Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА ЗАНЯТТЯХ В ДНЗ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Рівненський державний гуманітарний університет
Інститут:
О
Факультет:
Педагогічний
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Лекція
Предмет:
Дошкільна педагогіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА ЗАНЯТТЯХ В ДНЗ Іванюк Наталія Олександрівна Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, м. Ніжин
Актуальність. У сучасних умовах реформування освіти в Україні особливого значення набуває питання підвищення якості освіти, головним завданням якої є всебічний розвиток особистості дитини-дошкільника. У вирішенні цих завдань функціонального значення набуває проблема використання гри, в освітньому процесі дошкільного закладу. Проблема педагогічних можливостей гри багатоаспектна та охоплює широкий спектр питань, серед яких особливе місце займає дидактична гра. Якщо виходити з уявлення про дидактичну гру, як про ігрову діяльність, то важливими для дослідження постають характерні риси гри дошкільників та проблема визначення педагогічних умов організації дидактичної гри на заняттях в ДНЗ.
Специфіка дидактичної гри полягає в тому, що вона випробуваний і ефективний засіб навчання та виховання в дитячому садку, проте не універсальний. Тож потреба в аналізі психолого-педагогічних досліджень з означеної проблеми і зумовили необхідність написання даної статті.
Для її реалізації висунуті дослідницькі завдання: 51 1) проаналізувати останні дослідження проблеми використання гри в освітньому процесі ДНЗ; 2) узагальнити результати такого аналізу.
Аналіз основних публікацій. Проблеми реалізації дидактичної гри досліджувались у працях видатних педагогів та психологів Р. Жуковської, Д. Менджерицької, Н. Михайленко, А. Усової, Д. Ельконіна, О. Сорокіної, Л. Виготського, Б. Ананьєва, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, О. Запорожеця. Вони заклали основи теорії розвитку дитини: розкрили роль ігрової діяльності, визначили можливості і значення гри у формуванні особистості дитини- дошкільника в навчально-виховному процесі, дослідили особливості становлення різних видів діяльності та їх впливу на розвиток дитини в дошкільному віці. У працях вчених-педагогів Е. Аркіна, Н. Аксаріної, О. Леушиної, Н. Сакуліної, Є. Фльоріної та інших розроблялись зміст навчально-виховного процесу в дошкільних закладах, методи, форми організації та вимоги до всебічного розвитку дитини на різних вікових етапах (в тому числі засобами гри). Вимоги до організації навчально-виховного процесу у дошкільному навчальному закладі визначені в основних державних документах з дошкільної освіти: Державній національній програмі "Освіта" (Україна ХХI століття), Міжнародній концепції ООН про права дитини, Закону України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства" , Концепції дошкільного виховання в Україні тощо. У Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Виклад основного матеріалу. Заняття – форма дошкільного навчання, за якою вихователь працює з групою дітей у встановлений режимом час, організовує і спрямовує пізнавальну діяльність з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини [7]. Заняття є формою педагогічного впливу, яка поєднує розвивальний і виховний ефекти навчання, формує у дітей уміння активно засвоювати знання і творчо використовувати їх за безпосередньої участі педагога, що сприяє набуттю досвіду суспільної діяльності з дорослими та однолітками [3]. Зміст заняття визначає програма виховання і навчання дітей у дошкільних закладах. Кожне заняття передбачає окреслення і реалізацію освітніх, розвивальних та виховних завдань. Обсяг загального змісту заняття залежить від вікових можливостей дітей, рівня їхнього загального розвитку та працездатності. Заняття, як форма організації навчально-виховного процесу, досліджувалось в психолого-педагогічній літературі Н.Гавриш, К.Крутій, Т.Поніманською та іншими науковцями.
Вимоги існуючих програм розвитку дошкільників та рекомендації науковців, сприяли окресленню таких форм 52 організації навчання у дошкільних навчальних закладах, які позбавлені жорсткого регламентування. а саме: організоване навчання у повсякденному житті; організовані заняття за вибором дітей; обов’язкові заняття за планом педагога. У науковій літературі існує значна кількість класифікацій типів занять: - з позиції спрямованості змісту на: односпрямовані, предметні, тематичні, різноспрямовані або міжпредметні, інтегровані, комплексні, динамічні, комбіновані, сюжетно-динамічні; - за дидактичною метою: заняття з закріплення раніше засвоєних знань, заняття з формування нових знань, заняття з контролю за якістю засвоєння знань; - за змістом навчання розрізняють заняття: з ознайомлення з навколишнім середовищем, з розвитку мовленнєвого спілкування, з формування елементарних математичних уявлень, з образотворчої діяльності, з фізичної культури, музичні заняття; - за доцільністю способу організації дітей: групові, підгрупові, індивідуально-групові, індивідуальні [3]. Важливим у методиці проведення заняття є його структура. Але з огляду на різні підходи, можемо простежити спільне - структура заняття, яка складається з трьох частин. Перша частина – вступна в межах якої дітей зацікавлюють. Друга частина – хід заняття, де здійснюється виконання всіх поставлених навчально-виховним процесом завдань. Третя частина –заключна, в межах якої здійснюється оцінка діяльності дітей на заняттях [2]. Визначаючи місце дидактичної гри у навчально-виховному процесі, ми з’ясували, що дидактична гра – це гра, яка спрямована на формування в дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок. В процесі ігрової діяльності створюються особливо сприятливі умови для засвоєння дітьми нових знань і вмінь, для формування в них таких важливих якостей людського розуму, як здатність виконувати дії в розумовому плані, символічно замінювати реальні об’єкти й оперувати подібною заміною з пізнавальною метою. Гра сприяє розвитку здібностей, що давали б дитині можливість надалі самостійно здобувати різноманітні знання і їх використовувати відповідно до вимог життя [1]. Проблема використання дидактичних ігор на заняттях в ДНЗ досліджувалась різними науковцями, педагогами та психологами (Л.Артемовою, О.Янківською, А.Бондаренко, А.Буровою, М.Медведєвою, Н.Пихтіною, А.Усовою та іншими), які наголошували на важливості цього питання, окреслюючи можливості використання дидактичних ігор на занятті в ДНЗ.
Добір дидактичних ігор на заняттях здійснюється відповідно завдань планування навчальної та виховної роботи в кожній віковій групі. При використанні дидактичної гри на занятті потрібно враховувати вікові та індивідуальні особливості дошкільників, їхню психологічну готовність до застосування певного виду дидактичної гри, а також бажання дітей до вибору 53 видів ігор, що будуть проводитися на занятті. Якщо не враховувати цього дидактична гра не буде мати достатнього навчального ефекту. Необхідними умовами ефективного використання дидактичної гри є усвідомлення педагогічним персоналом ролі дидактичної гри в навчально- виховному процесі ДНЗ; дотримання структурних елементів, які відрізняють її від інших видів ігор та вправ; єдності цих елементів та умови керівництва вихователем дидактичною грою [1]. При використанні дидактичних ігор на заняттях важливим є керівництво іграми з боку вихователя, що сприяє узагальненню і систематизації набутих дітьми знань, умінь і навичок. Керівництво передбачає цілеспрямовану діяльність вихователя на всіх етапах проведення дидактичної гри – від підготовки до гри, до аналізу її результатів. Науковці і практики радять враховувати, що в дидактичній грі необхідне правильне поєднання наочності, слова вихователя і дій самих дітей з іграшками, ігровими посібниками, предметами і так далі [8]. Вихователь намічає послідовність ігор, що ускладнюються за змістом, дидактичним завданням, ігровими діями і правилами. За допомогою словесних пояснень, вказівок вихователь направляє увагу дітей, упорядковує, уточнює їх уявлення, розширює досвід. Його мова сприяє збагаченню словника дошкільників, опануванню різних форм навчання, сприяє вдосконаленню ігрових дій. Застосування дидактичних ігор на заняттях у дошкільному навчальному закладі суттєво впливає на виховання здатності дошкільників до власного самовизначення, виховує почуття відповідальності, самостійності, наполегливості, цілеспрямованості та викликає інтерес до навчання. Вивчаючи особливості використання дидактичних ігор на заняттях з різним змістом навчання, ми прийшли до висновку, що при створенні умов для формування і підтримки пізнавальної активності дошкільників вихователь має планувати і організовувати свою діяльність таким чином, щоб зацікавити всіх дітей. Найпоширенішими прийомами, які використовуються є створення позитивної емоційної атмосфери, доброзичливих взаємин у групі, створення ситуації новизни певної діяльності, ситуації успіху, отримання задоволення від виконання діяльності [7]. Основна особливість дидактичних ігор полягає в тому, що вони створюються дорослими з метою навчання і виховання дітей. У формуванні пізнавального інтересу дошкільників велику роль відіграють такі структурні компоненти дидактичної гри: дидактичне завдання, правила, ігрові дії, результат. Відсутність будь-якого з названих компонентів призводить до того, що гра розвалюється і перетворюється або в дидактичну вправу або в звичайну бесіду з використанням дидактичного матеріалу (іграшок, картинок, реальних предметів), що дуже часто зустрічається в практиці роботи дошкільних закладів. Ми визначили, що дидактичні ігри необхідно використовувати на заняттях з різним змістом навчання. На заняттях з розвитку мовлення займають 54 дидактичні ігри, за допомогою яких: удосконалюються слухові відчуття дітей, здійснюється розвиток їх артикуляційних умінь та літературної вимови, збагачується словниковий запас дитини, набуваються граматичні вміння, розвивається комунікативне мовлення дошкільників. Дидактична гра, як практичний метод навчання, широко використовується на заняттях з математики, яке неможливо уявити без застосування дидактичного матеріалу. На заняттях по ознайомленню з природою використовують дидактичні ігри з предметним матеріалом, з картками, з іграшками, словесні ігри.. На заняттях по ознайомленню із суспільним довкіллям використовуються ігри, які розкривають специфіку професій, надають інформацію дітям про норми поводження на проїжджій частині, з незнайомими людьми тощо. Сьогодні в практиці ДНЗ все більш активно використовуються дидактичні ігри, які ознайомлюють дітей з основами економічної теорії (лото, пазли, ігри типу «Бізнес» тощо).
Висновки. Тож, на основі результатів теоретичного вивчення проблеми використання дидактичних ігор в освітньому процесі дошкільного навчального закладу, ми з’ясували особливості її застосування на заняттях з різним змістом навчання. Проте результати здійсненого нами аналізу не вичерпують глибини та важливості обраної проблеми. Подальшого дослідження вимагають питання використання дидактичної гри в організації самостійної ігрової діяльності дітей з метою формування у них життєвої компетентності.
ВИВЧЕННЯ СТАНУ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ
Актуальність. Проблема формування у дітей старшого дошкільного віку елементарних економічних знань на сучасному етапі розвитку суспільства є актуальною, оскільки процес економічної соціалізації дошкільників 110 визначається як один із вагомих й найменш науково та методично розроблених в галузі дошкільної освіти. Процес економічного виховання молодого покоління в різних аспектах досліджували філософи, економісти, соціологи, психологи, педагоги (А. Аменд, Л. Епштейн, М. Клепач, О. Козлова, Л. Пономарьов, В. Попов, І. Прокопенко, І. Сасова, М. Стельмашук, В. Чічканов). У зв’язку з реформаційними процесами в освіті та усвідомленням ученими значущості проблеми економічної грамотності для підростаючої особистості в теорії й практиці педагогіки активність наукового пошуку дещо підвищилася, але незважаючи на певну теоретичну і методичну розробленість означених питань, один з найвагоміших аспектів проблеми формування в дошкільників першооснов економічної культури, пов'язаний з набуттям елементарних економічних уявлень і знань задля її забезпечення, залишається малодослідженим. Відтак, існує нагальна потреба в сучасному науковому осмисленні означеної проблеми, що зумовило вибір нами теми дослідження. Метою написання статті є теоретичний аналіз наукових і науково- методичних праць з проблеми формування у дітей старшого дошкільного віку елементарних економічних знань. Викладення основного матеріалу. На теоретичному рівні нами було з’ясовано, що проблема формування у дітей старшого дошкільного віку елементарних економічних знань на сучасному етапі розвитку суспільства є надзвичайно актуальною. Сучасні соціально-економічні відносини в суспільстві спонукають дитину досить рано знайомитися з проблемами сімейної «дорослої» економіки. Відтак, виникає необхідність організовано залучати дітей уже в дошкільному закладі до засвоєння основ економіки, пропедевтики економічної грамотності. Дослідження вчених Н. Грами, Г. Григоренко, Р. Жадан, Є. Курак, Ю. Лелюк, А. Сазонової, А. Смоленцевої, Г. Шатової та ін. довели, що дітям дошкільного віку доступне розуміння окремих економічних понять, якщо економічну освіту поєднувати з трудовим, моральним і розумовим вихованням, спрямовуючи її насамперед на формування розумних потреб дитини. Сучасні науковці А. Богуш та Н. Гавриш зазначають, що економічне виховання — це цілеспрямований процес взаємодії дорослого та дитини, орієнтований на засвоєння доступних віку елементарних економічних понять, формування моральних почуттів та морально-економічних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування навичок соціально-економічної поведінки [1, с. 306]. Сучасні науковці А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Грама, А. Сазонова, Г. Шатова розглядають економічне виховання як один з важливих компонентів соціалізації дитини – економічної соціалізації, складовими якої є елементарні економічні знання, сформовані способи поведінки, а також особистісні утворення, які ми визначаємо необхідними для успішної економічної діяльності [1, с. 307]. 111 Дослідниця О. Козлова визначає економічну соціалізацію як об’єктивний процес засвоєння індивідом економічних поглядів, зразків економічної поведінки, опанування соціальних ролей, навичок, цінностей, пристосування особистості до соціальних норм [4, с. 97]. Вчені А. Богуш та Н. Гавриш в науковій праці «Методика ознайомлення дітей з довкіллям» зазначають, що економічна освіта – це процес формування у дітей елементарних економічних уявлень, знань, умінь, і навичок щодо процесів вироблення, розподілу, обміну і споживання предметів довкілля, необхідних для участі особистості в усіх видах діяльності [1, с. 307]. Здійснений нами аналіз наукової літератури дозволив визначити, що економічне виховання дітей можна здійснювати за допомогою наступних засобів: - предметно-розвивального середовища; - гри; - художньої літератури; - спілкування з дорослими; - різних видів діяльності дітей (розумова, мовленнєва, зображувальна). Детальніше розглянемо характеристику кожного з них. Під предметно-розвивальним середовищем слід розуміти природне, комфортне оточення раціонально організоване, насичене різноманітними предметами, ігровими матеріалами в якому дитина буде перебувати навчатися та взаємодіяти з іншими. У такому середовищі можливе одночасне включення в різну діяльність всіх дітей групи [2, с. 23]. Предметно-розвивальне середовище дає можливість дошкільнику використовувати свої здібності, знання та вміння стимулює проявляти самостійність, ініціативність, творчість, колективність, дружелюбність, зацікавленість спільною з іншими діяльністю. Завдяки доцільно створеному середовищу відбувається всебічний розвиток дітей, у них проявляються здібності до різних видів діяльності. Спочатку таким середовищем для дитини є найближче довкілля: предмети та явища, які оточують її в сім’ї. Із розвитком дитини, її потреб, з урізноманітненням діяльності це середовище розширюється. Важливою умовою розумового розвитку, і розвитку взагалі, стає активна діяльність дошкільника у ДНЗ. 1) Гра. Загальновідомо, що особлива роль у розвитку дітей належить грі. Т.Поніманська зазначає, що гра – це один з найцікавіших видів людської діяльності, провідна діяльність дошкільника, гра є засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання. Дитяча гра — це діяльність, спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності, в якій дитина відображає враження від їх пізнання [5, с. 228]. В ігровій діяльності дитина засвоює елементарні економічні поняття, намагається їх осмислити та застосувати в повсякденному житті. Сучасна педагогіка найчастіше послуговується такою класифікацією ігор: - творчі ігри. - ігри за правилами. - народні ігри 112 2) Художня література. Аналіз наукових праць М. Монтессорі, Ф.Фребеля, Н. Кулакової, Н. Грами, здійснені нами в контексті проблеми економічного виховання, вивчення практики роботи дитячого навчального закладу привели до висновків: формування економічних уявлень дітей дошкільного віку, засобами художньої літератури будуть ефективними, якщо: - використовувати художні твори економічної тематики; - практикувати різні форми, методи і прийоми роботи з літературного краєзнавства; - створювати умови для широкого залучення дітей дошкільного віку до краєзнавчої роботи; - розробити систему занять з формування економічних уявлень у дітей дошкільного віку, засобом художньої літератури [3, с. 60]. Під час сприймання дітьми старшого дошкільного віку літературних творів економічної тематики у них формуються такі економічні уявлення: відношення до праці та ставлення до грошей, виховання бережливості, працелюбності, самостійності та відповідальності. За використання у роботі літературних творів, дошкільнята вчаться бережливо та охайно ставитися до речей, поважати працю дорослих, відповідально та самостійно відноситися до грошових цінностей. Підбір дитячої літератури економічного змісту для спільного читання з дітьми дошкільного віку має велике значення. Спільність вимог в дитячому садку і в умовах сім’ї, систематична робота з використанням ефективних форм і засобів педагогічного впливу забезпечують позитивний результат в початковому економічному вихованні дітей дошкільного віку. 3) Спілкування з дорослими. Особливу роль в економічному вихованні відіграє спілкування дітей з дорослими через живу бесіду, розмову, відповіді дорослих на їх численні запитання, які є одним із показників їхнього розумового розвитку. Спочатку ці питання є простими: «Що таке гроші?», «Чому гроші зроблені з паперу?». Пізніше розвивається допитливість та більший інтерес: «Чому для існування людини потрібні гроші?», «Чому грошей не може бути багато?». 4) Різні види діяльності дітей. Серед них: Організована вихователем розумова діяльність дітей є важливим засобом виховання. У дошкільному віці економічне виховання відбувається у процесі організації предметної діяльності дітей. Це вимагає створення предметного середовища, яке б спонукало дітей до пізнавальних дій. Важливим фактором є розвиток мовлення, тобто мовленнєва діяльність дітей, що відкриває нові можливості для формування первинних уявлень дітей про економіку, допомагає встановлювати зв'язки між предметами, діями і словами, що їх називають, підводить дітей до елементарного узагальнення [5, с. 24]. Зображувальна діяльність. У процесі зображувальної діяльності( малювання, ліплення, виготовлення аплікацій) у дітей розширюються, поглиблюються знання про предмети і явища навколишнього світу, розвиваються сенсорні здібності. Образотворча діяльність розгортається на 113 основі сприймання, осмислення, переживання сприйнятого, виявлення свого ставлення до нього через зображення. У творчому процесі дитина вчиться аналізувати предмети, порівнювати їх, виокремлювати їх ознаки, сприймати створене і завершене зображення, оцінювати його. Їй доводиться оперувати уявленнями, перетворювати попередній досвід за допомогою уяви, вдосконалювати плануючу функцію мислення [3, с. 59]. Висновки. Ми охарактеризували основні опорні поняття з теми дослідження та визначили, що в організації економічного виховання важливими засобами визначаються: гра, художня література, спілкування з дорослими, різні види діяльності дітей (розумова, мовленнєва, зображувальна). Їх добір визначає ефективність педагогічної роботи з формування у дошкільників елементарних економічних знань і уявлень.
04.04.2017 22:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора