Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
ОБД
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Зміст
1.Паризький договір 1951 року про створення європейського об'єднання вугілля і сталі……………………………………………………………………...3
2.Економічний та соціальний комітет…………………………………………...5
3.Горизонтальні угоди в ЄС……………………………………………………...7
Список використаних джерел…………………………………………………..10
1.Паризький договір 1951 року про створення європейського об'єднання вугілля і сталі.
18 квітня 1951 року було підписано Паризький договір про створення Європейського співтовариства вугілля і сталі (ЄОВС), який набрав чинності в липні 1952 р. Договір був підписаний на термін 50 років.
Потреба зближення Європи була викликана економічними та політичними проблемами. На часі стояли завдання відновлення економіки та недопущення в майбутньому військового протистояння на європейському континенті.
Таким чином, з’являється ідея об'єднання франко-німецького вугілля і сталі. Цей вибір був не тільки економічним, але і політичним, так як ці дві сировини становлять основу промисловості та енергетики двох країн.
Основна політична мета полягала в зміцненні франко-німецької солідарності та відкритті шляху до європейської інтеграції.Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Люксембургта Нідерланди почали переговори про укладення договору. Шість держав-засновників узгодили близько 100 статей, що становлять складне ціле.
Метою Договору було:
досягнення економічного зростання;
підвищення рівня зайнятості та рівня життя;
забезпечення упорядкованого постачання спільного ринку;
створення найнижчих цін та поліпшення умов праці.
Все це супроводжуватиметься ростом міжнародної торгівлі та модернізацією виробництва. Досягнути поставлених цілей можна було через створення спільного ринку вугілля і сталі та рівний доступ до джерел виробництва. У світлі створення спільного ринку, договір передбачав вільне переміщення продукції без сплати митних зборів і податків, забороняв дискримінаційні заходи або практики.
Згідно Паризького договору було засновано:
Вище правління (був незалежним колегіальним виконавчим органом, на який покладались завдання, діючи в загальних інтересах Спільноти, досягти цілей, викладених у Договорі)
Консультативний комітет;
Асамблею;
Раду міністрів (Схвалення Ради міністрів було необхідно для прийняття важливих рішень Вищим правлінням.)
Суд (складався з семи суддів, призначених на 6 років за взаємною згодою урядами держав-членів. Він забезпечував правильне тлумачення та застосування Договору.)
Загальні досягнення ЄОВС були позитивними. Спільнота справлялася з кризами, забезпечувала збалансований розвиток виробництва і розподіл ресурсів та сприяла необхідній структурній перебудові та реконструкції промисловості.
2.Економічний та соціальний комітет.
Одразу ж після Другої світової війни були засновані органи, призначення яких полягало в забезпеченні представництва найбільших соціальних і економічних груп суспільства, таких як профспілки та організації підприємців. Поштовхом до цього стали нарікання на парламентське представництво, яке іноді неадекватно відображає суспільство в усіх його аспектах. Ці органи були засновані не тільки на національному рівні (наприклад створення у Франції Міністерства економічної та соціальної політики (Counseil economique et social)), а й на рівні міжнародних організацій. В ООН, наприклад, була створена Економічна і Соціальна Рада.
Після заснування Співтовариства були висловлені побажання включити до Його інституційної структури подібний орган. Так з'явився Економічний і соціальний комітет (згідно зі ст. 193—198 ДЗЄС). Оскільки Європейський Парламент зараз звільнився від свого попереднього скромного статусу радника, можна сказати, що Економічний і соціальний комітет є найважливішим консультативним органом Співтовариства. Засідає він у Брюсселі.
Комітет складається з представників різних категорій економічної діяльності, зокрема "представників виробників, фермерів, працівників транспорту, комерсантів, ремісників, представників вільних професій та широкої громадськості" (ст. 193 ДЗЄС). Цей перелік ніколи не вважався вичерпним, але він досить гнучкий для того, щоб дозволити новим категоріям, наприклад, членам організацій захисту прав споживачів і груп захисту навколишнього середовища, отримати представництво. На практиці структура ЕС К включає три складові: організації підприємців, профспілки і представників "інших інтересів". Це відповідає поняттю соціального партнерства, яке стало однією з ключових концепцій у соціальній політиці Європейського Союзу.
Тепер ЕСК налічує 222 місця, які поділені між державами-членами відповідно до стандарту, вказаного в ст. 194 ДЗЄС. Надаючи Люксембургу можливість мати 6 членів і Німеччині 24, він являє собою приклад найменш пропорційного співвідношення між кількістю населення і представництвом у комітеті. Члени ЕСК призначаються Радою на підставі одноголосно прийнятого рішення терміном на чотири роки (ст. 194, абз. 2 ДЗЄС). Члени ЕСК не отримують заробітної плати за виконання своїх обов'язків, однак Рада, приймаючи рішення кваліфікованою більшістю голосів^ встановлює відшкодування дорожніх витрат і витрат, пов'язаних з відрядженнями (ст. 194, абз. 4 ДЗЄС).
Економічний і соціальний комітет має надавати консультації з різних питань, якщо це прямо передбачається в ДЗЄС. Серед прикладів таких обов'язкових консультацій можна згадати ст. 43 (заходи щодо створення і втілення в життя Спільної сільськогосподарської політики), ст. 49 (директиви, спрямовані на забезпечення свободи пересування працівників), ст. 54 (заходи щодо свободи облаштування), ст. 75 (заходи щодо спільної транспортної політики) та ін. Амстердамський договір також вимагає проведення консультацій з ЕСК, які є обов'язковими з питань найму на роботу, охорони здоров'я та соціальних питань. Треба додати, що ЕСК також може надавати консультації іншим інституціям у разі необхідності, навіть якщо договір не містить будь-яких зобов'язань щодо цього. Амстердамський договір офіційно підтверджує право Європейського Парламенту консультуватися з ЕСК.
Члени ЕСК більше представляють інтереси своїх соціальних і економічних груп, аніж свої країни. Вони не можуть бути зв'язані ніякими зобов'язувальними інструкціями. Відповідно, вони є повністю незалежними у виконанні своїх обов'язків, діючи в інтересах усього Співтовариства (ст. 194, абз. З ДЗЄС).
3.Горизонтальні угоди в ЄС.
Анти конкуренти і угоди, заборонені ст. 85(1), можуть бути укладені на двох рівнях. Першим є горизонтальний, на якому угоди укладаються між підприємствами, які перебувають на одному рівні комерційного процесу, а саме між самими виробниками або самими торгівцями. Характерним прикладом визнання неправомірним угод такого типу є справа Dyestuffs, в якій брали участь провідні виробники цієї хімічної речовини. Другий рівень — вертикальний, який стосується контрактів між економічними агентами, котрі займають різні місця в комерційному процесі. Приклад таких домовленостей — угоди про виключні права дистриб'юторства, однак подібна практика все більше стає сумнівною з огляду на те, що ці угоди є предметом вилучень як індивідуального, так і групового характеру (див. с. 233).
Види спеціальних угод
Ст. 85(1) Договору визначає деякі види угод, які, в принципі, заборонені ст. 85. Ці угоди надаються лише як приклади й у жодному разі не повинні розглядатись як вичерпний перелік заборонених угод.
1. Домовленості, що прямо чи опосередковано фіксують закупівельні ціни чи ціни продажу та будь-які інші умови торгівлі
Згідно з цим формулюванням Комісія заборонила угоди між основними виробниками цинку, італійськими виробниками певних видів продукції зі скла; Суд вжив санкцій до двох асоціацій у Бельгії та Нідерландах, в яких брала участь більшість торговців книгами нідерландською мовою, за їх домовленість про систему утримання перепродажних цін.
2. Домовленості, що обмежують або контролюють виробництво, ринки, технічний розвиток чи капіталовкладення
Такими вважаються угоди, в яких підприємства, що є сторонами цих угод, намагаються обмежити свій потенціал подальшого зростання, але які мають анти конкурентні наслідки, наприклад, підвищення рівня цін задля недопущення тих, хто не є учасником угод, на певний ринок. Характерним прикладом таких угод стали ті, що розглядалися в справі Quinine Cartel. Однією з домовленостей, визнаних Судом у рішенні в цій справі незаконними, була домовленість між підприємствами Франції, Нідерландів і Німеччини, яка встановлювала продажні квоти і заборону на виробництво синтетичного хініну. Мета таких дій полягала в підвищенні цін (див. також справу Re PVC Cartel").
3. Домовленості, що розподіляють ринки чи джерела постачання
Ними є контракти, які надають конкурентам можливість розподіляти між собою ринки для певних видів товарів, як географічно, так і на основі асортименту певної продукції. Зокрема такий тип угод може з'являтися на олігополічних ринках. Уявімо, що є тільки два виробники особливого виду товарів, які можуть обрати один одного як виключних дилерів у певній частині Співтовариства, таким чином не перетинаючи шлях один одному. Така взаємна угода визнана Комісією незаконною згідно з рішенням у справі Siemens/Fanuc.
4. Домовленості, що встановлюють неоднакові умови щодо рівноцінних угод з іншими торговельними партнерами
Мета такого виду угод полягає в тому, щоб поставити контрагентів у невигідне конкурентне станови ще. Так, у справі 1AZInternational Belgium угода, що розглядалась, була укладена між Бельгійською національною
асоціацією водопостачальників з одного боку і виробниками та виключними імпортерами пральних машин з другого. Згідно з угодою лише машини, які відповідали бельгійським стандартам, приєднувалися б до мережі водопостачання. Однак було встановлено, що умови, згідно з якими перевірялась відповідність цим стандартам, виявились більш сприятливими саме для цих виробників та виключних імпортерів, ніж для будь-яких інших. Суд виніс рішення, в якому вказав, що така практика перешкоджає конкуренції.
5. Домовленості, що вимагають виконання сторонами додаткових зобов'язань
Такі домовленості забороняються, якщо за своїм характером або відповідно до комерційної практики не мають дійсного зв'язку з предметом цих контрактів. Наприклад, це стосується випадків, коли сторона, що домовляється, буде зобов'язана придбати певну кількість продукції, значно більшу, ніж це необхідно для задоволення потреб користувача, або зобов'язання замовити товари, які не мають ніякого зв'язку з тими, що становлять предмет основного контракту.
Список використаних джерел
1.Аракелян М. Р. Право Європейського Союзу : підручник / М. Р. Аракелян, М. Д. Василенко ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т "Одес. юрид. акад.". – О. : Фенікс, 2012. – 390 с.
2.Баймуратов М. О. Модифікації державного суверенітету в умовах европейської інтеграції в контексті взаємовідносин Європейського Союзу з державами-членами : монографія / М. О. Баймуратов, Ю. С. Хоббі. – Суми : Університет. кн., 2013. – 300 с.
3.Європейський Союз: економіка, політика, право : енцикл. слов. / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К. : ВПЦ "Київ. ун-т", 2011. – 368 с.
4.Основи права Європейського Союзу : нормат. матеріали (із змінами, внесеними Лісабон. договором) / за заг. ред. М. В. Буроменського. – Х. : ФІНН, 2010. – 392 с. – (Бібліотека юриста).
5.Право Європейського Союзу : підручник / за ред. В. І. Муравйова. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 704 с.
6.Україна – Європейський Союз : зібр. міжнар. договорів та ін. док. (1991–2009) / за ред. С. О. Камишева. – К. : Юстініан, 2010. – 608 с.
7.Шпакович О. Роль європейських інституцій у розвитку європейського права / О. Шпакович // Право України. – 2011. – № 5. – С. 142–147.
27.01.2017 02:01-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора