Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Практика
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
1. Зміст 1. Зміст……………………………………………………………1 2. Завдання на практику.………………………………………...2 3. Вступ…………………………………………………………...3 4. Результати виконання індивідуального завдання…………...7 5. Висновки……………………………………………………....15 6. Список використаних джерел………………………………..16 7. Додатки………………………………………………………...18
2. Завдання на практику.
вивчення студентами порядку планування роботи і забезпеченняробочих місць необхідним обладнанням;
навчання студентів найбільш доцільній організації трудової діяльності та її планування;
розробка програмного забезпечення, спрямованого на підвищення продуктивності праці;
докладне вивчення процесів збору, обробки та передачі інформації;
набуття навичок вибору апаратного та програмного забезпечення для організації технологічного процесу підприємств чи навчального процесу професійно-технічних навчальних закладів;
вивчення програмно-технологічної документації, порядку її розробки, оформлення і використання у різних підрозділах бази практики;
виконання студентами індивідуальних практичних завдань, творчих проектів;
систематизація знань і вмінь студентів щодо оформлення проектно-технологічної та звітної документації;
формування творчого ставлення студентів до виконання професійнихобов'язків.
3. Вступ
Базою моєї практики була компанія “ Управління по переробці газу та газового конденсату. ” Як і в більшості сучасних компаній, так і в цій дуже багато обладнання є комп’ютеризовано. Я працював у відділі “ Контрольно вимірювальних приладів ” (КВП), яка займається налаштуванням, ремонтом, обслуговуванням вимірювальної техніки. Характеристика бази практики
Управління по переробці газу та газового конденсату (УПГГК) здійснює переробку газу, нафти та конденсату, виробляючи на них скраплений газ, моторні палива та інші типи нафтопродуктів. Компанія зареєстрована 2001-03-05 реєстратором НАКАЗ головної органiзацiї . Компанія ФІЛІЯ Дочірньої КОМПАНІЇ " УКРГАЗВИДОБУВАННЯ " НАЦІОНАЛЬНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ КОМПАНІЇ " НАФТОГАЗ УКРАЇНИ " УПРАВЛІННЯ З Переробка ГАЗУ ТА газового конденсату знаходиться за адресою ПОЛТАВСЬКА ОБЛ. , Машівський Р- Н, С.БАЗІЛІВЩІНА ВУЛ. ПОЛЬОВА БУД. 6, основним видом діяльності є « ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКТІВ нафтоперероблення ». Діяльність Компанія створена 1998 року як складова структури НАК «Нафтогаз України» шляхом злиття підрозділiв АТ «Укргазпром» та декiлькох газовидобувних підприємств України. Головнi сфери дiяльнiстi:
Пошук та розвідка родовищ нафти і газу
Розробка родовищ нафти і газу
Видобуток нафти і газу
Транспортування нафти і газу
Переробка вуглеводневої сировини
Реалізація нафто - та гозопродуктів
Структура
Структура:
Бурове управління «Укрбургаз»
2 газопромисловi управління — «Полтавагазвидобування» i «Шебелинкагазвидобування»
Управління з переробки газу та газового конденсату (Шебелинське відділення по переробці газового конденсату та нафти i Яблунівське відділення по переробці газу)
Науковий центр «УкрНДІгаз»
Центр промислово-геофізичних досліджень «Укргазпромгеофізика»
ПАТ «Укргазвидобування» забезпечує майже 80% загального видобутку природного газу України, 67% газового конденсату та нафти. Згiдно до офiцiйного прес-релiзу, "більшість родовищ ПАТ «Укргазвидобування» вичерпані на 70-80%". Ставиться питання про збiльшення інвестування в геологорозвідку і перспективне буріння. Також, знижений пластовий тиск в родовищах потребує встановлення додаткових дотискуючих компресорних станцій для піднімання газу з низьким тиском і подальшого його впуску в газотранспортну систему, що негативно впливає на собівартості газу. До кінця 2014 року ПАТ «Укргазвидобування» запланувало запустити 5 нових дотискуючих компресорних станцій (ДКС).
УПГГК виробляє дизельне паливо стандарту Євро-2.
4. Результати виконання індивідуальних завдань Ремонт блоку живлення CHIEFTEC350WD-350VD.
1. Демонтаж блоку живлення
(рис.1) 2. Розборка блоку живлення (рис.2) 3. Проведення візуального огляду блоку живлення 4. Знаходження проблеми (несправний запобіжник)
(рис. 3)
5. Випаюємо запобіжник та підготовлюємо місце для встановлення нового (рис.4)
6. Підбираємо потрібний запобіжник та впаюємо його (рис. 5) 7. Запускаємо блок живлення для перевірки виконаної роботи Перевстановлення Windows 7 1. Ми маємо диск з ОС Windows 7. При встановленні нам потрібно потрапити в (BIOS) і виставити щоб спочатку вантажився наш диск. Для цього: “Перезавантажуємо, або вмикаємо комп’ютер і тиснемо клавішу видалення (бувають і інші варіанти, наприклад F1, F2, F8, Ins)” У результаті ми повинні потрапити синій екран (BIOS), він виглядає так: (рис.7)
2. Виставляємо першу завантаження з Диска для цього переходимо ( звичайними стрілочками ) на Advanced Bios Features -> First Boot Device вибираємо CD - Rom натискаємо enter , далі esc , переходимо на save & exit setup натискаємо enter , потім Y і ще раз enter . (рис.8) (рис.9)
(рис.10) (рис.11) 3. Після того як вискочило віконце Windows is loading files, чекаємо 5-7 хвилин до того як з’явиться віконце з вибором мови. Вибираємо налаштування мови за своїм бажанням після чого натискаємо далі. (рис.12) 4. Натискаємо: “Встановити”
(рис.13) Заміна кулера ноутбука 1. Відкручуємо всі болти та знімаємо кришку. (рис.14) (рис15)
2. Витягаю оперативну пам’ять. (рис.16) 3. Відкручую всі гвинти на зовнішній стороні корпусу. (рис.17) 4. Також відкручую всі гвинти в блоці АКБ. (рис.18) 5. Знімаю клавіатуру та передню панель. (рис.19) 6. Відмикаю шлейф вентилятора, відкручую гвинти та виймаю вентилятор.
7. Оскільки вентилятор несправний, замінюю його новим та встановлюю його на місце, після цього підключаю шлейф. 8. Збираю корпус ноутбука та провожу перевірку роботи кулера.
5. Висновки Після проходження технологічної практики я вивчив та засвоїв:
принцип дії пристроїв, вузлів, елементів технічних засобів інформаційних систем;
структуру програмного забезпечення, засоби розробки та налагодження програм;
основні принципи створення, збереження та використання програмно-технологічної документації;
технологічні можливості контрольно-вимірювальної апаратури та сервісного програмного забезпечення;
функціональні обов'язки працівників, систему нормування та оплати праці, коло питань кожної служби, їх взаємодію;
основні правила техніки безпеки та охорони праці;
Навчився:
проводити заходи з експлуатації технічного забезпечення інформаційних систем;
проводити профілактичні роботи, знаходити та усувати недоліки у роботі інформаційних систем;
користуватися контрольно-вимірювальною апаратурою і сервісним програмним забезпеченням;
використовувати програмні засоби, працювати з системним та прикладним програмним забезпеченням;
розробляти програмно-технологічну документацію;
Здобув практичні навички:
налагодження технічних та програмних засобів інформаційнихсистем;
6. Список використаних джерел
1. Асмаков С. В. Железо 2010. КомпьютерПресс рекомендует / С. В. Асмаков, С. О. Пахомов. – СПб. : Питер, 2010. – 416 с. : ил.
2. Бабіч М. П. Комп'ютерна схемотехніка : навчальний посібник / М. П. Бабіч, І. А. Жуков. – К. : МК – Прес, 2004. – 412 с.
3. Бройдо В. Л. Архитектура ЭВМ и систем : ученик для вузов. 2-е изд. / В. Л. Бройдо, О. П. Ильина. – СПб. : Питер, 2009. – 720 с. : ил.
4. Введення в дію нового стандарту з бібліографічного опису ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
5. Вирт Н. Алгоритмы и структуры данных. Новая версия для Оберона + CD / Никлаус Вирт / пер с англ. Ткачев Ф. В. – М. : ДМК Пресс. – 2010. – 272
6. ГОСТ 34.003-90. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Термины и отделения. – М. : Изд-во стандартов, 1991. – 32 с.
7. ГОСТ 34.201-90. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Стадии создания. – М. : Изд-во стандартов, 1991. – 16 с.
8. ГОСТ 34.602-89. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы. Техническое задание на создание автоматизированной системы. – М. : Изд-во стандартов, 1990. – 28 с.
9. Гуров В. В. Основы теории и организации ЭВМ / В. В. Гуров, В. О. Чуканов. – М. : Бином, 2006. – 272 с.
10. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. – К. : Держстандарт України, 1995. – 36 с.
Додатки
Додаток А
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИИ ПРАЦІ №54
Для оператора (користувача) ПЕОМ
1 . ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Інструкція з охорони праці для користувачів персональних електронно-обчислювальних машин (далі – ПЕОМ) розроблена згідно вимог “Правил охорони праці для операторів електронно-обчислювальних машин” та “Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” ДСанПіН 3.3.2 007-1998. Вимоги інструкції є обов’язковими для всіх працівників незалежно від псади та професії при організації та виконанні робіт, пов’язаних з експлуатацією ПЕОМ.
До роботи на персональних ЕОМ допускаються працівники, які пройшли попередній під час оформлення на роботу та періодичний протягом трудової діяльності обов’язковий медичний огляд, які не мають медичних протипоказань, а також які пройшли інструктаж і навчання з питань охорони праці і мають першу кваліфікаційну групу з електробезпеки.
Працівники, що в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці за інструкціями на професію і програмами інструктажів, та пожежної безпеки до роботи на персональних ЕОМ не допускаються.
Відповідно до Закону України “Про охорону праці” працівник зобов’язаний:
знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів про охорону праці, даної інструкції, інструкцій з охорони праці, інструкцій щодо експлуатації застосовуваного обладнання, правила поводження з устаткуванням, інструментом та іншими засобами виробництва;
використовувати засоби колективного та індивідуального захисту;
додержуватись зобов’язань з охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
негайно повідомляти начальника підрозділу або безпосереднього керівника робіт про кожну виявлену небезпеку, про будь-яке пошкодження захисних пристроїв та засобів захисту, про несправності устаткування, інструменту та інших засобів виробництва;
не відключати захисні пристрої, не проводити самовільних змін конструкції і складу устаткування або його технічного налагоджування;
виконувати роботу, доручену безпосереднім керівником;
повинен знати способи та прийоми надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків і у разі необхідності вміти її надати.
В виробничих приміщеннях, в яких розташовані ПЕОМ, заземлені конструкції (батареї опалення, водопровідні труби тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.
Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 м2, а об’єм – не менше 20 м3.
У приміщеннях з персонально-обчислювальними машинами слід щоденно проводити вологе прибирання.
У приміщеннях з ПЕОМ повинні бути аптечки першої допомоги.
Приміщення повинні бути оснащені вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 площі приміщення. Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.
У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п’яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.
ПЕОМ та периферійні пристрої повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних з’єднань і електророзеток заводського виготовлення.
Штепсельні з’єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз’єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможливити з’єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.
1.12. Неприпустимим є підключення ПЕОМ, периферійних пристроїв до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі - з використанням подовжувачів, не призначених для підключення комп`ютерного устаткування.
1.13. Приміщення для роботи з ЕОМ повинно мати природне та штучне освітлення відповідно технологічним нормам, яке не повинне робити блиcків на поверхні екрану.
1.14. Для забезпечення нормального освітлення в приміщеннях з
відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування
необхідно очищати віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік,
та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.
Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні
розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
Якщо використання відео термінала та персональної ЕОМ є основним
видом діяльності, то вказане обладнання розміщується на основному
робочому столі, як правило, з лівого боку.
Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на
оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з
урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.
Відстань від екрана до очей працівника повинна складати:
При розмірі екрана по діагоналі 35/38 см (14”/15”)…600-700 мм
43 см (17”)…700-800 мм
48 см (19”)…800-900 мм
53 см (21”)…900-1000 мм
Розташування екрана відеотермінала має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30о від лінії зору працівника.
Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-15о.
Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрана відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм. Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.
При організації праці, що пов’язана з використанням відеотермінала ЕОМ і ПЕОМ, для збереження здоров’я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності слід передбачати внутрішньозмінні перерви для відпочинку.
Встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:
для розробників програм із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за відеотерміналом;
для операторів із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години роботи;
для операторів комп’ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за відеотерміналом.
Для зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільні деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ: для очей, для поліпшення мозкового кровообігу, для рук, для хребта.
У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з відеотерміналом не повинна перевищувати 4 години.
Роботи на ПЕОМ виконуються працівником, для якого це є робочим місцем, інші працівники та сторонні особи до роботи на ПЕОМ допускатися не повинні, крім технічного персоналу по обслуговуванню комп`ютерного устаткування.
Жінки з часу встановлення вагітності та в період годування дитини грудьми до виконання всіх робіт, пов’язаних з використанням відеотермінала ЕОМ і ПЕОМ не допускаються.
Особи, винні в порушенні цієї інструкції, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
Перед початком роботи користувачі ЕОМ повинні провести огляд робочого місця, прибрати речі, які заважають роботі, звільнити проходи.
Провести огляд штепсельних розеток, штепсельних вилок, шнурів живлення, заземлення. Розташувати екран відеотермінала в робочий зоні так, щоб це забезпечувало зручність зорового спостереження.
Щоденно перед початком роботи необхідно очищати екран відеотермінала від пилу та інших забруднень.
Включити ПЕОМ і впевнитись в її працездатності.
Переконатися в достатньому освітлені робочого місця, а також в відсутності блиcків на екрані.
Про всі несправності обов`язково попередити технічний персонал та керівника.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ
3.1. Під час виконання робіт на ПЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку згідно з вимогами п. 1.19 – 1.22.
3.2. Під час виконання робіт на ПЕОМ є неприпустимими:
експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; кабелів та проводів під напругою з неізольованими провідниками;
застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам Правил будови електроустановок до переносних електропроводок;
застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;
користування пошкодженими розетками, розгалуджувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;
підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів;
зберігання біля відеотермінала та ПЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;
відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ПЕОМ, устаткуванні;
робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з’являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;
робота на матричному принтері зі знятою (піднятою) верхньою кришкою;
закривати вентиляційні отвори робочого обладнання;
класти на клавіатуру, системний блок, монітор, принтер зайві предмети;
ставити на обладнання вази чи інший посуд з водою;
на робочому місці приймати їжу;
експлуатувати обладнання, якщо воно перегрівається чи видає нехарактерні звуки. Якщо це трапилось - негайно вимкнути обладнання, повідомити керівника підрозділу, викликати спеціаліста по ремонту.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Після закінчення роботи відеотермінал, персональна ЕОМ та інші електроприлади, електрообладнання повинні бути відключені від електричної мережі.
4.2. Привести до порядку робоче місце.
4.3. Повідомити керівника підрозділу про виявлені під час роботи недоліки.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1 При роботі з ЕОМ можливими є такі аварійні ситуації:
коротке замикання в мережі живлення, в обладнанні ЕОМ та периферійних пристроїв з подальшим загоранням електропроводки;
пошкодження прихованої електропроводки з можливим коротким замиканням і загоранням;
ураження працівника електричним струмом;
погіршення стану здоров’я працівника, внаслідок нервово-емоційного напруження та втоми;
інші аварійні ситуації, які не пов’язані безпосередньо з роботою на ПЕОМ.
5.2. Кожний працівник, який першим виявив загрозу виникнення аварійної ситуації, повинен негайно припинити роботу та голосно подати команду “СТОП!”
5.3. Команду “СТОП!”, подану будь-яким працівником, повинні негайно виконати усі працівники, які її почули.
5.4. Про загрозу виникнення або про виникнення аварійної ситуації працівник повинен негайно повідомити керівника підрозділу (безпосереднього керівника).
5.5. При виникненні короткого замикання у мережі живлення електрообладнання негайно припинити роботу і відключити електромережу. Якщо коротке замикання виникло в електрообладнанні, треба негайно відключити електрообладнання від електричної мережі.
Самостійно усувати коротке замикання забороняється.
5.6. При загоранні електропроводки (електрообладнання) негайно припинити роботу, відключити електромережу (електрообладнання) і приступити до гасіння пожежі вуглекислотним вогнегасником.
Гасити пожежу в електроустановках пінними вогнегасниками забороняється.
Про пожежу в електромережі (електрообладнанні) повідомити пожежну охорону по телефону “101”і керівництво цеху № 4.
5.7. При ураженні працівника електричним струмом звільнити потерпілого від дії електричного струму: відключити електромережу; при неможливості обезструмити електромережу - вивільнити потерпілого від дії електричного струму з застосуванням діелектричних захисних засобів або інших ізолюючих предметів (сухого одягу, сухої жердини, прогумованого матеріалу тощо), перерізати або перерубати провід будь-яким інструментом з ізолюючою ручкою. Викликати лікаря чи швидку допомогу по телефону “103” незалежно від стану потерпілого. Якщо потерпілий перебуває у свідомості, але до цього був у непритомному стані, його треба покласти у зручне положення та до прибуття лікаря забезпечити повний спокій та безперервне спостереження за потерпілим. Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, але з рівним диханням та пульсом, його слід рівно та зручно покласти, розпустити та розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатирний спирт. Якщо потерпілий погано дихає – дуже рідко та судорожно (як вмираючий), - йому треба робити штучне дихання та масаж серця. Штучне дихання слід проводити безперервно до прибуття лікаря. Питання про доцільність або марність подальшого проведення штучного дихання вирішує лікар.
5.8. При погіршенні стану здоров’я працівника, внаслідок нервово-емоційного напруження та втоми:
при млосному стані (запамороченні, нудоті, стисканні в грудях, нестачі повітря, затемненні в очах) потерпілого треба зручно покласти, дати випити холодної води та понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом;
при появі різких ознак недомагання (слабка серцева діяльність – частий пульс, непритомний стан, поверхневе, слабке дихання, судороги) необхідно перенести потерпілого із задушливого приміщення в прохолодне місце, покласти, розстебнути одяг, охолодити тіло, змочити голову та груди холодною водою;
при припиненні дихання чи різкому його розладнанні треба робити штучне дихання;
при погіршенні самопочуття (головні болі, подвоєння в очах) треба зробити позачергову регламентовану перерву в роботі і виконати комплекс вправ для зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії.
5.9. При загрозі виникнення або при виникненні інших аварійних ситуацій, не пов’язаних безпосередньо з роботою на ПЕОМ, діяти відповідно до своїх обов’язків згідно з Планом ліквідації аварії.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора