Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
З’єднання комп’ютерів в локальну кабельну мережу Ethernet
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Кафедра ЕОМ
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Комп’ютерні мережі та комунікації
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра ЕОМ
/
Звіт
з лабораторної роботи № 2
з дисципліни: “Комп’ютерні мережі”
на тему: “З’єднання комп’ютерів в локальну кабельну мережу Ethernet”
Мета роботи: з’єднати комп’ютери в локальну кабельну мережу Ethernet
Теоретичні відомості
Локальна обчислювальна мережа ( ЛОМ – LAN- Local Area Network )- це комп’ютерна мережа, яка з’єднує комп’ютери на порівняно невеликих відстанях, наприклад, в одному будинку.
Для побудови найпростішої кабельної ЛОМ достатньо мати мережні адаптери ( по кількості комп’ютерів), комутатор ( Switch), та стандартний кабель «скручена пара». Адаптер встановлюються у відповідні слоти ( роз’єми) комп’ютера ( або він вже є на інтегрованій материнській платі комп’ютера). За допомогою кабеля підключаються всі пристрої, які об’єднуються мережею, до портів комутатора.
Комутатор – це центр ЛОМ. Він забезпечує одночасний обмін даними між усіма пристроями мережі ( комп’ютерами, принтерами, ІР – камерами, накопичувачами інформації, та ін.), які підключені до його портів ( роз’ємів). Порти сучасних комутаторів підтримують автоматичне визначення швидкості передачі даних, режиму функціонування з’єднання ( дуплекс або напівдуплекс) та полярності кабелю .
Рис.1 Найпростіша кабельна ЛОМ
Сучасні комутатори та мережні адаптери підтримують один з двох стандартів передачі даних за технологією Ethernet : 10/100 Мбіт/сек - Fast Ethernet або 10/100/1000 Мбіт/сек -Gigabit Ethernet. Ці стандарти сумісні між собою.
Найпростіша ЛОМ складається з декількох комп’ютерів, підключених до некерованого комутатора, який не вимагає налаштування. Використовується стандартний мережний кабель UTP ( неекранована «скручена пара» ) категорії 5 ( Рис.1).
Якщо комп’ютер, який повинен працювати в ЛОМ, не має мережного адаптера, його необхідно встановити у відповідний слот комп’ютера. Мережні адаптери розрізняються за типом інтерфейсу, який використовується для підключення до комп’ютера: PCI, Card Bus ( PCIMCI), Express Card, USB, а також за стандартами мережної технології : Fast Ethernet, Gigabit Ethernet. Для стаціонарних комп’ютерів використовують мережні адаптери для шини PCI, для ноутбуків адаптери Card Bus або Express Card. Адаптери з інтерфейсом USB можуть бути підключені до довільного комп’ютера при наявності вільного порту USB.
Спочатку треба інсталювати драйвер ( програму керування ) адаптера, а потім під’єднувати адаптер до комп’ютера. При інсталяції драйверів треба встановити СD з драйвером адаптера в накопичувач СD-ROM . Якщо на комп’ютері дозволений автоматичний запуск програм з СD-ROM, то на моніторі з’явиться початковий екран інсталяційної програми драйвера. Якщо такого дозволу нема, то за допомогою засобів ОС Windows треба перейти в кореневий каталог, встановити СD та запустити програму Autorun.exe, повинен з’явитись той самий початковий екран. Клікаємо на кнопку «Install Drіver » і виконуємо вказівки майстра інсталяції («Setup Wizard» ).
Після завершення роботи інсталяційної програми треба виключити комп’ютер, а потім фізично встановити мережний адаптер. Перед початком встановлення треба переконатись, що комп’ютер виключено та шнур живлення від’єднано. Необхідно зняти статичний потенціал, доторкнувшись рукою до металевих частин комп’ютера. Після завантаження операційна система ( наприклад Windows ХР ) повинна автоматично правильно визначити та налаштувати встановлений адаптер.
Для перевірки успішної інсталяції відкриємо вікно системної програми « Диспетчер пристроїв» набравши послідовність ( Пуск – Налаштування – Панель керування – Система - Обладнання – Диспетчер пристроїв ) і клікнемо лівою кнопкою миші на значку « + » зліва віл рядка « Мережні плати». Якщо інсталювання відбулося, то з’явиться рядок з фірмовою назвою адаптера.
Підключаємо комп’ютери до комутатора мережним кабелем. Комп’ютери, обладнані мережними адаптерами Fast Ethernet або Gigabit Ethernet з портом RJ-45 можна підключити до довільного з портів комутатора ( наприклад DES – 1005D ) за допомогою кабелю UTP/STP категорії 5. Довжина кабельного сегмента, з’єднуючого комп’ютер з комутатором, не більше 100 метрів.
Для правильної роботи комп’ютерів в мережі мережному адаптеру кожного комп’ютера треба призначити унікальну ІР - адресу, та маску підмережі , яка відповідає ІР – адресації даної локальної мережі. ІР – адреса комп’ютерам може призначатись : - автоматично ( динамічно ) з сервера DHCP ( Dynamic Host Configuration Protocol – протокол динамічного конфігурування вузлів) , встановленого в ЛОМ ; - вручну ( статично ) у властивостях мережного адаптера кожного комп’ютера.
Для автоматичного отримання ІР – адреси мережним адаптером треба встановити в ЛОМ та налаштувати сервер DHCP. Відкриємо папку « Мережні підключення » , набравши в головному меню Windows послідовність ( Пуск – Налаштування – Мережні підключення), та вибираємо підключення до конкретного мережного адаптера. Клікаємо на піктограмі цього підключення правою кнопкою миші та вибираємо в контекстному меню команду « Властивості» . У вікні, що відкрилося, вибираємо у списку компонентів підключення рядок « Протокол Інтернету ( ТСР/ІР) », а потім клікаємо на кнопці «Властивості». У вікні властивостей протоколу, яке відкриється, встановлюємо у вкладці «Загальні» верхній перемикач у положення « Отримати ІР – адресу автоматично» та клікнути на кнопці «ОК». Може з’явитись повідомлення про необхідність перезавантаження комп’ютера.
При ручному налаштуванні постійної ( статичної ) ІР – адреси всі дії аналогічні попередньому варіанту до моменту роботи з вікном властивостей протоколу. У вкладці «Загальні» встановлюємо верхній перемикач у положення «Використати наступну ІР -адресу», після чого ввести коректні значення в поля «ІР – адреса» та «Маска підмережі ».
Треба мати на увазі, що :
найчастіше використовується маска 255.255.255.0 ;
двох однакових ІР – адрес в одній мережі бути не може;
для того, щоби конкретний комп’ютер міг встановити зв’язок з іншими комп’ютерами в ЛОМ, його ІР – адреса повинна знаходитись в тому самому діапазоні адрес (тобто масиві адрес, що належить підмережі і визначається маскою), що і ІР – адреси інших комп’ютерів ( тобто ІР - адреси їх мережних адаптерів ).
Якщо треба забезпечити вихід з ЛОМ в Internet , то у властивостях мережного з’єднання окрім ІР – адреси та маски підмережі додатково необхідно ввести коректні значення для таких параметрів : «Основний шлюз» та «Найкращий DNS – сервер» (DNS- Domain Name Service – служба доменних імен ). ІР – адреса шлюзу повинна бути з того самого діапазону адрес ( підмережі ) , що і ІР – адреси мережних адаптерів. Після вводу всіх необхідних параметрів клікнемо на кнопці «ОК». Може з’явитись повідомлення про необхідність перезавантаження комп’ютера.
При необхідності розширення мережі, декілька комутаторів можна об’єднати ( каскадування комутаторів ) за допомогою кабелю UTP/STP категорії 5. Завдяки функціям автовизначення швидкості для 10/100/1000 Мбіт/сек та повнодуплексному режиму, а також автовизначення полярності MDI/MDI-X, для об’єднання комутаторів можна використати як прямий, так і перехресний кабель. Довільний порт комутатора може бути портом «uplink» . Довжина кабельного сегменту, що з’єднує комутатори не більше 100 метрів.
В мережах, побудованих на некерованих комутаторах, не повинно бути дублюючих з’єднань ( петель ). Між довільними комутаторами може бути тільки один шлях проходження інформаційних пакетів. При використанні керованих комутаторів використовується протокол покриваючого дерева ( Spanning Tree Protocol ).
Для перевірки налаштування мережного адаптера та його працездатності в ЛОМ необхідно виконати такі дії.
Відкрити утиліту командного рядка Windows, набравши в головному меню послідовність ( Пуск – Виконати ) і у вікні «Запуск програми» в полі « Відкрити значення» ввести « cmd ». Клікнути на кнопці «ОК». У вікні « Командний рядок » ввести команду ipconfig / all і натиснути «Enter». Операційною системою буде виведена докладна інформація, яка стосується мережного адаптера комп’ютера.
Якщо в системі задане автоматичне отримання мережним адаптером ІР – адреси, то буде надана така інформація :
ІР – адреса та маска підмережі , які отримав адаптер;
ІР – адреса основного шлюзу;
ІР – адреса DHCP – сервера;
ІР – адреса DNS – сервера.
Якщо ІР – адреса мережному адаптеру була призначена вручну, то буде наведена інформація, яка була задана при налаштуванні адаптера.
Для перевірки працездатності мережі треба ввести команду ping <віддалена ІР–адреса> та натиснути «Enter». В якості параметра команди ping можна використати ІР – адресу мережного адаптера іншого комп’ютера мережі, або ІР – адресу шлюзу, якщо він є в мережі. При нормальному з’єднанні повинна з’явитись відповідь від адресата із вказаною адресою.
При наявності засобів захисту мережі ( антивіруси, брандмауери ) їх треба тимчасово відключити.
В деяких випадках може з’явитись необхідність в оновленні значення ІР – адреси, яка була автоматично отримана мережним адаптером. Для цього у вікні «Командний рядок» треба послідовно ввести такі команди : ipconfig / release та ipconfig / renew.
Для відображення повної інформації про параметри налаштування, які були заново отримані мережним адаптером, треба ввести команду ipconfig / all і натиснути «Enter».
Хід виконання роботи
Змінюю ім’я комп’ютера та робочої групи.
/
Рис. 2. Вікно зміни імені комп’ютера і робочої групи
Налаштовую параметри IP-адреси і маски підмережі.
/
Рис. 3. Вікно зміни IP-адреси і маски підмережі
Пінгую комп’ютер в локальній мережі.
/
Рис. 4. Результат виконання команди ping 192.168.12.2
Виконую команду ipconfig /all.
/
Рис. 5. Результат виконання команди ipconfig /all
Відкриваю спільний доступ до папки.
/
Рис. 6. Вікно відкриття спільного доступу до папки
Створив файл на комп’ютері в локальній мережі.
/
Рис. 7. Вікно робочої групи
/
Рис. 8. Вікно папки зі спільним доступом на комп’ютері в локальній мережі
Висновок: на даній лабораторній роботі я з’єднав комп’ютери в локальну кабельну мережу Ethernet.
07.05.2017 15:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора