1. Аналіз умов господарювання та рівня економічного розвитку підприємства
1.1 Природно-економічні умови підприємства, його місцезнаходження
Державне Підприємство "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", далі ДП "Чугуєво-Бабчанський лісгосп" розташований в центральній частині Харківської області на території Чугуївського, Печенізького, Зміївського та Шевченківського адміністративних районів. Контора лісгоспу знаходиться в кв. 271 селища Кочеток.
Поштова адреса: 63513, Харківська область, Чугуївський район, вул. Чугуївська 58.
ДП "Чугуїво-Бабчанський лісгосп" був організований в 1927 році, як учбово-дослідний на базі лісів Чугуєво-Бабчанського учбово-дослідного лісництва і Малинівської лісової дачі, а також урочищ "Башкірський бір","Лаптівський бір", загальною площею 8764 га.
Історія організації лісового господарства на території теперішнього лісгоспу відома ще з 1837 року, коли ліси лісгоспу (Чугуєво-Бабчанська лісова дача) відносились до Управління Південних військових поселень, а в 1862 році були передані Міністерству Державного Майна.
Після Жовтневої соціалістичної революції 1917 року "Чугуєво-Бабчанська лісова дача" увійшла до складу Державного лісового фонду і було утворено учбово-дослідне лісництво.
В 1923 році були націоналізовані ліси приватних володінь і передані в склад Чугуєво-Бабчанського учбово-дослідного лісництва.
В 1927 році Чугуєво-Бабчанське учбово-дослідне лісництво було реорганізовано в Чугуєво-Бабчанський учбово-дослідний лісгосп, який був розділений на два лісництва: Кочетоцьке і Малинівське.
Лісгосп знаходився в господарському користуванні Харківського інституту сільського господарства і лісівництва.
Адміністративно-організаційна структура та загальна площа лісгоспу наведена в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1. Адміністративно-організаційна структура та загальна площа лісгоспу
/
На території лісгоспу проводились дослідні роботи Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького.
Згідно лісорослинного районуванню територія лісгоспу відноситься до південно-східної частини лівобережного лісостепу України. (Згідно районуванню, розробленого С.А. Генеіруком).
Клімат району розташування лісгоспу помірно-континентальний з недостатнім і непостійним зволоженням.
Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства, наведена в таблиці 1.2.
Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень, слід відзначити пізні весняні приморозки, високі коливання температури в літній період, нерівномірність опадів, сильні вітри в зимово-весняний період, а також малосніжні зими з глибоким промерзання ґрунту, та зимові відлиги.
Таблиця 1.2. Кліматичні показники у Чугуївському, Печенізькому, Зміївському, Шевченківському районах Харківської області за період з 1927 по 2010 роки
/
В цілому клімат лісорослинного району розташування лісгоспу сприятливий для успішного зростання таких деревних та чагарникових порід: сосни звичайної, дуба черешчатого та червоного, кленів, ясеня звичайного, акації білої, тополі, ліщини, бузини чорної і червоної, та інших порід.
Територія лісгоспу розташована в рівнинних лісах України. За характером рельєф представляє собою місцевість з широкологими балками, які в деяких місцях сильно розмиті і розрізані довгими і глибокими ярами.
Основний лісовий масив лісгоспу (Кочетоцьке, Тетлізьке та частина Печенізького лісництв) розташовані на правому нагорному березі ріки Сіверський Донець і на водорозділі його притоків.
Рельєф лівобережних лісових масивів Малинівського і частини Печенізького лісництв відрізняються більш спокійною поверхнею, характерною для заплавних долин і надлугових терас.
Рельєф Шевченківського лісництва більше пересічений, лісові масиви приурочені до схилів балок та глибоких ярів і представлені дрібними ділянками лісу.
Ґрунти лісгоспу унікальні в Харківській області, оскільки тут поширені темно-сірі лісові опідзолені суглинисті ґрунти, які практично в умовах області не зустрічаються і займають 65 % площі лісгоспу. Дерново-підзолисті ґрунти займають 24 % площі лісгоспу. 11 % площі лісгоспу представлені ґрунти сірі лісові опідзолені, суглинисті, заплавно-лугові (частина Малинівського л-ва), чернозхеми різної ступені вимиті (змиті).
Ерозійні процеси розвинуті слабо. Ерозійно небезпечні ділянки вкриті деревною та чагарниковою рослинністю, що перешкоджує розвитку ерозійних процесів.
Територія лісгоспу розташована в басейні річки Сіверський Донець і її притоків (Уди, Тетліжка, Зачуговка, Бабка).
Печенізьке водосховище розташоване на р. Сіверський Донець від с. Стариця до с. Печеніги. Акваторія водосховища 86,2 км 2, об’єм види 383 млн.м 3, довжина 65 км, ширина 1,33 км, глибина середня 4,4 м.
Гідромеліоративні роботи на території лісгоспу не виконуються.
1.2 Аналіз спеціалізації та розвитку підприємства
ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" спеціалізується на заготівлі та переробці деревини. Господарська діяльність лісгоспу спрямована на вирощування високопродуктивних лісових насаджень, покращення якості складу насаджень і підвищення захисних і рекреаційних функцій лісу, крім цього, ліси лісгоспу, мають цільове призначення, як учбова база Чугуєво-Бабчанського коледжу. Підприємство функціонує на підставі Статуту (додаток 1).
Для надання технічної допомоги і контролю за веденням лісового господарства за лісгоспом закріплені агролісогосподарські ліси, які розташовані в Чугуївському та Печенізькому районах площею 2,6 тис. га.
Лісові зони діяльності лісгоспу 12,6 %. Ліси на території району розташовані в основному, по берегам річки Сіверський Донець, а також розташовані окремими урочищами, з дуже великою різницею в площі.
Основні сортименти, що заготовляються в лісгоспі: дрова паливні – 77 %, технологічна деревина – 8 %, ділова – 15 % (пиловник -39 %, техсировина -2 %, будліс – 2 %, підтоварник – 4 %).
Найбільшим попитом в споживачув користується пиловник дубовий, пиловник хвойних порід, будліс, техсировина, дрова паливні.
Район розташування лісгоспу характеризується добре розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності лісгоспу є автомобільні дороги: Харків-Ростов на Дону; Харків – Шевченково – Куп’янськ; Чугуїв – В. Бурлук, залізниця Харків-Чугуїв-Куп’янськ.
Протяжність лісогосподарських доріг по території лісгоспу складає 204,6 км., із них з твердим покриттям 7,9 км.
Загальна протяжність шляхів транспорту на 1000 га площі складає 25,9 км, а ступінь забезпеченості 75 %.
Низька забезпеченість дорогами з твердим покриттям не задовольняє потреби лісгоспу особливо в осінній дощовий період.
Ліси лісгоспу віднесені до 1 лісотаксового поясу. Розподіл за лісотаксовими розрядами проведено згідно "Такс на деревину лісових порід, що відпускаються на пні і на живицю", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №44, а також рішенням Харківської обласної ради від 28 жовтня 2003 року..
Існуючий розподіл площі на лісотаксові пояси і розряди відповідає сучасним економічним умовам.
Існуючий розподіл площі за лісотаксовими поясами і розрядами приводиться на карті-схемі, але лісгоспові необхідно затвердити розподіл по розрядам такс в зв’язку з зміною меж лісництв і нумерації кварталів.
Заготовлена деревина вивозиться для переробки на нижній склад, який знаходиться в с. Кочеток. Пунктами відвантаження деревини з лісгоспу є ст. Чугуїв.
Показники таблиці 1.3. вказують на відносно високу інтенсивність ведення лісового господарства.
Таблиця 1.3. Рівень інтенсивності ведення лісового господарства в 2008-2009 роках
/
Технічне і транспортне забезпечення не достатнє для виконання обсягів робіт запроектованих лісовпорядкуванням і необхідно придбати додатково транспортні і технічні механізми. Ступінь забезпечення транспортними засобами становить 70 %. Виробничим фондом лісгосп забезпечений на 80 %, житловим на 85 %. Кадрами постійних робітників лісгосп забезпечений на 100 %. Лісове господарство в економіці району займає важливе місце. Основні напрямки його розвитку задоволення місцевих потреб на деревину, та продукти, підвищення захисних функцій лісу і відновлення лісових насаджень цінними деревними породами.
Випас худоби в лісовому фонді проводиться в лісових масивах де це можливо, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1996 року № 449. З побічних лісових користувань мають місце: збір лікарської сировини, грибів, сінокосіння, бджільництво.
Мисливська фауна в лісах лісгоспу представлена такими видами: дикі кабани, козулі, олені, лисиці, зайці та різноманіття пернатої дичини.
Полювання носить спортивно-аматорський характер.
Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних лісових користувань, лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення. Захищають сільськогосподарські угіддя від водної і вітрової ерозії ґрунтів, благоприємно впливають на мікроклімат району, регулюють гідрологічний режим.
На території лісгоспу знаходяться дитячі табори відпочинку, бази відпочинку промислових підприємств області. Лісові масиви, розташовані по мальовничих берегах річки Сіверський Донець, є місцем масового відпочинку мешканців навколишніх населених пунктів (м. Чугуїв, с. Кочеток, с. Печеніги та інші).
1.3 Аналіз показників економічної ефективності лісогосподарського виробництва та фінансового стану
Основні фінансово-економічні показники діяльності ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" найбільш повною мірою висвітлені в Річному звіті, до складу якого входить така звітність:
Баланс (форма 1) (додаток 2);
Звіт про фінансові результати за 2009 рік (форма 2) (додаток 3);
Звіт про рух грошових коштів за 2009 рік (форма 3) (додаток 4);
Звіт про власний капітал за 2009 рік (форма 4) (додаток 5);
Примітки до річної фінансової звітності за 2009 рік (форма 5) (додаток 6);
Звіт про виконання виробничого плану по лісовому господарству за 2009 рік (форма 10-ЛГ) (додаток 7).
В них міститься інформація про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, а також наведені основні економічні показники роботи ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство"
Для більш повного уявлення про підприємство необхідно розглянути динаміку показників розміру підприємства де основними показниками є валова продукція в порівняних цінах і товарна продукція. Всі данні наведені в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4. Динаміка показників розміру ЧБДЛГ Чугуївського р-ну Харківської області за 2007-2009 роки
Показники
Роки
2009р у % до 2007р
2009р у % до 2008р
2007р
2008р
2009р
Валова продукція лісового господарства (в порівняльних цінах 2005 р.), тис. грн.
3981
3818
2415
60,66
63,25
Товарна продукція, тис. грн.
4239
4168
2666
62,89
63,96
Площа угідь, га
21565
21565
21565
100
100
Середньооблікова чисельність працівників, чол.
108
75
76
70,37
101,35
Середньорічна вартість основних виробничих і оборотних активів, тис. грн
2990,5
2965
2779
92,9
93,7
Валова продукція – обсяг продукції підприємства (об'єднання) за певний період в ціновому вираженні. Відображає величину новоствореної і перенесеної вартості. Характеризує загальний обсяг продукції, виробленої підприємством, незалежно від призначення. Це єдиний показник, в обсяг якого включається не тільки готова продукція, а й незавершене будівництво, а також зміни залишків напівфабрикатів.
Розглядаючи дані таблиці, стає очевидним факт, що обсяги валової продукції підприємства щороку зменшуються. Так у 2009 році вартість валової продукції дорівнювала 2415 тис. грн., що становило 60,66 % від її вартості в 2007 і 63,25 % в 2008.
Товарна продукція – продукція підприємства, призначена до реалізації, вироблена за певний період та виражена у грошовому еквіваленті.
Вартість товарної продукції також має закономірність до зменшення. Це зменшення було не значним, якщо порівнювати 2008 і 2007 роки, всього 1,67 %, але у 2009 році вартість товарної продукції зменшилася аж на 36,04 % порівняно з даними 2008 року.
Площа угідь залишається незмінною з роками, це 21565 га, хочу також зазначити, що земля, яку використовує лісгосп, є державною власністю.
Кількість працівників з роками міняється. Так у 2007 році їх було 108, у 2008 в наслідок скорочення кадрів, їх стало 75, і у 2009 колектив поповнився ще одним працівником.
Середньорічна вартість основних виробничих і оборотних активів, яка виражається в тис. грн. зменшилася на 7,1 % у 2009 році, порівняно з 2007, та на 6,3 % у 2008.
Розмір підприємства зменшується, що не є дивним, оскільки це характерно для більшості господарств незалежно від форми власності та виду діяльності.
Для визначення структури та обсягу товарної продукції необхідно розглянути таблицю 1.5.
Таблиця 1.5. Обсяг та структура товарної продукції ЧБДЛГ Чугуївського р-ну Харківської області за 2007-2009 роки
Галузі і види продукції
Роки
2009 у % до 2007
2009 у % до 2008
2007
2008
2009
Тис. грн
%
Тис. грн
%
Тис. грн
%
Продукція всього
4239
100
4168
100
2666
100
62,9
64,0
В т.ч. лісо продукція
3803
89,7
3605
86,49
1985
74,46
52,2
55,1
декорот. насадж.
380
8,9
409
9,8
536
20,1
141,05
131,05
новорічні ялинки
28
0,7
30
0,72
33
1,24
117,9
110
матеріали
5
0,12
39
0,94
16
0,6
320
41,02
пшениця
19
0,45
23
0,55
57
2,14
300
247,8
автопослуги
3
0,07
26
0,62
20
0,75
666,67
76,9
інші послуги
-
-
36
0,88
19
0,71
-
52,78
Згідно даних таблиці, стає очевидним факт того, що найбільшу частку (89,7 %) у 2007 році у структурі товарної продукції становила лісопродукція. У 2009 році – 74,46 %. Частка лісопродукції за три роки зменшилася на 47,8 %.
Наступними в структурі є декоративні насадження (декоративні насадження – мальовниче розташування елементів озеленення на смузі відведення дороги в ув'язці з навколишнім ландшафтом. Застосовуються для автомобільних доріг, які проходять у місцевості з пересіченим рельєфом, у рівнинній місцевості, при в'їздах до населених пунктів і при проходженні через них). По відношенню до загальної структури це 8,9 %, 9,8 %, 20,1 % за 2007-2009 рр. Тобто декоративні насадження мають тенденцію до збільшення обсягу з роками у загальній структурі.
Також більшу популярність з роками набувають новорічні ялинки, що можна прослідкувати аналізуючи дані структури товарної продукції. З 2007 по 2009 рік їх обсяг збільшився на 17,9 %.
Отже, обсяги товарної продукції змінюють свою структуру. Основна продукція – лісова продукція, має тенденцію до зменшення, а декоративні насадження та новорічні ялинки набувають популярності та збільшують свою частку в загальній структурі.
Важливим у характеристиці підприємства є ознака його платоспроможності. Її показники можна розглянути у таблиці 1.6.
Таблиця 1.6. Платоспроможність ЧБДЛГ Чугуївського р-ну Харківської області за 2007-2009 рр. тис. грн.
Показники
На кінець звітного періоду
Відхилення
(+,-) 2009 р. від
2007
2008
2009
2007
2008
Платіжні засоби:
Грошові кошти та їх еквіваленти
10,1
14
132
121,9
118
Готова продукція
54,1
85
48
-6,1
-37
Товари
Дебіторська заборгованість
300,5
357
328
27,5
-29
Разом платіжних засобів
364,7
456
508
143,3
52
Короткострокові кредити банків
-
-
-
-
-
Кредиторська заборгованість за товари роботи та послуги
79,1
48
35
-44,1
-13
Поточні зобов’язання за розрахунками
344
272
136
-221
-136
Разом платіжних зобов’язань
423,1
320
172
-252,1
-149
Коефіцієнт платоспроможності
0,86
1,43
2,97
2,11
1,54
Перевищення платіжних засобів
136
337
395,4
201
Перевищення платіжних зобов’язань
58,4
Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку такого показника як Коефіцієнт платоспроможності.
Коефіцієнт платоспроможності розраховується як відношення платіжних засобів до платіжних зобов’язань. Самий оптимальний варіант цього коефіцієнта це одиниця. Тобто, платіжні засоби відповідають платіжним зобов’язанням.
Так у 2007 році, цей коефіцієнт дорівнював 0,86. Тобто платіжних зобов’язань виявилося більше на 58,4 тис. грн. ніж платіжних засобів. У 2008 році кількість платіжних засобів збільшилася на 91,3 тис. грн. порівняно з 2007 роком та за рахунок зменшення платіжних зобов’язань на 103,1 тис. грн. коефіцієнт збільшився на 0,57 і становив 1,43. У 2009 році кількість грошових коштів та їх еквівалентів становила 132 тис. грн., що у 9,4 рази більше ніж у 2008. В основному за рахунок цього кількість платіжних засобів склала 508 тис. грн. Кількість зобов’язань зменшилася у 1,8 рази порівняно з 2008 роком, це призвело до коефіцієнта платоспроможності 2,97.
Розглядаючи динаміку платоспроможності є очевидним, що кількість платіжних засобів росте, кількість зобов’язань зменшується, що призводить до росту коефіцієнта платоспроможності.
Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище ризик неплатоспроможності.
Для підвищення платоспроможності підприємство має право користуватися банківським кредитом. Із залученням в оборот кредитних ресурсів збільшуються обсяги діяльності, зростає валовий дохід і витрати виробництва. Кредит буде ефективним тоді, коли доходи, отримані за рахунок додаткового обороту, будуть більшими, ніж планові витрати виробництва.
Для характеристики підприємства необхідно також розглянути показники ліквідності, що наведені в таблиці 1.7. Аналіз ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань..
Таблиця 1.7. Показники ліквідності балансу ЧБДЛГ Чугуївського р-ну Харківської області за 2007-2009рр, тис. грн.
Показники
На кінець звітного періоду
Відхилення 2009 року (+,-) до
2007
2008
2009
2007
2008
Ліквідні активи
дебіторська заборгованість
300,5
357
328
27,5
-29
Грошові кошти та поточні фінансові інвестиції запаси
957,8
835
678
-279,8
-157
Всього ліквідних активів
1268,4
1206
1138
-130,4
-68
Короткострокові зобов’язання (підсумок ІV розділу пасиву балансу)
423,1
322,0
172,0
-251,1
-150
Коефіцієнт ліквідності балансу:
абсолютний
0,024
0,043
0,767
0,743
0,724
проміжний
0,734
1,152
2,674
1,94
1,522
загального покриття
2,998
3,745
6,616
3,618
2,871
Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу, що згруповані за ознакою ліквідності та розміщені в порядку спадання ліквідності, зі статтями пасиву, що згруповані за ознакою термінів погашення і розміщені в порядку збільшення строковості зобов'язань.
Якщо при такому порівнянні активів вистачає, то баланс ліквідний і підприємство платоспроможне.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності говорить про можливість покриття короткострокових зобов’язань за рахунок грошових коштів та поточних фінансових інвестицій. Цей коефіцієнт був найвищим у 2009 році – 0,767, за рахунок збільшення грошових коштів та поточних фінансових інвестицій з 10,1 тис. грн.. до 132 тис та зменшення короткострокових зобов’язань з 423,1 тис. грн.. до 251,1 тис грн. (2007-2009 роки).
Проміжна ліквідність, окрім грошових коштів ще включає дебіторську заборгованість, саме завдяки якій коефіцієнт проміжної ліквідності прирівнявся до 1,152 (в 2008 р.), та 2,674 (2009 р.).
Сумуючи вартість грошових коштів, поточних фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, запасів, ми отримуємо загальну вартість активів. Прирівнявши її до короткострокових зобов’язань, отримуємо коефіцієнт загального покриття. У 2009 році він досягнув максимуму – 6,616, що на 3,618 більше ніж в 2007 та на 2,871 у 2008 році. Це говорить про те, що у підприємства збільшилася здатність до покриття ліквідними активами короткострокових зобов’язань., але враховуючи те що норма для цього коефіцієнту 2,5, робимо висновок, що підприємство має вільні кошти які не використовуються в обороті, що також є негативними. Для усунення цього недоліку рекомендуємо, або збільшити короткострокові зобов’язання, або зменшити вартість запасів. Проаналізувавши показники ліквідності балансу, можна сказати, що підприємство забезпечене активами, для того, щоб погасити короткострокові кредити. Тобто підприємство на достатньому рівні забезпечення всіма ресурсами для подальшого розвитку і діяльності задля отримання належних прибутків.
2. Організація фінансового обліку в ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство"
2.1 Організація бухгалтерського обліку підприємстві
Для максимально ефективної роботи підприємства необхідні дві найважливіші складові. Це керівництво, яке приймає раціональні управлінські рішення та добре налагоджена робота бухгалтерії.
Наприкінці XIX століття, німецький вчений-економіст І.Ф. Шерр підкреслюючи значення бухгалтерського обліку в управлінні господарською діяльністю написав, що "Бухгалтерський облік – непогрішний суддя минулого, необхідний керівник сучасного і надійний консультант майбутнього кожного підприємства"
Управління будь-яким підприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, їх характер і обсяг, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використання, про фінансові результати діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані поточного бухгалтерського обліку, які систематизуються у звітність. Така звітність має велике значення, оскільки використовується не тільки для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою одержання інформації, необхідної для управління, а й для узагальнення результатів у масштабі галузей і народного господарства в цілому.
Для ведення обліку у ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" функціонує бухгалтерський апарат, який очолює головний бухгалтер – Нечволод Світлана Павлівна.
Основні обов’язки, які мають виконувати головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, визначені п. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV. Згідно з положеннями цього Закону головний бухгалтер має:
забезпечувати дотримання на підприємстві встановлених єдиних
методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
організовувати контроль за відображенням на рахунках
бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
брати участь в оформленні матеріалів, пов’язаних із нестачею та
відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;
забезпечувати перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях,
представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
Згідно наказу про облікову політику (додаток 8), який був прийнятий 29.12.2008 на підприємстві використовують Журнально-ордерну форму обліку. При цьому Журнал-ордери ведуть за допомогою програмного забезпечення від компанії Microsoft – Microsoft excel 2003.
Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку є найбільш прогресивною серед інших форм обліку. Вперше основні принципи журнально-ордерної форми обліку були сформульовані у 40-х роках XIX сторіччя. Об'єктивна необхідність в її виникненні і застосуванні була викликана вимогами удосконалення управління, посилення контролю за режимом економіки, підвищення оперативності бухгалтерської звітності, уникнення недоліків, які притаманні Меморіально-ордерній та Журнал-головній формам обліку.
Перелік Журнал-ордерів, які використовує ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" наведено в додатку 9. Також за допомогою даного додатку можна побачити, що окрім Головного бухгалтера до облікової служби входять ще 5-ть чоловік, включно з касиром.
Також на підприємстві впроваджена система комп’ютерної звітності "Бест – звіт" та передача податкової звітності в електронному вигляді по мірі заключення договору.
Підприємство користується Ліга Закон: "Приватний Практик" від компанії Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА" (ВАТ "ЛІГА ЗАКОН"). Вартість ліцензії – 320 грн/квартал.
Цей програмний продукт надає такі можливості:
загальне законодавство – всі кодекси і закони України, нормативні та роз'яснювальні документи всіх гілок законодавчої та виконавчої влади;
консультації;
судова практика;
типові договори, форми та бланки;
бізнес-довідники;
путівник бухгалтера;
календар бухгалтера;
Фінансова інформація.
Поряд з правильним і своєчасним оформленням первинних документів важливим в організації первинного обліку є встановлення документообігу. Документообігу називається встановлений порядок і рух в певні строки документів у процесі оперативного використання та бухгалтерського опрацювання їх від моменту складання (внутрішні документи) або одержання від інших організацій (зовнішні документи) до використання для бухгалтерських записів і передачі в архів. Для контролю за надходженням і своєчасним опрацюванням документів необхідно складати графік (план) документообігу. Його розробляє головний бухгалтер підприємства, після затвердження яким, він стає обов`язковим для працівників, що складають первинні документи. Єдиної обов`язкової для всіх господарств форми плану документообігу немає, оскільки кожне господарство складає цей план з урахуванням умов своєї діяльності.
У ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" складено графік документообігу, в якому зазначені такі реквізити: займана посада, найменування звітності, дата надання звітності, особа, яка приймає звітність (додаток 10).
Рахунки є важливим джерелом потрібної інформації для оперативного керівництва і контролю за станом та рухом засобів господарства, наявністю і змінами джерел фінансування та їх результатами. Для повного відображення бухгалтерським обліком необхідних показників потрібна заздалегідь визначена система рахунків для відображення господарських операцій. З цією метою і складають план рахунків. План рахунків – це систематизований перелік рахунків, який визначає організацію всієї системи поточного бухгалтерського обліку на підприємстві. Підприємство застосовує План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцію по його застосуванню, затверджену Міністерством фінансів України від 30 листопада 1999 № 291 зі змінами та доповненнями згідно наказу № 1125 від 25.09.2009.
ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" може вводити додаткові субрахунки в межах існуючих рахунків (додаток 11).
На підприємстві не ведеться Головна книга. Всі дані по рахунках (кінцеве, початкове сальдо, обороти) відображаються в Оборотно-сальдовій відомості (додаток 12).
2.2 Облік касових операцій
Кожна установа або організація для здійснення своєї діяльності має у своєму розпорядженні грошові кошти. Рух грошових коштів, який відбувається в процесі діяльності, може здійснюватися як у готівковій, так і у безготівковій формах.
Операції, під час яких грошові кошти переміщуються у вигляді готівки, називаються касовими операціями.
Дії ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" по веденню касових операцій регламентовані і час від часу змінюються. Касові операції (надходження до каси готівки і їх видача) здійснюються відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (примітка: Положення № 72 від 19.02.2001 року втратило свою чинність у зв’язку з введенням положення № 637). Згідно з цим нормативним документом, всі підприємства, незалежно від форм власності, зобов’язані зберігати належні їм кошти в банках, а одержану суму готівки витрачати за цільовим призначенням.
Всі готівкові розрахунки з підприємствами, а також з фізичними особами, здійснюються як за рахунок коштів, одержаних в касі банку, так і за рахунок виручки, готової продукції, робіт і послуг. Гранична сума готівкового розрахунку ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" з іншим підприємством протягом дня за одним або кількома платіжними документами не повинна перевищувати 10000 (десять тисяч) гривень. Десятитисячне обмеження введено Постановою Правління Національного банку України "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" від 09.02.05р. №32.
Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Ліміти залишку готівки в касі встановлюються всім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою. Підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку у межах лімітів залишку готівки в касі на кінець робочого дня, що встановлюється їм установою банку щорічно протягом першого кварталу з урахуванням таких умов:
режиму і специфіки роботи підприємства;
розміру касових оборотів;
встановлення строків і початку здавання касової виручки;
віддаленість підприємства від банку.
Порядок встановлення лімітів залишку готівки в касі регулюється Інструкцією НБУ №4. Всю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки у касі підприємство зобов’язане здавати у порядку і строки, встановлені установою банків для зарахування на їх рахунки. У разі, якщо ліміт залишку готівки у касі взагалі не установлено, вся наявна готівка у касі на кінець дня має бути здана до банку (незалежно від причини відсутності ліміту каси).
ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" цей ліміт (це 10426,00 грн.) визначає самостійно на підставі розрахунку (додаток 14).
На суму перевищення ліміту застосовується фінансова санкція.
Для ведення касових операцій підприємством передбачено посаду касира. Касир несе повну матеріальну відповідальність за збереження усіх прийнятих цінностей. Після рішення про призначення на посаду касира, головний бухгалтер знайомить його з порядком ведення касових операцій.
З касиром (Дейнеко Оленою Миколаївною) укладається договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за збереження усіх прийнятих цінностей (додаток 13). Касир не має права передовіряти будь-кому свої обов’язки. При тимчасовій зміні касира його обов’язки керівником підприємства покладається на іншого працівника, з яким укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Якщо касир несподівано залишив касу, готівка та інші цінності, які знаходяться у нього на матеріальній відповідальності, передаються другому касиру в присутності керівника підприємства, головного бухгалтера і членів ревізійної комісії. Названі функції касира не можуть покладатися на осіб, які виконують розрахунки по оплаті праці, тимчасовій непрацездатності, преміях або мають право підписувати касові документи.
ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" створює необхідні умови, що забезпечують зберігання грошових коштів в касі при доставці їх з установи банку або при внесенні на розрахунковий рахунок. Касою називається спеціально обладнане та ізольоване приміщення, призначене для зберігання і видачі готівки. Керівники підприємства несуть персональну відповідальність в тих випадках, коли по їхній вині не були створені умови, які б забезпечили зберігання готівки в касі або при транспортуванні. Двері в касу під час проведення касових операцій повинні бути зачинені з внутрішньої сторони. Доступ в касу особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється. Вся готівка та цінні папери на підприємствах зберігаються, як правило, в вогнетривких металевих шафах. Ключі від шафи зберігаються у касира, а дублікати в опечатаних касиром пакетах – у керівника підприємства. Зберігання у касі готівки та інших цінностей, які не належать даному підприємству, заборонено.
Документом, на підставі якого приймають у касу готівку є прибутковий касовий ордер (тип. ф. КО-1), підписаний головним бухгалтером підприємства або особою, на це уповноваженою (додатки 15; 17; 18).
Готівка може надходити в касу підприємства як від фізичних осіб, працівників підприємства або громадян, які не працюють на підприємстві, так і від юридичних осіб. Також каналами поповнення готівки у касі є надходження з розрахункового рахунку в банку. У цьому випадку, як додаток до прибуткового КО використовується Грошовий чек (додаток 16). Крім того, в касу надходять невикористані залишки підзвітних сум, виручка від продажу продукції, плата за різні комунальні послуги і т.д.
Готівку з каси видають за видатковим касовим ордером (тип ф. КО-2) (додатки 19; 21; 23), засвідченим спеціальним штампом і підписами керівника та головного бухгалтера підприємства чи осіб на це уповноважених. При видачі готівки по видатковому касовому ордеру окремій особі касир вимагає документу, який засвідчує особистість одержувача, записує назву і номер документа, коли і ким виданий. Готівку касир видає тільки особі вказаній у видатковому касовому ордері. Оплата праці, виплата допомоги, стипендії, виплата пенсій, видача коштів у підзвіт виконується касиром за Платіжними відомостями (додатки 22; 24). Після видачі на загальну суму складається видатковий касовий ордер.
На титульному листі платіжної відомості ставить підпис керівника чи головного бухгалтера, що дозволяє видачу готівки, термін видачі, а також суму. В кінці відомості робиться помітка про фактично видану суму готівки, і суму, яку необхідно депонувати. Депоновані суми слід здати установам банку і на здані гроші складається один загальний касовий ордер.
Видача готівки з каси підприємства для здавання її до установи банку оформляється видатковим касовим ордером. Документом, що свідчить про здавання виручки до установи банку, є Квитанція до заяви на переказ готівки за підписами бухгалтера і касира установи банку, засвідчена печаткою (штампом) установи банку (додаток 20).
Всі прибуткові і видаткові касові ордери до передачі в касу реєструються в бухгалтерії підприємства в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів (тип. Ф. № КО-3) (додаток 27). Кожен прибутковий касовий ордер має свою серію та номер. Серію та номер вказують також в квитанції до прибуткового касового ордеру.
Надходження і видачу грошей касир обліковує у касовій книзі (додаток 25), і передає до бухгалтерії другий відривний листок касової книги з копіями записів за день. Це буде звіт касира, який передається в бухгалтерію під розписку в касовій книзі (додаток 26).
Не рідше одного разу на місяць треба здійснювати раптову ревізію каси, що оформляється відповідним актом. При проведенні документальної ревізії слід також перевіряти наявність готівки у касі, всі касові документи і записи до касової книги. За результатами ревізії складається акт, в якому фактичний залишок касової готівки порівнюється із даними обліку, що дає змогу визначити нестачу або лишок коштів. Акт повинен бути оформлений у день ревізії каси і підписаний членами ревізійної комісії. При виявленні нестачі або лишків коштів комісія повинна одержати від касира письмове пояснення (додаток 30).
Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі призначений рахунок 30 "Каса". Рахунок активний, за дебетом відображується надходження грошових коштів підприємства, за кредитом – виплата грошових коштів із каси підприємства.
Операції, що їх відображують на рахунку № 30 записують до Журнал-ордеру № 1 (додаток 28) на підставі підсумків за день виходячи з даних Звітів касира з доданими до них документами.
Таблиця. Кореспонденція по рахунку 301 за 14.05.2010
№ п/п
Зміст операції
Д-т
К-т
Сума
1
Отримано кошти з банку
301
311
2205,78
2
Внесені кошти Хворасницею Т.Р., як залишок з суми виданої на навчання
301
642
326,47
3
Здана виручка Бажановою С.П.
301
372
4014,00