поняття дискурсивної «практики». Не можна сплутувати її ні з виражальними операціями, за допомогою яких індивід формулює ідею, бажання, образ, ні з раціональною діяльністю, яка має місце під час формулювання висновків, ні з «компетенцією» суб’єкта, який говорить, коли він будує граматичні фрази. Це сукупність анонімних історичних правил, завжди визначених в просторі та часі, які усталилися в дану епоху і для даного соціального, економічного, географічного чи лінгвістичного простору умови виконання функцій висловлювань. Опишіть процес створення дискурсу. У всі часи художній твір робив автора безсмертним, а тепер здобув право вбивати його. Текст, виявляється, може функціонувати поза присутністю автора.