SWOT-аналіз підприємства. Лабораторна робота з Менеджмент. Робота № 529008

Перехід до торгівельного партнера Binance

SWOT-аналіз підприємства

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Факультет:

Менеджмент

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2016

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Менеджмент

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра адміністративного та фінансового менеджменту Лабораторна робота № 5 «SWOT-аналіз підприємства» з дисципліни “Основи адміністративного менеджменту ” Лабораторна робота №5 «SWOT-аналіз підприємства» Мета роботи: встановлення зв’язків між найхарактернішими для підприємства можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабостями , результати якого в подальшому можуть бути використані для формулювання і вибору стратегій підприємства. Технічні засоби: комп’ютер, форми для заповнення, графічні засоби. Зміст роботи 1. Ознайомлення із характеристикою пропонованого підприємства, його станом та діяльністю. 2. Кількісна оцінка можливостей та загроз зовнішнього середовища підприємства. 3.Графічне представлення сильних та слабких сторін, можливостей та загроз зовнішнього середовища підприємства. 4. Написання висновків. Хід роботи Характеристика фермерської компанії «Даноша» У першій половині 1990-х Том Аксельгаард проміняв тепличну для бізнесу Данію на Східну Європу. Сьогодні його «Даноша» – найефективніша свинарська компанія в Україні Коли в 2010-му уряд виконав свої зобов’язання перед СОТ і знизив імпортні мита на свинину з 42 до 12%, українські виробники виступили єдиним фронтом. Вони зажадали переглянути ставки. «Ми кричали: «Допоможіть, грабують!»- розповідає Ігор Бучацький, який працював у 2009-2011 роках генеральним директором агрохолдингу Sagro, в який входить свинарське господарство «Калита». Він згадує, що єдиним великим гравцем, що не приєднався до загального хору, опинилася українська «дочка» датської компанії Axzon – «Даноша». «Для них було некритично, коштує кілограм 15 гривень або 12, – зазначає Бучацький. – Вони все одно могли заробляти». «Даноша» – другий за. поголів’ям і обсягами виробництва свинарський бізнес в Україні. Лідирує за обома показниками холдинг «АПК Інвест», створений колишнім віце прем’єром Борисом Колесніковим. Але за прибутковістю «Даноша» немає рівних у країні. Згідно з річним звітом Axzon, в 2012-му маржинальність її українського бізнесу за EBITDA склала 46%. Хорошою рентабельністю на вітчизняному ринку вважається рівень 30-35%, повідомляє почесний президент «АПК Інвест» Денис Омельянович. На цей показник його компанія поки не вийшла. «Прибутковість свинарського бізнесу в Україні коливається від -30 до 15-20%», – стверджує Юрій Акневський, генеральний директор «Бахмутського аграрного союзу», п’ятого за величиною свинарського підприємства в країні. «Даноша», яка показала в 2012 році виручку у розмірі 553 млн гривень, випереджає по рентабельності не лише місцевих конкурентів, але і свою материнську компанію, а також її польську «дочку» Poldanor. Маржинальність по EBITDA Axzon і її польського бізнесу в минулому році лише трохи перевищила 30%. У 2012 «Даноша», за словами засновника Axzon Тома Аксельгаарда, генерувала приблизно третина всієї виручки компанії і половину EBITDA. Які інгредієнти української ефективності? «Мої життєві плани завжди були гранично конкретними, – розповідає Аксельгаард. – Я хотів мати свою сімейну ферму в Данії». У 1982 році Аксельгаард, аграрій у третьому поколінні, придбав молочне господарство. «Здавалося, все склалося так, як я бажав, – продовжує бізнесмен. – Але дуже скоро стало зрозуміло, що реальність відрізняється від мрії: бути фермером в Данії – це зовсім не те, чого я очікував». Аграрний бізнес в Європейському союзі користувався значною державною підтримкою. Щоб не обрушити ціни, уряд платив своїм фермерам за обмеження обсягу виробництва. «Європейські країни буквально купалися в їжі: були гори масла, м’яса і всього іншого, – згадує Аксельгаард. – Іноді мені доводилося позбавлятися від надлишків молока, просто виливаючи його в полі». В якийсь момент він зрозумів, що з нього досить: «Я вирішив, що мені як фермеру буде краще в ринкових умовах і там, де людям дійсно потрібна їжа». Данець дивився убік Замбії: її тваринництво знаходилося на примітивному рівні, а молочне стадо не покривало попит зростаючого населення. «У країні був величезний дефіцит молока», – описує ситуацію Аксельгаард. Він вже було умовив дружину відправитися з ним в Африку, але тут впала залізна завіса, яка приховувала, як з’ясувалося, не менш цікаві ринки. У 1992-му Аксельгаард в якості консультанта з тваринництва однієї з датських фірм відправився в Запоріжжя. «Для мене це був просто шок, – згадує він свої перші враження від країни. – Для виробництва корму не вистачало якісної сировини, персоналу – знань і навичок, електрика включалося максимум на півдня, а люди були настільки бідні, що крали все підряд: корми, обладнання, техніку». Інвестувати в Україну початку 1990-х Аксельгаард не ризикнув. «Контраст між Запорізькою областю та моєю батьківщиною був занадто великий, – пояснює він. – Крім того, у мене залишалася ферма в Данії, якою потрібно було керувати». Аксельгаард вирішив почати з Польщі, де в 1994 році орендував три свинарських підприємства і 3300 га землі. Через 10 років Poldanor Аксельгаарда став другим виробником свинини в Польщі. «Бізнес був налагоджений, і я міг рухатися далі на Схід», – зазначає бізнесмен. Він став підшукувати майданчик для налагодження виробництва в Україні. Спочатку в поле його зору потрапила виставлена на приватизацію ферма в 150 км від Києва – селекційний племзавод «Золотонізький». «Для нас було типовим придбання старих державних ферм, їх перебудова і модернізація з урахуванням екологічних норм, – розповідає Аксельгаард. – У нас є своя будівельна фірма, ми виробляємо навіть частину інвентарю». Однак угоду Аксельгаарду перебили інвестори з Лівану, які заплатили за ферму $ 750 000. Друга спроба виявилася успішнішою. Свинокомплекс «Прикарпатський» в Івано-Франківській області, розрахований на вирощування майже 40000 свиней, інших інвесторів не зацікавив. «Ферма була великою, але покинутою, і тому відносно дешевою, – пояснює Аксельгаард. – Навіть дерева росли всередині будівель. Не було ніякого виробництва, не було електрики – нічого не було!» За «Прикарпатський» засновник Axzon виклав істотно більше, ніж готовий був заплатити за підприємство у Золотоноші: близько $ 1,9 млн.« Там була інфраструктура, туди були прокладені дороги і там були стіни, – перераховує переваги майданчики Аксельгаард. – А стінидля нас – це близько 40% вартості споруди. Так що ми уклали вигідну угоду». Ще одним плюсом була наявність прилеглих земель. «Для свинарства важливо мати місце для утилізації відходів без шкоди для навколишнього середовища, – зазначає Аксельгаард. – До слова, у випадку з підприємством у Золотоноші не було ніякихгарантій, що ми змогли б взяти в оренду і використовувати прилеглі землі». Щоб вивести свій бізнес у трійку українських лідерів, Аксельгаарду знадобилося приблизно стільки ж часу, скільки і в Польщі: 10 років. Високоефективним його роблять три складові. Технології плюс менеджмент Засновник Axzon впевнений, що формула ефективного бізнесу зводиться до трьох «М»: менеджмент, менеджмент і ще раз менеджмент. Головна перевага «Даноша» перед місцевими конкурентами – виробничі та бізнес процеси, що роками шліфували в Данії, а потім і в Польщі. Ритм виробництва на п’яти фермах «Даноша» в Івано Франківській області продуманий до дрібниць. Харчування, температурний режим і освітлення підбираються під кожний етап життя тварини, перед забоєм свиней присипляють вуглекислим газом, щоб мінімізувати втрати при забої і підвищити якість продукту. «Маленькі помилки призводять до великих проблем», – любить повторювати Аксельгаард. За його словами, якщо співробітники ферми не розуміють, яким повинен бути рівень температури, як і коли потрібно скорегувати годування, ніяка техніка не допоможе «Даноші» з її апробованими технологіями не потрібно витрачатися на дорогих управлінців: досить найняти «робочих конячок» і «заточити» їх під власні стандарти. Компанією керує данець Крістіан Брокоп Якобсен. Сам Аксельгаард глибоко залучений в роботу всіх підрозділів компанії на різних ринках. «Якби у свиней не була така оборотність, він би знав їх по іменах, – жартує Юрій Астахов, директор інвестиційно банківського департаменту інвесткомпанії Dragon Capital, яка співпрацює з Axzon. – Йому достатньо кількох годин, щоб оцінити якість управління та ефективність роботи будь-якої ферми». «Вони ніколи не гналися за зірками, вважаючи за краще формувати стабільну команду середняків, – описує політику «Даноші» з підбору управлінців Іван Мелашенко, менеджер проектів рекрутингової компанії Ward Howell. – А на керівні позиції присилали зарубіжних менеджерів». «У «Даноші» всі бізнес-процеси чіткі, зрозумілі, прописані і спущені згори», – додає партнер хедхантинговой компанії Talent Advisors Роман Бондар. На фермах «Даноші» панує залізна дисципліна. «Навіть якщо ти щось святкував напередодні і з ранку від тебе виходив характерний запах, звільняли без розмов», – розповідає колишній співробітник компанії, що переїхав на роботу до Росії. Інший приклад: жителів довколишніх сіл працювати на ферми не беруть. Така практика дозволяє звести до мінімуму розкрадання. Низька собівартість Українські виробники свинини нарікають на низьку рентабельність бізнесу. При цьому ціни на м’ясо в Україні досить високі. Згідно презентації Axzon для інвесторів, 1 кг свинини в Україні в минулому році коштував у середньому 2,3 євро, тоді як у Польщі – 1,65 євро, а в Данії – близько 1,5 євро. А ось корм в Україні набагато дешевший, ніж у країнах Євросоюзу. «Різниця в його вартості у нас і в ЄС може досягати $ 100 за тонну», – зазначає гендиректор Центру підвищення ефективності в тваринництві Микола Бабенко. – І при всьому цьому збиткових свинарських бізнесів у нас – більшість». «Даноша» витрачає на відгодовування свиней значно менше, ніж інші вітчизняні гравці. Секрет бентежиний – з точки зору конкурентів – у показнику конверсії корму. Простіше кажучи, це витрата кормів на 1 кг приросту. У презентації для інвесторів в липні цього року Axzon повідомила, що конверсія корму на її українських фермах становить 2,4 кг, тоді як середній по галузі в країні показник – 4 кг (для порівняння: у Данії – 2,66 кг, Німеччині – 2,92 кг). «Я не вірив у це, поки на власні очі не побачив на підприємстві», – підтверджує Бучацький. Витрати на відгодівлю займають у собівартості свинини приблизно 75%. Аксельгаард запевняє, що секрет такого рекордно низького показника на його підприємствах проста: це генетика поголів’я (компанія використовує тільки данську породу свиней), скрупульозно підібраний склад кормів і менеджмент, який контролює всі процеси щохвилини. Дешеві гроші Чому конкуренти «Даноші» не можуть повторити її успіх в Україні? Причина банальна: гроші. «Свинарський бізнес – дороге задоволення, – зазначає Бучацький. – Можна будувати «правильну» ферму, якщо у тебе є дешеві довгі гроші». Економія далеко не завжди означає підвищення рентабельності. «Тут купили трохи дешевше поголів’я, тут заощадили на комбікормовому заводі, тут поставили трохи дешевше вікна, – пояснює Бучацький. – Ніби й заощадили $ 2-3 млн, а очікуваного результату не отримали». І резюмує: «У данців є доступ до технологій і грошей, у наших же бізнесменів часто немає ні того, ні іншого». Одна з головних переваг «Даноша» перед конкурентами – доступність дешевих кредитів, які можна залучати через материнську структуру. Навесні 2013 року Міжнародна фінансова корпорація (IFC) погодилася профінансувати Axzon на 54 млн євро. 18 млн євро з цієї суми компанія вже отримала у вигляді внеску у свій капітал. Максимальна ставка, під яку Аксельгаард готовий залучати кредити в євро, – 4% річних. Середня кредитна ставка навіть для великих свинарських бізнесів з українським капіталом куди вище. «У нас ідеальна кредитна історія, але вартість кредиту для нас – під 20% у гривні», – зазначає Акневський з «Бахмутського аграрного союзу». Гроші IFC датчанин збирається витратити на розширення бізнесу в Східній Європі. У Польщі компанія в найближчі три роки планує збільшити поголів’я на 25%, а виробництво свинини – на 30%. «У Росії ми хочемо хоча б за такий же період часу побудувати хорошу базу для подальшого розвитку, – ділиться планами Аксельгаард. – Як мінімум такий же бізнес, який у нас сьогодні є в Україні». В Україні Axzon збирається за три роки потроїти поголів’я (зараз на її фермах вирощується 126 000 свиней). Реалізувати ці плани компанія має намір шляхом покупки інших гравців. До недавнього часу Аксельгаард вів переговори зі «Смарт-холдингом» мільярдера і новоспеченого народного депутата Вадима Новинського про купівлю компанії «Калита» (близько 60 000 голів свиней на кінець 2012 року – сьоме місце на ринку). Одна з переваг цього господарства – близькість до столичного ринку: ферми «Калити» знаходяться всього в 50 км від Києва. Втім, велика ймовірність того, що ця угода не відбудеться. «Існує можливість, що ми не зможемо придбати «Калиту», оскільки структура її власників є дуже складною», – пояснює Аксельгаард. З пошуком заміни «Калиті» у Axzon не повинно виникнути проблем. «У країні продається, по суті, кожне друге свинарське підприємство», – стверджує Бабенко Аналіз можливостей компанії «Даноша» Таблиця 5.1 Фактори Ймовірність здійснення Важливість впливу Вис. 7-10 Сер. 4-6 Низьк. 1-3 Вис. 7-10 Сер. 4-6 Низьк. 1-3 1.Вдосконалення технології виробництва 8 8 2.Стійкий попит на продукцію 8 9 3.Політичні зміни 6 7 4.Зниження цін на сировину і матеріали 6 8 5.Можливість географічного розширення ринку 9 9 6. Поліпшення рівня життя населення 3 9 7. Вдосконалення менеджменту 10 10 8. Низький ступінь ризику 6 8 9. Надходження великих замовлень 8 6 10. Можливість злиття 6 7 11.Невдала поведінка конкурентів 9 9 12.Стабільна структура витрат 7 10 Ймовірність здійснення 10 7 5 11 2 1 9 12 4 3 10 5 6 10 5 Важливість впливу Рис. 5.1 Матриця сприятливих можливостей компанії «Даноша» За результатами таблиці 5.1. побудована матриця сприятливих можливостей (рис.5.1). Наступним кроком буде вибір тих факторів, що потрапили у верхній лівий квадрат. Саме їх потрібно включити до підсумкової таблиці SWOT-аналізу: 1.Вдосконалення технології виробництва 2.Стійкий попит на продукцію 3.Політичні зміни 4.Зниження цін на сировину і матеріали 5.Можливість географічного розширення ринку 6. Вдосконалення менеджменту 7.Невдала поведінка конкурентів 8.Стабільна структура витрат Таким самим чином проводимо аналіз можливих загроз зовнішнього середовища компанії «Даноша» (табл.5.2). Таблиця 5.2 Аналіз можливих загроз компанії «Даноша» Фактори Ймовірність здійснення Важливість впливу Вис. 7-10 Сер. 4-6 Низьк. 1-3 Вис. 7-10 Сер. 4-6 Низьк. 1-3 1. Можливість появи нових конкурентів 4 5 2. Зростання податків і мит 8 8 3. Можливість конкуренції з боку колишніх партнерів 5 6 4. Зміна споживчих мотивацій 3 7 5.Несприятлива економічна ситуація в державі 9 9 6. Зростання темпів інфляції 8 7 7. Зміни законодавства 8 9 8. Поява товарів-субститутів 6 6 9. Зміни валютних курсів 8 6 10. Забруднення довкілля 5 5 11. Посилення конкуренції 7 5 12. Збої в постачаннях продукції 3 4 Ймовірність здійснення 10 5 7 6 1 9 2 11 8 5 10 3 12 4 10 5 Важливість впливу Рис. 2.2 Матриця загроз компанії «Даноша » Дана матриця показує, які загрози на сьогоднішній день має компанія «Даноша». Це такі фактори: Можливість появи нових конкурентів Зростання податків і мит Несприятлива економічна ситуація в державі Зростання темпів інфляції Зміна законодавства Посилення конкуренції Побудуємо матрицю SWOT, узагальнюючу як сильні та слабкі сторони організації, так і можливості і загрози (табл.5.3). Перша частина аналізу – сильні (Strengthts) + слабкі (Weaknesses) сторони та друга частина можливості (оpportunities) + загрози (threats). Таблиця 5.3 SWOT- аналіз Сильні сторони (S) Слабкі сторони(W) Філіали по всьому світу Висока якість продукції Низька собівартість одиниці приросту Найкращі породи Ім’я на ринку Нижчі ціни Найвищий рівень рентабельності серед аналогічних підприємств Великі витрати підприємства Збільшення конкурентоспроможних фірм- аналогів Незміна технологій вирощування свиней Можливості(O) Загрози (T) Вдосконалення технології виробництва Стійкий попит на продукцію Зниження ціни на сировину і матеріали Можливість географічного розширення ринку Вдосконалення менеджменту Стабільна структура витрат Можливість появи нових конкурентів Зростання податків і мит Несприятлива економічна ситуація в державі Зростання темпів інфляції Зміни законодавства Посилення конкуренції Висновок : На даній лабораторній роботі ми складали SWOT – аналіз підприємства, виявляли його слабкі та сильні сторони , можливості та загрози на прикладі підприємства « Даноша»

Лабораторна робота Менеджмент

24.12.2016 19:12-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись