Економічний розвиток в епоху промислового капіталізму
1. В цей період часу група країн: Англія, Франція, Німеччина , США, Індія – випередили всіх по розвитку, так як в них відбулись демократичні революції, а в США – громадянська війна. Також у всіх вище сказаних країнах відбулась концентрація капіталу.
Англійська буржуазна революція знищила феодальні перешкоди для розвитку капіталу і перетворила феодальну власність в капіталістичну приватну, старі правові норми, які регулювали розвиток торгівлі та промисловості, було знищено залишки цехового ладу. Було створено сприятливі умови для зовнішньої торгівлі, колоніальної експансії.
Внаслідок зовнішньої торгівлі , колонізації, відбувся процес первісного нагромадження капіталу, цей процес тривав з кінця 15 століття, до середини 18 століття. Було створено ринок найманої робочої сили, шляхом експропріації. Було досягнуто необхідного для переходу до капіталістичного виробництва рівень нагромадження капіталу, і утримання його в руках промислової буржуазії.
Первісне нагромадження капіталу, що створює капіталістичні відносини, є процесом, який перетворює, з одного боку, засоби виробництва і засоби до життя в капітал, а з іншого — безпосередніх виробників у найманих робітників.
2. Процес первісного нагромадження являв собою передісторію капіталізму та утвердження капіталістичного способу виробництва. Основу цього процесу становив розвиток товарного виробництва. З розвитком ремесел і торгівлі відбувалась усе більша диференціація ремісників, причому багаті цехові майстри перетворювались спочатку в скупників, а потім у промислових підприємців, що створювали капіталістичні майстерні та мануфактури.
У процесі первісного нагромадження капіталу велику роль відігравали торговельний та лихварський капітали, які сприяли розвиткові товарно-грошових відносин. Торговельний капітал часто рухався в промисловість, і купець у цьому разі перетворювався в капіталіста-мануфактурника. Лихварі ставали іноді банкірами. Водночас із формуванням верстви найманих робітників відбувалось виникнення буржуазії — власників грошового і продуктивного капіталу.
2.1. Основні джерела первісного нагромадження капіталу:
Розкрадання і присвоєння поміщиками селянських і общинних земель, внаслідок чого в англії швидко починає розвиватись фермерсько – арендаторська система, було розширено внутрішній ринок, тому що самоліквідувалися натуральні селянські господарства.
Прибутки, які отримували англійські купці від колоній, розміри колоніальної торгівлі постійно збільшувалися.
Система державної позики і податків.
Частину позик держава витрачала на зброю і військо.
Протекціонізм (система різних заходів буржуазної держави, тобто зменшення або збільшення податків).
Розвиток мануфактури досягає своєї найбільшої точки розвитку, творюються передумови до машинного виробництва, зокрема: детальний поділ праці, спрощення трудових процесів, підготовка кадрів визначеної кваліфікації.
3. Промисловий переворот
3.1. Промисловий переворот — це перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який забезпечував впровадження у промислове виробництво і транспорт системи робочих машин, парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі. У соціальному плані головну роль почали відігравати фабриканти та люди найманої праці. Завершення промислового перевороту знаменувало остаточну перемогу індустріальної цивілізації над аграрною (феодалізмом).
Промисловий переворот — це світовий процес, що визначався загальними законами і одночасно мав свої особливості у кожній країні. Першою його здійснила Великобританія в останній третині XVIII ст. — середині XIX ст. Хоча передумови промислового перевороту визріли вже в середині XVIII ст., буржуазна революція вказала шлях швидкому розвиткові індустріального суспільства. Аграрний переворот і політика обгороджування створили резерв робочої сили, необхідної для розвитку фабричної промисловості. Протягом XVIII ст. було обгороджено 3,3 млн, за два десятиліття XIX ст. — 3 млн акрів землі; без землі залишилося 1,5 млн селян. Економічне життя країни визначав єдиний широкий національний ринок, що стимулював розвиток промисловості, сільського господарства. Мануфактурний процес досяг високого рівня спеціалізації, диференціації, удосконалилися знаряддя праці. З'явилися спеціалізовані мануфактури для виробництва знарядь праці. Однак мануфактура грунтувалася на технічній базі ремесла та ручній праці.
60 – ті роки, 18 століття – починається промисловий переворот, тобто відбувається заміна мануфактури фабрикою, відбуваєть науково – технічна революція, відбуваються зміни в соціальній сфері (зявилась велика кількість дешевої робочої сили.
Головним змістом промислового перевороту є капіталістична індустріалізація.
3.2. В Англії капіталістична індустріалізація починається з легкої промисловості:
- Механік Д. Кей удосконалив ткацький верстат "летючим човником" (винайдений у 1733 р., але поширився після 1760 р.).
- Тесляр і винахідник Д. Уайтт у 1733 р. застосував витяжний валик для прядіння. Цей процес пришвидшився після винаходу прядки "дженні" Д. Харгривсом (1765 р.), на якій можна було працювати з 16—18 веретенами.
- В 1767 р. Т. Хайс, застосовуючи витяжні валики, створив прядильний верстат, що працював на водяному двигуні (ватерна машина).
- Важливе значення мала мюль-машина С. Кромптона (1779 р.), яка поєднала переваги і принципи роботи прядки "дженні" та ватерної машини. Вона давала тонку, міцну бавовняну пряжу, що конкурувала з індійською.
- Невідповідність між механічним прядінням і ткацтвом була розв'язана винайденням у 1785 р. механічного ткацького верстата С. Картрайта, що підвищив продуктивність праці майже у 40 разів.
Велике значення для текстильної промисловості мали винаходи в'язальної, тюлевої, мереживної, ситценабивної машин.
-У Франції Ж. Жаккар винайшов верстат для виготовлення шовкових великовізерунчастих тканин (1805 р.).
-Ф. Жирар — льонопрядильну машину (1810 р.).
-Відомий французький хімік К. Л. Бертолле відкрив метод відбілювання тканин за допомогою хлору та способи їх фарбування.
-Використовуючи метод Леолана, почали добувати соду з морської солі.
У металургії перша піч для виплавлення чавуну на коксі була розроблена А. Дербі ще в 1709 р., однак лише в 50-х роках розпочалося їх будування.
-У 1784 р. Г. Корт отримав патент на піч для пудлінгування заліза (переділ чавуну на ковке залізо). Були освоєні прокатні вальці, що збільшили продуктивність праці в металургії в 15 разів.
Революціонізуючу роль у розвитку промисловості відігравав винахід парової машини Дж. Уаттом (1769 р.), удосконаленої в універсальну машину подвійної дії (1784 p.). Це дало змогу широко використовувати вугілля як основне паливо, ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для промисловості нові регіони країни. На її основі американець Р. Фултон в 1807 р. створив пароплав, англієць Дж. Стефенсон в 20-х роках XIX ст. — паровоз. Токарно-гвинторізний верстат Моделі (1797 p.), свердлильна машина Уілкінсона стали основою металообробного виробництва.
Перші фабрики (підприємства, що застосовували системи машин) виникли в шовковій (приблизно в 1717 р.) і бавовняній (в 20-х роках XVIII ст.) галузях промисловості. Проте вони існували недовго. У 1769 р. англійський підприємець Аркрайт, викравши і запатентувавши винахід Т. Хайса, побудував першу прядильну фабрику в Кромфорді. Цей факт знаменував початок промислового перевороту, а бавовна почала визначати ритм британської економіки XIX ст. в цілому.
В 1785 р. було анульовано патент Аркрайта, і будівництво фабрик у бавовняній промисловості стало масовим: 1790 р. — І50, 1868 р. — 2543 з 32 млн прядильних і 379 тис. ткацьких верстатів. Виробництво ситцю зросло в 50 разів (з 40 млн до 2025 млн ярдів), ціна готового продукту зменшилася в 5 разів, рівень прибутку в кінці XVIII ст. становив сотні відсотків доходу. Індійські тканини були витіснені з внутрішніх і зовнішніх ринків. У 20-х роках XIX ст. були механізовані всі підгалузі бавовняної промисловості (панчішно-в'язальна, виготовлення мережива, тюлі) та виробничі процеси (білення, фарбування, друкування). Механізація суконної, швейної, галантерейної, паперової, поліграфічної галузей завершилася після 1850 р.
В англійській металургії технічне переоснащення почалося в середині XVIII ст. За 1750—1770 pp. було побудовано 27 домен на коксі та закрито 25 на деревному вугіллі. Застосування пудлінгування забезпечило кількісну і якісну першість англійського металу в XIX ст. Виплавлення чавуну зросло: в 1780 р. — 80 тис. т, 1820 р. — 250 тис. т, 1850 р. — 2,7 млн т, в 1872 р. — 6,7 млн т.
Важливим показником успіхів промислового перевороту було поширення парових машин. У 1782 р. паровий молот з'явився на металургійному заводі, в 1785 р. парова машина була встановлена на бавовняній фабриці. В 1820 р. у Сполученому Королівстві (Великобританії та Ірландії) працювало 320 парових машин Уатта потужністю 5200 к. с, в 1840 р.
— 620 тис. к. с, в 1870 р. — 4 млн к. с. (парова к. с. була еквівалентна силі 21 людини).
Промисловий переворот зробив неминучими зміни у засобах транспорту та зв'язку. Були поліпшені сухопутні шляхи, знайдено спосіб твердого покриття. У 20—30-х роках XIX ст. почали використовувати парові машини на залізничному та водному транспорті. На цей час у Великобританії існувала система чавунних рейкових шляхів (без паровоза), що досягала сотні льє, її використовували для перевезення вугілля. Перша дослідна залізниця Стоктон
— Дармінгтон була побудована в 1828 р., а залізниця між Манчестером і Ліверпулем — у 1829 р., яка мала комерційне значення. Прискорилися темпи будівництва каналів, протяжність яких в 1825 р. досягла 500 миль. У 1814 р. почалося пароплавне сполучення річок Великобританії, а морське — в 30-х роках XIX ст., будівництво океанських суден — в 40—50-х роках. У 60-х роках XIX ст. ці види транспорту стали пануючими. Про їх зростання свідчать такі дані показані в таблиці рис.1
Роки
Потужність парових двигунів, тис. к. с.
Протяжність, тис. KM
Тоннаж пароплавів, тис. т
У промисловості
на залізницях
пароплавів
1840
350
180
70
1,4
95
1870
940
2100
1000
25
1203
Рис.1
У перші десятиліття XIX ст. з'явилися машинобудівні заводи з виготовлення обладнання для текстильних, паровозобудівних підприємств. У 50—60-х роках XIX ст. істотною ознакою машинобудування став випуск засобів виробництва. Промисловий переворот завершився.
Промислова революція змінила економічну географію Великобританії. З'явилися нові промислові райони. Лан-кашир і Манчестер стали центрами бавовняної промисловості, що працювали на привізній сировині. Бавовна, переважно з СІЛА, постачалася через Ліверпуль. Другим за значенням центром бавовняної промисловості був район Глазго. В західному Йоркширі розвивалася суконна промисловість на місцевій вовні та кам'яному вугіллі. Південний Уельс, Середня Шотландія, Західний Мідленд були основними центрами видобування вугілля та важкої промисловості. Лондон з 2,5 млн населення став світовим банківським і торговельним центром. Обсяг промислового виробництва протягом першої половини XIX ст. зріс у 4 рази. Темпи приросту промислової продукції за десятиліття були досить високими — 6 %. Провідна роль належала легкій промисловості. В середині XIX ст. у текстильній, швейній галузях працювало понад третину зайнятих у промисловості. Передувала бавовняна промисловість, що давала 1/3 англійського експорту. У вугільній, металургійній, машинобудівній індустрії Великобританія зайняла панівне становище у світі, відіграваючи роль "майстерні світу". В 1840 р. її частка у світовому промисловому виробництві досягла 45%. Із збутом промислових товарів колоніальна імперія не мала проблем.
Перемога машинного виробництва дала поштовх до формування соціальної структури індустріального суспільства. Промисловий пролетаріат становив 45,5% зайнятого населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну міст і фабричних поселень, 3/4 населення промислових міст становили робітники і ремісники. В сільському господарстві в 1810 р. було зайнято 35 %, а в 1850 р. — 21 % населення.
3.3. В період промислового перевороту швидко починають зростати міста за рахунок промислового виробництва. Розширюються внутрішньо – торгівельні зв’язки і зовнішньо – торгівельні зв’язки.
Промисловий переворот другої половини XVIII ст. закріпив провідні позиції Англії у світовій економіці, а після випробування на р. Гудзон у США першого пароплава в Англії розпочалося інтенсивне будівництво пароплавів. Англія зміцнила свої позиції як "володарка морів".
Великі міста стали центрами промисловості.
4. На середину XIX ст. промисловий переворот було завершено. Англія перетворилася на "майстерню світу", з її виробами не могла конкурувати жодна країна.
Проте розвиток економіки Англії періодично гальмувався економічними кризами надвиробництва, коли на ринок надходило товарів більше, ніж їх було спроможне купити населення. Перша велика така криза сталася в Англії 1825 р.
Економіка Англії починає йти на спад: немає кому реалізовувати продукцію.
Таким чином Англія на протязі 70 років 19 століття економічно опанувала першість на світовому ринку.
5. Початок 19 століття – здійснюється перехід від індивідуального до масового виробництва машин. З середини 19 століття машинобудування перетворюється на експорт. «Англійські парові машини та двигуни їздили по всьому світу»
Англія стала панівною країною, тому що відбувся НТР, і собівартість вироблених продуктів була меншою ніж в інших країнах.
Внаслідок промисловової гегемонії починається розвиток банків. Англія стає могутньою фінановою та банківською державою.
1870 р.- Англія нараховує 113 акціонерних банків, достаток і надлишок капіталу дозволяє вивозити кошти (інвестиції)
1870 р. – Англія має близько 25 колоніальних банків.
Таким чином Англія у 18 – 19 столітті пройшовши промисловий переворот, НТП та НТР переходить до машинного виробництва, опановує першість на світовому ринку,Англія стає однією з провідних країн світу. Англія стає могутньою фінансовою та банківською державою та займає провідне місце на карті світу.
Використана література:
1. Вебер М. Вибрані твори. - М.: Прогрес, 1990. 2. Історія світової економіки / За ред. Г. Б. Поляка, А. М. Маркової. - М., 1999. 3. Маркс К. Капітал (в 3-х тт.). - М.: Видавництво політичної літератури, 1983. 4. Петті У., Сміт А., Рікардо Д., Кейнс Д., Фрідмен М. Класика економічної думки. - М.: ЕКСМО-Прес, 2000. 5. Економічна історія капіталістичних країн / За ред. Ф. Я. Полянського, В. А. Жамін. - М., 1986.
6. Б.Д Лановик З.М. Матисякевич Р.М. Матейко – економічна історія України і світу, Київ «Вікар» 1999 р.