КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2016
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Основи екологі

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Проект індивідуальної роботи з дисципліни «Уравління екологічною та техногенною безпекою» на тему КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 2016 1. Стан атмосферного повітря В цілому у Рівненській області існує тенденція до збільшення і дещо стабілізації обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу на рівні 60-62 тис. тонн на рік. Але за останні два роки відбувся спад викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2014 році від стаціонарних джерел 190 підприємств області склав 11,6 тис. т, що на 0,4 тис. т менше, ніж у 2013 році і на 0,5 тис. т більше, ніж у 2010 році, дані наведені в таблиці 1. Таблиця 1. Динаміка викидів в атмосферне повітря Рівненської області, тис. т. Роки Викиди в атмосферне повітря, тис .т Щільність викидів у розрахунку на1 км2, кг Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг   Всього у тому числі      стаціонарними джерелами пересувними джерелами    2010 56,2 12,9 43,3 2805,5 48,8  2011 62,5 17,1 45,4 3114,7 54,1  2012 60,4 14,9 45,5 3013,2 52,3  2013 56,1 12,0 44,1 2801 48,5  2014 56,7 11,6 45,1 2828,5 48,9   Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2011 р. від стаціонарних джерел 221 підприємства області склав 17,1 тис. т, що на 4,2 тис. т більше ніж у 2010 р. Пересувними джерелами забруднення атмосфери за звітний період викинуто 45,4 тис. т забруднюючих речовин, що на 2,1 тис. т. більше ніж у 2010 р. У 2013 р. від стаціонарних джерел 197 підприємств області склав 12,0 тис. т, що на 2,9 тис. т менше ніж у 2012 р. Пересувними джерелами забруднення атмосфери у 2013 році викинуто 44,1 тис. т забруднюючих речовин, що на 1,4 тис. т менше ніж у 2012 році. Динаміку викидів забруднюючих речовин від стаціонарних і пересувних джеред в атмосферне повітря показано на рисунку 1.  Рис. 1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. тонн Суттєвою складовою забруднення атмосферного повітря області є викиди від пересувних джерел, які щороку зростають внаслідок збільшення кількості автотранспорту та інтенсивності його руху. Найбільші концентрації забруднюючих речовин від автотранспорту характерні для міст обласного значення та районних центрів області. Водночас, екстремально високі і високі рівні забруднення атмосферного повітря, а також суттєві перевищення діючих нормативів середньорічних концентрацій основних забруднюючих речовин для області не характерні. Основними забруднювачами атмосферного повітря у 2010-2014 роках були підприємства м. Рівне (4,7 тис. т), Здолбунівського (3,7 тис. т), Костопільського (1,68 тис. т), Рівненського (1,2 тис. т) та Сарненського (0,76 тис. т) районів. Середня кількість забруднюючих речовин в перерахунку на одне підприємство області протягом 2012 року склала 67,4 т, що на 11,6 т менше ніж в 2011 р. і на 9 т менші ніж у 2010 р., Протягом 2014 року склала 60,9 т, що на 0,2 т менше ніж в 2013 році. Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на один кілометр квадратний території 2014 року склала 577,1 кг проти 645,1 кг у 2010 році, у розрахунку на одну особу населення – відповідно 10,0 проти 11,2 кг у 2010 році. За досліджуваний період найбільш забрудненою є територія міст Рівне (81315,12 кг/км2), Кузнецовськ (7876,46 кг/км2), Дубно (21221,32 кг/км2), а також Здолбунівського (5658,06 кг/км2) та Рівненського (1024,04 кг/км2) районів. Основними забруднювачами атмосферного повітря у Рівненській області є підприємства хімічної, деревообробної промисловості та промисловості будівельних матеріалів за рахунок викидів пилу, оксиду вуглецю, оксиду азоту, формальдегіду. В першу чергу, до цього переліку відносяться: ПАТ „Волинь-Цемент”, ПАТ „Рівнеазот”, ПрАТ „Консюмерс-Скло-Зоря”, ТОВ „Свиспан Лімітед” та ТзОВ „ОДЕК-Україна”, викиди яких складають близько 65 % усіх викидів підприємств області. В області спостереження за станом забруднення атмосферного повітря та промислових викидів в атмосферу здійснювали: - Рівненський обласний центр з гідрометеорології; - ДУ „Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України”, міжрайонні та міські відділи лабораторних досліджень. Оцінка ступеня забрудненості атмосферного повітря в м. Рівне проводилась за матеріалами Рівненського обласного центру гідрометеорології, для чого на 3-х стаціонарних постах в м. Рівне відбирались проби атмосферного повітря, визначалась кислотність атмосферних опадів. Всі пости спостереження розташовані у частинах міста з інтенсивним рухом транспорту. В пробах вимірювались концентрації 11 пріоритетних забруднюючих речовин, які найбільше впливають на організм людини і навколишнє середовище, а саме: пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, оксиду вуглецю, сірководню, фенолу, фтористого та хлористого водню, аміаку, формальдегіду, бенз(а)пірену, а також важких металів – заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому і цинку. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Рівне наведено в табл. 2. Таблиця 2 Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Рівне Речовина Клас небезпеки Середньорічний вміст, мг/м3 Середньодобові ГДК Макси-мальний вміст, мг/м3 Макси-мально разові ГДК  Зважені речовини (пил) 3 0,05 0,15 0,4 0,5  Діоксид сірки 3 0,001 0,05 0,360 0,5  Оксид вуглецю 4 2,0 3,0 14,0 5,0  Діоксид азоту 3 0,017 0,04 0,146 0,2  Оксид азоту 3 0,012 0,06 0,098 0,4  Сірководень 2 0,003 Не регламентується 0,029 0,08  Фенол 2 0,003 0,003 0,027 0,01  Фтористий водень 2 0,007 0,005 0,048 0,02  Хлористий водень 2 0,038 0,2 0,0368 0,2  Аміак 4 0,002 0,04 0,108 0,2  Формальдегід 2 0,008 0,003 0,048 0,035  Бенз(а)пірен 1 - 0,00001 - -   За даними спостережень протягом 2014 року екстремально високих рівнів забруднення атмосферного повітря в м. Рівне не спостерігалось. Рівень забруднення атмосферного повітря, згідно індексу забруднення (ІЗА), зменшився в порівнянні з минулими роками і у 2014 р. дорівнював 7,4 (у 2013 р. – 8,62, у 2012 р. – 10,9, у 2011 р. – 14,2). Перевищення ГДК в атмосферному повітрі спостерігались за такими інгредієнтами: формальдегідом (2 проби у м. Костопіль, що становить 0,7 %), оксидом вуглецю (1 проба в м. Рівне, що становить 0,2 %), пилом (3 проби у сільських населених пунктах Сарненського району, що становить 0,5 %). Перевищень за іншими інгредієнтами не виявлено. Аналізуючи викиди в атмосферу забруднюючих речовин, можна зробити висновок, що основними забруднювачами повітря залишаються автомобільний транспорт та малі підприємства. Вивчення забруднення повітря в населених пунктах показало перевищення ГДК в м. Рівне за рахунок оксиду вуглецю та м. Костопіль за рахунок формальдегіду. З метою запобігання забруднення атмосферного повітря в межах м. Рівне, зокрема, для зменшення вмісту пилу, в літній період організовувався полив вулиць, побудовані об’їзні дороги, заборонений рух вантажного транспорту центральними вулицям міста, вздовж автомобільних доріг проводиться висадження дерев та кущів. Також, з метою зменшення викидів в атмосферне повітря відпрацьованих газі від автотранспорту, заборонено рух вантажного автотранспорту центром міста Здолбунів, а в смт. Зарічне функціонує об’їзна дорога. Основними підприємствами – забруднювачами атмосферного повітря області у 2014 році були заплановані та виконані наступні заходи щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: - на ПАТ „Волинь-цемент” проведено модернізацію лектрофільтра обертової печі № 4; - на ПАТ „Рівнеазот” проведено заміну дільниць газоходів нітрозних газів, ремонт сховищ азотної кислоти та трубопроводів обв’язки, ремонт сховища рідкого аміаку, заміна каплевловлюючих сіток над четвертою тарілкою сепараційної частини апарату ВТН-2, ремонт промивного скрубера. 2. Екологічна ситуація у водокористуванні Рівненська область, як і більшість областей західного і північного регіону України, багата на поверхневі води. Територією області протікає 171 річка довжиною понад 10 км, знаходиться 162 озера, 12 водосховищ, 1688 ставків. Переважна більшість поверхневих водних об’єктів області відносяться до слабко забруднених (крім річок Устя та Замчисько, які зазнають значного антропогенного навантаження). В поверхневих водах водних об’єктів північних районів області, природно присутня значна кількість гумінових кислот і підвищене значення хімічного споживання кисню та заліза загального. На екологічний стан поверхневих вод Рівненської області впливають: забруднення ґрунтів, атмосфери, зміна ландшафтної структури та техногенне перевантаження території, скиди з неефективно працюючих каналізаційних очисних споруд, відсутність картографічних матеріалів та винесення в натуру прибережних захисних смуг і водоохоронних зон водних об’єктів, особливо в населених пунктах, забруднення і засмічення річок побутовими та іншими відходами. Централізованим господарсько-питним водопостачанням забезпечено 11 міст та 16 селищ міського типу. Забір води здійснюється з підземних джерел питного водопостачання. За узагальненими даними державної статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп) у 2014 році водокористувачами області забрано з природних водних об’єктів 206,80 млн. м3 прісної води, в тому числі 164,41 млн. м3 з поверхневих джерел і 42,39 млн. м3 з підземних водоносних горизонтів. Забір води з природних водних об’єктів області у 2014 році в цілому збільшився на 6,2 млн. м3 в порівнянні з 2013 роком і становить 206,8 млн. м3, за рахунок збільшення забору з підземних та поверхневих вод. В порівнянні з минулими роком забір підземних вод зменшився на 1,31 млн. м³ і становить 42,39 млн. м3, поверхневих вод збільшилось – на 7,51 млн. м3 і становить 164,41 млн. м3. В 2014 році в порівнянні з 2013 роком водокористувачі області зменшили використання води на виробничі потреби на 1,0 млн. м3, на господарсько-питні потреби - на 0,5 млн. м3, в сільському господарстві - на 0,1 млн. м3. Забір води за галузями економіки в області у 2014 р. склав: - промисловість – 66,75 млн. м3; - сільське господарство – 81,34 млн. м3; - житлово-комунальне господарство – 20,6 млн. м3; - інші галузі – 2,1 млн. м3. У складі зворотніх вод у поверхневі водойми області у 2014 році скинуто 15,55 тис. т (у 2010 р. - 8012,6 т., у 2011 р. - 17,953 тис. т., у 2012 р. - 16,971 тис. т.) забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 3. Таблиця 3 Скиди забруднюючих речовин у поверхневі водні обєкти у 2014 р., т/рік Забруднюючі речовини тонн/рік  БСКповне 374  нафтопродукти 0,996  завислі речовини 373  сульфати 2134  хлориди 2544  азот амонійний 61  нітрати 1623  СПАР 2,592  залізо 8,91  мідь 0,243  цинк 0,009  нітрити 14  фтор 2,576  формальдегід 0,026  фосфати 184   В процесі використання води здійснюються скиди зворотних вод, кількість яких наведено у таблиці 4. Таблиця 4 Скиди зворотних вод (млн. куб. м) Категорії очищення 2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік  нормативно-очищені 39,0 25,9 31,3 32,7  неочищені 0,8 1,1 0,013 0,008  недостатньо-очищені 9,1 18,7 8,3 7,1  нормативно-чисті без очистки 61,5 67,2 72,9 70,6  Всього 110,4 112,9 112,6 110,4   Протягом 2013 року водокористувачами Рівненської області було скинуто в поверхневі водні об’єкти 110,4 млн. м3 зворотних вод. У порівнянні з 2012 роком загальний скид стоків зменшився на 2,2 млн. м3 відповідно до зменшення забору води з природних водних об’єктів. В цілому за останні роки спостерігається позитивна тенденція до зменшення обсягів забору води, а також водовідведення стічних і забруднених вод у поверхневі водні об’єкти. При цьому зберігається тенденція до зменшення забруднених вод як неочищених, так і недостатньо очищених. В області експлуатується понад 300 комунальних свердловин та 1,76 тис. км комунальних водопровідних мереж, з яких 21 % потребує заміни. При підвищеному вмісті заліза у вхідній воді, передбачено її обробку на водопровідних очисних спорудах для доведення до нормативних показників, а саме на станціях знезалізнення Горбаківсько-Гориньградського водозабору та Н.Двору (м. Рівне), смт Гоща, м. Березне, м. Корець, м. Костопіль, м. Сарни, смт Рокитне, смт Томашгород, смт Клесів. Централізованим водовідведенням забезпечені всі міста та 14 селищ міського типу області (крім смт Мізоч та смт Рафалівка). Експлуатується 29 комунальних каналізаційних очисних споруд та понад 0,6 тис. км комунальних каналізаційних мереж, з яких 28 % потребують заміни. На даний момент найбільшого негативного впливу від розорення та засмічення прибережних захисних смуг зазнають річки. Завдяки своєчасному виконанню профілактичних та капітальних ремонтів підприємством забезпечується стабільна та надійна робота водопровідно-каналізаційних об’єктів. За останні роки аварійних та надзвичайних ситуацій на водопровідно-каналізаційних мережах не було. Водночас, скидів неочищених стоків із каналізаційних колодязів, мереж та насосних станцій на прилеглу територію та у водні об’єкти, що призвело б до забруднення довкілля, не допускалось. В області протягом 2014 року на підприємствах розроблені плани заходів щодо покращення роботи з очищення стічних вод, направлених на покращення стану води поверхневих водних об’єктів. На РОВКП ВКГ „Рівнеоблводоканал” відремонтовано та замінено 2,9 км водопроводу, 148 засувок, замінено та відремонтовано 1,4 км каналізаційної мережі. 3. Земельних ресурсів Рівненської області Ґрунтовий покрив Рівненської області неоднорідний. Найбільш поширеними типами ґрунтів є дерново-підзолисті, опідзолені, дернові, торфові та торфоболотні ґрунти. Дерново-підзолисті, характерні для Полісся, малородючі, бідні на поживні речовини ґрунти утворились під лісовою рослинністю на водно льодовикових відкладах. На лесах Волинського плато сформувались світло-сірі ґрунти і опідзолені чорноземи, вони досить родючі, тому майже всі розорані. Південь Полісся представляють дернові та торфоболотні ґрунти в заболочених пониженнях озерно-льодовикового та річкового походження. За механічним складом найбільше поширений тип ґрунту –легкий, середній та важкий суглинок. Близько 60% дерново-підзолистих ґрунтів області інтенсивно використовуються в сільськогосподарському виробництві. За даними головного управління Держземагенства у області загальна площа земель області становить 2005,1 тис. га. Динаміка структури земельного фонду області наведена на рисунку 2. За результатами проведення додаткового обстеження площ орних земель, природних кормових угідь недержавних сільгосппідприємств, фермерських господарств було виявлено малопродуктивні землі, які переведено із одного виду угідь в інший. Площі орних земель зменшились на 0,7 тис. га, кормових угідь – на 1,5 тис. га. Внаслідок перерозподілу земель між власниками землі і землекористувачами відбулися зміни в кількісному складі земель в основному сільськогосподарських підприємств, громадян та інших категорій землекористувачів.  Рис. 2. Структура земельного фонду області 46,3 % земель області займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель. У структурі сільсько-господарських угідь на ріллю припадає – 46,3 %, перелоги – 0,2 %, сіножаті і пасовища – 12,7 %, багаторічні насадження – 0,6 %. Площа земель, наданих громадянам у власність і користування для різних потреб становить 38,4 %, сільськогосподарським підприємствам – 17,8 %, лісогосподарським підприємствам – 32,9 %, в землях запасу перебуває 12,9 % земель. Новостворені агроформування для товарного сільськогосподарського виробництва орендують 242,8 тис. га розпайованих земель. Дані показники пов’язані з процесом видобування корисних копалин. Збільшення протягом певного звітного року (в даному випадку у 2013 році) чи відсутність площ відпрацьованих земель (у 2012 році) відображає завершення циклу видобутку корисних копалин, землі під яким були порушені у минулі роки, а то й десятиліття. Продовжується розвиток особистого землеволодіння громадян. Площі, що використовуються громадянами, зросли у 4,2 рази і становлять 51,5 % площ сільськогосподарських угідь. Крім того, на території області власникам земельних часток (паїв) проводиться відведення земельних ділянок у натурі для самостійного господарювання. Для 58,1 тис. власників паїв виділено ділянки в натурі загальною площею 141,2 тис. га та видано державні акти. Найбільшу загрозу становлять явища, які спостерігаються в ґрунтовому покриві, де внаслідок ерозії, відкритих розробок корисних копалин, забруднення хімічними речовинами і промисловими викидами, неправильної агротехніки деградовано й виведено з використання великі площі продуктивних земель. В результаті інтенсивного землеробства сільськогосподарське освоєння території області становить 46,3 %, а розораність сільськогосподарських угідь - 71 %. За низької культури сільськогосподарського природокористування, недосконалості й відсутності спеціальної сільськогосподарської техніки посилюються несприятливі процеси у ландшафтних комплексах. Це призводить до того, що природне середовище втрачає притаманні йому властивості до саморегуляції. Через частий обробіток землі розпилюється поверхня ґрунту, здійснюється його ущільнення колесами важкої техніки (тракторів і комбайнів). Втрата ґрунтами грудкової структури у верхньому горизонті відбувається внаслідок постійного зменшення вмісту органічних речовин, механічного руйнування структури різноманітними знаряддями обробітку, а також під впливом опадів, вітру, перепаду температур. Глобальною проблемою сьогодні є постійне зменшення вмісту гумусу, який відіграє провідну роль у формуванні ґрунту, його цінних агрохімічних властивостей. Територія Рівненщини пересікається труботранспортними, газовими та нафтовими магістралями. Недоліки у технології перекачування та стихійні витоки нафтопродуктів на поверхню землі спричиняють забруднення ґрунтів. Зокрема, ситуація на пункті перекачки нафтопроводу „Дружба” в районі смт Смига Дубенського району, де протягом 20 років формуються ареали забруднення ґрунтів продуктами нафтотранспортування. Високий вміст нафтопродуктів спостерігається в ґрунтах на узбіччях автошляхів та на ділянках, прилеглих до залізничних полотен. Найбільш негативно впливає на земельні ресурси гірничодобувна галузь промисловості. Під час гірничодобувних робіт змінюються природні ландшафти місцевості, порушується ґрунтово-рослинний покрив. В області недостатню увагу приділяють здійсненню рекультивації земель на місці відпрацьованих відкритим способом родовищ корисних копалин, відновленню родючості й народногосподарської цінності порушених земель. З метою подальшого вдосконалення і розвитку ринкових земельних відносин, здійснення пріоритетних заходів в галузі ефективного використання та охорони земель, забезпечення реалізації громадянами, юридичними особами, територіальними громадами права власності на землю діє Регіональна програма розвитку земельних відносин у Рівненській області на 2006-2015 рр., затверджена рішенням облради від 2 жовтня 2013 року №1010. У 2014 році в області проведені відповідні роботи з охорони земель на суму 2,6 млн. грн., що на 0,6 млн. грн. більше ніж в 2013 році. Із місцевих бюджетів на заходи з охорони земель використано 2,4 млн. грн. За кошти власників землі і землекористувачів проведено заходи на суму 211,7 тис. грн. Кошти із державного бюджету на проведення робіт з охорони земель не виділялись. З метою здійснення заходів з охорони земель, забезпечення раціонального їх використання, системного здійснення землеустрою, а також плануванн розвитку населених пунктів в області протягом 2010 - 2014 років виготовлено 95 схем землеустрою та техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель, що становить 28 % від потреби, на виготовлення яких використано майже 3 млн. грн.У 2014 році в області виготовлено 38 схем землеустрою та техніко – економічних обґрунтувань використання та охорони земель на території Березнівського (2), Володимирецького (16), Гощанського (3), Дубенського (2), Млинівського (2), Рівненського (12), Сарненського (1) районів на загальну суму 1,7 млн. грн. Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів наведені в таблиці 5. Таблиця 5 Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Заходи Одиниця виміру Обсяг вжитих заходів за роками % 2014 р. до 2013 р.    2010 2011 2012 2013 2014   Розроблення схем землеустрою та техніко-економічне обґрунтування використання і охорони земель Кількість, шт. 1 1 5 - 38 100  Проекти землеустрою що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь Кількість, шт. 1 1 2 - - -  Створення захисних лісових насаджень тис. га - - - - - -  Створення полезахисних лісових смуг тис. га  - - - - -  Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси, вали-дороги) км - 1,7 - - - -  Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат тощо шт. - - 1 - - -  Створення протиерозійних ставків – мулонакопичувачів шт. /га - - - - - -  Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь км - - - - - -  Завершено виготовлення схем землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель всіх сільських і селищних радах Володимирецького, Демидівського та Корецького районів. У Рівненському районі виготовлені схеми землеустрою 13 сільських рад (52 %). 4. Надра та їх охорона 4.1. Мінерально-сировинна база В області обліковується 358 родовищ корисних копалин та підземних вод, які представлені 18 видами, з них розробляється 121 родовище станом на 2014 рік, тоді як у 2010-2011 роках 622 родовища і 274 з них розроблялися. Мінерально-сировинна база Рівненщини здебільшого представлена будівельною сировиною (табл. 6), серед якої переважають родовища каменю будівельного, пісків, суглинків, крейди. В якості будівельного каменю широко використовуються інтрузивні та ефузивні породи: граніти, гранодіорити, базальти тощо. Подрібнений камінь (бутовий і щебінь) використовується в області, переважно як заповнювач бетону, шляховий щебінь - для спорудження фундаментів і будівель. За останніми даними залишкові запаси будівельного каменю складають більше 500 млн. м3. При видобутку на рівні 2,0-2,5 млн. м3 в рік, існуючі виробничі потужності переробних підприємств забезпечені сировиною майже на 200 років. Таблиця 6 Мінерально–сировинна база Рівненської області № п/п Види корисних копалин Загальна кількість родовищ    Всього Розробляється  1. Торф 125 17  2. Агрохімічна сировина 1 1  3. Карбонатна сировина для ґрунтів 2 1  4. Польовий шпат 3 1  5. Каолін 2 1  6. Цементна сировина 2 1  7. Скляна сировина 2 1  8. Сировина карбонатна на вапно 2 2  9. Крейда будівельна 4 1  10. Камінь лицювальний 7 5  11. Камінь будівельний 43 35  12. Пісок будівельний 27 13  13. Цегельна сировина 51 12  14. Сировина мінераловатна 4 2  15. Дорогоцінне каміння (бурштин) 3 2  16. Мінеральні води 7 4  17. Прісні води 36 22  18. Сапропель 37 0   Разом: 358 121  Перспективою розвитку галузі являється реконструкція діючих кам'яно-щебеневих заводів, впровадження сучасних технологій, що дасть змогу збільшити виробничі потужності та покращити якість продукції. Дві третини корисних копалин становлять родовища торфу і сапропелю, які переважно розташовані в північних районах. В складі ресурсного потенціалу широко представлена будівельна сировина, розвідані запаси якої забезпечують подальший розвиток виробництва бутощебеневої продукції, лицювальних плит, цементу, вапна, цегли силікатної і керамічної, будівельних розчинів, тощо. Область, єдина в Україні, має розвідані родовища бурштину: Клесівське в Сарненському та Вільне у Дубровицькому районах. Потенційні запаси бурштину в області значно більші. За результатами проведених Рівненською геологічною експедицією пошуково-оцінюваних робіт, прогнозні ресурси бурштину на декількох ділянках в Дубровецькому, Сарненському та Володимирецькому районах становлять більше 1500 т. У Рокитнівському районі розвідані і експлуатуються два родовища скляних пісків. Їх розробляє ВАТ „Рокитнівський скляний завод”. Широке розповсюдження флювіогляціальних пісків, до яких приурочені родовища, вказує на те, що ресурси області у скляній сировині при проведенні подальших геологорозвідувальних робіт можуть бути подвоєні за рахунок виявлення нових перспективних родовищ. Рівненщина має значні ресурси підземних прісних вод. У розрахунку на одну людину цей показник у 2,5 рази перевищує середній показник в Україні. Серед природних ресурсів Рівненщини чільне місце належить мінеральним водам. Найбільше поширення мають хлоридно-натрієві питні води миргородського типу, запаси яких розвідані в м. Острог, с. Жобрин і Олександрія Рівненського району та смт Степань Сарненського району. На ряді підприємств області налагоджено розлив цих вод. В останні роки в області визначені перспективи створення в області власної мінерально-сировинної бази фосфорних добрив на базі родовищ зернистих фосфоритів. Найбільш вивченим та підготовленим до промислової розробки є Милятинське родовище, яке розташоване в Острозькому районі. Є також перспективи щодо виявлення в області промислових родовищ самородної міді в межах Рафалівського міднорудного вузла та позитивні ознаки щодо відкриття корінних родовищ алмазів у північних районах. На Рівненщині розташовані унікальні родовища базальтів, які за своїми фізико-механічними та хімічними властивостями придатні як для виробництва бутощебеневої продукції, різних архітектурно-будівельних виробів, так і для виготовлення з них базальтового волокна і мінеральної вати. В регіонах України та СНД приблизно на 20 підприємствах використовується сировина Рівненських родовищ для виробництва базальтового штапельного волокна і виготовлення на його основі широкого асортименту ефективних теплоізоляційних виробів. Розвиток такого виробництва в області недостатній. Поряд з базальтами широке розповсюдження мають туфи – продукти виверження вулканів. Прогнозні ресурси туфової сировини на Рівненщині становлять сотні млн. т, тобто є практично невичерпним. Це нетрадиційні для регіону корисні копалини, які рекомендовано використовувати для підвищення родючості та детоксикації радіоактивно забруднених ґрунтів, в якості мінеральних домішок до кормів худобі та птиці, легких пористих наповнювачів тепло звукоізоляційних матеріалів. В якості керамічної сировини в області використовуються первинні каоліни і глини сарматського та кембрійського віку. Первинні каоліни є корою вивітрювання кристалічних порід і широко розповсюджені в Березнівському, Корецькому та Рокитнівському районах. Більчаківське та Дермаківське родовище в Березнівському районі розробляються Березнівським фарфоровим заводом. Каоліни використовуються для виробництва фарфорового посуду. У використанні корисних копалин основні проблемні питання розвитку мінерально-сировинної бази пов'язують з такими факторами: не відновлюваністю природних мінеральних ресурсів, що визначають необхідність їх раціонального та ощадливого використання, зокрема бурштину та базальтів стовпчастої структури; недостатніми інвестиційними надходженнями в розвиток гірничовидобувних і переробних підприємств, розвідку та освоєння нових родовищ корисних копалин; недостатнім фінансуванням прикладних наукових досліджень, направлених на вивчення мінеральних ресурсів Рівненщини; фізичним старінням основних фондів гірничодобувних та переробних підприємств, їхнім недостатнім поновленням і переоснащенням. 4.2. Підземні води: ресурси, використання, якість Територія Рівненщини знаходиться в межах трьох артезіанських басейнів: Волино-Подільського, Прип'ятського та Українського басейну тріщинуватих та пластових вод. Загальні прогнозні ресурси підземних вод в Рівненській області складають близько 1314,913 млн. м3/рік, затверджені запаси 195,798 млн. м3/рік, затверджені від прогнозних 14,9 %. У хіміко-бактеріологічному відношенні підземні води доброї якості з мінералізацією до 1 г/дм3, гідрокарбонатн кальцієві. Відрізняються за хімічним складом лише підземні води горбашівського водоносного горизонту на водозаборах м. Рівне, де горизонт занурюється на значну глибину – води стають гідрокарбонатними, проте і при такому складі вони повністю відповідають вимогам діючого ДСТУ. На діючих водозаборах області за багаторічний період зниження рівнів експлуатаційних водоносних горизонтів не перевищує допустимі межі. Серед інших ресурсів, що можуть доповнювати економічну базу Рівненщини, значне місце належить мінеральним водам. Бальнеологічні властивості вод і малозатратність їх видобутку – основи розвитку перспективної галузі. Найбільш перспективними мінеральними водами є хлоридно-натрієві питні води миргородського типу, що мають найбільше поширення в області. Вони тяжіють переважно до вулканогенно-теригенних порід венду і палеозою і залягають на глибинах від 70-80 до 750 м. Запаси цих вод розвідані в с. Жобрин та Олександрія Рівненського району, смт Степань Сарненського району, м. Острог. У Дубенському районі знайдені сульфатно - натрієві води питного призначення з мінералізацією 3-6 г/дм3. Радонові мінеральні води зустрічаються поблизу сіл Вири Сарненського та Маринин Березнівського районів. А розвідані запаси радонових вод в м. Корці становлять 280 м3/добу при концентрації 20 нКu/дм3. Бальнеологічні властивості вод і малозатратність їх видобування – основа майбутнього розвитку цієї перспективної галузі. В цей час на трьох родовищах, зокрема, Жобринському, Острозькому і Степанському здійснюється видобуток на промисловий розлив мінеральних лікувально-столових вод в скляний посуд і поліетиленову тару для внутрішнього застосування. В регіональному плані відзначаються зміни хімічного складу підземних вод на територіях з низькою залісненням, відносно високим техногенним навантаженням, підвищеним внесенням мінеральних добрив, що обумовлює певні проблеми самоочищення ґрунтових вод. Значними джерелами забруднення підземних вод є промислові підприємства і, головним чином, їх стічні води, що акумулюються в ставках накопичувачах, відстійниках на полях фільтрації, очисних спорудах, з яких вони потрапляють у ґрунтові води та надходять у більш глибокі водоносні горизонти. Значну небезпеку являють собою невпорядковані склади отрутохімікатів і паливно-мастильних матеріалів, сміттєзвалища, населені пункти, які не мають каналізаційних мереж. Продовжує функціонувати не встановлене джерело забруднення підземних вод нафтопродуктами в с. Корнин Рівненського та с. Смига Дубенського районів. Потенційними джерелами забруднення підземних вод є занедбані свердловини або свердловини, що вийшли з ладу і підлягають санітарно-технічному тампонажу, свердловини без впорядкованих зон санітарно-технічного режиму, особливо, коли вони розміщені безпосередньо біля джерел забруднення і не мають постійної герметизації. Під постійним контролем знаходяться джерела забруднення питних вод в межах депресійної зони, що утворилися в районі дії Горбаківського водозабору, який є найбільшим джерелом водопостачання м. Рівне і частини населених пунктів Гощанського та Рівненського районів. За результатами досліджень на карту нанесена територія впливу експлуатації основного водоносного горизонту на мезокайнозойський водоносний комплекс. За даними постійного лабораторного контролю підприємства „Рівнеоблводоканал” вода з артезіанських свердловин водозаборів Гощанської (4 свердловини) та Рівненської (107 свердловин) дільниць підприємства „Рівнеоблводоканал” повністю відповідає гігієнічним вимогам до якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання 2 класу, за винятком показника „мутність”, за яким інколи спостерігається перевищення. 4.3. Екзогенні геологічні процеси Рівненська геологічна експедиція протягом чверті століття виконує цілеспрямовані роботи по вивченню негативного впливу на навколишнє природне середовище сучасних екзогенних геологічних процесів на території Рівненської області. На території Рівненської області поширені такі екзогенні геологічні процеси, як карст, бокова та яружна ерозія, просідання денної поверхні, підтоплення, переробка берегів водосховища. У 2014 році було обстежено 54 пункти моніторингу бокової ерозії (у 2010-2013 роках – 44 пункти), з них на момент обстеження 11 знаходились в стадії стабілізації, а на 16 пунктах бокова ерозія знаходились в активній стадії свого розвитку, на інших пунктах відзначалась незначна активність процесу. У 2014 році було проведено обстеження розвитку бокової ерозії у області на Горинській ділянці ІІ категорії площею 162 км2. Розташована вона в південній та центральній частинах області в межах Волино-Подільської височини, в долині р. Горинь. Простягається з заходу від смт Оржів на схід до с. Річиця і на південь до с. Могиляни. Швидкість течії р. Горинь на цій ділянці 0,3-0,5 м/с, ширина річки від 20 до 50 м. Річка на всій довжині сильно мандрує, підмиваючи свої береги, які складені
Антиботан аватар за замовчуванням
sti

26.04.2017 18:04-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!