Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Іінститут економіки і менеджменту
Факультет:
Облік і аудит
Кафедра:
Кафедра обліку та аналізу
Інформація про роботу
Рік:
2016
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Бухгалтерський облік
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками План
Вступ
Розділ І. Характеристика та організація облікової роботи ДП «Болехівське лісове господарство».
Розділ ІІ. Облік розрахунків з покупцями та замовниками.
2.1 Економічний зміст розрахункових операцій.
2.2 Зміст П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».
2.3 Документування господарських операцій.
2.4 Організація синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками.
2.5 Облік розрахунків за одержаними авансами.
Висновок.
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………5
Розділ І Характеристика та організація облікової роботи ДП «Болехівське лісове господарство»…………………………………………........7
Розділ ІІ Облік розрахунків з покупцями та замовниками……………….11
2.1. Економічний зміст розрахункових операцій…………………….....11
2.2. Зміст П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»....................................15
2.3. Документування господарських операцій……………………….….....19
2.4. Організація синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками……………………………………………………….....22
2.5. Облік розрахунків за одержаними авансами……………………………...29
Висновок………………………………………………………………...……30
Список використаної літератури……………………..………………………32
Додатки………………………………………………………………………...33
Вступ
Питання купівлі, продажу товарів та розрахунків з покупцями і замовниками за передані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги підприємств будь-яких форм власності, були і залишаються до нині одними з найбільш актуальних, незалежно від суспільно-політичного ладу, що функціонує в окремо узятій країні і всьому світовому співтоваристві в цілому, тому що розрахунки між підприємствами і організаціями є однією з необхідних ланок розширеного відтворення, від якого залежить не тільки кінцеві результати підприємств, їхній фінансовий стан, а й економічне зростання країни в цілому шляхом підвищення ВВП.
В умовах ринкової економіки у своїй виробничо-фінансової діяльності підприємства щоденно здійснюють великий обсяг комерційних операцій. Так чи інакше, вони пов'язані з контрагентських розрахунками – з одного боку, підприємство виступає покупцем сировини, матеріалів та необхідних послуг для забезпечення своєї діяльності, а з іншого – підприємство саме є продавцем, реалізуючи на конкурентному ринку продукцію, товари та послуги іншим споживачам.
Ідеальна модель розрахунків передбачає, що, отримавши гроші від своїх покупців, підприємство направляє частину з них на оплату придбаної сировини і матеріалів. Насправді, в сучасних ринкових умовах правила диктують покупці і замовники, яким вигідно спочатку отримати товар або прийняти роботу, а тільки потім розплатитися. Для того щоб утримати свої позиції на ринку, постачальники та підрядники слідують бажанням клієнтів і все частіше використовують комерційне кредитування, надають відстрочки платежів і т. д. Якщо факт поставки товару (робіт, послуг) не збігається у часі з отриманням за них грошових коштів, у постачальника (підрядника) виникає дебіторська заборгованість.
Облік розрахунків з покупцями і замовниками є найважливішою ділянкою бухгалтерської роботи, оскільки на цьому етапі формується основна частина доходів та грошових надходжень підприємств. За допомогою розрахунків можна, з одного боку спрямувати та забезпечити підприємства сировиною, матеріалами, паливом, тарою, а з іншого здійснити реалізацію готової продукції.
Метою курсової роботи є розкриття економічної сутності і змісту розрахунків з покупцями і замовниками, особливостей договірно-правових відносини між покупцями та постачальниками і підрядниками, а також документального оформлення операцій з покупцями і замовниками та удосконалення обліку розрахунків з контрагентами в умовах функціонування інформаційних систем.
В курсовій роботі необхідно розкрити такі питання:
Визначити економічну сутність розрахунків з покупцями і замовниками, їх значення, роль і місце в діяльності підприємства;
Здійснити огляд нормативно-правової бази, яка регламентує порядок організації обліку розрахунків з покупцями і замовниками;
Вивчити особливості ведення обліку розрахунків з покупцями і замовниками при порушенні договірних зобов’язань;
Охарактеризувати звітність і порядок її складання.
При написанні курсової роботи використовувались нормативні документи підприємства ДП «Болехівське лісове господарство».
Розділ І. Характеристика та організація облікової роботи ДП «Болехівське лісове господарство».
Підприємство є юридичною особою , виробництво ведеться відповідно до Статуту Державного підприємства «Болехівське лісове господарство» (Додаток 1). Права і обов’язки юридичної особи Підприємство набуло з дня його реєстрації відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 11181050001000138 від 12. 07. 1995р. (Додаток 2), Виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та осіб-підприємців № 22177986 від 12 липня 1995р. (Додаток 3), Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) №22177986 від 12 липня 1995р. (Додаток 4) та Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №221779809203 від 9 серпня 2006р. (Додаток 5).
Головною метою ДП «Болехівське лісове господарство» є ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Основними напрямками розв’язання проблем розвитку лісового комплексу є:
вдосконалення форм управління цим комплексом;
інтенсифікація відтворення лісів і користування лісом;
комплексне використання наявних деревних ресурсів.
ДП «Болехівське лісове господарство» діє на принципах господарського розрахунку, має круглу печатку зі своєю назвою, товарний знак, який реєструється згідно до чинного законодавства, веде самостійний баланс. Форма власності даного підприємства є державна, а вид економічної діяльності – лісове господарство. Для організації і ведення діяльності підприємства за місцем його знаходження відкриваються банківські рахунки. Підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов’язки, бути позивачем в господарському та третейському судах. Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні засоби, кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
Джерелами формування майна підприємства є:
1) майно, передане йому органом управління майном;
2) доходи одержані від реалізації продукції;
3) доходи від цінних паперів;
4) кредити банків та інших кредиторів;
5) капітальні вкладення і асигнування з бюджету;
6) безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;
7) іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством.
Підприємство здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності щодо чинного законодавства. В ДП «Болехівське лісове господарство» працює висококваліфіковані кадри. Все це і забезпечує основні конкурентні переваги даного підприємства.
Очолює управління ДП «Болехівське лісове господарство» директор, який призначається державними органами. Директор здійснює оперативне керівництво діяльністю підприємства і наділяється у відповідності до діючого законодавства.
Виробництво ДП «Болехівське лісове господарство» підпорядковано першому заступнику начальника – головному інженеру, що призначається та звільняється начальником управління.
Економічні служби ДП «Болехівське лісове господарство» очолює заступник начальника з фінансів. Йому підпорядковуються планово-економічний відділ, фінансовий відділ, відділ організації праці та заробітної плати, відділ кадрів.
Бухгалтерію очолює головний бухгалтер. Керівник підприємства та головний бухгалтер несуть особисту відповідальність за достовірність бухгалтерської звітності.
Структура ДП «Болехівське лісове господарство» є лінійною. Перевагою такої структури є лінійність зв’язків і простота управління (кожен підлеглий має свого начальника), проте недоліками є негнучкість структури та спотворення інформації.
ДП «Болехівське лісове господарство» включає:
Болехівське лісництво;
Витвицьке лісництво;
Рахинське лісництво;
Поляницьке лісництво;
Сукільське лісництво;
Козаківське лісництво;
Церківнянське лісництво.
Згідно статті 5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає облікову політику. Облікова політика це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
Основною метою облікової політики є забезпечення одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень. Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом керівника. Ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацією бухгалтерського обліку, яка надана переліком методик і облікових процедур і визначається можливістю вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, переліку бухгалтерських рахунків тощо.
На даному підприємстві використовують «Наказ про облікову політику» від 03 січня 2013 року.( Додаток 6). Облікова політика складається з таких розділів:
Розділ 1 «Загальні положення», Розділ 2 « Організація бухгалтерського обліку» , який присвячений питанню регламентації порядку організації роботи облікового апарату, вказується форма організації бухгалтерського обліку, система бухгалтерського обліку. У Розділі 3 описується порядок складання фінансової звітності
В усіх наступних розділах затверджений певний порядок ведення бухгалтерського обліку ДП «Болехівське лісове господарство», основні моменти якого наведені нижче. Ведення бухгалтерського обліку здійснюється за єдиним планом рахунків ДП «Болехівське лісове господарство».
Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку i фінансової звітності проводять інвентаризацію активів i зобов'язань відповідно до інструкції про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів i документів та розрахунків. Для проведення інвентаризації створюють постійно діючу інвентаризаційну комісію.
Визнання, облiк i оцiнку основних засобiв здiйснюються вiдповiдно до вимог Положення (стандарту) 7 «Основнi засоби». Одиницею облiку вважають окремий об'єкт, якщо термiн одержання майбутнiх економiчних вигод вiд його експлуатацiї бiльше року. До основних засобiв, що є власнiстю пiдприємства застосовуються норми нарахування амортизацiї, передбаченi Податковим кодексом України. Для нарахування амортизації основних засобів застосовується прямолінійний метод.
Запасами визнаються активи згідно П(С)БО 9. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість запасів складається з витрат, перелік яких зазначено в п. 9 П(С)БО 9 «Запаси». Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту). Обліковою одиницею бухгалтерського обліку запасів вважається найменування запасів.
При відпуску запасів у виробництво підприємство їх оцінку здійснює методом ФІФО.
Розділ ІІ. Облік розрахунків з покупцями та замовниками.
Економічний зміст розрахункових операцій
Здійснюючи свою виробничо-господарську діяльність підприємства вступають в розрахункові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями і особами. Ці розрахунки пов'язані з формуванням основних і оборотних засобів, реалізацією виробленої продукції і наданих послуг, з розподілом прибутку, розрахунками з фінансовими органами і органами соціального страхування і соціального забезпечення. Господарства можуть також вступати в розрахункові взаємовідносини з окремими особами, наприклад, для виконання різних доручень при видачі грошових коштів підзвіт, одержанні кредитів на індивідуальне житлове будівництво і господарське влаштування.
Встановлення господарських відносин суб'єкта підприємницької діяльності з іншими фізичними та юридичними особами передбачене виникненням між ними певних прав та зобов'язань.
Під зобов'язаннями сторін у цивільному законодавстві розуміють усі дії, які кожна зі сторін договору повинна здійснити на користь іншої сторони і які обумовлені договором, адміністративними актами, юридичними вчинками та іншими підставами, що не суперечать законодавству.
На відміну від цього, у бухгалтерському обліку підприємства зобов'язання виникають не в момент укладення договору, а після здійснення однією зі сторін передбачених у ньому дій (або бездіяльності), внаслідок яких виникає заборгованість однієї сторони перед іншою.
Виникнення заборгованості пов'язане з тим, що одночасне виконання обома сторонами зустрічних зобов'язань за договором відбувається дуже рідко. Як правило, спочатку свої зобов'язання виконує одна зі сторін, внаслідок чого у неї виникає право вимагати компенсації за заборгованістю, а з іншої сторони - обов'язок оплатити цю заборгованість. Тобто у бухгалтерському обліку у першої сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а з іншої сторони виникає зобов'язання перед кредитором погасити цю заборгованість, яка називається кредиторською заборгованістю.
Тому правильна організація розрахунків потребує суворого дотримання фінансової дисципліни, власної оплати боргів за зобов'язаннями і забезпечення своєчасного одержання коштів за реалізовану продукцію та надані послуги.
Затримання оплати за одержані матеріальні цінності або несвоєчасне надходження коштів за реалізовану продукцію та надані послуги призводить до фінансових труднощів у веденні господарства.
Дебіторська заборгованість спричиняє вилучення коштів з обороту підприємств, що негативно позначається на їх фінансовому стані, а несвоєчасна оплата боргів і зобов'язань веде до залучення в оборот коштів, які належать іншим підприємствам.
Завданнями бухгалтерського обліку розрахункових операцій є:
- дотримання встановлених правил розрахункових відносин;
- своєчасне документальне оформлення розрахункових операцій:
- своєчасне і достовірне ведення аналітичного і синтетичного обліку розрахунків;
- своєчасне відображення розрахункових операцій у податковому обліку;
- своєчасне взаємне звіряння розрахунків з дебіторами і кредиторами;
- недопущення нереальної дебіторської і кредиторської заборгованості.
Розрахункові операції здійснюються відповідно до законодавства України у порядку, встановленому Національним банком України.
Законодавством України передбачений порядок проведення розрахунків між підприємствами, підприємствами і фізичними особами як у безготівковій формі, так і за готівку. Порядок розрахунків безготівковими коштами викладений в інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженій Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22.
Безготівкові розрахунки між підприємствами і фізичними особами здійснюються у національній валюті України через банк шляхом перерахування грошових коштів. Грошові кошти з рахунку підприємства списуються за розпорядженням його власника, крім випадків, коли чинним законодавством передбачений порядок безакцептного списання коштів.
Розрахункові документи приймаються банком до виконання тільки у межах коштів, наявних на рахунку клієнта.
Кошти підприємства підлягають обов'язковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в їхніх касах у межах установленого банком ліміту.
Підприємства самостійно вибирають форми розрахунків, передбачені Інструкцією НБУ № 22, і вказують їх при укладанні договорів.
Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням установлених форм розрахункових документів:
- платіжних доручень;
- платіжних вимог-доручень;
- розрахункового чека;
- платіжної вимоги;
- акредитива.
Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюються чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку України.
Кожен із документів повинен бути заповнений відповідним чином і засвідчений підписами і печаткою.
Крім зазначених форм розрахунків, главою 9 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" передбачений порядок розрахунків шляхом заліку взаємної заборгованості.
Главою 5 цієї Інструкції встановлено примусове списання коштів на підставі виконавчих документів, що видані судом.
Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувані на підставі виконавчих документів, виданих судами. За необґрунтованість примусового списання коштів, недостовірність даних, зазначених у платіжній вимозі, стягувач несе відповідальність згідно із законодавством України.
Для примусового стягнення коштів стягувач оформляє не менше ніж у трьох примірниках платіжну вимогу, яку подає до банку, що його обслуговує.
Зміст П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість"
Стандарт визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності підприємств незалежно від форм власності.
Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув термін позовної давності.
Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошей, їх еквівалентів або інших активів.
Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Сумнівний борг-поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.
Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
Отже, важливим питанням обліку дебіторської заборгованості є її оцінка. Методи оцінки дебіторської заборгованості повинні забезпечити дотримання викладеного у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-XIV одного з основних принципів фінансової звітності - обачності, згідно з яким сума оцінки активів і доходів підприємства не повинна бути завищена.
Стандартом 10 "Дебіторська заборгованість" визначені методи оцінки дебіторської заборгованості на етапах зарахування її на баланс, при відображенні у фінансовій звітності на дату балансу і при списанні з балансу як безнадійної. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю.
Розглядаючи оцінку дебіторської заборгованості, відзначимо, що наприкінці не всі борги дебіторів повертаються підприємству. Тому у підприємства завжди є сумніви у повному погашенні наявної у нього на балансі дебіторської заборгованості. Відмовитися від продажу продукції в кредит продавець, як правило, не може, оскільки він зацікавлений негайно продати вироблену їм продукцію і за рахунок цього збільшити свій дохід. З урахуванням наведеної обставини Стандартом 10 за поточною дебіторською заборгованістю за продукцію передбачено створювати резерв сумнівних боргів як частину загальної суми такої заборгованості, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржниками.
Стандартом 10 "Дебіторська заборгованість" передбачено два способи обчислення резерву сумнівних боргів та чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості:
1. Визначається платоспроможність окремих дебіторів.
2. На основі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги.
При обох способах величина резерву сумнівних боргів визначається як добуток суми дебіторської заборгованості за продукцію на коефіцієнт сумнівності. Різниця у способах полягає лише у тому, які суми дебіторської заборгованості беруть участь у розрахунку і як визначаються коефіцієнти сумнівності. Як перший, так і другий способи вимагають попереднього проведення аналізу платоспроможності окремих дебіторів на підставі оприлюдненої звітності і експертним шляхом у процесі проведення інвентаризації дебіторської заборгованості.
При визначенні резерву сумнівних боргів, виходячи із платоспроможності окремих дебіторів, після проведеного аналізу виводиться індивідуальний коефіцієнт сумнівності, за яким потім визначають суму резерву за даною заборгованістю. Сума резервів за кожним дебітором дасть загальну суму резерву сумнівних боргів за підприємством.
Другий спосіб визначення резерву сумнівних боргів і реалізаційної вартості дебіторської заборгованості передбачає класифікацію дебіторської заборгованості шляхом групування дебіторської заборгованості за термінами її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи.
Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням термінів непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.
Підприємство самостійно визначає групи за термінами непогашення поточної дебіторської заборгованості. За термінами непогашення її можна групувати так:
- з терміном до одного кварталу;
- з терміном від одного до двох кварталів;
- з терміном від двох до трьох кварталів;
- з терміном від трьох кварталів до одного року;
- з терміном понад один рік.
Усе ж для виявлення стійких і об'єктивних значень коефіцієнтів сумнівності за групами найбільш доцільно обирати минулий трирічний період, тобто термін позивної давності дебіторської заборгованості.
Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності цієї групи.
Розглянуті методи визначення резерву сумнівних боргів мають свої недоліки та переваги:
1. Оцінка резерву методом класифікації дебіторської заборгованості хоч і досить складна у технічному виконанні, але ґрунтується на фактичних даних підприємства.
2. Оцінка резерву, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, навпаки ґрунтується на аналізі платоспроможності конкретних дебіторів станом на дату балансу, що в цілому викликає до них більшу довіру.
3. Вибраний метод визначення резерву сумнівних боргів повинен бути зафіксований у наказі про облікову політику підприємства.
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.
Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.
Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за термінами її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи.
Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.
Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.
Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.
Документування господарських операцій.
Основними джерелами даних для контролю розрахункових відносин за товарними операціями є первинні документи з обліку розрахунків з покупцями і замовниками. При продажі товарів ДП «Болехівське лісове господарство» укладає договір купівлі-продажу (Додаток 7). Договір купівлі-продажу було укладено 14 вересня 2015 року між ДП «Болехівське лісове господарство» та ТОВ «Ліском ІФ».
Оплата за виконані роботи надані послуги покупцями проводяться на підставі документів які видані ДП «Болехівське лісове господарство» : накладних( Додаток 8); рахунків-фактур; рахунків; актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг); податкових накладних (Додаток 9); товарно-транспортних накладних.
Рахунок і рахунок-фактура є розрахунковими документами, які повинні бути акцептовані.
Акцепт розрахункових документів - це надпис уповноваженої особи (акцептанта) на рахунку, який засвідчує згоду оплатити рахунок. Після цього покупець надає своєму банку платіжне доручення на оплату придбаного товару та отримує виписку уповноваженого банку про списання грошових коштів з поточного рахунку. Якщо оплата товару проводиться готівкою через підзвітну особу, то заповнюється видатковий касовий ордер (ВКО) на видачу готівки під звіт та звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (з квитанцією до прибуткового ордеру, чеком реєстратора розрахункових операцій (РРО), копією розрахункової квитанції з відміткою "сплачено").
Оприбуткування товару від постачальника залежить від наявності розбіжностей між фактичними даними, та даними, зазначеними в документах постачальника, і оформлюється: прибутковою накладною чи проставлянням штампу "оприбутковано" на документі постачальника (якщо розбіжності відсутні), або актом приймання (якщо є розбіжності).
Акт приймання також оформлюється у випадку одержання невідфактурованої поставки. В ДП «Болехівське лісове господарство» при ведені господарської діяльності не виникають розходження фактичних даних по оприбуткування матеріальних цінностей з документальними.
Крім того, підставою для оприбуткування та оплати придбаного товару є документ, що підтверджує його якість (сертифікат якості).
Оприбуткування імпортних товарів на склад покупця проводиться на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу, вантажної митної декларації, приймального акту та акту експертизи торговельно-промислової палати, комерційних документів. При здійсненні розрахунків у іноземній валюті складається довідка бухгалтерії про наявність курсових різниць при перерахуванні заборгованості. В своїй діяльності ДП «Болехівське лісове господарство» займаються зовнішньоекономічною діяльністю в плані реалізації продукції за кордон.
При виявленні недостачі або дефекту товарів приймання не припиняється, а складається рекламаційний акт, в якому зазначаються наступні реквізити: особи, які беруть участь в прийманні; дата, час початку та закінчення приймання, місце складання акту; номер контракту, місця партії; найменування, адреса, країна постачальника; найменування товару, номер коносамента, номер накладної та інших документів; найменування покупця; кількість товару з кожної позиції асортименту; невідповідність якості, комплектності та іншим даним супровідних документів; стан тари, упаковки та маркування тари.
Документи, які оформлюються при перерахуванні коштів, залежать від форми розрахунків: платіжне доручення, акредитив, інкасо. ВКО та інші платіжні документи.
При відпуску матеріальних цінностей ДП «Болехівське лісове господарство», всі видані податкові накладні реєструє у «Реєстрі виданих податкових накладних» (Додаток 10). «Реєстрі виданих податкових накладних» укладений за лютий 2017 року.
ДП «Болехівське лісове господарство» веде Відомість 16 (Журнал реалізації) (Додаток 11). У журналі реалізації відображена інформація за лютий 2017 року. Всього по ДП «Болехівське лісове господарство» було продано продукції на суму – 4709949,13 в тому числі Дрова паливні Бук – 1279340,65; Баланси Бук 3 сорт 26-40 – 65653,24; Баланси Дук 3 сорт 26-40 – 28607,78; Баланси Явір 3 сорт 26-40 – 3138,43.
ДП «Болехівське лісове господарство» веде Дохід від реалізації (Додаток 12). Дохід від реалізації відображено за січень 2017 р.
Організація синтетичного і аналітичного облік розрахунків з покупцями і замовниками
На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.
За дебетом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» відображається реалізаційна вартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (у тому числі бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації; за кредитом - сума платежів, яка надійшла на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види рахунків.
Розрахунки з покупцями і замовниками
Дебет
Кредит
Сальдо на початок періоду
Наявність дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) на початок звітного періоду
Продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації.
Отримання грошових коштів на рахунки в банківських установах у погашення дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги). Отримання готівки грошових коштів в касу підприємства в погашення дебіторської заборгованості; Отримання оплат іншими розрахунками (чеками, акредитивами, векселями) в погашення дебіторської заборгованості; Суми заліку заборгованостей (за отриманими від покупців і замовниками і авансами.
Сальдо на кінець періоду
Наявність дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) на кінець звітного періоду.
На 31 грудня 2016 р. сальдо по рахунку 36 становить 1410 тис. грн. (Додаток 13).
Кореспонденція рахунків з визнання та погашення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги мають такий вигляд
№ з/п
Зміст операції
Кореспонденція рахунків
Дебет
Кредит
1. Реалізація вітчизняному покупцю
Готової продукції
361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями “
701 “Дохід від реалізації готової продукції”
Товарів
361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”
702 “Дохід від реалізації товарів”
Робіт і послуг
361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями “
703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”
2. Одночасно на суму ПДВ
Готової продукції
701 “Дохід від реалізації готової продукції”
641 “Розрахунки за податками”
Товарів
702 “Дохід від реалізації товарів”
641 “Розрахунки за податками”
Робіт і послуг
703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”
641 “Розрахунки за податками”
3. Списуємо собівартість реалізованих
Готової продукції
901 “Собівартість реалізованої готової продукції”
26 “Готова продукція” 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва” 21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”
Товарів
902 “Собівартість реалізованих товарів”
28 “Товари”
Робіт і послуг
903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”
23 “Виробництво”
4. Погашена дебіторська заборгованість грошовими коштами
311 “Поточні рахунки в національній валюті”
361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”
301 “Каса в національній валюті”
361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”
5. Погашена дебіторська заборгованість взаєморозрахунками
63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”
68 “Розрахунки за іншими операціями”
361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”
На первісну вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію, товари, роботи, послуги впливають такі події, як:
надання покупцю торговельної знижки або знижок з обсягу реалізації;
надання покупцю знижок після реалізації;
повернення товарів від покупців.
Торговельні знижки або знижки з обсягу реалізації визначаються у відсотках до базової (основної) ціни. Супровідні й платіжні документи виписуються за чистою вартістю продажу (за вирахуванням торгової знижки та знижки з обсягу). На рахунках бухгалтерського обліку такі знижки не відображаються, а тільки зменшують первісну вартість дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги.
Знижки після реалізації - це знижки за дострокову оплату. Механізм надання таких знижок в Україні не відпрацьований.
Повернення товарів від покупців також зменшує суму дебіторської заборгованості. Повернення продукції або товарів протягом звітного періоду відображається на рахунках бухгалтерського обліку записами:
Дебет 704 “Вирахування з доходу”
Кредит 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” або
Кредит 301 “Каса в національній валюті”
та одночасно сторно на суму ПДВ:
Дебет 704 “Вирахування з доходу”
Кредит 641 “Розрахунки за ПДВ”.
У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування. Це положення П(С)БО 10 відповідає п. 22 П(С)БО 15 щодо визнання доходу у разі відстрочення платежу.
Згідно з ПСБО 19, справедлива вартість дебіторської заборгованості - теперішня (дисконтована) сума, яка підлягає отриманню, що визначена за відповідною поточною відсотковою ставкою за вирахуванням резерву сумнівних боргів та витрат на отримання дебіторської заборгованості в разі потреби.
Дисконтування не здійснюється для короткострокової заборгованості, якщо різниця між номінальною сумою дебіторської заборгованості та дисконтованою сумою несуттєва (менша 5% номінальної суми).
Аналітичний облік розрахунків із покупцями та замовниками має вестися за кожним покупцем і замовником, за кожним рахунком пред'явленим до оплати, за кожною операцією. Крім того, за операціями з експорту товарів (робіт, послуг) аналітичний облік має вестися як у національній валюті, так і в іноземній (яка передбачена зовнішньоекономічним договором).
Організація аналітичного обліку має здійснюватися таким чином, щоби своєчасно надавати керівництву підприємства необхідну й повну інформацію про стан розрахунків із дебіторами за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) з метою:
аналітичного дослідження динаміки дебіторської заборгованості ;
формування принципів кредитної політики за системи кредитних умов;
систематизації й аналізу інформації про покупців та замовників;
моніторингу дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги);
формування стандартів оцінки платоспроможності дебіторів;
формування процедури своєчасного погашення дебіторської заборгованості;
розрахунку прогнозного розміру резерву сумнівних боргів.
Підприємство відвантажуючи продукцію або товари, виконуючи роботи або надаючи послуги , не завжди отримує оплату від покупців і замовників негайно. Облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем і замовником ведуть у Журналі - ордері №6. У ньому відображають підсумками за місяць обороти з кредиту рахунків 36, 70, 71, 72,73, 7, 75, 79 у кореспонденції з дебетом відповідних рахунків.
Записи в Журнал - ордер №6. з кредиту рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» здійснюють на підставі відомості аналітичного обліку за рахунком №36ф. №6.6. У відомості № 6.6. наводиться перелік усіх покупців і замовників, які мали стосунки за звітний місяць. Заповнюється відомість на підставі реєстрів № 6.1; 6.2; 6.3. первинних документів та аркушів-розшифровок.
Дебетовий оборот за рахунком 36 переносять до Журнал-ордеру № 6 в кредит рахунків 70,71 та ін. на підставі відомості аналітичного обліку реалізації продукції, матеріалів, робіт, послуг ф №6.4. Синтетичний облік за рахунками 36 ведеться в журналі-ордері № 6, а аналітична - у відомості № 6.6. Відомість аналітичного обліку по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», № 6.7. Відомість аналітичних даних про доходи по рахунках 71, 72,73, 74,75,79, № 6.8. Оборотна відомість по аналітичних рахунках з реалізації продукції, біологічних активів, товарі, робіт, послуг, виробничих запасів.
Кореспонденція рахунків з відображенням операцій пов’язаних зі здійсненням розрахунків з покупцями та замовниками
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
дебет
кредит
Відображено отримання доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг
361,362
701-703
Надійшла готівка в касу підприємства від покупців та замовників у рахунок оплати продукції, товарів, робіт, послуг
301,302
361,362
Надійшла оплата за продукцію, товари, роботи, послуги на рахунки підприємства в банках
311,312,313
361,362
Здійснено зарахування взаємної заборгованості між продавцем і покупцем за відвантажені інші необоротні активи
685
361, 362
Списано безнадійну дебіторську заборгованість покупців і замовників за рахунок створеного резерву сумнівних боргів
38
361,362
Здійснено зарахування взаємної заборгованості між підприємством і покупцем (замовником) за відвантажену покупцеві продукцію, товари, виконані замовникові роботи, послуги й отримані товари від покупця (замовника)
631,632
361,362
Погашено кредиторську заборгованість підприємства за страхуванням за рахунок коштів покупців та замовників у рахунок оплати відвантажених продукції, товарів, виконаних робіт, послуг
651-655
361
16.10.2017 15:10-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора