Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
О
Факультет:
КН
Кафедра:
Кафедра обліку та аналізу
Інформація про роботу
Рік:
2016
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Бухгалтерський облік
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра обліку та аналізу
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни “Бухгалтерський облік І”
Варіант №5
ЗМІСТ
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 3
1.1. Статистичний облік, його зміст і характеристика 3
1.2. Сутність та особливості операційних та транзитних рахунків 4
1.3. Форми бухгалтерського обліку 9
1.4. Тестові завдання 13
РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 14
2.1. Відомість про групування господарських засобів 14
2.2. Журнал реєстрації господарських операцій 17
2.3. Синтетичні рахунки 19
2.4. Оборотні відомості за аналітичними рахунками 24
2.5. Оборотно-сальдова відомість 25
2.6. Шахова відомість 27
2.7. Баланс 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 33
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Статистичний облік, його зміст і характеристика
Статистичний облік — це планомірне збирання й вивчення масових кількісних та якісних явищ і закономірностей загального розвитку за конкретних умов місця й часу (перепис наявного обладнання, визначення середньої заробітної плати працівників підприємства за категоріями працюючих, кількість і якість виробленої продукції, використання робочого часу, чисельності населення тощо).
Базою для статистичного обліку є дані оперативного та бухгалтерського обліків, які в подальшому при проведенні статистичного аналізу оброблюються за допомогою спеціальних засобів і методів статистики. Статистичний аналіз охоплює своїми показниками різні сторони соціально-економічного життя країни. Наприклад, за даними статистичного обліку можна визначити зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції (робіт, послуг), чисельність працюючих за віком, статтю, кваліфікацією тощо. Ці дані допомагають аналізувати результати різних процесів і прогнозувати подальший їх розвиток. У статистичному обліку застосовуються різні вимірники і властиві йому способи спостереження (масові, вибіркові) та система показників (абсолютні, відносні і середні величини). [1]
Статистичний облік дає інструменти пізнання об'єктивної реальності. За допомогою натуральних, трудових і грошових вимірників він дозволяє здійснити кількісну та якісну оцінку масових соціальних, демографічних чи економічних явищ, що відбуваються у сфері матеріального виробництва. З метою його здійснення залучаються не тільки показники наявності і руху господарських засобів, що використовуються при відтворенні сукупного суспільного продукту. Статистика успішно застосовує самостійно розроблені способи і прийоми одноразового характеру: обстеження, переписи, спостереження, розрахунки середніх величин, котирування. Крім того, органи статистики ведуть суцільний або вибірковий статистичний облік безлічі інших чинників виробничих або суспільних відносин.
На базі статистичних даних державні органи управління розробляють прогнози, приймають рішення в області економічної політики, визначають конкретні заходи з управління економікою країни.
Статистичні установи широко використовують дані бухгалтерського обліку. Отримуючи від підприємств бухгалтерську звітність, вони тим самим отримують різнобічну інформацію про виробничу та фінансово-господарську діяльність усіх галузей і виробництв України. Ця інформація використовується відповідними комісіями Верховної Ради України для підготовки законодавчих актів, для оцінки та аналізу діяльності міністерств, відомств, галузей, окремих виробництв. В узагальненому вигляді дані бухгалтерської звітності публікуються в щорічних статистичних збірниках.
Органи статистики на місцях регулярно проводять на підприємствах обстеження невстановленого устаткування, понаднормових виробничих запасів, спостереження за використанням основних засобів, трудових ресурсів.
Дані статистичного обліку застосовують для макроекономічного аналізу й управління, тому оперативний і бухгалтерський облік підпорядковується завданням державної статистики.
Сьогодні статистичний облік має розвинутий понятійний апарат, предмет і метод, організаційну побудову, яка дозволяє забезпечити науково обґрунтовану кількісно-якісну характеристику об’єктів, що спостерігаються, в конкретних умовах місця і часу.
Об'єктом статистичного обліку можуть бути окреме підприємство, галузь, народне господарство в цілому. [2]
Предметом цього обліку є не тільки процеси, які відбуваються на виробництві, але й інші явища суспільного життя, наприклад, рівень продуктивності праці, забезпеченість працівників підприємства житлом, середній вік працюючих.
Дані статистичного обліку, особливо результати спостережень за використанням основних засобів, трудових ресурсів, широко застосовуються в бухгалтерському обліку з метою підвищення його достовірності.
Таким чином, на основі статистичного обліку визначаються кількісні. й якісні показники роботи кожного підприємства. Операції та явища підлягають статистичному спостереженню, групуванню, обчисленню середніх та відносних величин, індексів, побудови рядів динаміки, аналізу тощо. Виходячи з цього, статистичний облік являє собою систему вивчення, узагальнення і контролю за масовими явищами, що мають локальний чи загальнодержавний характер.
1.2. Сутність та особливості операційних та транзитних рахунків
Рахунки бухгалтерського обліку поділяється за двома характеристиками: економічним змістом та призначенням і структурою. В свою чергу за призначенням рахунки бувають: основні; регулюючі; операційні; фінансово-результатні; позабалансові. Розглянемо детальніше операційні рахунки. [1]
Операційні рахунки призначені для відображення господарських процесів, тобто процесів постачання, виробництва і реалізації, а також результатів діяльності підприємства. Ці рахунки призначені для накопичення інформації щодо витрат, доходів та фінансових результатів, і більшість з них не мають сальдо. До операційних рахунків належать: розподільчі, калькуляційні та результатні.
/
Рис.1. Класифікація рахунків за призначенням і структурою
Розподільчі рахунки призначені для обліку витрат, які за своєю природою не можуть бути віднесені на відповідні рахунки, а вимагають розподілу за певними критеріями. Розподільчі рахунки поділяють на збірно-розподільчі й звітно-розподільчі.
Збірно-розподільчі рахунки призначені для попереднього збирання витрат, пов'язаних зі здійсненням загальновиробничих функцій, з метою наступного їх розподілу за відповідними об'єктами. Прикладом збірно-розподільчого є рахунок "Загальновиробничі витрати". За дебетом рахунка протягом місяця накопичують витрати, пов'язані з організацією, управлінням та обслуговуванням виробництва, а наприкінці місяця за відповідним критерієм їх розподіляють (списують) між рахунками "Виробництво" та "Собівартість реалізації". Виконавши розподільчу функцію, рахунок закривається, і сальдо не має. [3]
Отже, будову збірно-розподільчих рахунків схематично можна відобразити так:
/
Рис. 2. Схема збірно-розподільчих рахунків.
Близькими до збірно-розподільчих є рахунки "Адміністративні витрати" та "Витрати на збут". Однак зібрані протягом місяця за дебетом суми витрат за цими рахунками наприкінці місяця не розподіляють, а списують відповідно до чинного положення прямо на дебет рахунка "Фінансові результати".
Звітно-розподільчі, або бюджетно-розподільчі, рахунки використовують для розмежування витрат і доходів між суміжними звітними періодами (місяцями, роками) з метою рівномірного включення витрат у затрати виробництва або відображення в обліку одержаних доходів. Використання цих рахунків дає змогу відповідно до принципу бухгалтерського обліку нарахування та відповідності доходів і витрат визначити правильні результати діяльності підприємства за звітний період. [2]
Звітно-розподільчі рахунки можуть бути активними і пасивними. До активних відносять рахунки "Витрати майбутніх періодів", "Резерв сумнівних боргів", до пасивних — "Доходи майбутніх періодів", "Забезпечення майбутніх витрат і платежів".
На активному рахунку "Витрати майбутніх періодів" відображають інформацію щодо здійснення витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах. До них належать, наприклад, витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами, з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхових полісів; передплата на газети та журнали, періодичні та довідкові видання тощо. Всі ці витрати в момент їх здійснення відображають за дебетом рахунка "Витрати майбутніх періодів". За кредитом рахунка відображають їх списання (розподіл) та включення до складу витрат у міру настання тих періодів, до яких вони відносяться. Сальдо за рахунком може бути тільки дебетове й означатиме наявність нерозподілених витрат наступних періодів.
/
Рис. 3. Схема рахунка «Витрати майбутніх періодів»
На пасивному рахунку "Доходи майбутніх періодів" відображають інформацію щодо отриманих у поточному періоді доходів, але які відносяться до наступних звітних періодів. До таких доходів належать: одержані авансові платежі за здані в оренду основні засоби, передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, абонентна плата за користування зв'язком тощо. За кредитом рахунка "Доходи майбутніх періодів" відображають суми одержаних доходів, що відносяться до майбутніх періодів, а за дебетом — зарахування їх (списання) на відповідні рахунки обліку доходів з настанням тих періодів, до яких вони відносяться. Сальдо цього рахунка може бути тільки кредитовим, що означатиме суму нерозподілених доходів, але які належать до майбутніх періодів.
/
Рис. 4. Схема рахунка «Доходи майбутніх періодів»
Калькуляційні рахунки призначені для обліку витрат, пов'язаних із виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг з метою обрахування їх собівартості. Оскільки за даними цих рахунків складають калькуляцію, то самі рахунки одержали назву калькуляційних. Правильно організований облік витрат виробництва є запорукою якісних калькуляцій, необхідних для ціноутворення, точного визначення вартості товарного випуску. До калькуляційних належать рахунки: "Виробництво", "Капітальні інвестиції" та ін.
На калькуляційних рахунках протягом місяця за дебетом збирають витрати, а за кредитом — списують витрати, що включаються у собівартість готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Сальдо калькуляційних рахунків може бути тільки дебетовим і показує затрати в незавершене виробництво, які розраховуються на основі інвентаризації.
/
Рис. 5. Схема калькуляційних рахунків
Обсяг товарного випуску (фактичної вартості випущеної готової продукції) визначається в такому порядку: до сальдо незавершеного виробництва на початок місяця додають затрати за місяць і віднімають сальдо незавершеного виробництва на кінець місяця. Аналітичний облік на калькуляційних рахунках ведуть за видами виробництв, статтями витрат, видами продукції, центрами витрат і центрами відповідальності.
Транзитні рахунки використовуються для обліку витрат операційної діяльності за такими елементами витрат, як: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати. Транзитні рахунки представлені рахунками класу 8 “Витрати за елементами”.
Прикладом використання транзитного рахунку може бути нарахування амортизації по основних засобах виробничого призначення. На рахунках зазначена операція буде відображена такими записами: 1) дебет рах. 83 “Амортизація” — кредит рах. 13 “Знос (амортизація) необоротних активів”; 2) дебет рах. 23 “Виробництво” — кредит рах. 83 “Амортизація”.[4]
На кінець звітного періоду рахунки класу 8 закриваються і кінцевого залишку не мають і, як наслідок, у балансі не відображаються.
1.3. Форми бухгалтерського обліку
Форма бухгалтерського обліку — це певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад бухгалтерського обліку.
Кожне підприємство самостійно обирає відповідну форму обліку, враховуючи конкретні умови та особливості господарської діяльності й технології обробки облікових даних. Вибір форми обліку зумовлюється також обсягами облікових робіт, їх складністю, наявністю кваліфікованих кадрів бухгалтерів, можливостями використання автоматизованих систем обробки даних, обчислювальної техніки.
Форма бухгалтерського обліку відображає відповідну технологію облікового процесу. Кожна форма обліку завжди передбачає відповідне групування господарських операцій та дотримання встановленої послідовності їх відображення, порядок записів у регістрах синтетичного й аналітичного обліку, складання та представлення облікових даних у вигляді звітності для потреб користувачів.
Основними відмітними ознаками, що визначають особливості окремих форм бухгалтерського обліку, є: зовнішній вигляд, будова і кількість облікових регістрів; поєднання регістрів хронологічного і систематичного обліку, синтетичного й аналітичного обліку; послідовність і техніка облікової реєстрації. [5]
Розвиток форм бухгалтерського обліку має свою історію. Кожен етап розвитку господарської діяльності характеризується відповідним рівнем стану обліку, певною формою його ведення. Спочатку форми обліку базувалися на книгах-журналах, які вважалися головними обліковими регістрами, призначеними для ведення як систематичного, так і аналітичного обліку. Пізніше для ведення аналітичного обліку почали застосовувати картки. Подальший розвиток обліку, необхідність розподілу праці між працівниками бухгалтерії зумовили широке використання в обліку окремих листків. В умовах використання ПЕОМ з'явилися нові регістри і новітня технологія збору й обробки облікових даних.
Форма бухгалтерського обліку як відображення певного рівня технології облікового процесу має відповідати таким вимогам:
забезпечення повноти та реальності в облікових регістрах господарських операцій;
забезпечення раціонального розподілу облікових робіт між окремими працівниками для своєчасного їх виконання;
забезпечення управлінців даними про виконання бізнес-планів у цілому на підприємстві й за кожним структурним підрозділом;
забезпечення необхідними даними процесу складання звітності, здійснення контролю й економічного аналізу;
забезпечення економічності облікового процесу шляхом його автоматизації та наукової організації праці обліковців.
Сучасними формами бухгалтерського обліку, що застосовуються на підприємствах і в організаціях в Україні, є Журнал-Головна, меморіально-ордерна та журнально-ордерна форми обліку.
Бухгалтерські книги – це зброшуровані аркуші бухгалтерських таблиць для облікових записів (міцно переплетені, зброшуровані), в яких відображають дані про наявність господарських засобів, джерела їх формування та господарські процеси за синтетичними й аналітичними рахунками.
Наприклад, касова книга призначена для обліку надходження і виплати готівки в касі; книга депонованих сум призначена для аналітичного обліку невиплаченої (депонованої) заробітної платні; Головна книга містить інформацію про сальдо й обороти на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку за звітний період (помісячно). [6]
Бухгалтерські книги повинні бути прошнуровані, сторінки в них мають бути пронумеровані. На останній сторінці книги вказують загальну кількість сторінок у ній. Цей запис завіряють підписами керівника й головного бухгалтера підприємства та печаткою підприємства.
Основною перевагою ведення обліку у книгах є надійність зберігання облікових реєстрів. Проте книги мають деякі недоліки. Зокрема, облік у книгах більш громіздкий, ніж в інших реєстрах, а це ускладнює поділ праці облікових працівників. Більш зручними для обліку є картки й окремі аркуші.
Форма обліку Журнал-Головна є найпростішою формою бухгалтерського обліку. Назва форми походить від назви головного регістру, в якому поєднується хронологічний запис із систематичним. У цьому регістрі поєднано Журнал реєстрації операцій і Головну книгу. Кожна господарська операція одночасно реєструється і відображається на відповідних синтетичних рахунках, для кожного з яких відводиться подвійна графа — для запису дебетових і кредитових оборотів. Досить легко можна контролювати дотримання подвійного запису щодо кожної операції. Форму книги Журнал-Головна наведено в рис 6.
/
Рис. 6. Книга Журнал-Головна
Журнал-Головну як основний регістр відкривають на поточний рік. Спершу записують сальдо на початок місяця в розрізі синтетичних рахунків. Після відображення всіх господарських операцій за місяць підраховують обороти за рахунками та виводять сальдо на початок наступного місяця. Сума оборотів за дебетом всіх рахунків має дорівнювати сумі оборотів за кредитом усіх рахунків, а також підсумку графи "Сума обороту". Це дає змогу систематично контролювати правильність записів шляхом перевірки їх при підрахунку підсумків. [5]
Аналітичний облік за цією формою ведуть на картках або в книгах. За допомогою оборотних відомостей встановлюється взаємозв'язок між синтетичними й аналітичними рахунками. Підсумки оборотних відомостей за аналітичними рахунками звіряють з оборотами та сальдо за відповідними синтетичними рахунками. Складати оборотну відомість за синтетичними рахунками за цією формою недоцільно, оскільки підсумки оборотів за дебетом і кредитом рахунків, а також рівність залишків рахунків порівнюють у самій Журнал-Головній. За даними книги Журнал-Головна складають бухгалтерський баланс.
Картки – це таблиці спеціальної форми і стандартних розмірів, виготовлені на цупкому папері і призначені для реєстрування господарських засобів. Наприклад, інвентарні картки обліку основних засобів, картки складського обліку матеріалів тощо. Картки зберігають у картотеках (спеціальних ящиках), де їх систематизують у певному порядку.
При відкритті в бухгалтерії картки реєструють у спеціальному журналі, їм надають порядкові номери, які відповідають їхньому реєстраційному номеру в журналі. Зареєстровані картки під розписку передають матеріально відповідальній особі. Картки широко використовують для аналітичного обліку товарно-матеріальних запасів підприємства.
Меморіально-ордерна (контрольно-шахова) форма бухгалтерського обліку характеризується застосуванням книг для ведення синтетичного обліку і карток - для аналітичного. Порядок облікової реєстрації господарських операцій при меморіально-ордерній формі такий. На підставі оформлених і перевірених документів (первинних або згрупованих) складають меморіальні ордери. В них роблять посилання на документ, що служить підставою для записів (або коротко викладається зміст запису), його номер і дата складання, вказуються кореспондуючі рахунки по даній операції і суми. Це допомагає упорядкуванню облікових записів.
Меморіальні ордери складають на окремих бланках або на самому документі, якщо на ньому відтворена (друкарським або іншим способом) форма ордера. Меморіальні ордери реєструють у хронологічному регістрі синтетичного обліку - Реєстраційному журналі. Нумерацію меморіальних ордерів щомісячно починають з першого номера.
Реєстраційний журнал призначений для забезпечення збереження меморіальних ордерів, й також для наступної перевірки повноти і правильності записів господарських операцій в системі рахунків. Цю перевірку здійснюють шляхом звірки місячних підсумків реєстраційного журналу з підсумками оборотів по дебету і кредиту синтетичних рахунків в оборотній відомості.
Відомості – це окремі таблиці різного формату зі спеціальним графленням (журнали, меморіальні ордери, обігові відомості тощо). Їх використовують для ведення як синтетичного, так і аналітичного обліку. Записи в окремих відомостях здійснюють на підставі даних первинних документів.
Шахова відомість — це таблиця, яка містить обороти за місяць по всіх рахунках, причому кожен рахунок повторюється в боковику (дебетові обороти) і в шапці відомості (кредитові обороти). Суми оборотів проставляються на перетині граф і рядків. Шахова відомість може бути представлена у вигляді (фрагмент):
/
Рис. 7. Шахова відомість
При веденні бухгалтерського обліку з використанням обчислювальної техніки облікову реєстрацію роблять на електронних носіях (дисках, дискетах). Підприємства, які складають облікові реєстри на електронних носіях, зобов’язані забезпечити технічні засоби для їх подання у зручній для читання формі. [6]
1.4. Тестові завдання
95. Вперше бухгалтерський облік як окрему складову господарського обліку визначив:
а) Дж. Червоні;
б) Л. Пачолі;
в) Ж. Дюмарше;
г) Дж. Россі.
Відповідь: б) Л. Пачолі..
105. Бухгалтерський облік виконує такі основні функції:
а) оцінювальну, діагностичну, прогнозну;
б) інформаційну, контрольну, оцінювальну, аналітичну;
в) діагностичну, контрольну, оцінювальну, аналітичну;
г) інформаційну, діагностичну, стимулюючу, регулювальну.
Відповідь: в) діагностичну, контрольну, оцінювальну, аналітичну.
115. Що з наведеного нижче не відноситься до оборотних активів:
а) грошові кошти та їх еквіваленти;
б) дебіторська заборгованість;
в) готова продукція;
г) основні засоби.
Відповідь: г) основні засоби
РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1. Відомість про групування господарських засобів
Таблиця 1
Відомість групування гособарських засобів за cкладом та розміщенням ТзОВ "Альянс"
№ п/п
Вид господарського засобу
Сума, грн
1
2
3
1.
Необоротні активи
1.1.
Оновні засоби
1.1.1.
Будівля адміністративного корпусу
110230
1.1.2.
Знос будівлі адміністративного корпусу
-95450
1.1.3.
Будівля цеху 1
340000
1.1.4.
Конвеєрна лінія для покриття печива шоколадом
78900
1.1.5.
Вантажівки для розповсюдження готової продукції
35000
1.1.6.
Нарахований знос на печі
-128900
1.1.7.
Будівля цеху 2
450000
1.1.8.
Нарахований знос будівель цехів 1, 2
-299000
Разом
490780
1.2.
Нематеріальні активи
1.2.1.
Право на торгову марку
11780
1.2.2.
Амортизація нематеріальних активів
-3600
1.2.3.
Рецептура виготовлення печива з кунжутом
1200
1.2.4.
Комп’ ютерна програма 1С: 7.7 в бухгалтерії підприємства
2000
Разом
11380
1.3.
Довгострокові інвестиії
1.3.1.
Довгострокові фінансові інвестиції
3700
Разом
3700
Разом необортних активів:
505860
2.
Оборотні активи
2.1.
Запаси
2.1.1.
Сировина
2.1.1.1.
Борошно пшеничне І сорт
11007
2.1.1.2.
Яєчний порошок
2300
2.1.1.3.
Цукор
10500
2.1.1.4.
Помадка цукрова для оздоблення виробів
4000
2.1.1.5.
Сироп для кукурудзяних паличок в цеху 2
2100
Разом
29907
2.1.2.
Готова продукція
2.1.2.1.
Печиво вівсяне
1395,5
2.1.2.2.
Соломка з кунжутом
3400
2.1.2.3.
Вафлі лимонні
5500
2.1.2.4.
Кукурудзяні палички
3900
2.1.2.5.
Сухарі ванільні
5230
Разом
19425,5
2.1.3.
Напівфабрикати
2.1.3.1.
Випечені заготовки для вафель в цеху 1
3890
2.1.3.2.
Напівфабрикати власного виробництва (основа для печива з кунжутом)
1300
Разом
5190
Продовження табл.. 1
№ п/п
Вид господарського засобу
Сума, грн.
1
2
3
2.1.4.
МШП
2.1.4.1.
Спецодяг та спецвзуття
6490
Разом запаси
61012,5
2.2.
Дебіторська забогованість
2.2.1.
Заборгованість ПП “ Тіма” за придбане печиво
3400
2.2.2.
Аванси, видані підзвітній особі на придбання канцелярських товарів
500
2.2.3.
Заборгованість магазину “ Продукти” продукцію
2560
2.2.4.
Одержані короткострокові векселі
1980
2.2.5.
Резерв сумнівних боргів
-1000
Разом дебіторська заборгованість
7440
2.3.
Грошові кошти
2.3.1.
Готівка в касі в національній валюті
568
2.3.2.
Грошові кошти на рахунку в банку в іноземній валюті
57100
2.3.3.
Грошові кошти на рахунку в банку в національній валюті
10900
Разом грошових коштів
68568
2.4.
Витраи майбутніх періодів
2.4.1
Витрати на передоплату періодичних видань
980
Разом
980
Разом оборотних активів:
138000,5
Всього по відомості
643860,5
Таблиця 2
Відомість групування джерел утворення господарських засобів за джерелом формування та ціловим призначенням ТзОВ "Альянс"
№ п/п
Вид господарського засобу
Сума, грн.
1
2
3
1.
Власний капітал
1.1.
Зареєстрований капітал
400000
1.2.
Резервний капітал
33040,5
1.3
Нерозподілений прибуток
12000
1.4.
Інший додатковий капітал
11000
1.5.
Додатковий капітал
27400
Разом власний капітал
483440,5
2.
Довгострокові зобов’язання
2.1.
Довгостроковий кредит банку
45000
Разом довгострокові збов'язання
45000
3.
Поточні зобов’язання
3.1.
Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи послуги:
3.1.1.
Заборгованість за придбані матеріали перед ВАТ “ Цукорпостач”
12900
Продовження таблиці 2
№ п/п
Вид господарського засобу
Сума, грн.
1
2
3
3.1.2
Короткостроковий кредит банку
10000
3.1.3
Заборгованість перед ПП “ Веста” за придбаний порошок яєчний
5100
3.1.4
Заборгованість перед ВАТ "Світанок"за придбані матеріали для упаковки
20000
3.1.5
Отримані аванси від покупців (магазину “ Мертел”)
2450
3.1.6
Заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення перед МКП “ Львівводоканал”
5700
3.1.7
Заборгованість перед ПП “ Кремс” за придбану помадку цукрову
1200
3.1.8
Заборгованість перед Енергозбутом за використану електроенергію
2900
3.1.9
Заборгованість за отримані послуги з встановлення печей
3400
Разом
63650
3.2
Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом:
3.2.1
Заборгованість за розрахунками з бюджетом
6870
Разом
6870
3.3
Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками зі страхування:
3.3.1
Заборгованість перед фондами соціального страхування
7300
Разом
7300
3.4
Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з оплати праці:
3.4.1
Заборгованість за нарахованою заробітною платою
7600
3.4.2
Разом
7600
3.5
Забезпечення наступних витрат і платежів
3.5.1
Резерв відпусток працівників
30000
Разом
30000
3.6.
Доходи майбутніх періодів
0
Разом поточні зобовязання
115420
Разом по відомості
643860,5
2.2. Журнал реєстрації господарських операцій
Таблиця 3
Журнал реєстрації господарських операцій ТзОВ «Альянс» за січень 2016р.
№ п/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума, грн.
Тип господарської операції
1
2
3
4
5
6
1)
Придбано борошно І сорт у ТзОВ “Прайм” (100кг за ціною 4,5грн./кг)
201бор
631
450
3
2)
Нараховано податковий кредит з ПДВ
641
631
90
4
3)
Передано цукор у виробництво (230кг)
23
201цук
1288
1
4)
Отримано аванс від ТзОВ “Ліон”
311
681
48000
3
5)
Відображено податкове зобов’язання ПДВ
643
641
8000
2
6)
Нараховано амортизацію основних засобів виробничого призначення (печі)
23
131
1200
1
7)
Нараховано амортизацію програми 1С: Бухгалтерія 7.7, що використовується в бухгалтерії
92
133
110
4
8)
Перераховано на карткові рахунки працівників заробітну плату
661
311
11000
1
9)
За рахунок нерозподіленого прибутку збільшено резервний капітал
44
43
1500
2
10)
Нараховано заробітну плату працівникам відділу збуту
93
661
10000
2
11)
Нараховано єдиний соціальний внесок на фонд оплати праці працівникам відділу збуту
93
65
2200
2
12)
Передано у виробництво борошно І сорт (500 кг)
23
201бор
2250
1
13)
Витрачено спецодяг на виробничі потреби
23
22
120
1
14)
Передано у виробництво яєчний порошок (50 кг)
23
201яп
600
1
15)
Утримано із заробітної плати податок з доходів фізичних осіб
661
641
2300
2
16)
Відображено витрачену у процесі виробництва електроенергію
23
685
1000
3
17)
Сплачено аванс ПП “Весна” за яєчний порошок
371
311
18000
1
18)
Відображено податковий кредит з ПДВ
641
643
3000
2
19)
Отримано яєчний порошок від ПП “Весна” (за ціною 12,0 грн. ? кг)
201яп
631
15000
3
20)
Нараховано податковий кредит з ПДВ
643
631
3000
2
21)
Проведено взаємозалік заборгованостей з ПП “Весна”
631
371
18000
4
Продовження таблиці 3
1
2
3
4
5
6
22)
Передано з виробництва на склад:
-
-
х
22.1)
− печиво вівсяне 100 кг
26пв
23
630
1
22.2)
− соломка солодка 200 кг
26сс
23
1340
1
22.3)
− кукурудзяні палички 900 уп.
26кп
23
2070
1
22.4)
− сухарі молочні 330 кг*
26см
23
2145
1
23)
Придбано іноземну валюту
312
311
1000
1
24)
Реалізовано кукурудзяні палички, соломка з кунжутом та вафлі ТзОВ “Ліон”
36
70
48000
4
25)
Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ
70
643
8000
26)
Списано собівартість реалізованих:
0
0
x
26.1)
− кукурудзяних паличок 2000 уп.
90кп
26кп
4600
2
26.2)
− соломка з кунжутом 500кг
90ск
26ск
3700
2
26.3)
− вафлі лимонні 250кг
90вл
26вл
2750
2
27)
Списано на фінансові результати доходи від реалізації продукції
70
79
40000
2
28)
Списано на фінансові результати собівартість реалізованої продукції
79
90
11050
2
29)
Списано на фінансові результати адміністративні витрати
79
92
110
2
30)
Списано на фінансові результати витрати на збут
79
93
12200
2
31)
Нараховано податок на прибуток
98
641
2995,2
2
32)
Списано податок на прибуток на фінансові результати
79
98
2995,2
2
33)
Відображено фінансовий результат від господарської діяльності
79
44
13644,8
2
2.3. Синтетичні рахунки
Будова активного синтетичного і пасивного синтетичного рахунку відповідно:
Назва рахунку
Назва рахунку
Дебет
Кредит
Дебет
Кредит
Сальдо на початок
Сальдо на початок
Операції
Операції
Операції
Операції
Обороти
Обороти
Обороти
Обороти
Сальдо на кінець
Сальдо на кінець
10 Основні засоби
12 "Нематеріальні активи"
131 "Знос основних засобів"
1014130
14980
523350
0
0
0
0
6)
1200
Об:
0
Об:
0
Об:
0
Об:
0
Об:
0
Об:
1200
1014130
14980
524550
133 " Амортизація нематеріальних активів"
14 "Довгострокові фінансові інвестиції"
201бор "Борошно пшеничне І сорт"
3600
3700
11007
7)
110
0
0
1)
450
12)
2250
Об:
0
Об:
110
Об:
0
Об:
0
Об:
450
Об:
2250
3710
3700
9207
201яп "Яєчний порошок"
201цук "Цукор"
201пом "Помадка цукрова для оздоблення виробів"
2300
10500
4000
19)
15000
14)
600
3)
1288
Об:
15000
Об:
600
Об:
0
Об:
1288
Об:
0
Об:
0
30.11.2016 01:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора