Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
З в і т
про виконання лабораторної роботи №3
з дисципліни “Фізика” на тему:
“Вивчення явища поляризації світла”
ЛЬВІВ – 2016
Мета роботи
Ознайомитись з явищем поляризації світла, експериментально перевірити закон Малюса і закон Брюстера
Прилади і обладнання
Джерело світла, поляризатор, аналізатор, набір скляних пластин, чорне дзеркало, прилад для вимірювання інтенсивності світла
Опис установки
Експериментальна лабораторна установка (рис.1) дозволяє:
отримати лінійно поляризоване світло за допомогою поляризатора;
експериментально перевірити закон Малюса і закон Брюстера;
визначати ступінь поляризації світла.
/
Рис. 1
1 ( джерело світла; 2 ( поляризатор в оправі з шкалою кутів повороту; 3 ( аналізатор в оправі з шкалою кутів повороту; 4 ( фотоприймач; 5 ( набір скляних пластин на поворотному столику;
6 ( чорне дзеркало на поворотному столику; 7 ( прилад для реєстрації інтенсивності світла; 8 ( блок живлення джерела світла; 9 ( регулятор інтенсивності світла.
Послідовність виконання роботи
ЗАВДАННЯ 1. Перевірити закон Малюса
Частина 1.
Скласти оптичну схему у такій послідовності: джерело світла 1, поляризатор 2, фотоприймач 3. УВАГА! При переміщенні оптичних елементів їх слід брати обережно за нижню частину оправи.
Увімкнути блок живлення 8 джерела світла в мережу 220 В і встановити регулятор інтенсивності світла 9 в середнє положення.
Домогтися, щоб центральна частина поляризатора 2 була максимально освітлена.
Обертаючи поляризатор 2 встановити його головну площину у вертикальне положення (головна площина поляризатора вказана на шкалі кутів повороту поляризатора стрілкою ↨Е).
Під’єднати фотоприймач 4 до приладу 7, призначеного для реєстрації інтенсивності світла. Регулюючи фотоприймач 4 за висотою, домогтися максимальної освітленості його центральної частини.
Увімкнути прилад 7 в мережу 220 В і встановити його чутливість на діапазон “1”.
Регулятором 9 домогтися відхилення стрілки міліамперметра на приладі 7 приблизно на 4/5 шкали. Це значення фотоструму буде відповідати інтенсивності світла , яке пройшло через поляризатор.
Частина 2.
Скласти оптичну схему в такій послідовності: джерело світла 1, поляризатор 2, аналізатор 3, фотоприймач 4.
Далі: Обертаючи аналізатор 3 встановити його головну площину паралельно до головної площини поляризатора 2. Умові =0, згідно закону Малюса (2.39), відповідає максимальне значення інтенсивності світла (), що проходить через оптичну систему. Отримане при цьому значення фотоструму записати в таблицю 1.
Обертаючи далі аналізатор на кут , через кожні 100 від 100 до 3600 записувати значення фотоструму в таблицю 1.
Побудувати графік залежності інтенсивності світла , що пройшло через оптичну систему поляризатор–аналізатор, від кута між головними площинами аналізатора і поляризатора, тобто графік . Вважати, що значення фотоструму прямо пропорційне інтенсивності світла .
Вимкнути прилад 7 з мережі 220 В і розмістити поляризатор і аналізатор у вільні рейтери.
Таблиця 1
№ з/п
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
φ,
град
0
∘
10
∘
20
∘
30
∘
40
∘
50
∘
60
∘
70
∘
80
∘
90
∘
100
∘
І