Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Загальні основи тактичного та оперативного планування на підприємстві.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра менеджменту
Інформація про роботу
Рік:
2015
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка виробничо господарської діяльності підприємства
Група:
МЕ
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту
персоналу та адміністрування
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
„Економіка виробничо-господарської
діяльності підприємства”
Вступ
І розділ
ІІ розділ
ІІІ розділ
Висновки
Загальне оформлення
Усна компонента
Разом
5 балів
5 балів
40 балів
10 балів
10 балів
10 балів
20 балів
100 балів
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту персоналу та адміністрування
ЗАВДАННЯ
для виконання курсового проекту
з дисципліни
«ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА»
Студентка _______________________________________________________________
Група __________________ Інститут (НКЦ) ____________________________________
Викладач _________________________________________________________________
(вчене звання, науковий ступінь, посада, кафедра, прізвище та ініціал)
Тема проекту ______________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Варіант № _____________
План роботи студента
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
Завдання видав ________________ _________________ __________________
(дата) (підпис) (ПІБ)
Завдання отримав ________________ _________________ _________________
(дата) (підпис) (ПІБ)
Завідувач кафедри МПА _________________ _________________
(підпис) (ПІБ)
Термін подання керівнику виконаного проекту _____________________________
(дата)
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. Загальні основи тактичного та оперативного планування на підприємстві. 6
РОЗДІЛ 2. Аналітично-розрахункова частина 23
2.1. Формування ресурсної бази підприємства 23
2.2. Формування собівартості та ціноутворення 32
2.3. Оцінювання ефективності діяльності підприємства 42
РОЗДІЛ 3. Рекомендації щодо удосконалення планування на підприємстві 44
ВИСНОВКИ 47
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 49
ВСТУП
Планування діяльності в системі управління підприємством відіграє провідну роль. Це давно перевірена на практиці в розвинених країнах аксіома. Проте в результаті ринкових перетворень економіки Україна планування як інститут був практично ліквідований на всіх рівнях управління. Однак, це одна із стратегічних помилок реформування. І в даний час питання про планування вирішується на всіх рівнях управління.
Залежність якості планів підприємств від безлічі факторів доводить складність вибору оптимального напрямку розвитку внутрішньофірмового планування. Більше того, досвід роботи підприємств показує, що зміни, що стосуються тільки технології планування, що спостерігалися в ході реформування економіки в Україні, можуть лише знизити розбіжності планових і фактичних значень показників, що звичайно актуально в умовах нестабільності зовнішнього середовища. Одночасно істотні можливості для підвищення ефективності планування дає використання світового досвіду планової роботи на підприємствах в розвинених країнах. Проте для впровадження сучасних технологій планування вітчизняним підприємствам необхідно створити умови для його здійснення: зміна організаційної структури управління, впровадження управлінського обліку; комп'ютеризація управління та виробництва; підвищення кваліфікації працівників, що займаються плануванням. Таким чином, найважливішою проблемою розвитку планування є складність організаційних перетворень в системі управління вітчизняних підприємств. Все вищесказане визначило актуальність теми курсової роботи.
Питанням планування присвячена велика кількість наукових праць. Основний внесок у формування теоретико-методологічних підходів до планування, адекватному ринковим умовам, належить зарубіжним ученим: Файоль А., Ансофф І., Кінг У., Клиланд Д., Томпсон А.А., А.Д. Стрикленд, Сааті Т. Серед вітчизняних вчених, що розглядають у своїх працях підходи до змісту внутрішньофірмового планування неоходимо виділити Смєхова Б.М, Глухова В.В, Аніскін Ю.П., Мухіна В.І., Ільїна О.І., Горемикін В . А., Володимирового Л.П., та ін
Метою курсового проекту є організація і вдосконалення ефективної системи тактичного та оперативного планування діяльності підприємства.
Відповідно до цього визначені такі завдання:
• обгрунтувати й уточнити теоретичні основи планування, розкрити його місце в системі управління підприємством;
• розглянути і систематизувати фактори, що впливають на стан планування та його розвиток на підприємстві;
• вивчити методологічний аспект планування господарської діяльності підприємства;
• розглянути процес організації планування на конкретному підприємстві;
• розробити основні напрями вдосконалення планування на підприємстві і запропонувати концептуальні підходи до їх реалізації.
Об'єктом дослідження є процес організації та удосконалення планування господарської діяльності на підприємстві.
Предметом дослідження є система планування, розглянута в теоречному а розрахунково-аналічному аспеках. У ході дослідження використовувалися монографії та публікації вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем внутрішньопідпрємницького планування, фінансового менеджменту, стратегічного менеджменту.
Методами , якими я керувалась під час виконання курсового проекту є: обчислення за допомогою електронних таблиць, враховуючи нормативно-правову базу українського законодавства та аналіз автомобільного ринку в Україні.
РОЗДІЛ 1. Теоретична частина. Тактичне та оперативне планування
Планування є однією з основних функцій управління. Воно представляє собою процес прийняття управлінських рішень відносно стратегічного передбачення (формування стратегій), розподілу ресурсів, адаптації компанії до зовнішнього середовища, внутрішньої організації. Воно забезпечує основу для всіх управлінських рішень, функції організації, мотивації і контролю, орієнтовані на розробку стратегічних планів. Процес планування забезпечує основу для управління членами організації.
Будь-який план повинен бути складений з високим рівнем точності, тобто система планування повинна бути конкретизована і деталізована, враховувати зовнішні і внутрішні умови діяльності підприємства.
Тактичне планування покликане сформувати механізми реалізації вибраної стратегії на засадах, сформованих у процесі стратегічного планування перспективного курсу розвитку організації, та визначених стратегічних показників, яких прагне досягнути організація у прогнозованих умовах. При цьому тактичне планування, як правило, розраховане на нетривалий період. Тактичне планування має два різновиди: поточне та оперативне.
Тактичне планування – це прийняття рішень про те, як повинні бути розподілені ресурси організації для досягнення стратегічних цілей.
Тактичне планування в багатьох випадках охоплює короткостроковий та середньостроковий періоди, тобто є предметом турбот середнього та нижнього керівницького персоналу.
До найбільш загальних методів, що застосовуються для розробки планів, належать такі: переговори, коригування попередніх планів, різні інтуїтивні методи, графічні методи, обчислення за допомогою електронних таблиць, імітаційне моделювання, експертні системи, математичні моделі (математичне програмування, мережеве планування і ін)
Тактичне планування діяльності сучасних підприємств повинно:
- Грунтуватися на оцінці перспектив у сфері політики, економіки, технології
- Спиратися на сучасні методи прогнозування й аналізу, що допомагають відслідковувати нові тенденції;
- Виступати вихідної функцією управління і важливим завданням керівництва.
Діяльність у сфері даного виду планування, як і будь-яка інша управлінська діяльність, повинна будуватися на підставі певних принципів. Принципи планування визначають характер та зміст планової діяльності в різних організаціях і можуть бути поширені в повній мірі на сучасних промислових підприємствах.
Принцип єдності характеризується тим, що оскільки організація це цілісна система, то складові її частини повинні розвиватися в єдиному напрямку. Це означає, що плани кожного підрозділу повинні бути пов'язані з планами всієї організації.
Принцип участі означає, що кожен член організації стає учасником планової діяльності незалежно від займаної посади, тобто процес планування повинен залучати всіх тих, кого воно зачіпає.
Планування, засноване на принципі участі називається "парсітіпатівним".
Принцип безперервності означає, що процес планування на підприємствах має здійснюватися постійно. Це необхідно в силу того, що зовнішнє середовище організації невизначена і мінлива, тому фірма повинна коректувати і уточнювати плани з урахуванням цих змін.
Принцип гнучкості полягає в забезпеченні можливості змінювати спрямованості планів, у зв'язку з виникненням непередбачених обставин
І, нарешті, принцип точності полягає в тому, що будь-який план повинен бути складений з таким ступенем точності, яка тільки можлива.
Залежно від головних цілей або основних підходів використовуваної інформації, нормативної бази, що застосовуються шляхів отримання та узгодження тих чи інших кінцевих планових показників прийнято розрізняти такі методи планування: експериментальні, нормативні, балансові, розрахунково-аналітичні, програмно-цільові, звітно-статистичні, економіко -математичні та інші.
Розрахунково-аналітичний метод заснований на розчленовуванні виконуваних робіт і угрупуванню використовуваних ресурсів за елементами і взаємозв'язку, аналізі умов найбільш ефективного їх взаємодії та розробці на цій основі проектів планів.
Експериментальний метод - це проектування норм, нормативів і моделей планів на основі проведення та вивчення вимірів і дослідів, а також врахування досвіду менеджерів, плановиків та інших фахівців.
Звітно-статистичний метод полягає у розробці проектів планів на основі звітів, статистики та іншої інформації, що характеризує реальний стан і зміна характеристики діяльності підприємства.
Для найкращого розуміння сутності тактичного планування необхідно розглянути його процедуру, тобто складову частину операції, процесу.
Процес планування - це не проста послідовність операцій зі складання планів і не процедура, зміст якої в тому, що одна подія обов'язково повинно відбутися слідом за іншим. Процес вимагає великої гнучкості і управлінського мистецтва. Якщо певні моменти процесу не відповідають поставленим цілям організацією, вони можуть бути обійдені, що неможливо в процедурі. Беруть участь у процесі планування люди не просто виконують покладені на них функції, а діють творчо і здатні до зміни характеру дії, якщо цього вимагають обставини.
Будь-яке планування як процес практичної діяльності включає зазвичай кілька етапів або стадій, основне призначення яких полягає в наступному:
-формулювання складу майбутніх планових проблем, визначення системи очікуваних небезпек або передбачуваних можливостей розвитку підприємства чи фірми;
-обгрунтування висунутих стратегій, цілей і завдань, які планує здійснити підприємство в майбутній період, проектування бажаного майбутнього організації;
-планування основних засобів досягнення поставлених цілей і завдань, вибір або створення необхідних коштів для наближення до бажаного майбутнього;
-визначення потреби ресурсів, планування обсягів і структури необхідних ресурсів і термінів їх надходження;
-проектування впровадження розроблених планів і контроль за їх виконанням.
Наведений порядок планування широко поширений на американських фірмах. На вітчизняних підприємствах також застосовується подібна технологія планування, яка містить три основні етапи практичної діяльності:
1) складання планів, прийняття рішень про майбутні цілі організації та способи їх досягнення;
2) організація виконання планових рішень, оцінка реальних показників діяльності підприємства;
3) контроль і аналіз кінцевих результатів, коректування фактичних показників і вдосконалення діяльності підприємства.
Правильний вибір виду, змісту та технології внутрішньогосподарського планування на російських підприємствах має істотне значення не тільки для обгрунтування цілей і планів, а й підвищення ефективності виробництва та якості вироблених товарів і послуг, виходу на зовнішній ринок.
Але така триетапна система лише поверхово відображає сутність тактичного планування. Розглянемо докладніше перший етап тактичного планування.
Як вже містилося вище, тактичне планування можна представити послідовністю бюджетів і розрахунків, що відповідають за різні сторони економічної діяльності підприємства.
Можна виділити 12 етапів розробки та впровадження системи фінансового планування на підприємстві в середньостроковій перспективі:
Визначення цілей і завдань системи (як результат - положення про цілі і завдання системи, призначення відповідального за процес)
Визначення користувачів інформації (як результат список менеджерів, що використовують інформацію фінансового планування за рівнями управління)
Аналіз планової інформації. Визначення планової інформації. (Підсумок - зміст планової інформації, перелік прийнятих рішень)
Визначення ділянок планування (бюджетування): підрозділи, проекти, співробітники. Формування структури планових показників
Розробка основних видів фінансових планів (для різних ділянок), і як результат, докладний опис технології з додатком форм документів
Розробка укрупненої технології фінансового планування та контролю
Розробка регламентів планування з прив'язкою до підрозділів, робочих місць, структурі даних і т.д.
Документування, шляхом створення системи документообігу та положення про фінансове планування
Навчання менеджерів
Проведення детальних розрахунків (початкові варіанти планів, бюджетів)
Аналіз виконання бюджетів
Автоматизація процесу фінансового планування
Завдання, які вирішуються при середньостроковому плануванні вимагають комплексного підходу до підприємства, тобто розглядати підприємство як економічну одиницю, причому необхідно проаналізувати як внутрішні взаємозв'язки, так і середовище, що оточує об'єкт дослідження.
Описавши фінансову модель підприємства можна вже переходити до побудови та аналізу планів фінансово-господарської діяльності.в результаті ми отримуємо набір фінансових та об'ємних показників, які і є фінансовим планом, який як правило представляється наступними звітними формами:
- Звіт про прибуток - характеризує прибутковість діяльності підприємства, в тому числі встановлює межі за цінами і цінами витрат
- Звіт про рух грошових коштів - характеризує фінансову спроможність плану, показує структуру і джерела фінансування
- Балансовий звіт - характеризує структуру майна та джерел його формування
- Додаткові форми, використовувані для опису обсягів виробництва, взаємини з контрагентами і т.д.
Моделі для середньострокового фінансового планування, засновані на інтеграції в інформаційну систему, звичайно мають ступені свободи але свободи обмеженою. Наприклад, облік відстрочок платежів, збоїв у виробництві і т.п. тобто випадки які заздалегідь прописані, а як бути з новими ідеями, міняють організаційну структуру та існуючі бізнес-процеси? Вихід один перебудовувати модель, а це досить складний процес і головне тривалий, навіть якщо такі випадки (перебудови) передбачені сервісними службами. У зв'язку з вищесказаним такий підхід до реалізації моделі дуже зручний для створення виробничо-фінансового плану, як основи для діяльності підприємства створенні та контролю за його виконання. Для "ситуаційного" плану і аналізу альтернатив більш прийнятні локальні і прості системи середньострокового фінансового планування.
Таким чином, процес тактичного планування індивідуальний для кожного підприємства, і його характеристики визначені стратегічними цілями організації, ступенем деталізації етапів, їх тривалістю. При розгляді процесу тактичного планування не варто випускати з виду етапи, які пов'язані з тактичним фінансовим плануванням не прямо, а опосередковано, а саме: організація виконання розробленого плану, контроль, аналіз отриманих результатів.
Для того щоб підприємство належним чином реалізовувало поставлені тактичні цілі, на початковому етапі планування необхідно передбачити і запобігти появі недоліків і помилок, що виникають при цьому. Необхідно показати основні етапи впровадження системи фінансового тактичного планування, цілі і взаємозв'язок етапів, варіанти вирішення конкретних завдань, основні труднощі, з якими стикаються банки і способи їх подолання
Теоретичні узагальнення показують, що в сучасних умовах фінансове планування містить дві основні компоненти - прогнозування для вироблення рішень і ухвалення рішень. При цьому, якщо прогнозування реалізується спеціальними алгоритмами: методами, методиками, регуляторами і процедурами на варіантної основі, то ухвалення рішень - це вольовий процес. Однак внутрішньофірмове планування в сучасних умовах в силу специфіки російської дійсності зіткнулося з серйозними труднощами через наявного розриву в ієрархії управління, оскільки широке поширення набула точка зору, що в умовах економічної нестабільності планування не має сенсу. Тоді як обгрунтувати різні варіанти господарювання, адекватні відповідним прогнозним сценаріям розвитку, неможливо без планування своєчасних рішень
Проблеми, що характеризують дане питання можна підрозділити на наступні групи:
- Невірне розподіл прибутку на етапі планування.
- Планування фінансових потоків і замовлень, і отже витрат, виходячи з максимального рівня замовлень самого великого замовника
- Постановка не відповідають дійсності цілей
- Недооцінка рівня прибутку, одержуваної лідерами в ринковій ніші
- Недооцінка рівня стартових вкладень
- Невірна сегментація ринку
- Наявність занадто великого обсягу непрямих витрат з неможливістю визначення строку їх повернення. Наприклад, вкладення в комп'ютерні технології не має прямого зв'язку з прибутком. Підрахунок непрямих витрат вельми скрутний. Отже, вкладати необхідно рівно стільки, скільки дозволить підтримувати прийнятний рівень автоматизації підприємства.
- Спроби зробити свідомо неприбуткову ідею вигідною. Реальна цінність компанії визначається її можливістю заробляти, а не витрачати. Продажна вартість витрат дорівнює нулю. Незалежно від масштабу та інтенсивності витрат.
- Перевищення допустимого рівня ризику і т.д.
Як показує практика, всі перераховані вище проблеми, а також багато інших виникають виходячи з того, що підприємство у своїй діяльності неминуче стикається з невизначеністю зовнішнього середовища функціонування, внаслідок чого воно не в змозі передбачити всі зміни, які можуть відбутися в зовнішньому середовищі. Планування діяльності підприємства є одним із способів прояснення умов функціонування промислового підприємства, тобто зменшення ризику невизначеності.
Сучасні вітчизняні промислові підприємства мають поки невеликий досвід планування в умовах ринкових відносин. Економічна та соціальна ситуація, особливості господарської практики, в якій працюють російські промислові підприємства, часто не дозволяють їм безпосередньо використовувати зарубіжні методичні розробки при складанні бізнес-планів у реальних господарських, соціальних, правових та інших умов нашої країни.
Серед керівників вітчизняних промислових підприємств на сьогоднішній день широко поширена позиція, яка заперечує доцільність розробки розгорнутого бізнес-плану і передбачає в якості альтернативи короткий техніко-економічне обгрунтування. Іноді вважається, що відсутність опрацьованого бізнес-плану може бути компенсовано знанням специфіки вітчизняного бізнесу й інтуїцією.
У сучасних умовах така позиція не може бути визнана доцільною, особливо щодо інвестицій. Зарубіжний і вітчизняний досвід показує, що в сучасних умовах стабілізації вітчизняної економіки тактичне планування на сучасних промислових підприємствах не тільки необхідно, але і цілком реально.
Мінусом тактичного планування є і те, що такі цілі не забезпечують довгостроковій стабільності. Ці функції покликане виконувати стратегічне планування.
Одним з найбільш істотних перешкод планової діяльності є необхідність додаткових витрат на дослідження, організацію підрозділу планування та залучення додаткового персоналу.
На закінчення можна додати, що оптимальним вибором для керівника є два типи системи прогнозування: локальні моделі для пошуку рішення задач оптимального управління, і програм інтегрованих в загальну корпоративну інформаційну систему для складання жорстких виробничо-фінансових планів, прийнятих до виконання.
2.2. Роль і значення тактичного планування фінансової діяльності на підприємстві в сучасних економічних умовах
У сучасних економічних умовах, орієнтувальних кожного виробника на максимальне задоволення потреб у своїх товарах і отримання найбільшого доходу, величезне значення набуває фінансове планування, і як один з його видів - тактична. У ході планування економічної діяльності кожного підприємства необхідно досягнення повного обсягу виробництва та зайнятості наявних ресурсів, саме це і передбачає раціональне використання людського потенціалу, виробничих фондів, матеріальних запасів, робочого часу, технологічних методів, грошових коштів, інформаційних можливостей та багатьох інших факторів.
Тактичне планування грунтується на конкретній інформації, і його рішення легше оцінюються в конкретних цифрах, вони менш схильні до ризику, оскільки стосуються в основному внутрішніх проблем. Відповідно, виконання показників тактичного плану краще відслідковується.
Тактичне планування забезпечує необхідний контроль за утворенням і використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів, створює необхідні умови для поліпшення фінансового стану компанії. Воно взаємопов'язане з плануванням господарської діяльності і будується на основі інших показників плану (обсягу виробництва та реалізації, кошторису витрат на виробництво, плану капітальних вкладень і ін.) Однак складання фінансового плану не є простим арифметичним перерахунком показників виробництва у фінансові показники.
Проблеми, які вирішуються при тактичному плануванні:
1. Створення виробничо-фінансового плану, як основу для діяльності підприємства
У цьому випадку визначається здійсненність планових виробничих показників з точки зору фінансової спроможності, тобто як співвідносяться технологічні можливості підприємства з його фінансовими ресурсами. При цьому вартісні показники, умови розрахунків з покупцями і постачальниками визначаються виходячи з ситуації, що склалася на ринку. Крім того, оцінюються можливості коригування планових виробничих показників у зв'язку зі зміною ситуації на ринку, появи додаткових замовлень і т.д. У разі нестачі грошових коштів визначаються обсяги і джерела зовнішнього фінансування.
Результатом роботи є затверджений жорсткий виробничо-фінансовий план на рік, прийнятий до виконання, який визначає обсяги виробництва, продажу, умови розрахунків, обсяги фінансування тощо.
2. Аналіз альтернатив
При прийнятті рішення впливають на фінансові потоки виникає потреба оцінити цей вплив на ефективність підприємства в цілому, тобто доводиться розглядати всю систему взаємовідносин "покупець-виробництво-постачальник-держава-фінансові ресурси". Таким чином створюється "ситуаційний" фінансовий план, який підтверджує або спростовує припущення, зроблені в ході аналізу наслідків управлінських рішень. З іншого боку, на кожному підприємстві існують внутрішні резерви які можна виявити в ході складання фінансового плану. Результатом роботи по цьому пункту є визначення шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства
Процес планування спрямований на оптимальне співвідношення між виробництвом і споживанням продукції, величиною ринкового попиту на товари і послуги та обсягом їх пропозиції підприємствами.
Практичне значення системи фінансового планування полягає в тому, що з її допомогою забезпечується тісний зв'язок усіх напрямів діяльності фірми.
Розглядаючи тенденції економічного розвитку сучасних підприємств, багато дослідників підкреслюють, що сьогодні у вітчизняному бізнесі частіше є базовими тактичні завдання, що частково обумовлено зростаючою невизначеністю ринків. Дана особливість підкреслює значення процесу тактичного планування фінансової діяльності на підприємствах будь-яких масштабів і галузей спеціалізації.
2.3. Шляхи підвищення ефективності тактичного планування
На основі розглянутих проблем, що виникають при здійсненні процесу фінансового середньострокового планування, можна сказати, що основними напрямками поліпшення фінансового планування необхідно вважати:
підвищення ефективності (зниження питомих норм витрат);
скорочення витрат;
збільшення продажів.
При цьому доцільно використовувати шкалу чутливості.
Невідповідність результатів / цілей
Розглянемо основні прийоми поліпшення планових показників бюджетів та узгодження їх з бажаними.
Сформовані на етапі цілепокладання ідеальні уявлення про кінцеві результати розвитку компанії можуть не збігатися з спланованими.
Якщо ідеальні, бажані вимоги за кінцевими результатами зафіксовані у вигляді документів, що становлять основний бюджет, то зіставлення план / ідеал можливо за конкретними показниками.
Якщо ідеальні уявлення про кінцеві результати сформовані у вигляді показників, що не входять в основний бюджет, то доцільно включити їх в додатковий план кінцевих результатів.
Якщо ідеальні уявлення про кінцеві результати не сформовані явно (досить частий випадок, адже це велика і складна робота), то процедуру поліпшення планів слід використовувати, інше застосування може носити більш творчий і менш регламентований характер.
Процедура формування поліпшеного плану може мати різні модифікації. Нами буде описаний один з можливих варіантів. Загальні етапи процедури формування поліпшеного плану
виявлення невідповідності;
виявлення керуючих факторів;
визначення напрямів необхідного зміни параметрів;
визначення граничних змін керуючих факторів;
опрацювання гранично досяжних рівнів плану (без прийняття до уваги обмежуючих факторів);
коригування цілей.
Виявлення невідповідності планових і ідеальних показників слід проводити в абсолютній (у вигляді різниці показників) та відносної (у вигляді процентного відношення) формах. Якщо в план закладалися реалістичні умови роботи підприємства, а неузгодженість ідеал / план є більшим, то це вже може свідчити про нереальні вимоги до компанії. Як видно, цільові показники - це валові показники (обсяг продажів, прибуток), але часто використовуються дробово-лінійні показники (рентабельність, прибуток на капітал).
Керуючі показники. Керуючі показники - це фактори виробництва, економічного середовища, законодавства, зміна яких можливо і які впливають на кінцеві показники розвитку. Перелік керуючих факторів для різних галузей (технологічних процесів) може відрізнятися.
Зміна керуючих факторів. Визначення бажаного зміни керуючих факторів доцільно проводити за допомогою аналізу чутливості. Для проведення аналізу чутливості керуючі фактори змінюються на невелику величину (скажімо, збільшуються на 1%), і визначається зміна цільових показників, тобто, по суті, розглядається похідна цільових показників по керуючим параметрам.
Діапазон зміни керуючих факторів не завжди широкий, іноді відсутня.
Фактори, зміна яких не реалізується на конкретному підприємстві в конкретному економіко-технологічному розрізі, все одно слід розглядати, тому що при їх значному потенціалі доцільно зміна технологій, законодавчого оточення і т.д.
Одним із нових способів зниження ступеня невизначеності в процесі планування діяльності сучасного промислового підприємства є контрактні відносини.
Контракт дозволяє знизити ризик обох сторін угоди: продавця і покупця. Контракт дозволяє складати попередні плани виробництва і забезпечення його необхідними ресурсами, а великому підприємству, крім того, - плани науково-технічних досліджень.
Разом з тим, так само, як і інші способи збільшення меж планування, контракти не є абсолютним і універсальним засобом, оскільки не усувають ризик, пов'язаний з невиконанням зобов'язань однієї зі сторін. Причини невиконання - вплив усіх факторів зовнішнього середовища, в тому числі природних і політичних стихій.
Оперативне планування - це практично теж саме, що й тактичне планування. Термін “оперативне” більш яскравий, ніж термін “тактичне”, підкреслює, що це планування окремих операцій у загальному господарському потоці у короткому та середньому періодах, наприклад планування виробництва, планування маркетингу та таке інше. Під оперативним плануванням розуміють також складання бюджету організації.
Оперативне планування – це різновид управлінської діяльності, яка спрямована на формування вузьких, деталізованих, короткотермінових планів, присвячених конкретним питанням діяльності підприємства, які формуються у розвиток поточних планів. Існує безліч різновидів оперативного планування. Застосування конкретного з них залежить від сфери використання, підрозділу, характеру тощо. Як правило, оперативні плани є базою для виконання певних функціональних обов’язків конкретними працівниками тощо. У сфері фінансового планування найбільш поширеними оперативними планами є платіжний календар, касовий план тощо; у плануванні робочого часу – фонд робочого часу, графік робочого календаря, табель робочого часу тощо; у виробництві – оперативно-виробничий графік виконання робіт, диспетчерські графіки, операційні технологічні графіки, сіткові графіки .
На відміну від стратегічного планування тактичне планування спрямоване переважно всередину організації. За змістом короткострокове планування підрозділяється на тактичне та оперативне. Результати тактичного короткострокового планування - зведений поточний план діяльності організації, а також поточні плани підрозділів, що містять комплекс встановлених ним економічних показників. Результат оперативного короткострокового планування - оперативні виробничі завдання для виробничих підрозділів та оперативні плани роботи функціональних підрозділів.
На жаль, необхідно відзначити, що протягом найближчого періоду перспективи підприємницьких мереж в українській економіці проблематичні, принаймні, у великих масштабах, через відсутність довіри між підприємцями та вміння цінувати довгострокові партнерські відносини.
ВИХІДНІ ДАНІ ДО АНАЛІТИЧНО-РОЗРАХУНКОВОЇ ЧАСТИНИ
Таблиця 1 – Основні показники для розрахунку
№
з/п
Найменування даних
Варіант
№ 4
1.
Вид продукції (товарів, робіт, послуг)
автомобілі
2
Балансова вартість основних засобів (основного капіталу), тис. грн.
14800
3
Виявлений попит ринку на продукцію загалом, одиниць
900
4
Структура основних засобів (умовно в % від визначеного загального капіталу):
а) земельні ділянки, %
5
б) будинки, споруди, передавальні пристрої, %
30
в) машини та обладнання, %
30
г) транспортні засоби, %
20
ґ) інструменти, прилади, |інвентар (меблі)
10
д) інші основні засоби
5
Метод нарахування амортизації
Г
5
Вартість нематеріальних активів підприємства, тис. грн.
з них:
1600
а) права користування майном, %
40
б) права на об'єкти промислової власності, %
35
в) інші нематеріальні активи, %
25
6
Прогнозована зміна попиту ринку (щорічний приріст (зменшення) обсягу виробництва продукції), %
-5
7
Питома вага адміністративних витрат від виробничої собівартості, %
6
8
Відсоток заготівельних витрат, %
7
9
Відсоток повернених відходів, %
1,2
10
Величина інших змінних витрат на 1 продукції, тис. грн.
0,4
11
Питома вага витрат на збут від виробничої собівартості, %
8
12
Коефіцієнт виконання норм виробітку
1,18
13
Тривалість зміни, годин
8
14
Частка кількості одиниць технологічного обладнання, яке обслуговується основними робітниками на ненормованих роботах, %
16
15
Кількість змін роботи на добу, одиниць
1,5
16
Плановий відсоток невиходів робітників на роботу, %
5
17
Норма обслуговування одного агрегату, об’єктів / 1 робітника
6
18
Кількість робочих місць, одиниць
60
19
Чисельність керівників, фахівців, службовців, осіб / місячний оклад однієї особи, грн.
А) Директор
1/6500
Б) Головний інженер
1/4840
В) Головний бухгалтер
1/4650
Г) Начальник цеху
5/3655
Д) Начальник функціонального відділу
3/4500
Е) Провідний спеціаліст (інженер)
11/2440
Є) Інженер І категорії
17/1680
Ж) Майстер
9/1920
З) Економіст
6/2440
И) Маркетолог
4/2330
І) Бухгалтер
4/2280
Ї) Секретар
1/1510
К) Юрист (консультант)
2/3200
20
Коефіцієнт реагування витрат:
Цех № 1
0,4
Цех № 2
0,7
Цех № 3
0,55
21
Система відрядної або погодинної форми оплати праці
Л
22
Тарифна ставка (середня) основних робітників, грн./год.
9
Тарифна ставка допоміжних робітників, грн./год.
6
23
Додаткова зарплата основних і допоміжних робітників, % від основної зарплати
6
24
Коефіцієнт завантаження технологічного обладнання
0,8
25
Ефективний фонд робочого часу одного облікового працівника, год.
1640
26
Нормативи запасів оборотних засобів:
а) матеріалів і комплектуючих, днів
17
б) тривалість технологічного циклу, днів
22
в) коефіцієнт швидкості нагромадження (наростання) витрат в незавершене виробництво
0,5
27
Витрати майбутніх періодів (від вартості матеріалів і комплектуючих), %: а)
2,2
б)
2,8
в)
1,7
28
Тривалість відвантаження і оформлення документації на готову продукцію, днів
2
29
Очікувана нормана прибутку від реалізації продукції (від повної собівартості реалізованої продукції), %
28
30
Позареалізаційний прибуток підприємства, тис. грн.
40000
31
Частка інших операційних витрат від виробничої собівартості, %
4,5
32
Частка фінансових витрат від виробничої собівартості, %
5,5
33
Середній тарифний коефіцієнт розряду роботи
3,2
Таблиця 2
Перелік необхідних матеріалів, комплектуючих виробів
№
Матеріали та комплектуючі
Норма затрат на 1 виріб, од.
Ціна за од. виміру, грн.
1
2
3
4
Сировина і матеріали
1
Метал
220кг
3300 грн/т
2
Фарба
19 л
490 грн /л
Комплектуючі вироби
1
Двигун
1 шт
30308 грн
2
Ел. апаратура
28 шт
130 грн/шт
3
Акумулятор
1 шт
600 грн
4
Шини
5 шт
780 грн/ш
Таблиця 3
Асортимент та номенклатура продукції (товарів, робіт, послуг)
Кількість видів виготовлюваних одиниць (найменування)
Кількість виробів і-го виду у % від виявленого попиту на ринку, од.
Труд. одиниці і-го виду-виробу, тис. нормо-годин
А
225
9,4
Б
360
5,3
В
315
12,7
АНАЛІТИЧНО-РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
2.1. ФОРМУВАННЯ РЕСУРСНОЇ БАЗИ ПІДПРИЄМСТВ
2.1.1. Розрахувати вартісну структуру основних засобів (основного капіталу), застосовуючи співвідношення передбачені завданням (п. 4)
Результати розрахунків звести в табл. 1 та побудувати діаграму.
А) земельних ділянок = 14800 * 0,05 = 740 тис.грн.;
Б) будинків, споруд, передавальних пристроїв =14800*0,3= 4440тис.грн;
В) машини та обладнання = 14800*0,3 = 4440 тис.грн.;
Г) транспортних засобів = 14800*0,2 = 2960 тис.грн.;
Ґ) інструментів, приладів, інвентару =14800*0, 1=1480 тис.грн.;
Е) інших основних засобів = 14800*0,05 = 740 тис.грн.
Результати зводяться у табл. 1 та будуюється діаграма:
Рисунок 1. Структура основних засобів
2.1.2. Визначити амортизаційні відрахування
Згідно з завданням (варіантом) застосовується один із методів нарахування амортизації (Г, Д, Е, Є, Ж).
Г) Прямолінійний метод.
Визначити величину амортизаційних відрахувань за кожною групою основних засобів, тис. грн.
Визначити величину амортизаційних відрахувань нематеріальних активів підприємства, тис. грн.
Визначити загальну річну суму амортизаційних відрахувань.
Результати звести в табл.1.
Норма Амортизаційних відрахувань дорівнює 1/Тсл*100%
Сума амортизаційних відрахувань = (Балансова вартість – Ліквідаційна вартість)/Норма амортизаційних відрахувань.
Будинки, споруди, передавальні пристрої:
Норма відрахувань = (1/15)*100% = 6,66%
Сума аморт. відрах. =6,66/100*4440= 296 тис. грн.;
Машини та обладнання:
Норма відрахувань = (1/5)*100% = 20%
Сума аморт. відрах. = 20/100*4440= 888 тис. грн.;
Транспортні засоби:
Норма відрахувань = (1/5)*100% = 20%
Сума аморт. відрах. = 20*100/2960 = 592 тис. грн.;
Інструменти, прилади, інвертар:
Норма відрахувань = (1/4)*100% = 25%
Сума аморт. відрах. = 25/100*1480 = 369 тис. грн.;
Інші основні засоби:
Норма відрахувань = (1/12,5)*100% = 8%
Сума аморт. відрах. = 8,33/100*740 = 61,6 тис. грн.;
Право на кор. майном:
Норма відрахувань = (1/10)*100% = 10%
Сума аморт. відрах. = 10/100*640 = 64 тис. грн.;
Права на об. пром. власності:
Норма відрахувань = (1/10)*100% = 10%
Сума аморт. відрах. = 10/100*560 = 56 тис. грн.;
Інші нематеріальні активи:
Норма відрахувань = (1/12,5)*100% = 8%
Сума аморт. відрах. = 8/100*400 = 32 тис. грн.;
Таблиця 1
Розрахунок величини амортизаційних відрахувань
Найменування
Балансова
Норма амортизаційних відрахувань, %
Сума амортизаційних відрахувань, тис. грн.
активів
вартість,
тис. грн.
1
2
3
4
Групи основних засобів
05.12.2016 20:12-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора