Тактичне планування на підприємстві. Контрольна робота з Економіка підприємства. Робота № 529492

Перехід до торгівельного партнера Binance

Тактичне планування на підприємстві

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Інші

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2017

Тип роботи:

Контрольна робота

Предмет:

Економіка підприємства

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Контрольна робота з дисципліни «Економіка підприємства» на тему: «Тактичне планування на підприємстві» Зміст 1.Вступ. 2. Сутність тактичного планування. Основні розділи і показники річного плану розвитку підприємства. 3. Розробка виробничої програми. 4. Зміст і завдання оперативного планування. 5. Контрольні задачі. 6.Висновок. 7. Список використаної літератури. 1. Вступ Методи планування, починаючи з 70-х років, збагачуються й удосконалюються прискорюють темпи. Особливу роль у цьому відіграють два чинники. Перший - це економічні кризи останньої чверті ХХ століття. Вони змусили економістів і менеджерів різних країн вишукувати нові адекватні методи управління. Другий чинник пов'язаний із швидким поширенням інформаційних технологій і комп'ютерної техніки. Ці кошти зробили загальнодоступними аналіз перспектив розвитку підприємства та їх прогнозування. Створення інформаційних систем на підприємствах дозволили автоматизувати, спростити та прискорити виконання величезного числа функцій планування і контролю. Однак побудова системи планування на підприємстві, відповідає сучасним вимогам, - досить складний процес. Для цього необхідні відповідні ресурси, а працівники підприємства повинні володіти певними навичками та вмінням, так як потрібно вирішувати ряд складних методологічних і організаційно-технічних проблем, пов'язаних з кардинальною перебудовою всіх елементів внутрішньофірмового планування. Рішення методологічних проблем передбачає: оволодіння теорією планування (методичними основами планування, вченням про систему, механізм, методам і процесі планування); вибір форм і методів планування, в найбільшій мірі відповідають специфіці підприємства; розробку структури планів підприємства, систему показників та методику їх розрахунку і т.д. Рішення організаційно-технічних проблем дозволяє створити умови для впровадження в практику управління підприємством всіх елементів системи планування. Для реалістичного планування необхідно розуміти суть процесів, що протікають в економіці в цілому, і ситуацію, яка складається на самому підприємстві. 2. Сутність тактичного планування. Основні розділи і показники річного плану розвитку підприємства. Тактичне планування – короткочасна економічна поведінка,ліній економічних дій ,яка розрахована на відносно короткочасний період виходячи з поточної ситуації. Розробка середніх і короткострокових планів відноситься до тактичного планування будь-якого підприємства. Склад середньо та короткострокових планів підприємства відноситься до тактичного планування. Тактичне планування діяльності будь-якого підприємства істотно відрізняються від розробки і практичного здійснення стратегічних планів, але становити однозначно відмінність між стратегічним і тактичним плануванням діяльності підприємства неможливо. Існує 3 аспекти такої відмінності: — валовий - його суть полягає в тому що стратегічне планування пов'язане із рішеннями, наслідки яких будуть позначатися на діяльності підприємства протягом тривалого періоду і їх важко виправляти. Тактичні ж плани конкретизують та доповнюють стратегічні; — за охопленням сфер впливу - суть в тому, що стратегічне планування справляє глибший і ширший вплив на діяльність підприємства, а тактичне планування є вузько-спрямованнм; — сутньо-змістовнй полягає в тому що стратегічні плани окреслюють місію та цілі діяльності підприємства а також вказує засоби досягнення. Тактичне планування визначає усю сукупність практичних засобів, які необхідні для здійснення намічених цілей. Отже, завжди існує певна умовність і в частковому визначенні часових параметрів планування, щодо середньо, коротко та довгострокових планів є їх значення, але в практиці господарювання і планування термін 1 рік, як найбільш прийнятний для короткострокових планів і декілька років (до 5) для середньострокових планів. Основні розділи річного плану розвитку підприємства : 1.План виробництва і реалізації продукції. 2.План технічного розвитку й організації виробництва 3.План за інвестиціями у капітальному виробництві. 4.Матеріально-технічне забезпечення (план закупівель) 5.Праця,персонал і заробітна плата. 6.Собівартість,прибуток і рентабельність. 7.Фінансовий план (бюджет) 8.Фонди економічного розвитку. 9.Охорона навколишнього середовища. 10.Соціальний розвиток колективу. 11.Зовнішньоекономічна діяльність. Основні показники річного плану : 1) Номенклатура, асортимент, товарна й реалізована продукція. Частка конкурентоспроможної продукції, економічна ефективність. 2) Розміри капітальних вкладень у будівельно-монтажні роботи, ефективність капіталовкладень.Обсяг постачань сировини й матеріалів. 3) Продуктивність праці, собівартість товарної й реалізованої продукції, балансовий чистий прибуток, рентабельність. 4) Баланс доходів і витрат, податки, платежі та відрахування. 5) Кошториси фондів (накопичення,споживання,резервного тощо) 6) Капіталовкладення в природоохоронні заходи, плата за природні ресурси. 7) Рівень соціальної забезпеченості працівників. 8) Розмір валютної виручки. 3. Розробка виробничої програми. Виробнича програма передбачає собою перелік продукції , робіт, послуг за замовленнями і договорами споживачів. При розробці виробничої програми враховується основна мета підприємства - збільшення обсягу продажів при зростанні прибутковості і рентабельності капіталу. Основою для визначення в плані обсягу продукції у вартісному вираженні служить план виробництва промислової продукції в натуральному вираженні. Розробка виробничої програми підприємства в натуральному виразі передбачає: визначення номенклатури та асортименту продукції, що випускається; розрахунок обсягу та виробництва окремих видів продукції у відповідних натуральних вимірниках: розподіл обсягу виробництва по календарних періодах року (у річному плані) і обгрунтування планованих обсягів виготовлення продукції виробничою потужністю і матеріальними ресурсами. Номенклатура продукції - це склад продукції, що виготовляється за її видами (найменуваннями). Асортимент характеризує склад даного виду продукції за типами, марками, профілів, рівнями якості, зокрема сортам. Важливим етапом розробки виробничої програми підприємства є обгрунтування планованих обсягів випуску продукції виробничою потужністю. У процесі обгрунтування зіставляється плановий і максимально можливий обсяг випуску продукції кожного найменування, виявляються внутрішньовиробничих диспропорції в завантаженні обладнання. На основі цього намічаються заходи по поліпшенню використання обладнання, розширення спеціалізації і кооперування виробництва. Плановий обсяг випуску по кожному виробу розподіляється по календарних періодах року (кварталами, місяцями). При цьому керується наступними вимогами: - дотримання встановлених строків поставки продукції відповідно до укладених договорів; - рівномірне використання виробничої потужності підприємства з урахуванням заходів щодо її збільшення і рівномірна завантаження всіх виробничих підрозділів; - підвищення масовості виробництва в окремі календарні періоди шляхом укрупнення серій і обмеження одночасно виготовляється номенклатури виробів. При розподілі виробництва продукції відповідно до цих вимог враховуються кількість робочих днів у кожному плановому періоді, змінності роботи, планована зупинка агрегатів і верстатів на ремонт, стан технічної підготовки виробництва та ін В останні роки істотно підвищено відповідальність підприємств за виконання зобов'язань за поставити продукцію. Тому важливе значення має розробка в тісному зв'язку з планом виробництва календарних планів поставок на рік, квартал, місяць по кожному найменуванню продукції та по споживачах. У межах місяця обсяг поставок розподіляється з урахуванням першочергового заповнення недопоставки у минулому періоді, забезпечення рівномірної відвантаження продукції крупним споживачам, постачання на експорт і т.д. Надалі завдання зводиться до чіткого оперативного управління виготовленням і відвантаженням продукції відповідно до укладених договорів і планом постачання. На підставі плану випуску продукції підприємства розробляються річні, квартальні та місячні виробничі програми цехів. Виробнича програма цеху містить завдання по номенклатурі і загального обсягу продукції. У завданні по номенклатурі вказується кількість підлягають виготовленню окремих видів продукції в натуральному вираженні. Планово-облікові одиниці (номенклатурні позиції), в яких встановлюється завдання цехам по номенклатурі, мають різну ступінь деталізації для різних цехів і типів виробництва. Для термінових цехів програма складається з найменування та кількості готових виробів відповідно до плану виробництва підприємства. в одиничному і серійному виробництві для заготівельних та обробних цехів номенклатурне завдання встановлюється звичайно в комплектах на замовлення, виріб, вузол. В умовах масового виробництва цим цехам планується заготовок і деталей за окремими найменуваннями. З метою суворої взаємозв'язку виробничі програми основних цехів складаються в порядку, зворотному послідовності технологічного процесу, тобто розробка плану йде по ланцюжку "випускають обробні - заготівельні цехи". Оброблювальні цехи повинні виготовити таку кількість деталей, поставки на сторону в якості запасних частин і підтримка зачепила на нормативному рівні. заготівельні цехи, у свою чергу, забезпечують заготовками обробні цехи. Виробнича програма кожного цеху розробляється на основі розрахунку виробничої потужності окремих груп устаткування зіставленням їх сумарного корисного фонду роботи і завантаження у машино-годинах. Такі розрахунки дозволяють виявити вузькі місця в цехах і вжити заходів до усунення диспропорцій у завантаженні обладнання. На основі виробничих програм основних цехів складаються плани виробництва для допоміжних і обслуговуючих підрозділів підприємства: ремонтних, інструментальних, енергетичних цехів, транспортного господарства та ін Виробничі програми допоміжних цехів розробляються відділами заводоуправління відповідно до встановленої потребою в їх продукцію та послуги. Виходячи з планів цехів розробляються виробничі завдання для ділянок. Заключним етапом планування виробництва є доведення завдань з виконання окремих виробничих процесів і виготовлення продукції безпосередньо до бригад і робочих місць. 4. Зміст і завдання оперативного планування. Оперативне планування виробництва є завершальною ланкою планової роботи на підприємстві - продовженням і конкретизацією завдань техпромфінплану. Воно полягає в розробці на основі річних планів конкретних виробничих завдань на короткі проміжки часу як для підприємства в цілому, так і для його підрозділів й в оперативному регулюванні ходу виробництва за даними оперативного обліку й контролю. Особливістю цього виду планування є сполучення розробки планових завдань із організацією їхнього виконання. Завданням оперативно-виробничого планування є організація рівномірної, ритмічної взаємопогоджуваної роботи всіх виробничих підрозділів підприємства для забезпечення своєчасного виконання планового завдання при ощадливій витраті ресурсів, і високій якості продукції, тобто досягнення найкращих кінцевих результатів виробництва. Оперативне планування складається з календарного планування й диспетчирування (оперативного регулювання). В обсяг робіт по оперативному плануванню входить: 1) розробка прогресивних календарно-планових нормативів руху виробництва; 2) складання оперативних планів і графіків для цехів, ділянок, бригад і робочих місць й їхнє доведення до безпосередніх виконавців; 3) оперативний облік і контроль ходу виробництва, попередження й виявлення відхилень від передбачених планів і графіків і забезпечення стабілізації ходу виробництва. Календарне планування включає розподіл річних планових завдань по виробничих підрозділах і строкам виконання, а також доведення встановлених показників до конкретних виконавців робіт. З його допомогою розробляються змінно-добові завдання, і погодиться послідовність виконання робіт окремими виконавцями. Вихідними даними для розробки календарних планів маються річні обсяги випуску продукції, трудомісткість виконуваних робіт, строки поставки товарів на ринок й інші показники соціально-економічних планів підприємства. При реалізації розробленого календарного плану ведеться оперативний облік ходу його виконання - здійснюється збір інформації про фактичне виконання плану, її переробка й передача відповідним службам підприємства. На основі отриманої інформації здійснюється диспетчирування, що полягає у виявленні й усуненні помічених відхилень від запланованого ходу виробництва, у вживанні заходів, що забезпечують комплектний хід виробництва, найкраще використання робочого часу й матеріальних ресурсів, високу завантаження встаткування й робітників місць. Оперативне планування виробництва за місцем його виконання поділяється на міжцехове і внутрішньо цехове. Міжцехове планування забезпечує розробку, регулювання й контроль виконання планів виробництва й продажу продукції всіма цехами підприємства, а також координує роботу основних, проектно-технологічних, планово-економічних і інших функціональних підрозділів. На машинобудівних підприємствах, як правило, виробничі програми розробляються й видаються цехам плановими службами на черговий рік із квартальною й місячною розбивкою. Змістом внутрішньо цехового планування є розробка оперативних планів і складання поточних графіків роботи виробничих ділянок, потокових ліній й окремих робочих місць на основі річних планів виробництва й продажі продукції основних цехів підприємства. У сучасному виробництві широко поширені різні системи оперативного планування, обумовлені як внутрівиробничими факторами, так і зовнішніми ринковими умовами. Обов'язковою умовою ефективного функціонування системи оперативного планування виробництвом є наявність обґрунтованої нормативної бази, до якої, зокрема, входять:1) календарно-планові нормативи - тривалість виробничого циклу, розмір партії й величина випередження, періодичність запуску продукції у виробництво, величина заділів (недоробок) і ін.;2) норми матеріалоємності - витрата сировини й напівфабрикатів, матеріалів на одиницю продукції;3) норми використання виробничих потужностей - продуктивність устаткування, коефіцієнт змінності;4) норми матеріальної забезпеченості виробництва - норми технологічних, внутрішньо цехових і міжцехових заділів, норми запасів сировини, напівфабрикатів. Вибір тієї або іншої системи оперативного планування в умовах ринку визначається головним чином обсягом попиту на продукцію й послуги, витратами й результатами планування, масштабом і типом виробництва. По комплектна система застосовується, головним чином, у серійному машинобудівному виробництві. У якості основної планово-облікової одиниці використаються різні деталі, що входять у складальний вузол або загальний комплект товарів, що групуються за певними ознаками. При комплектній системі планування календарні завдання виробничим підрозділам розробляються не по деталях окремого найменування, а по укрупнених групах або комплектам деталей на вузол, машину, замовлення або певний обсяг робіт і послуг. При даній системі значно підвищується гнучкість оперативного планування, що піддається контролю й регулювання ходу виробництва, що в умовах ринкової невизначеності служить для підприємств важливим засобом стабілізації. Отже, планування - це метод господарського передбачення й програмування, заснованих на детальних розрахунках. У плані підприємства з одного боку, повинно міститися завдання на перспективу кожного працівника, а з іншої – припис для керівників про управлінські рішення, які вони повинні поетапно приймати, допомагаючи колективу досягти поставленої мети. 5. Контрольні задачі. Задача № 10 Умови : Підприємство у звітному кварталі реалізувало продукції на 240 тис. грн. Коефіцієнт оборотності склав 4 . Планом на наступний квартал передбачається збільшити обсяг реалізації на 10 % , а тривалість одного обороту зменшити на 2 дні. Визначити: а) яка буде потреба в оборотних коштах у плановому кварталі ; б) величину умовно вивільнених оборотних коштів у плановому кварталі у зв”язку з прискоренням їх оборотності. Рішення : Sпл. = Sфакт. × 10% Sпл. – сума оборотних коштів у плановому кварталі (грн.) Sзв. – сума оборотних коштів у завітному кварталі (грн.) Sпл. = 240000×10% = 264000 (грн.) x = величину умовно вивільнених оборотних коштів у плановому кварталі у зв”язку з прискоренням їх оборотності. 4×2=8 90-8=82 ( 82÷4=20,5 )

Контрольна робота Економіка підприємства

skatina

26.09.2017 23:07

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись