Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Лідерство в освітніх закладах
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2015
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Математика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра «Прикладна математика»
Контрольна робота
на тему: «Лідерство в освітніх закладах»
Львів – 2015
Зміст
1. Вступ (3 ст.)
2. Хто займався цією проблемою (4-5 ст.)
3. Інформація про існуючий стан (6 ст.)
4. Поради як виправити проблему (7-8 ст.)
5. Висновок (9 ст.)
6. Список використаних джерел ( 10ст.)
Вступ
Яким має бути сучасне лідерство в демократичному суспільстві третього тисячоліття?
Справжні професійні керівники освітніх закладів відстоюють цінності,що виходять за межі загальноприйнятого. Така якість, як психологічне лідерство, має в основі готовність віддати себе, причому більшою мірою, ніж це звичайно очікується від керівника. Провідною властивістю справжнього лідера є моральна стабільність,що виявляє себе в тому спокійному блиску, з яким керівник здійснює свої повсякденні обов’язки. В освітніх закладах, що являють собою як громадські, так і ділові організації,керівник повинен уміти поєднувати владу із впливом свого авторитету. Здійснюючи вплив, лідер поглиблює своє розуміння добра і блага й оцінює, як його дії психологічно виглядають в очах його колег та підлеглих.
Лідер виявляє й викорінює фаворитизм і несправедливість, що стали звичним. Він розуміє, що рішення в освітній сфері не є морально нейтральними, а фаворитизм і нетерпимість у цій галузі породжує зло.
Керівник освітнього закладу публічно виявляє повагу і підтримку тим небагатьом мужнім у моральному плані людям, котрі привертають увагу суспільства до розбазарювання людських ресурсів, часто поступаючись при цьому кар’єрою та професійною репутацією.
У даний час вважається, що керівник будь якого рівня покликаний вирішувати дві взаємозалежні задачі:
опанувати теоретичні основи раціонального управління,тобто науку управління;
уміти творчо застосовувати положення цієї науки, тобто опанувати мистецтво управління.
Перша задача вирішується у процесі навчання, друга – у процесі практичної діяльності.
Хто займається?
Сучасні дослідження в галузі організаційної психології показують, що при харизматичному («харизма» грецький термін, означає дар, призначений певному індивідові, але має за мету благо всієї спільноти, а не лише цієї людини) лідерстві діє принцип доміно, - почавшись з малого, процес швидко поширюється на оточення, іншими словами, якості такого керівника виявляються заразними і мають тенденції поширюватись на більшість – не на всіх, але на більшість співробітників. Якщо найвищий пост в організації посідає лідер з харизмою, це найкращий шлях до того, щоб керівники середньої ланки всієї системи пройнялися тими ж цінностям.
Специфічні якості, які на підставі досліджень, можна би було назвати як характерні риси керівника освітнього закладу, такі:
дух альтруїзму (франц. altuisme, лат. alter – інший, альтруїзм – безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших, це різновид самозречення);
урахування необхідності моральної підтримки оточення в житті і в роботі;
постійне терпіння;
любов до роботи, в основі якої лежить доброзичливість;
інтелектуальна сприйнятливість і обачливість (а не просто професійна компетентність);
усвідомлення необхідності моральної підтримки. Потреба в моральній підтримці ніколи не зникала.
Медичні дослідження свідчать, що стосунки між людьми впливають не лише на процес фізичного одужання, вони важливі для підтримання здоров’я у мирному сенсі ставлення до життя, духовного і психологічного благополуччя. Емоції підлеглих входять до цього числа, і моральна атмосфера в організації є відображенням того, чи вдалося керівникові створити сприятливу обстановку, чи таку, яка насичена фрустрацією (від лат. frustration – омана, марне очікування, - психічний стан людини, що виражається в характерних переживаннях і поведінці і те, що викликається об’єктивно непереборними труднощами на шляху до досягнення мети і розбіжності реальності з очікуваннями суб’єкта) і антагонізмом (антагонізм - (грец. Antago-nisma – суперечка, боротьба) – суперечності, що характеризуються найгострішою боротьбою і непримиренністю поглядів угрупувань, певних сил).
Інформація про існуючий стан
Без сумніву, позиція керівництва впливає на атмосферу в організації. Ця позиція має здатність формувати мораль, мотивацію результативність праці.
Етична позиція керівників освіти може створити гуманну атмосферу і покращити якість навчання. Позиція керівництва може призвести й до протилежних результатів. Те, як керівник освітнього закладу використовує свою владу, впливає на погляди кожного його підлеглого. Лідер є взірцем того, яка саме поведінка очікується від його співробітників. Дуже важливо, чи відповідає керівник тому, чого від нього очікують співробітники.
Наприклад, величезне знання має справедливість чи несправедливість керівника стосовно підлеглих. Повага до співробітників, навіть до тих, котрі уникають чи ігнорують начальника, має вирішальне значення. Успіх керівника освітнього закладу залежить від його моральних якостей і цінності особистості.
У шкільній системі лідерство охоплює вміле використання (а) влади керівника, авторитету його посади, особистих якостей; (б) справедливої, послідовної і передбачуваної поведінки; (в) рівного прихильного ставлення до підлеглих, доступності. Наявність цих чинників багато важить для співробіників, вони відчувають повагу та довіру до керівництва. Етика підлеглих, їхній дух і мораль, лояльність і якість роботи, результативність праці, безумовно, визначаються стилем керівництва лідера.
Вміння керувати (управляти)- значить приводити інших до успіху, - саме таке гасло має сповідати кожний директор сучасного навчально-виховного закладу.
У сучасних умовах потрібні не тільки кваліфіковані керівники, а психологічно підготовлені, мудрі в управлінні професіонали.
Загальновизнано, що в сучасних умовах розгляд психологічних проблем керівників неможливий без відповідного економічного контексту (лат. contextus- тісний зв’язок, сплетення), тобто без використання знань економічної теорії, ергономіки (грец. – праця, закон), менеджменту, етики, культури та психології ділового спілкування.
Поради як виправити проблему
Нам часто доводиться долати емоційний дискомфорт чи почуття гніву, приниження чи обурення. Керівник може допомогти в цьому чи погіршити ситуацію. Якщо лідер розуміє це, він виявить співчуття не лише у випадку тілесної хвороби, а поставиться з повагою до духовних та інтелектуальних складових індивідуальності підлеглого, візьме до уваги, на скільки робота відповідає властивостям його особистості і як відображається на людині (не лише співробітникові, але й клієнтові) атмосфера в закладі.
Моральна підтримка і готовність пробачити пов’язані між собою, як міжособистісні стосунки пов’язані з психологічною, імунологічною, нервовою та скелетно-м’язовою системами. Коли одна частина вражена, страждає вся система організму: тіло, інтелект, дума.
Постійне терпіння. Прояви терпіння вимагають свідомого контролю над почуттям гніву і збудженням. Терпіння – справжня чеснота, оскільки поєднання сили характеру, якості розуму, волі та інтелекту. Без сумніву, терпіння іноді буває проявом справжнього героїзму. Воно також може розглядатись як показник емоційного стану.
Наприклад, управління автомобілем може виявитись ідеальним барометром, що вимірює терплячість і рівень агресивності. При керуванні автомобілем такі якості, як ввічливість, турбота про інших, самоконтроль і гідність буквально сидять за кермом разом з людиною.
Любов, заснована на доброзичливості. Така любов означає бажання людям добра, незалежно від того, як ставляться до нас чи діють. Ця любов до всього світ, планети в цілому і людей, що живуть на ній (зрештою любов до самого себе) спонукає нас бажати найкращого для всіх інших людей. Справжня доброзичливість є основою всякої справжньої духовності. Без неї у всьому світі не існувало б ані справедливості, ані етичних систем.
Інтелектуальна сприйнятливість передбачає вміння розрізняти правильне і неправильне. Це інтуїтивне розуміння чесноти, такий процес відокремлення добра і зла.
Природа дала нам усім таку сприйнятливість наприклад, навіть маленькі діти виявляють її, коли чинять несправедливо. Можливо, їм невідомо, чому щось є неправильним, але почуття, що в них виникає, вимагає уваги до себе і викликає емоційний відгук.
Мотиви, що лежать в основі етичної поведінки, не завжди ідеальні. Переважно нами керують одночасно ідеальні і прагматичні міркування.
Турбота про інших – найперше завдання керівників освіти. Кардинальним питанням для лідера є: «Як багато сил можу я віддати людям, і моїм колегам у тому числі для покращення їхніх умов життя». Таке питання – основний мандат на лідерство.
Висновок
Викладаючи мої уявлення, я не ставлю за мету переконати всіх, що мої погляди виключно правильні. Що є моєю метою – так це спонукати керівників освіти до поглибленої інтроспекції для розв’язання базових етичних питань. Я хочу привернути увагу до проблеми й викликати зацікавлене обговорення найважливішої потреби будь-якого цивілізованого суспільства: того, як рухома сила прийнятих у суспільстві цінностей відображається в його повсякденній етиці. Об’єктом діяльності психологічного лідерства в освітніх закладах є досягнення, а не помилки. Найважливішим завданням справжнього керівника освіти має бути розуміння ступеня моральної відповідальності людини як носія етики. Бути людиною в моєму розумінні – значить закликати до етичної та моральної прямоти. Ми поважаємо людей за їхні хороші вчинки лише тоді, коли ми можемо пояснити ці вчинки. Ми пояснюємо собі вчинки цих людей їхніми внутрішніми позиціями, лише тоді коли нам не вистачає зовнішніх пояснень. Коли ж зовнішні причини очевидні, ми виходимо з них, а не з особливостей особистості.
Віра в те, що люди (керівники) повинні надавати допомогу тим, хто її потребує, безвідносно до можливої вигоди в майбутньому, є нормою соціальної відповідальності. Проте, альтруїстичне прагнення надати допомогу людині здавна вважається доказом особливо вишуканої шляхетності.
Список використаних джерел
http://ukrref.com.ua/?g=4&id=MTQzMzY%3D («Реферат Контрольна робота з основ психології та педагогіки»);
http://referatfolder.org.ua/content.php?c=pedagogy&id=3073&s=1
(« Психологія лідерства в освітніх закладах»);
http://referatfolder.org.ua/content.php?c=psychology&id=1770&s=1 («Управління як соціальний феномен»);
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%80%D1%83%D1%97%D0%B7%D0%BC («Альтруїзм»);
Українська радянська енциклопедія у 12 томах /за ред. М.Бажана – 2-ге видання – К: Головна редакція УРЕ, 1974-1985 рр.
В.П. Ефроімсон «Родословна альтруїзму» // «Новый мир» №10, 1971 р.
17.11.2016 00:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора