1. Які ви знаєте два типи мислення, що постійно взаємодіють, взаємодоповнюючи одне одного в творчій діяльності? Назвіть ці види мислення і охарактеризуйте їх роль в творчому процесі.
● Два типи мислення постійно взаємодіють: вербальне мислення постійно збагачується за рахунок включення нових елементів реальності;
● Образне мислення охоплює все багатство віддзеркалюючої реальності і доповнює логіко-вербальне;
● Відношення між свідомістю і несвідомим, яке базується на можливостях образного мислення, лежить в основі інтуїції та творчості.
2. Який головним критерієм відмінності творчої діяльності від нетворчої?
● Для творчої людини найбільшу цінність мають побічні результати діяльності, дещо нове і незвичне, для нетворчої - важливі результати по досягненню цілі, а не новизна. (Я.А.Пономарьов)
● Творча діяльність відрізняється оригінальністю і самостійністю (в процесі, в прийомах і продуктах);
3.На основі чого виникає потреба в інтелектуально насиченому спілкуванні з іншими людьми?
Саморозвиток і самореалізація
5. В чому суть потреби в пізнанні?
Потреба орієнтує людину на пізнання властивостей предметів, явищ, розкриття зв'язків, необхідних для її життя. Інтереси, виражаючи залежність задоволення потреб від соціальних умов буття, орієнтують людину на дослідження цієї залежності для створення необхідних умов життя.
6. Яку діяльність називають творчою?
● Творчою називається така діяльність людини, яка створює нове, що має суспільну цінність, вносить відомий вклад в матеріальну і духовну культуру.
● Творчою слід вважати будь-яку діяльність людини, яка дає дещо нове в процесі і продуктах її праці і в тій чи іншій мірі виявляє її здібності, що сформувались в процесі навчання.
7. Які основні етапи виділено в акті творчості? Що відбувається на кожному етапі творчого акту?
● Зародження нової ідеї (проходить без участі свідомості)
● Інсайт — усвідомлення придуманої ідеї
● Критичне доопрацювання (свідомості належить вирішальна роль)
8. Які основні функції виконує право- і лівопівкульне мислення в творчому процесі?
● ліва півкуля — причинна, активна, експліцитна, інтелектуальна, аналітична, сукцесивна, концентрована, часова, вербальна. Вона планує, контролює, думає, працює у вимірах минулого та майбутнього. Права півкуля — непричинна, рецептивна, імпліцитна, інтуїтивна, синтетична, симультанна, дифузна, образна, просторова, функціонує у вимірах теперішнього, пізнає, актуально діє, відчуває.
● Головна відмінність лівої півкулі від правої полягає в тому, що вона є мовною: словесна мова, сприйняття слів пов’язані із діяльністю лівої півкулі. А інтонація власного мовлення та її сприйняття пов’язані із контролем їх зі сторони правої півкулі.
● Ліва півкуля – це база логічного абстрактного мислення, а права – база конкретного образного мислення.
9. В чому суть закону Харді Вейнберга?
Кількість талантів на мільйон жителів повинна бути постійною.
10. Вкажіть, що найбільше відповідає за розвиток таланту?
● За талант відповідають і генотип, і середовище.
● Необхідно тільки з’ясувати, що ж успадковується, а що розвивається і формується в процесі виховання.
11. В чому проявляється ефективний стиль роботи в групі М.Дельбрука?
????в керівництві
12. Які фактори суспільного клімату впливають на прояв творчого потенціалу особистості?
Творчий потенціал знаходиться під впливом середовища; відношення до новаторства і традицій; наявність добрих наукових шкіл
13. Сутність творчого процесу однакова для всіх. В чому різниця?
Різниця тільки в конкретному матеріалі творчості, масштабах досягнень
і їх суспільній значимості.
14. Як трактують прояви творчості прихильники егалітарного підходу?
-вони переконані що кожна людина є творчою хоча не в однаковій мірі
- Творчість є невід’ємною рисою людини, антропологічною характеристикою кожної нормально функціонуючої людини.
- Творчість є метою та умовою самореалізації
15. Які складові доповнюють талант і роблять його більш творчо продуктивним?
-особливо організована психіка
-продуктивна інтуїція;
- здатність до натхненної праці;
- майстерність
32. Що прийнято називати самооцінкою особистості? Які основні функції виконує самооцінка в чому їх суть?
Самооцінка особистості – оцінка людиною своїх якостей, себе, рівня успішності власної діяльності, оцінки своєї особи іншими людьми, виходячи з системи цінностей людини.
Самооцінка виконує регуляторну і захисну функції, впливаючи на поведінку, розвиток особистості, її взаємини з іншими людьми. Відображаючи ступінь задоволеності або незадоволеності собою, самооцінка створює основу для сприйняття власного успіху чи неуспіху, для рівня домагань.
33. Опишіть поведінку людини, її ставлення до своїх успіхів та невдач, до інших в залежності від рівня самооцінки?
Адекватна самооцінка є підсумком постійного пошуку реального бачення себе, тобто без занадто великої переоцінки, але і без зайвої критичності щодо свого спілкування, поведінки, діяльності, переживань.
На основі неадекватно ЗАВИЩЕНОЇ самооцінки у людини виникає неправильне уявлення про себе, ідеалізований образ власної особистості і можливостей, своєї цінності для навколишніх, для загальної справи.
Самооцінка може бути і ЗАНИЖЕНОЮ, тобто нижче реальних можливостей особистості. Зазвичай це призводить до невпевненості в собі, боязкості і відсутності дерзань, неможливості реалізувати свої здібності.
34. Охарактеризуйте чинники, що мають вплив на самооцінку за формулою В.Джеймса?
Першим, хто ввів поняття "самооцінка", "образ самого себе" у структуру особистості був Вільям Джеймс. За Джеймсу, самооцінку можна представити у вигляді дробу, у чисельнику якого знаходиться успіх, а в знаменнику - претензії особистості.
35. Назвіть основні параметри, що описують самооцінку?
1)рівень (висока, середня, низька);
2)співвідношення з реальною успішністю (адекватна і неадекватна, або завищена і занижена);
3) особливості будови (конфліктна і безконфліктна).
4)рівень домагань ( прагненням до досягнення цілей того ступеня складності, на яку людина вважає себе за здатного)
36. Чи має вплив на розвиток особистості занадто стійка або занадто мінлива самооцінка і який?
Негативний вплив має занадто стійка (ригідна) самооцінка, а також нестійка самооцінка, яка сильно коливається.
37. Що впливає на формування самооцінки особистості?
Власна активність особистості, оцінка оточуючих людей, уміння правильно оцінювати дії інших.
42. За які психічні функції відповідає ліва півкуля головного мозку людини?
Ліва півкуля мозку є відповідальною за вербальну інформацію, вона відповідає за мовні здібності людини, здатність до письма та читання. Завдяки роботі лівої півкулі людина здатна запам'ятовувати різні факти, події, дати, імена, їх послідовність і те, як вони будуть виглядати в письмовому вигляді. Ліва півкуля відповідає за аналітичне мислення людини, завдяки цьому півкулі розвинена логіка і аналіз фактів, а також здійснюються маніпуляції з числами і математичними формулами. Крім того ліва півкуля головного мозку відповідає за послідовність процесу обробки інформації (поетапна обробка).
44. За які психічні функції відповідає права півкуля головного мозку людини?
Права півкуля мозку відповідає за обробку так званої невербальної інформації, тобто за обробку інформації, яка виражається в образах і символах, а не словах.
Права півкуля є відповідальною за уяву, з її допомогою людина здатна фантазувати, мріяти, а також складати вчити вірші і прозу. Тут же розташовуються здібності людини до ініціативи і мистецтву (музика, малювання та ін.)
45. Центри мови можуть знаходитись у лівій та правій півкулях. Як вони розподілені між півкулями у правшів і лівшів?
У правшів основні центри мови(слуховий, руховий, зоровий) розташовані у лівій півкулі. У лівшів навпаки - в правій.
46. Дайте визначення поняттю “стиль кодування інформації”?
Стилі кодування інформації - це індивідуально-своєрідні способи представлення інформації залежно від домінування певної модальності досвіду (слухової, зорової, кінестетичної, почуттєво-емоційної тощо).
47. В рамках вчення І.П.Павлова про сигнальні системи: як функціонує перша сигнальна система і як функціонує друга сигнальна система?
Перша сигнальна система - здійснює аналіз і синтез безпосередніх впливів зовнішнього дійсності і внутрішнього середовища організму з опорою на чуттєві враження (сенсорні і перцептивні сигнали).
Друга сигнальна система - забезпечує орієнтування в середовищі за допомогою слова з опорою на різні форми мовної діяльності (словесні сигнали).
48. Які два базових способи кодування інформації описав І.П. Павлов, що відповідає особливостям функціонування мозку?
І. П. Павлов описав два базових способу кодування інформації, відповідних особливостям будови і функціонування головного мозку: чуттєво-наочний і словесно-мовної.
49. Які три основні сфери «сенсорного досвіду» людини було виділено в рамках теорії сприйняття інформації?
Візуальна, слухова, кінестетична.
51. Які основні модальності досвіду людини беруть участь в інформаційному обміні з оточуючи світом?
1) знаки (словесно-мовний спосіб кодування інформації);
2) зорові образи (візуальний спосіб кодування інформації);
3) слухові образи (аудіальний спосіб кодування інформації);
4) предметні дії (предметно-практичний спосіб кодування інформації);
5) сенсорно-емоційні враження (сенсорно-емоційний спосіб кодування інформації)
52. В розвитку якої сфери особистості важливими є індивідуально-своєрідні способи кодування інформації?
Інтелектуальними здібностями є індивідуально-своєрідні властивості особистості, які обумовлюють успішність розв'язання конкретного завдання (проблеми): здатність розуміти значення слів, вибудовувати просторову фігуру із запропонованих елементів, виявляти закономірність у ряді чисел і геометричних зображень, пропонувати різні варіанти використання певного об'єкта, виявляти суперечності в проблемній ситуації, знаходити новий спосіб вивчення певної предметної сфери тощо.
53. Що називають когнітивними стилями?
Позначення відносно стійких індивідуальних особливостей пізнавальних процесів людини, що виражаються в використовуваних нею пізнавальних стратегіях; тобто стійких характеристик того, як різні люди думають, сприймають і запам'ятовують інформацію.
54. Опишіть, що характерно людині у сприйнятті за умови переважання: здорового глузду або інтуїції; логічності або чутливості; поміркованості або імпульсивності. (за теорією Кьорсі)
На основі багаторічної практики Д. Кьорсі були описані відмінності між
екстравертами та інтровертами (Е-І), між групою з яскраво вираженим
здоровим глуздом та інтуїтами (S-N); логіками та людьми, які надають перевагу
емоційним варіантам поведінки в життєвих ситуаціях (T-F); між тими, які
планують свої дії наперед, та імпульсивними (J-P).
Життєвий досвід і здоровий глузд є критеріями для прийняття рішень. Тому сенсорний фактор можна назвати "розсудливістю". Таким людям чуже фантазування, вони віддають перевагу "синиці в руках журавлю у небі". Люди, які відносяться до N-фактору (інтуїти), у прийнятті рішень спираються на внутрішній голос, власну інтуїцію, незалежно від того, як вступають у подібних ситуаціях оточуючі;
Люди, які спираються на Г-фактор, при обробці інформації та прийняття рішень (логіки), вважають виправданим логічний, об'єктивний підхід, що має свої чіткі закони та правила. F-людям (чуттєвим) характерні суб'єктивізм, гуманність, вони керуються етичними категоріями в більшій мірі, ніж категоріями логічними.;
Люди з J-перевагою прагнуть якомога раніше ухвалити певне рішення і потім діяти вже в рамках конкретного плану, послідовно опрацьовуючи проміжні етапи на шляху досягнення перспективної мети. Їхні дії, в принципі, передбачувані. Р-індивіди намагаються зарезервувати як можна більше можливих варіантів дій залежно від обставин. Іл властиво прагнення збирати, сприймати максимум інформації до моменту прийняття рішення. Тому їх дії виглядають імпульсивними.
55. За теорією Д.А.Колба як характеризується кожна стадія навчального циклу: конкретного досвіду, рефлексивного спостереження, абстрактної концептуалізації, активного експериментування?
Якщо стисло, то “цикл Д. Колба” полягає в такому: для того, щоб дорослій людині навчитися якимось складним навичкам максимально ефективно, вона повинна пройти чотири стадії: 1) мати особистий досвід; 2) опанувати засоби спостереження та рефлексії, обміркувати і проаналізувати те, що вже є у неї в досвіді; 3) формувати абстрактні концепції та моделі, узагальнити інформацію, отриману дослідним шляхом, до якоїсь моделі, яка б описувала цей досвід; 4) проекспериментувати та перевірити придатність створеної концепції для того, щоб працювати за нею далі. Відповідно, після цього етапу людина отримує новий “безпосередній досвід” і коло замикається
56. Які стилі учіння виділив у своїй теорії Д.Колб? Опишіть чотири навчальні стилі за Д. Колбом.
Колб описує чотири стилі навчання (учіння): акомодативний, дивергентний, асимілятивний і конвергентний
“Конвергер” - це навчальний стиль, що поєднує в собі риси абстрактної концептуалізації та активного експериментування. Студенти з таким навчальним стилем найкраще навчаються, коли знаходять практичне застосування ідей та теорій. Їм дуже підходять різноманітні технічні завдання і проблеми. Даний стиль навчання є сприятливим для вибору технічної кар’єри.
“Акомодатор” поєднує в собі риси конкретного досвіду та активного експериментування, він навчається через адаптацію власних спостережень за навколишнім світом до абстрактних концепцій. Вони краще засвоюють теорію, коли у них виникають запитання на практиці. Йому більше до вподоби виконання планів та випробування нових, проблемних завдань. У вирішенні питань вони частіше звертаються за допомогою до конкретних людей, рідше застосовують логічний аналіз ситуації.
“Асимілятор” поєднує риси абстрактної концептуалізації та рефлективного спостереження. Студентам з даним типом індивідуального стилю дуже добре вдається осягнути всю зібрану інформацію і перевести її в коротку логічну форму, узагальнити. Їм більше подобається мати справу з абстрактними ідеями та концепціями, ніж з конкретними людьми. Такі студенти мають схильність вважати, що теорії, які мають стрункий, логічний вигляд, внутрішню узгодженість, цілісність і несуперечливість, є важливішими, ніж практична оцінка реальності. Такий навчальний стиль є важливим при виборі наукової та інформаційної кар’єр. За умови доброї наукової школи, такі студенти можуть поповнити ряди талановитих науковців. Дуже важливо навчання таких студентів скерувати у відповідному напрямку: готувати для них завдання вищої складності, заохочувати до творчих проектів, олімпіад, конкурсів. Вони потребують творчих викладачів, які вміють і можуть їх чогось навчити.
“Дивергер”- це навчальний стиль, що поєднує риси конкретного досвіду і рефлективного спостереження. Студенти з таким навчальним стилем краще
навчаються, коли мають змогу вивчити проблему з усіх боків. При цьому вони віддають перевагу спостереженням та міркуванням — перед конкретними діями. Їм подобаються ситуації, де можна генерувати велику кількість ідей, збирати різноманітну інформацію.
57. Які полярні вимірювання інтелектуальних здібностей учнів запропонував у своїй теорії Д.Колб?
Девід Колб виокремив такі полярні вимірювання інтелектуальних можливостей студентів, як конкретність/абстрактність мислення, схильність опрацьовувати інформацію на рівні дій чи спостережень.
58. Охарактеризуйте таке поняття як навчальний стиль.
Навчальний стиль – це індивідуально-своєрідні способи засвоєння інформації в навчальній діяльності або притаманні студенту стійкі способи взаємодії зі своїм освітнім середовищем.
59. Які навчальні переваги виділили у своїй теорії Річман, Грейш? Що характерно студенту, в якого переважає та чи інша перевага у навчанні?
Вони виокремили три типи біполярних навчальних переваг: конкуруючий–співпрацюючий, неактивний–активний, залежний–незалежний.
60. Як характеризують основні навчальні підходи Мартон і Ентвайстл? Чому навчальний підхід вибрано як характеристику навчального стилю студента?
Зокрема Н. Ентвайстл виділив чотири основні підходи до навчальної діяльності, що, по-суті, характеризують мотиваційну складову ставлення до навчання:
• орієнтація на розуміння (активний і критичний інтерес до навчального матеріалу, пошук подібності ідей, опора на доведення);
• орієнтація на відтворення (переважання установки на заучування і зовнішньої мотивації);
• орієнтація на досягнення (висока потреба в навчальних успіхах);
• цілісна орієнтація (систематичне засвоєння навчального матеріалу і планування часу на його вивчення)
61. Дайте визначення поняттю копінг поведінка. Які види копінг поведінки Ви занєте? Охарактеризуйте їх.
Копінг поведінка - В психології опановуюча поведінка (копінг) трактується як усвідомлена раціональна поведінка, що спрямована на усунення стресової ситуації. Вона може проявлятися на поведінковому, емоційному і пізнавальних рівнях функціонування особистості. Типи копінгу -Активна форма копінг-поведінки, активне подолання, є цілеспрямованим усуненням або послабленням впливу стресової ситуації. Пасивна копінг-поведінка, або пасивне опанування, припускає використання арсеналу механізмів психологічного захисту, які спрямовані на зниження емоційного напруження, а не на зміну стресової ситуації.
62. Як винагорода може впливати на внутрішню мотивацію людини до конкретної діяльності?
Якщо немає прямого зв’язку між затраченими зусиллями і досягнутими результатами, то мотивація послаблюється. У разі, коли людина не буде відчувати чіткого зв’язку між досягнутими результатами і бажаною винагородою, мотивація праці також буде послаблюватися. Невпевненість в адекватній винагороді за результати не стимулює трудові затрати. Знижується мотивація працівника і тоді, коли досягнуті результати адекватно винагороджуються, але працівник не може їх досягти за умови розумних затрат
63. Які базові потреби повинні забезпечуватись в діяльності за Е.Дісі, щоб вона стала внутрішньо мотивованою? Назвіть їх та опишіть.
Автономна орієнтація, основана на переконанні про зв’язок усвідомленої поведінки з її результатом. Джерелом поведінки у цьому випадку є усвідомлення своїх потреб та почуттів.
Підконтрольна орієнтація, основана на відчутті зв’язку поведінки з її результатом, але джерелом дії тут є зовнішні вимоги.
Безособиста орієнтація, основана на переконанні, що результат не може бути досягнутий цілеспрямовано та передбачувано.
64. Охарактеризуйте таку потребу як самодетермінація.
самодетермінований процес – це внутрішня мотивація, обумовлена творчою спрямованістю особистості, самокерівництвом, прагненням до саморозвитку, високого статусного положення в соціальних контактах, прагненням до новизни. У зв’язку з виокремленням базових потреб головним завданням теорії самодетермінації стає з’ясування тих факторів соціального оточення, які перешкоджають природній ініціативності або руйнують її, перешкоджають функціонуванню в соціумі та особистісному благополуччю.
65. Які визначення дають обдарованості? Які види обдарованості ви знаєте? Опишіть їх.
Обдарованість - якісно своєрідне поєднання здібностей, від якого залежить можливість досягнення більшого чи меншого успіху у виконанні тієї чи іншої діяльності.(Б.М.Теплов)
Обдарованість – це близька до оптимальної, система поліприродних (психічних, фізіологічних, тощо) особливостей індивідуума, система, котра є одним з продуктів взаємодії індивідуума зі світом.
Два базових типи обдарованості :
• потенційну обдарованість (котра є вродженим утворенням)
• актуальну обдарованість (котра є продуктом взаємодії індивідуума зі світом)
66. Опишіть «трьохкільцеву модель обдарованості» Дж. Рензуллі.
• інтелект вище середнього
• сильну мотивацію (захопленість задачею)
• творчі здібності
67. Дайте визначення креативності. Які зовнішні фактори мають формуючий вплив на мотиваційний компонент креативності?
Креативність – це здатність дивуватися, відшукувати рішення в нестандартній ситуації, спрямованість на нове і вміння глибоко усвідомлювати власний досвід.(Е.Фром)
Компоненти креативності:
• Мотивація креативної поведінки складається в ранньому дитинстві; вона пов’язана з переживанням почуттів («Я можу», «У мене не виходить»)
• когнітивний
• поведінковий
68. Які зовнішні фактори мають формуючий вплив на когнітивний компонент креативності?
Інтелектуально-творча ініціатива в різних видах комунікативної та навчальної діяльності; оригінальність виконання навчальних завдань, проектів, індивідуально-дослідних завдань; гнучкість та кмітливість; вербальна креативність; семантична гнучкість (здатність виявити головну властивість об’єкта і запропонувати новий спосіб його використання);
69. Які зовнішні фактори мають формуючий вплив на поведінковий компонент креативності?
1) не регламентованість поведінки;
2) предметно-інформаційна збагаченість;
3) наявність зразків креативної поведінки
70. Які характеристики творчому мислення приписують когнітивному компоненту креативності?
Когнітивний бік креативності містить такі характеристики творчого мислення:
продуктивність – багатство ідей, асоціацій, варіантів вирішення проблем;
гнучкість – здатність швидко змінювати способи дій, переходити від одного класу об’єктів до іншого;
оригінальність – рідкісність, незвичайність, унікальність способу розв’язання певної проблеми.
71. Які фактори мікросередовища мають фомуючий вплив на креативність?
1) не регламентованість поведінки;
2) предметно-інформаційна збагаченість;
3) наявність зразків креативної поведінки
72. Які особистісні характеристики притаманні творчим людям?
Готовність до ризику, імпульсивність, незалежність суджень, нерівномірність успіхів під час вивчення різних навчальних предметів, почуття гумору, самобутність, пізнавальну скрупульозність, неприймання на віру, критичний погляд на такі речі, які вважають “священними”, сміливість уявлення та мислення.
73. Що на думку Я.А.Пономарьова має найбільшу цінність для творчої людини?
Побічні результати діяльності, дещо нове і незвичне, для нетворчої - важливі результати по досягненню цілі, а не новизна.
74. Розвиток яких розумових дій Я.А.Пономарьов вважав запорукою успіху у вирішенні творчих задач?
“Здатність діяти в умі”,
75. Які дві особистісні риси пов’язують з креативністю?
Коли високий інтелект поєднується з високим рівнем креативності, творча людина, частіше всього, адаптована до середовища, активна, емоційно- врівноважена, незалежна і т.д. При поєднанні креативності з невисоким рівнем інтелекту, людина частіше всього тривожна, погано адаптована до вимог соціального оточення.
76. Згідно з "теорією інтелектуального порогу" Е.П.Торранса, який зв’язок виникає між інтелектом і креативністю особистості?
За теорією інтелектуального порогу Е. Торранса, якщо ІQ нижче 115-120, інтелект і креативність утворюють єдиний чинник; за ІQ вище 120 - творча здатність стає незалежною величиною. Тобто, немає креативних осіб із низьким інтелектом, але є інтелектуали з низькою креативністю.
77. Якому мікросередовищу дослідники відводили вирішальну роль у формуванні творчої складової особистості?
дослідники відводили вирішальну роль мікросередовищі, в якому формується дитина, і, в першу чергу, впливу сімейних відносин
78. Що є сприятливою умовою для розвитку креативності дитини в сім’ї?
1. гармонійність - не гармонічність відносин між батьками, а також між батьками і дітьми 2. творча - нетворча особистість батька як зразок імітації і суб'єкт ідентифікації 3. спільність інтелектуальних інтересів членів сім'ї або їх відсутність 4. очікування батьків стосовно дитини: очікування досягнень або незалежності
79. За яких умов, на думку Стернберга, можливі ситуації, коли творча людина не реалізує свій потенціал?
1) якщо вона висловлює ідеї передчасно; 2) якщо вона не виносить їх на обговорення занадто довго і тоді вони стають очевидними, «застарівають».
80. Які основні шість чинників за Стернбергом детермінують творчі прояви особистості?
1) інтелектом як здібністю; 2) знаннями; 3) стилем мислення; 4) індивідуальними рисами; 5) мотивацією; 6) зовнішнім середовищем.
81. В чому суть позитивного впливу знань на творчі прояви особистості, а в чому – негативного впливу?
Позитив.:
- нове бачення проблеми, можливість подолання меж повсякденної свідомості (1.синтетична здібність)
- виявлення ідей, гідних подальшої розробки (2.аналітична здібність)
- уміння переконувати інших у цінності ідеї ("продаж ідеї") (3.практичні здібності)
Негатив.:
Високий і надвисокий рівень інтелекту не гарантують творчих досягнень. (?)
82. Яка умова є найбільшою перешкодою для прояву креативності особистості?
Ідеї, принципи, звички, до яких людина особливо прихильна.
83. Які види інтелекту виділив Г.Гарднер в своїй «Теорії множинного інтелекту»? За які здібності вони відповідають?
До виділених семи видів інтелекту, згідно теорії Ґарднера, відносяться наступні:
1. Музичний інтелект
2. Лінгвістичний інтелект
3. Логіко-математичний інтелект
4. Просторовий інтелект
5. Тілесно-кінестетичний інтелект
6. Інтраособистісний інтелект
7. Інтерособистісний інтелект
84. Дайте визначення поняттю прокрастинація. Назвіть критерії за якими поведінку людину описують як прокрастинація.
Прокрастинація— психологічний термін, що означає схильність людини відкладати неприємні рішення та справи на майбутнє .
Критерії: схильні затягувати виконання завдань, перекладати відповідальність на інших, працювати хаотично, без плану, або лише під натхненням чи по невідкладності.
85. Назвіть та охарактеризуйте основні причини прокрастинації.
Самоцензура. Небажання людини говорити правду має чимало підстав: бажання уникнути неприємностей, покарань чи звинувачень. Страх покарання утримує людину від активності, ініціативи та спричиняє прокрастинацію. Крім того, постає проблема здатності брати на себе відповідальність.
Авторитарність батьків.
Особистий супротив.
Тривожність.
86. Які ви знаєте основні технології подолання прокрастинації?
Як перемогти прокрастинація - 5 дієвих методів:
Метод 1. Працюйте зі списками справ (У список вносяться завдання різної важливості, які дійсно необхідно зробити саме сьогодні.)
Метод 2. Відмовтеся від непотрібних завдань
Метод 3. Розбийте великі завдання на частини
Метод 4. Заізолюйте робоче місце(усуньте з поля зору все речі, які можуть потенційно відволікати вас.)
Метод 5. Прийміть свою недосконалість (Перфекціонізм часто є причиною прокрастинації, наш страх зробити щось не на «відмінно» зупиняє нас і заважає почати діяти.)