Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра теоретичної та прикладної економіки
Наукова робота
з дисципліни “Макроекономіка”
Полтавська область
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………………………… 3
Завдання №1. Нерівномірність розвитку регіонів держави……………………………………. 6
Завдання №2. Економічна активність населення………………………………………………... 9
Завдання №3. Безробіття…………………………………………………………………………. 11
Завдання №4. Кон'юнктура ринку праці………………………………………………………… 14
Завдання №5. Індекс споживчих цін……………………………………………………………... 16
Завдання №6. Інвестиції…………………………………………………………………………... 19
Завдання №7. Зовнішньо-економічна діяльність………………………………………………... 21
Завдання №8. Витрати домашніх господарств……………………………………………………24
Висновок……………………………………………………………………………………………..28
Список використаної літератури…………………………………………………………………31
Додатки……………………………………………………………………………………………….32
Вступ
Макроекономіка вивчає характер та результати функціонування економіки в цілому. Вона досліджує господарську діяльність та взаємодію всієї сукупності економічних суб'єктів. Зрозуміти роль макроекономіки у суспільстві означає з’ясувати її практичну функцію. В її основі лежить головна суперечність суспільства: суперечність між безмежними матеріальними потребами людей та обмеженими економічними ресурсами.
Є кілька шляхів підвищення ефективності національної економіки. До основних можна віднести такі: забезпечення повної зайнятості ресурсів; досягнення найбільш раціонального розподілу ресурсів між окремими видами виробництва, а також поточними та перспективними потребами; зростання продуктивності ресурсів і мінімізація витрат на виробництво одиниці продукції.
Отже, головною метою суспільства є максимізація рівня задоволення своїх потреб, а головним джерелом її досягнення є зростання ефективності національної економіки. З цього випливає практична функція або головне завдання макроекономіки: воно полягає в необхідності забезпечення суспільства знаннями, спираючись на які можна створювати умови для підвищення ефективності національної економіки і завдяки цьому підвищувати рівень задоволення матеріальних потреб.
Полтавська область за більшістю показників належить до провідних регіонів України.
Полтавщина відома видобутком залізної руди, видобутком та переробкою нафти і газу, виробництвом вантажних автомобілів, алмазного інструменту, турбін, трикотажу, шкіряного взуття, вишуканого одягу, зерна, цукру, олії, кондитерських виробів тощо. Мінеральну воду Миргородського району люблять у всій країні. Сільськогосподарська продукція споживається не тільки в Україні, а й експортується за кордон.
На частку Полтавщини припадає 5 відсотків промислового та сільськогосподарського виробництва України. Значна частина полтавських товарів експортується.
Область має можливості для розміщення різноманітних галузей промисловості. На сьогодні тут виробляється 4,8% усієї промислової продукції і 5% сільськогосподарського виробництва країни.
Деякі галузі промисловості Полтавщини займають провідні позиції у державі. Так, біля 26% усіх вантажівок, що виробляються в Україні, звідси (Кременчуцький автозавод – КрАЗ); крім того, 18,6% від загальної кількості електродвигунів і 99,6% газорозрядных ламп.
Подальший соціальний й економічний розвиток регіону пов'язий з необхідністю сприяння таким галузям як: машинобудування, металообробка, електротехнічна промисловість і приладобудування, легка, харчова і промисловість, на нафтогазопереробна промисловість.
Особливе значення приділяється впровадженню природоохоронних технологій.
Для досягнення поставленої мети, обласна адміністрація розробила цілий ряд програм і частково вже впровадила їх у життя. До цих програм відносяться: програма сприяння розвитку підприємництва, розвитку паливного сектора, оптимального використання наявних енергетичних джерел, розвитку сільськогосподарського виробництва, залучення інвестицій і інші.
Для подальшого розвитку та збалансованого соціального та економічного розвитку в Полтавської області необхідно розв’язати низку проблем.
Серед найбільш нагальних проблем слід назвати поновлення основних виробничих фондів. Сьогодні зношення фондів у багатьох галузях сягає 65% і існує тенденція до подальшого погіршення їх стану. Через це необхідні значні кошти для реконструкції машин та устаткування, що не завжди є економічно доцільним, оскільки не сприяє підвищенню ефективності виробництва. Значного поновлення вимагає машинобудівний комплекс, автомобільний парк. Перспективним видається виробництво для потреб фермерства малотонажних автомобілів вантажопідйомністю до 2 т. з різноманітним устаткуванням, що вже стало можливим завдяки співпраці з італійським концерном “IV KO”.
Загалом потребує структурної перебудови і перепрофілювання господарський комплекс області, як традиційно промислового, перенасиченого галузями важкої індустрії, підприємствами ВПК. Також в області триває територіальна концепція промисловості у великих індустріальних центрах, особливо Полтаві, Кременчуку. Нове будівництво слід розміщувати в середніх і малих містах з метою більш повного використання трудових ресурсів.
Підвищення ефективності потребує сільськогосподарський комплекс району. Для цього пропонується реорганізація сільськогосподарських структур, формування фермерських господарств, введення орендного підряду, запровадження індустріальних методів у рослинництві та тваринництві. Спад виробництва тут був спричинений останнім часом високою трудомісткістю культури, зниженням рентабельності галузі внаслідок підвищення цін на промислову продукцію, зменшення сировинної бази через дефіцит необхідних мінеральних добрив,пестицидів, гербіцидів, значні втрати продукції під час транспортування послужили причинами такого скорочення.
Перспективною видається розвиток нафтогазоводобувної промисловості. Важливим є дорозвідування сталих і відкриття нових газових та нафтогазових родовищ із застосуванням ефективних технологій провідних держав, вироблення власних інновацій у цій галузі.
Істотного оздоровлення потребує екологічна ситуація, створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, розвиток екологічно чистих виробництв, поліпшення екологічної ситуації за рахунок будівництва ефективних очисних споруд у басейна річок Сіверського Дінця та Дніпра. Внаслідок надмірної концепції забруднювальних виробництв із застарілими технологіями, нагромадження токсичних відходів, високого рівня урбанізації відбуваються незворотні процеси деградації природних ресурсів, зростає захворюваність населення та ін.
Завдання №1. Нерівномірність розвитку регіонів держави
Валовий регіональний продукт (ВРП) є узагальнюючим показникомна регіональному рівні, який характеризує рівень розвитку економіки регіону .Валовий регіональний продукт у ринкових цінах визначається як сума валової доданої вартості усіх видів економічної діяльності, включаючи чисті податки на продукти.
Валова додана вартість — різниця між випуском товарів і проміжним споживанням, що зазвичай визначається в цінах виробників. Визначається як вартість валової виробленої продукції за відрахування вартості витрат на сировину та матеріали, а також інших витрат проміжного споживання.
Проміжне споживання- це товари і послуги, які купуються з метою їх подальшої переробки або перепродажу і використовуються для виробництва кінцевої продукції.
Валовий випуск- це сумарна кількість всіх товарів і послуг, вироблених економікою за певний проміжок часу, включаючи товари і послуги проміжного споживання.
Вирівнювання розвитку регіонів є важливим аспектом європейської ринкової економіки та визначає політику Європейського Союзу у сфері регіонального розвитку. У Європейському Союзі питанням регіональної політики увага приділяється з 50-х років ХХ століття На рівні країн–членів ЄС типи індикаторів, що використовуються для вимірювання ступеня вирівнювання розвитку регіонів, можна поділити на три групи:
- Фізичні індикатори (пов’язані з географічними чи природними умовами)
- Індикатори економічної нерівності.
- Показники, що вимірюють соціальну нерівність, а саме різницю в якості життя та доходах.
Згідно з Європейських стандартів вирівнювання рівня розвитку регіонів держави показник валового регіонального продукту не повинен бути нижчим від 75% від загального показника по країні. Якщо він нижчий, то з боку держави доцільно застосувати політику стимулювання економіки в даному регіоні.
Розглянемо обсяги ВРП у у розрахунку на одну особу в розрізі регіону і дамо характеристику динаміки індексів фізичного обсягу ВРП Полтавської області протягом 2010-2013 років. Результати роботи будуть відображені у Таблиці 1.
Таблиця 1
Динаміка коефіцієнта економічної нерівності розвитку Полтавської області України протягом 2010-2014 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2010
2011
2012
2013
2014
Продовження таблиці 1
11.
Обсяг ВРП Полтавської у, грн.
44291
52252
56580
58464
69831
22.
Обсяг ВРП України у, грн.
1082569
1302079
1459096
1522657
1586915
33.
Частка ВРП Полтавської у загальному обсязі ВРП України%
4,1
4,0
3,9
3,8
4,4
44.
Обсяг ВРП регіону у розрахунку на одну особу, грн./особу
29652
35246
38424
39962
48040
55.
Обсяг ВРП України у розрахунку на одну особу, грн./особу
23600
28488
32002
33473
36940
66.
Коефіцієнт економічної нерівності розвитку Полтавської області в Україні, %
125,6
123,7
120,1
119,4
130
7
77.
7
Абсолютні відхилення, %-х пунктів
базисні
-
-1,9
-5,5
-6,2
4,4
ланцюгові
-
-1,9
-3,6
-0,7
10
Рис. 1. Динаміка коефіцієнта нерівності економічного розвитку Полтавської обл. протягом 2010-2014 рр.
Висновок:
Здійснивши аналіз динаміки валового регіонального продукту Полтавської області в розрахунку на одну особу за період 2010-2014 роки, встановлено, що аналізований показник з 125,6 в 2010р. зріс до 130 в 2014 р. А це означає що збільшилась валова додана вартість. Найважливішими чинниками, які вплинули на обсяг валової доданої вартості за видами економічної діяльності є випуск товарів та послуг та проміжне споживання. Загалом протягом 2010-2014 року показник ВРП зріс на 18 388 грн./особу. Коефіцієнт економічної нерівності розвитку Полтавської області є більшим, ніж 100 %, що характеризує високий рівень економічного потенціалу даного регіону. Динаміка коефієнту є неоднорідною: до 2014 іде спад, у 2014 спостерігається зростання на 10 відсоткових пункти, порівняно з попереднім роком.
Варто зауважити, що:
1.Найбільш розвинені регіони: Дніпропетровська обл. -138, Київська обл. -119, Донецька обл. -119, Полтавська обл.-113;
2.Више середнього: Кіровоградська обл. -76, Львівська обл.-74, Луганська обл.-27;
3.Нижче середнього: Івано-Франківська обл.-72, Сумська обл.-70, Вінницька обл.-70;
4.Найменш розвинені: Закарпатська обл.- 51, Тернопільська обл. – 50, Чернівецька обл. 45.
(Додаток 1, Додаток 2)
Завдання №2. Економічна активність населення
Економічно активне населення - згідно з концепцією робочої сили – це населення обох статей віком 15-70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. До складу економічно активного населення входять особи, які займалися економічною діяльністю або шукали роботу і готові приступити до неї, тобто класифікувалися як “зайняті” або “безробітні”, визначені за методологією Міжнародної організації праці (МОП). Кількість зазначених категорій та їх характеристики розраховуються на підставі даних вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності, що впроваджені у практику роботи органів державної статистики з 1995р. відповідно до рекомендацій МОП. Зазначені вибіркові обстеження проводять за місцем постійного проживання населення та охоплюють осіб віком 15-70 років, щодо яких розраховують оцінки показників економічної активності, зайнятості та безробіття.
Економічно неактивне населення - частина працездатного населення, яке не має і не шукає роботи через зайнятість у домашньому господарстві, тимчасову втрату працездатності, навчання, службу в збройних силах тощо. До економічно пасивного населення належать монахи та люди, які живуть за рахунок доброти й легковірності інших осіб (жебраки, ворожки тощо).
Рівень економічної активності - визначають як відношення (у відсотках) кількості економічно активного населення віком 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення відповідної соціально-демографічної групи.
Враховуючи соціально-економічну сутність, демографічну ситуацію в країні, Закон України «Про зайнятість населення» відносить до зайнятих такі категорії наслення:
- працюючих по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні я за кордоном;
- громадян, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, членів кооперативів, фермерів та членів їх сімей, що беруть участь у виробництві.
- обраних, призначених або затверджених на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об’єднаннях;
- громадян, які проходять службу в збройних силах України, службі безпеки, прикордонних військах, військах внутрішньої та конвойної охорони, органах внутрішніх справ, в інших військових формуваннях України, альтернативну (невійськову) службу;
- осіб, які проходять професійну підготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва та навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; - працюючих громадян інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов’язані із забезпеченням посольств і місій.
До зайнятих також відносяться громадяни, які зайняті такою суспільно корисною працею як догляд за дітьми і хворими та ведення домогосподарста.
Відповідно на підставі цього Закону до незайнятого населення в Україні відносяться : працездатні особи працездатного віку, які не мають постійної або тимчасової роботи, не шукають роботу, не зареєстровані в державній службі зайнятості і мають дохід за межами трудової діяльності. Тимчасово незайняте населення — це працездатні особи працездатного віку, які не мають підходящої роботи, звернулися до державної служби зайнятості і зареєстровані в ній як шукаючі роботу.
Розглянемо динаміку зміни економічної активності населення у Полтавські області за таблицею 2.
Таблиця 2
Динаміка співвідношення коефіцієнта економічної активності населення Потавської обл. до середнього по Україні протягом 2010-2014 рр.
№ п/п
Показники
Значення показників
2010
2011
2012
2013
2014
11.
Коефіцієнт економічної активності населення в Полтавській обл,%
63,4
64,7
64,8
64,7
62,9
22.
Коефіцієнт економічної активності населення в Україні, %
63,7
64,3
64,6
65
62,4
33.
Співвідношення коефіцієнта економічної активності населення Потавської обл. до середнього по Україні, %
99,5
100,6
100,3
99,5
100,8
44.
Абсолютне відхилення %-х п.
- базисне
-
1,1
0,8
0
1,3
- ланцюгове
-
1,1
0,3
-0,8
1,3
Рис. 2 Динаміка співвідношення коефіцієнта економічної активності населення Полтавської обл. до середнього по Україні протягом 2010-2014 рр.
Висновок:
Здійснивши аналіз динаміки співвідношення коефіцієнта економічної активності населення Полтавської обл. до середнього по Україні протягом 2010-2014 рр., встановлено, що аналізований показник з 99,5% в 2010р. зріс до 100,8 % в 2014р.
Характеризуючи базисні абсолютні відхилення чисельності зайнятого населення помітно, що тенденція аналізованого показника є спадною у 2010 р. та 2013р.р. З 2010 р. відбувається ріст показників, що зумовлене виходом з кризи 2009р. Характеризуючи ланцюгові абсолютні відхилення чисельності зайнятого населення помітно, що найменше зростання аналізованого показника відбулося у 2013р. ,а найбільше зростання у 2011р. Це може бути зумовлено тим що проводилась активна політика щодо сприяння спрямованих на попередження масового безробіття, створення нових додаткових робочих місць, соціальний захист найбільш вразливих верств населення.
(Додаток 3)
Завдання №3. Безробіття.
Безробіття — це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи й заробітку.
Безробітні - у визначенні Міжнародної організації праці (МОП) — особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), що одночасно задовольняють трьом умовам:
Види безробіття:
Циклічне безробіття - виникає внаслідок коливань економіки. У фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.
Природнє безробіття - відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон'юнктури. Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття. Це та група безробітних, які не можуть знайти роботу в зв'язку з кваліфікацією, віком, станом здоров'я, місцем проживання або недостатнім бажанням до праці.
Фрикційне безробіття - виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці, професій. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.
Структурне безробіття — виникає в результаті зміни структури економіки, викликане науково-технічним прогресом і зміною структури потрібних кадрів.
Рівень безробіття - розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Значний недолік такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним низька або де-факто відсутня, багато осіб не реєструються як безробітні на біржі праці.
Безробіття понад природнє, тобто циклічне, спричиняє економічні втрати. Артур Оукен на прикладі США математично виразив зв'язок між рівнем безробіття і відставанням обсягу ВВП. Він сформулював закон, згідно з яким країна втрачає 2-3% фактичного ВВП відносно потенційного ВВП, коли фактичний рівень безробіття збільшується на 1% порівняно з його природним рівнем:
де — фактичний ВВП, — потенційний ВВП, , — фактичний рівень безробіття, — природний рівень безробіття, — емпіричний коефіцієнт чутливості ВВП до змін циклічного безробіття (коефіцієнт Оукена).
Розглянемо динаміку чисельності безробітного населення Полтавської області. Результати наведено в таблиці 3.
Таблиця 3
Динаміка співвідношення рівня безробіття в Полтавській області до середнього по Україні протягом 2010-2014 рр.
№ п/п
Показники
Значення показників
2010
2011
2012
2013
2014
11.
Рівень безробіття в Полтавській обл., %
9,7
9,2
8,6
8,2
9,3
22.
Рівень безробіття в середньому по Україні, %
8,1
7,9
7,5
7,2
11,5
33.
Співвідношення рівня безробіття в Полтавській області до середнього по Україні, %
119,8
116,5
114,7
113,9
80,9
44.
Абсолютне відхилення %-х п.
- базисне
-3,3
-5,1
-5,9
-38,9
- ланцюгове
-3,3
-1,8
-0,8
-33
Рис. 3 Динаміка рівня безробіття населення Полтавської обл. до середнього по Україні протягом 2010-2014 рр.
Висновок:
Здійснивши аналіз динаміки рівня зареєстрованого безробіття Полтавської області протягом 2010-2014 р, виявлено, що коефіцієнт рівня безробіття до 2013 р. в Полтавській області до середнього по Україні перевищує 100%, що свідчить про негативні сторони функціонування економіки аналізованого регіону. Показник має спадний характер. Вже у 2014 рівень безробіття у Полтавській області порівняно загалом з Україною різко зменшився. Проте в цілому показник був доастатньо високим .Це зумовлено нестабільною економічною і політичною ситуацією в країні, мілітаризацією економіки, значними військовими витратами, зменшенням рівня соціального захисту.
(Додаток 4)
Завдання №4. Кон'юнктура ринку праці.
Політика зайнятості — сукупність заходів прямого і непрямого впливу на соціально-економічний розвиток суспільства загалом і кожного з його членів зокрема. Вона має декілька рівнів: державний, регіональний і локальний.
Активна політика зайнятості — це сукупність правових, організаційних і економічних заходів, які проводить держава з ціллю зниження рівня безробіття. Вона передбачає заходи з профілактики звільнення, навчання і підвищення кваліфікації, активний пошук і підбір робочих місць, фінансування створення нових робочих місць.
Пасивна політика зайнятості - передбачає виплату допомоги безробітним і надання простих послуг щодо підбору робочих місць через державну службу зайнятості. Така політика може себе виправдати лише при високій гнучкості ринку праці в цілому.
Для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних соціальних гарантій у сфері зайнятості в Україні створена в 1991 р. державна служба зайнятості. Вона виконує такі функції:
аналізує і прогнозує попит і пропозицію на робочу силу та інформує населення, державні органи управління про стан ринку праці;
консультує громадян, власників підприємств, установ і організацій про можливість одержання роботи і забезпечення робочою силою, вимоги до професії та з інших питань;
веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування;
надає допомогу громадянам у підборі бажаної роботи та власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі працівників;
організовує за необхідністю професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших закладів освіти, що здійснюють підготовку і перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвитку і визначенні змісту курсів навчання і перенавчання;
надає послуги з працевлаштування та. професійної орієнтації працівникам, що вивільняються, і незайнятому населенню;
реєструє безробітних і,- надає їм у межах своєї компетенції допомогу, в тому числі грошову;
бере участь у підготовці перспективних та поточних державних і територіальних програм зайнятості, заходів із соціального захисту різних груп населення від безробіття.
Розглянемо динаміку навантаження на ринку праці у Полтавській області. Результати наведено в таблиці 4.
Таблиця 4
Динаміка співвідношення коефіцієнта навантаження на ринку праці в Полтавській області до середнього по Україні протягом 2010-2014 рр.
№ п/п
Показники
Значення показників
2010
2011
2012
2013
2014
11.
Коефіцієнт навантаження на ринку праці в Полтавській обл., ос/роб. Місце
20
10
11
10
18
22.
Коефіцієнт навантаження на ринку праці в середньому по Україні, ос/роб. Місце
9
8
11
10
14
33.
Співвідношення коефіцієнта навантаження на ринку праці в Полтавській області до середнього по Україні, %
222,2
125
100
100
128,6
44.
Абсолютне відхилення %-х п.
- базисне
-
-97,2
-122,2
-122,2
-93,6
- ланцюгове
-
-97,2
-25
0
28,6
Рис.4 Динаміка співвідношення коефіцієнта навантаження на ринку праці в Полтавській області до середнього по Україні протягом 2010-2014 рр.
Висновок:
Аналізуючи динаміку коефіцієнта навантаження на ринку праці Полтавської області протягом 2010-2014 років, ми спостерігаємо, що коефіцієнт навантаження на ринку праці протягом 2010 до 2012 років зменшувався: 2010-2011 різко на 97,2 відсоткових пунктів ( вихід з кризи 2008-2009р. почав стабілізувати дану проблему) ; 2011-2012- на 25. Протягом 2012 та 2013 рр. спостерігається стабільність навантаження на ринку праці, до того ж показник тотожний загальнодержавному. У 2014 р. знову ж підвищився рівень навантаження на одне вільне робоче місце. Нерівномірність піднесень і спадів коефіцієнта означає, що в різні періоди часу була невідповідність між кількості бажаючих працювати та відповідній їм кількості вакансій.
(Додаток 5)
Завдання №5. Індекс споживчих цін.
Інфляція - це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги. Є різні погляди на природу і причини інфляції, але переважають два напрями:
перший розглядає інфляцію як суто грошове явище, спричинене порушенням законів грошового обігу;
другий - як макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорцій суспільного відтворення, і насамперед між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією товарів.
Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:
- порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом! пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;
- значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами;
- надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;
- мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовироб-ництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;
- збільшення податкового тягаря на товаровиробників;
- випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці.
Інфляція попиту - це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Спричинити її може в основному збільшення державних замовлень (наприклад, військових), попиту підприємців на засоби виробництва в умовах повної зайнятості й майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання купівельної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) в результаті, наприклад" узгоджених дій профспілок. Усе це спричиняє утворення надлишку грошей порівняно з кількістю товарів, призводить до підвищення цін.
Інфляція пропозиції (витрат) - це зростання цін внаслідок підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції.Причинами збільшення витрат можуть бути зростання цін на сировину, енергоносії, підвищення заробітної плати, оліго-полістична політика ціноутворення, економічна і фінансова політика держави і т. ін.
Розглянемо динаміку ІСЦ Полтавської області. Результати наведено в таблиці 5.
Таблиця 5
Динаміка співвідношення ІСЦ в Полтавській області до ІСЦ в Україні протягом 2009-2013 рр.
№ п/п
Показники
Значення показників
2010
2011
2012
2013
2014
Продовження таблиці 5
11.
ІСЦ в Полтавській обл., %
109,2
107,6
99,7
98,9
111,3
22.
ІСЦ в Україні, %
109,4
108,0
100,6
99,7
112,1
33.
Співвідношення ІСЦ в Полтавській області до ІСЦ в Україні, %
99,8
99,6
99,1
99,1
99,3
44.
Абсолютне відхилення %-х п.
- базисне
-0,2
-0,7
-0,7
-0,5
- ланцюгове
-0,2
-0,5
0
0,2
Рис.5 Динаміка співвідношення ІСЦ в Полтавській Одеській області до ІСЦ в Україні протягом 2010-2014 р.
Висновок:
Здійснивши аналіз динаміки індексу споживчих цін Полтавської області протягом 2010-2014 років, спостерігається спадна динаміка протягом 2010-2012, у 2012-2013 рр. показник стабільний. Аналізуючи базисні та ланцюгові абсолютні відхилення, видно, що майже впродовж всього аналізованого періоду вони були від’ємними, що свідчить про тенденцію спаду індексу споживчих цін. Тобто можна сказати що прожитковий мінімум з кожним роком ставав меншим. У 2014 році він підвищився на 0,2 відсоткові пунки , порівняно з попереднім роком.
(Додаток 6)
Завдання №6. Інвестиції
Інвестиції — видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал.
Форми інвестицій:
За об'єктами вкладень розрізняють реальні та фінансові інвестиції. Під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи: як матеріальні, так і нематеріальні (інноваційні інвестиції). Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у різні фінансові активи, серед яких найзначнішу частку посідають вкладення у цінні папери.
За характером участі в інвестуванні розрізняють прямі і непрямі інвестиції. Під прямими інвестиціями розуміється безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування. Під непрямими інвестиціями розуміється інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).
За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні.
За регіональною ознакою розрізняють внутрішньодержавні та закордонні інвестиції.
Згідно з кейнсіанською теорією безробіття причиною безробіття є недостатній попит на товари. Це зумовлено схильністю людей до заощадження і недостатніми стимулами до інвестицій. Ліквідувати безробіття, на думку кейнсіанців, можна, стимулюючи попит та інвестиції держави. Особлива роль у цьому (зростанні інвестицій) відводиться зниженню позичкового відсотка. Засобом боротьби з безробіттям Дж. Кейнс вважав збільшення інвестицій на розширення громадських робіт і навіть на військові витрати. Кейнс та його послідовники визнають, що безробіття є закономірним явищем для капіталізму епохи вільної конкуренції. Сучасна держава повинна боротися з цим негативним явищем.
Марксистська теорія трактує безробіття як закономірність розвитку капіталістичного способу виробництва, насамперед законів конкурентної боротьби, що змушують капіталістів збільшувати інвестиції, вдосконалювати техніку. А це призводить до збільшення витрат на засоби виробництва порівняно до витрат на робочу силу. Таким чином збільшується органічна будова капіталу і зростає безробіття. Це явище також пов'язане з циклічним розвитком економіки, з процесом нагромадження капіталу. Воно отримало назву всезагального закону капіталістичного нагромадження.
Розглянемо динаміку інвестиційного наповнення в Полтавській області. Результати наведено в таблиці 6.
Таблиця 6
Динаміка інвестиційного наповнення в Полтавській області протягом 2010-2014 рр.
№ п/п
Показники
Значення показників
2010
2011
2012
2013
2014
11.
Обсяг капітальних інвестицій на одну особу у Полтавській обл., грн
4233
5329,6
6975,8
6553,2
6106,2
22.
Обсяг інвестицій в Україні, грн
4137,9
5709,6
6467,1
5908,9
5122,9
33.
Співвідношення ІСЦ в Полтавській області до ІСЦ в Україні
102,3
93,3
107,9
110,9
119,2
44.
Абсолютне відхилення %-х п.
- базисне
-
-9
5,6
8,6
16,9
- ланцюгове
-
-9
14,6
3
8,3
Рис.6 Динаміка співідношення ІСЦ в Полтавській області до ІСЦ в Україн протягом 2010-2014 рр.
Висновок:
Проаналізувавши динаміку інвестиційної місткості валового регіонального продукту Львівської області протягом 2010-2014 років, помітно нерівномірну динаміку співідношення ІСЦ. Аналізуючи абсолютні відхилення базисні помітно, що тенденція є спадною у 2010-2011 роках, і зростаючою у 2012-2014рр. Характеризуючи абсолютні відхилення інвестиційної місткості валового регіонального продукту помітно, що найбільший спад відбувся у 2011 рр., (зменшення на 9 відсоткових пунктів ), а найбільше зростання у 2013 році. Найвищий показник спостерігається у 2014 р. Для Полтавської області ,яка має відносно високий потенціал і не завжди його використовує, щоб покращити інвестиційну місткість потрібно збільшити обсяг інвестиції в основний капітал завдяки залучені іноземних інвесторів.
(Додаток 7)
Завдання 7. Зовнішньоекономічна діяльність
Зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на відносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Економічні перетворення, які відбуваються в Україні, мають на меті поступову інтеграцію українських підприємств до системи міжнародних економічних зв'язків, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні - з другого.Значимість таких зв'язків у розвитку країн, у тому числі й України, постійно зростає. Історичний розвиток ряду країн підтверджує позитивний вплив і вигідність розширення участі кожної з них у міжнародному поділі праці та у різноманітних формах міжнародних зв'язків.
Очевидним є той факт, що зовнішньоекономічна діяльність кожної країни є важливою умовою її економічного зростання. Особливо це актуально за сучасних умов, коли набувають інтенсивного розвитку процеси міжнародної економічної інтеграції, транснаціоналізації, міжнародного поділу праці, глобалізації світового господарства.
Зовнішньоекономічна діяльність сприяє розвитку перспективних напрямів експортного потенціалу; саме за рахунок зовнішньоекономічної діяльності наша країна вирішує проблему нестачі енергоносіїв, новітніх машин та устаткування, технологій, деяких товарів народного споживання.
Зовнішня торгівля України — діяльність суб'єктів господарської діяльності України та інших держав, яка має місце як на території України, так і за її межами і яка зводиться до посередництва між виробниками і споживачами по здійсненню угод купівлі-продажу товарів або послуг. Зовнішня торгівля України поділяється на експортну(вивізну) — рух товарів або послуг від українського виробника до іноземних споживачів, та імпортну (ввізну) — рух товарів/послуг від іноземного виробника до українських споживачів.
Експорт — вивіз із митної території країни за кордон товарів і послуг без зобов'язання їхнього зворотного повернення. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону, надання послуг та ін. До експорту відносяться також вивіз товарів для переробки їх в іншій країні, перевезення товарів транзитом через іншу країну, вивіз привезених з іншої країни товарів для продажу їх у третій країні (реекспорт) і ін.
Імпорт — ввезення товарів, послуг (іноді може вживатися щодо капіталу, знань, технологій)т Товари і послуги, що одна країна продає іншій для внутрішнього використання, обробки чи перепродажу.
Мито — непрямий податок, різновид митних платежів, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит.
Квотування — це встановлення державними органами відповідно до чинного законодавства, міжнародного права та різних міжнародних актів, угод обмежень щодо виробництва товарів, міжрегіональних товарних або фінансових операцій, експортно-імпортних поставок. Застосовується як засіб регулювання обсягів виробництва окремих видів товарів, а також регламентації зовнішньоекономічної діяльності. Також це встановлення певних розмірів (меж) змін вартості валют, цінних паперів на біржах.
Розрізняють квоти:
Квоти спеціальні
Квоти компенсаційні
Квоти антидемпінгові
Квоти на видобуток корисних копалин
Розглянемо динаміку частки експорту підприємствами Полтавської області у загальному обсязі експорту товарів державою протягом 2010-2014 років. Результати наведені в таблиці 7.
Таблиця 7
Динаміка обсягу експорту Полтавської області та України протягом 2010-2014 років
№ п/п
Показники
Значення показників
2010
2011
2012
2013
2014
11.
Обсяг експорту товарів в Полтавській області, млн.дол.США
2219,7
3356,3
3404,4
2654,6
2124,5
22.
Середній курс дол.США
7,94
7,97
7,99
7,99
11,97
33.
Обсяг експорту у Полтавській обл.,млн.грн
17624,4
26749,7
27201,2
21210,3
25499,8