МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ІКТА Кафедра ЗІ Звіт до лабораторної роботи №6 з курсу: «Комп’ютерні мережі» на тему: «ПОДІЛ НА ПІДМЕРЕЖІ (SUBNETTING) ТА ОБ’ЄДНАННЯ МЕРЕЖ (SUPERNETTING) НА ОСНОВІ ПРОТОКОЛУ IPv4» Варіант - 11 Львів – 2016 Мета роботи – ознайомитись з механізмом ділення на підмережі (subnetting) та механізмом об’єднання мереж (supernetting) на основі існуючої версії протоколу IP – IPv4 та вміти використовувати набуті навички на практиці при конфігурації складніших мереж. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ Критерії визначення параметрів підмереж Перед початком роботи з підмережами необхідно визначити, яким вимогам повинна відповідати Ваша мережа зараз і яким – в майбутньому. Скористуйтесь наступною схемою. Визначте кількість фізичних сегментів Вашої мережі. Визначте кількість IP-адрес необхідних для кожного сегмента, беручи до уваги той факт, що кожному хосту потрібна хоча б одна IP-адреса. У відповідності з Вашими вимогами визначте: одну маску підмережі для усієї Вашої мережі; унікальні ідентифікатори підмережі для кожного фізичного сегмента; діапазон ідентифікаторів хостів для кожної підмережі. Перед визначенням маски підмережі необхідно визначити, скільки сегментів та хостів у сегменті Вам буде необхідно в майбутньому. Задаючи більшу кількість біт для маски підмережі, Ви збільшуєте кількість підмереж, але максимальна кількість хостів у кожній з цих підмереж зменшується. Якщо Ви використовуєте більше біт, ніж необхідно, то це дозволить в майбутньому збільшити кількість підмереж, але обмежить кількість хостів у кожній з них. Використовуючи менше біт, Ви маєте можливість збільшити кількість хостів у підмережі, але лімітуєте кількість підмереж. Визначення маски підмережі Задання маски підмережі необхідне, якщо розбиваємо мережу на підмережі. Для цього необхідно виконати наступні операції. Визначити кількість фізичних сегментів в Вашій мережі і перевести це значення у двійковий формат. Підрахувати, скільки біт необхідно для запису отриманого значення у двійковому форматі. Наприклад, якщо у Вашій мережі класу В необхідно отримати 5 сегментів, то двійкове значення рівне 101, і для його запису треба 3 біти. Записати ці біти одиницями (кількість необхідних біт рівна кількості записуваних одиниць), доповнивши їх справа нулями до одного октету. Перевести отримане двійкове значення в десятковий формат. Для нашого прикладу для ідентифікатора підмережі треба 3 біти. Перетворивши 11100000 у десяткове число, отримаємо 224. Таким чином, маска підмережі буде мати вигляд 255.255.224.0 Визначення ідентифікаторів підмереж Розглянемо два способи визначення діапазонів ідентифікаторів підмереж, що входять в об’єднану мережу. Можливі ідентифікатори підмережі комбінуються з тих біт в адресі хоста, котрі використовуються в масці підмережі. Наведемо перший спосіб визначення. Таблиця 1 Значення октетів масок Десяткове представлення Двійкове представлення  128 10000000  192 11000000  224 11100000  240 11110000  248 11111000  252 11111100  254 11111110  255 11111111   Виписати усі можливі комбінації біт, що використовуються для формування маски підмережі. Викреслити комбінації, де значення усіх біт одночасно рівні “0” чи “1”. Це необхідно зробити тому, що вони представляють недопустимі (службові) IP-адреси: комбінація “всі 0” означає всю локальну мережу, а “всі 1” співпадає з маскою підмережі. Перевести в десятковий формат значення комбінації біт для кожної підмережі. Кожне таке значення представляє одну мережу і використовується для визначення діапазону хостів у ній. Завдання В11. Розробити свій варіант IP-структуризації локальної мережі. Для цього: 1) мережу 10.0.0.0/8 розділити на 8 підмереж. Визначити маску підмережі, IP-адресу кожної підмережі та кількість хостів у ній. 2) мережу 172.16.0.0/16 розділити на 2 підмережі. Визначити маску підмережі, IP-адресу кожної підмережі та кількість хостів у ній. 3) відобразити маршрути, внесені у таблиці маршрутизації обох маршрутизаторів локальної мережі (Для кожної мережі використати один маршрутизатор). 4) Провести моделювання розробленої локальної мережі в середовищі Packet Tracer (Для перевірки працездатності мережі застосувати діагностичні утиліти. На кожну підмережу задіяти по 2 hosts з першою та останньою своїми ІР адресами) Результат виконання роботи Структурна схема локальної мережі мережі
Таблиця маршрутизації Router5 Local1
Таблиця маршрутизації Router0 Local2
Перевірка працездатності системи
Використання утиліти ipconfig
Висновок В даній лабораторній роботі я навчилася , як ділити мережі на підмережі та об’єднувати такі мережі. В даному випадку об’єднала дві мережі, перша складається з восьми підмереж , а друга з двох. Кожна з цих мереж містить маршрутизатор, а кожна з підмереж комутатор до якого під’єднано по два комп’ютери. Призначила кожному комп’ютеру ip-адресу, маску та шлюз за промовчуванням, налаштував порти маршрутизаторів відповідно до мереж, які до нього під’єднані. Здійснила перевірку працездатності мережі використавши утиліту ping, та перевірив поточні налаштування та встановлення TCP/IP конфігурації за допомогою утиліти ipconfig. Також здійснила перевірку таблиць маршрутизації за допомогою утиліти show ip route. За результатами перевірки можна зробити висновок , що мережа працює коректно.