Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Розробка автоматизованої системи для проведення розрахунків між клієнтами, які користуються послугами Internet, та Інтернет-провайдером
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Програмна Інженерія
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Дипломна робота
Предмет:
Алгоритмізація та програмування
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”
Івано-Франківська філія
Кафедра КНІВМЕ
Дипломна робота
на тему:
Розробка автоматизованої системи для проведення розрахунків між клієнтами, які користуються послугами Internet, та Інтернет-провайдером
Анотація
В даній роботі приділиться увага розробці автоматизованої системи, яка використоватимеся для проведення розрахунків між клієнтами, які користуються послугами Internet, та інтернет-провайдером.
Будуть відкриті основні переваги та можливі недоліки даної системи. Також йтиметься мова про роботу основних пунктів меню, та про задачі, які виконує даний програмний комплекс.
Приділиться увага на перелік програмного забезпечення, яке потрібне для стабільної роботи даної систем.
Annotation
In the given work it will be considered the robot of the automated system which is used for carrying out of calculations between clients who use Internet, and the Internet-provider. There will be open basic advantages and possible lacks of the given system. Also the basic items of the menu and a problem which are carried out with the given program complex will be considered. The list of the software, which necessary for stable work given systems will be considered.
Зміст
Список скорочень 4
ВСТУП 5
1. Аналіз існуючого програмного забезпечення, яке використовується для автоматизації системи по обліку Інтернет послуг. 6
2. Послуги Інтернет-провайдера. 18
3. Розробка бази даних прогамного комплексу. 28
3.1. Прийом інформації. 28
3.2. Тарифікація. 43
3.3. Інше по місячній обробці. 44
3.4. Ввід нестадартних послуг. 44
4. Розробка програмного забезпечення. 46
4.1. Реєстрація в програмі. 46
4.2. Робота з “Довідником угод”. 46
4.3. Закладка “Користувач”. 48
4.4. Закладка “Угода”. 49
4.5. Закладка “Сальдо”. 49
4.6. Пункт “Довідники”. 51
4.7. Оборотна відомість 51
4.8. Довідка про доходи. 52
4.9. Друк оплат. 53
5. Особливості використання програмного комплексу. 54
6.Охорона праці. 56
Висновки 67
Список використаної літератури 68
Список скорочень
Network Basic Input Output System – Мережева операційна система вводу-виводу
Internet-work Packet Exchange - Міжмережевий обмін пакетами
Digital Subscriber Line - цифрова абонентська лiнiя
Integrated Service Digital Network - цифровий абонентський доступ
ВСТУП
Сучасний світ неможливо уявити без комп’ютерної техніки, так само як важко його уявити без всесвітньої мережі Internet, яка є джерелом отримання інформації. Варто визнати що комп’ютер, який ізольований від WWW-мережі має обмеженну функціональність. Від відрізаний від великої кількості інформації, яка розміщенна на віддаленних серверах, а отже користувач не може скористатися цією інформацією також.
Для цього була й створена Internet мережа. Тому все більше і більше людей користуються можливостями всесвітнього павутиння.
Але, як зрозуміло користування www не є безплатне, тому виникли такі два класи на ринку надання послуг Internet, як провайдер та користувач, перший надає послуги інший ними користується.
Для проведення тарифікації за наданні послуги провайдерами створюються автоматизовані програмні комплекси для швидкого й правельного тарифікування за надані послуги. Головне щоб між цими категоріями ніколи не виникали протиріччя. Тому програмні комплекси повинні працювати без збоїв, а провайдер повинен надавати постійну й чітку інформацією, якою цікавиться користувач.
В даній бакалаврській роботі проаналізована робота одного з таких комплексів, який використовується провайдером для проведення комплексних розрахунків з клієнтами.
1. Аналіз існуючого програмного забезпечення, яке використовується для автоматизації системи по обліку Інтернет послуг.
Автоматизована система розрахунків за надані послуги Інтернет (надалі Програма), написана з використанням клієнт-серверних технології (INTERBASE-сервер версії 5.6). Віконий формат програми дозволяє швидкий перхід від вікна до вікна, що полегшує роботу оператора по веденню Інтернет послуг.
Для нормальної роботи автоматизованої системи розрахунків за надані послуги Інтернет (АСРНПІ) потрібно забезпечити нормальну роботу мережі, так як розрахунки веде не один оператор і не на одному ПК, тому для нормальної роботи використовується мережева операційна система
Мережева операційна система необхідна для управління потоками повідомлень між робочими станціями і серверами. Вона може дозволити любій рабочій станції працювати з разделяємим мережевим диском чи принтером, які фізично не підключені до цієї станції.
В деяких комп’ютерних мережах є виділенний автономний комп’ютер, який виконує функції тільки файлового сервера. Такі системи називаються ЛВС з файловим сервером. В других, малих ЛВС, рабоча станція може одночасно виконувати і функії файлового сервера. Це однорангові ЛВС.
Компоненти мережевої операційної системи на кожній рабочій станції і файловому сервері взаємодіють один з одним за допомогою мови, що називається протоколом. Одним із загальних протоколів є протокол фирми IBM NetBIOS (Network Basic Input
Output System – Мережева операційна система вводу-виводу). Другим поширеним протоколом є IPX (Internet-work Packet Exchange - Міжмережевий обмін пакетами) фірми Novell.
Нижче – список деяких мережевих операційних систем із вказівкою їх виробника:
Таб. 1. Список мережевих ОС
Операційна система
Виробник
Apple Talk
Apple
LANtastic
Artisoft
NetWare
Novell
NetWare Lite
Novell
Personal NetWare
Novell
NFS
Sun Microsystems
OS/2 LAN Manager
Microsoft
OS/2 LAN Server
IBM
Windows NT Advanced Server
Microsoft
POWERfusion
Performance Technology
POWERLan
Performance Technology
Vines
Ba
У в даному випадку для забезпечення нормальної роботи (АСРНПІ) використовується мережева ОС Windows NT Server 4.0.
ОС Windows NT Server 4.0. є 32-х розрядною операційною системою, але на відміну від LAN Server, NT Advanced Server може працювати і на платформах MIPS R4000 фірми Intel чи Alpha фірми DEC. Передбачена робота системи Advanced Server в симетричному мультипроцесорному (с кількома центральними процессорами) комп’ютерами. Додаткові обчислювальні потужності на файловому сервері можуть бути у використанні для прикладних програм типу клієнт/сервер.
В системі Advanced Server представляється захист даних рівня С2. Це означає:, що мережева ОС має захищену процедуру приєднання до ЛВС, захист пам’яті, облік і контроль доступу (власник разделяємих ресурсів має можливість визначити, хто в даний момент користується цими ресурсами). Що стосується надійності, то система Advanced Server використовує файлову систему, основану на транзакціях, вона дозволяє відмінити цілу серію зв’вязаних модифікацій файлів, якщо ця серія не була завершена успішно. Вона теж має засоби підтримки RAID 5 рівня ( Redundant Array of Inexpensive Disks - Надлишковий масив недорогих накопичувачів), можливість розпізнавання сигналів від джерела безперебійного живлення і програмне забезпечення для збереження даних на магнітній стрічці.
У даному випадку використовується мережева ОС Windows NT Advanced Server в яку об’єднані чотири ПК в мережу за допомогою сервера.
Це забезпечує нормальну роботу (АСРНПІ) і дає змогу декільком користувачам користуватися великою кількістю файлами, що знаходяться на сервері.
Протоколи TCP/IP широко застосовуються в усім світі для об'єднання комп'ютерів у мережу Internet. Архітектура протоколів TCP/IP призначена для об'єднаної мережі, що складає із з'єднаних один з одним шлюзами окремих різнорідних комп'ютерних подсетей. Ієрархію керування в TCP/IP - мережах звичайно представляють у вигляді пятиуровневой моделі, наведеної на малюнку.
Цей нижній рівень hardware описує те або інше середовище передачі даних.
На рівні network interface (мережний інтерфейс) лежить аппаратно-зависимое програмне забезпечення, що реалізує поширення інформації на тім або іншому відрізку середовища передачі даних. Відзначимо, що TCP/IP,споконвічно орієнтований на незалежність від середовища передачі, ніяких обмежень від себе на програмне забезпечення цих двох рівнів не накладає. Поняття “середовище передачі даних” й “програмне забезпечення мережного інтерфейсу” можуть на практиці мати різні по складності й функціональності наповнення -це можуть бути й просто модемне двухточечное ланку, і представляющая складну многоузловую комунікаційну структуру мережа Х.25 або Frame Relay.
Рівень internet (межсетевой) представлений протоколом IP. Його головне завдання - маршрутизація (вибір шляхи через безліч проміжних вузлів) при доставці інформації від вузла - відправника до вузла - адресата. Друге важливе завдання протоколу IP - приховання апаратно -програмних особливостей середовища передачі даних і надання вышележащим рівням єдиного інтерфейсу для доставки інформації. Досягає при цьому канальна незалежність і забезпечує многоплатформненное застосування додатків, що працюють над TCP/IP.
Протокол IP не забезпечує транспортну службу в тому розумінні, що не гарантує доставку пакетів, збереження порядку й цілісності потоку пакетів і не розрізняє логічні об'єкти (процеси), щопороджують потік інформації. Це завдання інших протоколів - TCP/IP й UDP, щоставляться до наступного transport(транспортного) рівню.TCP й UDP реалізують різні режими доставки даних.TCP, як говорять ,- протокол із установленням з'єднання. Це означає ,що два вузли , щозв'язуються за допомогою цього протоколу ,”домовляються” про те,що будуть обмінюватися потоком даних, і приймають деякі угоди про керування цим потоком. UDP (як й IP) є дейтаграммным протоколом, тобто таким, що кожен блок переданої інформації обробляється й поширюється від вузла до вузла не як частина деякого потоку, а як незалежна одиниця інформації - дейтаграмма.
Вище - на рівні application (прикладному) - лежать прикладні завдання, такі як обмін файлами, повідомленнями електронної пошти, термінальний доступ до вилучених серверів.
Кожному комп'ютеру в мережі Internet привласнюється IP - адреса, відповідно до того, до який IP - мережі він підключений.
Cтаршие біти 4 - х байтного IP - адреси визначають номер IP - мережі. частина, Що Залишилася, IP - адреси - номер вузла. Існують 5 класів IP - адрес, що відрізняються кількістю біт у мережному номері й номері вузла.
Адресний простір мережі Internet може бути розділене на непересічні підпростори - “ підсітки “, з кожної з яких можна працювати як зі звичайною мережею TCP/IP. Єдина IP - мережа організації можна будуватися як об'єднання подсетей. Стандарти TCP/IP визначають структуру IP - адрес. Для IP - адрес класу В перші два байти є номером мережі частина, Що Залишилася, IP - адреси може використатися як завгодно. Стандарти TCP/IP визначають кіл - у байт, що задають номер мережі.
Зручніше звертатися до комп'ютерів не по їхніх числових адресах , а по іменах (host name).Список цих імен зберігається в спеціальній базі даних Domian Name System (DNS). Наприклад, комп'ютеру по імені “ comsys.ntu - kpi.kiev.ua “ в DNS відповідає IP - адреса 194.44.197.195.
Коли ви хочете звернутися до ресурсів цього комп'ютера, Ви вказуєте або його ім'я, або IP - адреса.
Популярність TCP/IP й архітектури на шині PCI подвигла Apple на створення продукту, що має відношення відразу до двох названих категорій. Новий Power Macintosh 9500 оснащений процесором і високошвидкісною шиною PCI ,надаючи користувачам, що займається видавничою справою, створенням систем мультимедиа й розміщенням інформації в Internet , більше високу продуктивність .
Power Mac 9500 поставляється разом з новою версією MacOs, System 7.5.2 й Open Transport 1.0 , що заменили AppleTalk й MacTCP, завдяки чому , Macintosh одержує додаткові мережні й комунікаційні можливості й сумісність .
TCP/IP Internet продемонструвала свою здатність пристосовуватися практично до будь-якого засобу зв'язку.
Можна чекати швидкої реалізації бездротового TCP/IP - доступу. Уже через 1 -2 роки переносна обчислювальна техніка по своїх можливостях ні в чому не поступиться стаціонарної. Основними труднощами буде не стільки можливість здійснення IP - з'єднання ,скільки подолання мобільними користувачами проблем , пов'язаних з динамічної IP - конфігурацією.
На гребені лавинообразного росту інтересу до Internet TCP/IP проникнув у багато настільні ПК. Однак у відмінності від NetWare й AppleTalk , для TCP/IP кожен окремий хост необхідно додатково конфігурувати. Це завдання значно спрощується завдяки появі великої кількості мережних протоколів і систем, які дозволяють централізовано управляти TCP/IP .
Протоколи TCP/IP опираються не на широкомовлення для здійснення масштабованості , необхідної для поширення мережі на всю земну кулю . Комп'ютер , що використає TCP/IP , для нормальної роботи повинен знати деяких ключових компонентів - шлюзів і сервера імен . Для глобальної об'єднаної мережі важливі імена й адреси . У відмінності від популярних протоколів для ПК ,TCP/IP постачений схемами забезпечення унікальності IP - адрес і мережних імен . Процедура розпізнавання мережних за допомогою TCP/IP традиційно здійснюється за допомогою громіздкого перетворення імен NetBios в IP - адреси у файлі LMHOSTS , що звичайно створюється вручну в кожному вузлі.У загальному виді IP - адреса являє собою 4 розділених крапками десяткові числа , наприклад 128.66.12.1. Цей формат адреси називається крапкова десяткова нотація .IP - адреса ідентифікує мережа й конкретний комп'ютер у цій мережі . Число байтів , що визначають мережу й комп'ютер , варіюються залежно від класу адреси .
Адреси постів у мережі також повинні бути унікальними. Досягти цього можна 2 способами. В - перших, реєструвати адреси всіх хостів мережі централізовано. Цей спосіб найкраще використати при роботі в маленьких мережах, де мережний адміністратор може працювати з усіма наявними адресами , не боячись розірватися на частині . Якщо ж ви працюєте у великій мережі , то рекомендується скористатися другим способом . У цьому випадку локальному мережному адміністраторові надаються блоки адрес , і він потім визначає індивідуальну адресу хоста , вибираючи його із блоку . Блок адрес може бути як набором адрес хоста , так і формально певної підсіткою .
Як говорилося вище, підсітки використаються по адміністративних причинах , але не тільки . IP - мережі, які ідентифіковані в таблиці шляхів , як і будь-яка інша дійсна мережа . Це значить , що вони можуть бути використані маршрутизаторами для фізичного поділу мережі , щоб вирішувати технічні проблеми , такі як обхід обмеження на довжину кабелю або виділення небажаного шляху в окремий сегмент . Так що область їхнього застосування досить широка..
Щоб визначити меншу мережу усередині більшої, необхідно задати адресу підсітки й адреса хоста визначається маскою підсітки ( subnet mask ) . Маска підсітки - це бітовий шаблон, у якому биткам , використовуваним для адреси підсітки , привласнені значення 1 , а биткам , використовуваним для адреси хоста , - значення 0 .
Маски підсітки визначені тільки локально. Вони спеціально встановлені при конфігуруванні кожного хоста й на вилучені хосты не передаються . Отже , маска підсітки застосовна тільки до адрес локальної мережі й нормально працює тільки в тому випадку , якщо використається в кожній системі такої мережі . Коли хост одержує унікальний IP - адреса , вона повинен одержати й унікальне ім'я . Вибір імені хоста - це на хвилююче питання . Для забезпечення унікальності імен хостов використаються ті ж способи , що й для IP - адрес . Якщо хост звертається лише до хостам вашої локальної мережі , то досить зробити його ім'я унікальним тільки в межах даної мережі . Але якщо він обмінюється інформацією з усім миром , те його ім'я повинне бути неповторним в усім світі .
Гарантія унікальності - це справа служби реєстрації в InterNIC . Вона привласнює глобально унікальне ім'я домена кожному, хто правильно його зажадає . Цей процес дуже схожий на присвоєння номера мережі . Як й IP - адреси , імена хостів також діляться на частині, які визначають і конкретний хост у ньому. Імена записуються від часткового до загального, у вигляді серії розділених крапками слів й абревіатур . Вони починаються з імені комп'ютера , далі послідовно вказуються імена локальних доменів аж до імені домена , певного службою NIC ,і закінчується ім'ям домена вищого рівня . Щоб пояснити цю структуру, розглянемо приклад .
Допустимо, у домені nuts.com* є комп'ютер з ім'ям penaut . У домені nuts.com ви можете використати коротке ім'я penaut ,але користувачі з іншої сторони земної кулі повинні звертатися до нього тільки по імені penaut.nuts.com .Унікальність имениnuts.com гарантує служба InterNIC ,а унікальність імен penaut усередині nuts.com - адміністратор локального домена. У невеликих мережах звичайно використають одну базу даних імен , що контролюється адміністратором . Домены більших мереж підрозділяються на поддомены , і відповідальність за визначення імен усередині поддомена покладає на адміністратора поддомена . Як тільки NIC призначить організації ім'я домена , ця організація одержить право утворювати поддомены без ведена NIC .
Усередині домена nuts.com можна організувати під домен sales.nuts.com і покласти відповідальність за цей під домен на Тайлера Мак - Кефферти з відділу збуту. Він буде привласнювати імена хостам у своєму поддомені , одне з яких може бути peanut . Хост із таким ім'ям не буде конфліктувати із описаним вище хостом peanut , оскільки його повне ім'я peanut.sales.nuts.com.
Служба імен.
Кожен домен і поддомен обслуговується сервером імен ( name server) . Сервер імен бере ім'я хоста й перетворює його в IP - адреса для використання програмами TCP/IP . Якщо ваше мережа з'єднана з Internet , вам доведеться скористатися DNS , і ви буде стосуватися всі, про що говорилося вище. Поки ваша система працює в невеликій ізольованій мережі , IP адреси іменам хостів можна привласнювати за допомогою таблиці хостів . Таблиця хостов - це файл імен хостів й адрес , що зчитується безпосередньо в ПК . Системний адміністратор повинен постійно обновляти цю таблицю .
TCP/IP не може обійтися без маршрутизації . Щоб досягти вилученого місця призначення, ваш комп'ютер повинен знати туди правильний шлях. Ці шляхи визначаються маршрутами , зазначеними в таблиці місць призначення , для досягнення яких використаються шлюзи . Для приміщення маршрутів у цю таблицю звичайно застосовуються 2 методи : статистична маршрутизація й динамічна . 1 - ая здійснюється мережним адміністратором , а динамічна - самою системою через протоколи маршрутизації . У ПК найчастіше використають статистичну маршрутизацію, єдиний статистичний маршрут за замовчуванням ( default route ) , що вказує на маршрутизатор , що переправляє всі дані для ПК .
Настроювання маршрутизації для DOS відрізняється від настроювання маршрутизації для UNIX - систем , оскільки DOS не ставиться до числа багатозадачних ОС . З - за відсутності багатозадачності протокол маршрутизації не може бути запущений як фоновий процес . Це одна із причин того , чому ПК частіше використають статистичну маршрутизацію . Крім того , багато реалізацій TCP/IP для ПК дозволяють увести тільки один статистичний маршрут . Системний адміністратор UNIX може запустити протокол маршрутизації й дозволити маршрутизатору створити таблицю маршрутів на своїй машині. Конфігурація ПК може бути різної . ПК дозволяє ввести тільки один маршрут , навіть якщо їх насправді два . Якщо ж дані необхідно передати через інший маршрутизатор, це буде виконано за допомогою протоколу ICMP . У цьому випадку виберіть за замовчуванням шлюз , що використається найбільше часто , і він буде сам виправляти маршрут, тобто при необхідності пересилати дані по іншому маршруті . У цьому випадку за замовчуванням варто задавати той шлюз , що використається найбільше часто , а не той , через який проходить найбільше маршрутів.
Різні мережі, які становлять глобальну мережу, зв'язані за допомогою машинних шлюзів. Шлюз - це машина, що пов'язана із двома або більше мережами. Це дозволяє прокласти маршрут для дейтаграмми з однієї мережі в іншу. Шлюзи маршрутизують децтаграми, ґрунтуючись на мережі-приймачі, а не на індивідуальній машині даної мережі. Це спрощує схеми маршрутів. Шлюзи розподіляють, яка наступна мережа буде одержувачем даної дейтаграмми. Якщо машина одержувач даної дейтаграммы перебуває в тій же мережі, то дейтаграмма може бути послана прямо в цю машину. У противному випадку вона передається від шлюзу до шлюзу, поки не досягне мережі одержувача.
Ще один конфігураційний параметр TCP/IP - це широкомовна адреса . Їм називають спеціальною, використовуваною системою для спілкування з усіма комп'ютерами локальної мережі одночасно. Стандартна широкомовна адреса - це IP - адреса , у якому всі біти номера хоста мають значення 1.
Вибір програмного пакета TCP/IP аналогічний вибору мережної карти й заснований на аналізі співвідношення ефективність/вартість. Підтримка з боку постачальника й легкість конфігурування також має велике значення , але на вибір програм впливають деякі додаткові фактори . 1 - ціна . Ніхто не розкидається безкоштовними апаратними засобами , але безкоштовні пакети програм існують . Сама більша небезпека безкоштовних програм криється в тім , що в потрібний момент для них може не виявитися необхідної технічної підтримки . Мережне програмне забезпечення повинне відповідати вашим вимогам , тобто мати такі специфічні особливості, які відповідають вимогам мережних служб й які правильно розуміють користувачі . У програмному забезпеченні TCP/IP для DOS при роботі з мережею використаються ті ж команди , що й у програмному забезпеченні для UNIX , так що велика документація TCP/IP, написана для UNIX , може бути корисна користувачам ПК.
2. Послуги Інтернет-провайдера.
Доступ до Internet можна отримати встановивши зв’язок з провайдером послуг Internet (Internet Service Provider). Провайдер виступає в якостi посередника (провiдника) Internet, забезпечуючи пiдключення користувачiв до Internet через маршрутизатор Internet. Користувач пiдключається до маршрутизатора провайдера за допомогою телефона або видiленої лiнiї.
Бiльшiсть провайдерiв є прямими провайдерами. Для таких провайдерiв надання доступу в Internet є основним видом їх дiяльностi. Їм сплачують разовий вступний внесок плюс пiдписну плату. Вони переважно надають користувачам все програмне забезпечення, необхiдне для пiдключення. Додатковi послуги, що надаються провайдерами можуть iстотно вiдрiзнятися. Однi провайдери надають тiльки можливiсть доступу до Internet без будь-яких додаткових можливостей. Iншi - можуть здавати в оренду мiсце для особистого Web–сервера, запропонувати можливiсть постiйного пiдключення або допомогти в оформленнi i веденнi Web–сервера.
В залежностi вiд способу застосування iснує кiлька способiв пiдключення до мережi Internet.
Переписка i електронна пошта – найпростiша форма застосування Internet. Пiдключення, що дозволяє переписуватися та користуватися електронною поштою, є найпростiшим по установцi i найдешевшим в експлуатацiї.
Доменний доступ – з провайдером заключається договiр про можливiсть безпосереднього доступу до Internet, за який вноситься мiсячна або рiчна плата. Подiбний вид доступу найчастiше використовується в органiзацiях, якi використовують ресурси Internet для отримання загальної iнформацiї, проведення iнтерактивних дослiджень або придбання товарiв та послуг.
Клiєнтський доступ використовується для запуску Internet-приложень на робочих станцiях (наприклад, програмне забезпечення для торгiвлi акцiями, яке зв’язується з брокерськими конторами або комунiкацiйною програмою, яка проводить конференцiю в режимi реального часу). Подiбнi приложення самостiйно встановлюють пiдключення до Internet пiд час запуску i вiдключаються в момент завершення роботи.
Постiйний прямий доступ до Internet використовується компанiями, що iнтенсивно пропонують свої товари та послуги через Internet; в якостi прикладу можна навести аiвакомпанiю з можливiстю бронювання квиткiв через Internet. Подiбний вид доступу є найдорожчим i його установка та супровiд вимагає додаткових послуг зi сторони провайдера.
Для забезпечення обмiну повiдомленнями, доменного або клiєнтського доступу достатньо лише комутованого доступу (dial-up access) до провайдера; це означає, що Ви встановлюєте зв’язок, використовуючи стандартнi телефоннi лiнiї або ISDN-лiнiї, якi бiльш швидко працюють, але коштують дорожче.
Вирiшивши, як Ви збираєтесь використовувати Internet, слiд визначити, яку кiлькiсть ресурсiв своєї мережi Ви можете видiлити для доступу в Internet. Доступ в Internet можна надати або всiм, або кiльком користувачам мережi. Якщо приймається рiшення надати доступ тiльки кiльком користувачам, тодi зручнiше буде настроїти робочi станцiї таких користувачiв окремо; тобто встановити на таких станцiях модем та пiдтримку протоколу TCP/IP, пiсля чого такi користувачi зможуть самостiйно зв’язуватися з провайдером. Впровадження такого рiшення не займе багато часу, такий доступ легко супроводжувати i, крiм того, Вам не знадобиться настроювати всю мережу для пiдтримки протоколу TCP/IP.
Однак, якщо Ви захочете надати доступ до Internet всiм своїм користувачам, то пiдтримку протоколу TCP/IP слiд буде встановлювати по
всiй мережi. В такому випадку замiсть установки зв’язку за допомогою модему, доцiльно використати комутуючий маршрутизатор, який є вдосконаленою формою модема, призначеною для використання в мережах.
Розвиток сегменту мережi Iнтернет розпочався в Тернопільській філії ВАТ Укртелеком в 2000 роцi. На цей час вузли доступу до мережi Iнтернет iснують в місті Тернополі та 6 районних центрах. Вузли доступу до мережi Iнтернет мають пiдключення до центрального вузла Iнтернет Укртелекому в м. Київ, який з'єднаний з використанням ємностi волоконно-оптичних лiнiй зв'язку з закордонними вузлами США, Великобританiї, Iталiї, Норвегiї, Росiї, Угорщини, Арменiї. Ємнiсть зовнiшнiх з'єднань мережi Iнтернет Укртелекому на 01.01.02 становить бiльш 60 Мбiт/с.
Укртелеком надає послуги доступу до свiтової мережi Iнтернет кiнцевим, корпоративним споживачам та провайдерам послуг Iнтернет.
Постiйне IP з'єднання по видiленiй лiнiї — абонент пiдключається до вузлу доступу до мережi Iнтернет Укртелекому по фiзичнiй 2-х, 4-х проводнiй лiнiї, каналу ТЧ або цифровому каналу nx64kb, при цьому вiн отримує послугу доступу до ресурсiв Iнтернет в режимi on-line цiлодобово. Для кожного клiєнта на вузлi доступу конфiнгуруються параметри маршрутизацiї трафiку.
При постiйному IP-з'єднаннi по видiленiй лiнiї абонент пiдключається до вузлу доступу до мережi Iнтернет Укртелекому по фiзичнiй 2-х, 4-х проводнiй лiнiї, каналу ТЧ або цифровому каналу nx64kb, при цьому вiн отримує послугу доступу до ресурсiв Iнтернет в режимi on-line на швидкостi вiд 9,6 до 2048 кбiт/с без обмеження часу цiлодобово. Для кожного клiєнта на вузлi доступу конфiнгуруються параметри маршрутизацiї трафiку.
Доступ по комутованiй лiнiї— абонент пiдключається до вузла доступу до мережi Iнтернет Укртелекому, використовуючи телефонну мережу загального користування (ТфМЗК), при цьому вiн отримує послугу доступу до ресурсiв Iнтернет в режимi on-line. Оплата стягується за час з'єднання.
При доступi до глобальної мережi Iнтернет по комутованим лiнiям зв'язку абонент пiдключається до вузлу доступу до мережi Iнтернет Укртелекому, використовуючи телефонну мережу загального користування (ТфМЗК) або мережу ISDN, при цьому вiн отримує послугу доступу до ресурсiв Iнтернет в режимi on-line. Оплата стягується за час з'єднання.
Електронна пошта— абонент отримує адресу електронної пошти та поштову скриньку, при цьому для абонента резервується дисковий простiр для поштової скриньки на поштовому серверi Укртелекому, обсяг необхiдного дискового простору замовляється абонентом.
4 Ви можете створити одну або кiлька поштових скриньок на поштовому серверi Укртелекому, розмiр яких визначається за Вашим бажанням, а також змiнювати дисковий простiр, завчасно попередивши про це обслуговуючий персонал на початку мiсяця. З'єднання з поштовим сервером може бути органiзовано за протоколами POP3, POP2, IMAP, UUCP. Ви можете замовити переадресацiю пошти, що надходить на Вашу поштову скриньку, на будь-яку iншу поштову скриньку.
Пiдтримка первинного та вторинного DNS 5 — необхiдною умовою для забезпечення функцiонування Iнтернет є надiйна робота серверiв доменних iмен, якi виконують функцiї посередникiв мiж фiзичними адресами та iменами ресурсiв Iнтернет. При цьому на серверi доменних iмен Укртелекому розмiщується первинний сервер доменних iмен клiєнта, через який проходять всi запити клiєнта, або вторинний сервер доменних iмен клiєнта, через який проходять запити клiєнта при вiдмовi чи перевантаженнi його первинного сервера.
Необхідною умовою для забезпечення функціонування Інтернет є надійна робота серверів доменних імен, які виконують функції посередників між фізичними адресами та іменами ресурсів Інтернет. Укртелеком надає послуги розміщення первинних та вторинних систем доменних імен клієнтів на своєму сервері доменних імен.
Ви можете зареєструвати власний первинний та вторинний DNS (при цьому Ваша електронна адреса не буде містити адресу провайдера); зареєструвати структуру підприємства будь-якої складності, без проблем зареєструвати власний WWW або FTP-сервер, маючи власний DNS.
Маршрутизацiя додаткових мереж та автономних систем— при пiдключеннi до вузла доступу до мережi Iнтернет Укртелекому абонентiв/провайдерiв Iнтернет з власними мережами чи автономними системами вузлом Iнтернет Укртелекому органiзується маршрутизацiя цих мереж чи автономних систем для доступу до свiтової мережi Iнтернет.
Маршрутизація додаткових мереж та автономних систем - при підключенні до вузлу доступу до мережі Інтернет Укртелекому абонентів/провайдерів Інтернет з власними мережами чи автономними системами вузлом Інтернет Укртелекому організується маршрутизація цих мереж чи автономних систем для доступу до світової мережі Інтернет. Ці послуги надаються Інтернет-провайдерам для забезпечення їх клієнтам доступу до Інтернет через зовнішні канали провайдера з використанням технічних ресурсів Укртелекому. При цьому, за доступ до Інтернет клієнт розраховується безпосередньо з провайдером, а провайдер, в свою чергу, розраховується з Укртелекомом за використання його технічних ресурсів.
Телеконференцiї— абонент отримує доступ до серверу телеконференцiй Укртелекому, при цьому вiн має можливiсть пiдписуватись на групи новин за рiзноманiтними спрямуваннями (за бажанням) та приймати участь в роботi цих груп (читати повiдомлення та надсилати повiдомлення в цi групи).
Укртелеком надає послугу доступу до свого серверу телеконференцій, що дозволяє клієнтові за власним бажанням регулярно отримувати групи новин за різноманітним спрямуванням та надсилати власні повідомлення в ці групи новин.
Вiртуальний FTP-сервер 8 — на FTP серверi Укртелекому створюється FTP-сервер абонента та видiляється дисковий простiр для нього. Цей сервер анонсується в мережi Iнтернет та стає доступним для користувачiв мережi Iнтернет. FTP-сервер призначений для розмiщення на ньому файлiв та забезпечененя доступу до них користувачiв Iнтернету.
Укртелеком надає змогу розмістити Ваш віртуальний WWW або FTP-сервер на вузлі Інтернет Укртелекому. Оплата за сервер стягується відповідно до об'єму дискового простору, який він займає. Віртуальний FTP сервер - на FTP сервері Укртелекому створюється FTP сервер абонента та виділяється дисковий простір для нього. Цей сервер анонсується в мережі Інтернет та стає доступним для користувачів мережі Інтернет. FTP сервер призначений для розміщення на ньому файлів та забезпечененя доступу до них користувачів Інтернет.
Вiртуальний WWW-сервер— на WWW-серверi Укртелекому створюється WWW-сервер абонента та видiляється дисковий простiр для нього. Цей сервер анонсується в мережi Iнтернет та стає доступним для користувачiв мережi Iнтернет. WWW-сервер призначений для розмiщення на ньому гiпертекстової iнформацiї та забезпечененя доступу до неї користувачiв Iнтернет.
Віртуальний WWW сервер - на WWW сервері Укртелекому створюється WWW сервер абонента та виділяється дисковий простір для нього. Цей сервер анонсується в мережі Інтернет та стає доступним для користувачів мережі Інтернет. WWW сервер призначений для розміщення на ньому гіпертекстової інформації та забезпечененя доступу до неї користувачів Інтернет.
Послуги пункту колективного користування — Укртелеком створює в загально доступному примiщеннi пункт колективного користування, встановлює в ньому комп'ютери, що мають доступ до мережi. Клiєнтам через оператора Укртелекому надається послуга електронної пошти з видачею iнформацiї призначеної для клiєнта в електронному виглядi чи на паперi, в той же час на пунктi клiєнту надається можливiсть самостiйної роботи на комп'ютерi.
Послуги пункту колективного користування - Укртелеком створює в загально доступному приміщенні пункт колективного користування, встановлює в ньому комп'ютери, що мають доступ до мережі. Клієнтам через оператора Укртелекому надається послуга електронної пошти з видачею інформації призначеної для клієнта в електронному вигляді чи на папері, в той же час на пункті клієнту надається можливість самостійної роботи на комп'ютері.
Обслуговування обчислювальної технiки користувача 11 — на основi заяви абонента фахiвцi Укртелекому виїжджають на робоче мiсце абонента та проводять встановлення та конфiгурування програмного забезпечення для роботи в Iнтернетi.
Обслуговування обчислювальної техніки користувача - на основі заяви абонента фахівці Укртелекому виїжджають на робоче місце абонента та проводять встановлення та конфігурування програмного забезпечення для роботи в Інтернет.
Розробка WWW-сторiнок — на основi заяви клiєнта фахiвцi Укртелекому створюють WWW-сторiнку за вихiдними даними клiєнта, та надають її клiєнту в електронному виглядi. Ця сторiнка може бути встановлена на WWW-серверi клiєнта або Укртелекому.
Послуга "Розміщення WWW-сторінки" дозволяє абоненту публікувати в глобальній мережі Інтернет Укртелекому одну персональну WWW-сторінку з можливістю вільного доступу з мережі Інтернет. Оплата стягується в залежності від обсягу текстової та графічної інформації, яка організована у виді WWW-сторінки.
Послуга доступу до вузла обмiну IP-трафiком— надається клiєнтам/провайдерам Iнтернет для розвантаження їх закордонних зв'язкiв вiд мiжпровайдерського IP-трафiку. Клiєнти отримують порт локальної мережi Ethernet на вузлi обмiну та мiсце для встановлення їх обладнання доступу до вузла. Клiєнти, що пiдключенi до вузла обмiну укладають мiж собою угоди щодо обмiну трафiку.
Ця послуга надається клієнтам-провайдерам Інтернет для розвантаження їх закордонних зв'язків від міжпровайдерського IP-трафіку. Клієнти отримують порт локальної мережі Ethernet на вузлі обміну та місце для встановлення їх обладнання доступу до вузла. Клієнти, що підключені до вузла, укладають між собою угоди щодо обміну трафіком.
Розмiщення та надання в користування фiзичного сервера 14 — новi послуги, що надаються абонентам Укртелекому, у яких є необхiднiсть розмiстити в мережi Iнтернет iнформацiйнi ресурси. При цьому Укртелекомом надається мiсце в телекомунiкацiйних шафах в спецiалiзованих примiщеннях, забезпечується енергоживлення, а також пiдключення до Iнтернет серверiв.
Розміщення фізичного серверу та надання в користування фізичного серверу - нові послуги, що надаються абонентам Укртелекому, у яких є необхідність розмістити в мережі Інтернет інформаційні ресурси. При цьому Укртелекомом надається місце в телекомунікаційних шафах в спеціалізованих приміщеннях, забезпечується енергоживлення, а також підключення до Інтернет серверів. Атрибутом інформації в мережі Інтернет є адреса WWW-сайту. За кожною такою адресою є сервер, який зберігає доступну для всіх користувачів мережі інформацію. У свою чергу більшість серверів розташовані на спеціалізованих вузлах Інтернет. На сьогоднішній день ВАТ "Укртелеком" має можливість запропонувати своїм клієнтам таку унікальну послугу, як розміщення серверів на своїх технологічних майданчиках
хDSL - високошвидкiсний цiлодобовий Iнтернет доступу по Вашiй телефоннiй лiнiї з використанням технологiї хDSL. Швидкiсть передачi даних до 115,2 кбiт/с.
хDSL - це телефон та Iнтернет одночасно по однiй лiнiї. Скориставшись цiєю послугою, Ви отримаєте постiйну видiлену лiнiю для Iнтернет плюс цифрову лiнiю для Вашого телефону. Тобто, одночасно по однiй парi мiдного дроту, на якiй ранiше працював лише телефон, утворюється два незалежних цифрових канал для Iнтернету та телефону. При цьому голос (телефонний канал) передається цифровим потоком в 64 кбiт/с, що гарантує високу якiсть звучання та надiйне функцiонування будь-якого додаткового устаткування (факс, модем, тощо). В той час, коли ви не розмовляєте по телефону, швидкiсть Iнтернету збiльшується за рахунок використання телефонного цифрового потоку для передачi даних Iнтернету.
DSL — в буквальному перекладi на українську мову - це цифрова абонентська лiнiя (Digital Subscriber Line). З'явився цей термiн з появою ISDN (Integrated Service Digital Network) - цифрового абонентського доступу, що був реалiзований з появою у 80-х роках нових цифрових автоматичних телефонних станцiї (цифрових АТС). Найчастiше термiн DSL використовувався в контекстi ISDN BRI (Basic Rate Interface) - цифрового доступу зi швидкiстю 160 кбiт/с.
В даний час термiн майже повнiстю втратив зв'язок з лiнiєю ISDN BRI та означає технологiю (набiр протоколiв фiзичного рiвня моделi взаємодiї вiдкритих систем OSI) для високошвидкiсної передачi дискретних сигналiв по фiзичнiй лiнiї (звичайно мiдному дроту). Бiльш загально пiд DSL розумiють сукупнiсть технiчних засобiв, що включає абонентську лiнiю зв'язку (кручену пару) та цифрову систему передачi, або так званi модеми, що забезпечують дуплексну (двонаправлену) передачу по абонентськiй лiнiї цифрових сигналiв.
xDSL — В даний час iснує безлiч рiзних "DSL-подiбних" методiв передачi iнформацiї по мiдному дротi. Всiх їх умовно об'єднують у сiмейство xDSL-технологiй. В лiнiях, що органiзованi на базi xDSL-обладнання трафiк передається тiльки у цифровому виглядi.
У даний час xDSL найчастiше використовується для органiзацiї доступу кiнцевих користувачiв до мереж передачi даних загального користування, наприклад, Iнтернет.
рис.1. Схема надання послуг xDSL
3. Розробка бази
10.03.2017 14:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора