ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………..
3
РОЗДІЛ1 ТЕРЕТИЧНІ ОСНОВИ МІСІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ………………….
5
1.1
Поняття та сутність місії. ……………………………………………….
5
1.2
Життєвий цикл та функції ……………………………………………..
11
1.3
Основні напрямки оцінювання …………………………………………
15
РОЗДІЛ 2 ФОРМУВАННЯ МІСІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ…………………………..
21
2.1
Значення місії для менеджера…………………………………………...
21
2.2
Порядок визначення місії організації…………………………………..
22
2.3
Проблеми з якими стикаються організації при формуванні місії…….
27
РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ МІСІЇ НА ПРИКЛАДІ ЗАТ «АНТУРІУМ»……………
30
3.1
Характеристика підриемства ЗАТ «Антуріум» та втілення місії на його прикладі……………………………………………………………..
30
3.2
Первинна реалізація місії на етапі форування ЗАТ «Антуріум»……
35
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..
38
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..........................................
41
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Як відомо, в умовах ринкової економіки конкурентоспроможність підприємства визначається, виробничим, інноваційним та маркетинговим потенціалом, наявністю висококваліфіко-ваного персоналу, який поєднує в собі професіоналізм, досвід роботи, творчу активність і здібності, фінансовими можливостями, вдало побудованою організаційною структурою та вибраною системою управління тощо. Однак мало хто з сучасних керівників підприємств, зокрема тих, які діють на теренах України, задумується над тим, що основним стрижнем успішного функціонування підприємства, його рушійною силою є місія організації. Зазвичай, місія розробляється, але передусім у вигляді лозунгу або кредо, який виключно орієнтований на зовнішнє середовище (споживачів, конкурентів, постачальників) і носить здебільшого рекламний характер. При цьому, мало уваги звертається на правдивість проголошених у ній тверджень, не проводиться аналізування діяльності організації в контексті висвітленої в ній інформації, не визначається її вплив на економічні показники підприємства та поточні результати досягнення виголошених у ній постулатів. Усе це часто призводить до нівелювання значимості даної категорії, а також знижує рівень її впливовості.
Метою роботи є визначення ролі і впливу місії на діяльність огранізації та виявлення передумов, що дозволяють використати місію як фактор успіху у конкурентній боротьбі, а також її первинна реалізація на етапі формування організаційної структури.
Завданнями даної роботи є:
проаналізувати ступінь розробленості проблеми та існуючих концепцій місії організаціїі;
дослідити вплив місії організації на підприємства ;
виявити способи підвищення ефективності використання місії за допо- могою різних факторів.
Предмет дослідження – місія організації та її реалізація на етапі формування підприемства.
Об’єкт дослідження – місце і сутність місії, як важливого елемента організаційної структури.
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИИ МІСІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
Поняття та формулювання місії
Хорст Шульце (Horst Schulze), президент мережі готелів The Ritz-Carlton, якось сказав: «Аморально просити людей працювати без мети. І наш обов'язок допомогти їм її знайти». Місія – це саме те, що наділяє змістом роботу компанії й робить співробітників більш цілеспрямованими. Головним чином, місія відповідає на запитання: "Що, як і для кого робить компанія?" та в дохідливій формі пояснює те, заради чого існує організація.
Тобто, місія підприємства (організації) являє собою сформульовану загальну мету існування і практичної діяльності суб’єкта діяльності. Лаконі-чна інформація про місію просвіщає персонал підприємства стосовно того, для чого він виходить на роботу, а населення території (регіону, країни) – яку користь можна отримати від співробітництва із цим суб’єктом діяльності. Для прикладу: абсолютно всі працівники компанії Г.Форда кожного дня приходили на роботу виготовляти «Дешевий автомобіль для кожної американської сім’ї», а персонал «Пепсі-Коли» – для того, щоб «Догнати й перегнати Кока-Колу!». Після ознайомлення з місіями цих підприємств аме-риканці знали, хто в змозі зробити їх власником дешевого народного автомобіля і напою, який не поступається славнозвісній і всесвітньо відомій «Кока-Колі».
Для місії немає стандартних універсальних формулювань, але для неї є правило: абсолютна чіткість і лаконічність висловлювань, лозунгів, речень! Жодного зайвого слова!
Вибір місії для суб’єкта діяльності є спробою заглянути в Майбутнє. Воно може асоціюватися з успіхом, а може і з банкрутством. Усе залежить від вибору правильної відповіді на питання «Яку продукцію буде виробляти підприємство?» і «Хто буде споживачем цієї продукції?» Відповідь на них і дає місія підприємства.
Місія – це мета, спільна для персоналу, підприємства - господарів, менеджерів, безпосередніх виробників продукції чи послуг [1с. 58]. Це девіз підприємства, прапор, під яким збирається персонал і єдиною колоною йде до вибраної мети. Практика засвідчує: процвітаючі організації мають чітку, ясну й підтриману всіма місію, їх поважають клієнти, посередники, інвестори, ними пишаються працівники.
Розробка місії – умова заснування і діяльності не тільки суб’єктів економічної діяльності, але й суб’єктів діяльності в інших сферах життя – освіті, науці, спорті тощо. Багато американських шкіл, для прикладу, в своїй роботі орієнтується на девіз «Освіта для кар’єри», а вищі навчальні заклади свою місію вбачають у тому, щоб допомогти студентам без проблем і труднощів увійти в доросле життя.
Термін «місія» є одним із основних у понятійному апараті економічних наук і використовується для характеристики й оцінки стану й результатів стратегічного управління підприємствами.
Україна є державою, а не підприємством, то ж чи коректно вести мову про місію України? Відповідь тут однозначна: «Не тільки коректно, але й професійно необхідно».
Це тому, політичні сили України, відмовившись від Конституції Української Соціалістичної Республіки і прийнявши 28 червня 1996 року Конституцію України, на весь світ проголосили про існування на
політичній карті Європи новонародженого політично незалежного й самостійного гравця, який вибрав шлях ринкових перетворень. З позицій суча-сного політичного менеджменту важливим кроком на шляху саморозвитку цього політичного гравця мала б стати розробка місії. Вона потрібна Україні з двох причин:
для того, щоб пояснити своїм громадянам, у якому суспільстві вони будуть жити через деякий час.
для того, щоб задекларувати цивілізованим країнам свою повагу до їхнього суспільного устрою, своє бажання бути такими, як вони, та допомогти світовій громадськості визначитися зі своїм ставленням до України як до нового політичного гравця на європейському просторі.
Однак, слід відзначити, що в ринковій економіці формулюванням місії займаються не тільки суб’єкти виробничої діяльності, але й окремі держави. Більше того, окремі лідери зміцнювали свій політичний імідж і продовжували термін перебування при владі саме за допомогою пропонування суспільству місії. Слід відзначити й те, що місія держави Україна не є українською національною ідеєю з тієї причини, що вона об’єднує та спрямовує зусилля людей на реалізацію мети, необхідної для вирішення питань певного історичного етапу в житті суспільства. Після виконання завдань цього етапу держава має розробляти нову місію, в той час як національна ідея залишається постійною протягом значно тривалішого відрізку часу. При відсутності ж загальновизнаної національної ідеї місія України є життєво необхідною умовою її існування та розвитку в режимі «норма ».Формулювання місії підчеркує основний зміст й напрями діяльності компанії, дозволяє відокре-мити одну компанію від інших й наділити її власними відмінними рисами, напрямом діяльності й шляхом розвитку.
При формуванні місії компанії, необхідно відповісти на низку ключових запитань:
Які потреби будуть задоволені?;
Хто є споживачем?;
Яка технологія використовуватиметься для задоволення потреб?;
Якого рівня якості вироблятиметься продукція/послуги?;
Якому рівню цін смердоті відповідатимуть?;
Які основні ціності компанії?;
Які потреби будуть задоволені?;
Яка технологія використовуватиметься для задоволення потреб?;
Якого рівня якості вироблятиметься продукція/послуги?;
Якому рівню цін смердоті відповідатимуть?;
Які основні ціності компанії?.
Послідовно відповідаючи на поставлені запитання, розробники стратегії повинні прийняти рішення про призначення компанії для оточення, суспільства й своїх співробітників.
Завершуючим питанням при формування місії являється ті, що постулювало засадничих цінностей, які дотримуватиметься компанія. До основних цінностей відносяться:
етика бізнесу, припускаюча чесність й відкритість в ділових стосунках (виконання зобов'язань, надання правдивої інформації, шанобливе ставлення до законодавчих актів й так далі);
підтримка й контролю над якістю вироблюваної продукції (організація стандартів якості, вибраних цільових груп покупців, що задовольняють вимогам: споживчий стандарт, стандарт обслуговування й так далі);
увага до кінцевих споживачів й посередників виражене в прагненні повного задоволення їхні потреб чи мож ливих претензій;
увага до суспільства винна виражатися, передусім, у використанні екологічно безпечної технології, відповідної наявному законодавству про охорону довкілля;
увага до співробітників виражається в створенні такої атмосфери, котра сприяла б корпоративній згуртованості, отримання задоволеності від викону-ваної роботи, появі у співробітників відчуття справедливого й чесного перед тим ставлення.
Співробітники повинні матір право отримувати й користуватися інформацією висловлювати свою думку.
Визначення місії – це одне із найскладніших завдань будь-якого бізнесу. У ході її рішення необхідно враховувати вплив наступних п'яти елементів:
історія компанії;
існуючі переваги власників й керівників;
ринкове середовище;
ресурси компанії;
певні ділові здібності й можливості.
Місія компанії має бути максимально адаптованою до ринку й ґрунтува-тися на що компанія уміє робити якнайкраще; має бути реалістичною й зважати на думи й бажання осіб що визначають частку компанії.
Місія, як правило, відрізняється трьома основними рисами:
концентрація уваги на обмеженій кількості цілей;
визначення основних напрямів розвитку й пріоритетів компанії;
визначення основних полів конкуренції.
У всьому процесі стратегічного планування місія найбільш статична. У ідеалі вон розробляється лише дня, у момент виходу фірми на ринок, й визначає напрям її розвитку.
На кожному рівні управління місію компанії треба перетворити в кон-кретні стратегічні цілі.
Існують різні варіанти місій компаній. Серед основних їхні відмінностей, незалежно від специфіки компаній, – різна міра деталізації відповідей на відмічені вище запитання. Для наочної ілюстрації нижче наведені приклади місій різних компаній:
Місія Apple Computer: "Ми пропонуємо комп'ютери найвищої якості для людей в усьому світі"
Місія Canon: "Спільна робота й життя для загального блага".
Місія EBay: "Надати глобальну торговельну площадку, де хто завгодно може продати або купити практично що завгодно".
Місія Ford Motor: "Ми – глобальна родина й пишаємося своєю спадщиною, надаючи персональну свободу пересування людям по усьому світу".
Місія IBM: "Ми прагнемо бути лідерами у винаході, розвитку й виробництві найбільш передових інформаційних технологій, включаючи комп'ютерні системи, програмне забезпечення, системи зберігання даних і мікроелектроніку. Ми перетворюємо ці технології в цінність для клієнтів за допомогою професійних рішень, сервісу й консалтингових послуг по усьому світу".
Місія Intel: "Збереження за собою ролі ключового постачальника в інтернет-економіці й сприяння будь-яким зусиллям із підвищення ефекти-вності Інтернет. Сьогодні головне в комп'ютерах – це Інтернет. Ми розши-рюємо можливості ПК та Інтернет".
Місія Mary Kay: "Прикрашати життя жінок в усьому світі, пропонуючи клієнтам якісну продукцію, відкриваючи нові обрії для незалежних консультантів по красі й надаючи їм необмежені можливості кар'єрного росту, роблячи все, щоб жінки, які стикаються з компанією Mary Kay, змогли реалізувати себе".
Місія Microsoft Corporation: "Допомагати людям і бізнесам в усьому світі повністю реалізувати свій потенціал".
Місія Nokia: "З'єднуючи людей, ми допомагаємо задоволенню фунда-ментальної людської потреби у зв'язку й соціальному контакті. Nokia зводить мости між людьми – перебувають вони нарізно або віч-на-віч – і допомагає людям одержувати необхідну інформацію".
Місія мережі готелів Ritz-Carlton: "Безустанна турбота й забезпечення максимального комфорту кожному гостю".
Місія Starbucks: "Стати провідним постачальником кращих сортів кави у світі, дотримуючись в ході росту компанії наших непохитних принципів (місце роботи, де поважають співробітників; культурна розмаїтість; найвищі стандарти роботи з кавою, задоволення клієнтів; внесок у місцеве співтовариство; прибутковість)".
Місія Sony Corporation: "Відчувати захоплення від створення інновацій і застосування технологій для блага й задоволення людей".
Місія Toyota: "Сприяння людям, їхньому способу життя, суспільству й економіці за рахунок автомобільної промисловості".
Місія Xerox: "Ми створюємо технологію й послуги обробки документів, які дозволяють фірмам управляти інформацією більш розумно й ефективно, безвідносно ситуації".
Місія може бути різною. Це може бути коротка точна фраза, слова якої ніби цвяхи вбиваються у свідомість. Може і навпаки – довга, ніби річка з повільною течією, але не менш зрозуміла і дотепна. Але у будь-якому разі – вона повинна бути!
Життєвий цикл місії та її функції
У широкому сенсі місія – це «образ, який керує діями». На перший погляд така інтерпретація, здається, простий, але вона не так тривіальна, як здається. Це такий образ чи картина, яка включає людину, групи, організацію, і управляє їх взаємодією. Інакше кажучи, є деякий невидимий механізм «управління» на основі «уявлень» і призначень [3, с. 15].
Основні функції управління, що йдуть від місії, або управлінські функції місії, включають:
об'єднання цілей, досвіду і знань людей, щоб вони, з одного боку, ефективно працювали, а з іншого боку, робили це з бажанням і задоволенням. Ця функція називається груповий проекцією;
об'єднання індивідуальних форм сприйняття і оцінки різних актів, технологій та інших особливостей виробництва знань (продукції, послуг). Ця функція називається випереджаючої синхронної адаптацією;
управління розробкою концепцій, стратегій, загальних систем і принципів регулювання трудовою діяльністю, проектів нових технологій прийняття рішень при діловому спілкуванні між представниками різних культур знань. Ця функція називається забезпеченням функціональної еквівалентності;
активізація творчої, раціоналізаторської, ініціативної діяльності співробітників. Ця функція називається когнітивної активацією;
активізація емоційного, соціального, поведінкового,лідерського потенціалів співробітників (функція називається персональної мобілізацією) ;
інтернаціоналізація, корпоратизація і глобалізація організаційних відно-син та розвитку персоналу. Ця функція називається міжперсональної стабі-лізацією.
Групова проекція як функція місії об'єднує різні якості співробітників в ціле, а самих співробітників – у групи, щоб створювався «резонанс» мислення у відповідності з іміджем організації.
Групове проектування – це проекція сьогодення на майбутній розвиток подій, це майбутній розвиток з опорою на даний стан [4, с.11]. Суть даної функції місії в тому, щоб синхронно адаптувати складові елементи виробництва знань (продукції, послуг) з функціональними частинами проекто-ваних майбутніх процесів спільної групової та індивідуальної роботи, перш ніж вона відбудеться. Така постійно діюча синхронна адаптація регулює інди-відуальне і колективне сприйняття майбутніх змін, а також дає пов'язану з ними оцінку цього сприйняття.
Таким чином, місія синхронізує індивідуальні механізми спостереження за майбутнім, механізми оцінки досягнення майбутніх успіхів, а також складові процеси отримання нових успіхів (знань, ринків і т.д.). Різниця механізмів сприйняття майбутнього пов'язано зі специфікою культури знань співробітників, їх соціальними позиціями і структурами компетентностей. Місія об'єднує індивідуальні механізми в єдиний синхронно діючий механізм досягнення майбутніх успіхів, коли всі йдуть «у ногу», дивляться в одному напрямі й однаково сприймають майбутнє. Така картина є ідеальною навіть для самої процвітаючої фірми.
Місія дає наближене бачення майбутнього, відчуття того, що всі знаходяться в одному човні. Місія – не курс дій, а набір принципів його вибору і визнання того шляху, який обраний. Місія орієнтує на створення ефекту резонансу активності співробітників і взаємозумовленості дій. Її значення полягає також у тому, що вона є узагальнюючим чином очікувань і системою якісних оцінок. Це генеральна лінія поведінки організації. Функції місії дають загальну теоретичну картину, а також задають вихідні положення для нових успіхів. Історично місія частіше сприймалася на рівні науковців-особистостей, перш за все в галузі розвитку техніки. Можна навести приклади розробки дизельного мотора (1892 р.), друкарської машини (перша констру-кція запатентована в Англії в 1714 р.), телефону [6, с. 75].
У кожному з цих прикладів винахід мало яскраву історію свого розвитку, що впливало на подальших розробників їх місії. Вони виробляли технічні знання, виконуючи своє призначення першопрохідців, ці знання втілювалися в те, чим ми користуємося і зараз. Вони стали належати всьому людству.
Окремі ідеї, наукові припущення, деякі здогади одних і логічне оформлення їх іншими представляють окремі елементи мережевого мислення тих, хто в результаті узагальнення накопичених раніше знань складе деяку їх оглядову картину, подання в такому вигляді, який екстраполює тенденції розвитку. Ось в цьому випадку, очевидно, виникає те, що, ми називаємо англійським словом «місія». Образи і моделі сприйняття явищ, мислення, відносин і прийняття рішень утворюють мережу подій і процесів. Вона будується індивідуально або групою дослідників. Така мережа впорядковує нові ідеї. Класичним прикладом служить періодична система елементів Д. Менделєєва.
Місія як процес проходить наступні ступені (фази, стадії) свого розвитку:
Зародження ідей як можливих доданків (елементів складових частин) потенціалу місії;
Формування (карбування) потенціалу місії;
Розширення і конкретизація місії, досягнення консенсусу в її сприйнятті;
Стабілізація і «дозрівання»;
Старіння, припинення існування.
Вихідним моментом в "кар'єрі" місії служить утворення низки ідей, що представляють собою передбачення нових відкриттів, винаходів, або бачення майбутніх подій, успіхів, досягнень, або активності для досягнення бажаних всіма результатів, або самі результати праці, їх призначення та осмислення важливості поставлених цілей.
Також ідеї можуть існувати розрізнено, але їх ще об'єднали, може бути для цього бракувало нової свіжої ідеї, корпоративної культури або культури знань. Також ідеї виникають на рівні окремих особистостей, малих творчих груп самим непередбачуваним чином, нерідко інтуїтивно. Відомо, наприклад, що у великому бізнесі інтуїтивні рішення виявлялися дуже успішніше раціональних, тобто прийнятих на основі розрахунків, виходячи з уже досягнутого.
Місія – це не екстраполяція тенденцій. Це управління майбутніми змінами, управління самими тенденціями на основі ідей [6, с. 17].
Ідеї бувають різними. Для більшості настає криза, перш, ніж вони стануть основами чиєїсь місії. Інші ідеї залишаються на рівні намірів довгий час. Їх можна назвати місіями, але це безадресні місії. Наприклад, «гуманізація праці», «екологізація автомобілів», «безлюдні технології». Джерела для ідей з достатнім для місії потенціалом – це еволюція відповідної галузі знань, плюс її аналіз, плюс мережеве мислення того, що проводить цей аналіз [11 с. 45].
Формування потенціалу місії може бути охарактеризоване трьома об'єднавчими процесами, які повинні прийматися до уваги розробниками проектів місій:
взаємозв'язок між місією і причинами її походження;
взаємозв'язок між місією і факторами успіху, на який орієнтована місія;
взаємозв'язок факторів успіху підприємства із зовнішнім середовищем і швидкостями змін, характерними цьому середовищі.
Конкретизація місії відбувається в результаті аналізу цих взаємозв'язків, аналізу внутрішніх факторів і реальної ситуації на підприємстві, але обов'язково з урахуванням оптимістичного підходу без трагедії.
Далі «кар'єра» місії досягає свого аналога. Настає її стабілізація. Вона «озброює» людей ідеями, «заряджає» їх духом старанності і налаштовує на перемогу. Таку роль місії в масштабах всієї країни грає її гімн, національна символіка. Однак на відміну від останньої місія проходить етап старіння, дезорієнтації, припинення існування і заміни на іншу [9, с. 39].
На останньому етапі свого існування місія відрізняється тим, що вона вже все менше ініціює нові процеси розвитку, а все більш консервує рутинні підходи до вирішення завдання бюрократичні, інституційні процедури «ділових» стосунків. Місія зживає себе, вона вже захоплює назад, у минуле, її основоположні ідеї не носять характеру місії. Вона припиняє існування як процес.
Такий песимістичний сценарій типовий для багатьох місій. Часто вони перестають існувати разом з самим підприємством.
1.3 Основні напрямки оцінювання
Місія організації – це ідеологічний стержень стратегічного планування підприємства, у якій міститься основна інформація про діяльність організації через призму її соціального призначення з метою інформування та забезпечення мотивації цільових груп та підтримки реалізації інших функцій менеджменту, формування методів менеджменту та прийняття управлінських рішень [10, с.25].
У відомих журналах США було опубліковано, що у 1992 році лише 41% компаній, які ввійшли до рейтингу Business Week, мали розроблену місію своєї організації, однак вже в 2001 році їх частка становила 90%. І хоча ці дані є дещо застарілими, можна з упевненістю стверджувати, що з кожним роком чисельність вітчизняних компаній, які розробляють місію свого підприємства, зростає.
Однак, не зважаючи на підвищення рівня популярності такої ключової категорії менеджменту як місія організації, все таки до сьогодні, як показує практика, на вітчизняних підприємствах вона розробляється лише як «модне» гасло згідно з вимогами сучасних концепцій управління, основним завданням якого є словесна привабливість для споживачів, інвесторів, ділових партнерів тощо. При цьому, мало уваги звертається на правдивість проголошених у ній тверджень, не проводиться аналізування діяльності організації в контексті висвітленої в ній інформації, не визначається її вплив на економічні показники підприємства та поточні результати досягнення виголошених у ній постулатів. Усе це часто призводить до нівелювання значимості даної категорії, а також знижує рівень її впливовості.
Визначати місію організації необхідно з урахуванням таких критеріїв:
місія організації – це реалістична мета, яку можливо досягти. Вона повинна бути амбітною, мотивувати до розвитку, а й враховувати можливості компанії, наявність необхідних ресурсів і рівень кваліфікації персоналу.
головна мета організації повинна бути спрямована на вирішення певної потреби суспільства, приносити користь людям;
місія організації – це потужний стимул для ефективної роботи її співробітників. Вона визначає важливість існування компанії та вирішення поставлених перед нею завдань і цілей;
доступність місії для розуміння і згода з нею всіх членів компанії - один з основних критеріїв стратегії організації. Якщо місія буде нечітко сформульована або не всі будуть з нею згодні, існує великий ризик хаотичної роботи і розбіжностей всередині колективу;
унікальність – важливий критерій філософії роботи організації та фактор швидкості її розвитку. Компанія повинна намагатися робити те, що не роблять інші, і вирішувати ті проблеми, які до неї ще ніхто не вирішував [7 с. 54 ].
Однак, цієї інформації є недостатньо для визначення повноти висвітленої у місії інформації, її правдивості та впливовості на виробничо-господарську діяльність підприємства. Тому пропонується оцінювати місію за трьома напрямами, а саме: якістю, результативністю та впливовістю на економічні показники діяльності підприємства (рис. 1.1).
Розглянемо кожен з наведених напрямів окремо.
Дієвість місії організації визначається сприйняттям виголошених у ній тверджень цільовими групами. Тому доречно її оцінювати на предмет її якісного змістового навантаження.
Якість проголошеної місії можна визначати з двох позиції: стосовно правдивості проголошених у ній тверджень (адекватністю) та рівнем сприйняття її цільовими групами.
Рис. 1.1 – Модель оцінювання місії організацій
Якісно сформована місія повинна ґрунтується на твердженнях, які апелюють до емоцій окремих цільових груп, та мотивують їх до співпраці з підприємством, що підвищує рівень її кращого сприйняття. Текст такої місії може приваблювати не лише гарним звучанням, легкістю відтворення, доступністю тощо, але й відображати загальнолюдські принципи, свідчити про турботу організації за окремі цільові групи, акцентувати увагу на заходах щодо збереження вічних цінностей тощо.
Оцінювання місії на адекватність ґрунтується на розумінні того, що місія, яку проголошено, повинна бути не лише привабливою для різних цільових груп, яких стосується висвітлена у ній інформація, але й правдивою, тобто відображати фактичний стан справ на підприємстві та реалістичність проголошених у ній тверджень. Така місія буде дієвою, сприятиме підвищенню рівня довіри цільових груп до організації, а отже, і забезпечуватиме покращення її репутації та посилюватиме свій ідеологічний, а отже, і мотиваційний вплив на працівників компанії. Оцінювання місії на адекватність слід проводити в розрізі її складових елементів (гасло, бачення, товар, цільові групи, ринки збуту тощо) за допомогою профілю, базуючись на експертному оцінюванні. Запропонована шкала оцінювання в діапазоні від 0 до 5 допомагатиме визначити рівень відповідності проголошених місією тверджень реальному стану справ на підприємстві.
Враховуючи, що місію розробляють з метою надання орієнтиру для подальшого розвитку компанії, рекомендується оцінювати її результативність. Цей аналіз доцільно проводити на основі формування профілю місії організації на предмет виконання проголошених у ній тверджень, ґрунтуючись на розробленій бальній шкалі ідентифікування індикаторів залежно від розмірів відхилень їх фактичних і базових даних.
Таким чином, спершу слід визначити локальні індикатори місії організації, які відповідають її структурним елементам (рівень сприйняття гасла окремими цільовими групами, рівень підтримки працівниками стратегічної орієнтованості організації відповідно до проголошених в місії тверджень, рівень прозорості та зрозумілості цілей, висвітлених в місії тощо). Наступним кроком є їх розрахунок за базовий та аналізований періоди. Виявлені відхилення продемонструють, чи працює компанія в проголошеному в місії напрямку, чи є певні відхилення, недоопрацювання, упущення.
Позитивні відхилення індикаторів вказують на те, що організація рухається в напрямку досягнення окремо виголошених тверджень, а негативні або їх відсутність (нульове відхилення) засвідчують про невиконання або недовиконання певних видів робіт у конкретних сферах діяльності, які є визначальними для організації, та які зазначені в місії.
Складений профіль дозволить керівництву компанії реалістично оцінити діяльність організації на предмет реалізації проголошеної місії, а у разі його негативного змісту переглянути свої управлінські дії щодо виконання висвітлених тверджень або змінити їх змістове навантаження.
Місія організації тісно пов’язана з різними сферами діяльності компанії. Від того, наскільки якісно та правдиво сформований її зміст, залежатиме не лише ефективне стратегічне управління організацією, але й репутація підприємства, підтримка та тривалість стосунків його керівництва з діловими партнерами, інвесторами, споживачами тощо. Корпоративна місія повинна бути тим ідеологічним стержнем, завдяки якому підвищуватиметься продуктивність праці, зростатиме відданість колективу діяльності компанії, зменшуватиметься рівень браку, порушень трудової дисципліни тощо. Беручи до уваги керівну роль місії, пропонується оцінювати її впливовість на конкретні стратегічно важливі для підприємства показники (дохід, прибуток, коефіцієнти рентабельності, частки ринків тощо) за допомогою кореляційно-регресійної моделі. При цьому змінними величинами будуть вище наведені локальні індикатори [5, с.12].
Під час вибору кількості індикаторів, слід враховувати не лише наявні в місії організації складові, але й думки експертів та принцип мінімалізму. Однак, їх кількість може бути і довільною, а точніше представлена в повному обсязі. За результатами дослідження нами пропонується використовувати такі індикатори, а саме:
загальний рівень задоволення цільових груп дотриманням організацією проголошених місією тверджень;
рівень сприйняття працівниками принципів організації, висвітлених в місії;
рівень удосконалення технології виробництва відповідно до тверджень, висвітлених в місії;
рівень реагування на похибки в управлінні стосовно цільових груп відповідно до проголошених місією тверджень;
рівень якості виготовленої продукції відповідно до виголошених в місії тверджень;
рівень прозорості цілей, висвітлених в місії організації; рівень підтримки працівниками стратегічної орієнтованості організації, яка відображена в твердженнях, зазначених в місії.
Зміна кожного з індикаторів дасть змогу впливати на зміну основних економічних показників діяльності організації. Наприклад, якщо в місії висвітлена система цінностей та вказані засоби, які організація використовує з метою підвищення соціального добробуту своїх працівників, то при високому рівні кореляції змінних величин та результуючого показника, керівництву слід звернути особливу увагу на підтримання проголошених у місії тверджень, підвищуючи при цьому загальний рівень задоволення цільових груп дотримуючись проголошених заходів та цінностей, або формуючи таку систему цінностей, висвітлюючи їх у місії, яка б узгоджувалася зі світоглядом працівників організації тощо.
Тобто, можна сказати, що запропонована модель оцінювання місії вітчизняних підприємств за трьома напрямами, а саме: результативністю, якістю та впливовістю на основні економічні показники підприємства дасть змогу менеджерам комплексно оцінити сформовану місію організації, що підвищить її значимість у системі менеджменту, рівень дієвості та посилить вплив на стратегічно важливі цільові групи.
РОЗДІЛ 2 ФОРМУВАННЯ МІСІЇ ОРГАНІЗАЦІЇЇ
2.1 Значення місії для менеджера
Останнім часом склалася така ситуація, що менеджери відносяться до місії компанії, як до атрибуту фірмового стилю, або як до елементу позиціювання компанії серед конкурентів. Насправді ж, місія компанії має набагато більше значення для її долі. Лише по формулюванню місії покупець або споживач продукції фірми може оцінити пріоритети, якими керується дана фірма, а також оцінити цілі і напрями її діяльності.
Місія компанії є якісно вираженою сукупністю стратегічних цілей і підприємницьких здібностей. Місія допомагає менеджерам визначити чим насправді займається компанія, які її суть, масштаби, перспективи і напрями зростання, відмінності від конкурентів. При цьому вона фокусує увагу на споживачів, а не на товарі, оскільки місія визначається з врахуванням купівельних інтересів, потреб і запитів, які задовольняються бізнесом.
Визначення місії – це важливе маркетингове завдання для менеджера, що передбачає відповідь на питання: «Яку користь фірма несе споживачам?» Формулювання місії має бути яскравим, лаконічним, зручним для сприйняття. Часто вона виражається у вигляді гаслах.
Ф. Котлер вважає, що при визначенні місії організації менеджеру слід враховувати п'ять чинників:
історію організації;
стиль поведінки і спосіб дії власників і управлінського персоналу;
стан зовнішнього середовища;
ресурси, які організація може використовувати для досягнення своїх цілей;
відмітні особливості, якими володіє організація.
Практично всі фірми, процвітаючі в даний час на ринку, офіційно сформулювали свою місію письмово – у формі програмної заяви. Затверджена місія визначає всю діяльність організації: від планерування до збуту готової продукції або надання послуг.
Наявність чітко сформульованої місії дозволяє: керівництву фірми –визначити те місце, яке повинна зайняти фірма на ринку і сформулювати свою стратегію; менеджерам фірми - відчути себе учасниками загальної справи в освоєнні можливостей, що відкриваються, дає їм мету, підкреслює їх значущість, націлює на досягнення високих результатів; споживачам продукції фірми – з увагою і зацікавленістю відноситися до фірми, яка може задовольнити їх всілякі потреби і потреби, стежити за продукцією фірми.
Місія дозволяє сформувати сприятливий клімат в організації шляхом здобуття менеджерами уявлення про філософію організації, цінності і принципи, які лежать в основі її створення і здійснення подальшої діяльності та дає можливість ефективніше управляти організацією, виступаючи базою для встановлення цілей організації, забезпечує несуперечність набору цілей, а також допомагає розробляти стратегію організації, забезпечує стандарти для розподілу ресурсів організації і виділяє основу для оцінки використання ресурсів в процесі діяльності. А також розширює для нього сенс його дій і додає йому свідомість і цілеспрямованість, що дозволяє застосовувати ширший набір прийомів мотивування.
Тобто, значення місії для менеджера дуже велике, вона дозволяє йому отримати критерії для всього подальшого процесу ухвалення рішень. Якщо він не знає, яка місія його організації, то у нього не буде логічної точки відліку для вибору кращої альтернативи в тій або іншій конкретній ситуації. Вдале формулювання місії індивідуальне і повинна личити лише тій компанії, для якої вона розроблена.
2.2 Порядок визначення місії організації
Визначення місії організації є одним з інструментів стратегічного управління, способом виділення цієї організації серед конкурентів. Підготовка місії розпочинається здебільшого на стадії зародження організації. У процесі діяльності місія може змінюватись відповідно до нових умов, що вимагає копіткої та відповідальної праці для її уточнення, встановлення довгострокових цілей; формулювання на їхній основі короткострокових завдань з метою доведення до кожного працівника, а снування будь-якої організації передбачає наявність тісного взаємозв'язку між переліченими трьома елементами. Ядром трикутника є місія організації. Під дією зовнішніх і внутрішніх чинників відбувається розвиток організації, що вимагає розроблення нової стратегії, створення нової організаційної структури чи вдосконалення організаційної культури. Відповідно може уточнюватись чи змінюватись сформульована на попередніх етапах місія організації.
Для багатогалузевої організації, яка складається з кількох СГЦ, формулювання або перегляд її місії відбувається одночасно з визначенням або уточненням основного призначення кожного з них, хоч, очевидно, що дані процеси можуть і не збігатися в часі. Деякі фахівці вважають, що для організації загалом обґрунтованим є формулювання місії як утвердження певного надзавдання, а для конкретного СГЦ – бізнес-ідеї, яка вибирається на основі місії та цілей організації [10, с. 24].
Деякі керівники не турбуються про вибір і формулювання місії своєї організації, тому що вона здається їм очевидною. Представники малого бізнесу здебільшого вважають, що місією їхньої фірми є отримання прибутку. Однак прибуток – це повністю внутрішня проблема конкретної організації.
Беручи до уваги, що організація – відкрита система, вона може вижити тільки тоді, коли буде задовольняти певні потреби споживачів. Слід прагнути знайти основне призначення організації саме в зовнішньому середовищі. При цьому під час формулювання місії потрібно застосовувати індивідуальний підхід для кожної організації. Наприклад, два виробники персональних комп'ютерів чи автомобілів мають різне призначення, виходячи з їхніх можливостей на ринку і перспектив розвитку.
Особливу увагу слід звертати на те, що формулювання місії не має визначатися поточним станом організації. Місія – інструмент стратегічного управління – визначає основні орієнтири організації, що є важливими для задоволення конкурентних позицій. Разом зі зміною потреб, а також появою нових можливостей виникає необхідність переглянути місію. Вважають, що на цій стадії мова йде про загальну орієнтацію, яка в подальшому має бути виражена у кількісних показниках і трансформована в програму дій.
Під час формулювання місії намагаються поєднати образ і кредо організації. Образ організації виражає її "конституцію" і дає відповідь на питання: з якою метою створена організація, для чого вона існує. Кредо формулюється з метою уточнення уявлення конкретних суб'єктів про організацію.
Під час формулювання образу історія організації подається як коротке повідомлення про її походження та розвиток. Визначення сфери діяльності – це опис конкретного напряму діяльності організації в термінах ринку з вказанням вигод, які може отримати покупець. Доволі часто виробники визначають сферу своєї діяльності, вказуючи, які товари організація випускає і які технології при цьому використовує. Однак товари та технології старіють, а основні потреби залишаються, тому організацію слід розглядати з позицій можливості задовольняти потреби або запити