900 га під овочеву, 200 га займають сіножаті та 100 – сади).
Найбільшу площу в господарстві займають чорноземи звичайні(247 га), які характеризуються дуже низьким вмістом азоту(2,8 мг/100 г гр.), середнім вмістом фосфору(13,3 мг/100 г гр.) та підвищеним вмістом калію( 9,2 мг/100 г гр.) Гідролітична кислотність цих грунтів становить 1,3 мекв/100 г гр., сума ввібраних основ 33мекв/100 г гр., насиченість основами становить 91%.Також в господарстві є чорноземи звичайні малогумусні неглибокі, карбонатні.
Аналіз застосування органічних і мінеральних добрив
Всього в господарстві було внесено 48930т органічних добрив, 1511,1ц азотних, 1525,2- фосфорних, 1542,2 ц калійних. В середньому на 1 га ріллі було внесено 154 кг NPK.
У господарстві вносилась достатня кількість органічних добрив. Органіка вносилась під такі культури: озима пшениця -30 т/га, кукурудза на зерно – 35 т/га, кукурудза на силос – 30 т/га, соняшник – 25т/га, під сади було внесено 25 т/га.
В середньому на 1 га ріллі органічних добрив становило 16,3 т.
Азотні добрива були внесені під такі культури: озима пшениця – 90 кг/га, овес – 25 кг/га, кукурудза на зерно – 85 кг/га, горох 30 кг/га, кукурудза на силос – 110 кг/га, соняшник – 87 кг/га, соя – 45 кг/га.
В середньому на 1 га ріллі азоту становило 50,3 кг.
Фосфорні добрива були внесені під озиму пшеницю – 80 кг/га, овес – 35 кг/га, кукурудзу на зерно – 85кг/га, горох – 60 кг/га, кукурудзу на силос – 95 кг/га соняшник – 87 кг/га, сою – 50 кг/га, а також під багаторічні трави – 60 кг/га.
В середньому на 1 га ріллі було внесено 50,8 кг фосфору.
Калійні добрива вносились під озиму пшеницю – 80 кг/га, овес – 35 кг/га, кукурудзу на зерно –90/га, горох – 62 кг/га, кукурудзу на силос – 95 кг/га соняшник – 80 кг/га, сою – 50 кг/га, а також під багаторічні трави – 60 кг/га.
В середньому на 1 га ріллі було внесено 51,4 кг калію.
3.Баланс поживних елементів і гумусу у господарстві
Баланс елементів живлення в землеробстві залежно від того, які завдання вирішують, поділяють на три види: зовнішньогосподарський, біологічний,
господарський.
Зовнішньогосподарський баланс – це відчуження елементів живлення з продукцією рослинництва і тваринництва та надходження їх з мінеральними добривами, насінням, кормами. Цей вид балансу використовують під час вивчення коло обігу речовин з урахуванням спеціалізації господарства.
Біологічний баланс ураховує масу елементів живлення в біологічному врожаї, вміст і динаміку їх у грунті.
Господарський баланс – є найбільш поширеним, ґрунтується на виносі поживних речовин з урожаєм основної і побічної продукції. Цей баланс може бути вихідним(валовим, загальним) або ефективним( продуктивним, активним)
3.1. Баланс поживних елементів
Баланс поживних елементів у землеробстві господарства є науковою основою для розробки правильної системи удобрення культур у сівозмінах. Вивчення надходження і витрат поживних речовин у землеробстві дає можливість контролювати їх кругообіг у господарстві шляхом хімізації землеробства.
Баланс азоту в господарстві
Загальний баланс азоту по господарсву є позитивний–148,5ц (13,6кг/га), інтенсивність дорівнює 110,2%.
До статтей надходження азоту в грунт входять наступні(всьго кг):
з органічними добривами (729,5 кг/га);
з мінеральними добривами(500,3кг/га);
з насінням (36,8кг/га);
з опадами (43,8кг/га)
за рахунок фіксації азоту бульбочковими бактеріями (207 кг/га);
за рахунок фіксації азоту вільноживучих бактерій (87,24 кг/га).
До статтей втрат входять наступні:
винос врожаєм (1383,2кг/га);
втрати з добрив(74,8кг/га)
Баланс фосфору
Загальний баланс фосфору по господарству є позитивний – 427,4ц (39,2/га), інтенсивність дорівнює 193,5%.
До статтей надходження фосфору входять наступні:
з органічними добривами (364кг/га);
з мінеральними добривами (507,4 кг/га);
з насінням (12,4/га).
До статтей втрат входять наступні:
винос з врожаєм (416,8кг/га).
Баланс калію
Загальний баланс калію по господарству негативний 223,3ц(20,5кг/га), інтенсивність дорівнює 119 %.
До статтей надходження калію входять наступні:
з органічними добривами (875,1кг/га);
з мінеральними добривами 466,5 кг/га);
з насінням (6,2 кг/га).
До статтей втрат входять наступні:
винос з врожаєм (10765,5кг/га).
Проаналізувавши дану систему застосування добри в у агрохолдингу “Мрія” , я дійшов висновку, що вона могла дати досить високі врожаї сільськогосподарських культур. Адже для підвищення врожаїв і родючості грунту відшкодування має становити: для азоту 80%, для фосфору – 130-150%, для калію – 100-115%, за Захарченком .
Лімітуючим фактором подальшого підвищення врожайності може стати реакція грунтового розчину , вологозабезпеченість , рівень агротехніки, сортові особливості культур.
3.2. Баланс гумусу
Оптимальний баланс гумусу дуже важливий для підтримання показників родючості грунту, завдяки тому, що гумус є додатковим джерелом фосфору, калію і азоту при мінералізації гумусу.
Від його вмісту значною мірою залежать такі властивості грунту, як теплоємність, теплопровідність, буферність.
Баланс гумусу для полів агрохолдингу польової сівозміни має від’ємний характер – 254,3т (-233,3 кг/га). Основними причинами цього є високий рівень мінералізації, що становив 2002,6 т на всю площу полів(1089,9 га), наявністю в сівозміні культур, що є досить виснажуючими для грунту кукурудза на зерно(-22,5т, враховуючи те, що під дану культуру було внесено 35 т/га гною!), кормовий буряк(-192,5т). Позитивний баланс мали такі культури, як озима пшениця(257,8т), соняшник(72,2т), що повязано із внесеняям під них органічеих добрив.
Отже, можна зробити висновок, що для зменшення втрат гумусу та стабілізації його в грунті потрібно вносити оптимальні норми органічних та мінеральних добрив, активно включати в сівозміни багаторічні трави, та дотримуватись оптимального співвідношення між зернобобовими та просапними культурами в сівозміні, також позитивно на баланс впливає раціональний обробіток грунту та використання різного роду меліорантів.
4.Система застосування добрив
Доведено, що коли добрива використовують в сівозміні використовуються за науково - обґрунтованою системою за чіткого дотримання всіх вимог і високої агротехніки, створюються умови для підвищеної родючості гранту і постійного зростання врожайності.
Система удобрення в сівозміні є складовою частиною системи використання добрив в господарстві – комплексу організаційно-господарських та агротехнічних заходів щодо раціонального використання добрив в умовах конкретного господарства, з метою підвищення врожайності і якості продукції, а також підвищення родючості гранту за одночасного зменшення собівартості продукції. Вона включає такі заходи, як
накопичення гною і правильне його зберігання;
заготівля торфу і його використання його на добрива (виготовлення компостів);
заготівля і зберігання пташиного посліду, золи та інших місцевих добрив і організація їх зберігання (будівництво складів);
своєчасний вивіз органічних добрив на окремі поля відповідно до передбачуваних норм;
механізація внесення, своєчасне і правильне заробляння органічних і мінеральних добрив під окремі культури в сівозміні;
заготівля насіння і посів рослин на зелене добриво;
організація праці і транспортних засобів щодо здійснення системи використання добрив.
Отже, система удобрення в сівозміні – це багаторічний план, розрахований на ротацію, використання органічних, мінеральних та інших добрив, в якому передбачаються норми внесення добрив, і способи заробляння залежно від запланованого урожаю, біологічних особливостей рослин і від чергування їх у сівозміні з урахуванням властивостей добрив, ґрунтово-кліматичних та інших умов.
4.1 В польовій сівозміні
Польова сівозміна №1, з середнім розміром поля 150 га, має таке чергування культур:
озима пшениця;
сорго;
озимий ячмінь;
горох;
озима пшениця;
кукурудза на зерно;
соя;
кормовий буряк;
соняшник;
овес.
Сумарна потреба в азотних добривах (за діючою речовиною) для всіх культур в сівозміні становить 1005 ц, а враховуючи, що середньозважене забезпечення фосфором ґрунту середнє, то потреба не змінюється. Потреба в фосфорних добривах(за діючою речовиною) становить 1162,5ц . Потреба в калійних добривах (за діючою речовиною) становить 945 ц (496,1 ц з урахуванням забезпеченості ґрунту).
Також під такі культури, як озима пшениця(поле №1) буде внесено 20 т органічних добрив, кукурудза на зерно – 30 т, соняшник – 30 т, адже вони досить добре реагують на органічні добрива.
4.2 В овочевій сівозміні
Господарство має потужну овочеву спеціалізацію, тому овочева сівозміна займає дуже важливе місце. Сівозміна шестипільна з середнім розміром поля 150га з таким чергуванням культур:
капуста цвітна;
огірки;
помідори;
морква;
ярий ячмінь + б/т;
б/т.
Потреба в азоті становить 577,5ц, з урахуванням забезпеченості ґрунту вона зросла до – 750,8ц. Фосфору потрібно 600 ц. Калію потрібно відповідно 553,5 ц та 415,12ц.
5.План внесення добрив під врожай наступного року
При складанні річного плану внесення добрив необхідно враховувати:
запланований врожай;
ресурси мінеральних добрив та їх асортимент, що планується закупити для господарства в наступний рік;
можливість нагромадження міцевих добрив;
особливості кожного поля;
попередник і його удобрення4
досягнення науки і передового досвіду на рік складання плану.
План показує потребу в добривах на один рік, закупівельна можливість від потреби становить по азотним добривам 70% , фосфорним- 50% і калійним по 60.
Отже, врахувавши фінансові можливості агрохолдингу маємо такі норми добрив(по діючій речовині) для культур польової сівозміни вцілому: азоту – 704ц, фосфору- 580ц і калію – 576ц. Органічні ж добрива внесемо на трьох полях сівозміни: під озиму пшеницю- 20т, кукурудзу на зерно – 30т, під кормовий буряк – 30 т/га.
Удобрення будемо коректувати з урахуванням закупок, вносячи добрива тільки під перспективні культури в сівозміні для господарства(озима пшениця, кукурудза на зерно, соняшник та, частково, кормовий буряк).
Для основного удобрення використовуємо сечовину, потреба в якій для рольової сівозміни становить- 75,9 ц,(під о.п.), аміачну селітру, під соняшник та кукурудзу на зерно, потреба в селітрі – 153ц., також вносимо натрієву селітру під кормові буряки, оскільки ця культура добре реагує на натрій, потреба – 165,5ц. Суперфосфат простий гранульований – 345ц, калій хлористий(144ц) та калійну сіль(241,5ц)
Передпосівне удобрення є недоцільним для полів даного господарства, адже поживні речовини, внесені в основне удобрення не вимиватимуться, оскільки в степу простежується досить вагомий дефіцит вологи.
Припосівне внесення здійснюємо за рахунок нітроамофоски, потреба в якій становитиме 76,5 кг, також використовуємо суперфосфат простий гранульований(165ц).
Розраховуючи підживлення, ми ставимо приорітети на ті ж культури, що й в основному внесенні.Підживлюємо озиму пшеницю, та кукурудзу на зерно сечовиною, потреба в якій становитиме 165,5ц.
В овочевій сівозміні в основному підживленні, припосівному, передпосівному удобренні зменшуємо дозу добрив з урахуванням закупок, аналогічно до польової сівозміні.
Органічні добрива вносяться під огірки (20 т/га) та під помідори(40т/га).
В припосівне удобрення вносять нітроамофоску 107,1ц. В основне удобрення вносять аміачну селітру 153 ц, сечовину 27,6ц, суперфосфат 195 ц, калімагнезію 121,8ц, калій хлористий 108ц. Підживлення проводять нітроамофоскою 45,9ц та сечовиною 27,6ц Особливістю удобрення культур в овочевій сівозміні є обережне поводження з хлорвмісними калійними добривами, які погано впливають на якість овочевої продукції.
Отже, загальна потреба в добривах для господарства становить:
Аміачна селітра – 342ц;
Сечовина – 296,7ц;
Натрієва селітра – 165,5 ц;
Суперфосфат простий гран. -705ц;
Калійна сіль -241,5ц;
Калій хлористий – 252 ц;
Калімагнезія – 121,8ц;
Нітроамофоска – 229,5.
6.Розрахунок норм добрив під майбутній врожай
6.1. Балансово - розрахунковий метод
Для розрахунку необхідної кількості добри під запланований урожай озимої пшениці 4,5 т/га, ми враховуємо винос поживних речовин врожаєм, кількість внесених органічних добрив, коефіцієнти засвоєння та використання поживних речовин рослиною.Визначивши скільки потрібно довнести поживних речовин з добривами, а саме 72кг/га, розраховуємо необхідну кількість поживної речовини азоту, залежної від коефіцієнта засвоєння поживних речовин з мінеральних добрив( N-50%)Отже, для отримання запланованого врожаю озимої пшениці нам потрібно довнести в основне удобрення 40 кг/га азоту.
6.2. За виносом елементів живлення запланованим приростом урожаю
Для розрахунку необхідної кількості добри під запланований приріст урожаю озимої пшениці 15ц/га(середній врожай за попередні 3 роки становив 30 ц/га, запланований- 45ц/га), ми з’ясували, що для досягнення цілі, нам потрібно звернути увагу на рівень агротехніки в господарстві, зволоженісь грунту,а також на сортові особливості озимини, оскільки система удобрення є оптимальною.
7. Еколого - агрохімічний паспорт поля
Еколого - агрохімічний паспорт поля - це документ, в якому зосереджена інформація про родючість грунтів та їх агроекологічний стан, оскільки внього включені показники не лише родючості, але й дані про забрудненість грунтів токсикантами антропогенного походження.
Агрохімічна оцінка грунту визначається в балах за показниками родючості грунту в орному шарі: азоту, що легко гідролізується, рухомого фосфору і обмінного калію, а також рухомих форм мікроелементів.
Екологічний стан грунтів визначається негативним антропогенним впливом, окрема, забруднення радіонуклідами, важкими металами, залишками пестицидів та іншими факторами. Під впливом техногенних факторів якість грунту знижується, що потребує внесення поправок в агрохімічну оцінку на забруднення радіонуклідами, важкими металами, залишками пестицидів.
Еколого – агрохімічний паспорт склали для чорнозему типового, що займає найбільші площі полів агрохолдингу. Агрохімічна оцінка даного грунту становить 65 балів.
Висновки
1.При вирощування врожаїв сільськогосподарських культур потрібно дбати про те, щоб винесені урожаєм поживні елементи з грунту були повністю чи з надлишком повернуті назад з добривами, інакше відбудеться неминуче збіднення грунтів на основні макроелементи і гумус, що різко знизить рівень врожайності грунту і вирощуваних культур.
2. Добрива потрібно вносити на полях сівозміни за певною науково - обгрунтованою системою за чіткого виконання всіх вимог правильної сівозміни та високого рівня агротехніки, тільки тоді створюються оптимальні умови для підвищення родючості грунту і безперервного підвищення врожайності.
Список літератури
1.Система застосування добрив: Підручник / А. П. Лісовал, В. М. Макаренко, С. М. Кравченко. - К.: Вища шк., 2002. - 317 с.
2. Агрохімічний аналіз. М.М.Городній, А.В.Бикін, А.Г.Сердюк. Підручник/За ред. М.М.Городнього.-К., Арістей, 2007 – 624 с.
3. Грунтознавство з основами геології: Навчальний посібник / О.Ф. Гнатенко, М.В. Капштик, Л.Р. Петренко, С.В. Вітвицький. – К.: 2005. – С.387-457.
4. . Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану ґрунтів України: Довідкове видання / Носко Б.С., Прістер Б.С., Лобода М.В.- К.: Урожай, 1994.
5. Система застосування добрив. Методичні вказівки до виконання курсової і графічно – розрахункової робіт / А.В. Бикін, В.М. Макаренко, І.У. Марчук, Л.І. Мазуркевич, Н.Я. Яригіна, Н.М. Бикіна. – К.: 2009
06.11.2016 22:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора