Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
РТ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2016
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Основи охорони праці
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кафедра "Цивільної безпеки"
Контрольна робота
з курсу: «Основи охорони праці»
Варіант 8
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………...3
Теоретична частина………………………………………………………………...4
Практична частина…………………………………………………………………9
Висновок……………………………………………………………………………12
Список використаних джерел……………………………………………………..13
ВСТУП
Метою виконання контрольної роботи з курсу «Основи охорони праці» є закріплення набутих теоретичних знань, а також здобутих практичних навиків.
Контрольна робота містить три завдання, з них два теоретичних питання та завдання для розрахунку природного освітлення приміщення. А саме, теоретичні питання я визначу згідно з порядковим номером у списку групи та постараюся повністю розкрити їхню сутність, користуючись власними знаннями, різними методичними посібниками, додатковими підручниками та довідниками з інтернету, які зазначені у ‘’списку використаних джерел’’ нижче. А практичну частину проведу згідно з установленою інструкцією та спеціальними довідковими даними. Що, в свою чергу, дозволить закріпити набуті навички для розрахунку кількості, геометрії та розташування вікон у приміщенні згідно зі всіма державними нормами для комфортного його користування людьми в подальшому.
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
8. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону
Електромагнітна сфера нашої планети визначається, в основному, електричним (Е=120-150 В/м) і магнітним (Н=24-40 А/м) полями Землі, атмосферним електричним радіовипромінюванням Сонця і галактик, а також полями штучних джерел. Діапазон природних і штучних полів дуже широкий: починаючи від постійних магнітних і електростатичних полів і кінчаючи рентгенівським і гамма-випромінюванням частотою 3*1021 Гц і вище.
Кожний з діапазонів електромагнітних випромінювань по-різному впливає на розвиток живого організму. У відмінність від світлового, інфрачервоного й ультрафіолетового випромінювань ще не знайдено відповідних рецепторів для ЕМВ інших діапазонів. Маються деякі факти про безпосереднє сприйняття клітинами мозку ЕМВ радіочастотного діапазону, про вплив низькочастотних ЕМВ на функції головного мозку, які вимагають додаткового підтвердження.
Штучними джерелами електромагнітних випромінювань радіочастот є потужні радіостанції, генератори надвисоких частот, установки індукційного і діелектричного нагрівання, радари, вимірювальні і контролюючі пристрої, дослідницькі установки, високочастотні прилади і пристрої в медицині та побуті.
Джерелом електростатичного поля й електромагнітних випромінювань у широкому діапазоні частот (понад - та інфранизькочастотному, радіочастотному, інфрачервоному, видимому, ультрафіолетовому, рентгенівському) є персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ і відеодисплейні термінали (ВДТ) на електронно-променевих трубках, які використовуються як у промисловості та наукових дослідженнях, так і в побуті.
Небезпеку для користувачів являє електромагнітне випромінювання монітора в діапазоні частот 20 Гц-300 МГц і статичний електричний заряд на екрані.
Джерелами електромагнітних полів промислової частоти є будь-які електроустановки і струмопроводи промислової частоти. Чим більше струм, що протікає в них, тим вище інтенсивність полів.
Електромагнітні поля характеризуються певною енергією, яка поширюється в просторі у вигляді електромагнітних хвиль. Основними параметрами електромагнітних хвиль є: I – інтенсивність випромінювання, Вт/м.; Е (В/м) та Н (А/м) – відповідно електрична і магнітна складові напруженості електромагнітного випромінювання; довжина хвилі ., м; частота коливання f, Гц. Швидкість поширення радіохвиль практично дорівнює швидкості світла. Параметри пов'язані між собою наступною залежністю:
λ = с / f.
Електромагнітне поле представляє особливу форму матерії. Будь-яка електрична заряджена частка оточена електромагнітним полем, що складає з нею єдине ціле. Але електромагнітне поле може існувати й у відділеному від заряджених часток вигляді, як випромінювання фотонів , що рухаються зі швидкістю, близької до 3 ∙ 108 м/с, або випромінювання у вигляді електромагнітного поля (електромагнітних хвиль).
Електромагнітне поле (електромагнітне випромінювання) характеризується векторами напруженості електричного Е (В/м) і магнітного Н(А/м) полів, що характеризують силові 3 властивості ЕМП. Залежно від частоти коливання (довжини хвилі) радіочастотні електромагнітні випромінювання поділяються на низку діапазонів.
Ступінь впливу ЕМП на організм людини залежить від діапазону частот, інтенсивності та тривалості дії, характеру випромінювання (неперервне чи модульоване), режиму опромінення, площі поверхні тіла, що опромінюється, індивідуальних особливостей організму.
ЕМП можуть викликати біологічні та функціональні несприятливі ефекти в організмі людини. Функціональні ефекти проявляються у передчасній втомлюваності, частих болях голови, погіршенні сну, порушеннях центральної нервової (ЦНС) та серцево-судинної систем.
При систематичному опроміненні ЕМП спостерігаються зміни кров'яного тиску, сповільнення пульсу, нервово-психічні захворювання, деякі трофічні явища (випадання волосся, ламкість нігтів та ін.). Сучасні дослідження вказують на те, що радіочастотне випромінювання, впливаючи, на ЦНС, є вагомим стрес-чинником.
Біологічні несприятливі ефекти впливу ЕМП проявляються у тепловій та нетепловій дії. Нині достатньо вивченою можна вважати лише теплову дію ЕМП, яка призводить до підвищення температури тіла та місцевого вибіркового нагрівання органів та тканин організму внаслідок переходу електромагнітної енергії у теплову. Таке нагрівання особливо небезпечне для органів із слабкою терморегуляцією (головний мозок, око, нирки, шлунок, кишечник, сім'яники). Наприклад, випромінювання сантиметрового діапазону призводять до появи катаракти, тобто до поступової втрати зору.
Змінне ЕМП являє собою сукупність магнітного та електричного полів і поширюється в просторі у вигляді електромагнітних хвиль.
Простір навколо джерела ЕМП умовно поділяють на ближню зону (зону індукції) та дальню зону (зону випромінювання). Для оцінки ЕМП у цих зонах використовують різні підходи. Ближня зона охоплює простір навколо джерела ЕМП, що має радіус, який приблизно дорівнює 1/6 довжини хвилі. В цій зоні електромагнітна хвиля ще не сформована, тому інтенсивність ЕМП оцінюється окремо напруженістю магнітної та електричної складових поля . В ближній зоні, зазвичай, знаходяться робочі місці з джерелами електромагнітних випромінювань НЧ, СЧ, ВЧ, ДВЧ. Робочі місця, на яких знаходяться джерела електромагнітних випромінювань з довжиною хвилі меншою ніж 1 м (УВЧ, НВЧ, НЗВЧ) знаходяться практично завжди у дальній зоні, у якій електромагнітна хвиля вже сформувалася. В цій зоні ЕМП оцінюється за кількістю енергії (потужності), що переноситься хвилею у напрямку свого поширення. Для кількісної характеристики цієї енергії застосовують значення поверхневої густини потоку енергії або інтенсивність, що визначається у Вт/м.
63. Організація пожежної охорони на підприємстві
Організація роботи по забезпеченню пожежної безпеки на підприємстві покладається на його керівника, а в цехах, службах, відділах і дільницях наказом керівника підприємства – на відповідних керівників. На кожному підприємстві створюється постійно діюча пожежно-технічна комісія, очолювана головним інженером підприємства. Вона проводить пожежно-технічне обстеження цехів, дільниць підприємства, розробляє заходи щодо зниження пожежної небезпеки окремих технологічних процесів і пожежної безпеки виробничих приміщень, обладнання, складів і всього підприємства загалом.
Для організації пожежної охорони підприємств створюються добровільні пожежні дружини (ДПД) і бойові розрахунки в цехах, відділах, змінах, що складаються із службовців та інженерно-технічних працівників. Для робітників та інженерно-технічних працівників, які влаштовуються на роботу, проводиться ввідний загальний інструктаж з пожежної безпеки на підприємстві. Первинний інструктаж для них проводиться безпосередньо на робочому місці керівником з показуванням прийомів праці, що забезпечують пожежну і вибухову безпеку.
Робітники, пов'язані з пожежонебезпечними речовинами і матеріалами, проходять додатково навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму з подальшою перевіркою знань.
Протипожежний режим – комплекс встановлених норм поведінки людей, правил виконання робіт і експлуатації об'єкта, спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки.
Робота з пожежної охорони підприємств контролюється органами Державного пожежного нагляду, Головним управлінням пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України, відділами Державного пожежного нагляду відділів внутрішніх справ виконавчих комітетів міських, районних Рад народних депутатів, частинами пожежної охорони міст, селищ міського типу і районних центрів.
Основні завдання органів Державного пожежного нагляду - вдосконалення роботи по запобіганню пожежам і забезпеченню пожежної безпеки міст та інших населених пунктів і об'єктів народного господарства, підвищення ефективності боротьби з пожежами, здійснення контролю за виконанням пожежно-профілактичних заходів і встановлених вимог пожежної безпеки.
Органи Державного пожежного нагляду виконують насамперед такі функції: контролюють забезпечення об'єктів народного господарства і населених пунктів коштами на протипожежний захист, пожежною технікою і дотримання правил і норм пожежної безпеки; розробляють рекомендації з посилення протипожежного захисту об'єктів народного господарства і сприяють їх реалізації; розробляють правила пожежної безпеки будівель, споруд із зацікавленими організаціями; готують висновки по проектах стандартів, що встановлюють вимоги пожежної безпеки, а також по проектах стандартів і технічних умов на пожежну техніку; контролюють виконання проектними і будівельними організаціями протипожежних вимог; в складі державних комісій приймають в експлуатацію підприємства, будівлі і споруди; беруть участь в розв'язанні питань організації пожежної охорони об'єктів народного господарства; ведуть пропаганду з питань боротьби з пожежами.
Визначення категорії приміщень проводиться з урахуванням показників вибухопожежонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та їх кількості.
В основу розрахункового методу визначення категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих приміщень покладено енергетичний підхід, що полягає в оцінці розрахункового надлишкового тиску вибуху порівняно з допустимим. Категорія приміщення і клас зони згідно ПБЕ повинні бути позначені на вхідних дверях приміщення.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Варіант
Розряд зорової роботи
Розміри приміщення
Місцевість
Схема освітлення
Вид приміщення
Вид віконного матеріалу
8
ІІІв
12 х 6 х 3
Крим, Пн
Верхнє
Механічний цех
Скло подвійне
Нормоване значення КПО визначається за формулою
eн = е0 x m
де е0– нормоване значення КПО, яке задається „Державними будівельними нормами” (ДБН В.2.5.28-2006) в залежності від розряду виконуваних робіт. В основу визначення КПО також покладено розмір об’єкта розпізнавання ;
Заданий розряд зорової роботи:
ІІІ – високої точності (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення від 0,30 до 0,50 мм)
m – коефіцієнт світлового клімату, який враховує особливості світлового клімату. Світловий клімат – сукупність умов природного освітлення і даній місцевості (освітленість на горизонтальній та різноорієнтованих вертикальних поверхнях, створювана прямим і розсіяним світлом сонця, тривалість сонячного сяйва і альбедо підстилаючої поверхні) за період понад 10 років;
e0 = 3 – згідно таблиці 3;
m = 0.85 – згідно таблиці;
eH = е0 x m = 3 x 0.85 = 2.55
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) у відповідності нормованих значень КПО.
Площа вікон при верхньому освітленні визначається за допомогою наступного співвідношення:
,
де Sф – площа світлових отворів (вікон чи ліхтарів), які є в зовнішніх стінах освітлюваного приміщення ;
– площа підлоги приміщення, ;
Sn = 12 x 6 = 72 м2;
– нормоване значення КПО для заданого світлового клімату;
eH = 2.55;
– коефіцієнт запасу; (таблиця 6)
kз = 1.5;
– коефіцієнт світлової характеристики вікон за табл. 11;
= 3.8;
– загальний коефіцієнт світлопропускання вікна, який дорівнює
,
де – коефіцієнт пропускання світла матеріалом за табл. 7
= 0.8;
– коефіцієнт, який враховує втрати світла в оправі світлового отвору за табл. 7;
= 0.8;
– коефіцієнт, який враховує втрати в несучих конструкціях за табл. 7 (при бічному освітленні );
= 0.9;
– коефіцієнт, який враховує втрати в сонцезахисних пристроях за табл. 8;
= 0.6;
– коефіцієнт, який враховує втрати в захисній сітці, .
= 0.9;
Тоді = 0.8 x 0.8 x 0.9 x 0.6 x 0.9 = 0.311;
– коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при верхньому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщення таблиця 10.
= 1.4
— коефіцієнт, що враховує тип ліхтаря таблиця 9.
=1.2
SB = (72 x 2.55 x 1.5 x 3.8) / (100 x 0.311 x 1.4 х 1) = 20.027;
SB = 20 м2 - площа світлових отворів (вікон чи ліхтарів), які є в зовнішніх стінах освітлюваного приміщення.
Необхідна кількість вікон nв = Sв / S1, де S1 – площа одного вікна.
Марка вікна: 21-12.
S1 = 2.06 x 1.17 = 2.4102 м2.
nB = 20 / 2.4102 = 8.29;
Кількість вікон (21-12): nB = 8.
ВИСНОВКИ
В ході виконання даної контрольної роботи я закріпив набуті теоретичні знання, а також здобуті практичні навики. Виконав два теоретичні завдання та одне практичне. В ході виконання практичного завдання я провів розрахунок параметрів природного освітлення будівлі, заданої у свому варіанті завдання. А саме, розкрив тему ‘’ Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону’’, ‘’ Організація пожежної охорони на підприємстві’’, а в практичній частині визначив фактичний КПО, нормоване значення КПО, розрахував природне освітлення та площу вікон, визначив коефіцієнт світлового клімату за місцевістю, що в кінцевому результаті стало фундаментом для визначення площі вікна і необхідної їх кількості для даного приміщення згідно з державними стандартами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій.
Практикум: Навчальний посібник. – Суми: ВТД „Університетська книга‖,
2007. - 496с.
2. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. –Львів: Афіша, 2002.-
318 с.
3. Гогіташвілі Г.Г., Карчевскі Є.-Т., Лапін В.М. Управління охороною праці та
ризиком за міжнародними стандартами. – Київ:Знання, 2007. – 367 с.
4. Кодекс законів про працю України – К.: Атіка. 2001. – 95 с.
5. Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф. та ін. Основи охорони праці. – К.: Основа, 2000. – 416 с.
6. Рожков А.П. Пожежна безпека. Навчальний посібник. – К.:
Пожінформтехніка, 1999. – 256 с.
7. ДСТУ OHSAS 18001:2010 Системи управління гігієною та безпекою праці
8. ДСТУ 2293-99 Державний стандарт України. Охорона працi. Термiни та
визначення основних понять
9. ДСТУ 7239:2011 ССБП Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та
класифікація
10. ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення"
11. ДСН 3.3.6.042-99Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
12. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к
воздуху рабочей зоны
13. ДБН В 2.5-67-2013 «Опалення, вентиляція кондиціювання»
14. ДБН В.1.2-10-2008 Захист від шуму ДСТУ 2325-93 Шум. Терміни та
визначення
15. ДБН В.2.5-56:2010 Системи протипожежного захисту
19.03.2017 14:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора