Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Самостійна робота
з курсу: «Основи охорони праці»
ІІ Розділ. «Гігієна праці та виробнича санітарії»
П.3. Атестація робочих місці.
Атестація робочих місць (за умовами праці) — це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу. Включає облік та комплексну оцінку відповідності кожного робочого місця вимогам стандартів, методикам виконання вимірювань, санітарним нормам і правилам, правилами техніки безпеки та пожежної безпеки.
Атестація робочих місць проводиться на підприємствах i в організаціях незалежно від форми власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, установки, прилади та апарати, сировина та матеріали є потенційними шкідливими та небезпечними виробничими факторами, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також їхніх нащадків як зараз, так i в майбутньому.
Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або повно важенним органом i працюючим у сфері реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення ,пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестацiя робочих мiсць передбачає:
- виявлення шкідливих та небезпечних факторів i причин формування несприятливих умов працi;
- санітарно-гігієнічне дослідження факторiв виробничого ередовища, важкості й напруженостi трудового процесу на робочому місці;
- комплексну оцінку факторiв виробничого середовища i характеру працi на відповідність їх характеристик стандартам безпеки працi, будівельним та санітарним нормам i правилам;
- визначення ступеню шкідливості і небезпечності працi та її характеру за гігієнічною класифікацією;
- обгрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкiдливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;
- визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;
- визначення i реалізацію технічних i організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію умов та характеру працi.
Період переатестації визначається самим підприємством у колективному договорі, але не повинен перебільшувати 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на власника підприємства.
Для організації та проведення атестацiї керівник пiдприємства видає наказ, в якому:
- зазнаються основа та завдання атестацiї;
- затверджуються склад, голова i секретар постійно діючої атестаційної комісії, визначаються її повноваження;
- визначаються терміни i графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах пiдприємства ;
- визначаються взаємодія із зацікавленими державними органами i громадськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно-епідеміологічною службою - СЕС);
- визначаються проектні чи науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов працi i участі в розробці заходів що до усунення шкідливих виробничих факторів.
До складу атестацiйної комiсiї рекомендується включити головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, працi i заробітної плати, охорони працi, членів громадських організацій та інших.
Атестаційна комісія:
- здійснює організаційне i методичне керівництво та контроль за ходом проведення роботи на всіх етапах;
- формує правову i нормативно-довiдкову базу i організує її вивчення;
- визначає i залучає необхідні організації для виконання спеціальних робіт;
- органiзує виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу з їх експлуатацією, визначає межу робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;
- складає перелік робочих мiсць, що підлягають атестації;
- порівнює застосовуваний технологічний процес, склад обладнання, використовувані сировину i матеріали із передбаченими у проекті;
- визначає обсяг необхідних досліджень шкідливих i небезпечних факторів виробничого середовища та органiзує їх дослідження;
- прогнозує та виявляє наявність шкiдливих i небезпечних факторiв на робочих місцях ;
- встановлює згідно з Єдиним тарифно-кваліфікаційним довiдком (ЄТКД) відповідність найменування професій i посад працівників, зайнятих на цих робочих мiсцях, характеру фактично виконуваних робiт ;
- складає Карту умов праці на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних робочих мiсць ;
- проводить атестацію i складає перелiк робочих мiсць, виробництв, професiй та посад з несприятливими умовами працi;
- уточнює діючі i вносить пропозиції на встановлення нових пільг i компенсацій залежно від умов працi, визначає втрати на ці цілі;
- організує розробку заходів щодо покращання умов працi i оздоровлення
Робоче місце з умов працi оцінюється з урахуванням впливу всіх факторів виробничого середовища i трудового процесу на працiвникiв, передбачених гігієнічною класифікацією працi (розділ I Карти), сукупних технічного i органiзацiйного рівня умов працi (роздiл II Карти), ступеня ризику пошкодження здоров'я.
На основі комплексної оцінки робочі місця відносяться до трьох видів умов праці:
- з особливо шкідливими та особливо важкими умовами працi,
- зі шкiдливими та важкими умовами працi,
- зі шкiдливими умовами працi та заносяться до розділу III Карти.
Право на пенсію на пільгових умовах визначається за показниками, інші пільги i компенсації залежно від умов працi визначаються за діючими нині законодавчими актами.
За оцінку умов працi керівників та спеціалістів приймається оцінка умов працi керівних працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених Списками № 1 i 2 їх підлеглих протягом робочого дня. Під повним робочим днем слід розуміти виконання робiт , передбачених Списками , не менше 80% робочого часу , що має підтверджуватись відповідними документами.
За документами атестації визначаються невідкладні заходи щодо покращання умов i безпеки праці, які не потребують для їх розробки i впровадження залучення сторонніх організацій i фахівців (розділ IV Карти).
За результатами атестацiї складається перелік:
- робочих місць, виробництв, робiт, професій i посад, працівникам яких підтверджене право на пільги i компенсації, передбачені законодавством, а також за рахунок коштів підприємства згідно зі статтею 26 Закону України "Про пiдприємства" i статтею із Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- робочих мiсць з несприятливими умовами працi, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх покращання.
Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії i посади яких внесені до переліку.
Матеріали атестації робочих мiсць є документами суворої звітності i зберігаються на підприємстві протягом 50 років.
ІV Розділ. «Пожежна безпека»
П.3. Організаційно-режимні заходи пожежозахисту.
Система протипожежного захисту - це сукупність організаційних заходів а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї. Протипожежний захист об'єкта здійснюється за такими чотирма напрямками:
1. Обмеження розмірів та поширення пожежі:
- розміщення будівель та споруд на території об'єкта із дотриманням протипожежних розривів та інших вимог пожежної безпеки;
- дотримання обмежень стосовно кількості поверхів будівель та площі поверху;
- правильне планування та розміщення виробничих цехів, приміщень, дільниць у межах будівлі;
- розміщення пожежонебезпечних процесів та устаткування в ізольованих приміщеннях, відсіках, камерах;
- вибір будівельних конструкцій необхідних ступенів вогнестійкості;
- встановлювання протипожежних перешкод у будівлях, системах вентиляції, паливних та кабельних комунікаціях;
- обмеження витікання та розтікання легкозаймистих та горючих рідин у разі пожежі;
- облаштування систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння.
2. Обмеження розвитку пожежі:
- обмеження кількості горючих речовин, що одночасно знаходяться в приміщенні;
- використання оздоблювальних будівельних та конструкційних матеріалів з нормативними показниками вибухопожежонебезпечності;
- аварійне стравлювання горючих рідин та газів;
- своєчасне звільнення приміщень від залишків горючих матеріалів;
- застосування для пожежонебезпечних речовин спеціального устаткування із посиленим захистом від пошкоджень.
3. Забезпечення безпечної евакуації людей та майна:
- вибір такого об'ємно-планувального та конструктивного виконання будівлі, щоб евакуація людей була завершена до настання гранично допустимих рівнів чинників пожежі;
- застосування будівельних конструкцій будівель та споруд відповідних ступенів вогнестійкості, щоб вони зберігали несучі та огороджувальні функції протягом всього часу евакуації.
- вибір відповідних засобів колективного та індивідуального захисту;
- застосування аварійного вимкнення устаткування та комунікацій;
- облаштування систем протидимового захисту, які запобігають задимленню шляхів евакуації;
- влаштування необхідних шляхів евакуації (коридорів, сходових кліток, зовнішніх пожежних драбин), раціональне їх розміщення та належне утримання.
4. Створення умов для успішного гасіння пожежі:
- встановлення в будівлях та приміщеннях установок пожежної автоматики;
- забезпечення приміщень нормованою кількістю первинних засобів пожежогасіння;
- облаштування та утримання в належному стані території підприємства, під'їздів до будівельних споруд, пожежних водоймищ, гідрантів.
Система організаційно-технічних заходів
Усі заходи організаційно-технічного характеру на об'єкті можна поділити на організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні. Організаційні заходи пожежної безпеки передбачають: організацію пожежної охорони на об'єкті, проведення навчань з питань пожежної безпеки (включаючи інструктажі та пожежно-технічні мінімуми), застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, організацією ДПД та ПТК, проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень, будівель, об'єкта в цілому та ін.
До технічних заходів належать: суворе дотримання правил і норм, визначених чинними нормативними документами при реконструкції приміщень, будівель та об'єктів, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації чи можливому переобладнанні електромереж, опалення, вентиляції, освітлення і т. ін. Заходи режимного характеру передбачають заборону куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях чи об'єктах, регламентацію пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт тощо.Експлуатаційні заходи охоплюють своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного устаткування, а також інженерного господарства (електромереж, електроустановок, опалення, вентиляції).
Відповідно до НАПБ А.01.001-2015 Правил пожежної безпеки в Україні основними організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є:
• визначення обов’язків посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки;
• призначення відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання та експлуатацію наявних технічних засобів протипожежного захисту;
• установлення на кожному підприємстві (в установі, організації) відповідного протипожежного режиму;
• розроблення й затвердження загально об’єктових інструкцій про заходи пожежної безпеки та відповідних інструкцій для всіх вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень, організація навчання цих інструкцій усіма працівниками;
• розроблення планів (схем) евакуації людей у разі пожежі;
• установлення порядку (системи) оповіщення людей про пожежу, ознайомлення з ним усіх працівників;
• визначення категорій будівель і приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно до вимог чинних нормативних документів, установлення зон класів за Правилами будови електроустановок;
• забезпечення територій, будівель і приміщень відповідними знаками пожежної безпеки, табличками із зазначенням номера телефону та порядку виклику пожежної охорони;
• створення та організація роботи пожежно-технічних комісій, добровільних пожежних дружин (команд).