МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
З в і т
про виконання лабораторної роботи №43
з дисципліни “Фізика” на тему:
“ ВИВЧЕННЯ СПЕКТРАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ФОТОЕЛЕМЕНТІВ”
Львів - 2016
Мета роботи
Ознайомитись із законами внутрішнього і зовнішнього фотоефектів, вивчити спектральні характеристики селенового та вакуумного фотоелементів, визначити роботу виходу електрона з катоду вакуумного фотоелемента, визначити ширину забороненої зони напівпровідникового
матеріалу – селену, який складає фоточутливий шар фотоелемента
Прилади й обладнання
Монохроматор типу УМ–2, напівпровідниковий (селеновий) та вакуумний фотоелементи, гальванометр, джерело світла
Опис установки
Експериментальна установка для вивчення спектральних характеристик фотоелементів зібрана на базі монохроматора типу УМ–2. На рис. 1 схематично вказані основні елементи установки, в тому числі, які входять і до складу монохроматора (вони виділені в окрему групу елементів). Загальний вигляд установки наведено на рис.2.
Як видно з рис.1, світло від джерела випромінювання 1 фокусується конденсорною лінзою 3 на вхідній щілині 5 монохроматора, і, пройшовши через об’єктив монохроматора 6, попадає на дисперсійну призму 7. Далі світловий промінь через об’єктив зорової труби 8 та вихідну щілину 9 досягає фотоелементи 10 (11). Фотострум в електричному колі фотоелементів вимірюється високочутливим гальванометром 12. На робочому місці знаходиться графік градуювання (крива дисперсії) монохроматора, яка дозволяє переводити покази шкали барабана монохроматора у значення довжин хвиль падаючого випромінювання.
Рис. 1
1− джерело світла; 2 − захисний кожух джерела світла; 3 − конденсорна лінза; 4 – збиральна лінза; 5 − вхідна щілина; 6 − об’єктив коліматора; 7 − дисперсійна призма; 8 − об’єктив зорової труби; 9 − вихідна щілина; 10 − селеновий фотоелемент; 11 − вакуумний фотоелемент; 12 − гальванометр.
Послідовність виконання роботи
ЗАВДАННЯ 1. Вивчення спектральної чутливості селенового фотоелемента
Для цього (див. рис.2):
Розмістити селеновий фотоелемент 10 навпроти вихідної щілини монохроматора. УВАГА! установку налагоджує керівник заняття.
Увімкнути установку в мережу 220 В. При цьому, спостерігати свічення джерела світла 1 та підсвітку покажчика шкали відліків гальванометра 7.
За допомогою конденсорної лінзи 4 сфокусувати світло на вхідну щілину монохроматора.
Рис. 2
1 – селеновий фотоелемент; 2 – вакуумний фотоелемент; 3 – монохроматор;
4 – конденсорна лінза; 5 – джерело світла в захисному кожусі; 6 – пульт керування установкою;
7 – мікроамперметр; 8 – барабан довжин хвиль монохроматора.
Встановити перемикач вибору типу фотоелементів на пульті у положення “СФ” – селеновий фотоелемент і зняти залежність фотоструму від показів шкали барабана монохроматора з кроком 100 в межах =1000–3300 поділок. Одержані дані записати в таблицю 1.
Таблиця 1
№ з/п
п
λ , нм
Іф , мкА
Е, еВ
ΔЕ , еВ
1
1100
410
20
2
1200
420
24
3
1300
430
30
4
1400
438
40
5
1500
448
43
6
1600
456
60
1
0,72
7
1700
467
80
8
1800
476
105
9
1900
485
140
10
2000
490
180
11
2100
520
215
12
2200
535
300
13
2300
540
390
14
2400
556
480
15
2500
576
600
16
2600
600
700
17
2700
630
680
18
2800
662
500
19
2900
698
260
20
3000
736
70
21
3100
780
20
22
3200
834
10
Встановити перемикач вибору фотоелементів у положення “0”.
За градуювальним графіком монохроматора, який знаходиться на робочому місці, визначити довжини хвиль, що відповідають значенням барабана монохроматора. Побудувати графік . Відкласти на осі Х значення довжин хвиль в нм, а на осі Y – фотострум у мкА.
Визначити енергію фотона , якій відповідає максимум спектральної чутливості селенового фотоелемента за формулою:
, (1)
де − стала Планка; − швидкість світла у вакуумі; − довжина хвилі, що відповідає максимальному значення фотоструму на графіку .
За довгохвильовим краєм поглинання фотоелемента (перетин з віссю довжин хвиль продовження лінійної ділянки довгохвильового спаду спектральної залежності ) визначити ширину забороненої зони селену за формулою:
. (2)
Результати подати в електрон–вольтах (1еВ = 1,6·10-19Дж).
ЗАВДАННЯ 2. Визначення спектральної характеристики вакуумного фотоелемента та
роботи виходу електронів з його катода.
Розмістити вакуумний фотоелемент навпроти вихідної щілини монохроматора
Встановити перемикач на пульті керування роботою установки у положення “ВФ” – вакуумний фотоелемент і зняти залежність фотоструму від показів шкали барабана монохроматора з кроком 100 в межах =900–3300 поділок.
Дані вимірювань записати в таблицю 2.
Таблиця 2
№ з/п
п
λ , нм
Іф , мкА
Е0, еВ
А , еВ
1
1100
410
150
2
1200
420
175
3
1300
430
210
4
1400
438
225
5
1500
448
300
6
1600
456
360
1,12
0,72
7
1700
467
410
8
1800
476
485
9
1900
485
565
10
2000
490
660
11
2100
520
730
12
2200
535
730
13
2300
540
680
14
2400
556
640
15
2500
576
560
16
2600
600
400
17
2700
630
160
18
2800
662
55
19
2900
698
40
20
3000
736
30
21
3100
780
25
22
3200
834
20
Встановити перемикач вибору типу фотоелементів в положення “0”.
Вимкнути установку з мережі 220 В.
За градуювальним графіком монохроматора, який знаходиться на робочому місці, визначити довжини хвиль, що відповідають показам шкали барабана монохроматора. Побудувати графік . Відкласти на осі Х значення довжин хвиль в нм, а на осі Y – фотострум у мкА.
Визначити енергію фотона, якій відповідає максимум спектральної чутливості вакуумного фотоелемента за формулою:
,
де − стала Планка; с − швидкість світла у вакуумі; − довжина хвилі випромінювання, що відповідає максимальному значення фотоструму на графіку .
За довгохвильовим краєм поглинання (перетин з віссю довжин хвиль продовження лінійної ділянки довгохвильового спаду спектральної залежності ) визначити роботу виходу електрона з катода вакуумного фотоелемента за формулою:
.
Результати подати в електрон–вольтах (1еВ = 1,6·10-19Дж).
УВАГА! Відкривати фотоелемент при увімкнутому перемикачі в положення “ВФ”на пульті керування установкою категорично забороняється.
Графік залежності Iф =f(λ) для селенового фотоелемента
Графік залежності Iф =f(λ) для вакуумного фотоелемента
Висновок
Під час виконання даної лабораторної роботи, ми за допомогою законів внутрішнього і зовнішнього фотоефектів, експериментально вивчили спектральну чутливість селенового і вакуумного фотоелементів. Суть роботи полягала в тому, щоб визначити роботу виходу електрона з катода вакуумного фотоелемента, визначити ширину забороненої зони напівпровідникового матеріалу – селену.
Згідно з проведеного обчислення, ширина забороненої зони ΔЕ напівпровідникового матеріалу: ΔЕ=0.72 еВ. Згідно з таблицею ширини забороненої зони, цей елемент – Германій (Ge) .
Робота виходу електрона з катода вакуумного фотоелемента згідно з проведеного обчислення: A=0.72 еВ.