Перехресна еластичність попиту та еластичність попиту за доходом. Розрахункова робота з Мікроекономіка. Робота № 528772

Перехід до торгівельного партнера Binance

Перехресна еластичність попиту та еластичність попиту за доходом

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Факультет:

СІ

Кафедра:

Кафедра теоретичної і прикладної економіки

Інформація про роботу

Рік:

2014

Тип роботи:

Розрахункова робота

Предмет:

Мікроекономіка

Група:

МЕ-21

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет «Львівська політехніка» Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту Кафедра теоретичної і прикладної економіки з дисципліни «Мікроекономіка» Завдання №1 1. Перехресна еластичність попиту та еластичність попиту за доходом. Перехресна еластичність попиту – відсоткова зміна попиту на товар при зміні на 1% ціни іншого, можливо, взаємопов’язаного з ним товару. Вона показує відсоток зсуву кривої попиту, оскільки зміна ціни на інший товар належить до нецінових чинників попиту. Обчислюється перехресна еластичність також двома методами – точкової та дугової еластичності. Варіант 1. Якщо відома функція попиту товару Х від ціни товару У, а також конкретна ринкова ціна Р, для якої потрібно розрахувати еластичність, то слід використовувати формулу: / Варіант 2. Якщо відомі початкові та кінцеві значення попиту на товар Х і ціни товару У, причому зміна ціни не перевищує 5%, то використовується формула: / де Qх – початкова кількість товару Х; Ру - початкова ціна товару У; – зміна ціни товару У; – зміна кількості товару Х. Так само, як і у випадку з цінової еластичністю, зважаючи на незначну різницю змін, не має принципового значення, яке зі значень Р та Q обрати як початкові, а які – кінцеві, оскільки результати суттєво не відрізнятимуться. Метод дугової еластичності використовується за відсутності функції попиту, а також якщо зміни між початковими і наступними значеннями Q і Р можуть бути досить значними (понад 5%). Тоді замість значень Qх та Ру (початкових або наступних) розраховуються їхні середні арифметичні. Перехресна еластичність інтерпретується таким чином. Якщо Еху > 0, то товари взаємозамінні, тобто при підвищенні ціни одного товару збільшується попит на його товар-замінник. В цьому разі: / Якщо Еху < 0, то товари взаємозамінні, тобто при підвищенні ціни одного товару попит на інший товар знижується. В цьому разі: / Якщо Еху = 0, то товари незалежні, тобто зміна ціни на один товар не впливає на попит на інший товар. В цьому разі: / При аналізі коефіцієнта перехресної еластичності слід зважати на ряд обмежень: його можна використовувати для визначення наявності ефекту замінювання чи доповнення товарів тільки при невеликих змінах цін. За наявності значних цінових коливань радше за все значення коефіцієнта еластичності спотворить ефект доходу, оскільки внаслідок зниження ціни одного товару покупець вивільняє частину доходу й збільшує споживання інших товарів, не обов’язково пов’язаних з цим товаром; потрібно враховувати рівень цін досліджуваних товарів: якщо різниця цін взаємозамінних товарів значна, то, найймовірніше, при зростанні ціни на дешевий товар споживачі не активізуватимуть попит на дорогий товар; коефіцієнт перехресної еластичності на товар Х за ціною товару У не дорівнює коефіцієнту перехресної еластичності на товар У за ціною товару Х. Ця властивість називається асиметричною еластичністю. Еластичність попиту за доходом – відсоткова зміна обсягу попиту, викликана 1%-ю зміною доходу. Тут також, як і в разі з перехресною еластичністю, йдеться про відсоток зсуву кривої попиту, оскільки дохід належить до нецінових чинників попиту. Обчислюється цей коефіцієнт двома методами. Метод 1. Метод точкової еластичності. Варіант 1. Якщо відома функція попиту товару від доходу споживача, а також конкретний дохід R, для якого потрібно розрахувати еластичність, то слід застосовувати формулу: формулу: / де Ек – коефіцієнт еластичності попиту товару за доходом; QR – перша похідна функції попиту за доходом R; – величина попиту при доході R. Варіант 2. Якщо відомі початкові й кінцеві значення попиту на товар і доходу, причому зміна доходу не перевищує 5%, то використовується формула: / де R, Q, – зміна доходу і попиту; R1, Q1 – початкові значення доходу та попиту; R2, Q2 – кінцеві значення доходу та попиту. Метод дугової еластичності використовується в разі, якщо зміна доходу перевищує 5%. Тоді розраховуються середні арифметичні величини: / Якщо Ек < 0, тобто при підвищенні доходу попит на товар скорочується, то такий товар називається низькоякісним, (товаром нижчої якості, неповноцінним). Ці товари споживач вимушений купувати у разі, якщо його дохід дуже низький (висококалорійні продукти, немодний одяг та ін.). Щойно дохід підвищується, покупець відразу переключається на кращі й дорожчі товари. Якщо Ек > 0, то при зростанні доходу попит збільшується, і такий товар називається нормальним. До нормальних належить абсолютна більшість відомих товарів. Серед них виділяють три види товарів: 1) товари першої потреби – при зростанні доходів попит на них підвищується повільніше а, отже, має межу насичення. Тут 0 < Ек < 1. Ці товари купуються вимушено при будь-якому рівні доходів; 2) товари другої необхідності – попит на них змінюється пропорційно зміні доходів і для них Ек = 1; 3) предмети розкоші – попит на них зростає швидше, ніж збільшуються доходи, і тому не має меж насичення. Для них Ек > 1. Якщо Ек = 0, тобто при зростанні доходу попит не змінюється, то такі товари називаються нейтральними (сіль, сірники). Їх споживання залишається відносно стабільним незалежно від рівня доходу. 2. Економічна ефективність в умовах монополістичної конкуренції. Економічна ефективність потребує потрійної рівності – ціни, граничних витрат і середніх витрат. Рівність ціни і граничних витрат необхідна для досягнення ефективного використання ресурсів. Рівність ціни з мінімальними середніми валовими витратами припускає високу виробничу ефективність, використання найбільше ефективної (або – найменш витратної) технології. Дана рівність означають, чго споживачі одержать найбільший обсяг продукції по найнижчій ціні, яку будуть припускати існуючі витрати. Ринки з абсолютною конкуренцією бажані, оскільки вони економічно ефективні – поки не існує побічних негативних наслідків (наприклад, екологічних), і нічого не перешкоджає нормальній діяльності ринку, сумарний надлишок споживачів та виробників максимальний. Монополістична конкуренція в дечому подібна до конкуренції, проте чи є вона ефективною ринковою структурою? Щоб відповісти на це запитання, порівняймо тривалу рівновагу в монополістичне конкурентній галузі з тривалою рівновагою в абсолютно конкурентній галузі. На ринках із монополістичною конкуренцією не досягаються ні ефективне використання ресурсів, ні виробнича ефективність. Монополістичний елемент викликає деяке недовикористування ресурсів для виробництва товарів в умовах цієї ринкової структури. Ціна перевищує граничні витрати в умовах рівноваги в довгостроковому періоді, указуючи, таким чином, на те, що додаткові одиниці цього товару суспільство оцінює вище, ніж альтернативні продукти, що із використанням тих же ресурсів можна було б зробити. Галузі з монополістичною конкуренцією достатньо часто переповнені фірмами, що завантажені не цілком, тобто діють, не досягая оптимальної потужності. Типовими прикладами цього служать багато видів підприємств роздрібної торгівлі, наприклад 30 або 40 бензозаправних станцій, що розміщаються в місті середнього розміру й діють із надлишковою виробничою потужністю. Недозавантажені підприємства і споживачі, покарані за це недовантаження перевищуючими конкурентний рівень цін, –усе це складають витрати монополістичної конкуренції. Завдання №2 11. Для яких товарів перехресна еластичність дорівнює нулю: а) незалежних товарів. 23. У моделі монополії вважається, що: a) вхід на ринок нових фірм не можливий. 27. Якщо в певному виробничому процесі капітал і праця виступають субститутами, то при зростанні ціни капіталу крива попиту на працю: с) зміщується ліворуч. Завдання №3 Вихідні дані подані у табл. 3.1. Таблиця 3.1 Вихідні дані P Qd Qs 5005,64 9 53 4505,28 12 48 4004,92 15 43 3504,56 18 38 3004,20 21 33 2503,84 24 28 2003,48 27 23 1503,12 30 18 1002,76 33 13 502,40 36 8 1. Записуємо рівняння попиту та пропозиції та будуємо їх графіки. Дані рівняння мають такий вигляд: та Для таблиці Отже, Рівняння попиту: Визначаємо вільний член «а», підставляючи у рівняння будь-яку комбінацію і Р з таблиці 3.1. Отже, Рівняння пропозиції: Визначаємо вільний член «с», підставляючи у рівняння будь-яку комбінацію і Р з таблиці 3.1. Отже, Будуємо криві попиту і пропозиції: / Рис. 3.1. Криві попиту і пропозиції. 2. Визначаємо точку ринкової рівноваги. Як відомо у точці ринкової рівноваги Отже, прирівнюємо рівняння попиту і пропозиції: 3. Визначаємо зміну ситуації на ринку при зміні ціни: а) на 31 грн. вища за рівноважну: , отже на ринку утворився надлишок у розмірі б) на 49,64 грн. нижчою за рівноважну: , отже на ринку утворився дефіцит у розмірі 4. а) якщо попит зросте на 10%, то крива попиту переміститься вправо, а рівняння попиту набуде вигляду: б) якщо пропозиція зменшиться на 20%, то крива пропозиції переміститься вліво, а рівняння пропозиції набуде вигляду: 5. Схематично показуємо, як зміниться рівноважна ціна і рівноважний обсяг продукції, якщо: d) зросте число покупців; g) знизяться ціни на ресурси. Р D D1 S0 Р0 Р1 Q0 Q1 Q Рис. 3.2 (d). Зміна стану ринкової рівноваги в результаті зростання числа покупців. D S S1 P0 P1 Q0 Q1 Рис. 3.2 (g). Зміна стану ринкової рівноваги в результаті зниження цін на ресурси. 6. Розраховуємо коефіцієнти цінової еластичності за формулою цінової еластичності попиту: При ціні Р1, Р2, Р3 та Р4 попит є еластичним, а при інших цінах попит є нееластичним, бо значення еластичності попиту по модулі нижче за одиницю (рис. 3.3). / Рис. 3.3. Схема нееластичного попиту. 7. Розраховуємо дохід фірми за формулою: Дані зводимо у табл. 3.2. Таблиця 3.2. Зведені розрахунки доходу P 5005,64 4505,28 4004,92 3504,56 3004,20 Q 9 12 15 18 21 TR 45050,76 54063,36 60073,80 63082,08 63088,20 P 2503,84 2003,48 1503,12 1002,76 502,40 Q 24 27 30 33 36 TR 60092,16 54093,96 45093,60 33091,08 18086,40 8. На основі попередніх розрахунків та даних табл. 3.2 будуємо криві доходу і попиту (рис. 3.4). / / Рис. 3.4. Криві загального попиту і доходу. 9. TR=QD*P=20*3253,36=63460,42 10. Визначимо, що вигідніше – підвищувати чи знижувати ціну фірмі. Це ми будемо визначати на підставі даних про зміну доходу. Насамперед визначимо, який має дохід фірма при ціні ринкової рівноваги: – це дохід, з яким будуть порівнюватися наступні зміни. а) отож, збільшуємо ціну на 51 грн., а саме на Обчислюємо, : Порівнюємо отримане значення із початковим і бачимо, що TR1 більше, ніж TR. б) зменшуємо ціну на 94 грн. і тоді вона становитиме: Порівнюємо отримане значення із початковим і бачимо, що TR2 менше, ніж TR. Отже, з вищенаведених розрахунків можна зробити висновок, що для отримання більшого доходу фірмі потрібно збільшувати ціну. Завдання №4 Споживач купує два товари А та В. 1. Отже, ціна товару А становить 12 грн. та В – 18 грн. На купівлю цих товарів він витрачає 3700 грн. Функція загальної корисності споживача задана таким чином: В нашому випадку Аопт. = 154,167, а Вопт. = 102,778. Отже, величина задоволення обчислюється з функції загальної корисності: Рівняння бюджетної лінії має такий вигляд: 3700=12А+18В На рис. 4.1 зображаємо бюджетну лінію. / Рис. 4.1. Бюджетна лінія. Виходячи із функції корисності , – беремо декілька значень кількостей товарів А та В для побудови кривої байдужості, враховуючи і оптимальні кількості товарів, та будуємо модель споживчої рівноваги (крива байдужості власне дотикатиметься до бюджетної лінії в точці оптимуму, який обчислений вище). / Рис. 4.2. Початковий стан рівноваги. 2. Нехай ціна на товар А зросте на 10 грн., тобто буде становити 22 грн. Зрозуміло, що зростання ціни на товар за незмінного рівня бюджету призведе до зміни структури оптимального споживчого кошика. Для обчислення оптимального споживчого кошика за нової ціни здійснюємо усі аналогічні розрахунки, що і у попередньому пункті. Отже, оптимальний споживчий кошик складається із Аопт. = 84,091, а Вопт. = 102,778. Отже, величина задоволення обчислюється з функції загальної корисності: Рівняння бюджетної лінії має такий вигляд: 3700=22А+18В На рис. 4.3 зображаємо бюджетну лінію. / Рис. 4.3. Бюджетна лінія після зростання ціни товару А. Аналогічно із попереднім пунктом будуємо модель рівноваги споживача після зростання ціни товару А. / Рис. 4.4. Початковий стан рівноваги після зміни ціни товару А. 3. Якщо споживач не бажає зменшувати величину свого задоволення, то абсолютно зрозуміло, що після зростання ціна на товар А він повинен витрачати більше грошей. Щоб визначити структуру оптимального споживчого кошика, треба записати систему із трьох рівнянь. І=22А+18В 440,136=АВ/6 І = 22*46,49+18*56,81 = 2045,36 грн. Рівняння цієї бюджетної лінії матиме такий вигляд: 2045,36=22А+18В Нижче зображена нова бюджетна лінія та новий стан споживчої рівноваги. / Рис. 4.5. Бюджетна лінія після зростання ціни товару А і при більшому бюджеті споживача. / Рис. 4.6. Початковий стан рівноваги після зміни ціни товару А за незмінного рівня корисності. 4. В результаті проведених розрахунків у п. 1-3 можна встановити, що діяли два ефекти: доходу і заміщення. Для обчислення кількісних величин цих ефектів треба пам’ятати, що: Ефект доходу показує як впливає зміна ціни товару на реальний дохід споживача, і, отже, на кількість придбаного товару; при цьому номінальний дохід залишається незмінним, а кількість задоволення змінюється; Ефект заміщення ілюструє вплив зміни ціни товару на його відносну ціну стосовно іншого товару, і відповідно на обсяг споживання; при цьому номінальний дохід змінюється, а рівень задоволення залишається незмінним. В початковій ситуації оптимальний кошик мав таку структуру: Аопт1 = 154,167; Вопт1 = 102,778. Згодом, після зростання ціни товару А, кількість обох товарів становила Аопт2 = 84,091; Вопт2 = 102,778. Як видно, змінилася кількість товару А, тому в даному випадку спостерігається ефект доходу, який становитиме: 84,091 – 154,167 = -70,076. Якщо ж споживач бажає отримувати початковий рівень задоволення, його кошик повинен виглядати таким чином: Аопт3 = 46,49 та Вопт3 = 56,81. Порівняно з початковим кошиком змінилися кількості обох товарів внаслідок зміни відносних цін, що свідчить про дію ефекту заміщення. Ефект заміщення у даній ситуації становитиме: для товару А: 46,49-154,167 = -107,677; для товару В: 56,81-102,778 = -45,968. Завдання №5 1. Обчислюємо дані для того, щоб довести, що існує спадна віддача від праці, припускаючи, що приріст кількості праці становить попереднє її значення. Дані зводимо у табл. 5.1. Таблиця 5.1 К L Q 36 40,456 600 36 80,911 876,262 36 121,367 1093,579 Як видно, кількість праці зростає на однакову величину, а саме В результаті збільшення кількості праці обсяг виробництва зріс, проте темпи приросту сповільнюються: Спадна віддача добре видна на рис. 5.1. K 36 Q=1093,579 Q=876,262 Q=600 L 40,356 80,911 121,367 Рис.5.1. Спадна віддача від праці. 2. Обчислюємо дані для того, щоб довести, що існує спадна віддача від капіталу, припускаючи, що приріст кількості капіталу становить попереднє її значення. Дані зводимо у табл. 5.2. Таблиця 5.2 К L Q 116,921 32,4 900 233,841 32,4 1227,052 350,7616 32,4 1470,995 Як видно, кількість праці зростає на однакову величину, а саме В результаті збільшення кількості капіталу обсяг виробництва зріс, проте темпи приросту сповільнюються: Спадна віддача добре видна на рис. 5.2. K 350,7616 233,841 Q=1470,995 Q=1227,052 116,9205 Q=900 34,2 L Рис.5.2. Спадна віддача від капіталу. 3. Таблиця 5.3 К L Q 36 40,45554 600 72 80,91108 1194,688 144 161,8222 2378,801 В даному випадку , отже, існує спадна віддача. Це добре видно, коли капітал і праця зростають вдвічі, а обсяг зростає, навіть не в два рази: Q2/Q1 = 1,99112 Q3/Q2 = 1,99112. Отже, існує спадна віддача від масштабів. 4. Таблиця 5.4 К L Q 10,152 114 600 11,096 106 600 12,213 98 600 13,552 90 600 15,185 82 600 17,214 74 600 19,796 66 600 23,182 58 600 27,791 50 600 1) Щоб записати рівняння виробничої функції потрібно початкові дані підставити у виробничу функцію Кобба-Дугласа, зокрема: Для запису алгебраїчного виразу ізокванти, потрібно у виробничу функцію підставити значення Q з таблиці та виразити L через K та навпаки. 2) Будуємо ізокванту. / Рис. 5.3. Ізокванта. Обчислюємо граничну норму технічної заміни для кожної точки ізокванти, використовуючи формулу: : , , , , , , , , . 3) При PL = 360; PK = 1029,32 визначаємо обсяг виробництва для кожної з комбінацій праці та капіталу. Витрати виробництва визначаються за такою формулою: . , , , , , , , , Серед усіх визначених значень витрат мінімальним є значення . Таке значення досягається при такій комбінації праці і капіталу L = 66 та K = 19,796. Рівняння ізокости матиме такий вигляд: 44136,736 = 360L + 1029,32K. Будуємо цю ізокосту. К 50 40 30 20 10 0 50 100 150 200 250 L Рис. 5.4. Ізокоста. 4) Щоб з’ясувати, чи є обчислений в попередньому пункті рівень витрат найменшим, потрібно скористатися правилом найменших витрат: . Для спрощення дане правило записують в такому форматі: . Отже, в нашому випадку виявлено, що для виробництва заданого обсягу продукції при виявленій комбінації праці та капіталу L = 66, K = 19,796, – дана рівність не досягається, тобто: . Отже, . Тому, виходячи з рівності , обчислюємо оптимальні значення праці і капіталу. В результаті обчислень ми отримаємо такі значення праці і капіталу: LОПТ = 66, KОПТ = 19,200. Оптимальне, тобто мінімальне значення витрат, становитиме: . Рівняння ізокванти матиме такий вигляд: Будуємо модель виробництва за найменших витрат. / Рис. 5.5. Модель виробництва за найменших витрат. Завдання №6 Дані для розв’язування задачі подані у табл.. 6.1. Таблиця 6.1 Вихідні дані Q VC FC P TR AR MR TC ATC AVC AFC MC TR-TC 1 5,7 15 66 66 66 60 20,7 20,7 5,7 15 5,7 45,3 2 12 15 60 120 60 48 27 13,5 6 7,5 6,3 93 3 20,7 15 54 162 54 36 35,7 11,9 6,9 5 8,7 126,3 4 33,6 15 48 192 48 24 48,6 12,15 8,4 3,75 12,9 143,4 5 52,5 15 42 210 42 12 67,5 13,5 10,5 3 18,9 142,5 6 79,2 15 36 216 36 0 94,2 15,7 13,2 2,5 26,7 121,8 7 115,5 15 30 210 30 -12 130,5 18,6 16,5 2,1 36,3 79,5 8 163,2 15 24 192 24 -24 178,2 22,3 20,4 1,9 47,7 13,8 9 224,1 15 18 162 18 -36 239,1 26,6 24,9 1,7 60,9 -77,1 10 300 15 12 120 12 -48 315 31,5 30 1,5 75,9 -195 11 392,7 15 6 66 6 -60 407,7 37,1 35,7 1,4 92,7 -341,7 1. Якщо дивитися на результати обчислень у таблиці, то максимальний прибуток в розмірі 143,4 досягається при ціні 48 грн. і обсязі виробництва 4 одиниці. 2. Будуємо криві середніх та граничних витрат, а також криві середнього і граничного доходів (рис. 6.1 та 6.2 відповідно). / Рис. 6.1. Криві середніх і граничних витрат. / Рис. 6.2. Криві середнього і граничного доходів. 3. Будуємо модель максимізації прибутку (рис. 6.3). / Рис. 6.3. Максимізація прибутку фірми, яка працює в умовах недосконалої конкуренції, за методом порівняння загальних витрат і загального доходу. Як видно на рис. 6.3 крива доходу до певного обсягу виробництва лежить над кривою витрат, тобто дохід при цих обсягах виробництва повністю покриває загальні витрати, і фірма отримує прибуток. Максимальний прибуток досягається в точці, де відстань по вертикалі між кривими є найбільшим. 4. Для пояснення залежності між загальним і граничним доходом побудуємо їхні криві. / Рис. 6.4. Залежність між загальним і граничним доходами. Дивлячись на графік, ми бачимо, що коли граничний дохід є додатнім, загальний при цьому зростає, а коли він стає від’ємним, загальний дохід реагує на це зменшенням. При нульовому значенні граничного доходу загальний дохід сягає свого максимуму. Завдання №7 В таблиці наведені дані про величину валового продукту праці і капіталу (TPL і TPK відповідно). Обидва ресурси є змінними і купуються на конкурентному ринку. Товар реалізується також на конкурентному ринку. Ціна за годину роботи одиниці праці (PL) становить 60 грн., за годину використання капіталу (PK) – 90 грн., ціна товару – 30 грн. Дані для розв’язування задачі подані у табл.. 6.1. Таблиця 6.1 Вихідні дані L TPL MPL APL K TPK MPK APK 60 600 10 60 1260 21 120 1080 8 9 120 2340 18 19,5 180 1440 6 8 180 3240 15 18 240 1740 5 7,3 240 3960 12 16,5 300 1980 4 6,6 300 4500 9 15 360 2160 3 6 360 4860 6 13,5 420 2280 2 5,4 420 5040 3 12 Розв’язування завдання. 1. Знаходимо таку комбінацію праці і капіталу, при якій витрати на виробництво 5940 одиниць продукції були б найменшими. Це можна зробити, користуючись правилом мінімізації витрат: . Отже, обчислюємо необхідні показники. - - 0,133333 0,200000 0,100000 0,166667 0,083333 0,133333 0,066667 0,100000 0,050000 0,066667 0,033333 0,033333 Необхідна нам рівність досягається 4 рази: , при цьому TPL = 1080 і TPK = 3960, отже загальний обсяг виробництва TP = TPL + TPK = 1080 +3960 = 5040; , при цьому TPL = 1440 і TPK = 4500, отже загальний обсяг виробництва TP = TPL + TPK = 1440 +4500 = 5940; , при цьому TPL = 1980 і TPK = 4860, отже загальний обсяг виробництва TP = TPL + TPK = 1980 +4860 = 6840; , при цьому TPL = 2280 і TPK = 5040, отже загальний обсяг виробництва TP = TPL + TPK = 2280 + 5040 = 7320. Очевидно, що нас цікавить другий варіант, коли , бо при цьому виготовляється необхідний обсяг продукції. За таких умов кількості праці і капіталу відповідно становлять: QL = 180 і QK = 300. 2. Для того, щоб визначити кількість праці і капіталу, при якій прибуток буде максимальним, потрібно скористатися правилом максимізації прибутку: MRPL – граничний продукт праці в грошовому вимірі; MRPК – граничний продукт капіталу в грошовому вимірі. Обчислюються ці величини наступним чином: та За умовою продукція фірми продається на конкурентному ринку, отже MR = Р = 30. - - - - 240 540 4 6 180 450 3 5 150 360 2,5 4 120 270 2 3 90 180 1,5 2 60 90 1 1 Отже, наша умова виконується, якщо : QL = 420 і QK = 420. 3. Відповідно до попереднього пункту загальний обсяг продукції, при якому прибуток буде максимальним, становить: . Тоді, загальний дохід становитиме: Визначаємо загальні витрати: Отже, максимальний прибуток становить: Відповіді на результати обчислень №2 №3 №4 №5 №6 №7 11 a P 2253,66 І 3700 a+b 0,9936 MR 24 TP 7320 23 a Q 25,5 Аопт 154,167 TC1 51490,118 MC 12,9 L (TC-min) 180 27 c Надл 0,79 Вопт 102,778 TC2 49581,670 QОПТ 4 L (TC-min) 300 Нест 0,79 TU1 2640,818 TC3 47850,980 PОПТ 48 Tcmin 37800 P1 2284,66 Аопт2 84,091 TC4 46349,434 Пmax 143,4 L (п-max) 420 Q1 25,31 Вопт2 102,778 TC5 45149,796 K(п-max) 420 P2 2204,02 TU2 1440,446 TC6 44358,415 Пmax 156600 Q2 25,80 Аопт3 46,490 TC7 44136,736 E1 -3,33 Вопт3 56,810 TC8 44741,540 E2 -2,25 І3 2045,360 TC9 46605,848 E3 -1,60 E дох -70,076 TCmin 44136,7364 E4 -1,17 Е зам (А) -107,677 L 66 E5 -0,86 Е зам (В) -45,968 K 19,7963086 E6 -0,63 TСопт 43882,944 E7 -0,44 Lопт 67 E8 -0,30 Kопт 19,2 E9 -0,18 P(TR max) 3253,36 TRmax 63460,42 TR1 58064,11 TR2 56288,50

Розрахункова робота Мікроекономіка

fafafa1212

05.12.2016 17:12-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись