МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
Програма емпіричного соціологічного дослідження
з дисципліни “Соціологія”
на тему:
«Соціальний захист неповносправних громадян у Львові»
Загальна характеристика проблема
На даний час у житті сучасного суспільства особливо гостро постала проблема соціального захисту неповносправних громадян. Адже неповносправність негативно впливає не тільки на життя суспільства в цілому, але і на життя та діяльність особи окремо. Саме тому дана проблема є дійсно глобальною.
Потреба соціального захисту і реабілітації людей з особливими потребами є відповіддю на загострення соціальних проблем різних категорій цих громадян у непростих умовах формування нового суспільства. Зниження соціальних гарантій, зубожіння, безробіття, дискримінація, на жаль, особливо гостро торкаються саме тих громадян, які й раніше жили важко в силу обмежень здоров’я, порушень рухових функцій, орієнтації, сприйняття та інтелектуальних здатностей.
Багато країн успішно здолали шлях визнання прав інвалідів нарівні зі здоровими людьми. Україна також упевнено рухається в цьому напрямі. Декларуючи європейський вибір, наша країна зобов’язана розпочати створення стандартів гідного життя і для цих людей. В країні є низка громадських організацій інвалідів, які стоять на провідних в Україні позиціях у справі вироблення і впровадження європейських та світових підходів до вирішення проблем неповносправності. Але метою державного управління в цієї загальної сфері є, передусім, створення передумов для динамічного розвитку системи послуг, заходів та умов, які б гарантували людям з інвалідністю поступове просування до європейських стандартів життя. Це може забезпечуватись шляхом реабілітації та інтеграції дітей, молоді і дорослих з особливими потребами, впровадження неінституційних форм проживання та опіки, базованих у громаді, організації прогресивних форм навчання, працевлаштування, дозвілля та спорту інвалідів, пристосування закладів, інфраструктури міст, транспорту та інформації до потреб людей з інвалідністю. При цьому значна частка відповідальності і фінансування може бути делегована шляхом соціального замовлення недержавним суб’єктам.
Щорічно 3 грудня громадськість відзначає Міжнародний день інваліда, метою якого нагадати суспільству про те, що поруч з нами живуть люди, які потребують допомоги. У Львові ж на обліку в управлінні соціального захисту перебуває понад 46 тис. львів’ян-інвалідів, що становить близько 6% населення міста.
Місто щорічно здійснює соціальну підтримку громадян з числа інвалідів за трьома ключовими напрямами: підтримка неурядових організацій, забезпечення діяльності Львівського міського центру реабілітації "Джерело", а також надання муніципальних субсидій, пільг та допомог. Тобто, соціальний захист інвалідів у Львові - це щоденна робота, а не заходи до одного дня", - повідомила заступник начальника відділу пільг, соціальних допомог та компенсаційних виплат.
Підтримка неурядових організацій інвалідів здійснюється через конкурс соціально-культурних проектів, фінансову підтримку та проведення централізованих міських заходів.
З 2008 року у Львові працює комунальна установа "Львівський міський центр реабілітації "Джерело", який створено на базі благодійної установи "Навчально-реабілітаційний центр "Джерело". Цей приклад засвідчує раціональний підхід у вирішенні питань інвалідів, оскільки в цьому випадку міська влада використала набутий професійний досвід благодійної установи із залученням фінансових ресурсів міста.
Станом на сьогодні в Центрі проходять реабілітацію 104 дітей-інвалідів та 43 інваліди з дитинства.
Львівська міська рада, виходячи з прогалин державних соціальних програм, запровадила ряд місцевих соціальних гарантій, які фінансує з міського бюджету:
• доплата інвалідам І групи від загального захворювання, які не мають права на пенсію в органах Пенсійного фонду;
• надання компенсації вартості санаторно-курортної путівки для особи, яка супроводжує інваліда І групи з числа осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС;
• муніципальні субсидії (за умови попереднього призначення державної);
• надання одноразової матеріальної допомоги мешканцям м. Львова надання одноразової допомоги мешканцям м. Львова на виконання депутатських повноважень;
• пільги на оплату житлово-комунальних послуг 50% (для інвалідів по зору І групи), і 40% для інвалідів по зору ІІ групи.
Треба додати, що за клопотаннями управління соціального захисту підготовлено 117 скерувань львів’янам, для проходження ними комплексної реабілітації у Міжрегіональному центрі соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів.
Тема дослідження: «Соціальний захист неповносправних громадян у Львові».
Мета дослідження: проаналізувати нормативно-правові документи з соціального захисту неповносправних громадян у Львові.
Завдання:
Визначити, чи соціальний захист функціонує як цілісна система юридичних, економічних, фінансових та організаційних засобів і заходів у державі, спрямованих на захист населення від несприятливих наслідків соціальних ризиків;
Визначити, чи нормативно правова база відповідає за забезпечення реальних потреб неповносправних громадян;
Визначити, чи нормативно-правова база у сфері соціального захисту враховує повною мірою права неповносправних громадян та забезпечує дотримання цих прав.
Об’єктом є система соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Час дослідження – квітень 2014 р.
Предмет дослідження: нормативно-правові засади системи соціального захисту неповносправних громадян у Львові.
Інтерпретація основних понять.
Соціальний захист — це комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах.
Непрацездатність - обмеженість конкретного індивідуума, яка викликана дефектом, або інвалідністю.
Інвалідність — соціальна недостатність внаслідок обмеження життєдіяльності людини, яка викликана порушенням здоров'я зі стійким розладом функцій організму, що призводить до необхідності соціального захисту і допомоги.
Група інвалідності — ступінь постійної чи продовжуваної втрати працездатності. Встановлюється група інвалідностімедико-соціальною експертною комісією. Встановлені три групи інвалідності — I, II, III.
I група інвалідності - нездатність до самообслуговування, нездатність самостійно пересуватися та повна залежність від інших осіб, нездатність до навчання, нездатність до трудової діяльності, нездатність до орієнтації (дезорієнтація), нездатність до спілкування, нездатність контролювати свою поведінку.
II група інвалідності - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів та за допомогою інших осіб, здатність самостійно пересуватися з використанням допоміжних засобів та (чи) за допомогою інших осіб, здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами в домашніх умовах, здатність до виконання трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів та (чи)спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб, здатність до орієнтації, що потребує допомоги інших осіб, здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів та (чи) за допомогою інших осіб, здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.
III група інвалідності - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів, здатність самостійно пересуватися з тривалішою витратою часу, пересування з зупинками і скорочення відстані, здатність до навчання в навчальних закладах загального типу при дотриманні спеціального режиму навчального процесу та (чи) з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, який навчає), здатність до виконання трудової діяльності за іншою спеціальністю при відсутності зниження кваліфікації чи зменшенні обсягу виробничої діяльності та неможливості виконання роботи за своєю попередньою професією, здатність до орієнтації за умови використання допоміжних засобів, здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передання інформації, часткове зниження здатності самостійно контролювати свою поведінку.
Дефект або порушення - будь-яка втрата психічної, фізіологічної або анатомічної структури або функції, або відхилення від неї.
Гіпотези дослідження:
Гіпотези-підстави:
соціальний захист функціонує у вигляді державних заходів матеріально-побутового, медичного, культурно-освітянського та іншого характеру, перелік яких не є повним;
нормативно правова база не відповідає повною мірою за забезпечення реальних потреб неповносправних громадян;
українське законодавство не є повним задля забезпечення прав і свобод неповносправних громадян.
Гіпотези-наслідки:
неповносправні громадяни у Львові мають недостатній соціальний захист;
не в повній мірі вирішуються проблеми неповносправних громадян у Львові : проблема працевлаштування; проблеми освіти ( зокрема вищої); проблеми культурного відпочинку та санаторно-профілактичного лікування і т.п. ;
у законодавстві не чітко вказано і розписано методи покращення життєдіяльності неповносправних громадян.
Метод дослідження
Це дослідження проводиться методом анкетного опитування. Отримані дані можуть допомогти підтвердити визначені гіпотези дослідження, розв’язати завдання та цілі, поставлені у дослідженні та досягти бажаної мети.
Розрахунок вибірки.
Під час соціологічного дослідження були опитані люди працездатного віку від 20 до 60 років.
Маючи вихідні дані: (N = 1035, ( = 0,04, Р =0,954), відповідно отримаємо:
N =1035 при ( =0,04, Р=0, 954.