Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
соціологічне дослідження
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут економіки і менеджменту
Факультет:
СІ
Кафедра:
Кафедра соціології
Інформація про роботу
Рік:
2014
Тип роботи:
Соціологічне дослідження
Предмет:
Зв'язки з громадськістю
Група:
МЕ
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра соціології та соціальної роботи
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «Зв’язки з громадськістю (піар)»
на тему:
«Злочинність як соціальна проблема»
Зміст
Інформаційний текст. Злочинність та його наслідки…………………….3
Переконувальний текст. Стан, тенденції і особливості сучасної злочинності в Україні……………………………………………………...8
Мобілізаційний текст. Прийоми самозахисту в криміногенній ситуації…………………………………………………………………….10
Аналіз текстової частини…………………………………………………13
Висновки і пропозиції
2
Злочинність та його наслідки
Злочи́нність — відносно масове, історично мінливе, соціальне і кримінально-правове явище, що являє собою цілісну сукупність всіх злочинів, вчинених на певній території за відповідний період часу.
Слово "злочинність" похідне від слова "злочин", що в українській мові завжди означало "беззаконня", "злодіяння". Злочин - це зазіхаюче на правопорядок суспільно небезпечне діяння, передбачене кримінальним кодексом.
Сукупність злочинів, здійснюваних у даному суспільстві й у даний період часу, позначається поняттям "злочинність". Злочинність - це не просто сума злочинів, але масове явище, що має закономірності свого існування і розвитку, причини, умови, сприятливі їм. Це явище соціальне, тому що корениться в надрах суспільних відносин, відбиває особливості соціального життя, виступає як крайнє вираження протиріч і недоліків розвитку суспільства. Воно викликає важкі наслідки для суспільства і його членів як ні одне з інших негативних явищ суспільного розвитку.
Злочинність не тільки соціальне, але і правове явище, тому що злочинне лише те, що закріплено в карному законі. Злочинність містить у собі дії, що зазіхають на особистість, на власність, права і свободи громадян, на суспільні відносини. Ці дії заподіюють об'єкту зазіхання реальну і дуже істотну шкоду.
Особливість злочинності: наявність певного контингенту осіб -злочинців, для яких злочинна діяльність стала професійною.
Види злочинів, що передбачаються кримінальними кодексами різних країн, дуже різноманітні. Переважають дві групи, що є у всіх країнах: корисливі злочини (розкрадання, крадіжки, шахрайство, хабарі тощо), насильницькі, агресивні злочини (убивства, тілесні ушкодження, зґвалтування тощо).
Ці види злочинів складають від 75 до 90% усіх навмисних злочинів. Усе більше поширення у світі одержують економічні злочини, що зазіхають на інтереси споживачів і завдають шкоди навколишньому середовищу, місцевий і міжнародний тероризм, що включає захоплення заручників і знищення державної власності. Існують прояви расової дискримінації, катування, викрадення людей і масових убивств.
Соціологи і кримінологи, що вивчають причини злочинності, звертають увагу насамперед на реальні життєві умови, суперечливий розвиток
економіки, соціальної сфери., духовної культури. У 90-х рр. XX ст. проявилися негативні наслідки ринкових реформ, зубожіння широких верств населення в результаті глибокої економічної кризи, ламання свідомості людей в умовах демократичних перетворень, необхідності відмови від звичних життєвих установок, ігнорування законодавчих норм центральними і місцевими органами влади, ускладнення роботи правоохоронних органів, низький рівень їхньої технічної оснащеності.
3
У сучасних умовах велике значення має боротьба зі злочинністю. Це соціально регулююча діяльність, яка здійснюється для того, щоб громадяни не робили вчинків, заборонених карним законом. Вона містить у собі, по-перше, заходи політичного, економічного, соціального, соціально-психологічного, управлінського, культурного характеру, що дозволяють усувати умови, що сприяють злочинності, по-друге, розвиток правосвідомості громадян; по-третє, спеціальну профілактичну діяльність, спрямовану на виявлення й усунення безпосередніх причин злочинності; по-четверте, застосування карного законодавства стосовно осіб, що здійснили злочин.
Наслідки злочину
Суспільно небезпечні наслідки злочинів можна розглядати як однією з основних характеристик злочинності в даній країні або в даному місці (місті, регіоні і т.д.), а також як показник стану профілактичної роботи, боротьби зі злочинністю в цілому, можливостей суспільства і держави знизити або нейтралізувати збиток, що наноситься злочинними діями. Очевидно своєчасно прийняті належні заходи здатні істотно послабити негативні наслідки зазначених дій.
Так, невжиття заходів щодо встановлення осіб, що здійснюють в даному районі крадіжки або розбої, як правило, збільшує їхню небезпеку, оскільки злочинці,відчувши свою безкарність, починають діяти з великим розмахом і зухвалістю, можуть зазіхати при цьому на життя і здоров'я людей. Вчасно невиявлені серійні гвалтівники і серійні сексуальні вбивці, як показує практика, починають діяти з дедалі більшою жорстокістю і частотою. Ті ж результати наступають, якщо обвинувачені,особистість або злочину яких представляють чималу суспільну небезпеку, вчасно не ізолюються від суспільства.
Дуже важливо класифікувати соціальні наслідки злочинів. Класифікаційні схеми могли б включати такі «розділові» ознаки:
1. Зміст що завдається злочином збитку. Воно може бути матеріальним, психологічним, психічним (нанесення шкоди психічному здоров'ю), соматичних (нанесення шкоди фізичному здоров'ю)), воно,нарешті, може бути позбавленням життя. Обов'язково потрібно мати на увазі моральну шкоду, оскільки злочин завжди посягає на моральні підвалини суспільства, правда, з різною інтенсивністю. Моральний шкоду найбільш масштабніший. До нього тісно примикає збиток, що наноситься культурним, релігійним,національних цінностей, політику держави та її окремих автономних суб'єктів.
Не всі злочини посягають на моральність і не всі, звичайно,мають психотравмуючий, емоційний ефект. Найчастіше ценасильницькі злочини, що посягають на людину та інтимні сторони його життя.
Природно, один і той же злочин може одночасно завдати всеперераховані види збитку.
2. Об'єкт кримінально-правової охорони, якому завдається шкода: людина,мала соціальна група (в першу чергу сім'я), система правосуддя,економіка, державна влада та ін..
4
3. Тяжкість наслідків, що настали в результаті злочинної посягання: від позбавлення людини життя до незначного матеріального збитку при крадіжці або переживання, що настав внаслідок завданих образи. Далеко не кожен збиток може знайти точний грошовий вираз,особливо якщо він морального, релігійного й т.д. характеру, якщо злочин посягає на життя, здоров'я або гідність людини.
4. Час настання суспільно небезпечних наслідків. Реальний шкоду може наступити безпосередньо за злочинним діянням, або багато років по тому після нього. Наприклад, у близького родича вбитого душевне захворювання може настати через значний проміжок часу після вбивства;жорстоке поводження з дитиною може привести до дуже віддаленим кримінологічних наслідків, коли вже доросла людина, що був у дитинстві жертвою такого звернення, починає виявляти насильство по відношенню до своїм дітям або своїм уже старим батькам.
5. Наслідки злочину як фактор, який породжує нове порушення кримінально-правової заборони.
У порушено аспекті насильство особливо небезпечний тим, що практично завжди тягне за собою нове насильство, по-перше, створюючи загальну атмосферу ворожнечі, ненависті та недовіри, по-друге, викликаючи у відповідь агресивні акти помсти. Друге досить ясно видно при аналізі вбивств з помсти, у тому числі кровної, а також випадків політичного, релігійного і націоналістичного тероризму. Потужним криміногенних факторів можуть бути і корисливі злочини: наприклад, розкрадання майна на підприємстві, як що для їх припинення не робилися необхідні заходи, з плином часу починають набувати масового характеру. У їх вчинення виявляються втягнутими і ті особи, які займають високе посадове становище.
6. Сфера життєдіяльності людей, де має місце нанесення збитку.
Такий сферою можуть бути вищі і нижчі рівні державної влади та державного управління, виробництво, фінанси, підприємництво,сім'я і її оточення, інтимне життя людини і т.д. Можна сказати, що сфери, де фіксуються соціальні наслідки злочинності, повністю збігаються з усіма сферами життєдіяльності людей. Ними можуть бути навіть такі, здавалося б, віддалені від злочинності, сфери як мистецтво і наука. Але, по-перше, і в цих останніх можуть вчиняти злочини,що, втім, відбувається порівняно рідко, по-друге, працівники мистецтва і літератури стають жертвами злочинних посягань; по-третє, ніж більше коштів витрачає держава на всю діяльність по боротьбі з злочинністю, тим менше їх залишається для потреб мистецтва і науки.
Соціальні наслідки злочинності знаходять вираз і в тому, що окремі види злочинності здатні породжувати не тільки самі себе, але й інші категорії правопорушень. Так, злочинність неповнолітніх активно живить рецидивної злочинності: вибірковими дослідженнями встановлено, що більша частина рецидивістів почала здійснювати злочину до досягнення повноліття і чим більше в ранньому віці вони допускаються, тим вища ймовірність їх повторного (і навіть багаторазового)вчинення.
5
Соціальні наслідки злочинності для всього суспільства залежать від:поширеності всієї злочинності, ураженості нею молоді; частки в злочинності найбільш небезпечних злочинів проти особи; масштабів і безкарності дій злочинних організацій (мафії); корупції чиновників різних
гілок і рівнів державної власті та управління,органів (установ) правосуддя, ступеня зрощування чиновників з гангстерами та економічними злочинцями; висвітлення проблеми злочинності в засобах масової інформації, в першу чергу від того, наскільки беззастережно вона засуджується ними.
Загальний рівень суспільно небезпечних наслідків злочинності --результат негативної динаміки (зростання) окремих видів злочинності і питомої ваги найбільш небезпечних з них. Загальна схема впливу злочинності на суспільство могла б виглядати наступним чином.
Як бачимо, вплив злочинності на суспільство може носити глобальний характер і в той же час безперервний: нові злочини зажадають нових матеріальних витрат, спричинять подальше ослаблення моральності,погіршення психологічного стану населення т.д..
Запитання до тексту інформаційного:
Якого роду інформацію використовує автор повідомлення ?
Початок тексту носить інформаційний характер. Автор ділить статтю на підзаголовки щоб краще зрозуміти дану проблему. Зокрема тут висвітлюється загальна характеристика, боротьба із злочинністю та його наслідки.
6
Стан, тенденції і особливості сучасної злочинності в Україні
З 1990 року почалося зростання злочинності. Так, злочинність неповнолітніх збільшилась майже втричі, а молодіжна - в 2,5 рази. Таке становище характерне й для жіночої злочинності. За останні 10 років її питома вага в загальній масі злочинності зросла з 12 до 17%. У посадових і економічних злочинах частка жінокстановить 35-40%. Кількість виявлених злочинів у сфері економіки за останні 10 років зросла на 39%. Значно збільшилась питома вага крадіжок, 75% з них складають розкрадання індивідуального майна громадян, причому майже третина припадає на квартирні крадіжки. Триває зростання злочинів вчинених з необережності, пов'язаних з використанням технічних засобів, а також злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин. У найближчому майбутньому серйозною проблемою буде організована і професійна злочинність, яка перебудовує свої ряди. Цей висновок ґрунтується на тому, що нині злочинці сконцентрували в своїх руках великі капітали, мають всі необхідні технічні засоби, контролюють не лише нелегальний бізнес, але й фактично всю злочинність, намагаються проникнути в парламент, державний апарат і правоохоронні органи. Намагаються заволодівати прибутковими підприємствами через компаньйонство (вкладають гроші в їх розвиток), нав'язують співробітництво в інших формах, займаються вимагательством, готові до скоєння будь-яких злочинів.
Невтішні характеристики злочинності неповнолітніх. У кримінологічній літературі зазначається, що більш тривожної проблеми, ніж злочинність неповнолітніх, на сьогоднішній день нема. Деякі аргументи для таких висновків викладені вище. До них можна додати й такі:а) понад 40 тисяч неповнолітніх ніде не навчаються і не працюють;б) близько 70 тисяч підлітків стоять на обліку правоохоронних органів;в) 95% підлітків ніде подітися у вільний час;г) близько 20 тисяч дітей залишаються без батьківської опіки в результаті сімейного неблагополуччя - пияцтва, алкоголізму, наркоманії;д) щорічно 49% сімей розривають шлюб. Серед засуджених підлітків 40% - з неповних сімей. Серйозну загрозу становить бродяжництво і жебрацтво. Йдеться про соціальне середовище, яке формується з осіб, що розшукуються правоохоронними органами за скоєння злочинів, а також раніше судимих, які не виправилися під час відбування покарання. На рахунку цієї категорії злочинців у 1998 році кожне сьоме вбивство і зґвалтування, третій - розбійний напад, п'яте - пограбування, десяте - хуліганство.
У XXI століття ми вступаємо не тільки з багатьма невирішеними економічними й соціальними проблемами, але й із значним рівнем злочинності. Він завжди чутливо відображає стан суспільного організму. В останні роки наша країна опинилася в умовах економічної кризи, загострення багатьох соціальних протиріч. Це, звісно, викликає наростання соціальної напруги, девальвацію традиційних моральних цінностей, дестабілізацію громадського порядку, і, як наслідок, зростання злочинності.
Сучасними представниками соціологічного напряму є науковці-кримінологи Національної академії внутрішніх справ (НАВС) України. Вони вважають, що основні причини злочинності полягають насамперед у соціальних умовах життя суспільства й тому недоцільно шукати причини злочинності у криміногенних якостях людей і генетичних
7
факторах людської індивідуальності. На їхню думку, розгляд соціальної проблеми причин злочинності не можна підмінювати ні біологічними (генетичними) властивостями особи, ні психологічними (індивідуальними). Біопсихологічні фактори є тільки умовами, які сприяють або ускладнюють формування особистості. Самі по собі вони не визначають і не можуть визначати зміст поведінки, відбиваючись на формі поведінки вольових актів, у тому числі злочинності. Злочинцями не народжуються, а стають, і жодна людина від цього не убезпечена. Вчені-кримінологи НАВС України зазначають, що при вирішенні проблеми причин злочинності необхідно враховувати вихідні положення, порушення яких може призвести до помилкових висновків: - причинно-наслідковий зв'язок соціальних, психологічних та інших явищ, що мають кримінологічне значення, є об'єктивно існуючою залежністю у природі й суспільстві, яка має загальний універсальний характер; кримінологічна специфіка не повинна підміняти закономірності власне причинного зв'язку; - оскільки злочинність є явищем не лише соціальним, а й правовим, соціально-психологічним, вона має певні не тільки соціальні, а й інші причини; - розглядати цю проблему неможливо, ігноруючи особу злочинця, який взаємодіє із зовнішнім середовищем, коли зовнішнє (соціальне) відбивається через внутрішнє (суб'єктивне) і породжує єдиний результат -- злочин. Разом з тим включення до причинної залежності особи злочинця не повинно призводити до абсолютизації як її значення, так і зовнішнього впливу на неї. Вчені НАВС України вважають, що загальними причинами злочинності є соціальні суперечності, які супроводжують розвиток суспільства, або, навпаки, деградацію: застій, що безпосередньо впливає на злочинність і її зміну. На їхню думку, причини злочинності містяться насамперед в економічних відносинах суспільства, прорахунках і недоліках економічного планування, розбалансованості господарського механізму, у системі розподільчих відносин. Істотний вплив на можливість здійснення особою акту протиправної поведінки, а відповідно і на злочинність взагалі, справляє й соціально-моральний стан суспільства.
Водночас міжкласові суперечності не вичерпують спектра соціальних суперечностей. До них належать також міжрасові, міждержавні (або між групами і блоками держав), міжнаціональні, міжконфесійні, внутрішні класові, міжособисті та внутрішні особистісні суперечності, які впливають на стан злочинності та її поширення.
Умови і явища, що сприяють існуванню злочинності й визначають її стан, вчені Санкт-Петербурзької академії МВС Росії поділяють на дві групи: зовнішні (об'єктивні) і внутрішні (суб'єктивні).
Зовнішніми (об'єктивними) є умови і явища, які повністю або майже повністю не залежать від волі індивіда. До них належать економічна ситуація в державі й регіоні; господарчі, фінансові, зовнішньоторговельні умови, що характерні для певної держави та її суб'єктів; безробіття; незаконна міграція; екологічні проблеми; урбанізація; житлово-комунальні проблеми та ін.
Внутрішніми (суб'єктивними) є умови і явища, що впливають на злочинність і пов'язані зі способом життя людей. Здебільшого це пияцтво і алкоголізм. До цих умов належать також наркоманія і проституція; пропаганда культу насилля, жорстокості та порнографії у пресі,
8
кіно- та відеопродукції; мілітаризація населення; корумпованість частини посадових осіб і працівників правоохоронних органів; недосконалість кримінального законодавства; недоліки в роботі правоохоронних органів й існуючому порядку реєстрації та обліку злочинів та ін..
Об'єктивними умовами є соціальні суперечності, які безпосередньо не залежать від свідомості й волі населення, а успадковані з минулої доби, підтримують стан напруження в суспільстві та сприяють злочинності. До таких факторів належать негативні аспекти урбанізації та прогресу; економічні, екологічні проблеми та інші об'єктивно зумовлені труднощі переходу до ринкової економіки. Швидкий розвиток великих міст на загальному тлі руйнування сільського побуту призвів до демографічної диспропорції: з одного боку, перенаселення, дефіциту житла, транспортних та екологічних проблем у містах, з іншого -- нестачі робочих рук, занепаду сільського господарства. До негативних наслідків урбанізації належать психологічні перевантаження, інформаційна перенасиченість, сурогати масової культури, які не сприяють моральному вдосконаленню людини. Економічна криза в Україні призвела до безробіття й різкого розшарування суспільства на багатих та бідних.
Розподіл кримінологічних факторів на суб'єктивні та об'єктивні є умовним, оскільки суб'єктивні фактори детермінуються не тільки особою, а й умовами буття, що об'єктивно склалися, і навпаки. Разом з тим, на його думку, пояснити причини і умови злочинності, а також її динаміку в різні історичні періоди неможливо без відокремлення того, що здійснюється закономірно під впливом сил, які не залежать від людей, і того, що люди самі ускладнюють собі існування.
Запитання до тексту переконувального:
Якими аргументами автор намагається переконати читача у тому, що соціальна проблема існує ?
Розглянуті сучасні теорії вирішення проблеми детермінації злочинності мають як прихильників, так і супротивників. Проте зазначимо, що вчені-кримінологи як України, так і Росії при вирішенні проблеми детермінації злочинності надають перевагу теоріям соціологічного напряму.
Чого більше в цих аргументах – суб’ективних чи об’єктивних умов?
На думку автора, пояснити причини і умови злочинності, а також її динаміку в різні історичні періоди неможливо без відокремлення того, що здійснюється закономірно під впливом сил, які не залежать від людей, і того, що люди самі ускладнюють собі існування.
9
Прийоми самозахисту в криміногенній ситуації
Враховуючи складну криміногенну ситуацію в Україні, кожна людина повинна вміти захистити себе в ситуаціях, пов'язаних з насильством.
Яка ж існує зброя для самозахисту? Найдешевшим і доступним засобом самозахисту є газовий (аерозольний) балончик. Для його придбання не потрібно ніякого дозволу.
Аерозольний балончик -- це, як правило, алюмінієвий контейнер ємністю від 20 до 100 мл, заповнений отруйними речовинами. Отруйні речовини, які використовують в газовій зброї, викликають тимчасове і зворотне ураження людини. Радіус дії зазвичай становить -- 1,5-3 м. Кількість рідини розрахована на 5-8 с дії. Отруйна речовина діє на людину протягом 10-20 хв. (в міліцейських балонах концентрація отруйних речовин вища).
У травні 1995 р. було введено в дію розпорядження Кабінету Міністрів, згідно з яким дозволялось виготовляти і продавати в Україні газові балончики тільки з двома речовинами: МПК і капсаїцином. Балончиками з газом CS дозволялось користуватись тільки міліції. Сьогодні в Україні найбільш розповсюджені аерозолі, які містять МПК («Терен»).
Серйознішим засобом самооборони є пістолет. Для придбання, зберігання і носіння газових пістолетів і револьверів, а також патронів до них необхідно мати спеціальний дозвіл органів внутрішніх справ. Він видається громадянам, які досягли 18-річного віку і мають довідку медичного закладу встановленої форми про те, що власник цього документа є психічно нормальним і за станом здоров'я може володіти указаним засобом самооборони. Дозвіл оформлюється за місцем проживання строком на 1-3 роки. Після закінчення цього терміну зброю необхідно перереєструвати. Запам'ятайте, забороняється передавати пістолет і патрони до нього іншим особам без відповідного дозволу. При втраті або викраденні газової зброї необхідно терміново сповістити про це в правоохоронні органи.
Засобом самозахисту може стати і пневматична зброя. Наприклад, з відстані 10м куля пневматичного пістолета здатна ввійти в м'які тканини людини на 2 мм, чого буває достатньо для того, щоб зупинити злочинця. На придбання пневматичної зброї не потрібно дозволу. Але з січня 1995 р. придбання і використання пневматики обмежене -- щоб купити зброю, яка має калібр більше 4,5 мм і швидкість польоту кулі понад 100 м/с, необхідно взяти дозвіл в органах внутрішніх справ. Цей засіб самооборони також має як недоліки, так і переваги. Наприклад, на траєкторію польоту металевої кульки не впливає зустрічний вітер (на відміну від газових пістолетів, при пострілі з яких ціль накривається газовою хмарою). Однак ця зброя досить громіздка і головне -- не існує законодавчих актів, які регламентують її застосування як засобу самозахисту.
Досить ефективним засобом самозахисту є автономні сигнальні пристрої, їх застосування дуже просте: висмикнеш дротик -- брелок для ключів, сумка чи дипломат починають видавати такі гучні й пронизливі звуки, що будь-який зловмисник побоїться мати справу з вами далі, не привертаючи до себе загальної уваги. Такий сигнальний пристрій
10
розрахований на 1 чи 2 години безперервного крику й вимкнути, не знаючи секрету, його практично неможливо. Засіб вважається доволі безпечним. Єдине застереження -- потужність звукового тиску не повинна перевищувати 80 децибел.
Якщо людина не має змоги придбати зброю для самозахисту або не має можливості її застосувати, можна скористатися простими порадами на кожний день щодо особистої безпеки :
гроші та цінні речі тримайте при собі; портфелі, сумочки не залишайте без догляду;
в кафе або барі, перш ніж повісити пальто на вішалку або спинку крісла, заберіть з нього гроші і документи;
не відчиняйте дверей незнайомій людині (або тримайте двері на ланцюжку); пам'ятайте, грабіжники можуть приходити під виглядом сантехніків, службовців газопостачання, електромережі і навіть робітників міліції; посадові особи зобов'язані самі пред'явити посвідчення;
якщо Ви маєте при собі кишенькові гроші, то по можливості, беріть їх стільки, скільки думаєте витратити; не показуйте відкрито, що у Вас з собою багато грошей;
гаманець з грошима ніколи не слід класти в зовнішню кишеню пальто, піджака чи сумки, особливо в переповнену харчами сумку;
нападаючи на жінок, злочинці часто намагаються вирвати з їхніх рук сумочку, тому безпечніше носити сумку на ремені через плече, притискуючи її до себе;
ніколи не носіть разом гроші і документи;
повертаючись додому пізно ввечері, намагайтесь йти по освітленій та жвавій вулиці, уникаючи темних провулків та парків, хоча це й забере більше часу; у вечірній час треба бути напоготові на вулиці, в транспорті, в підїзді будинку, у ліфті;
уникайте ситуацій, які загрожують насильством (суперечка з тими), краще виглядати боягузом в очах злодіїв, ніж, бути побитим до смерті;
уникайте повертатись додому вночі на самоті; ніколи не сідайте в машину до незнайомих людей;
якщо на Вас напали, кричіть якомога голосніше або розбийте скло найближчого помешкання чи магазина; чи спробуйте поговорити з нападником і зверніться до його почуттів.
Найсуворіші покарання, передбачені Карним кодексом, встановлюються за вбивство та зґвалтування. Статеві злочини через серйозність фізичних та психологічних наслідків для 11
жертв належать до особливо важких посягань. Кримінальні дані свідчать, що цей злочин (зґвалтування) має тенденцію до зростання. Потерпілі, як правило, в міліцію не заявляють через страх громадського розголосу, а також не хочуть переживати неприємну процедуру слідства та суду. За результатами вибіркових досліджень, на кожне зґвалтування, за яким ведеться слідство, припадає 6-8 злочинів, які залишаються без покарання. Тому злочинці і коять нові й нові напади.
Запитання до тексту мобілізаційного:
За допомогою яких засобів можна боротися із злочинністю?
Автор розказує про різні засоби самооброни, такі як: пістолет, аерозольна зброя, пневматична зброя, газові балончики. Також якщо людина не має змоги придбати зброю для самозахисту або не має можливості її застосувати, можна скористатися простими порадами на кожний день щодо особистої безпеки.
12
Аналіз текстового матеріалу
Параметри аналізу тексту
Мотиви/наміри автора (суб'єктивний або об'єктивний фактор, що викликає по-тенційне бажання змінити думку учасника комунікації через передачу визначеної інформації)
Стратегія (надзавдання, яке ставить перед собою комунікант)
Тактика (ті практичні кроки, які використовує комунікант, реалізуючи обрану стратегію)
Засоби реалізації (той матеріал вербального і невербального характеру (на всіх рівнях), який використовує автор тексту
Успішність/
Неуспішність у реалізації намірів
текст інформа-ційний
Основним мотивом даної статті є знати реальні наслідки злочинності для боротьби з нею
Автор наголошує на наслідках злочинності, до чого вони призводять
Автор поступово розкриває позицію злочинності, після чого наводить перелік основних його наслідків
Автор використовує у тексті підзаголовки, що привертає увагу до певної частини тексту і дає змогу коротко ознайомитися із змістом тексту
У даному тексті автор досягає своїх намірів. Він висвітлює соціальну проблему із різних сторін.
текст перекону-вальний
Основним мотивом даної статті є вирішення проблеми детермінації злочинності
Допомогти людині зрозуміти стан, тенденції та особливості злочинності в Україні
Автор наводить певні приклади злочинності, щоб переконати у гостроті проблеми
Автор використовує різні умови суперечностей для наведення прикладів
Автору вдалося досягти перекону-вального ефекту за допомогою використання безлічі агрументів
текст мобіліза-ційний
Основним мотивом автора статті було навчити людей як боротися з злочинністю і як захищатись
Авторстарається розповісти, що злочинність це соціальна проблема з якою потрібно боротись
Доводить проблему до способів боротись з нею
До вербальних засобів у цьому тексті можна віднести уроки самозахисту
Це звернення є хорошим внеском у розв’язок даної проблеми
13
Висновки і пропозиції
Злочинність є соціальним явищем, наслідком причин й умов, що мають соціальний характер. Злочинність - це дзеркальне відбиття тих негативних суперечностей, що існують в нашому суспільстві. Вона соціальна тому, що складається з дій, скоєних людьми в суспільстві проти інтересів всього суспільства чи певної його частини.
Злочинність є продуктом суспільства, пронизує різні його сфери і суспільні відносини.У той же час вона володіє власними специфічними характеристиками і закономірностями розвитку як відносно самостійне цілісне явище.
Характеристики злочинності, по-перше, синхронно не змінюються з відбуваються в суспільстві змінами, по-друге, автоматично не повторюють такі зміни навіть через певний період. Нові характеристики завжди є результатом взаємодії злочинності із суспільством і заломлення впливу останнього через власні специфічні характеристики злочинності.
В злочинності виділяються дві групи характеристик: зовнішні, що показують, як вона функціонує в суспільстві, вражає ті чи інші його структури, внутрішні і.
До групи зовнішніх характеристик відносяться: загальна поширеність, мотивація, соціальна спрямованість, суспільна небезпека, соціально-територіальна, соціально-групова, соціально-галузева, соціально-об'єктна поширеність.
До групи внутрішніх характеристик - стійкість, активність, організованість.
Вплив злочинності на суспільство може носити глобальний характер і в той же час безперервний: нові злочини зажадають нових матеріальних витрат, спричинять подальше ослаблення моральності,погіршення психологічного стану населення т.д..
04.11.2017 21:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора