МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІКТА
кафедра ЗІ
З В І Т
до лабораторної роботи №1
з курсу: «Соціотехнічна безпека»
на тему: «Моделювання інформаційно-психологічних операцій в соціотехнічних системах»
Львів - 2015
Мета роботи – ознайомлення з процесом моделювання інформаційно-психоло-гічних операцій в соціотехнічних системах.
Теоретичні відомості
Підліткові об'єднання, на думку дослідників, характеризуються достатньо високим рівнем організованості, ефективною саморегуляцією, віковою і груповою субкультурою. Що приваблює підлітків у цих групах?
Вивчення їх діяльності засвідчує, що привабливість полягає, передусім, у можливостях самоврядування і самоствердження підлітків у процесі спільної творчої життєдіяльності. Хоча, слід зазначити, що спрямованість цієї життєдіяльності проявляється в досить широкому діапазоні. В Україні функціонують групи як з яскраво вираженою соціально-значущою спрямованістю чи соціально-прийнятною орієнтацією, так і групи, які не мають певних видів занять, вони перебувають у режимі вільного спілкування.
За соціально-психологічним статусом ці групи можна поділити за приналежністю, в яких підліток реально перебуває (шкільний колектив, різні секції, клуби, гуртки), референтні групи, до яких він не належить, але на які він орієнтується і па думку яких зважає та співвідносить свою поведінку і самооцінку. Причому ці групи за кількістю поділяються на великі(шкільні організації, вболівальники спортклубу) і малі, в яких взаємовідносини є особистими, - „очі в очі". За тривалістю і стабільністю свого існування групи можуть бути постійними, тимчасовими і ситуативними; за просторовим розміщенням вони можуть бути: дворовими, квартальними, можуть функціонувати в межах певної установи (школа, клуб, підприємство, бар), або розпорошеними (це підлітки, які живуть далеко один від одного, об'єднані спільним хобі, станом здоров'я, видами спорту тощо). За типом лідерства вони можуть бути демократичними або авторитарними. За ціннісною спрямованістю - просоціальними (соціально позитивна спрямованість) або асоціальними (соціально-нейтральними) та антисоціальними.
Звичайно, об'єднання, групи ровесників відіграють у житті підлітків досить істотну роль. Часто вони входять у формалізовані і неформальні групи, спілкування в яких має суттєву різницю.
Основні механізми соціального виховання у формалізованих об'єднаннях - це інструментальний міжособистісний, а у неформальних - стилізований і міжособистісний. Саме у неформальних взаємовідносинах підлітків простежується часто емоційна насиченість міжособистісних контактів, оскільки прагнення проявити себе як особистість, індивідуалізуватися в референтній групі потребує від них пошуків нових каналів трансляції своєї особистості, що, на їх думку, забезпечує можливості для самовираження і самоутвердження.
Моделювання інформаційно-психологічних операцій
Масштабні та локальні інформаційно-психологічні операції (ІПО) неми-нуче носять стохастичний характер, що природньо зумовлює необхідність ви-користання відповідних математичних моделей. Дискретність об’єктів ІПО вимагає застосування одновимірних дискретних розподілів ймовірності. Для групи з об’єктів інформаційно-керуючого впливу (ІКВ) успіх даного впливу для кожного об’єкту настає з ймовірністю . В першому наближенні, коли > 0,1, ймовірність успіху ІКВ в об’єктах групи можна записати за біноміальним законом розподілу
, (1)
а математичне сподівання випадкової величини складе , тобто в середньому об’єктів групи будуть схильними до впливу, де [ ] – ціла частина.
Відповідно, для декількох груп ІКВ , де , матимемо власну елементарну ймовірність . Таким розбиттям безлічі об’єктів керуван-ня можна істотно підвищити точність опису процесу ІКВ. Математичне сподівання при такому розбитті дорівнюватиме сумі
(2)
при потужності множини об’єктів впливу Ефективність ІКВ в цьому випадку можна оцінити наступним співвідношенням:
, (3)
яка є значно менша за одиницю. Неважко помітити, що ця ефективність буде пропорційно залежати від елементарної ефективності , яка у свою чергу складається з інтенсивності ІКВ та схильності об’єктів ІКВ до впливу.
Наведені вище обчислення описують первинний ефект ІКВ. Проте стру-ктура простору ІКВ часто носить ієрархічний характер, коли об’єкти, в яких досягнутий успіх ІКВ на первинному рівні, стають вторинними джерелами ІКВ щодо вторинних об’єктів їх впливу. В цьому випадку вище розглянуту модель варто далі застосовувати для стохастичного аналізу процесу ІКВ на вторинному рівні. Якщо на первинному рівні математичне сподівання складе , а для кожного вторинного ІКВ математичне сподівання успіху складатиме , де , а сумарне математичне сподівання з врахуванням вторинного ефекту дорівнюватиме:
(4)
Аналогічно, ефект -порядку принесе в середньому успіх в наступній кількості випадків:
. (5)
Таким чином, формується відповідний ряд, що описує ланцюгову реакцію ІКВ. Критерієм успіху ІКВ є зростання числа . Тут є видимими принаймі дві стратегії реалізації інформаційно-керуючого впливу.
Перша робить ставку на первинний ефект за рахунок використання якоїсь потужної інформаційної інфраструктури, коли є досить великим числом, і високої інтенсивності дії, що значно підвищує елементарну ефективність . Яскравим прикладом такого випадку є політична боротьба за інформаційне управління громадською думкою. Контроль засобів масової інформації стає в цій боротьбі ключовим питанням через величину та істотній навіюваності клієнтів ЗМІ, коли величина може перевищувати значення 0,5. Маючи в своїх руках таку потужну інформаційну зброю, вторинному ефекту можна приділяти набагато меншу увагу.
Друга стратегія орієнтована на багаторівневу ланцюгову реакцію ефектів вищих порядків. Тут зростання величини забезпечується за рахунок наро-щування . Часто таку технологію використовують неформальні організації, які позбавлені доступу до ЗМІ. В цьому випадку вербувальники вишукують соціально і духовно незадоволені чи проблемні об’єкти, перетворюючи їх за допомогою ІКВ в своїх адептів – повторно агітаторів декларованої ідеології. Ймовірнісно цю ситуацію можна описати гіпергеометричним розподілом
, (6)
де розглядається ймовірність виявлення проблемних об’єктів у вибірці об’єму , що береться з соціуму об’єму , який містить проблемних об’єктів. Математичне сподівання бази для подальшого вербування в даному випадку можна оцінити за формулою
. (7)
Для збільшення числа вербувальник прагне звернутися до групи з високим , що відповідно підвищує шанси на подальший ІКВ та отримання бажаного . Як для першої, так і для другої стратегії інтерес представляє успішність ІКВ, який часто є послідовністю елементарних (одиночних) інформаційних ІКВ. Тут ймовірність успіху після -ої буде дорівнювати , а математичне сподівання звичайно визначається елементарною ймо-вірністю успіху від одиничного ІКВ . При цьому ймовірність появи успішних ІКВ після елементарних ІКВ на об’єкт може бути оцінена наступним чином: . Математичне сподівання також залежить від .
Завдання можна деталізувати далі, маючи на увазі, що об’єкти мають в своєму розпорядженні обмежені комунікаційні можливості. Припустимо, що в просторі з об’єктів кожен з них має можливість передавати ІКВ в середньому до інших об’єктів даного простору. Вкидання ІКВ на першій ітерації дасть математичне сподівання успіху в наступній кількості об’єктів або з врахуванням часткової нейтралізації успіху де – ймовірність сприйняття ІКВ в одиничному об’єкті простору, – ймовірність нейтралізації успіху інформаційно-керуючого впливу в одиничному об’єкті простору. Друга ітерація, коли об’єкти виступають вторинними джерелами розповсюдження ІКВ, очевидно дасть математичне сподівання
(8)
або з врахуванням того факту, що комунікації можуть бути з об’єктами, які знаходяться під впливом ІКВ, і таких, які знаходяться поки поза його впливом, матимемо:
(9)
з поправкою на ймовірність первинних контактів з ІКВ.
Розглянемо другу стратегію в додатку до інформаційних технологій нефор-мальних організацій – вербування адептів. Кількість адептів первинного рівня впливу (перша ітерація) де – кількість адептів, що втратили вплив ІКВ в результаті нейтралізації заходів ІКВ або деякого природнього спаду. При цьому тільки з них здатні виконувати роль провідників ІКВ (вторинних джерел ІКВ) на вторинному рівні (друга ітерація): , де – це деякий коефіцієнт активності адептів множини . Ймовірність успіху їхнього впливу часто буває нижча ніж у первинного джерела , де . Математичне сподівання для вторинного ефекту можна записати , в результаті чого матимемо або
, (10)
де – результат протидії на вторинному рівні. Очевидно, що в даному випадку матимето рівняння другого порядку відносно N – базової чисельності соціуму, що перебуває під впливом ІКВ, тобто
Вважаючи, що втратами в результаті ІКВ можна знехтувати, тобто отримаємо дещо спрощену модель:
. (11)
Розглянемо соціум з врахуванням ІКВ та заходів його нейтралізації. Для цього введемо наступні позначення: – ймовірність успіху ІКВ, що припадає на одиничний об’єкт соціуму; – ймовірність успішної протидії (нейтраліза-ції) ІКВ в одиничний об’єкті соціуму; N – чисельність соціуму, що знаходить під ІКВ та відповідними заходами протидії. Звідси кількість адептів на першому рівні дорівнюватиме .
На другому рівні матимемо:
Аналогічно на рівні за номером можна записати:
, (12)
де – кількість адептів, що отримані в результаті ІКВ на рівні . Для -ої ітерації вираз математичного сподівання буде мати таку форму:
, (13)
де – математичне сподівання -ої ітерації. Використуючи вищенаве-дені рекурсивні вирази, можна знайти математичне сподівання успіху ІКВ на будь-якому етапі його розповсюдження.
Завдання
Для виконання лабораторної роботи необхідно обрати для дослідження неформальну організацію відповідно до номеру варіанту (табл. 1), зібрати інфо-рмацію про цю організацію та її діяльність і скласти опис об’ємом до 1 сторінки. Вибрати кількість об’єктів в групі , ймовірність та інші дані відповідно до номеру варіанту (табл. 2), заповнити табл. 3 і змоделювати інформаційно-психологічні операції з обов’язковим обчисленням ефективності інформаційно-керуючого впливу та дослідити дві стратегії її реалізації. Результати розрахунків та моделювання занести в табл. 4. Зробити висновки з проведених досліджень.
Табл. 3
Номер варіанту
Організація
9
Кримінальна група
10
4
0,1
6
8
Табл. 4
Характеристика
Формула
Значення
Ймовірність успіху ІКВ на об’єк-тах
0,01
Математичне сподівання
1
Ймовірність успіху ІКВ на об’єк-тах відповідно до гіпергеометричного розподілу
0,114
Математичне сподівання
13,3
Ймовірність успіху ІКВ після другої атаки
0,09
Ймовірність успіху ІКВ після третьої атаки
0,048
Ефективність ІКВ:
=0,1
Висновок
За жорсткої ієрархії простору і передачі ІКВ від вищого об’єкту до нижчого (за відсутності перехресних ІКВ) корегуючим коефіцієнтом можна знехтувати. Встановлюючи співвідношення між та (наприклад ), задаючи тим самим рівень їхньої близькості і успіху ІКВ в просторі , можна отримати рівняння, які доречно вирішувати відносно або , коли решта параметрів є заданими. Параметри та фактично визначають ефективність ІКВ, яким можна керуватися через величини і . Розвиваючи засоби ІКВ і заходи протидії, фактично нарощують і , а зростання комунікабельності простору (збільшення ) відкриває перспективу для успіху ІКВ.