Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ЗВІТ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний Університет біоресурсів і природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ТГВ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Практика
Предмет:
Практика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
АГРОБІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
ЗВІТ
про проходження виробничої практики
в ТОВ «Агрофірмі Колос»
Зміст
Природно-екологічна та економічна характеристика господарства.
Місце розташування господарства.
Біокліматичні ресурси господарства.
Кліматичні умови господарства.
Ґрунтові умови господарства.
Загальна економічна характеристика господарства.
Трудові ресурси та їх використання.
Структура основних оборотних фондів.
Аналіз виробничої діяльності господарства.
Співвідношення галузей та їх прибутковість.
Структура посівних площ та врожайність за останні три роки.
Система сівозмін і стан їх освоєння.
Система обробітку ґрунту.
Система удобрення культур.
Кормовиробництво.
Насінництво.
Овочівництво в господарстві.
Меліорація земель та охорона ґрунтів.
Зберігання і переробка продукції рослинництва.
Захист сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб.
Тваринництво.
Механізація, електрифікація і автоматизація в господарстві.
Охорона праці.
Технологія вирощування польових культур
Природоохоронні заходи в господарстві та їх реалізація.
Вступ
Сільське господарство - одна з основних галузей багатогранної господарської діяльності людини. Головним його завданням є виробництво продуктів харчування та сировини для промисловості. Сільське господарство поєднує в собі дві галузі виробництва: рослинництво та тваринництво.
Сучасні інтенсивні технології вирощування с.-г. польових культур, які є складовою частиною рослинництва, розробляються на основі досягнень провідних теоретичних і прикладних дисциплін агрономії: ботаніки, фізіології рослин, мікробіології, ґрунтознавства, землеробства, сільськогосподарської меліорації, с/г машин і експлуатації машинно-тракторного парку, економіки, менеджменту і маркетингу в сільскогосподорському виробництві та ін.
Для наукового обґрунтування і створення оптимальних технологій вирощування високих, сталих і якісних урожаїв сільськогосподарських культур при економічно виправданих витратах засобів виробництва і праці, першочерговим завданням є вміння застосовувати набуті знання з цих дисциплін у конкретних умовах та при певному рівні агротехніки.
Важливе значення в господарської діяльності людини займає і тваринництво. Основою успішного розвитку його є міцна кормова база, створення якої неможливе без рослинництва. Крім того у тваринництві раціонально використовується побічна продукція рослинництва (солома зернових і зернобобових, гичку цукрових буряків...).
Тому основним завданням виробничої практики є всебічне вивчення не лише галузі рослинництва і тваринництва, а також ознайомлення з новими формами господарювання.
1. Природно-екологічна та економічна характеристика господарства
1.1 Місце розташування господарства.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Колос» знаходиться на території одного населеного пункту с. Пустоварівка. Юридична адреса ТОВ «Агрофірма КОЛОС» : 09051, Київська область, Сквирський район, с. Пустоварівка, пл. Ватутіна 18-А. Ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 03754120.
Аналізуючи економічні особливості місце-розташування ТОВ «Агрофірми Колос» варто відмітити, що будучи розташованим на відстані 25 км від районного центра м.Сквира, 36 км від великого промислового міста Біла Церква та 120 км від обласного центра м. Київ та маючи транспортне з'єднання з усіма сусідніми населеними пунктами у вигляді доріг з твердим асфальтним покриттям підприємство має можливість налагодити ефективно діючу систему як міжгосподарських так і внутрігосподарських перевезень, що за умови характерного на сьогоднішній день стрімкого розвитку підприємств обслуговуючих сільгоспвиробників як у плані забезпечення їх виробничими ресурсами так і реалізації виробленої ними продукції дозволить підприємству організувати ефективну взаємодію з усіма контрагентами.
1.2 Біокліматичні ресурси господарства
1.2.1 Кліматичні умови господарства
Клімат помірно теплий з достатньою кількістю опадів. Середньорічна температура повітря 6,9 ºС. в той же час в окремі роки середньорічна температура буває значно вищою. Так, в 1935 – 8,0ºС, в 1938 – 9,0ºС, в 1975 – 9,9ºС, або нижчою: 1933 - 5ºс, 1940 - 5ºС, 1945 – 5,4ºС, 1968 – 5,4ºС. Середня температура найбільш холодного місяця січня становить -6,2ºС, а в найбільш теплого липня - +19,8ºС.
В окремі роки температура повітря помітно відхиляється від середньорічних величин. Абсолютний мінімум температур, відмічений в січні-лютому, досягає - 33,0- 40,0°С, а в 1929 році - 36,8°С, що вказує на можливі випадки вимерзання озимої пшениці, конюшини та деяких плодових дерев в саду. Особливої шкоди морози можуть завдати в малосніжні зими, коли можливе промерзання ґрунту на глибину вузла кущіння в озимих до критичної температури (-18,0-20,0°С).
Але такі низькі температури спостерігаються рідко. Максимальна температура повітря влітку досягає +36,0°С, а в 1936 році - +38,3°С.
Така температура призводить до пошкодження рослин, що знижує врожайність сільськогосподарських культур.
Безморозний період становить в середньому 165 днів. Перші морози восени спостерігаються в першій декаді жовтня, а найпізніші - в кінці квітня. Але бувають роки з заморозками у вересні та в другій декаді травня. Період з температурами вище 5°С, коли спостерігається вегетація рослин, триває 200 днів, а з температурою вище 10°С -160 днів, що відповідає вегетаційному періоду пізніх сільськогосподарських культур.
Замерзання ґрунту починається в другій декаді листопада. Середня глибина промерзання становить 73 см, а в окремі роки -130 см. Настання зрілості ґрунту до посіву відмічається після повного відтавання і майже співпадає з переходом середньодобової температури 5°С.
Район характеризується достатньою зволоженістю, середньорічна сума опадів становить 504 мм. Переважаючі західні і північно-західні вітри приносять до 550…600 мм опадів на рік. В окремі роки сума опадів значно відхиляється від середніх величин. Так, в 1921 році випало тільки 335,9 мм, в 1946 році – 311,9 мм, 1945 – 309,0 мм, а в 1970 – 816,0 мм,1973 – 908,0 мм. (за 2010 р.)
Розподіл опадів протягом року дуже нерівномірний. Максимальна кількість їх (майже 70%) приходиться на вегетаційний період. Найбільше опадів випадає в червні-липні, що іноді заважає збиранню сіна, зернових. Кількість атмосферних опадів та їх розподіл по періодах року цілком забезпечує потребу сільськогосподарських культур в волозі, тим більше, що кількість випадаючих опадів набагато перевищує випаровування.
Все ж незважаючи на наявність позитивного балансу вологи, на дослідній станції не виключена можливість періодичних ґрунтових посух.
Сніговий покрив досить нестійкий, з настанням відлиг він часто розтає, осідає іноді сходить зовсім, потім знову утворюється. За багаторічними спостереженнями сніговий покрив встановлюється в другій декаді грудня, а сходить наприкінці другої декади березня.
Висота снігового покриву в середньому досягає в грудні 5 см, в січні - 8 см, лютому -12 см, інколи до 20 см.
Відносна вологість повітря в холодний період року досить висока і коливається в межах 78 - 79%. В липні місяці відносна вологість мало змінюється і коливається в межах 58 - 68%.
Кількість посушливих днів, коли відносна вологість не перевищує 30%, становить 5-10 за літній період.
З поданої характеристики ґрунтових і кліматичних умов, що характеризуються достатньою кількістю ефективних температур та опадів, високої вологості повітря і порівняно сталим сніговим покривом, слід зробити висновок, що агрокліматичні умови сприятливі для вирощування високих врожаїв всіх сільськогосподарських культур цієї зони.
1.2.2 Грунтові умови господарства
За геоморфологічним районуванням територія господарства віднесена до Поліської степової Сквирсько-Володарської плоско хвилястої рівнини (плато).Основний масив орних земель знаходиться на вирівняних слабо хвилястих ділянках плато. Це рівнинні простори з розвиненим мікрорельєфом у вигляді неглибоких знижень та незначних підвищень. В західній частині господарства з північного заходу на південний схід протікає річка Сквирка.
За агрогрунтовим районуванням господарство розташоване в зоні Правобережного лісостепу і відноситься до Сквирського агрогрунтового району. Основна частина ґрунтового покриву на території господарства представлена типовими чорноземами - найціннішими ґрунтами для вирощування сільськогосподарських культур.
Підвищені елементи рельєфу покриті чорноземом опідзоленим. В блюдцях і пониженнях залягають чорноземи глибокі, малогумусні, сильновилуговані.
Вміст гумусу біля 3,2%. Забезпеченість рухомим фосфором та обмінним калієм, в основному висока.
Такі ґрунти добре реагують на високі норми органічних добрив. Високу віддачу дають мінеральні, особливо азотні.
Таблиця 1. Характеристика ґрунтового покриву господарства
№ п/п
С.-г.
угіддя
Основні ґрунтові відміни
Показник властивостей і їх оцінка
Заходи з підвищення родючості
назва ґрунту
площа,
га
середній вміст гумусу
гранулометричний склад
1.
Рілля
Чорноземи типові малогумусні вилуговані
3500
3,0
легкосуглинкові
Вапнування, внесення органічних добрив
2.
Пасовища
Чорноземи типові малогумусні вилуговані
3,0
2,60
легкосуглинкові
Вапнування, внесення органічних добрив
3.
Ставки і водойми
Чорноземи типові малогумусні вилуговані
9,0
2,69
легкосуглинкові
Вапнування, внесення органічних добрив
4.
Сади і ягідники
Чорноземи типові малогумусні вилуговані
45
3,1
легкосуглинкові
Вапнування, внесення органічних добрив
5.
Інші земельні угіддя
Чорноземи типові малогумусні вилуговані
18,0
2,90
легкосуглинкові
Вапнування, внесення органічних добрив
З даної таблиці ми бачимо що значні площі у господарстві займає рілля – 97,9% (3500га).
1.3 Загальна економічна характеристика господарства
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Колос", створюється в процесі реорганізації та є юридичним правонаступником КСП "Колос" , про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи та довідка про включення його до єдиного державного реєстру підприємств та організацій.
Господарство є базою для проведення науково-дослідної роботи в рослинництві і тваринництві. Науковими співробітниками розроблені агротехнічні методи вирощування насіння зернових і зернобобових культур,просапних культур та багаторічних трав для проведення сортооновлення, розведення поголів'я ВРХ.
Комерційна діяльність націлена на обласний ринок. Налагоджена рекламна діяльність для просування своєї продукції на ринок збуту. Найбільший прибуток господарство отримує від реалізації насіння зернових культур і молока.
Головним завданням господарства є забезпечення в повному обсязі потреби товаровиробників області в насінні високих репродукцій озимих зернових, ярих зернових, зернобобових і круп’яних культур, а також молоком.
Таблиця 2. Структура земельних угідь та їх використання в господарстві
Назва земельних угідь
Площа, га
Частка, %
від
всієї землі
від
с.-г. угідь
від ріллі
1
2
3
4
5
Площа всієї землі
3575
100
-
-
Сільськогосподарські угіддя
3557
99,5
100
-
З них: рілля
3500
97,9
98,4
100
пасовища
3
0,08
0,08
0,09
ставки і водойми
9
0,25
0,25
0,26
сади і ягідники
45
1,26
1,27
1,29
Площа посівів всіх озимих зернових
1020
28,5
28,7
29,1
в т.ч. озима пшениця
1020
28,5
28,7
29,1
Ярих зернових
1040
29,1
29,2
29,7
в т.ч. горох
70
1,96
1,97
2
ячмінь
170
4,75
4,8
4,85
соя
350
9,8
9,8
10
гречка
50
1,4
1.4
1,5
кукурудза
400
11,2
11,24
11,4
Технічних культур
1020
28,5
28,7
29,1
в т.ч. цукрового буряку
170
4,7
4,8
4,9
соняшнику
450
12,6
12,7
12,9
озимого ріпаку
400
11,2
11,24
11,4
Кормових культур
420
11,7
11,8
12
в т.ч. багаторічних бобових трав
170
4,7
4,8
4,9
кукурудза на силос і зелений корм
250
7
7,02
7,1
У поданій таблиці було визначено вид сівозміни, яка відноситься до плодозмінної.
Аналіз виробничої діяльності господарства.
2.1 Співвідношення галузей та їх прибутковість
Ефективність роботи господарства залежить від комплексу факторів, основними з яких є: створення стійких економічних умов, які забезпечують розширене відтворення; впровадження сучасних досягнень науково-технічного прогресу; зміцнення матеріально-технічної бази; підвищення матеріальної заінтересованості працівників у результатах виробничої діяльності. Від рівня обліку сукупності факторів у процесі аналізу залежить і рівень мобілізації внутрішньовиробничих резервів для дальшого зростання і удосконалення виробництва, підвищення його ефективності.
У сільському господарстві не можна встановити розмір затрат минулої праці, вираженої в одиницях часу. Важко визначити ефективність виробництва за затратами сукупної праці на одиницю продукції. Тому для оцінки ефективності виробництва використовують не один, а систему показників.
Структура виробництва
Найбільший прибуток господарство отримує від реалізації насіння зернових культур, молока і м’яса. Розширює реалізацію посівного матеріалу оз.пшениці і кукурудзи.
Вирощування будь-якої сільськогосподарської культури повинно бути економічно ефективним. Економічна ефективність характеризується багатьма показниками, зокрема урожайністю, вартістю реалізованої продукції, умовно чистим прибутком, виробничими витратами на одиницю праці та продукції, собівартості, рівнем рентабельності.
При визначенні виробничих затрат на виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур нами включалися суми на оплату праці, вартість обробітку ґрунту, догляду за посівами та збору врожаю, затрати на придбання та внесення гербіцидів, мінеральних і органічних добрив, вартість посівного матеріалу, відрахування на амортизацію, поточний ремонт і техогляд транспортних засобів, вартість палива і мастильних матеріалів, а також витрати на зберігання насіння, добрив, гербіцидів і техніки.
2.2 Структура посівних площ та врожайність за останні 3 роки
Таблиця 3. Структура посівних площ та урожайність за останні 3 роки
С.-г. культури
Площа посівів
Урожайність за останні 3 роки, ц/га
Середня за 3 роки
Планується на 2016 рік
2013
2014
2015
га
%
План.
Факт.
План.
Факт.
План.
Факт.
Озима пшениця
1020
29,1
60
58
60
59
65
63
60
65
Ярий ячмінь
170
4,9
45
46
45
44
47
45
45
50
Соя
350
10
25
24
25
25
30
28
25,6
30
Кукурудза на зерно
400
11,5
100
98
100
96
110
105
100
110
Соняшник
450
12,9
35
33
35
34
38
37
35
38
Цукровий буряк
170
4,8
600
600
650
640
650
645
628
680
Гречка
50
1,4
23
22
25
24
25
23
23
25
Озимий ріпак
400
11,4
30
30
33
31
35
32
31
35
Горох
70
2
30
30
34
33
38
35
33
35
Люцерна
170
4,8
200
190
250
220
250
240
217
250
Кукурудза на зелений корм і силос
250
7,2
300
280
300
300
340
330
303
350
2.3 Система сівозмін і стан їх освоєння
У господарстві ТОВ "Агрофірма КОЛОС" прийнято дві польові сівозміни. Також у господарстві є не великий сад та пасіка.
Польова сівозміна № 1, 10-ти пільна:
Люцерна;
Озима пшениця;
Цукровий буряк;
Кукурудза на зелений корм і силос;
Озима пшениця;
Кукурудза на зерно;
Горох;
Озима пшениця;
Соняшник;
10.Ячмінь з підсівом люцерни.
Польова сівозміна № 2, 10-ти пільна:
Соя;
Озима пшениця;
Соняшник;
Озима пшениця;
Озимий ріпак;
Кукур на силос і гречка;
Соя;
Озима пшениця;
Озимий ріпак;
10.Кукурудза на зерно.
В цілому ж сівозміни господарства з кожним роком дещо змінюються, оскільки впроваджуються у вирощування нові сорти та культури, які в сівозмінах не передбачені.
Таблиця 4. Система сівозмін у господарстві та стан їх освоєння
Назва сівозмін
№
поля
Фактичне розміщення культур у полях за останні 3 роки
2014
2015
2016
Польова сівозміна № 1, 10-ти пільна:
1
Цукровий буряк
Кукурудза на зелений корм і силос
Озима пшениця
2
Кукурудза на зелений корм і силос
Озима пшениця
Кукурудза на зерно
3
Озима пшениця
Кукурудза на зерно
Горох
4
Кукурудза на зерно
Горох
Озима пшениця
5
Горох
Озима пшениця
Соняшник
6
Озима пшениця
Соняшник
Ячмінь з підсівом люцерни
7
Соняшник
Ячмінь з підсівом люцерни
Люцерна
8
Ячмінь з підсівом люцерни
Люцерна
Озима пшениця
9
Люцерна
Озима пшениця
Цукровий буряк
10
Озима пшениця
Цукровий буряк
Кукурудза на зелений корм і силос
2.4 Система обробітку ґрунту
Землеробство починається з обробітку ґрунту, який суттєво змінює його біологічні, фізичні, агрохімічні та гідрологічні властивості. Підвищення культури землеробства вимагає застосування у кожному господарстві диференційованої системи обробітку, яка враховувала б різноманітність ґрунтів і їх властивості, реакцію культур на умови ґрунтового середовища, особливості кліматичних і погодних умов, а також необхідність проведення польових робіт в оптимальні агротехнічні строки.
Від стану орного шару, що регулюється механічною дією ґрунтообробних знарядь і машин, значною мірою залежить урожайність сільськогосподарських культур. На активність орного шару впливають метеорологічні умови, а також ступінь розпушування ґрунту, що прискорює біологічні ґрунтові процеси. Внаслідок цього руйнується природна і створюється ефективна родючість.
У оптимально розпушеному ґрунті підвищується водо- і повітропроникність, вологоємність, створюються оптимальні умови для нагромадження і збереження вологи. Обробіток ґрунту є важливим заходом боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами рослин, забезпечує сприятливі умови для розвитку коренів рослин, загортання стерні, добрив, гербіцидів, насіння та ін.
Необхідність вдосконалення зональних систем обробітку ґрунту зумовлюється не тільки причинами економічного характеру - підвищенням продуктивності праці, зниженням собівартості продукції, але й поліпшенням агрофізичних властивостей, гумусового балансу, збереженням родючості, зменшенням втрат вологи та поживних речовин і захистом ґрунтів від водної та вітрової ерозії.
Досвід передових колективних і фермерських господарств та результати досліджень наукових установ свідчать, що застосування в усіх грунтово-кліматичних зонах України однотипної системи обробітку ґрунту для вирощування сільськогосподарських культур невиправдане. Вона не забезпечує ефективного використання органічних та мінеральних добрив, боротьби з бур'янами, хворобами та шкідниками рослин. Тому для окремих грунтово-кліматичних зон України на основі узагальнення найголовніших наукових даних та передового виробничого досвіду розроблені диференційовані системи обробітку, які передбачають різні способи і заходи обробітку, що поліпшують родючість і підвищують урожайність сільськогосподарських культур.
Механічний обробіток ґрунту являє собою дію на нього робочими органами ґрунтооброблювальних машин і знарядь на ту чи іншу глибину для оптимізації ґрунтових умов життя рослин, підвищення родючості ґрунту і захисту його від водної та вітрової ерозії.
Механічний обробіток ґрунту поряд із сівозмінами і добривами є важливою ланкою інтенсивних систем землеробства. Нині широко застосовують ґрунтозахисні методи обробітку ґрунту і проводять протиерозійні заходи, спрямовані на підвищення родючості та впровадження енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур. Під впливом раціонального механічного обробітку змінюються агрономічні властивості ґрунту, поліпшується водно-повітряний, тепловий і поживний режими, знищуються бур'яни, підвищується урожайність сільськогосподарських культур. Обробіток ґрунту сприяє максимальній агротехнічній і економічній ефективності чергування культур, застосування добрив, пестицидів, меліорації полів, сортових посівів і лісомеліоративних заходів. Він також запобігає появі шкідників і збудників хвороб сільськогосподарських культур.
На відміну, наприклад, від удобрення чи зрошення полів, механічний обробіток сам по собі не додає ґрунту якої-небудь речовини або енергії. Проте він змінює співвідношення об'ємів твердої, рідкої і газоподібної фаз у ґрунтовій системі і впливає на фізичні, хімічні, фізико-хімічні та біологічні процеси, прискорюючи або уповільнюючи темп синтезу і руйнування органічної речовини.
Слід враховувати також, що обробіток ґрунту - один з найбільш енергомістких і дорогих процесів у землеробстві. У середньому на нього припадає 40% енергетичних і 25% трудових затрат загального обсягу польових робіт.
Обробіток ґрунту ефективний лише за умови, якщо його проводять з урахуванням властивостей ґрунтів, кліматичних і погодних умов, біологічних особливостей рослин та їх вимог до технології вирощування в сівозміні. Ефективний вплив механічної дії на ґрунт по силюється тоді, коли глибина, способи і заходи обробітку здійснюються в науково обґрунтованій послідовності і тісній взаємодії з усіма ланками системи землеробства. При цьому слід враховувати, що надмірний обробіток може призвести до руйнування ґрунту, втрати ним родючості, збільшення непотрібних витрат. Систему обробітку ґрунту необхідно постійно уточнювати в зв'язку з удосконаленням зональних технологій вирощування сільськогосподарських культур.
Для забезпечення оптимальних ґрунтових умов і одержання сталих та високих урожаїв обробітком ґрунту повинні вирішуватися такі завдання:
- надання ґрунту на тій чи іншій глибині дрібно грудочкуватого стану із сприятливою будовою, щоб забезпечити добрі водно-повітряний, тепловий і поживний режими;
- посилення кругообігу поживних речовин залученням їх із глибших шарів ґрунту в орний шар, а також активізацією корисних мікробіологічних процесів у ґрунті;
- знищення бур'янів, збудників хвороб і шкідників;
- загортання на потрібну глибину добрив і рослинних решток або залишення стерні на поверхні ґрунту;
- запобігання ерозійним процесам і пов'язаним з цим втратам води і поживних речовин;
- позбавлення життєвості багаторічної рослинності під час обробітку цілинних і перелогових земель, а також полів, зайнятих сіяними багаторічними травами;
- надання необхідних властивостей і стану верхньому шару ґрунту для загортання висіяного насіння на задану глибину;
- створення умов для пониження сольових горизонтів і запобігання підвищення рівня підгрунтових вод.
Правильна система обробітку ґрунту - один із дійових заходів формування високих урожаїв. При поєднанні з системою удобрення в сівозмінах вона забезпечує підвищення і найраціональніше використання родючості ґрунтів.
Застосування добрив, високоврожайних сортів інтенсивного типу, хімічних засобів боротьби з бур'янами, шкідниками і збудниками хвороб культурних рослин ні в якій мірі не послаблює значення науково обґрунтованої системи обробітку ґрунту.
У зв'язку з широкою механізацією і хімізацією землеробства багато положень, які були висунуті у свій час класиками російської і української агрономії, переглянуті. Тому значення наукового і практичного обґрунтування обробітку при дії його на фізичні, хімічні, біологічні властивості ґрунту зростає. В останні роки у ґрунт надходить велика кількість сполук не ферментативного, штучного синтезу (промислові й побутові стоки, відходи великих тваринницьких комплексів, мінеральні добрива і пестициди), тому механічний обробіток ґрунту повинен активізувати діяльність сапрофітних мікроорганізмів щодо руйнування цих сполук.
Особливе значення відводиться обробітку в збереженні ґрунту від водної і вітрової ерозії. Слід зазначити, що ґрунтозахисний напрямок обробітку - одна із основних умов раціонального використання землі й подальшого удосконалення зональних систем землеробства. Дослідження, проведені в різних регіонах країни, показали, що як при водній, так і вітровій ерозії насамперед відчужуються частинки і агрегати, сформовані із таких мінералів, як монтморилоніт, вермикуліт, гідрослюда. Також відчужується активна частина гумусу. Відбувається каолінізація і дегуміфікація верхнього еродованого шару ґрунту, що зумовлює розпорошення агрегатів, зниження водопроникності. Наприклад, втрата 1 % гумусу дорівнює недобору 6-8 ц/га зерна колосових культур. У боротьбі з ерозією значну роль відіграє правильний обробіток ґрунту, що запобігає та істотно знижує ЇЇ руйнівну силу.
Встановлено, що під час вирощування сільськогосподарських культур різні машини проходять по полю від 5 до 20 разів за сезон. Під зерновими культурами сумарна площа слідів коліс (гусениць) тракторів, ґрунтообробних знарядь і транспортних засобів становить 100-200 %, а під просапними - 150-250 % площі поля. Тільки ходовими системами сільськогосподарських машин і знарядь ґрунт прикочується за сезон 1-2 рази і більше. Переущільнення збільшує витрати на обробіток ґрунту в 1,5-2 рази. Плужна підошва утруднює утворення і проникнення коріння у глибші шари ґрунту, різко погіршує водний режим. Рослини, вирощені на ґрунтах з плужною підошвою, навіть у вологі роки знаходяться в умовах посухи.
Обробіток впливає на розмір ґрунтових агрегатів, складення їх, що забезпечує краще співвідношення об'ємів твердої, рідкої та газоподібної фаз ґрунту, а в підсумку - регулює фізико-хімічні, хімічні й біологічні процеси в ґрунтовому середовищі та забезпечує приско рення чи сповільнення процесів синтезу або руйнування органічної речовини. Обробітком досягається оптимальна будова ґрунту завдяки доброму його кришінню на ґрунтові агрегати певного розміру.
Обробіток ґрунту - це один із засобів регулювання водного й повітряного режимів орного шару. Він, з одного боку, сприяє нагромадженню вологи в ґрунті та зменшенню її непродуктивних втрат і створює умови для продуктивнішого використання рослинами воло ги, а з другого - знижує кількість вологи в орному шарі при надмірному зволоженні.
Усунення надлишку вологи сприяє збільшенню загальної аерації і створенню оптимального співвідношенню води і повітря в ґрунті.
Заходи, способи і системи обробітку ґрунту
Всі технологічні операції здійснюють шляхом проведення відповідних заходів механічного обробітку ґрунту.
Захід - це одноразова механічна дія на ґрунт робочими органами машин або знарядь тим чи іншим способом для здійснення однієї або декількох технологічних операцій на певну глибину.
Заходи механічного обробітку ґрунту поділяються на дві групи: основного і поверхневого обробітку.
Під заходами основного обробітку розуміють механічну дію на ґрунт робочими органами машин і знарядь на всю глибину орного шару або глибше при його поглибленні, але не менше ніж на 18-20см, щоб надати ґрунту дрібкогрудочкуватого стану із сприятливою будовою.
Заходи основного обробітку ґрунту є найбільш енергоємними, але одночасно за їх допомогою вирішується багато завдань. На думку основоположника землеробської механіки академіка В.П. Горячкіна, оранка, як найпоширеніший захід основного обробітку ґрунту, є найбільшою тривалою, дорогою і важкою роботою.
Під заходами поверхневого обробітку розуміють одноразову механічну дію на ґрунті робочими органами машин і знарядь на глибину до 12-14 см.
Залежно від глибини розрізняють такі обробітки ґрунту:
поверхневий - до 12 см,
мілкий - до 18,
середній - до 25,
глибокий - понад 25 см.
Спосіб обробітку ґрунту визначає характер і ступінь дії робочими органами машин і знарядь на зміну профілю (складення), генетичну і антропологічну різноякісність оброблюваного шару ґрунту у вертикальному напрямку. В сучасному землеробстві виділяють полицевий, безполицевий, роторний і комбінований способи обробітку ґрунту.
Обробіток ґрунту в польовій сівозміні відіграє важливу роль для отримання високих урожаїв сільськогосподарських культур. Основним завданням обробітку ґрунту є захист посівів від бур’янів, шкідників і хвороб, збереження вологи в ґрунті, створення оптимального водно-повітряного режиму, підвищення родючості ґрунту, тощо. Обробіток ґрунту в сівозміні під конкретну культуру залежить від попередників, ґрунтово-кліматичних умов, зони вирощування, тощо.
Таблиця 5. Система обробітку ґрунту в польовій сівозміні №1
С.-г. культури в порядку їх чергування в сівозміні
Основний обробіток
Передпосівний обробіток
Післяпосівний обробіток
захід
глибина,см
строк
с.-г. машини
захід
глибина,см
строк
с.-г. машини
захід
глибина,см
строк
с.-г. машини
Люцерна
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Озима пшениця
Дискування
Оранка
6-8
20-22
Після збирання поперед
ника
Через два тижні після дискування
DEUTZ-FAHR AGROTRON X 720+TERRADISC K
ПЛН-5-35
Культивація+боронування
4-6
Перед сівбою в день її проведення
КПС-4+БЗСС-1
Боронування
3-4
Рано на весні
Зчіпка борін
Цукровий буряк
Лущення дисковими лущильни
ками в два сліди
Оранка
6-8
12-14
28–30
Відразу після збирання поперед
ника
Через два тижні після дискування
Т150К+БГР-4,2
ПЛН-5-35
Вирівнювання поверхні
7-8
Перед сівбою в день її проведення
Європак
Коткування
Міжрядні культивації
8-10
10-12
14-16
Відразу після сівби
При з’явленні бур’янів
ЗККШ-6
Культиватори КРНВ-5,6
Кукурудза на зелений корм і силос
Плоскорізний обробіток
10-12
Після збирання поперед
ника
Т150К+Плоскоріз ПГ 3-5
Боронування
Культивація+боронування
3-4
4-6
Рано на весні
Перед сівбою в день її проведення
Зчіпка борін
КПС-4+БЗСС-1
Міжрядні культивації
8-10
10-12
14-16
При з’явленні бур’янів
Культиватори КРНВ-5,6
Озима пшениця
Дискування
Оранка
10-12
20-22
Після збирання поперед
ника
Через два тижні після дискування
DEUTZ-FAHR AGROTRON X 720+TERRADISC K ПЛН-5-35
Комбінований агрегат
4-6
Перед сівбою в день її проведення
Європак
Боронування
3-4
Рано на весні
Зчіпка борін
Кукурудза на зерно
Дискування
Оранка
6-8
20-22
Після збирання поперед
ника
Через два тижні після дискування
Т150К+БДГР-4,2
ПЛН-5-35
Комбінований агрегат
4-6
Перед сівбою в день її проведення
Європак
Боронування
3-4
Рано на весні
Зчіпка борін
Горох
Дискування
Оранка
10-12
18-20
Після збирання поперед
ника
Через два тижні після дискування
DEUTZ-FAHR AGROTRON X 720+TERRADISC K ПЛН-5-35
Боронування
Комбінований агрегат
3-4
4-6
Рано на весні
Перед сівбою в день її проведення
Зчіпка борін
Європак
Озима пшениця
Дискування
10-12
Після збирання поперед
ника
DEUTZ-FAHR AGROTRON X 720+TERRADISC K
Комбінований агрегат
4-6
Перед сівбою в день її проведення
Європак
Боронування
Коткування
3-4
-
Рано на весні
Відразу після сівби
Зчіпка борін
ЗККШ-6
Соняшник
Дискування
Оранка
8-10
20-22
Після збирання поперед
ника
Через 2 тиж.після дискування
John Deere+ TERRADISC K
SERVO 6.50
Боронування
Комбінований агрегат
3-4
4-6
Рано на весні
Перед сівбою в день її проведення
Зчіпка борін
Європак
Міжрядні культивації
8-10
10-12
При з’являнні бур’янів
Культиватори КРНВ-5,6
Ячмінь з підсівом люцерни
Дискування
Оранка
8-10
22-24
Після збирання поперед
ника
Через два тиж.після дискування
John Deere+ TERRADISC K
SERVO 6.50
Боронування
Комбінований агрегат
3-4
4-6
Рано на весні
Перед сівбою в день її проведення
Зчіпка борін
Європак
Коткування
-
Відразу після сівби
ЗККШ-6
Система удобрення культур
На період 2015-2016 рр. господарство мінеральними добривами було забезпечено майже в повній мірі. Для задоволення потреб господарства були закуплені такі мінеральні добрива:
• Карбамід – 65 тонн;
• Нітрамофоска– 23 тонна;
• Аміачна селітра – 280 тонн;
Мінеральні добрива в господарстві зберігаються у спеціальних сховищах для зберігання добрив, що обладнані усім необхідним.
Як зазначалось раніше в господарстві добре розвинене тваринництво, тому у ньому органічних добрив достатня кількість. Органікою удобрюють ті поля які найбільш потребують органічних добрив ( зернові, цукровий буряк ). Також в господарстві вирощуються сидеральні культури, що також добре збагачують грунт органікою.
Щодо врожайності, то важливу роль тут відіграють погодні умови. Але також важливе значення має удобрення, захист посівів від шкідливих організмів, а також своєчасність проведення різних польових робіт.
Як видно з таблиці, урожайність по роках варіює не істотно і спостерігається повільне
06.11.2016 23:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора