Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Львів - 2017
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Прикладна лінгвістика
Кафедра:
Кафедра САПР
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Інформаційні технології
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
ІНСТИТУТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра САПР
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ (ПРОЕКТУ)
для студентів спеціальності 8.03000500 “Прикладна лінгвістика”.
Затверджено на засіданні кафедри
“Системи автоматизованого проектування“
Протокол № 1
від_ 27.08.2017р.
Львів - 2017
Методичні вказівки регламентують комплектність пояснювальної записки до курсової роботи (проекту) та вимоги до графічних і текстових документів, що входять до її складу. Вимоги складені у відповідності з ГОСТ 7.32-81 і мають на меті навчити студентів оформляти документи максимально наближено до вимог діючої нормативно-технічної документації. Укл. Д.В. Корпильов, Львів НУЛП, 2017.
Укладачі: Корпильов Д.В., ст. викладач
Відповідальний за випуск: Лобур М. В., доктор техн. наук, професор
Рецензенти: Каркульовський В. І., канд. техн. наук, доцент
Зміст
1. ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 4
2.ВИМОГИ ДО ТЕКCТОВОЇ ЧАСТИНИ ЗВІТУ 5
3. ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ. 7
4. Технології комп'ютерного контролю знань 8
4.1. Концепція моделі 8
4.2. Порівняльна характеристика деяких підходів до комп'ютерного тестування 9
4.3. Поняття та їх класифікація 11
4.4. Тези та їх класифікація 12
4.5. Методологія побудови контролюючих засобів 13
ДОДАТОК 1 17
ДОДАТОК 2 18
ДОДАТОК 3 19
ДОДАТОК 4 20
Теми курсових робіт 24
1. ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
1.1. Пояснювальна записка курсової роботи (проекту) є основним документом, що відображає етапи дослідження або розробки, отримані результати і висновки. Об’єм пояснювальної записки, кількість аркушів графічного матеріалу і їх формати встановлюється керівником роботи (проекту) у відповідності з методичними посібниками по виконанню курсових робіт (проектів) по конкретній дисципліні.
1.2. Зміст курсової роботи (проекту) повинен містити наступні частини:
титульний лист;
завдання на курсову роботу (проект);
реферат;
зміст;
специфікації;
опис роботи (безпосередньо текст пояснювальної записки);
список використаної літератури;
додатки.
В додатку 1 приведений зразок титульного листа курсової роботи (проекту).
1.3. Технічне завдання на курсову роботу (проект) повинно оформлятися на бланку завдання на курсову роботу (проект) і включає наступні відомості:
назва теми роботи (проекту);
термін здачі студентом закінченої роботи (проекту);
вихідні дані для роботи (проекту);
зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці);
календарний план з назвою етапу курсової роботи (проекту) і терміном виконання етапу;
датою видачі завдання, підпису керівника і студента.
В додатку 2 приведений приклад типового бланку завдання для виконання курсової роботи (проекту).
1.4 Реферат структурно поділяється умовно на дві частини.
1.4.1 У першій частині визначається обсяг, кількість рисунків і таблиць, кількість використаних літературних джерел. У випадку, коли пояснювальна записка складається більше ніж з однієї частини, тоді в рефераті вказується кількість частин і загальний обсяг пояснювальної записки.
1.4.2 У другій частині реферату міститься текст реферату, в якому вказується мета роботи, об’єкт і метод дослідження, основні характеристики.
1.5 У специфікації міститься розшифровка всіх вжитих позначень.
1.5.1 Текст пояснювальної записки складається з вступу, основної частини і висновків.
1.6 У вступній частині висвітлюється актуальність задачі, мета дослідження і оцінка сучасного етапу проблеми, обгрунтування в загальних рисах необхідності дослідження, наводиться структура роботи і деякі висновки проведеного дослідження.
1.6.1 В основній частині записки має міститися матеріал, що відображає суть, методику й основні результати роботи. В загальному випадку такий матеріал складається з двох частин:
теоретичної;
практичної.
1.6.2 Теоретична частина містить:
опис поставленої задачі;
критично науковий-теоретичний аналіз існуючих методів розв’язування задачі;
вибір математичної моделі задачі;
опис і обгрунтування вибраного алгоритму;
опис блок-схеми вибраного алгоритму;
вибір і обгрунтування вибору алгоритмічної мови.
1.6.2.2 Експериментальна частина має містити:
опис програмної реалізації вибраного алгоритму;
числовий приклад;
аналіз результатів;
1.6.2.3 У “Висновках” підбиваються підсумки виконаної роботи, пропозиції та рекомендації по впровадженню результатів дослідження, напрямки і перспективи розвитку проведеного дослідження.
1.6.2.4 У додатки виносяться блок-схеми алгоритмів, схеми, таблиці і графіки, лістинги трансляції, вхідні дані до текстового прикладу та результат розв’язку.
2.ВИМОГИ ДО ТЕКCТОВОЇ ЧАСТИНИ ЗВІТУ
Зміст пояснювальної записки курсової роботи (проекту) повинен складатися з перелічених у розділі 1 елементів в указаній послідовності.
Пояснювальна записка повинна бути виконана на одній стороні стандартного листа формату А4 ( 297х210 мм ) і належним чином зшитим (переплетеним ).
Титульний лист виконується у відповідності до зразка приведеного у додатку.
Текст може бути виконаний рукописним або машинописним способом (через півтора інтервалу), висота шрифту 12 пт.
При виконанні рукописним способом пояснювальна записка подається написаною від руки чітким, розбірливим почерком, чорнилом або пастою чорного, фіолетового або синього кольору. Кольорове чорнило не припустиме.
Якщо студент не може написати текст розбірливим почерком, то робота має бути написана від руки креслярським шрифтом по ГОСТ 2.304 - 68 з висотою літер не менше 2,5мм чорним чорнилом або пастою.
Всі аркуші текстової частини повинні мати наскрізну нумерацію.
На титульній сторінці номер не проставляється, але він входить в загальну нуме рацію звіту.
2.8.1 Номер аркуша пишеться в правому верхньому кутку без крапки в кінці.
2.8.2.Текст звіту може поділятися на розділи, підрозділи, пункти.
2.8.3 Заголовки розділів пишуться симетрично відносно тексту великими літерами.
2.8.4 Заголовки підрозділів пишуться з абзацу малими літерами, крім першої (великої літери).
2.8.5 Переноси слів в заголовках не допускаються, крапку в кінці заголовку не ставлять.
2.8.6 Кожний розділ починається з нового аркуша з відповідного заголовку.
2.8.7 Розділи нумеруються в межах всього документу, підрозділи в межах кожного розділу, пункти в межах кожного підрозділу арабськими цифрами, розділені крапкою, наприклад “2.3”- третій розділ другого розділу, “1.3.4” - четвертий пункт третього підрозділу першого розділу.
2.8.8 Висновки не нумеруються.
2.9 Графічний і ілюстративний матеріал по тексту складається із схем, графіків і ри сунків, які виконуються на кальці і наклеюються на окремі листи. Допускається розміщати в текст фотографії і якісно виконані ксерокопії.
2.10. Всі ілюстрації крім таблиць іменуються рисунками.
2.10.1 Рисунки нумеруються послідовно арабськими цифрами і супроводжуються підписами зрозумілими без читання тексту. Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації в межах розділу: наприклад “рис.1.2” - другий рисунок першого розділу.
2.10.2 Таблиці нумеруються в межах розділу послідовно і надписуються. Таблиця з вказанням номера розміщується над відповідним заголовком в правому верхньому куті, наприклад: “Таблиця 3.4” - четверта таблиця третього розділу. Якщо в тексті наведено один рисунок або таблиця, їх не нумерують. Формули нумерують в межах розділу арабськими цифрами в круглих дужках, наприклад “ (4.12)” - дванадцята формула четвертого розділу. Аналогічно посилаються на формули, наприклад “у формулі (4.12)...”.
2.11 Схеми алгоритмів і програм необхідно виконувати згідно з ГОСТ19.002-80 і ГОСТ 19.003-80.
2.12 Текст програми і опис програми необхідно виконувати згідно з ГОСТ19.401-78 і ГОСТ 19.402-78 відповідно.
2.13 У списку літератури джерела розміщуються в порядку посилань у звіті.
2.13.1 Посилання на літературу в тексті дається в кінці фрази арабською цифрою, розміщена в квадратних дужках. Цифра повинна відповідати порядковому номеру джерела.
2.13.2 Відомості про проектну і іншу технічну документацію, про промислові каталоги, прейскуранти і інші подібні документи повинні включати заголовок, тип документації, організацію, що випускає документацію, місто і рік випуску. Відомості про державні і галузеві стандарти повинні включати номер і найменування стандарту, наприклад: ДСТУ 3321-96. Системи конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.
2.13.3 Іноземні роботи в списку літератури приводиться на мові оригіналу, наприклад: Aumiaux M., The Use of Microprocessors, Wiley, New York, 1980.
2.13.4 Для перекладів іноземної літератури в списку літературних джерел необхідно вказувати прізвище і ініціали автора, заголовок, місце видавництва, рік видання, а також з якої мови зроблено переклад, наприклад: Фудзисава Т., Касами Т. Математика для радиоинженеров. Теория дискретних структур / Пер. с япон. А.В. Кузнецова. М.: Радио и связь, 1984.
2.13.5 Відомості про статтю з періодичного видання повинні включати прізвище і ініціали автора, назву статті, найменування видання, рік випуску, том, сторінку , на яких розміщена стаття, наприклад: Новое поколение программного комплекса ЛИРА: точка зрения пользователя. Лантух-Лященко А./ Компьютеры+Программы.-1995.- №3.- с. 55-62.
3. ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ.
Графічні документи виконуються у відповідності з вимогами Державних стандартів України та діючими, за їх посиланнями, деякими стандартами ГОСТ, ЕСТД, ЕСКД, ЕСПД, стандартами ISO.
3.1 Всі графічні матеріали, що містяться в звіті, повинні мати пряме відношення до теми звіту.
3.2. Креслення повинні виконуватися олівцем на ватмані.
Допускається виконання креслень за допомогою графічних пристроїв обчислювальної техніки.
3.4.Формати креслень визначені в ГОСТ 2.301-68, масштаби зображень в ГОСТ2.302-68
3.5 Основні надписи і доповнюючі графи до них виконуються у відповідності з ГОСТ 2.302-68.
3.6 Правила нанесення тексту на кресленнях розміщені в ГОСТ 2.316-68.
3.7 Вимоги до виконання креслень деталей, складальних креслень приведенні в ГОСТ 2.109-73, ГОСТ 2.306-68.
3.8 Правила нанесення розмірів і граничних відхилень приведенні в ГОСТ 2.307-68.
Технології комп'ютерного контролю знань
Багато досліджень в області комп'ютерного контролю знань зосереджені на питаннях валідності і надійності тестів. Намагання автоматизації формування завдань для тесту наштовхується на область штучного інтелекту і питання формалізації знань для подальшого їх використання при складанні контрольних завдань для тесту.
У розробках застосовують інтелектуальну технологію з області подання знань для забезпечення автоматизації процесу формування тестів і всього процесу контролю знань у навчальній системі. При цьому серед обов'язкових вимог до технології стоїть зрозумілість і дружність інтерфейсу системи і тестових завдань, що продукуються. На основі розробленої семантичної моделі створено відповідний програмний продукт, де реалізовано запропоновану технологію. Запропонована модель подання тань, як; називаємо понятійно-тезисна модель (ПТМ), знаходиться в процесі розвитку і поглиблення.
4.1. Концепція моделі
Запропонована понятійно-тезисна модель знань розробляється на стику багатьох наукових областей, серед яких наступні: інженерія знань як напрямок штучного інтелекту; педагогіка, а саме її розділ - дидактика, як частина педагогіки, що розкриває правила викладання; інтерпретація (герменевтика, екзегетика), що вивчає правила тлумачення текстів; лінгвістика і її розділ семантика, що вивчають закономірності природної мови і проблеми, пов'язані із змістом, значенням, і інтерпретацією лексичних одиниць; і в решті решт базою для реалізації служать комп'ютерні науки - програмування, розробка застосувань баз даних.
Можна сказати, що запропонована модель подання знань для освітніх цілей має текстуальний характер. Тут слід провести паралелі і порівняння з іншими підходами до формалізації знань, традиційними для інженерії знань. Перш за все виділимо семантичні мережі, які викликають широкий інтерес і мають практичне застосування в освітніх технологіях, в тому числі при тестуванні. Невеликий порівняльний аналіз технологій автоматизації тестування наводиться нижче.
В ході аналізу навчальних матеріалів було вирішено розробляти понятійно-орієнтовну модель знань. Це означає, що наріжним каменем структури моделі є така сутність як поняття, предмет обговорення, деякий об'єкт з предметної області - знання. Для представлення знань про поняття в моделі існують структурні елементи - відомості про об'єкт, або тези про поняття. З кожним поняттям в моделі пов'язується множина відомостей про нього. Викладена ідея і є основою концепції семантичної моделі знань.
Поняття вказує на деякий об'єкт з області знань, про який іде мова. Наприклад в курсі «Алгоритмічні мови програмування» можна виділити такі поняття: "процедура", "цикл", "програма", «змінна», «життєвий цикл програми» тощо. Для курсу «Програмування в середовищі Delphi» можна було б виділити такі поняття: «об'єкт», «подія», «клас», «форма», «компонент TEdit» та інше.
Теза - це деяка відомість про поняття. Тезу можна порівняти з ознакою, характеристикою поняття або з будь-яким твердженням, що є істиною для даного поняття. Наведемо приклади: теза про поняття «процедура» «дозволяє розбити програму на підпрограми», теза про поняття «клас» -» може мати в своїй структурі не тільки поля-властивості, а й методи, тобто функції і процедури».
4.2. Порівняльна характеристика деяких підходів до комп'ютерного тестування
Порівнюється традиційне створення комп'ютерних тестів вручну і тестування на основі семантичних моделей - на основі семантичної мережі І понятійно-тезисної моделі.
Традиційний підхід до створення засобів тестування фактично являє собою комп'ютеризацію ручного створення тестів. Переваги тут полягають власне у використанні інформаційно-комунікаційних технологій замість письмовою тестування, що дас додаткові можливості щодо управління формуванням тестів з банку створених завдань, автоматичної перевірки результатів. Однаково і перевагою і недоліком даного підходу с ручне, неавтоматичне створення завдань. Більш детально характеристика підходу по різним критеріям наводиться в табл. І. Наявність конкретних статичних тестів дає широкі можливості для зосередження на питаннях валідності і надійності тестів. Основним недоліком підходу є висока трудомісткість самого процесу по формуванню банку завдань.
Наріжним каменем семантичних мереж є так звані тріади: сутність І - відношення - сутність 2. Наприклад є такі сутності «процедура» і «програма». В такому випадку між ними можна встановити відношення типу «є частиною». Тоді отримуємо: сутність «процедура» «є частиною» сутності «програма». Завдання тесту будується шляхом опушення одної з ланок тріади і постановкою запитання про відсутню ланку. Перевагою даного підходу є здатність системи міркувати знаннями з предметної області. Недолік полягає у великих витратах при складанні завершеної цілісної семантичної мережі, яка б коректно відображала дану предметну область, що вивчається.
Таблица 1. Порівняльний аналіз технологій тестування
тестування.
На основі
педагогічної
технології
формування
тестових
запитань: тріада - «поняття»-
«відношення»-
«поняття».
На основі технології
інженерії знань
тестових запитань:
зв'язок «навчальний матеріал»-«тези»- «поняття».
Модель носить педагогічний
характер з елементами
застосування інженерії знань.
2
Процес формування бази знань або банку завдань.
Ручним способом.
Фактичне
створення
запитань і
варіантів
відповідей.
Формування бази знань експертом з предметної області. Визначення понять і зв'язків між ними.
Формування бази знань шляхом виділення із тексту навчального матеріалу семантичних одиниць за зрозумілою і простою схемою.
3
Трудові і
часові
витрати,
необхідні для
підготовки
тесту.
Високі. Прямо
пропорційні
кількості
необхідних
запитань. Важко
оптимізуються.
Необхідні великі витрати на формування бази знань. Проте
формування тестів іде автоматично.
Порівняно невеликі витрати. Генерація тестів іде автоматично.
4
Необхідність залучення експертів для формування тестів або проведення додаткового навчання.
Не має потреби.
Формування тестів може здійснювати
викладач
відповідної дисципліни.
Окрім експерта
з даної предметної
області потребує
експерта із області
інженерії знань.
Не має потреби. Процес
формування тестів легко сприймається людиною, його виконання в може здійснювати викладач відповідної дисципліни.
5
Якість тестових завдань, їх лінгвістична зрозумілість.
Висока, так як їх
формування
здійснюється
безпосередньо
людиною.
Часто важка для
сприйняття людиною.
Семантичні мережі створювались скоріш для «пояснення»
Знань комп'ютеру, а не людині.
Достатньо висока, так як запитання будуються на основі фрагментів навчального тексту, створеного людиною.
6
5
Ступінь
автоматизації
генерації
запитань
тесту.
Фактично
відсутня.
Використовуються
готові запитання.
Хіба що різні
варіанти
відповідей можуть
видобуватися із
банку завдань.
Повна автоматизація
на основі створеної
семантичної мережі.
Повна автоматизація на
Основі семантичних даних
і їх зв'язків 3 навчальним
матеріалом.
77
Інтеграція з
навчальним
матеріалом,
що подається
студентам, і можливість повторного використання
Залежить від конкретної реалізації.
Важливо слідкувати, щоб матеріал, по якому іде тестування
Відповідав матеріалу, що подається для навчання. При зміні чи
реструктуризації
навчального матеріалу
повторне використання тесту
затрудняється.
Зв'язок
навчального
матеріалу і
семантичних
даних початково
не передбачений.
Важливо слідкувати, щоб семантичні дані, на основі яких
Генеруються тести
Відповідали матеріалу, що подається для навчання. При зміні чи реструктуризації
навчального матеріалу слід
повторно окреслювати
простір
семантичних
даних, що йому
відповідає.
Зв'язок Навчального матеріалу і семантичних даних закладено в моделі
і задається природним чином під час формування
бази знань. Це дає змогу при переструктуруванні
навчального матеріалу і надалі коректно генерувати тестові завдання.
88
Можливість
вироблення
рекомендацій
Для управління
подальшим
процесом
навчання.
В залежності від
ступеня інтеграції
з навчальним
матеріалом.
В залежності від
ступеня
інтеграції з
навчальним
матеріалом. Рекомендації можуть звертати увагу студента на конкретні поняття, які слабко засвоєні.
Завдяки глибокій інтеграції з навчальним матеріалом є можливість точно визначати, які ділянки навчального матеріалу потребують повторення, а також звертати увагу на конкретні навчальні поняття
Поняття та їх класифікація
Поняття - це одна із основних сутностей бази знань понятійно-тезисної семантичної моделі. Фактично поняття - це, як правило, одне-два слова, які текстово виражають предмет розгляду.
Наступним етапом розвитку концепції є класифікація понять з метою розширення бази знань. Класифікація поняття відносить його до певної заздалегідь окресленої групи понять. Ця група володіє певним набором характеристик та може мати окреслену поведінку. Таким чином, відносячи поняття до певного класу, ми надаємо йому всі властивості та поведінку, яку вже має даний клас понять. Тут існує пряма аналогія з об'єктно-орієнтованим підходом у програмуванні, а саме з принципом наслідування. Породжений дочірній клас, наслідує всі ознаки та поведінку батьківського класу.
Під ознаками та поведінкою поняття даного класу понять розуміємо як відповідні знання предметної області, так і сукупність методико-організаційних можливостей, що можуть застосовуватися до даного поняття (насамперед при формуванні контролюючих засобів).
Поряд із описаною класифікацією, для кожного з понять зазначається рівень важливості, що вказує на пріоритетність поняття у структурі понять курсу, рівень важливості його засвоєння для розуміння предмету, що вивчається.
Тези та їх класифікація
Теза - це, як зазначалося, деяка відомість або твердження про поняття. Можна сказати, що тези є основним наповнювачем знань, як таких, в базі навчального матеріалу. Якщо поняття вказують предмет курсу, то тези являють собою смислове наповнення бази знань. Від повноти наборів тверджень, тобто тез про поняття залежить повнота бази знань, а отже і спроможність навчальної системи будувати ефективні контролюючі об'єкти. Фактично теза являє собою одне або декілька речень, в яких мова іде безпосередньо про відповідне поняття, проте саме поняття тут словарно не фігурує. Між поняттям та її тезами встановлюється відповідний зв'язок.
Разом із класифікацією понять концепція передбачає класифікацію тез, що дозволяє розширити можливості застосування бази знань. Структура класифікації є аналогічною до описаної щодо понять. Тезу можна віднести до певного класу тез, і разом з цим дана теза набуває всіх властивостей та ознак цього класу. Це надалі дозволяє використовувати ці знання при побудові контролюючих об'єктів.
Серед типів тез особливим чином виділимо декілька.
Перш за все це теза-визначення. Цей тип, або клас, тез містить визначення поняття, тобто відповідає на питання «Що це?». Тут міститься фрагмент матеріалу, який визначає чим є дане поняття.
Теза-призначення вказує для чого призначене дане поняття. Фрагмент тексту в тезі описує для чого служить відповідне поняття. Інформація тези містить відповідь на питання «Для чого служить поняття?», «Яка мета цього поняття?», «Для чого призначене поняття?»
Так само, як і для понять, для тез вказується рівень їх важливості, що вказує на пріоритетність даного твердження у структурі знань курсу, рівень важливості його засвоєння для розуміння предмету, що вивчається.
Методологія побудови контролюючих засобів
Перш за все зазначимо найпоширеніші типи завдань, що можуть застосовуватись при контролі знань шляхом тестування та мають перспективне значення для розробленої семантичної моделі.
1. Найпростішим типом є питання, що передбачає відповідь типу «Істина/Хиба».
Найпоширенішим видом завдань у тестах є завдання множинного вибору: «один з декількох» та «декілька з декількох».
Більш складним є завдання із вільною формою відповіді: відповідь на питання вводиться власноруч.
Ще один варіант - завдання співставлення. Подається два набори деяких елементів, кожен варіант одного набору необхідно співставити з відповідним варіантом з іншого набору елементів.
Окремо виділимо ще один досить специфічний тип завдань -завдання по визначенню пріоритетності. Суть завдання полягає в тому, щоб розставити певні елементи в правильному порядку або порядку їх пріоритетності.
Зосередимося на шляхах і алгоритмах побудови вище зазначених типів завдань на основі бази знань.
1. Питання першого типу, що вимагають відповіді типу «Істина/Хиба», будуються наступним чином: із бази знань видобувається відповідна пара поняття-теза, і ставиться питання, чи вірне дане твердження:
Чи відповідає дане твердження поняттю <поняття>?
<теза>
Так Ні
Алгоритм подальшої перевірки відповіді є очевидним - якщо видобута теза дійсно стосується даного поняття, вірною відповіддю буде «Так» («Істина»).
2. Тести другого типу «питання - варіанти відповідей» реалізовувати відносно не складно. Є декілька шляхів побудови таких завдань: (1) в основі питання лежить поняття, в основі варіантів відповідей - тези; (2) в основі питання лежить теза, в основі варіантів відповідей - поняття; деякі інші варіації.
Розкриємо вказані шляхи.
1) В основі питання лежить понятгя, в основі варіантів відповідей -тези. Найзагальнішим тут буде завдання такого виду:
Вкажіть твердження, що стосується даного поняття <ім 'я поняття>
<перелік тверджень>
В залежності від класу поняття та тези питання може звучати інакше, наприклад:
«Для чого призначене поняття...», якщо тези, що слугують варіантами відповідей, належать до класу «призначення»;
«Чим є поняття...», якщо тези класу «визначення»;
2) В основі питання лежить теза, в основі варіантів відповідей - поняття. Тобто в цьому методі в основі питання лежить відомість про поняття. Необхідно з набору понять обрати те, про яке йде мова в цій відомості. Так само, як і в попередньому способі завдання може мати як загальний характер:
Вкажіть поняття, про яке йде мова в твердженні
<Твердження>
<Перелік понять>,
так і конкретний, в залежності від класу поняття і тези: «Вкажіть поняття, яке визначене нижче...», якщо теза типу «визначення»; «Яке поняття має таке призначення... », якщо теза має тип «призначення».
3) На основі бази знань можна побудувати й інші варіанти завдань типу «питання - варіанти відповідей».
Одним з можливих напрямків тут є завдання по визначенню найважливіших елементів матеріалу. Принцип такий: ставиться завдання визначити, наприклад, найважливіше поняття в даному матеріалі із переліку понять. Найважливіше поняття системою визначається на базі кількості тез цього поняття на даній ділянці матеріалу з урахуванням важливості.
Ще один напрямок - використання можливостей наслідування та відношень між поняттями. Завдання будуються за принципом «поняття -набір понять». В якості питання ставиться лексична форма відношення між поняттями та власне поняття, наприклад: «Вкажіть батьківське поняття...».
В якості варіантів відповідей - набір понять, серед яких є поняття, що задовольняє умові завдання.
3. Розглянемо тестові завдання третього типу: питання - текстову відповідь потрібно самостійно ввести. З організаційно-методологічної точки зору цей тип дещо подібний до першого, але по рівню складності він важчий.
Для цього виду тесту підходять завдання, в яких у якості відповіді виступає поняття. Найзагальніший вид завдання буде побудований таким чином: вказується деяка теза, і пропонується ввести поняття, якого стосується дана теза. Наприклад:
Загальний варіант:
<Теза>
Про яке поняття йде мова? ;
На основі визначення:
<Теза-визначення >
Що це за поняття?
На основі призначення:
<Теза-призначення>
Призначення якого поняття наведене вище?
Тощо.
Окрім цього, можливо використовувати відомості щодо наслідування та відношення між поняттями. Так на базі наслідування можна побудувати завдання типу:
Вкажіть батьківське поняття до поняття <Назва поняття>.
Характерною особливістю з точки зору реалізації є вимога додаткової програмної частини по порівнянню текстової відповіді з еталоном (з вірною відповіддю) та оцінки її вірності. Цей алгоритм повинен передбачати можливі орфографічні помилки у тексті, які до певної міри не повинні впливати на вірність відповідей (якщо тільки це не навчання з дисциплін лінгвістики). Якщо мова йде про відповіді, що складаються з багатьох слів, тоді потрібні відповідні алгоритми обробки. Наступним витком розвитку системи перевірки текстової відповіді може стати взагалі створення лінгвістичної підсистеми, що зможе застосовувати такі лінгвістичні знання як синонімічні ряди, різного роду словоформи, відмінювання, часи для дієслів тощо.
4. Четвертий варіант - завдання співставлення. Подається два набори деяких елементів, кожен варіант одного набору необхідно співставити з відповідним варіантом іншого набору елементів.
Очевидним шляхом реалізації такого типу завдань є такий: перший набір елементів це поняття, інший - тези до цих понять. Між двома наборами повинен існувати взаємно однозначний зв'язок - кожному поняттю відповідає лише одна теза з набору тез. За допомогою відповідних інтерфейсних засобів провадить співставлення елементів.
Важливою складовою такого завдання є методологія оцінки відповіді. Найпростіший шлях - це оцінка типу «залік» («незалік»), без диференціювання. Проте для даного типу завдань очевидною є потреба в градації оцінки, адже можливий випадок, коли частина пар співставставлена вірно, а частина - ні. В такому підході найпростішим є шлях оцінки на основі кількості вірних відповідей, тоді відсотком правильності відповіді буде відсоток кількості правильних співставлень. Більш гнучкий підхід -використання вагів, коли для кожної пари формується своя вагова оцінка, тобто доля в загальній оцінці, що при перевірці враховується в загальній оцінці. Вагова оцінка пар будується на базі ступеня важливості елементів (як поняття так і тези), що вказувалися на етапі формування бази знань.
5. П'ятий досить специфічний тип завдань - завдання по визначенню пріоритетності. Суть завдання полягає в тому, щоб розставити певні елементи в правильному порядку, порядку їх пріоритетності, або в тому щоб, певним чином, виділити елементи, що мають більшу вагу.
По типу структури таке завдання часом перетинається з завданнями описаними вище. Відмінністю є навчально-методичний зміст, закладений у ньому. Питання будуються на базі вторинних знань, отриманих з БЗ на основі використання відомостей про ступінь важливості елементів. Як зазначалося кожен елемент семантичної моделі має свій рівень важливості, що вказується на етапі формування БЗ. Різні поняття курсу мають різний рівень щодо їх важливості у структурі знань курсу. Отже розуміння деяких понять є абсолютно необхідним для засвоєння курсу, інші ж грають допоміжну, таку, що розширює кругозір, роль. Те саме стосується тверджень про поняття.
Таким чином завдання цього типу містить аналітичний характер і вимагає ґрунтовного розуміння предмету. Приблизні запитання (завдання) можуть мати такий вигляд:
«Розставте в порядку важливості поняття курсу...»;
«Яке поняття важливіше в цьому розділі...»;
«Вкажіть ключові поняття теми»;
«Вкажіть твердження, що виражає головну властивість поняття...»;
Ефективність завдань залежить від адекватності закладених оцінок важливості елементів моделі.
Було розглянуто підхід до побудови сучасної системи навчання, який ґрунтується на створенні моделі подання знань. Змістова складова формалізується за допомогою понятійно-тезисної семантичної моделі. На її основі формується апарат автоматизованого контролю знань в системі. Модель знань має перспективу до розвитку, поглиблення і вдосконалення та потребує подальших теоретичних і практичних досліджень.
ДОДАТОК 1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
ІНСТИТУТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра “Системи автоматизованого проектування”
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до курсової роботи
з дисципліни “ ........................................”
на тему:
Допущено до захисту: Виконав:
студент(ка) групи:__________
Дата :______________ _________________________
Прийняв:
_____________________
Оцінка:_______________
Залікова книжка №:
Львів -2017
ДОДАТОК 2
/назва вищого учбового закладу/
Кафедра
Дисципліна
Спеціальність
Курс Група Семестр .
Завдання
на курсовий проект ( роботу) студента
/прізвище, ім’я, по - батькові/
1. Тема проекту /роботи/
2. Термін здачі студентом закінченого проекту /роботи/
3. Вихідні дані для проекту /роботи/
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки /перелік питань, які підлягають розробці/
5. Перелік графічного матеріалу / з точним зазначенням обов’язкових креслень/
6. Дата видачі завдання
ДОДАТОК 3
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ п/п
Назва етапів курсового проекту ( роботи )
Термін виконання етапів проекту (роботи )
Примітки
Студент
( підпис )
( прізвище, ім’я, по-батькові )
Керівник
( підпис )
( прізвище, ім’я, по-батькові )
____________________20_ р
ДОДАТОК 4
Приклад 1
Приклад 2
Приклад 3
Теми курсових робіт
з курсу
“Комп’ютерна лінгвістика”
спеціальності 8.030005 “Прикладна лінгвістика”.
1. Комп’ютерне тестування граматичних знань на базі підручника Advanced Learner’s Grammar
2. Комп’ютерне тестування лексичних знань на базі підручника Upstream Advanced
3. Комп’ютерне тестування лексичних знань на базі підручника Upstream Proficiency C2 Test Booklet
4. Комп’ютерне тестування лексичних-граматичних знань на базі підручника Gold Advanced
5. КОМП’ЮТЕРНЕ ТЕСТУВАННЯ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИХ ЗНАНЬ НА БАЗІ UPSTREAM PROFICIENCY
6. Комп’ютерне тестування лексичних знань на базі підручника Upstream Proficiency
7. Комп’ютерне тестування граматично-лексичних знань на базі підручника “Headway Pre-Intermediate
8. Комп’ютерне тестування лексичних знань з англійської
09.10.2017 18:10-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора