Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут економіки і менеджменту
Факультет:
КН
Кафедра:
Кафедра фінансів
Інформація про роботу
Рік:
2016
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Гроші і кредит
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра фінансів
Контрольна робота
з дисципліни «Гроші та кредит 1»
Варіант № 36
1. Форми та види грошей, їх характеристика.
2. Поняття монетизації бюджетного дефіциту.
3. Методика визначення грошових агрегатів в Україні.
4. Динаміка запасів золота у золотовалютних резервах центрального банку Росії за останні 150 років, характеристика темпів їх зміни.
5. За наведеними даними визначте відносні величини, які б характеризували: а) структуру грошового агрегату М1, та його величину б) співвідношення грошового агрегату М1 та М2 в) питому вагу готівки у агрегаті М2. М0 = 150 млрд. грн., грошова маса на депозитах до запитання – 250 млрд. грн., на строкових депозитах – 130 млрд. грн..
6. Скільки EURO можна купити за 74864 монгольських тугриків, якщо 1$ = 127,65 тугриків, а 1 EURO = 1,41 $ ?
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ……………………………………………3
1.1. Форми та види грошей, їх характеристика.……………………………..….3
1.2.Поняття монетизації бюджетного дефіциту…………….……….……….….7
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ ЗАПИТАННЯ…………………………………….…….11
2.1. Методика визначення грошових агрегатів в Україні………….…………….11
2.2. Динаміка запасів золота у золотовалютних резервах центрального банку Росії за останні 150 років, характеристика темпів їх зміни.…………………..14
РОЗДІЛ 3. ЗАДАЧІ……………………………………………………………..…..16
3.1. Задача 1……………………………………………………………………..…..16
3.2. Задача 2………………………………………………………………………....17
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..............18
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
1.1. Форми та види грошей, їх характеристика
На сьогодні немає єдиного визначення грошей. Згідно західної грошової теорії, гроші – це все те, що використовується як гроші. У цьому визначенні проглядається спроба охопити всі можливі призначення, форми прояву і сфери використання грошей, але навряд чи в ньому є відповідь на питання, що таке гроші. Представники іншої економічної школи, що має своїми витоками трудову теорію вартості, визначають сутність грошей виходячи лише з їх місця в товарному обміні. З цих позицій гроші є специфічним товаром, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто як загальний еквівалент. Це визначення має той недолік, що не враховує такого важливого призначення грошей, як обслуговування потреб нагромадження вартості. З цього погляду друге визначення видається вужчим, недостатньо повним порівняно з першим.
Усунути недоліки цих двох визначень грошей спробували прибічники так званого портфельного підходу до вивчення грошей. Вони використали умовний портфель активів окремого економічного суб’єкта, в якому всі активи розмістили в міру зниження їх ліквідності, тобто здатності до обміну (рис. 1)
/ Рис.1. Портфель активів економічного суб’єкта
За портфельного підходу визначення грошей охоплює їх призначення як засобу обігу та платежу, так і засобу нагромадження вартості і тому є достатньо повним і більш прийнятним, ніж перші два. Проте і це визначення має істотний недолік — не дає можливості провести чітку межу між грошима (грошовими активами) і негрошима (негрошовими активами), унаслідок чого поряд з поняттям «гроші» з’являється поняття «квазігроші», маса їх визначається багатьма показниками (агрегатами), які різняться між собою ступенем ліквідності.
Еволюція форм грошей відбувалася від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші. Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші). У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима.
Форми повноцінних грошей:
Спочатку роль грошей виконували предмети першої необхідності,наприклад,зерно, сіль, хутро. Згодом такими товарами стали мушлі, черепашки, дорогоцінне каміння.
Між періодами використання повноцінних і неповноцінних грошей знаходиться епоха використання змішаних форм. У цей період в одних країнах використовували повноцінні гроші, в інших — неповноцінні . До того ж, в одних і тих самих країнах поряд з повноцінними монетами нерідко використовувалися неповноцінні — білонні — монети, а також паперові знаки грошей (банкноти). Останні не мали внутрішньої вартості і були за формою ідентичні неповноцінним грошам. Проте вони тривалий час вільно обмінювалися на повноцінні монети і їх вартість, що формувалася в обміні, зближалася з вартістю металу, на який вони обмінювалися. Тому такі банкноти були тотожні повноцінним грошам. Переваги білонної монети (дешевизна, тривале функціонування) допомогли їй залишитися в обігу і після того, коли повноцінна монета як форма грошей «зійшла зі сцени». І сьогодні вона широко використовується в усіх країнах, навіть у тих, які досягли великих успіхів у розвитку безготівкових розрахунків та електронізації грошового обігу.
Еволюція металевих грошей досягла свого апогею в період капіталізму вільної конкуренції. Золоті гроші настільки добре відповідали вимогам ринку, що навіть найкритичніші дослідники того часу без будь-яких сумнівів ототожнювали гроші з цим металом.
Неповноцінні гроші — це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. Перехід до неповноцінних грошей відбувався поступово. Види неповноцінних(кредитних) грошей:: вексель, банкнота, чек, електронні гроші, кредитні картки.
Вексель – письмове безумовне, нічим не обумовлене зобов'язання боржника сплатити певну суму в заздалегідь обговорений термін і у встановленому місці. Розрізняють простий вексель, виданий боржником, і переказний (трату), виписаний кредитором і направлений боржнику на підпис з поверненням кредитору. Переказний вексель (трата) може перебувати в обігу завдяки переказному напису (індосаменту) на зворотному боці документа.
Банкнота –в самому загальному трактуванні є простим векселем емісійного банку. Особливо чітко виявлялася спорідненість її з векселем на першому етапі розвитку, коли вона мала форму так званої класичної банкноти.
Чек – вид кредитних грошей, ідо виступає як грошовий документ встановленої форми, який містить безумовний наказ власника рахунку в кредитній установі виплатити держателю чека зазначену суму. Чековому обігу передує договір між клієнтом кредитної установи і цією установою про відкриття рахунку на суму внесених коштів або надання кредиту. Клієнт на цю суму виписує чеки, а кредитна установа їх оплачує. В чековому обігу беруть участь: чекодавець (власник рахунку), чекоодержувач (кредитор чекодавця) і платник по чеку (кредитна установа).
Депозитні гроші — це різновид банківських грошей, який існує у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб’єктів у банках. Вони не мають речового виразу і використовуються для платежів у безготівковій формі. Рух їх здійснюється по рахунках у банках і не виходить за межі банківської системи. А приводяться вони в рух за допомогою технічних інструментів — чеків, платіжних доручень, пластикових карток тощо.
Електронні гроші — це різновид депозитних грошей, які існують у пам’яті комп’ютерів і здійснюють свій рух автоматично з допомогою комп’ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків. Ця форма органічно поєднує у собі всі переваги депозитної та готівкової форм грошей: немає потреби переносити чи перевозити великі маси готівки; досягається значна економія витрат на їх виготовлення, збереження, перерахування, перевезення тощо; кожний платник має можливість вмить виконати платіж, попередньо перевіривши всі його умови і здійснивши відповідні розрахунки, як і в платежах готівкою.
Квазігроші, або майже гроші, — це специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм. Таке відхилення можливе з кількох причин:
-коли в стандартних формах значно послаблюється грошова суть. Так, при розміщенні грошей у довгострокові вклади вони зберігають звичайну форму депозитних грошей, проте при цьому знижується їх ліквідність, здатність бути платіжними засобами;
-коли грошові функції виконують нестандартні форми, які не можна віднести до жодної з зазначених вище. Наприклад, вексель у певних межах може використовуватися як гроші у функції купівельного і платіжного засобу, хоч не є грошима в загальноприйнятому розумінні. Те ж саме можна сказати про чек та деякі інші грошові інструменти.
1.2. Поняття монетизації бюджетного дефіциту.
Дефіцит державного бюджету являє собою перевищення видатків бюджету над доходами. Це є основною причиною інфляції. Для покриття дефіциту державного бюджету держава може друкувати гроші, робити позики або витрачати свої валютні резерви. Варіантом податкового наповнення бюджету в Україні можна вважати запровадження державної монополії на виробництво й реалізацію алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Це сприятиме насамперед поліпшенню здоров'я нації, а потім — збиранню прямих і непрямих податків.
Купівля центральним банком державних боргових зобов'язань назива ється монетизацією бюджетного дефіциту. Вона призводить до інфляції.
Проблема монетизації бюджетного дефіциту полягає у пошуку грошо вих коштів, необхідних для покриття (фінансування) перевищення витрат бюджету над його доходами. Мобілізація необхідних грошових коштів для забезпечення грошовими коштами бюджетного дефіциту може здійснювати ся різними способами.
1. Збільшення оподаткування економічних суб'єктів через підвищення податкових ставок, введення нових податків, скасування податкових пільг. Щоб забезпечити монетизацію бюджетного дефіциту таким шляхом, необхідно змінити податкове законодавство. Останнє є малореальним. Крім того, збільшення оподаткування приведе лише до переміщення грошових коштів, а не до збільшення їх маси.
2. Дозволити уряду (казначейству) випустити власні боргові зобов'я зання (казначейські білети) в розмірі, достатньому для покриття бюджетного дефіциту і надати їм статус законного платіжного засобу. Такий прибуток у світовій практиці отримав назву сеньйораж. Цей захід також потребує внесення змін до законодавства. Його прийняття парламентом також малоймовірне. Але, якщо б він був реалізований, то це могло б внести негативний регулюючий вплив в механізм монетарної політики. Це веде до інфляції.
3. Дозволити уряду випускати власні цінні папери і реалізувати їх на внутрішньому та зовнішньому ринках. Реалізація цінних паперів тимчасово віддалить сукупний попит на товарних ринках. За реалізацію державних облігацій на зовнішніх ринках виручка надійде у валютній формі, яка опосередковано сприятиме фінансуванню бюджетних витрат.
4. Дозволити центральному банку надати кредит уряду у розмірі бю джетного дефіциту. При цьому на таку суму банк має купити зобов'язання на первинному ринку.
На суму кредиту уряду збільшиться маса грошових коштів і одночасно збільшиться сукупний попит на них. Щоб не допустити негативного впливу такого збільшення грошової маси на кон'юнктуру ринку і забезпечити сталість грошей, центральний банк може зменшити резерви комерційних банків. Останнє скоротить обсяг кредитування економіки держави.
Наведена характеристика можливих способів монетизації бюджетного дефіциту свідчить про те, що найдоцільнішим є дозвіл уряду реалізувати власні цінні папери на вторинному ринку. Це не вплине на зміну обсягу грошової маси і не ускладнить вирішення завдань, визначених грошово- кредитною (монетарною) політикою держави.
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ ЗАПИТАННЯ
2.1. Методика визначення грошових агрегатів в Україні.
Для визначення обсягу та структури грошової маси в банківській практиці застосовується відповідний набір грошових агрегатів ¾ М1, М2, М3 та інші.
Грошовий агрегат ¾ це визначене законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічне угрупування ліквідних активів, які можуть служити альтернативними вимірниками грошової маси.
Грошові агрегати формуються на основі таких концепцій:
1) грошова маса у вузькому розумінні включає не тільки гроші готівкою, а й депозитні гроші;
2) сукупна грошова маса включає також банківські вклади, депозити та цінні папери з фіксованим доходом;
3) сукупна грошова маса поділяється на ту, що знаходиться в обігу, і ту, яка нагромаджується, виконує функцію збереження вартості.
Грошові агрегати побудовані шляхом приєднання до попередніх величин нових грошових компонентів (кредитних інструментів) в послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності. Тобто кожний наступний грошовий агрегат включає в себе попередній плюс новий блок фінансових активів.
Агрегат М1 ¾ це грошова маса у вузькому розумінні. До нього відносяться найбільш ліквідні форми грошей ¾ готівкові гроші (банкноти і монети) та банківські вклади до запитання (трансакційні депозити). Під терміном “готівка” розуміють сукупність засобів платежу, якими розпоряджаються економічні агенти, щоб у потрібний момент здійснити видатки та розрахуватись з боргами, або “готівка” ¾ це сукупність платіжних засобів випущених банківською системою, які дають можливість економічному агенту продовжувати свою діяльність незалежно від перебоїв між доходами і видатками, приливами і відливами капіталу. Можна вважати, що центральні банки займаються випуском готівки для своїх клієнтів, а матеріалом для цього слугують засоби платежу.
Вклади до запитання (депозитні гроші) ¾ це вклади фізичних і юридичних осіб на депозитних рахунках у комерційних банках, кошти з яких можуть бути передані іншим особам у вигляді відповідних платежів, що здійснюються за допомогою чеків або електронних грошових переказів; плата за них мінімальна або зовсім відсутня, в будь-який час вони можуть бути використані як купівельний чи платіжний засіб. За своїм обсягом депозитні гроші, що забезпечують безготівковий обіг, є найпоширенішими. З допомогою депозитних грошей у країнах Заходу здійснюється понад 90 відсотків усіх видів оплат. Це ще раз свідчить про високу ліквідність депозитних грошей.
Крім вкладів до запитання у різних країнах структура грошового агрегату М1 доповнюється іншими грошовими компонентами. Деякі країни включають сюди всі поточні вклади, інші, наприклад. Великобританія ¾ тільки ті депозити за якими не платяться проценти. Американці йдуть ще дальше, вони відносять сюди і акредитиви, випущені небанківськими установами, та окремі чекові депозити, що відрізняються від вкладів до запитання тим, що на них можна отримати процент.
Як бачимо, грошовий агрегат М1 включає досить вузький діапазон ліквідних активів, які будь-коли і без всяких обмежень можуть використовуватись для здійснення платежів та розрахунків. Існує багато інших активів, які представляють собою “майже гроші” ¾ це активи, які не виконують повністю усі функції, що властиві грошам.
Грошовий агрегат М2. Грошова маса агрегату М2 має більш розгалужену структуру. До її складу входять грошові форми агрегату М1, а також строкові та заощаджувальні вклади в комерційних банках тощо.
Ці грошові активи можна легко, без фінансового ризику, перевести в готівкові або депозитні гроші. Таким чином вони слугують своєрідним резервом для високоліквідних активів агрегату М1.
Грошовий агрегат М3. Він включає грошові форми агрегату М2, депозитні сертифікати, ощадні вклади у спеціалізованих кредитних установах та деякі інші види фінансових активів. За характером це довгострокові активи, зокрема в цінних паперах та довгострокових позичках.
Агрегати М2 і М3 поєднують в собі грошові форми у широкому розумінні цього поняття. Активи, що входять до М3 за мінусом М1 отримали назву “майже грошей”. На відміну від грошей, що входять до агрегату М1, вони безпосередньо не функціонують як засіб обігу, а застосовуються як засіб нагромадження вартості. Але вони теж можуть без особливих ускладнень переходити із однієї функціональної форми в іншу; із пасивної форми в активну форму. Отже, грошова маса (М3-М1) ¾ це ліквідні фінансові активи, що застосовуються здебільшого у функції засобу нагромадження і приносять їх власнику проценти.
В окремих країнах, наприклад в США, банківська статистика виділяє ще один агрегат L, який включає М3, а також банківські акцепти, комерційні папери, державні цінні папери (скарбницькі векселі, облігації) та деякі інші форми фінансових активів. Вважається, що цей агрегат повністю охоплює і характеризує грошову масу в країні.
Як бачимо, грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількістю, а й якісно. Так, грошовий агрегат М1 виражає масу, яка знаходиться безпосередньо в обігу, реально виконуючи функції засобів обігу та платежу. Вона найчастіше пов¢язана з товарною масою, що проходить процес обміну і безпосередньо впливає на ринкову кон¢юктуру. Обсяг грошової маси в агрегаті М1 передусім залежить від обсягу товарообороту та швидкості обігу грошей. Тому цей агрегат повинен бути особливим об¢єктом аналізу структури і динаміки маси грошей в обігу та об¢єктом регулювання грошового обігу.
В інших грошових агрегатах (М2, М3, L) враховані крім того нагромадження грошей у різноманітних формах. Ці гроші тимчасово вийшли з каналів обігу, виконуючи функцію нагромадження вартості. Залежно від характеру та строків цих нагромаджень вони відносяться до різних грошових агрегатів.
Особливості побудови показників грошової маси в Україні.
Починаючи з 1993 року НБУ визначає структуру грошової маси відповідно до агрегатного методу. Для розрахунку сукупної грошової маси в Україні передбачені наступні грошові агрегати:
М0 = готівка (гроші поза банками).
М1 = М0 + кошти на рахунках і поточних депозитах.
М2 = М1 + строкові депозити та інші кошти (до інших відносяться кошти на рахунках капітальних вкладень підприємств та організацій, кошти Держстраху та валютні заощадження).
М3 = М2 + кошти клієнтів за страховими операціями банків.
Статистичні дані, що характеризують структуру грошової маси в Україні, показано на малюнку 1.
/
Рис.1. Структура наявної грошової маси
Дані показують, що в Україні структура грошової маси особливо грошові агрегати М2 і М3 ще не досягли розгалуженої та розвинутої форми. Відносно незначний відсоток, який припадає на (М3-М1) грошової маси можна пояснити тим, що в Україні тільки розпочався процес формування фінансового ринку, грошово-кредитної системи, які б за своїм змістом і параметрами були адекватними вимогам ринкової економіки.
Україна має чи не найбільшу пропорцію готівки щодо загальної грошової маси. На початок 1997 року 43,2% грошової маси має готівкову форму і обертається поза банками, тоді як в США частка готівки становить менше 20 відсотків від грошової маси.
Причинами високого рівня готівки в обігу є:
¾ зростання номінальних грошових доходів населення;
¾ зниження рівня безготівкових розрахунків населення за придбані товари та надані послуги;
¾ зростання банківських ризиків, пов¢язано із збереженням вартості грошей;
¾ зволікання населення розміщувати вільні кошти на вклади, у зв¢язку з втратою довіри до банківських та парабанківських структур через їх банкрутство, процентну політику і відсутність відповідальності перед вкладниками та механізму страхування депозитів.
¾ наявність значних обсягів неофіційної (тіньової) економіки.
Тенденції, що склалися у структурі грошової маси України мають негативні наслідки як для ефективного функціонування грошової системи так і для економіки в цілому.
По-перше, відбулося подальше скорочення грошових надходжень на розрахункові (поточні) рахунки суб¢єктів господарювання, що значно ускладнює і без того важкий стан з розрахунками в народному господарстві. Це викликано кризою в економіці та постійною недостачею у суб¢єктів господарювання вільних обігових коштів.
По-друге, це зменшення (через низький рівень реальних депозитів) ліквідності та послаблення кредитного потенціалу комерційних банків, що в свою чергу призводить до зниження інвестицій та меншого зростання ВВП у довгостроковому періоді. Тому задовільний прогноз інфляції та основних макроекономічних показників надзвичайно важливий для проведення монетарної політики.
2.2. Динаміка запасів золота у золотовалютних резервах центрального банку Росії за останні 150 років, характеристика темпів їх зміни.
До революції Росія мала значні запаси золота. За період з 1886 по 1914 р золотий запас Росії виріс в п'ять з гаком разів і оцінювався в I млрд. 695 млн. Руб. У той час за вартістю це були найбільші запаси золота в Європі. Вони в півтора рази перевищували золоті запаси «Банку Англії» і німецького «Рейхсбанку» разом узятих.
При перевірці звіту Державного банку за 1913 р делегація Ради Державного банку зазначила в своєму звіті, що «особливу увагу заслуговує впорядкування зберігання золотого запасу. Для всіх золотих злитків заведена особлива нумерація і реєстрація і обчислена вартість кожного злитка (41500 шт.). Потім того, російська та іноземна монета, яка приймається за вагою (12409 мішків), розсортовані і виважена, а також визначена вартість кожного мішка ».
У 1917 р, напередодні революції, золотий запас Росії досягав 855 т. Однак після революції дві третини золотого запасу Росії опинилися за кордоном, в тому числі в Англії, Франції, США та Японії.
За радянської влади (1917 - 1991 рр.) В СРСР було вироблено 11 тис. Т золота, з них 3 тис. Т були використання промисловому виробництві. Максимального рівня золотий запас Радянського Союзу досягав в 1953 р і дорівнював 2049, 8 т. У 1953р. СРСР почав експортувати золото і майже за 40 років (до 1991 р) реалізував в різних формах на світовому ринку 8, 2 тис. Т дорогоцінного металу.
Від Радянського Союзу Росія успадкувала в 1991 р 485 т золота. У 1993 р золотий запас Росії дорівнював 305 т, або 9, 8 млн. Тройських унцій. За цим показником країна займала 17-е місце в світі.
Станом 1 січня 1995 року офіційні запаси золота в Росії становили 321, 8 т, з них 189, 0 т перебували в Центральному банку Росії і 132, 8 т - в сховищах Комітету з дорогоцінних металів і коштовних каменів.
Міжнародні резерви сучасної Росії, в тому числі і золотовалютні, почали формуватися в 1992 р після виходу Указу Президента РФ про обов'язковий продаж 50% експортної виручки резидентів Центральному банку Росії.
У тому ж році валютні резерви були поповнені за рахунок коштів першого траншу стабілізаційного кредиту Stand-by, наданого Росії Міжнародним валютним фондом.
Зі скасуванням обов'язкового продажу частини валютної виручки основним джерелом поповнення валютних резервів стали операції Банку Росії на внутрішньому валютному ринку і прямі покупки валюти у Міністерства фінансів РФ, а також доходи від операцій з коштами валютного резерву на світовому валютному ринку.
В середині 90-х років Центральний банк Росії приділяв особливу увагу формуванню і підтримці на належному рівні валютних резервів.
В процесі акумулювання валютних коштів була створена система управління, що забезпечує достатню ліквідність і раціональну структуру розміщення резервів з точки зору безпеки та прибутковості.
За угодою Росії з Міжнародним валютним фондом до кінця 1995 р золотовалютні резерви країни повинні були бути збільшені до 11, 5 млрд. Дол., Що було однією з умов надання Росії чергового стабілізаційного кредиту в розмірі 6, 3 млрд. Дол.
Однак даний показник був значно перевищений. На середину 1997 золотовалютні резерви Росії зросли до 20 млрд. Дол., В тому числі запаси валюти - до 17, 5 млрд. Дол. І запаси золота - до 2, 5 млрд. Дол.
Основний приріст активів був забезпечений за рахунок збільшення коштів Центрального банку Росії, при цьому золотовалютні резерви Міністерства фінансів не зазнали істотних змін. У найгіршому разі 1997 року частка Мінфіну в міжнародних резервах країни становила близько 60%.
Однак світова фінансова криза, що поширився і на Росію, негативно вплинув на стан золотовалютних резервів. Так, до липня 1998 золотовалютні резерви скоротилися до 16, 2 млрд. Дол. І до початку 1999 р опустилися до рекордно низького рівня - 7, 8 млрд. Дол. У цілому за цей період золотовалютні резерви в Росії скоротилися в два з гаком рази.
У 2000 р Уряду Російської Федерації не вдалося досягти домовленості з Міжнародним валютним фондом про надання чергового траншу стабілізаційного кредиту в розмірі 10-15 млрд. Дол.
/
Рис. 3. - Динаміка золотих резервів Банку Росії, 2001-2009 рр.
Проте за рахунок активної політики Центрального банку по поповненню офіційних валютних резервів до кінця 2000 р знову вдалося збільшити їх обсяг до 27, 7 млрд. Дол.
На вимогу МВФ з листопада 2000 року в склад золотовалютних резервів не включаються активи, розміщені в банках-резидентах, в статутному капіталі яких Банк Росії має пайову участь.
Цілеспрямована політика Уряду Росії на збільшення золотовалютних резервів дозволила збільшити їх обсяг до кінця 2001 р до 39 млрд. Дол., А до 2002 року - до 47, 8 млрд. Дол.
До середини 2003 року в зв'язку зі зміцненням рубля і активними закупівлями валюти Центральним банком золотовалютні резерви Росії досягли 65 млрд. Дол. При цьому обсяг валютних резервів становив близько 60 млрд. Дол.
До кінця 2004 року золотовалютні резерви Росії майже подвоїлися і досягли 117 млрд. Дол. І вперше перевищили розмір зовнішньої заборгованості країни (113 млрд. Дол.).
До середини 2005 р золотий запас Росії становив 386, 3 т., Тобто на її частку припадало 4, 1% загальносвітового золотого запасу. Вартість золота в складі золотовалютних резервів Центрального банку Росії оцінювалася приблизно в 3, 7 млрд. Дол ..
У червні 2007 р золотий запас Росії становив в 401, 7 т., Ринкова вартість золота в складі золотовалютних резервів Центрального банку Росії становила приблизно 8, 5 млрд. Дол ..
Наступні роки характеризувалися стійкою тенденцією зростання золотовалютних резервів. В середині 2007 р в зв'язку зі зміцненням рубля і активними закупівлями валюти Центральним банком золотовалютні резерви Росії досягли свого максимального історичного значення, перевищивши 400 млрд. Дол. За цим показником Росія вийшла на 3-е місце в світі. У Росії запаси золота на початок 2008 р оцінювалися приблизно в 405 т. Очевидно, що для країни, на території якої розташовані великі розвідані родовища золота і яка є одним з провідних в світі виробником цього дорогоцінного металу, розмір золотого запасу замалий.
РОЗДІЛ 3. ЗАДАЧІ
3.1. Задача 1.
За наведеними даними визначте відносні величини, які б характеризували:
а) структуру грошового агрегата М1, та його величину;
б) співвідношення грошового агрегата М1 та М2;
в) питому вагу готівки у агрегаті М2.
М0 = 150 млрд.грн., грошова маса на депозитах до запитання – 250 млрд.грн., на строкових депозитах – 130 млрд.грн.
Розв’язок:
а)М1=М0+грошова маса на депозитах до запитання
М1=150+250=400млдр.грн.
б)М2=М1+ грошова маса на строкових депозитах
М2=400+130=530 млдр.грн.
М1/М2=400/530=0,75
в)М0/М2=150/530=0,28
3.2. Задача 2
Скільки EURO можна купити за 74864 монгольських тугриків, якщо 1$ = 127,65 тугриків, а 1 EURO = 1,41 $ ?
Розв’зання:
74864/127,65 = 586,48 $
586,48/1,41 = 415,94 EURO
Відповідь: за 74864 монгольських тугриків можна купити 415,94 EURO
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Гроші та кредит. Підручник. – 4-те вид., перероб. і доп. / М. I. Савлук, А.М. Мороз, І.М. Лазепко та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2006. – 744 с.
2. Михайленко В.С. Гроші та кредит: Навч. посіб. для дистанційного навчання / За наук. ред. А.А. Чухна. – К.: Вид-во «Університет «Україна», 2006. – 372 с.
3.Габбард Р. Глен. Гроші, фінансова система та економіка. – К.: КНЕУ. – 2005 – 889с.
4.Івасів, Б.С. Гроші та кредит [Текст]: підручник/ Б. С. Івасів; НБУ, Мін-во освіти і науки України, Тернопільський нац. економічний ун-т. - 3-тє вид., змін. та доп. - Тернопіль: Карт-бланш, 2008. - 528 с.
5. Сироткин В. Г. Золото и недвижимость России за рубежом - М.: Приор, 2007, 534с.
6.Грошово-кредитні засоби регулювання економіки [Текст]: монографія/ Л. В. Кривенко, О. М. Дутченко, М. І. Синюченко ; ред. Л. В. Кривенко. - Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2010. – 210 с.
7. Золотовалютные резервы РФ выросли за неделю на 2,4 млрд долл. // http://top.rbc.ru/economics/04/08/2011/608845.shtml
8.http://edufuture.biz/index.php?title=Гроші:_їх_функції_та_види._Повні_уроки#.D0.A1.D1.83.D1.82.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.8C_.D1.82.D0.B0_.D1.84.D0.BE.D1.80.D0.BC.D0.B8_.D0.B3.D1.80.D0.BE.D1.88.D0.B5.D0.B9
9.http://studbook.com.ua/book_grosh-kredit-chastina-1_735/43_monetizaciya-byudzhetnogo-deficitu
10. http://www.refine.org.ua/pageid-146-1.html
11. http://www.rada.gov.ua/
12. http://data.worldbank.org/country
09.12.2016 00:12-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора