Проектування інформаційної системи Інтернет- банкінгу. Курсовий проект з Інформаційні технології. Робота № 529314

Перехід до торгівельного партнера Binance

Проектування інформаційної системи Інтернет- банкінгу

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Київський національний економічний університет

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2011

Тип роботи:

Курсовий проект

Предмет:

Інформаційні технології

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В ЕКОНОМІЦІ КУРСОВИЙ ПРОЕКТ з дисципліни “Проектування систем обробки інформації ” на тему: «Проектування інформаційної системи Інтернет- банкінгу». АНОТАЦІЯ Курсової роботи Прасад А.Н. на тему “Інформаційна система Інтернет- банкінгу”. Тему курсової роботи я обрав самостійно – «Інтернет - банкінг»,тому що дана система «Інтернет банкінг» дає їм змогу оплачувати платежі через онлайн незалежно від країни перебування й часу доби . Головна ідея даного курсового проекту – проаналізувати предметну область та спроектувати інформаційну систему Інтернет - банкінгу. У роботі обгрунтовано вибір теми дослідження, доведено її актуальність, наведена характеристика предметної області, розкрита необхідність застосованої інформаційної системи та її основні переваги. У першому розділі розкривається теоретична частина, яка містить предметну область та опис 1С. Тут викладена ціль функціонування, характеристика предметної області, описана інформація, що використовується при прийнятті рішення. У другому розділі міститься проектна частина. Тут наведена постановка задачі, склад та організація інформаційного забезпечення, організаційне, програмне та технічне забезпечення. У третьому розділі міститься посилання на форми вхідних вихідних документів, а також структуру інформаційних масивів. Зважаючи на стрімкий розвиток інформаційно - комунікаційних технологій та збільшення ролі глобальної мережі Інтернет, створення інформаційної системи «Інтернет – банкінг» є доцільним з точки зору організації і оптимізації ключових бізнес-процесів. РЕФЕРАТ Курсової роботи Прасад А.Н. на тему “Інформаційна система Інтернет - банкінгу ”. - Київ: кафедра інформаційних систем в економіці, 2011 рік. Відомості про обсяг проекту: Загальна кількість сторінок – 55; Кількість таблиць – 8; Кількість ілюстрацій – 13; Використано літературних джерел – 4. Перелік ключових слів: Інтернет – банкінг , клієнт, банківська картка клієнта, кредит, мобільний оператор,оплата платежу, інформаційна система, UML. Rational Rose, RUF. Об’єкт дослідження: Оплата платежів через систему інтернет –банкінг. Мета роботи: спроектувати оптимальну інформаційну систему Інтернет – банкінгу . Пропозиції до впровадження результатів роботи: наявність комп’ютера та принтера (матричного типу), вміння роботи з ПК, і знання програми IBM Rational Rose Enterprise Edition. Вимоги до апаратного забезпечення ПК – це мінімально допустима конфігурація для встановлення програми IBM Rational Rose Enterprise Edition. Апаратура, використана при дослідженні: процесор – Intel Celeron (К) СЗГ 2.53GHz; оперативна пам'ять – 768 МБ ОЗУ; відео карта – RADEON, 256МБ; жорсткий диск Western Digital 160 ГБ; дисковод – DVD+-RW DVD+R; дисплей –Samsung L1717S, Пропозиції щодо практичного застосування результатів роботи: спроектована інформаційна система може бути використана для оплати платежів клієнтами в Інтернет – банкінгу. ЗМІСТ АНОТАЦІЯ..........................................................................................................2 РЕФЕРАТ.............................................................................................................3 ВСТУП.................................................................................................................5 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА..............................................................6 1.1. Опис предметної області……………………………..……...............6 1.2. Опис інформаційної системи..............................................................8 РОЗДІЛ ІІ. ПРОЕКТНА ЧАСТИНА..................................................................9 2.1. Постановка задачі……………………………………………………9 2.1.1. Характеристика задачі ………………………………………9 2.1.2. Вхідна інформація…………………………………………10 2.1.3. Вихідна інформація……………………………………...….13 2.1.4. Економіко – математична модель……………………..…..14 2.1.5. Алгоритм розв’язання задачі……………………………....16 2.2. Склад та організація інформаційного забезпечення…………….20 2.2.1.Загальна структура ІЗ системи………………………….....20 2.2.2. Побудова системи класифікації та кодування…………...29 2.2.3. Організація і опис зовнішньо-машинної інформаційної бази.....................................................................................................................36 2.3. Організаційне забезпечення………………………………………37 2.4. Програмне забезпечення………………………………………….39 2.5. Технічне забезпечення…………………………………………….42 РОЗДІЛ ІII. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА....................................................43 ВИСНОВКИ.......................................................................................................44 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..................................................45 ДОДАТКИ..........................................................................................................46 ВСТУП У зв'язку зі стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій та збільшенням ролі глобальної мережі Інтернет відбувається комплексна автоматизація галузей економіки та перетворення ключових бізнес-процесів. Розвиток Інтернету створив новий вид економіки, темп росту якої настільки колосальний, що вона вже встигла змінити традиційні поняття ведення бізнесу. Сьогодні економіка являє собою систему, яка використовує сучасні технології, а підприємства активно впроваджують свій бізнес в Інтернет з метою збільшення ефективності та розширення позицій ринку. Інтернет-банкінг стає популярною фінансовою послугою. Зараз найбільші українські банки починають упроваджувати цю передову технологію здійснення платежів. Зміст її — співробітництво з клієнтами просто в режимі on-line. Суть інтернет-банків не відповідає повною мірою поняттю «банківська діяльність» у звичайному її розумінні. У більшості випадків функція інтернет-банкінгу — переказ фінансових коштів між платіжними каналами, як звичайними, так і віртуальними (Інтернет). Саме тому інтернет-банки називають ще інтернет- шлюзами, хоча це не виключає наявності додаткових сервісів. Основна функція інтернет-банку — це стабільне транспортування фінансових коштів клієнта в найкоротший час. Отже, метою даної курсової роботи є проектування інформаційної-системи для Інтернет – банкінгу, тобто щоб за допомогою системи «Інтрент – банкінг» клієнти могли не виходячи з дому сплачувати платежі в режимі он-лайн. РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 1.1. Опис предметної області Під електронним банкінгом (Інтернет-банкінгом) розуміють надання послуг банками з дистанційного керування рахунком через Інтернет (але не варто ототожнювати цей термін із тривіальною присутністю банків у Мережі в тільки інформаційних та маркетингових цілях). На сьогоднішній день такий онлайновий сервіс є невід'ємною частиною Інтернет-бізнесу, що інтегрує системи B2C - business-to-consumer ("компанія-споживач"), B2B - business-to-business ("компанія-компанії"), e-trading (електронна торгівля на біржах) та інші категорії. Інтернет-банкінг є логічним продовженням таких різновидів віддаленого банкінгу, як PC banking (доступ до рахунка за допомогою персонального комп'ютера, який здійснюється завдяки прямому модемному з'єднанню з банківською мережею), telephone banking (обслуговування рахунків за телефоном) та video banking (система інтерактивного спілкування клієнта з персоналом банку). Під "віддаленим керуванням рахунком через Інтернет", звичайно, розуміється перевірка стану рахунка, оплата різноманітних рахунків та перерахування коштів з одного рахунка на інший, а також надання клієнту інформаційної підтримки та численних супутніх послуг. За статистикою більше 80% усіх банківських операцій людина може здійснювати, сидячи за комп'ютером вдома чи в офісі. Користь для банкірів та їхніх клієнтів визначається наступним: перші значно скорочують витрати по утриманню густої філіальної мережі і значно підвищують ефективність банківських операцій, а інші отримують додаткові зручності. Згідно даних Internet Banking Report, кожний клієнт, що користується послугами онлайнового банкінгу, щороку скорочує в середньому витрати банку на суму $565,3. Інтернет вигідний банкам насамперед завдяки тому, що значно знижуються витрати банку, пов'язані зі здійсненням операцій. Однак, зручність банківського інтернет-сервісу не єдина причина його популярності. Про це свідчать регулярні опитування споживачів, наприклад, GVU's WWW User Survey. До факторів, що є найбільш значущими для клієнтів, часто відносяться такі, як: можливість одержувати різноманітні послуги, привабливі процентні ставки при невисокій вартості послуг. Чим краще банк забезпечує виконання цих двох умов, тим скоріше клієнт починає розуміти, навіщо йому потрібний інтернет-банкінг. Можна відокремити декілька факторів, що визначають ступінь розвитку банкінгу в будь-якій країні. По-перше, сам цифровий простір країни має бути розвиненим, користувач повинен мати у своєму розпорядженні достатньо загальноцікавих ресурсів рідною мовою. Досить показовою з цього погляду є наявність кількох великих національних порталів. По-друге, населення країни має звикнути користуватися Інтернетом у повсякденному житті, мати достатньо тривалий досвід користування мережею. Ніхто не починає з придбання через Інтернет фінансових послуг. 1.2. Опис інформаційної системи Послуга Інтернет-банкінг (Internet-banking) дозволить Вам з будь-якої точки світу вбудь-який зручний для Вас час самостійно управляти своїми коштами на рахунках платіжних карт в режимі он-лайн, використовуючи комп’ютер і підключення до інтернету. Як правило, послуги інтернет-банкінгу включають: виписки по рахунках; заявки на відкриття депозитів, отримання кредитів, банківських карток; перекази на рахунки в інших банках; конвертацію коштів; оплату платежів. Для своєї задачі я вибрав оплату платежів – оплата кредиту та оплата мобільного оператора. РОЗДІЛ ІІ. ПРОЕКТНА ЧАСТИНА 2.1. Постановка задачі 2.1.1. Характеристика задачі Задача „Система Інтернет - банкінг” дозволяє здійснити наступні операції: Оплата кредита; Оплата мобільного оператора; Оплата комунальних послуг; Переказ грошей; Оплата за інтернет. З цих вище перелічених операцій для Проектування Інформаційних систем я вибрав дві операції: Оплата кредиту; Оплата мобільного оператора; При розв’язанні задачі здійснюється керування наступними об’єктами: бухгалтерія, система банку, банківська картка клієнта. Взаємозв’язок з іншими задачами можна прослідкувати на інформаційній моделі задачі [рис. 1]. Рис 1. Інформаційна модель задачі 2.1.2. Вхідна інформація. До вхідних повідомлень відносять документи, які використовуються для формування оперативних файлів бази даних; файли, що потрапляють на вхід задачі чи комплексу з інших задач та їх комплексів; документи та файли, які носять довідковий характер та можуть бути віднесені до умовно-постійної інформації. Перелік і опис вхідних повідомлень наведено у табл. 2.1 Таблиця 1 Перелік та опис вхідних повідомлень. Назва вхідного повідомлення Ідентифікатор Форма подання Термін і частота надходження Джерело Клієнт COSTUMER Електронний Документ По мірі надходження Адміністратор Вид платежа TYPE OF PAYMENT Електронний Документ По мірі надходження Адміністратор Банківська картка клієнта BANK CARD CUSTOMER Електронний Документ По мірі надходження Адміністратор Оператори OPERATORS Електронний Документ По мірі надходження Адміністратор Оплата мобільного оператра PAYMENT OF MOBILE OPERATOR Електронний Документ По мірі надходження Адміністратор Оплата кредита PAYMENT OF LOAN Електронний Документ По мірі надходження Адміністратор Оплата кредита має такі реквізити: Код вида платежа; Код кредиту. Це поле повинно містити цифри; Назва кредиту; Прізвище, Ім’я, По-батькові клієнта; Паспортні дані(Серія,номер паспорта, ким виданий, дата видачі, індифікаційний код); Місце народження і дата народження; Адрес клієнта; Телефон клієнта; Дані банківської картки клієнта( № рахунку, CW2); Дата; Сума. Оплата мобільного оператора має такі реквізити: Код оператора; Назва оператора; Дані банківської картки клієнта( № рахунку, CW2); Дата; Сума. Структура вхідних інформаційних масивів подана в додатку 1. 2.1.3. Вихідна інформація До вихідних повідомлень відносять фінансові документи, формовані клієнтом з метою доручити банку виконати визначені дії відповідно до документа. Вихідними повідомленнями для моєї задачі «Інтернет – банкінг» будуть : Звіт по сплаченим платежам Перелік і опис вихідних повідомлень наведено у табл. 2. Таблиця 2 Назва вихідного повідомлення Ідентифікатор Форма подання і вимоги до неї Періодичність видання Термін видання і допустимий час затримки Користувач інформації 1 2 3 4 5 6 Звіт оплати кредита ZVIT_OPLATI_KREDITA; Електронний документ За потребою За потребою, 1 – 3 хвилини Бухгалтерія Звіт оплати моб. оператора ZVIT_OPLATI_ MOB_OPERATORA Електронний документ За потребою За потребою, 1 – 3 хвилини Бухгалтерія Перелік та опис вихідних повідомлень.Ескізи форм вихідних документів наведено в додатку 1. 2.1.4. Економіко – математична модель Розв’язання економічних задач зводиться до виконання інформаційних процедур (від збирання та обробки вхідних даних до використання отриманих результатів). Сукупність усіх інформаційних процедур утворює інформаційний процес, який є основою управлінської діяльності. Інформація, що надходить з інформаційного середовища, має відношення до того, що заведено називати системою управління. Ця інформація пов’язана з подіями, рішеннями, непередбаченими обставинами тощо. За ступенем автоматизації процедури перетворення інформації можна поділити на системи ручної обробки даних, автоматизовані системи обробки даних за участю людини та системи автоматичної обробки даних з виключенням людини з процедури перетворення даних. Оплата кредиту: Sp,d,c,b – сума сплати кредиту, де p – код виду платежа; d - код кредиту; c – код клієнта; dey – дата; b - код банківської картки клієнта. Scdb = ∑pScd (1) де Scdb - сума сплати d – го кредиту с – им клієнтом банківською карткою клієнта на дату day. Szagсdb = ∑S1 + ∑S2 + …+ ∑Sn (2) Szagсdb – загальна сума яка сплачена за d – го кредиту с – им клієнтом b - ю банківською карткою клієнта на дату dey. Оплата мобільного оператора: Svp,o,c,b - сума сплати мобільного оператора, де p – код виду платежу; о - код оператора; dey – дата; b - код банківської картки клієнта. Scоb = ∑pScо (3) де Scоb - сума сплати о – го моб. оператора с – им клієнтом b-ю банківською карткою клієнта на дату day. Szagсоb = ∑S1 + ∑S2 + …+ ∑Sn (4) Szagсоb - загальна сума яка сплачена за o-го моб. оператора b-ю банківською карткою клієнта на дату dey. 2.1.5. Алгоритм розв’язання задачі Алгоритм розвязку задачі подано на рис. 2 Рис.2.Лист1. . Рис.2.1.Лист2 Рис.2.2.Лист2. Рис.2.3.Лист3. 2.2. Склад та організація інформаційного забезпечення 2.2.1.Загальна структура ІЗ системи Інформаційне забезпечення (ІЗ) - це сукупність форм документ нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягів, розмірів і фо Існування інформації, яка використовується в інформаційній системі при функціонуванні. У процесі створення інформаційного забезпечення потрібно керуватк наступними нринципами: цілісність - здатність даних задовольняти принцип повис узгодження; вірогідність - достовірне і точне відображення реального ста об'єкта; контроль; захист від несанкціонованого доступу; єдність і гнучкість; стандартизація та уніфікація; адаптивність; мінімізація введення і виведення інформації. При розробці інформаційного забезпечення системи інтернет -банкінг до нього висувається низка вимог: ІЗ має бути достатнім для виконання всіх функцій ІС, що автоматизуються; І3 має бути сумісним з інформаційним забезпеченням інших систем, які взаємодіють з нею, за змістом, системою кодування, методами адресації, форматами даних і формами подання одержаної і виданої інформаційною системою інформації; форми документів, що створюються інформаційною системо повинні відповідати вимогам стандартів чи нормативно технічним документам замовника ІС; сукупність інформаційних масивів ІС має бути організована у вигляді бази даних на машинних носіях; форми подання вихідної інформації ІС повинні бути погоджені замовником системи; необхідно передбачити обов'язкові заходи щодо контролю оновлення даних в інформаційних масивах ІС. Для організації внутрішньо машинної бази було розроблено такі інформаційні масиви: Клієнти, Вид платежа, Оператори, Банківська картка клієнта, Оплата кредита, Оплата мобільного оператора. Перелік атрибутів, що підлягають зберіганню в базі даних подані в таблицях 3 – 8. Структури масивів: Опис масиву “Клієнт” Найменування масиву – Клієнт ; Ідентифікатор масиву – Customer ; Найменування носію інформації – ЖМД; Максимальний обсяг масиву - 1000000 записів; Довжина запису - 438 символів; Метод організації – послідовний; Ключ упорядкування - код клієнта. Таблиця 3 Найменування Ідентифікатор Умовне позначення у формклах Формат Бізнес-правила Первинний (втор.) ключ Умова на значення Обов'язкове поле Індексне поле Код клієнта customerid c 9(8) ПК — Так Так ПІП fullname - А(50) — — Так — Серія паспорта serial - 9(8) — — Так — Номер паспорта namber - 9(8) — — Так — Ким виданий паспорт issued - А(50) — — Так — Дата видачі паспорта date - 9(8) — — Так — Ідентифікаційний номер Identification - 9(8) — — Так — Дата народження datebirth - 9(8) — — Так — Місце народження placebirth - А(50) — — Так — Контактний телефон phone - 9(8) — — Так — Опис масиву “Вид платежу” Найменування масиву – Вид платежу; Ідентифікатор масиву – Type of payment; Найменування носія інформації – ЖМД; Максимальний обсяг масиву - 10 записів; Довжина запису - 200 символів; Метод організації – послідовний; Ключ упорядкування - код виду платежа. Таблиця 4 Найменування Ідентифікатор Умовне позначення у формклах Формат Бізнес-правила Первинний (втор.) ключ Умова на значення Обов'язкове поле Індексне поле Код вида платежа payment p 9(8) ПК — Так Так Назва платежа namepayment - А(50) — — Так — Опис масиву “Банківська картка клієнта” Найменування масиву – Банківська картка клієнта ; Ідентифікатор масиву – Bank card customer ; Найменування носія інформації – ЖМД; Максимальний обсяг масиву - 10 записів; Довжина запису - 100 символів; Метод організації – послідовний; Ключ упорядкування - код банківської картки. Таблиця 5 Найменування Ідентифікатор Умовне позначення у формклах Формат Бізнес-правила Первинний (втор.) ключ Умова на значення Обов'язкове поле Індексне поле Код банківської картки cards b 9(8) ПК — Так Так Назва б/к namecards - А(50) — — — — № б/к numbercards t 9(8) — — Так — CW2 cw w 9(8) — — Так — Опис масиву “Оператори” Найменування масиву – Оператори ; Ідентифікатор масиву – Operators; Найменування носія інформації – ЖМД; Максимальний обсяг масиву - 10 записів; Довжина запису - 150 символів; Метод організації – послідовний; Ключ упорядкування – код оператора. Таблиця 6 Найменування Ідентифікатор Умовне позначення у формклах Формат Бізнес-правила Первинний (втор.) ключ Умова на значення Обов'язкове поле Індексне поле Код оператора operator о 9(8) ПК — Так Так Назва оператора nameoperator - А(50) — — Так — Опис масиву “Оплата мобільного оператора” Найменування масиву – Оплата мобільного оператора ; Ідентифікатор масиву – Payment of mobile operator; Найменування носія інформації – ЖМД; Максимальний обсяг масиву - 100000 записів; Довжина запису - 50 символів; Метод організації – послідовний; Ключ упорядкування – код виду платежа, код оператора. Таблиця 7 Найменування Ідентифікатор Умовне позначення у формклах Формат Бізнес-правила Первинний (втор.) ключ Умова на значення Обов'язкове поле Індексне поле Код вида платежа payment p 9(8) ПК — Так Так Код оператора operator o 9(8) ПК — Так Так Код банківської картки cards b 9(8) ВК — Так Так Дата date dey D(8) — Не менше 01.01. 2008 Так — Сума amount S 9(8) ВК Не нуль Так — Опис масиву “Оплата кредита” Найменування масиву – Оплата кредиту; Ідентифікатор масиву – Payment of loan; Найменування носію інформації – ЖМД; Максимальний обсяг масиву - 100000 записів; Довжина запису - 100 символів; Метод організації – послідовний; Ключ упорядкування – код виду платежу, код кредиту. Таблиця 8 Найменування Ідентифікатор Умовне позначення у формклах Формат Бізнес-правила Первинний (втор.) ключ Умова на значення Обов'язкове поле Індексне поле Код вида платежа payment p 9(8) ПК — Так Так Код кредита credit d 9(8) ПК — Так Так Назва кредита namecredit - А(50) — — Так — Код клієнта customerid c 9(8) ВК — Так Так Код банківської картки cards b 9(8) ВК — Так Так Дата date dey D(8) — Не менше 01.01. 2008 Так — Сума amount S 9(8) ВК Не нуль Так — Розрахунковий показник S ( загальна сума оплати платежу яка здійснена клієнтом) потрібно зберігати в базі даних оскільки він використовується для подальшого розв’язання задачі. Основними носіями Інформації для вирішення задачі оплата платежів в системі Інтернет - банкінгу є машинні носії (для збереження та обробки оперативної та нормативно-довідкової інформації) і паперові носії (для формування відповідної документації). Розподіл інформації між різними носіями повинен відповідати вимогам цілісності даних, зручності їх сприйняття, швидкого їх отримання, а також економії машинної пам'яті та захисту від несанкціонованого доступу. Відповідальність за достовірність інформації, внесеної до БД, несуть адміністратор системи Інтерент - банкінгу та клієнт. Під час роботи системи здійснюється програмний контроль введення даних: перевіряються окремі ноля на правильність їх введення за існуючою маскою, діапазон змін значень атрибутів, контролюється наявність кодів в нормативно-довідкових масивах та ін. Реалізація інформаційного забезпечення подана у вигляді діаграми класів (додаток 2). 2.2.2. Побудова системи класифікації та кодування Методи організації і пошуку економічної інформації в умовах автоматизованої обробки потребують попередньої класифікації та кодувань Класифікація - це поділ множини об'єктів на підмножини за подібністю або відмінністю згідно з прийнятими методами класифікаї. Класифікація є основою для кодування інформації І наступного пошуку її допомогою обчислювальної техніки. Вибраний метод класифікації повинен задовольняти такі вимоги: мати достатній обсяг і необхідну повноту, які гарантували охоплення всіх об'єктів класифікації у заданих межах; не перетинати груп об'єктів, які виділяються; мати достатню та економічно обгрунтовану глибину; мати гнучкість і надмірність для можливого збільшення множини об'єктів, які класифікуються; забезпечувати розв'язання усього комплексу задач; забезпечувати сполучення з іншими класифікаціями однорідних об'єктів; бути погодженим з алгоритмами і забезпечувати найбільшу ефективність обробки; забезпечувати простоту й автоматизацію процесу ведення класифікатора; лаконічність, чіткість і ясність класифікаційних ознак. Залежно від того як розглядається дана множина об'єктів – послідовно чи одночасно за всіма ознаками основи поділу, використовую ієрархічний чи фасетний мегод класифікації. Ієрархічний метод класифікації передбачає послідовний поділ множни об'єктів на підлеглі класифікаційні групування. Множину, яка класифікується, поділяють на підпорядковані підмножиии спочатку деякою ознакою на великі групування, потім кожну з них на ряд наступних угруповань, які в свою чергу поділяють на дрібніші, поступово конкретизуючи об'єкт класифікації. Між цими угрупованнями встановлюються відношення підпорядкованості (ієрархії). Фасетний метод класифікації передбачає паралельний поділ множини об'єктів на незалежні класифікаційні угруповання. При цьому множина об'єктів, що характеризується деяким набором однакових для всіх об'єктів ознак (фасет), значення яких відповідають конкретним виразам значення ознак, може поділятися багаторазово і незалежно. У класифікаторах фасет найчастіше розміщуються простим переліком і мають свій код. Вибір тієї або Іншої системи класифікації повинен визначатись: необхідністю обліку міжкласифікаційних зв'язків; вимогами простоти розробки та впровадження системи класифікаторів, які використовуються інформаційною системою, що проектується; можливостями побудови ефективних систем кодування. Метою кодування даних є надання інформації в більш компактній формі. Основу для кодування складають результати класифікації. У процесі кодування об'єктів класифікації їх угрупованням і ознакам певними правилами присвоюють цифрові, літерні чи літерно-цифрові коди. Кодування — це утворення й присвоєння коду класифікаційної угрупованню або об'єкту класифікації. Державний стандарт визначає чотири методи кодування: порядкові серійно-порядковиі!, послідовний і паралельний. Порядковий метод кодування передбачає створення коду із натурального ряду і його привласнення, є найбільш простим, повним однозначним. На основі максимальної кількості об'єктів, які класифікують визначається кількість розрядів для ознаки і всього коду. Серійно-порядковий метод кодування - це створення коду із натурального ряду і закріпленням окремих серій чи діапазонів цих чисел об’єктами класифікації з однаковими ознаками і його привласненні використовується для двоознакових номенкулатур. При визначенні кількох розрядів для коду беруть до уваги максимальну кількість об'єктів з найбільшої серії чи діапазону і добавляють резервні позиції для кодування нових об'єктів, їх кількість визначають на основі обстеження проблемної сфери чи беруть 25 % найбільшої кількості об'єктів. Обидва коди повністю ідентифікують об'єкт, але не відображають ознакову інформацію про нього в коді і здебільшого використовуються і передавання інформації на відстані. Їх особливість - незалежність від методу, класифікації, які використовуються, і суті розв'язуваних задач, складність при автоматизованій обробці. Послідовний метод кодування передбачає створення коду класифікаційного групування і (чи) об'єкта класифікації з використанням кодів послідовно розміщених підпорядкованих угруповань, які одержані ієрархічним методом класифікації, та його привласнення. Паралельний метод кодування - це створення коду класифікаційного угруповання і об'єкта класифікації з використанням кодів незалежних угруповань, одержаних фасетним методом класифікації, та його привласнення. Як методи класифікації, так і методи кодування самостійно практично не застосовуються. Для того щоб скористатися перевагами різних методів, на практиці використовують різні комбінації методів класифікації та кодування. До кодів висуваються наступні вимоги: забезпечення вирішення всіх задач системи при мінімізації довжини коду; єдність кодів на всіх рівнях; структура коду повинна забезпечити групування інформації необхідних ракурсах; коди можуть бути як внутрішньомашинні (використовують тільки обчислювальною системою), так і зовнішньомашинні (використовуються ще й користувачем). Для інформаційної сумісності різних систем потрібно використовувати однакові класифікатори. Класифікатор - це офіційний документ, який являє собою систематизований перелік найменувань і кодів класифікаційних угруповань і об'єктів класифікації. Класифікатори можуть бути: державні (затверджені Держстандартом для використання в різних міністерств і відомств); галузеві (введені в установленому порядку для використання в даної галузі); підприємств (введені в установленому порядку для використання в ІС підприємства). Для інформаційної сумісності різних систем створено Єдину систему класифікації і кодування техніко-економічної інформації (ЄСКК), яка є частиною інформаційного забезпечення системи і становить сукупність взаємопов'язаних державних класифікаторів техніко-економічної інформації системи ведення і керівних нормативних документів за їх розробку і впровадження, ведення, вдосконалення й контролю за впровадженням. При реалізації задачі оплата платежів через систему «Інтернет – банкінг» використовуються наступні коди, визначені в інформаційному забезпеченні системи: 1. Код клієнта метод класифікації - фасетний; метод кодування - порядковий; довжина коду - 4 символи; структура коду: ХХХХ - порядковий номер клієнта. 2. Код виду платежа метод класифікації - фасетний; метод кодування - порядковий; довжина коду - 2 символи; структура коду: ХХ - порядковий номер виду платежа. 3. Код банківської картки клієнта метод класифікації - фасетний; метод кодування - порядковий; довжина коду – 2 символи; структура коду: ХХ - порядковий номер банківської картки клієнта. 4. Код оператора метод класифікації - фасетний; метод кодування - порядковий; довжина коду - 2 символи; структура коду: ХХ- порядковий номер оператора. 5. Код оалати моб. оператора метод класифікації - фасетний; метод кодування - порядковий; довжина коду – 5 символи; структура коду: ХХХXХ – порядковий номер оплати моб. оператора 6. Код оплати кредита метод класифікації - фасетний; метод кодування - порядковий; довжина коду – 5 символи; структура коду: ХХXХХ – порядковий номер оплати кредита Класифікатор ІС для сиситеми Інтернет –банкінг подані в таблиці 9. Таблиця 9 Класифікатор ІС для сиситеми Інтернет –банкінг Клієнт Клієнт 1 0001 Клієнт 2 0002 … Клієнт 100 0100 … Клієнт 9999 9999 Вид платежа Вид платежа 1 01 Вид платежа 2 02 … Вид платежа 10 10 Банківська картка клієнта Банкаівська картка 1 001 Банкаівська картка 2 002 … Банкаівська картка 10 010 Оператор Оператор 1 01 Оператор 2 02 … Оператор 10 10 Оплата моб. Оператора Оплата моб. Оператора 1 00001 Оплата моб. Оператора 2 00002 … Оплата моб. Оператора 100 00100 … Оплата моб. Оператора 9999 99999 Оплата кредита Оплата кредита 1 00001 Оплата кредита 2 00002 … Оплата кредита 100 00100 … Оплата кредита 9999 99999 2.2.3. Організація і опис зовнішньо-машинної інформаційної бази Зовнiшньомашинна iнформацiйна база - частина iнформацiйної бази, яка являє собою сукупнiсть повiдомлень, сигналiв i документiв, призначених для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобiв обчислювальної технiки. Зовнішньомашинну Інформаційну базу для задачі оплата платежів через систему Інтернет – банкінг складають вхідні та вихідні інформаційні повідомлення. До кладу інформаційних вхідних повідомлень входять: Вікно реєстрації користувача - надає інтерфейс для введення клієнт контактної інформації, необхідної для оплати платежа, доступу адміністратора до панелі керування системою Інтернет - банкінг Вікно навігації по платежам – організовуються у вигляді навігаційного меню і надає користувачу можливість пошуку необхідної послуги для сплати платежа в системі Інтерент – банкінг. Вікно оплати платежа – як правило, в цьому вікні клієнт оформлює свій вибраний платіж, вносить необхідні дані про платіж і сплачує його в системі Інтернет – банкінг. До складу вихідних інформаційних повідомлень входять: Звіт по сплаті платежа – електронний документ в якому вказано на яку суму і скільки було зроблено операцій на відповідну дату в системі Інтернет – банкінг. 2.3. Організаційне забезпечення До складу найважливіших інформаційних процедур, як сукупності операцій, пов’язаних із впливом на інформацію, належать: збір(сприйняття), передача, зберігання, обробка та використання інформації. Крім того виділяють й інші процедури: реєстрація (надання), розмноження, кодуван даних та ін. Часто вони розглядаються разом з основними процедурами, адже співпадають за часом реалізації. Збір інформації по сплаті платежа здійснюється в процесі реестрації користувача та виконання замовлення. Джерелом інформації є клієнт системи Інтернет –банкінг. Після заповнення клієнтом вікна реєстрації користувача та надсилання заявки дані мають бути перевірені на коректність. Перевірка контактних даних здійснюється наступними параметрами: Поле логін може містити як і цифри так і літери, але не менше 6 символів; Пле пароль також як і логін може містити як і цифри так і літери, але не менше 6 символів; Поле ПІБ не повинно містити цифри та спеціальні символи; Поле “Емейл” повинно відображати

Курсовий проект Інформаційні технології

25.04.2017 00:04-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись