Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Обробка векторних зображень засобами CorelDraw
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ФМ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Комп ютерні системи обробки текстової та графічної інформації
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра ІСМ
Звіт
До лабораторної роботи №4
З курсу: «Комп’ютерні системи обробки текстової та графічної інформації»
На тему: «Обробка растрових зображень засобами Adobe Photoshop»
Львів-2017
Мета роботи: Практичне засвоєння основних принципів, методів та засобів корегування зображення: встановлення оптимальних значень яскра вості та контрастності, налаштування балансу та насиченості кольорів в оцифрованому зображенні.
Хід роботи.
Растрове зображення — це набір пікселів, тобто кольорових точок, розташованих на правильній сітці. Растрові зображення складаються з сукупності точок(пікселів). Параметри кожної точки (координати, інтенсивність, колір) описуються в файлі. Такий простий опис дає змогу вводити та опрацьовувати практично довільне зображення. Це є безсумнівною перевагою растрової графіки. Але навіть порівняно невелике растрове зображення може складатися з мільйонів точок. Це є причиною великих розмірів файлів, що містять растрові зображення, особливо якщо останні характеризуються високою роздільною здатністю (dpi – dot per inch – кількість крапок на дюйм). Також такі графічні документи є чутливими до зміни розміру, особливо якщо вони низької роздільної здатності.
Інтерфейс програми Adobe Photoshop
Рис. 1. Інтерфейс програми
Панель інструментів містить інструменти для створення та редагування зображень, графіки, елементів сторінок і так далі. Пов'язані інструменти згруповано.
Панель параметрів інструментів відображає параметри для вибраного інструмента.
Головне меню містить групи команд, які об’єднані подібними функціями, для управління зображеннями і документами.
Перемикач робочого середовища
Палітри - вікна, які можна закрити або згорнути, вони з’єднані в групи. Кожна палітра є вкладкою і має ярлик з назвою, містять інформацію про зображення.
Робоче поле
З допомогою команди Розмір зображення (або комбінація клавіш Ctrl+Alt+I) отримую інформацію про роздільну здатність 2 зображень.
/
Рис. 2. Роздільна здатність зображення
/
Рис. 3. Роздільна здатність зображення.
В програмі для обробки растрової графіки Photoshop збільшення (зменшення) зображень після їх завантаження задається командою Image Sizе з меню Image. Також ця команда використовується для оцінки якості зображення. Для того, щоб звести зображення до поліграфічного стандарту трібно в меню Розмір зображення відключити опцію інтерполяція (в моєму випадку Зміна роздільної здатності), тоді Висота і Ширина зв’язуються, а в полі Роздільна здатність задати 300 DPI.
Photoshop дискретизує зображення, використовуючи метод інтерполяції, який дає можливість призначити колір будь-якому новому пікселю на основі інформації про існуючі пікселі. У діалоговому вікні «Розмір зображення» можна вибрати потрібний метод.
За сусіднім. Швидкий, але менш точний метод дублювання пікселів у зображенні. Цей метод застосовується для ілюстрацій, що містять незгладжені краї, щоб зберегти чіткі межі та зменшити розмір файлу. Однак, цей метод може спричинити ефект незгладженості, який виявляється під час деформації або масштабування зображення або під час багаторазових операцій на виділеній області.
Білінійна. Метод, за допомогою якого пікселі додаються шляхом усереднення значень кольорів оточуючих пікселів. Результатом цього є зображення середньої якості.
Бікубічна. Більш повільний, але точніший метод, що базується на дослідженні значень оточуючих пікселів. Застосовуючи більш складні підрахунки, бікубічний метод забезпечує більш плавні переходи тонів кольору, ніж білінійний або метод По сусіднім.
Бікубічна, м'якіше. Ефективний метод для збільшення зображень, що базується на бікубічній інтерполяції й дає змогу краще виконувати згладжування.
Бікубічна, чіткіше. Ефективний метод для зменшення розміру зображення, що базується на бікубічній інтерполяції зі збільшеною різкістю. Цей метод підтримує чіткість в дискретизованому зображенні. Якщо «Бікубічна, чіткіше» робить деякі області зображення занадто чіткими.
6. Погрішності освітлення і контрасту називають тоновими, а порушення в кольорі – колірними. Чим ширше тоновий діапазон зображення, тим глибше кольори и тим краще визначені деталі. Тоновий діапазон поділяють на три частини:
- світло (значення яскравості 255-200);
- гамма (середні тона) (значення яскравості 200-50);
- тіні (значення яскравості 50-0).
Гістограма ілюструє розподіл пікселів на зображенні; це графік, на якому зазначене число пікселів на кожному рівні інтенсивності кольору. Гістограма показує деталі в області тіні (у лівій частині), в області середніх тонів (по середині) і у світлій області (у правій частині). Гістограма дозволяє визначити, чи має зображення досить деталей для ефективної корекції. Гістограма також дає дані про тональний діапазон зображення або тип ключа зображення. Визначення тонального діапазону допомагає вибрати підходящу корекцію тональності. Панель гістограм пропонує безліч варіантів перегляду інформації про колір і тон зображення. За замовчуванням на гістограмі виводиться тональний діапазон усього зображення.
/
Рис. 4 Вікно Рівні з відображеною Гістограмою
З допомогою комбінації клавіш Ctrl+L виводжу тонову гістограму свого оцифрованого зображення.
/
Рис. 5. Тональна Гістограма
З допомогою цієї діаграми можна проаналізувати оцифроване зображення. Якщо подивитися на ліву частину гістограми, то можна побачити, що ця частина досить низька. Шкала градієнта в цьому місці показує чистий чорний колір. Отже, можна зробити висновок, що на зображенні майже відсутній цей чисто чорний колір. Крайня права ділянка гістограми ще нижча і подекуди пуста. Цій ділянці відповідає білий колір, з чого можна зробити висновок, що чисто білий колір на зображенні практично відсутній. У зображенні може бути дуже мало чисто чорних або чисто білих тонів, але між ними гістограма показує круті підвищення, що говорить про наявність тонів іншої тональності, тобто напівтонові відтінки. Якщо ми подивимося на градієнт в найвищій точці, то дізнаємося, які саме тони присутні на зображенні найбільш інтенсивно. Потрібно відредагувати зображення, використовуючи повзунки, які відповідають чорному кольору, білому кольору і напівтонам. Спершу треба виправити білі області, так як їх дуже мало, встановивши нові білі точки. Все, що потрібно зробити, це перетягнути білий повзунок вліво до того місця, де найнижчий рівень білого кольору. Тепер зображення стало світлішим і чіткішим.
/
Рис.6. Відредагована тональна гістограма
Корекція «на око»
Найбільше очевидний засіб корекції кольору складається у виконанні цієї операції «на око», методом візуального співставлення зовнішнього вигляду зображення до і після корегувань. Відповідна можливість —це команда Варіанти(Variations). Вона об’єднує можливості команд Яскравість/Контраст(Brightness/Contrast), Колірний баланс(Color Balance) і Колірний тон/Насиченість(Hue/Saturation) в одному зручному і простому діалоговому вікні, у якому у вигляді мініатюрних копій відображаються варіанти вихідного зображення при різноманітних сполученнях корегувань кольорів і яскравості.
З допомогою команди Баланс кольорів (Ctrl+B) роблю колірну корекцію зображення, пересуваючи повзунки.
/
Рис.7. Корекція «на око»
Команда Криві (Curves)
Корекція зображення з використанням команди Криві багато в чому подібна корекції за допомогою команди Рівні. Для корекції яскравості зображення можна користуватися вікном діалогу Криві замість Рівні. Основне розходження між цими засобами полягає в тому, що за допомогою кривих можна коректувати взаємозв’язок вхідних і вихідних рівнів зображення не тільки в трьох ключових точках гістограми (рівень тіней, середні та світлі тони), але в будь-якій точці.
Змінюючи Канал на Червоний, Зелений або Синій, можна робити корекцію зображення з допомогою кривих. Я вибираю Канал Синій.
/
Рис.8. Корекція кривими
Після вибору команди із меню Фільтр програма застосовує його до виділеної ділянки або до всього зображення. Перевагою також є те, що результат дії фільтра є передбачуваним, оскільки його можна переглянути у вікні попереднього перегляду або безпосередньо у вікні документу.
/
Рис. Маска різкості
Фільтр Dust & Scratches
Фільтр Dust & Scratches (Пил і подряпини) автоматично вирівнює тони кожного пікселя зображення з тонами суміжних пікселів, які розташовані на певній відстані від досліджуваного. Як правило, тони пилових точок помітно відрізняються від тонів пікселів, які оточують ці точки. Якщо в процесі аналізу знімка буде виявлено суттєву різницю в тонах, фільтр Dust & Scratches негайно розмиє область з точкою, щоб мінімізувати виявлений дефект. Принцип дії фільтру - це дозоване розмиття, яке часто дозволяє вдало приховати дрібні пошкодження зображення. Керують роботою фільтра два параметри: Radius (Радіус) і Threshold (Поріг). Перший визначає розміри області, в межах якої діє розмивання, другий задає мінімальну різницю між тоновими рівнями пікселів, які для фільтра є різними і включаються в обробку.
Висновок. На цій лабораторній роботі я засвоїв основні принципи, методи та засоби корегування зображення: встановлення оптимальних значень яскра вості та контрастності, налаштування балансу та насиченості кольорів в оцифрованому зображенні.
15.05.2017 18:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора