МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Факультет Хімічної інженерії
Кафедра «Економіка підприємства»
. «Основи аудиту»
(дисципліна)
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Варіант № 18
Роботу перевірив: Пчелинська Г.В.
(посада та ПІБ викладача)
(оцінка роботи)
(дата, підпис викладача)
Особливі умови:
Перевірену роботу направити за адресою:
(підпис студента)
Група ОА 11з
Студент Панченко
Світлана
Олексіївна
(особистий підпис)
Робота здана на перевірку
(дата здачі)
Роботу на кафедрі прийняв
(ПІБ відповідної особи)
(підпис відповідальної особи)
м. Сєвєродонецьк
2013/2014 навч. рік
VІ семестр
Варіант №18
Завдання1. Дати повну відповідь на питання.
Зазначити можливі наслідки наявних помилок або відхилень в обліку чи звітності.
Завдання 2. Оцінити правомірність твердження, пояснивши свій вибір.
Мета аудиту - перевірка достовірності та реальності фінансової звітності і підтвердження її відповідності чинному законодавству.
а) так б) ні
Завдання 3. Вибрати правильну відповідь, пояснивши свій вибір.
1. Обов'язковий аудит здійснюють:
а) у випадках, передбачених законодавством;
б)за рішенням господарюючого суб'єкта;
в) за рішенням аудиторської фірми.
2. Особи, які не склали іспиту на підтвердження наявності певних знань з питань аудиту:
а) мають право його повторно скласти, але іншій комісії;
б) мають право повторно скласти його не раніше, як через рік після прийняття рішення Аудиторською палатою України;
в)не мають право його більше складати.
3. Факторами підвищеного ризику під час вибору клієнта можна вважати:
а) зміну директора підприємства;
б) конфлікт між бухгалтером і головним бухгалтером;
в) складну технологію виробництва;
г) постійний ріст офіційного обмінного курсу іноземної валюти.
Завдання1. Дати повну відповідь на питання.
Зазначити можливі наслідки наявних помилок або відхилень в обліку чи звітності.
У результаті допущених помилок в обліку чи у звітності не тільки перекручуються показники роботи підприємства, але й може завдаватися шкода власникам (засновникам), персоналу підприємства, кредиторам, Держбюджету та іншим зацікавленим сторонам. Певним чином сконструйовані облікові записи можуть бути засобом реалізації протизаконних дій, наприклад, присвоєння матеріальних цінностей або грошових коштів певними особами.
Бухгалтерський облік характеризується великою кількістю операцій, що відображаються в різних первинних документах. З тих чи інших причин у них часто допускають помилки. Бувають помилки також при перенесенні даних первинних документів у реєстри зведеного й аналітичного обліку внаслідок неправильного підрахунку добутків і підсумків при таксуванні документів, механічного перекручування цифр, пропуску, відображення суми лише на одному рахунку тощо. Якщо їх своєчасно не виправити, ці помилки будуть у всіх реєстрах обліку, включаючи навіть Головну книгу. Інколи помилки виникають у Головній книзі, навіть якщо в журналах чи відомостях аналітичного обліку їх не було, внаслідок помилкового перенесення кредитових обігів на інші синтетичні рахунки.
У будь-якому разі помилкові записи потрібно обов’язково виправити, оскільки за їх наявності достовірність облікової інформації знижується, а в ряді випадків це може бути причиною застосування до підприємства та відповідальних осіб відчутних фінансових санкцій або й жорсткіших заходів, якщо помилки були навмисними і зумовили зловживання. Помилки виявляють перевіркою записів шляхом зіставлення підсумків відповідних граф журналів, відомостей аналітичного обліку і даних Головної книги. Якщо ж записи в журналах і відомостях здійснювали на підставі аркушів-розшифровок, зведених реєстрів, необхідно також перевірити правильність визначення проміжних підсумків, оскільки загальні підсумки можуть бути безпомилковими, а суми в т. ч. визначені неправильно.
Помилки, допущені в бухгалтерському обліку, спотворюють реальний фінансовий стан тієї чи іншої організації, що, безсумнівно, вводить в оману зацікавлених користувачів такої інформації. У зв'язку з цим потрібно не лише своєчасно виявляти подібні помилки, але і правильно їх класифікувати, щоб належно відобразити зміни в бухгалтерському обліку та звітності. Тому також важливо визначити, що для цілей бухгалтерського законодавства слід розуміти під помилкою.
Завдання 2. Оцінити правомірність твердження, пояснивши свій вибір.
Мета аудиту - перевірка достовірності та реальності фінансової звітності і підтвердження її відповідності чинному законодавству.
а) так б) ні
Відповідь: ні.
До чинників, що визначають мету і завдання аудиту, належать підхід до аудиту (еволюція методології аудиту). На ранніх стадіях розвитку аудиту (підтверджувальний аудит) основними процедурами дослідження були підтвердження записів у системі обліку шляхом суцільної перевірки.
З розвитком аудиту орієнтація аудиторів змістилася на користь вибіркової перевірки на підставі результатів оцінки системи внутрішнього контролю й оцінки аудиторського ризику. Для підтвердження попередньо визначеного рівня аудиторського ризику аудитори стали використовувати тести системи внутрішнього контролю, залишків на рахунках бухгалтерського обліку.
В економічній літературі більшість вчених виділяє три етапи розвитку аудиту: підтверджуючий, системно-орієнтований, ризико-орієнтований.
В умовах підтверджуючого аудиту основною метою і завданням аудиторської перевірки є попередження і виявлення помилок, зловживань і шахрайства. При системному або ризико-орієнтованому аудиті основною мета перевірки — підтвердження достовірності фінансової звітності.
Отже, на основі вивчення наукової спеціальної літератури, аналізу міжнародних і національних нормативів аудиту та практичного досвіду українських і закордонних аудиторських фірм можна зробити висновок про те, що на мету й завдання аудиту (аудиторських послуг) впливають наступні чинники:
види аудиту та аудиторських послуг;
зміст договору на аудиторську перевірку;
підходи до аудиту (еволюція його розвитку).
Функціональні завдання аудиту тісно пов'язані з функціональними обов'язками. Із зміною виду аудиторських послуг і етапів аудиторського процесу змінюються функціональні завдання.
У процесі аудиту фінансової звітності ці завдання наступні:
вивчення бізнесу клієнта і укладання договору на аудиторську перевірку;
розробка плану і робочої програми перевірки;
дослідження і збір аудиторських свідчень;
аналіз і оцінка аудиторських свідчень;
коригування плану і робочої програми;
складання аудиторського висновку й акту виконання робіт.
Підсумовуючи викладене, вважаємо, що аудит в Україні стає однією з важливих галузей науки і практики. Він значно розширює і якісно поліпшує традиційну систему контролю. З розвитком ринкової інфраструктури зростає потреба в об'єктивній кількісній і якісній оцінці господарських явищ і фактів при визначенні їх відповідності встановленим критеріям та надання зацікавленим користувачам достовірної інформації про об'єкти господарської діяльності підприємства. В цьому вбачаємо основну мету аудиту
Завдання 3. Вибрати правильну відповідь, пояснивши свій вибір.
1. Обов'язковий аудит здійснюють:
а) у випадках, передбачених законодавством;
б)за рішенням господарюючого суб'єкта;
в) за рішенням аудиторської фірми.
Відповідь: а).
Розрізняють аудит добровільний і обов'язковий. Добровільний (ініціативний) аудит здійснюється на замовлення зацікавленої сторони, коли перевірку не передбачено в установленому порядку.
Обов'язковий аудит проводиться відповідно до закону, тобто підприємство-замовник зобов'язане запрошувати аудитора для перевірки фінансово-господарської діяльності. За Законом України "Про аудиторську діяльність" і доповненнями до нього встановлено обсяг і порядок здійснення обов'язкового аудиту, а також визначено перелік підприємств, що підлягають обов'язковій аудиторській перевірці. Обов'язковий аудит спрямований на захист інтересів підприємств і держави від навмисного перекручення показників бухгалтерського балансу і фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності.
Обов'язковий аудит можна назвати регламентованим, бо його проведення обумовлене законодавчими і нормативними актами, в яких визначено категорії підприємств, що підлягають обов'язковій аудиторській перевірці (за даними річного звіту про фінансово-господарську діяльність перед поданням аудиторського висновку до податкової адміністрації, при отриманні банківського кредиту; перед емісією цінних паперів емітент, згідно з правилами Національного банку України, подає аудиторський висновок про свій фінансовий стан тощо).
2. Особи, які не склали іспиту на підтвердження наявності певних знань з питань аудиту:
а) мають право його повторно скласти, але іншій комісії;
б) мають право повторно скласти його не раніше, як через рік після прийняття рішення Аудиторською палатою України;
в)не мають право його більше складати.
Відповідь: б).
Особи, які не склали кваліфікаційного іспиту, мають право повторно складати його не раніше ніж через рік після прийняття рішення Аудиторською палатою України (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про аудиторську діяльність»).
3. Факторами підвищеного ризику під час вибору клієнта можна вважати:
а) зміну директора підприємства;
б) конфлікт між бухгалтером і головним бухгалтером;
в) складну технологію виробництва;
г) постійний ріст офіційного обмінного курсу іноземної валюти.
Вірної відповіді нет.
Всебічний та ґрунтовний аналіз всієї інформації дозволяє оцінити кредитний ризик клієнта, який фокусується на п’яти основних аспектах:
фінансовий аспект, який визначає здатність позичальника генерувати грошовий потік, достатній для погашення кредиту;
галузевий аспект, який відображає процеси розвитку галузі та конкурентні позиції клієнта і є складовою частиною загального кредитного ризику позичальника;
управлінський аспект, який оцінює якість менеджменту та ефективність керівництва;
аспект якості забезпечення кредиту, що визначає рівень контролю за заставою з боку банку та можливості й умови реалізації;
морально-етичний аспект, який відображає готовність позичальника до повернення кредиту.
Оцінка фінансового стану позичальника — юридичної особи здійснюється за такими напрямками аналізу його виробничої діяльності:
обсяг реалізації;
прибутки та збитки;
рентабельність;
ліквідність;
грошові потоки (рух коштів на рахунках позичальника);
склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості;
собівартість продукції.
Мають бути враховані також фактори суб’єктивного характеру:
ефективність управління;
ринкова позиція позичальника і його залежність від циклічних та структурних змін в економіці та галузі;
наявність державних замовлень та державна підтримка позичальника тощо;
погашення кредитної заборгованості позичальника в минулому.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Адамс Р. Основы аудита.: Пер с англ./ Под ред. Соколова Я.В. – М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995.
Білуха М.Т. Курс аудиту. – К.: Вища школа: Т-во "Знання", 1998.
Я. А. Гончарук, В.С. Рудницький Аудит: Навч. посіб. – Львів, Оріяна-Нова, 2004.
Дорош Н. І. Аудит: методологія та організація.-К.: Знання, КОО, 2000.
Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: А.С.К., 2000.
Рудницький В. Методологія і організація аудиту. – Тернопіль: Економічна думка, 1998