соціологічне дослідження. Соціологічне дослідження з Зв'язки з громадськістю. Робота № 529681

Перехід до торгівельного партнера Binance

соціологічне дослідження

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Інститут економіки і менеджменту

Факультет:

КН

Кафедра:

Кафедра соціології

Інформація про роботу

Рік:

2013

Тип роботи:

Соціологічне дослідження

Предмет:

Зв'язки з громадськістю

Група:

МЕ

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Інститут економіки і менеджменту Кафедра соціології та соціальної роботи Індивідуальна робота з курсу «Зв’язки з громадськістю (піар)» на тему: «Злочиність неповнолітніх як соціологічна проблема» Зміст Вступ Розділ 1. Інформаційний текст Розділ 2. Переконувальний текст Розділ 3. Мобілізаційний текст Аналіз текстового матеріалу Висновки і пропозиції Список використаної літератури Вступ Майбутнє України як правової європейської держави залежить від реалій сьогодення. На жаль, кризові явища в економічній, політичній і соціальній сферах, притаманні перехідному трансформаційному етапу, на якому перебуває наша держава, впливають на кожну людину. Особливо вразливі до всіх негараздів діти. Міжнародно-правові документи, присвячені правам дітей, до яких відносять осіб до 18 років (зокрема, Декларація прав дитини 1959 р. і Конвенція про права дитини 1989 p.), націлюють усі держави на допомогу дітям та їх захист, на створення здорових умов життя та своєчасне розв'язання їхніх проблем. Але відсутність соціально сприятливих умов для саморозвитку дитини в сучасному українському суспільстві часто призводить до девіацій (відхилень) у поведінці підлітка, а потім і до вчинення злочинів. Злочинність неповнолітніх є загальним поняттям, яке охоплює випадки, коли злочини вчинено особами від 14 до 18 років. У зарубіжній кримінології для характеристики даного виду злочинності часто використовується інший термін - «делінквентність». Дедалі частіше кримінологи говорять про окрему галузь кримімо логічних знань - ювенальну (від лат. juvenalis - юнацький) кримімо логію, яка вивчає злочинність неповнолітніх, ЇЇ причини й умови, психологічні особливості неповнолітніх правопорушників і заходи протидії їх злочинам. Розділ 1. Інформаційний текст Злочинність неповнолітніх, є складовою частиною злочинності взагалі, але і має свої специфічні особливості, що дозволяє розглядати її як самостійний об'єкт. Необхідність такого виділення обумовлюється особливостями соматичного, психічного і морального розвитку неповнолітніх, а також їхньою соціальною незрілістю. У підлітковому, юнацькому віці в момент морального формування особистості відбувається нагромадження досвіду, у тому числі негативного, який може зовні не виявлятися або проявитися зі значним запізненням . Також злочинності неповнолітніх характерні кількісній та якісні характеристики. Дана злочинність у порівнянні з дорослою відрізняється високим ступенем активності, динамічністю. Люди, які встали на шлях здійснення злочинів у юному віці, важко піддаються виправленню і перевихованню і являють собою резерв для дорослої злочинності. Між злочинністю неповнолітніх і злочинністю дорослих існує тісний зв'язок. Однією з причин злочинності дорослих є злочинність неповнолітніх. Злочинність дорослих іде коренями в той період, коли особистість людини тільки формується, виробляється її життєва орієнтація, коли актуальними є проблеми виховання, становлення особистості з погляду спрямованості поведінки. Останнім часом у суспільстві відбулися і тривають глибокі зміни, які тим чи іншим чином впливають на криміногенну обстановку. Особливо це стосується причин і умов злочинності неповнолітніх. Так, кожний 8—9 злочин в Україні вчинюється неповнолітніми. Біля 11% серед осіб, які беруть участь у скоєнні злочинів, — неповнолітні. Поширення злочинності серед них випереджає її загальне зростання, а кількість підлітків, що вчинили злочин повторно, за останні роки збільшилась більш як на 19%. Майже кожний другий злочин скоюється підлітками у групі; частіше з особливою жорстокістю і цинізмом. Відбувається процес «омолодження» злочинності, збільшення числа підлітків жіночої статі. Боротьба зі злочинністю неповнолітніх є необхідною ланкою у низці заходів з викорінення злочинності у цілому. Тому запобігання таким злочинам повинно посідати одне з головних місць у подоланні цього негативного явища. Серед неповнолітніх, втягнутих у злочинну або іншу анти суспільну діяльність, особливо виділяються категорії важких дітей. Діапазон вчинків, на підставі яких неповнолітніх вважають важкими, досить широкий: від стійких проявів окремих негативних якостей і рис до наявності асоціальних форм поведінки і проступків на зразок правопорушень і, навіть, злочинів. Слід підкреслити, що термін «важкий підліток» не означає негативної характеристики, не містить осуду. Важкий — це такий неповнолітній, який потребує особливого ставлення, пильної уваги батьків, вихователів і колективу. Формуванню почуття безкарності та його зміцненню у деяких неповнолітніх певною мірою сприяє те, що деякі злочини, які ними вчинюються, розкриваються із запізненням, щодо окремих правопорушників, не зважаючи на неодноразовість скоєння останніми суспільне небезпечних дій, не зовсім обґрунтовано припиняється кримінальне переслідування або відмовляється у порушенні кримінальної справи. Найчастіше діти вчиняють такі види злочинів: крадіжки, грабування, розбої, хуліганство, незаконне заволодіння транспортними засобами, зґвалтування, злочини у сфері обігу наркотичних засобів, тілесні ушкодження. Останніми роками спостерігається збільшення кількості тяжких злочинів, учинених з особливою жорстокістю. Офіційні статистичні дані свідчать про те, що 30-36 % неповнолітніх скоюють злочини разом із дорослими, 60-75 % - у складі групи недалеко від місця проживання чи навчання 10-15 % вчиняють суспільно небезпечні дії у стані алкогольного сп'яніння. У 80 % випадків злочинам передує девіантна поведінка: вживання алкоголю, наркотиків, ранні сексуальні стосунки, прояви вандалізму. Поточна ситуація стосовно злочинності неповнолітніх може бути охарактеризована такими основними фактами та загальними тенденціями: 1) спостерігається помітне зростання кількості насильницьких злочинів та злочинів, скоєних за обтяжуючих обставин; 2) стрімко зростає рівень вживання наркотичних та інших токсичних речовин і, як наслідок, кількість злочинів, пов'язаних із наркотиками; 3) дитяча злочинність стала жорстокішою. Багато в чому це пов'язано з тим, що досить часто агресивна та кримінальна поведінка позитивно відображається у засобах масової інформації, створюючи заплутану картину прийнятних суспільних норм у межах певних молодіжних субкультур; 4) як і загальна злочинність, цей вид злочинності є в декілька разів вищим в урбанізованих регіонах. Для неповнолітніх правопорушників характерними є такі риси морально-психологічної та емоційно-вольової сфери: скептичність і байдужість щодо інших, відсутність інтелектуальних інтересі», емоційна нестійкість, дуже низький рівень законослухняної поведінки, жорстокість, підозрілість, тривожність, депресивність, низький самоконтроль, гіперзбудженість, фрустрація і низька самооцінка. Дуже поширеними є орієнтація на зовнішню підтримку і тенденція перекласти відповідальність за вчинки на інших. Це обумовлює домінування таких особистісних рис, як емоційна напруга, невпевненість у собі, підвищена чутливість до думок оточуючих, а також залежність від їх впливу. На жаль, більшість дітей, які вчинили злочини, не засвоїли у родині уроків моралі, а тому, як правило, неспроможні передбачати негативні наслідки своїх вчинків. Емпіричні дослідження психологів свідчать про те, що, наприклад, вбивцям властивий високий рівень фізичної агресії, крадіям - непрямої агресії, хуліганам - дратівливості й вербальної агресії, а ґвалтівникам - підозрілості. Щороку збільшується питома вага підлітків із розладами психіки і поведінки. Доволі розповсюдженою є поведінка, характерна для соціопатів - агресивних, вельми імпульсивних осіб, які мають незначну чи не мають жодної поваги до суспільних цінностей. Ім притаманне супер-его: неспроможність до відчуття провини та каяття. Соціопати зростають у сім'ях, де батьки виявляли насилля, не визначали норми поведінки, були непослідовними у своїх діях. Єдиним авторитетом для таких дітей є сила. Однак відомі і клінічно описані випадки появи соціопатів у практично ідеальних соціальних умовах. їх патологія полягає у невмінні себе поводити - виконувати прийняті у даному суспільстві норми поведінки, відповідати за свої вчинки і поважати чужі права. Це свідчить про важливу роль біологічних чинників, які визначають поведінку людини. Згідно з кримінологічною типологією злочинців можна відокремити такі типи неповнолітніх злочинців: 1) випадкові; 2) ситуаційні; 3) нестійкі; 4) злісні. Більшість неповнолітніх, що вчинили злочини, належать до перших двох типів. Запитання до тексту інформаційного: якого роду інформацію використовує автор повідомлення ? В даному повідомленні автор використовує інформацію про важливість даної соціологічної проблеми, статистичні дані, фактори та денденції, причини даної проблеми, її ознаки та типологія що можна би було ще додати до характеристики соціальної проблеми ? На мою думку, характеристика даної проблеми описана досить чітко та доцільно. Розділ 2. Переконувальний текст У 2013 році кількість неповнолітніх, що скоїли кримінальні правопорушення, скоротилася в півтора рази порівняно з аналогічним періодом 2012 року. Про це заявив під час брифінгу начальник Управління кримінальної міліції у справах дітей МВС України Олексій Лазаренко. "З 4146 дітей за аналогічний період минулого року до 2580 таких дітей у нинішньому році. З них близько 1100 - школярі, 544 - учні ПТУ і 401 підліток, який ніде не навчається та не працює", - сказав він. Що стосується кількості кримінальних правопорушень, то вона, за словами Лазаренка, скоротилася на 38%, у тому числі тяжких і особливо тяжких зменшилася на 47%. "У нас також зменшилася кількість дітей, які повторно скоюють злочини (коли неповнолітній за перший злочин не був засуджений) і рецидиви (неповнолітня особа скоює злочини в період, коли судимість не була знята і не погашена). За аналогічний період 2012 року повторно скоїли правопорушення 1077 неповнолітніх, тоді як у 2013 році ця цифра становить 577 осіб. Ще 309 дітей скоїли кримінальне правопорушення в період, коли судимість не була знята і погашена, скорочення цієї категорії становить 79%", - повідомив Лазаренко. Як свідчить статистика, понад 70% злочинів неповнолітні вчиняють у групі. Враховуючи неповноту статистичної інформації (окремі учасники групових злочинів не притягаються до кримінальної відповідальності або ж залишаються невідомими правоохоронним органам), можна стверджувати, що вчинення злочину підлітком-одинаком - швидше виняток, аніж правило, але і в таких випадках завжди наявний вплив на неповнолітнього правопорушника найближчого соціального оточення, групи з антисоціальною спрямованістю, до якої він належить чи належав раніш. Слід особливо відзначити, що участь у групі і співучасть у вчиненні злочину звичайно не співпадають. Не виключена також різниця ролі, виконуваної в групі та при вчиненні конкретного злочину, що необхідно враховувати у роботі з неповнолітніми. Проведені дослідження свідчать, що злочинні групи неповнолітніх і молоді виникають, переважно, на основі неформальних груп або "груп дозвілля". Це пов'язано з такими елементами підліткової психології, як підвищена схильність до навіювання та наслідування, несталість емоційно-вольової сфери, орієнтованість на групу (конформізм), домінування потреби у спілкуванні з однолітками та переоцінка значимості їх схвалення, некритичність оцінки своїх переваг і недоліків та ін. За даними психологічних досліджень учасників злочинних груп неповнолітніх та молоді первісне об'єднувало: сусідство по будинку - 30,4%, проживання на одній вулиці - 24,8%, спільне навчання та робота - 16%. Їх анти-суспільна спрямованість зумовлювалась необхідністю задоволення потреби в спілкуванні при наявній вузькості, обмеженості інтересів (їх примітивізмі), невмінні організувати своє дозвілля, що посилюється комплексом об'єктивних причин та утрудненнями у нормативному проведенні часу. Повнокровне спілкування з однолітками в офіційному середовищі для підлітків, які опинилися в психологічній ізоляції, заміщається асоціальним. Анти-суспільна група стає референтною, завдяки чому негативний вплив її посилюється, а вікові особливості набувають викривлених форм: підвищена емоційність виявляється у нестриманості, потреба самоствердження - у брутальності, цинізмі тощо. Неповнолітні учасники анти-суспільних груп, як правило, не здатні проявити себе та утвердитися в групах, діяльність яких є соціально-корисною, вони поступово втрачають зв'язки з колективами, до яких формально належать, перестають орієнтуватись на їх ставлення, не цінують їх думку. Близько 70% з них вчаться погано чи посередньо, 40% - порушують дисципліну, 37% - раніш вже вчиняли проступки та правопорушення; наявні також конфліктні стосунки у сім'ї та школі. Загострюються такі риси характеру, як жорстокість, агресивність, нахабство, підступність (до 45% обстежених), що серед законослухняних підлітків зустрічаються значно рідше. Це наочно свідчить про порушення процесу соціалізації та моральну деформацію і призводить до спроби самоствердження серед подібних собі, в тому числі - через вчинення правопорушень. Група, у свою чергу, впливає на своїх учасників, прищеплює їм анти-суспільні погляди і установки, заохочує до злочинного способу життя - відбувається активний процес "перевиховання". Звичайно, не кожен важковиховуваний підліток вступає у конфлікт із законом, але взаємозв'язок цих явищ очевидний. На кожному етапі формування злочинної групи неповнолітніх можливий поворот її до позитивного розвитку, але для цього необхідні певні умови, відповідна зміна умов функціонування. Полишена напризволяще, "дозвільна" група з великою ймовірністю може стати криміногенною, вчинюючи спочатку малозначні протиправні дії, спричинені бешкетуванням, пустощами, а потім - правопорушення і злочини. У процесі переростання анти-суспільної групи неповнолітніх у злочинну у ній відбуваються важливі зміни: зменшується кількість учасників; зростає питома вага осіб з негативними соціально-моральними характеристиками (непрацюючі, раніш засуджені та ін.); склад групи стає більш різнорідним за соціальним становищем; учасники все більше часу проводять у місцях кримінального забарвлення; методи керівництва групою змінюються з демократичних на авторитарні. Попередження групової злочинної діяльності неповнолітніх та молоді значною мірою залежить від зусиль працівників правоохоронних органів. Але вивчення практики свідчить, що у цій роботі є істотні недоліки. Так, з 132 груп, які перебували на обліку, лише стосовно 14,2% здійснювались спеціальні заходи по їх роз'єднанню та переорієнтації, і тільки в половині випадків відбулися позитивні зміни. Основними причинами низької ефективності є: індивідуально-профілактична робота здійснюється формально, без врахування особливостей особистості неповнолітніх та молоді, їх зв'язків, специфіки групування, положення в групі і т. ін.; відсутня цілеспрямована робота щодо групи, яка стала для підлітка референтною, на яку він орієнтується, думку якої особливо цінує; недостатньо надається допомога в адаптації до життя, налагоджуванні позитивних зв'язків і стосунків. Запитання до тексту переконувального: якими аргументами автор намагається переконати читача у тому, що соціальна проблема існує ? Автор вказує статистику неповнолітніх злочинців та наводить основні проблеми її виникнення та малоефективні способи її вирішення. Вказується важливість оточення неповнолітніх. чого більше в цих аргументах – раціонального чи емоційного характеру тверджень ? В даній статті переважають факти, та статистичні дані, тому аргументи мають аргументи раціонального характеру. Розділ 3. Мобілізаційний текст В останні роки склалася стійка думка про те, що головною причиною злочинності неповнолітніх і її стрімкого зростання є різке погіршення економічної ситуації і збільшена напруженість у суспільстві. Звичайно, усе це впливає і на дорослу злочинність, однак стрімке зниження рівня життя позначається сильніше всього на підлітках, тому що за всіх часів неповнолітні були і залишаються найбільше “уразливою” частиною суспільства. “Уразливість” укладається в тому, що неповнолітні суспільства. “Уразливість” укладається в тому, що неповнолітні особливості (нестійка психіка, не сформована до кінця система цінностей) роблять їх більш підданими впливу факторів, яким дорослі люди протистоять набагато успішніше. Не маючи можливості законним шляхом задовольняти свої потреби, багато підлітків починають “робити гроші” і добувати необхідні речі і продукти в міру своїх сил і можливостей, найчастіше шляхом здійснення злочину. Неповнолітні активно беруть участь у рекеті, незаконному бізнесі й інших видах злочинної діяльності. Дослідження останніх років свідчать про зростання кримінальної активності неповнолітніх, чинник якої – безпритульність або бездоглядність дітей. Вважається, що недоліками сімейного виховання обумовлено 60-80 % випадків протиправної поведінки неповнолітніх. Однією з причин зростання правопорушень серед неповнолітніх є послаблення виховної функції сім'ї або відсутність догляду та контролю за поведінкою дитини з боку батьків. Найбільшу криміногенну небезпеку становить формування у сучасних підлітків потреби в алкоголі, що спонукає до пошуків будь-яких шляхів добування коштів для його купівлі, приводить до зняття соціального контролю, імпульсивної, неконтрольованої свідомістю поведінки. Сьогодні одним з характерних видів злочинності неповнолітніх є крадіжки, які становлять майже 85 % від усіх учинених злочинів неповнолітніми. На фоні знецінення загальнолюдських цінностей, зниження рівня життя населення збільшилася кількість бездоглядних дітей. Позбавлені постійної батьківської уваги, вони опинилися перед небезпекою потрапити у сферу впливу кримінальних структур, стати на шлях бродяжництва, протиправних, злочинних вчинків. Що можна чекати від дітей, які виросли у підвалах, на горищах, в каналізаційних колодязях? Ким вони стануть, досягнувши повноліття? За даними соціально проведеної роботи, більшість неповнолітніх до засудження мали звичку до вживання алкоголю та тютюнопаління, вживання наркотичних речовин, досвід випадкових статевих зв'язків. До того ж, значна кількість неповнолітніх які стоять на обліку або відбувають покарання набули першого досвіду вживання алкоголю у власній сім'ї, де пиячили батьки. Загрозою для бездоглядних та безпритульних дітей є насильство з боку дорослих. Діти вимушені йти на вулицю й отримувати не позитивне виховання та догляд батьків, а "виховання вулиці", яке призводить до тих самих асоціальних проявів дітей щодо своїх однолітків та дорослих. Жорстокість знищує позитивну свідомість неповнолітніх членів сучасного суспільства. Отже, відсутність контролю з боку батьків, бездоглядність та безпритульність, байдуже відношення батьків до проблем своїх дітей створюють широке коло проблемних питань, які стосуються здоров'я, розвитку дітей, засвоєння необхідних правил та норм, поширення небажаних і небезпечних поведінкових проявів, як наслідок - зростання дитячої злочинності. Феномен дитячої бездоглядності та безпритульності не може залишати байдужим жодного свідомого громадянина, оскільки у фізичній та моральній занедбаності дітей криється джерело небезпеки для розвитку та майбутнього суспільства, його здоров'я та моральності. Найголовніше – повернути дітям відчуття безпеки та відновити довіру до суспільства, створивши всі необхідні умови для виховання та розвитку, оточивши їх атмосферою особливої уваги і турботи в рідній сім'ї. Скільки ж повинна пережити дитина, щоб вибрати вулицю своєю домівкою! За лускою грубості, невихованості, зухвальства у переважної більшості бездоглядних і безпритульних дітей сховані вразлива душа, що сподівається на чудо, віра у справедливість. Адже вони – діти і борються з усіх сил за право жити, навіть якщо для цього доводиться стати в опозицію до вимог, традицій і моральності соціуму. І якщо ми хочемо їх зрозуміти й допомогти, то, принаймні повинні повірити в це. Запитання до тексту мобілізаційного: за допомогою яких засобів вербального і невербального характеру досягається ефект мобілізації ? Автор вказує, що причиною даної проблеми є погане виховання, недостатня увага, ласка та любов зі сторони батьків, поганна компанія та оточення уразливої частини суспільства. Він закликає звернути саме на ці причини, щоб запобігти даній проблемі. Аналіз текстового матеріалу Параметри аналізу тексту Мотиви/наміри автора (зовнішній або внутрішній, суб'єктивний або об'єктивний фактор, що викликає потенційне бажання змінити думку учасника комунікації через передачу визначеної інформації) Стратегія (надзав-дання, яке ставить перед собою комунікант) Тактика (ті практичні кроки, які використо-вує комунікант, реалізуючи обрану стратегію) Засоби реалізації (той матеріал вербального і невербально-го характеру (на всіх рівнях), який використовує автор тексту Успішність/ Неуспіш-ність у реалізації намірів текст інформа-ційний Автор даного тексту надає невтішні статистичні, вказує тенденції та фактори даної проблеми. Донести до слухача дану проблему, та важливість її вирішення. Конкретних кроків виконання проблеми в статті не наводиться Конкретного виконання проблем реалізації вирішення в даній статті не наводиться Проана-лізувати наскільки успішним буде реалізація намірів неможливо. текст перекону-вальний Основним мотивом даної статті є переконання і запобігання проблеми злочиності неповнолітніх Мотивувати суспільство для боротьби з даною проблемою Вказуються основні причини злочинності неповно-літніх та методи їх недопу-щення Закликає батьків слідкувати за оточенням дитини, приділяти йому більше уваги. Я вважаю, що дані методи принесли доволі непогані результати і були хорошим початком у боротьбі з даною проблемою текст мобіліза-ційний Вказати важливість відносин в сім’ї у проблемі злочинності неповнолітніх Мотивувати батьків приділяти більше уваги власній дитині Вказує статистику злочиності в неблагопо-лучних сім’ях, наголошує на вразливості неповноліт-ніх. Закликає батьків звернути увагу на ситуацію в сім’ї та які наслідки виникають. Я вважаю, що дані мзаходи та заклики і були б хорошим початком у боротьбі з даною проблемою Висновки і пропозиції Отже, злочинність неповнолітніх є важливою соціологічною проблемою, яка набирає доволі високий темп росту, хоча в останній рік спостерігався спад, дана проблема не втрачає своєї актуальності. Якщо ми бажаємо жити в кращій країні ми просто повинні задуматися над даною проблемою, адже діти – наше майбутнє. В даній роботі розглядаються аспекти даної соціологічної проблеми та методи її вирішення. Надається статистика злочиності молодих людей та основні причини виникнення протиправних актів зі сторони дітей. Я вважаю, що для запобігання даної проблеми ми повинні приділяти більше уваги неповнолітнім, спостерігати за їх життям, стати для них хорошим другом та недопускати їх до поганої компанії. Якщо ми докладемо максимум зусиль, то з часом ця проблема стане мінімальною. Повністю її подолати ми зможемо лише за високого рівня економіки, високого рівня духовного розвитку населення та високого розвитку людини в цілому. Тому повністю подолати цю соціологічну проблему ми поки що не зможемо, але можемо її призупинити та зменшити її обсяги. Список використаної літератури Антонян Ю.М. Причини злочинної поведінки. - М.,1992. Башкатов І.Л. Психологія груп неповнолітніх правопорушників. - М., 1993. Основи психології / За ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. — К., 1995. 7. Практическая психология / Под ред. М. К. Тутушкиной. — С. -Пб., 1998. Шляпочніков А.С. Вивчення та попередження злочинності неповнолітніх / / Радянська кримінологія: Підручник. - М.: Юридична література, 1966. Міньковський Г.М. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх та молоді / / Кримінологія: Підручник. - М.: Изд-во БЕК, 1998. -С.215-278. Бодалева А.А. У світі підлітка. - М., 1990. Головатий М.Ф., Цибульник В.С. Проблеми молодіжної політики Філософська і соціологічна думка. —1992, - №4. http://dt.ua/UKRAINE/v-ukrayini-za-rik-dityacha-zlochinnist-skorotilasya-na-62-122688_.html http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=31872&pg=5 http://zaochka.net/catalog_p_11_p_26.html

Соціологічне дослідження Зв'язки з громадськістю

mark1996

04.11.2017 21:11-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись