Зміст
Анотація
Вступ. Стан вибраної предметної області. Перспективи застосування в предметній області мікропроцесорних систем.
4.1 Технічне обґрунтування проекту
4.1.1 Огляд предметної області застосування мікропроцесорної системи.
4.1.2 Огляд та аналіз існуючих технічних рішень застосування мікропроцесорних систем в автоматичних приладах малого та середнього рівня складності.
4.1.3 Вибір існуючого технічного зразка – прототипу для проектування та обґрунтування власного технічного рішення.
4.2 Технологічна частина
4.2.1 Технічні завдання на проектування.
4.2.2 Визначення складу технічних компонентів.
4.2.3 Розробка та обґрунтування укрупненого алгоритму взаємодії вхідних та вихідних елементів мікропроцесорної системи і розробка структурної схеми пристрою.
4.2.4 Розробка та обґрунтування детального алгоритму роботи мікропроцесорної системи.
4.2.5 Розробка схеми електричної принципової мікропроцесорної системи в цілому і розрахунок та вибір її окремих елементів.
4.2.6 Розробка керуючої резидентної програми для мікроконтролера на мові Assemblera.
Висновки
Перелік посилань
Додатки
Анотація
Даний курсовий проект дозволить зробити перші серйозні кроки в застосуванні цих та інших знань для оптимального проектування електронних систем, так як процес проектування завжди пов'язаний з вибором оптимального варіанта з безлічі можливих.
Розроблений пристрій контролю інтенсивності руху машин через міст дозволяє наочно на практиці розглянути можливості застосування мікропроцесорних систем в побуті. Цей пристрій відтворює таймер і лічильник зовнішніх подій у загальному корпусі. Він простий у використанні і може застосовуватися як у ДАІ, так і дорожніми службами.
Annotation
This course project will take the first major steps in the application of these and other knowledge for optimal design of electronic systems, as well as the design process is always associated with the choice of optimal variant of many possible.
Developed device control traffic across the bridge allows cars clearly in practice to consider the possibility of microprocessor systems in the home. This unit plays timer and counter external events in the general case. It is simple to use and can be used as the traffic police and road services.
4. Вступ. Стан вибраної предметної області. Перспективи застосування в предметній області мікропроцесорних систем.
Широке впровадження в усі сфери людської діяльності отримала мікропроцесорна техніка. Цей процес нерозривно пов'язаний як з розвитком численних складних технічних розробок, так і з рівнем підготовки в цій області фахівців різного профілю.
Мікропроцесори, як основа абсолютно нового покоління інтелектуальних машин, зустрічаються всюди. В даний час мікропроцесорні системи широко впроваджуються в усі сфери навчальної, наукової та виробничої діяльності. Внаслідок створення програмованого елемента, званого мікропроцесором, можна розраховувати на прискорення розробок штучного інтелекту.
Електронні обчислювальні машини широко використовуються з 50-х років. Спочатку це були лампові і дорогі машини, призначені для адміністративно-управлінських цілей, доступні тільки великим підприємствам. Через появу нового елемента - мікропроцесора структура і форми обчислювальних машин змінилися. Мікропроцесор - це інтегральна схема (ІС), що володіє такою ж продуктивністю при переробці інформації, що й велика ЕОМ. Більш точно - це дуже складний програмований пристрій малих розмірів, що представляє собою велику інтегральну схему (ВІС). Електронні обчислювальні машини працюють відповідно до завантажуваних в них програм, мікро-ЕОМ діють за таким же принципом, вона містить мікропроцесор і, щонайменше, один тип будь-якої напівпровідникової пам'яті.
Виконання курсового проекту вимагає від майбутнього фахівця промислової електроніки обов'язкових знань не тільки про мікропроцесори і мікропроцесорні системах загалом, тобто відомостями про її апаратну і програмну частинах, а й про різні аспекти архітектури, функціонування і застосування мікропроцесорів і мікропроцесорних систем.
Курсовий проект дозволить студентам зміцнити знання в області цифрової і мікропроцесорної техніки, відчути себе фахівцями в області розробки цієї апаратури і її програмного забезпечення.
Крім того, проектування мікропроцесорних систем поряд з організацією центрального процесора, підключенням пам'яті та пристроїв введення-виведення інформації пов'язане з розробкою прикладних програм на мові асемблера використовуваного мікропроцесора. Для успішного та ефективного побудування мікропроцесорних систем, необхідно досконало знати їх програмні можливості і надані ними кошти. На етапі розробки прикладної програми використовуються різні комп'ютерні засоби підтримки проектування: крос-транслятори, емулятори, редактори текстів, програматори.
При виконанні курсового проекту прямі інтереси проектувальника електронного пристрою замикаються на вирішенні спеціальних технічних проблем:моделювання технічного об'єкта, його експлуатація та управління, розробки різних видів технології і устаткування і т. д. У проекті розкриваються складні питання структури, функціонування, принципів побудови апаратних і програмних коштів мікропроцесорів і мікропроцесорних систем.
У курсовому проекті мікропроцесор є основою для побудови електронного пристрою з заданими у технічному завданні функціональними властивостями. Застосування однокристальних мікроконтролерів в цифрових електронних пристроях забезпечує досягнення винятково високих показників ефективності при низькій вартості.
4.1 Технічне обґрунтування проекту
4.1.1 Огляд предметної області застосування мікропроцесорної системи.
Сучасний період характеризується швидким збільшенням автомобільного парку,що призводить до необхідності збільшення контролю руху. Організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням первинних засобів і автоматизованих систем: дорожніх знаків, світлофорної техніки, розміток, жестів, які подаються працівниками державтоінспекції, а також автоматизованих систем керування дорожнім рухом.
Державтоінспекція вивчає кількісні та якісні характеристики транспортних і пішохідних потоків, виявляє місця транспортних затримок, аналізує дорожньо-транспортні пригоди, що пов'язані з дорожніми умовами, та вносить конкретні пропозиції щодо покращення дорожніх умов.
Зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення Інтенсивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня безпеки не допускається. Якщо виникає загроза безпеки дорожнього руху, то відповідні особи державтоінспекції, дорожніх і комунальних служб мають право вносить оперативні зміни в організацію дорожнього руху.
Правову основу організації дорожнього руху складають Правила дорожнього руху. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих правил.
Застосування мого пристрою у даній області, допоможе та полегшить роботу працівникам ДАІ, та скоректує рух автомобілів.
4.2.2 Огляд та аналіз існуючих технічних рішень застосування мікропроцесорних систем в автоматичних прикладах малого та середнього рівня складності.
Відомо пристрій для контролю інтенсивності руху транспортних засобів, заснований на принципі розміщення під дорожнім полотном індуктивної петлі. Пристрій охоплює по периметру зони проїжджої частини дороги активний елемент. До активного елемента послідовно підключені формувач імпульсів, блок вимірювання частоти, блок формування логічного сигналу.
До істотних недоліків такого пристрою відносяться необхідність руйнування дорожнього полотна при монтуванні пристрою, а також можливість руйнування цих пристроїв від навантаження на дорожнє полотно і при ремонті доріг.
Відома також система контролю за рухом транспортних засобів, що переважно призначена для автоматичного контролю дотримання правил дорожнього руху, автоматичного прийняття рішення щодо порушень і доведення їх до відома порушників без участі людини.
Система включає забезпечені зчитувальними пристроями безліч стаціонарних пунктів контролю руху транспортних засобів, але в силу своєї технічної орієнтації (спрямованості) на контроль за дотриманням правил дорожнього руху, воно не забезпечує повною мірою збір якісної та кількісної інформації, яка характеризує параметри потоку транспортних засобів в цілому.
Аналіз існуючих технічних рішень
Мій пристрій не буде мати технічних проблем з обслуговуванням, та точністю вимірювань, що в свою чергу зробить його більш досконалим та універсальним.
4.1.3 Вибір існуючого технічного зразка – прототипу для проектування та обґрунтування власного технічного рішення.
Пристрій можна спроектувати із застосуванням однокристального мікроконтролера сімейства МК51. МК51 характеризується тактовою частотою 12 МГц, має об`єм ОЗП 128 байт, обсяг ПЗП 4 Кбайт і є найбільш просунутими у даній серії МК. Мікросхеми сімейств МК48 та МК51 набули найбільшого поширення серед мікросхем такого класу. Використання мікросхеми К1830ВЕ51 в даному випадку - найбільш економічний варіант реалізації пристрою, що задовольняє вимог швидкодії. До нього я обрав світлодіодні семи-сегментні цифрові індикатори типу АЛС324А. Індикатори підключаються до ліній портів мікроконтролера через дешифратори, в якості яких використовуються мікросхеми 514ІД1.
Усі вузли не є дорогими, вони легко замінні та перевірені часом. Я вважаю що вибрана мною система прослужить довго і зможе конкурувати з більш дорогими аналогами.
4.2 Технологічна частина
4.2.1 Технічні завдання на проектування.
Технічним завданням цього курсового проекту є розробка пристрою контролю інтенсивності руху через міст на основі мікроконтролера МК51
Конструктивні особливості цього пристрою: діапазон робочих температур, конструктивне виконання, характеристики аналогових вузлів і т. д.
Пристрій орієнтований на установку його на чотирьох смугах проїжджої частини моста, він повинен працювати в режимі таймера і одночасно лічильника зовнішніх імпульсів, які створюють автомобілі, що проїжджають по дорожніх пластинах (конструктивно вони схожі на великі кнопки). Програма повинна видавати на зовнішній пристрій кількість автомобілів на годину-пік і годину, в яку ця кількість автомобілів була досягнута.
Контрольована кількість автомобілів не має перевищувати 9999 за годину, інакше переповнення регістрів може викликати некоректну роботу пристрою.
Застосування мікроконтролера в цьому пристрої викликано завданнями підрахунку зовнішніх імпульсів при паралельній роботі годинника і виведення потрібної інформації на цифрові індикатори та зовнішній пристрій.
Розроблений прилад за заданими характеристиками і виконуваних їм функцій повинен випускатися в спеціальному корпусі, що забезпечує температурний режим, що не порушує працездатність мікропроцесорної системи.
4.2.2 Визначення складу технічних компонентів.
Сімейство мікроЕОМ МК 51 включає п’ять модифікацій, реалізованих у вигляді мікросхем К1816ВЕ31, К1816ВЕ51, К1816ВЕ751, К1830ВЕ31, К1830ВЕ51. Всі модифікації являють собою функціональне завершення одно кристальних мікроЕОМ гарвардської архітектури, що містять на кристалі всі необхідні вузли для роботи в автономному режимі, і призначені для реалізації різних цифрових алгоритмів керування. Основна відмінність між мікроЕОМ полягає в реалізації пам’яті і потужності споживання.
МікроЕОМ МК51:
- 8-розрядний центральний процесор, керуючий роботою виконавчих пристроїв мікрЕОМ і має апаратну підтримку операцій множення і ділення. Всього процесор виконує 111 команд розрядністю в 1,2 або 3 байти;
- Внутрішня (розташована на кристалі) пам’ять програм обсягом 4К байт;
- Внутрішня пам’ять даних обсягом 128 байт, використовувана для організації реєстрових банків, стека і зберігання призначених для користувача даних;
- 32 двонаправлені інтерфейсні лінії, індивідуально настроюються на введення або виведення інформації та організовані у вигляді чотирьох 8-розрядних паралельних портів Р0-Р3;
- Два 16-розрядних багато режимних таймера/лічильника Т/Л0 і Т/Л1,
Використовувані для підрахунку зовнішніх подій, організації тамчасових затримок і тактування послідовного порту;
- Двонаправлений дуплексний асинхронний послідовний приймач – послідовний пор;
- Дворівнева пріоритетна система переривань від чотирьох внутрішніх і двох зовнішніх джерел;
- Вбудований тактовий генератор, частота якого задається за допомогою зовнішнього кварцового резонатора, LC-ланцюжка або зовнішнього генератора;
Світлодіодний семи-сегментний цифровий індикатор типу АЛС324А
Індикатор знакосинтезуючий, на основі з'єднання арсенід-фосфід-галій. Призначені для візуальної індикації. Індикатор має сім сегментів і децимальну крапку, що випромінює світло при впливі прямого струму. Різні комбінації елементів, забезпечувані зовнішньою комутацією, дозволяють відтворити цифри від 0 до 9 і децимальну крапку. Випускаються в пластмасовому корпусі, елементи мають загальний катод. Висота знака 7,5 мм. Маса приладу не більше 2 г.
/
Дешифратор (541ІД1)
Мікросхема 514ІД1 являє собою дешифратор для семисегментного напівпровідникового цифрового індикатора з роз'єднаними анодами сегментів. Виготовлена за біполярної технологій з pn переходом і призначена для застосування в пристроях відображення цифровий, знаковою і буквеної інформації. Корпус типу 402.16-7.
/
Лічильний Т-тригер
Його називають також тригером зі лічильним входом. Він має один вхід керування Т і два виходи Q і Q'. Інформація на виході такого тригера змінює свій знак на протилежний при кожному позитивному (або при кожному негативному) перепаді напруги на вході. В серії мікросхем, що випускаються, Т-тригерів, як правило, немає. Але тригер такого типу може бути створений на базі тактового D-тригера, якщо його інверсний вихід з'єднати з інформаційним входом. Як видно з діаграми, частота сигналу на виході Т-тригера в два разу нижче частоти сигналу на вході, тому такий тригер можна використовувати як подільник частоти і двійковий лічильник.
/
Датчик імпульсів SS495A (Датчик Холла)
Датчик імпульсів виконує роль створення спеціалізованих електричних імпульсів, які мають низьку напругу.
Датчик Холла – магнітоелектричний пристрій, що отримав свою назву від прізвища фізика Холла, який відкрив принцип, на основі якого згодом і бува створений цей датчик. Просто кажучи – це датчик магнітного поля.
Даний датчик працює за таким принципом:
Якщо через квадратну провідну пластину гнати постійний струм, а саму пластину пронизати магнітним полем, щоб лінії індукції проходили через її
перетин, то електрони, що летять по пластині відхиляються силою Лоуренса.
А раз так, то з одного краю електронів буде більше, ніж з іншого. Виникає різниця потенціалів, тобто напруга. І чим більше струм і сильніше поле, тим більша різниця буде. Це і є ефект Холла.
Далі справа за малим - беремо джерело стабільного струму, чим стабільніша тим краще, адже від стабільності залежить точність показань. У вигляді джерела струму датчик буде сприймати двигун автомобіля. Проганяємо постійний струм по пластині, ловимо і підсилюємо різницю потенціалів до відчутних величин. В результаті отримуємо відмінну річ - датчик магнітного поля, він же датчик Холла. Датчик формує імпульс з одиничним рівнем в той момент, коли автомобіль проїжджає по ньому і умовно являє собою гігантські кнопки шириною в половину смуги і довжиною 3м.
Технічні характеристики
Тип вихідного сигналу аналоговий
Тип чутливого елемента елемент холла
Наявність вбудованого магніту немає
Тип чутливості до полю біполярний
Індукція вкл, Гаус 670
Індукція викл, Гаусс -670
Максимальна чутливість, мВ / Гаусс 3.1
Час наростання сигналу, мкс 3
Мін напруга живлення, В 4.5
Макс напруга живлення, В 10.5
Макс вихідний струм, мА 1.5
Температурний діапазон, гр. С -40 ... 150
корпус ss41
4.2.3 Розробка та обґрунтування укрупненого алгоритму взаємодії вхідних та вихідних елементів мікропроцесорної системи і розробка структурної схеми пристрою.
При включенні пристрою відбувається обнулення інформації і скидання лічильника комутатора одиничним імпульсом Urd. Майже одночасно з цим проводиться скидання тригерів. Епюри напруг на основних елементах пристрою наведено на рисунку 4.1.
Розглянемо найгірший випадок для проектованої системи: нехай по чотирьом смугах через датчики одночасно проїхали автомобілі. Тоді комутатор буде розподіляти імпульси таким чином: на лічильник надходять тактові імпульси Uwr, формується код номера датчика, лінію якого треба опитати. Цей код поступає на мультиплексор, який здійснює підключення відповідного датчика до мікропроцесора. На виході комутатора будуть інформаційні імпульси Uвих. При одиничному стані датчика тригер скидається в "0" імпульсом Urst для запобігання повторного обліку "старої" інформації.
При кожній парафії імпульсу по лінії порту вміст регістрів буде збільшуватися, при цьому паралельно працюватиме таймер реального часу. Щогодини інформація буде оновлюватися, буде відбуватися порівняння кількості автомобілів, що проїхали за минулий годину через міст з максимальною кількістю автомобілів, які у пам'яті МК.
При надходженні на порт позитивного одиничного імпульсу, через послідовний порт, через регістр зсуву, дешифратори та семи-сегментні цифрові індикатори зовнішнього пристрою виводять кількість автомобілів, що проїхали через міст у годину-пік.
Розглянувши принцип функціонування , можна зробити висновок, що для побудови структурної схеми пристрою контролю інтенсивності руху через міст потрібно використати такі блоки:
Процесорний блок ;
Семисегментний індикатор;
Дешифратор;
Лічильний Т-тригер;
Датчики;
Кнопки підключення
Комутатор
Нижче приведена структурна схема:
/
Рис 4.1
4.2.4 Розробка та обґрунтування детального алгоритму роботи мікропроцесорної системи.
Схема алгоритму роботи керуючої програми зображена на рисунку 5.1.
Обгрунтування схеми наступне:
1 блок після включення пристрою, проводить операцію обнулення.
2 блок встановлює початкові параметри.
3 блок опитує датчик на наявність сигналу.
4 блок відповідає за наявності сигналу. Якщо сигнал є, алгоритм переходить до наступного блоку, якщо ні, алгоритм переходить до блоку 6.
5 блок відповідає за збільшення кількості автомобілів при наявно сигналу з датчика.
6 блок звертається до наступного датчика.
7 блок відповідає за опитування усіх датчиків. Якщо усі датчики опитані, відбувається перехід алгоритму до наступного блоку, якщо ж ні, алгоритм повертається до 3 блоку.
8 блок відповідає за наявність сигналу з зовнішнього пристрою. Якщо такий сигнал є – алгоритм переходить до наступного блоку, якщо ні – переходить до блоку 10.
9 блок відповідає за вивід інформації на зовнішній пристрій
10 та 11 блоки відповідають за підрахування кількості автомобілів, що проїхали, анулювання кожної години та порівняння інформації з тією,що збережена в пам'яті.
12 блок відповідає за оновлення інформації на протязі доби. Якщо пройшло 24 години, алгоритм переходить до 13 блоку, а якщо ні – повертається до 3.
13 блок проводить операцію обнулення і повертає алгоритм до 3 блоку.
Рисунок 5.1
4.2.5 Розробка схеми електричної принципової мікропроцесорної системи в цілому і розрахунок та вибір її окремих елементів
Для підрахунку кількості автомобілів до лінії поту Р2 мікроконтролера підключаємо датчики з комутатором імпульсів, з яких знімаємо сигнал при проїзді автомобіля.
При проїзді автомобіля по двох частинах смуги дорожнього покриття формується одиничний імпульс, який перемикає лічильний тригер з "1" в "0" і навпаки. У результаті на тригері сформується одиничний імпульс, відповідний по тривалості часу проїзду автомобіля. Потім, після формування сигналів з датчиків, інформація надходить на комутатор.
Виведення інформації про поточний час здійснюється через порти P0, Р1 і світлодіодні семи-сегментні цифрові індикатори HG1 .. HG4, в якості яких можна використовувати індикатори типу АЛС324А. Індикатори підключаються до ліній портів мікроконтролера через дешифратори DD2 .. DD5, перетворюють двійково-десятковий вміст портів в коди управління цифровими індикаторами. Початкові установки таймера реального часу задаються кнопками підключеними до ліній Т0 і T1, які позначаються на функціональній схемі «годину» і «хв». PxD відповідає за вивід інформації на зовнішній пристрій. Одразу при включенні пристрій переходить в режим рахунку.
/
Принципова схема.
4.2.6 Розробка керуючої резидентної програми для мікроконтролера на мові Assemblera.Основна програма:
ORG 00H; Початковий адрес програми CLR A; Очищення акумулятора
MOV A,R5; Початкове завантаження
MOV A,R7; лічильника хвилинMOV A,P2; лічильника секунд MOV R2, # 1; Завантаження MOV R1, # 1; лічильників генератора MOV TH1, # 156; секундних імпульсів MOV TMOD, # 20H; Завантаження T/Л1 в режимі 2 MOV IE, # 8DH; Дозвіл переривань від T/Л1 SETB TR1; Старт таймера T/Л1 SJMP MAIN; Перехід до основної програми
;-----====== П / п обслуговування переривання від T/Л1 =====-------- ORG 1BH; Вектор переривань PUSH PSW; затримка DJNZ R2, EXIT; в одну MOV R2, # 1; секунду DJNZ R1, EXIT; MOV R1, # 1; PUSH ACC; JNB T0, M1, корекція хвилин JNB T1, M2, корекція годин MOV A, R7; лічильник секунд ADD A, # 1; DA A; MOV R7, A; CJNE R7, # 60H, M3; MOV R7, # 0; M1: MOV A, R5; лічильник хвилин ADD A, # 1;
DA A; MOV R5, A; CJNE R5, # 60H, M3; MOV R5, # 0; M2: CALL COMP; Запуск п / п виявлення мах кількість а / м. MOV R4, # 0; Обнулення кількості а / м, MOV R6, # 0; проїхали через міст за годину. MOV A, R3; Лічильник годин. ADD A, # 1; DA A; MOV R3, A; CJNE R3, # 24H, M3; MOV R3, # 0; Установка 0 (24) годин. MOV R4, # 0; Обнулення кількості а / м, що проїхали MOV R6, # 0; через міст, з початком нової доби. M3: MOV P1, R3; Виведення інформації. MOV P2, R5; індикаториPOP ACC; Відновлення акумулятора. EXIT: POP PSW; Відновлення регістру PSW. RETI; Повернення з п / п. ;-----======== Основна програма. ========---------- MAIN: MOV R4, # 0; Обнулення MOV R6, # 0; кількості а / м. MOV P0, # 0FFH; Скидання тригерів SETB RD; Скидання лічильника. NOP; Затримка в 1мкс (для спрацьовування CT) CLR RD; MOV P0, # 0; Відновлення роботи тригерів. SETB WR; Імпульс перемикання ліній з датчиків. MOV SP, # 100; Установлення покажчика стека. BEGIN: MOV B, # 4; Кількість датчиків. MOV R0, # 1; R0 = 1. CYCLE: CLR WR; Імпульс перемикання ліній з датчиків. NOP; Затримка в 1мкс (для спрацьовування CT і MS). JNB INT0, J11; Опитування ліній порту MOV P0, R0; Скидання відповідного тригера датчика CALL SUM; Виклик п / п додавання
MOV P0, # 0; Відновлення режиму тригера J11: MOV A, R0; A = R0. RL A; Перестановка скидаю чого біта тригерівMOV R0, A; R0 = A. SETB WR; Імпульс перемикання ліній з датчиків. DJNZ B, CYCLE; B = B-1. If B <> 0, то перехід на новий цикл, опит датчиків
JB INT1, J2; Якщо INT1 = 1, то J2, CALL DSPLY; інакше виклик п / п
J2: SJMP BEGIN; Перехід на початок опитування датчиків. SUM: MOV A, R6; Підсумовування десятків. ADD A, # 1; A = A +1. DA A; Десяткова корекція. MOV R6, A; R6 = A. JNC S1; Якщо С <> 1, то S1, MOV A, R4; інакше додати 1 до сотень. ADD A, # 1; A = A +1. DA A; Десяткова корекція. MOV R4, A; R4 = A. S1: RET; Повернення з п / п. ;-------===== П / п порівняння кількості а / м, що пройшли раніше, ======----- COMP: MOV A, R0; Збереження R0 PUSH ACC; в стеку. MOV R0, # 20H; Адреса зберігання молодшого байта MOV A, R6; A = R6. SUBB A, @ R0; A = A-@ R0. JC C1; Якщо вміст @ R0> A, то перехід до C1, MOV A, R6; інакше записати MOV @ R0, A; в пам'ять мах. кількість а / м. C1: INC R0; Збільшення покажчика пам'яті. MOV A, R4; A = R4. SUBB A, @ R0; JC C2; MOV A, R4; MOV @ R0, A; INC R0;
MOV A, R3; MOV @ R0, A; POP ACC; Відновлення MOV R0, A; R0 з стека. C2: RET; Повернення з п / п ;---------======= П / П ВИВЕДЕННЯ ДАНИХ НА ЕКРАН ========-------- DSPLY: MOV R0, # 20H; Початкова адреса даних. MOV SBUF, @ R0; Висновок даних ч / з послідовний порт INC R0; Збільшення покажчика пам'яті. MOV SBUF, @ R0; INC R0; MOV SBUF, @ R0; INC R0; RET; Повернення з п / п. END
Висновки
Мікропроцесори і мікропроцесорні системи є основою побудови електронних пристроїв із заданими функціональними властивостями. Вирішальними факторами при проектуванні таких пристроїв є зручність практичної експлуатації і новий набір якісних характеристик (більш високу швидкодію, точність, нові функціональні можливості) в порівнянні з домікропроцессорним варіантом реалізації подібного пристрою. У такому варіанті виріб функціонує автономно і не вимагає постійного втручання людини.
Даний курсовий проект дозволив зробити серйозні вправи в застосуванні знань, отриманих в процесі вивчення дисципліни "Мікропроцесорні системи".
Перелік посилань
ОС ТАСУР 6.1-97. Роботи студентські навчальні та випускні кваліфікаційні. Загальні вимоги та правила оформлення. Шарапов О. В. Мікропроцесорні пристрої та системи. Методичні вказівки до виконання курсового проекту. - Томськ: ТУСУР, 1998. - 39 с. Шарапов О. В. Приклади рішення схемотехнічних завдань. Навчальний посібник. - Томськ: ТІАСУР, 1994. - 141 с. Шарапов О. В. Цифрова та мікропроцесорна техніка: Навчальний посібник. 2-е вид., Перер. і доп. - Томськ: Вид-во Том. Ун-ту, 1997. - 108 с. Токхайм Р. Мікропроцесори: Курс і вправи / Пер. З англ., Під ред. В. Н. Грасевіча. - М.: Вища школа, 1988. - 336 с.
Додатки
Карта прошивки пам'яті програм 0: 1: 2: 3: 4: 5: 6: 7: 8: 9: A: B: C: D: E: F: 0000: 99 00 9A 0FD5 0E 03 F0 A9 0D 47 A8 0C 68 A8 C5 0010: 26 жовтня 2015 A8 A9 AA AB AC AE BD05 36 1B 14 42 14 0020:53 FD 47 53 0F AD FE 2025 2032 F0 6DAD39 FE 53 F0 0030: 3A47 AED5 69 C5 F6 3E FD D5 68 C5 E6 40 14 6F 0040: 04 10 28 03 01 57 28 29 13 00 57 29 BF 2F EF4E 0050: 26 42 83 2A 68 57 2A 2B 79 57 2B 2C 13 00 57 B2 0060: 6E2C2D 1 березня 2035 2D 2E 13 00 57 2E квітня 2032 83 56 0070: 6F 23 FE 9F 46 74 23 січня 8F 83 FF FF FF FF FF FF 0080: FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF 0090: FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF 00A0: FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF 00B0: FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF 00C0: FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF 00D0: FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF 00E0: FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF 00F0: FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF FF
Вид мікроконтролера
/
Блок регистрів спеціальних функцій
Символ
Найменування
Адреса
* ACC
Акумулятор
0E0H
* B
Регістр-розширювач акумулятора
0F0H
* PSW
Слово стан програми
0D0H
SP
Регістр-вказівник стека
81H
DPTR
Регістр-вказівник стека (DPH)
(DPL)
83H
82H
* P0
Порт 0
80H
* P1
Порт 1
90H
* P2
Порт 2
0A0H
* P3
Порт 3
0B0H
* IP
Регістр пріорітетів
0B8H
* IE
Регістр маски переривань
0A8H
TMOD
Регістр режима таймера/лічильника
89H
* TCON
Регістр керування/статус таймера
88H
TH0
Таймер 0 (старший байт)
8CH
TL0
Таймер 0 (младший байт)
8AH
TH1
Таймер 1 (старший байт)
8DH
TL1
Таймер 1 (молодший байт)
8BH
* SCON
Регістр керування прийомопередавачем
98H
SBUF
Буфер прийомопередатчика
99H
PCON
Регістр керування потужністю
87H
Примітка. Регістри, ім’я яких позначені знаком (*), допускають адресацію окремих біт.
Группа команд передачі данних
Название команды
Мнемокод
КОП
Т
Б
Ц
Операция
Пересылка в аккумулятор из регистра (n = 0 - 7)
MOV A, Rn
11101rrr
1
1
1
(A) = (Rn)
Пересылка в аккумулятор прямоадресуемого байта
MOV A, ad
11100101
3
2
1
(A) = (ad)
Пересылка в аккумулятор байта из РДП (i = 0, 1)
MOV A, @Ri
1110011i
1
1
1
(A) = ((Ri))
Загрузка в аккумулятор константы
MOV A, #d
01110100
2
2
1
(A) = #d
Пересылка в регистр из аккумулятора
MOV Rn, A
11111rrr
1
1
1
(Rn) = (A)
Пересылка в регистр прямоадресуемого байта
MOV Rn, ad
10101rrr
3
2
2
(Rn) = (ad)
Загрузка в регистр константы
MOV Rn, #d
01111rrr
2
2
1
(Rn) = #d
Пересылка по прямому адресу аккумулятора
MOV ad, A
11110101
3
2
1
(ad) = (A)
Пересылка по прямому адресу регистра
MOV ad, Rn
10001rrr
3
2
2
(ad) = (Rn)
Пересылка прямоадресуемого байта по прямому адресу
MOV add, ads
10000101
9
3
2
(add) = (ads)
Пересылка байта из РДП по прямому адресу
MOV ad, @Ri
1000011i
3
2
2
(ad) = ((Ri))
Пересылка по прямому адресу константы
MOV ad, #d
01110101
7
3
2
(ad) = #d
Пересылка в РДП из аккумулятора
MOV @Ri, A
1111011i
1
1
1
((Ri)) = (A)
Пересылка в РДП прямоадресуемого байта
MOV @Ri, ad
0110011i
3
2
2
((Ri)) = (ad)
Пересылка в РДП константы
MOV @Ri, #d
0111011i
2
2
1
((Ri)) = #d
Загрузка указателя данных
MOV DPTR, #d16
10010000
13
3
2
(DPTR) = #d16
Пересылка в аккумулятор байта из ПП
MOVC A, @A + DPTR
10010011
1
1
2
(A) = ((A) + (DPTR))
Пересылка в аккумулятор байта из ПП
MOVC A, @A + PC
10000011
1
1
2
(PC) = (PC) + 1
(A) = ((A) + (PC))
Пересылка в аккумулятор байта из ВПД
MOVX A, @Ri
1110001i
1
1
2
(A) = ((Ri))
Пересылка в аккумулятор байта из расширенной ВПД
MOVX A, @DPTR
11100000
1
1
2
(A) = ((DPTR))
Пересылка в ВПД из аккумулятора
MOVX @Ri, A
1111001i
1
1
2
((Ri)) = (A)
Пересылка в расширенную ВПД из аккумулятора
MOVX @DPTR, A
11110000
1
1
2
((DPTR)) = (A)
Загрузка в стек
PUSH ad
11000000
3
2
2
(SP) = (SP) + 1
((SP)) = (ad)
Извлечение из стека
POP ad
11010000
3
2
2
(ad) = (SP)
(SP) = (SP) - 1
Обмен аккумулятора с регистром
XCH A, Rn
11001rrr
1
1
1
(A) <-> (Rn)
Обмен аккумулятора с прямоадресуемым байтом
XCH A, ad
11000101
3
2
1
(A) <-> (ad)
Обмен аккумулятора с байтом из РДП
XCH A, @Ri
1100011i
1
1
1
(A) <-> ((Ri))