Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
екзаменаційні питання філософія
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
РТ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2016
Тип роботи:
Шпаргалка
Предмет:
Філософія
Група:
СІ 21
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ
З КУРСУ ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ
у 2016-2017 н.р.
Найбільш поширені визначення предмету філософії, їх зміст та особливості.
Співвідношення філософії і світогляду. Що у такому співвідношенні є ширшим поняттям?
Найбільш важливі особливості філософського мислення. В якому сенсі філософське мислення є мисленням про мислення?
Співвідношення філософії і науки. Чи є філософія наукою, чи має вона обслуговувати науку?
Структура філософського знання та основні філософські дисципліни, їх зміст і завдання.
Характерні риси міфологічного світогляду. Причини присутності міфології у сучасному суспільстві.
Суттєві риси давньосхідної філософії (на прикладі якоїсь філософської школи).
Біологічна неспеціалізованість людини, приклади її проявів. Основні сходинки входження людини у людський спосіб буття.
Поняття філософської парадигми. Прояви впливів філософської парадигми на способи історичного вирішення філософсько-світоглядних питань.
Місце богові та людині в космоцентричній філософській парадигмі.
Провідні особливості античної філософії, її відмінності від давньосхідної філософії.
Основні проблеми та представники античної натурфілософії. Значення ідей античної натурфілософії для історії науки і культури.
Сутність методу пошуку істини Сократа. Поясніть його розуміння пізнання як пригадування.
Вихідні положення філософії Аристотеля та її енциклопедичний характер.
Особливості та здобутки пізніх шкіл античної філософії, їх значення для сучасної людини.
Зміни, що відбулись у світогляді при переході від античності до середньовіччя. Вихідні особливості філософії епохи Середньовіччя.
Суттєві ознаки теоцентричної філософської парадигми доби середньовіччя. Місце і роль науки та філософії у добу середньовіччя.
Роль патристики в утвердженні християнського світобачення, її основні різновиди. Відмінності між східною та західною патристикою.
Розуміння життєвих завдань людини в добу Середньовіччя. Спільне та відмінне між схоластикою та містикою як напрямами середньовічної філософії.
Сутність та спрямування ідей гуманізму у філософії та культурі доби Відродження. Сутність антропоцентричної парадигми епохи Відродження.
Особливості філософії Нового часу та її гносеологічну спрямованість.
Протистояння емпіризму та раціоналізму в філософії Нового часу. Переваги та недоліки кожної із цих позицій.
Завдання методології в добу Нового часу (Ф.Бекон, Р.Декарт). Підстави для протистояння провідних методів в цей період.
Сутність позиції сенсуалізму в добу Нового часу та підстави правомірності існування подібної теорії.
Ідеї та основні проблеми філософії Просвітництва, її представники філософії.
Основні здобутки німецької класичної філософії та причини виділення її в окремий період розвитку новоєвропейської філософії. Основні представники цієї філософії.
Зміст та значення «коперніканського перевороту», здійсненого І.Кантом у філософії.
Співвідношення понять «річ у собі» та «явище» у філософії І.Канта. Агностицизм І.Канта.
Життєвий цикл абсолютної ідеї в філософії Г.Гегеля, джерела її руху та розвитку.
Складові філософської системи Г.Гегеля. Роль діалектики в його філософії та ознаки діалектики.
Антропологічний принцип у філософії Л.Фейєрбаха. Особливості філософії Л.Фейєрбаха та її відмінності від філософії інших представників німецької класики.
Основні відмінності між класичним та некласичним типом філософування. Причини переходу від класичної філософії до некласичної.
А.Шопенгауер про світ як волю та уявлення. Ірраціональний та песимістичний характер філософії А.Шопенгауера.
Поясніть, який зміст вкладає С.К’єркегор в поняття «екзистенція»? Назвіть та охарактеризуйте стадії самореалізації людської індивідуальності у філософії С. К’єркегора.
Зміст терміну «позитивне» у філософії О.Конта. Чому О.Конт вважає, що наука сама собі філософія?
Поняття «життя» та «надлюдини» в філософії Ф.Ніцше. Поясніть, чому німецький філософ подає свою позицію як імморалізм?
Гуманістичний та радикальний напрями ніцшеанства та їх витоки у філософії Ф.Ніцше.
Суттєві особливості філософії ХХ – поч. ХХІ ст., її місце в історії європейської філософії. Провідні напрями цієї філософії.
Причини авторитетності сцієнтистської філософії ХХ ст. у сучасному суспільстві. Назвіть ці напрями та поясніть їх завдання і прагнення.
Спільне та відмінне в основних напрямах сучасної антропологічної філософії, їх коротка характеристика.
Суттєві особливості філософії екзистенціалізму, їх прояв в ідеях М.Гайдеггера.
Філософське значення вчення З.Фройда. Зміст поняття несвідомого людської психіки за З.Фройдом.
Зміст і значення вихідних ідей культурологічних концепцій О.Шпенглера та А.Тойнбі; спільне та відмінне між ними.
Напрями сучасної релігійної філософії та причини їх поширення в сучасному суспільстві.
Авангардні напрями сучасної філософії: «нова філософська хвиля» та постмодернізм як вираз реальних тенденцій розвитку сучасного суспільства.
Найвагоміші особливості української філософії, їх прояви у літературних джерелах часів Київської Русі.
«Філософія серця» Г. Сковороди та її основні ідеї.
Теорія «непомітного зла» М.В.Гоголя. В чому полягає небезпека такого зла для людини?
Основні функції поняття буття в сучасній філософії.
Розумінням буття у класичній та некласичній філософії. Трактування буття у філософії М.Гайдеггера.
Поняття наукової картини світу. В якому відношенні перебувають наукова картина світу та філософське бачення світобудови?
Рівні вивчення проявів буття сучасною наукою. Характеристики буття, що проявляються через ці рівні.
Креаціонізм та еволюціонізм у питанні про походження свідомості, важливі позитивні положення та недоліки кожної із цих позицій.
Причини філософської позиції, що заперечує реальність існування свідомості. Складності фіксації та наукового вивчення свідомості.
Суттєві ознаки свідомості, що свідчать про реальність її існування.
Основні функції свідомості. Зміст та значення контрольно-регулятивної функції та комунікативної функцій свідомості.
Знаково-символічна діяльність як одна з фундаментальних здібностей людини. Які переваги надає вона людині в її взаєминах з дійсністю?
Основні складові структури людської свідомості. Роль самосвідомості в ній та в людському житті.
Роль пізнання у житті людини та розвитку суспільства. Види пізнання.
Складові поняття пізнання, їх зміст і значення.
Рівні пізнання та підстави їх розрізняння. Назвіть ці рівні та окресліть переваги і недоліки кожного з них.
Види пізнання та їх значення для орієнтації людини в світі.
Активність суб’єкта у пізнанні. Відмінність між об’єктом та предметом пізнання.
Основні ознаки науки, їх зміст та значення. Завдяки чому наука досягає точності та результативності?
Проблематичність людського буття.
Основні версії походження людини, переваги і недоліки кожної з них.
Співвідношення понять «буття», «життя», «існування», «екзистенція» щодо людини.
Основні характеристики особистості. Що потрібно для того, щоб бути особистістю?
Зміст і співвідношення понять «людина – індивід – особа – особистість – індивідуальність». Які аспекти людського буття відображає кожне з них?
Ціннісний аспект людського буття. Поняття цінностей та їх зв'язок із сенсом життя. Співвідношення цінностей та знання.
Основні цінності людського буття в традиційному суспільстві та їх модифікації в наш час. Ієрархія людських цінностей.
Філософське розуміння свободи, її основні різновиди. Позитивні і негативні вияви свободи в людському житті.
Аспекти взаємозв’язку смерті і безсмертя як орієнтирів людського буття. Усвідомлення смертності як чинник людського життя.
Завдання соціальної філософії та її відмінність від соціології. Поняття соціального у сучасній соціальній філософії.
Поняття суспільства. Основні функції, що їх має виконувати суспільство і основні сфери суспільного життя.
Роль духовного життя в процесах суспільного життя. Структура духовного життя суспільства, його рівні, стани та форми.
Причини підвищеного інтересу до питання про культуру у кінці ХІХ – перший третині ХХ ст.
Основні ознаки культури, їх зміст та значення для розуміння людини і суспільства. Культура як основний людиноутворюючий чинник?
Причини розбіжностей і можливих конфліктів між культурою та цивілізацією. Основні ознаки цивілізації.
Глобальні проблеми сучасної цивілізації, їх різновиди, зміст та можливі шляхи їх вирішення.
24.02.2017 23:02-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора