Міністерство світи та науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра «Транспортні технології»
Записка до курсового проекту
з дисципліни: «Вантажні перевезення»
на тему: «Формування маршрутів доставки тарно-штучних вантажів в межах міста»
Львів 2013
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………... 4
Підготовка вантажу до перевезення…………………………………………..8
Визначення характеристик первинного пакування………………..…..8
Формування вантажної одиниці………………………………….……..9
Розміщення сформованих вантажних одиниць на автомобілі…….…11
ІІ. Побудова оптимальних маршрутів перевезення за критерієм мінімальної відстані………………………………………………………………………….………16
2.1. Створення матриці мінімальних відстаней…………..………………..16
2.2. Складання раціональних маршрутів перевезень вантажу між відправниками і отримувачами за критерієм мінімуму тривалості перевезень…………………………………………………………………………..17
III. Побудова оптимальних маршрутів перевезення за критерієм мінімального часу…………………………………………………………………….27
IV. Визначення характеристик отриманих маршрутів перевезення….….…..29
4.1.Побудова отриманих маршрутів……………………………………..…29
4.2. Визначення тривалості обороту та кількості обертів автомобіля на кожному маршруті…………………………………………………………………………………….….30
Додатки……………………………………………………………………………….….. 35
Висновки………………………………………………………………….……… 38
Список літератури……………………………………………………….……… 39
Вступ
Транспортна галузь Тернопільської області представлена такими видами транспорту: залізничний, автомобільний, річковий, трубопровідний, авіаційний.
Основними чинниками формування на Тернопільщині транспортної системи обласного рівня є наступні:
1. вигідне економіко-географічне положення області (межування з Львівською, Рівненською, Хмельницькою, Чернівецькою та Івано-Франківською областями, близькість до кордону з Європою);
2. сприятливі природно-кліматичні та орографічні умови для транспортного будівництва (більша частина області - рівнинна територія, лише на півночі розташовані Кременецькі гори);
3. розвиток господарства регіону, де транспорт виконує роль перевізника сировини та матеріалів, готової продукції, трудових ресурсів;
4. через область проходять міжнародні транспортні магістралі, розвинена і диверсифікована транспортна мережа прилеглих територій;
5. наявність необхідної інфраструктури (транспортної, складської і зв'язку, ліній електропередач);
6. тяжіння до існуючих або перспективних центрів ділового співробітництва (близькість до м. Львів та інших великих міст).
Залізничний транспорт - вид транспорту, що здійснює перевезення вантажів і пасажирів по рейкових шляхах. Він у силу своєї надійності, регулярності, можливості перевезення вантажів і пасажирів незалежно від часу року і погодних умов. Залізничний комплекс області включає 14 підприємств. Основні з них: локомотивне депо Тернопіль, пасажирське вагонне депо Тернопіль, вагонне депо Тернопіль, станція Тернопіль, вокзал станції Тернопіль, Тернопільська дистанція колії, дистанція сигналізації зв'язку. На базі колишнього рефрижераторного депо організовано ремонт пасажирських вагонів та іншої залізничної техніки, в локомотивному депо налагоджено ремонт дизель-поїздів, оновлюється колійне господарство, запроваджуються нові технології роботи на всіх підприємствах. Зазначені підприємства належать до Львівської залізниці.
Розгорнута довжина колій становить 777,3 км, експлуатаційна довжина колій - 634,3 км, електрифіковано - 139 км колій. Щільність залізничної мережі на території області становить 45,9 км на 1 тис. км2, що значно перевищує такий же показник в Україні (37,6 км). Найбільша щільність залізниць у центральній частині області, а найменша - у північній. Найважливіша магістраль (Львів - Київ) перетинає область із заходу на схід. Міжобласне значення має залізниця Тернопіль - Чернівці. Залізничний вузол міста Тернополя надає можливість сполучення практично з усіма обласними центрами України, країнами ближнього зарубіжжя. З Тернополя курсують поїзди у таких основних напрямках: Львів, Хмельницький, Чортків, Ланівці, Рогатин. Перевезення в межах області здійснюється залізницями Тернопіль - Ланівці, Тернопіль - Підволочиськ, Тернопіль - Бережани, Тернопіль - Заліщики тощо. Ділянка залізниці Львів - Підволочиськ електрифікована. Через область проходять поїзди у Росію, Польщу, Чехію, Словаччину, Болгарію. Залізнична станція "Тернопіль" здатна пропускати на добу близько 17 тис. жителів і 1,2 тис.тонн вантажів.
Автомобільний транспорт - вид транспорту, що здійснює перевезення вантажів і пасажирів автомобілями по безколійних шляхах.
За значенням доріг розподіл наступний: державні - 1394 км або 25%, місцеві - 4152 км або 75%; за видами покриття: - асфальтобетонні - 1371 км або 25% від загальної протяжності доріг, чорне шосе - 2373 км або 43%, білощебневе шосе - 1385 км або 25%, бруківка - 78 км або 1%, ґрунтові - 339 км або 6%.
Серед областей України Тернопільська займає 20 місце за загальною протяжністю доріг з чорним покриттям, 1 місце із забезпеченості дорогами з твердим покриттям на 1000 м.кв. території. Отже, можемо стверджувати, що область має доволі густу мережу автошляхів. Найважливіші автомагістралі перетинають область із півночі на південь (Дубно - Кременець - Тернопіль - Заліщики - Чернівці) і з заходу на схід (Львів - Зборів - Тернопіль - Підволочиськ - Хмельницький), важливою є також автомобільні дороги Тернопіль - Бучач - Івано-Франківськ та Тернопіль - Чортків - Кам'янець-Подільський. Вони забезпечують міжобласні і внутрішньообласні зв'язки. Крім того, перевезення в межах області здійснюють автомобільними дорогами обласного значення. Серед них найважливішими є: Тернопіль - Бережани, Тернопіль - Гусятин, Галич - Підгайці - Теребовля - Тернопіль; Тернопіль - Кременець, Тернопіль - Залізці - Почаїв тощо. Автомагістралі міжнародного значення пересікають область із заходу на схід і з півночі на південь. Автомагістраль Гданськ-Одеса з'єднує Польщу з Румунією, Брест-Кишинів - головний коридор північно-південного напрямку до балканських країн і Середземномор'я, автомагістраль Луганськ-Львів, Київ-Ужгород з'єднують східні кордони і центр України з Польщею, Словаччиною і Угорщиною. Відстань від Тернополя до найближчих європейських країн - 220-250 км. Через територію області проходять автошляхи: європейського значення (Е50), міжнародні (М12, М19), національні (Н02, НІ8 та ін..), регіональні ( Р05, Р24, Р25, Р26, Р32). Перевезення вантажів і пасажирів здійснюють понад 130,1 тис. автомобілів. Із них 68% - вантажні автомобілі.
Річковий транспорт, один з основних видів транспорту, що здійснює перевезення вантажів та пасажирів внутрішніми водними шляхами. В області він розвинутий на р. Дністер нижче від м. Заліщики. Ним перевозяться в основному будівельні матеріали (гравій, галька), які добуваються із дна цієї річки. Гості та жителі М.Тернополя на катері "Герой Танцоров" в літній час мають змогу здійснити прогулянку по Тернопільському ставу.
Територію Тернопільщини перетинають нафтопровід "Дружба", газопроводи "Союз" ( Оренбург - західний кордон), Уренгой - Помари -Ужгород, Дашава - Київ, Торжок - Долина.
Авіаційний транспорт це вид транспорту, що виконує важливі функції у зв'язках нашої країни з іншими державами світу. Він здійснює, насамперед, перевезення пасажирів, а також пошти і вантажів, які швидко псуються. Авіаційний транспорт в основному використовувався в області для перевезення пасажирів. Зараз він майже не функціонує. Аеропорт "Тернопіль", що знаходиться за межами міста на відстані двох кілометрів, має злітно-посадочну смугу з штучним покриттям розміром 2000м х 42 м. і може обслуговувати повітряні судна з максимальною злітною масою до 61 тонни (літаки типу Л-410, Ан-24, Ан-26, Ан-12, Як-40, Як-42, Іл-18, ТУ-134, та вертольоти всіх типів). Його пропускна 100 пасажирів за 1 год. Аеропорт забезпечений митним та прикордонним обслуговуванням по виклику. Виконуються чартерні, нерегулярні польоти по перевезенню пасажирів, вантажів в усі країни світу, крім країн, до яких застосовуються санкції ООН. Найближчі міжнародні аеропорти - Київ (500 км), Львів (120 км), Івано-Франківськ (170 км). В області є 2 аеродроми (Борщів і Мельниця-Подільська), 1 вертодром (с. Лопушне Кременецького району). Але вони використовуються дуже рідко.
Всі ці види транспорту тісно пов'язані між собою і утворюють транспортну систему області, яка є складовою частиною транспортної системи України.
Підготовка вантажу до перевезення
При перевезенні тарно-штучних вантажів постає завдання формування вантажних одиниць та їх раціонального розміщення на кузові автомобіля. Це завдання виконуються в кілька етапів.
Визначення характеристик первинного пакування
Вантаж № 1 – тютюн
Вид тари – ящик.
До основних характеристик первинного пакування відносяться: маса брутто, маса нетто, габаритні розміри.
Масу брутто первинного пакування (ящика) визначають за формулою
mво брутто =mво нетто + mн, (1.1)
де mво брутто , mво нетто - відповідно маса брутто і нетто вантажної одиниці, кг;
mн - маса упаковки кг .
Масу нетто первинної упаковки (ящика) визначають за формулою:
mн нетто =Vя · ρ, (1.2)
де - об’ємна маса, т/м3;
Об’єм первинного пакування V n визначають за добутком довжини a, ширини b, і висоти c.
Розмір ящика: 400х500х400
Схема ящика для перевезення тютюну подана на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Схема ящика для перевезення тютюну
Vн- внутрішній об’єм первинного пакування (ящика), м3. Визначають за формулою :
Vн= a·b·c, (1.3)
де - відповідно довжина, ширина, висота первинного пакування (ящика) (внутрішні розміри), м.
Vн =0,4·0,5·0,4=0,08м3
mн =0,28·0,08 = 0,0224т=22,4 кг.
mвобрутто =22,4+1=23,4 кг.
Результати проведених розрахунків для всіх видів вантажів, прийнятих до перевезення, подано в таблиці 1.1.
Характеристика первинного пакування
Таблиця 1.1
Відправник
Вид вантажу
Найменування вантажу
Маса брутто, кг
Зовнішні розміри, мм (зовнішні)
довжина
ширина
висота
1
тарно-штучні
Тютюн
23,4
400
500
400
2
тарно-штучні
Книжки
26,68
300
400
300
3
тарно-штучні
Чайник
25,5
400
500
400
4
тарно-штучні
Кераміка
25,1
400
500
400
5
тарно-штучні
Тютюн
25,4
400
500
400
6
тарно-штучні
Кераміка
11,2
300
400
300
7
тарно-штучні
Чайник
25
400
500
400
8
тарно-штучні
Книжки
59,9
400
500
400
9
тарно-штучні
Кераміка
11,7
300
400
300
10
тарно-штучні
Тютюн
10,38
300
400
300
11
тарно-штучні
Чайник
11,3
300
400
300
12
тарно-штучні
Кераміка
25,5
400
500
400
Формування вантажної одиниці
Первинна упаковка (ящик) розміщується на піддонах. Характеристика піддону: довжина – 1200 мм, ширина – 800 мм, висота – 140 мм, власна вага – 20кг, вантажність – 1000 кг.
При розміщенні ящиків на піддонах необхідно враховувати наступне:
- вантаж не повинен виступати за межі піддону більше ніж на 20мм з кожного боку;
-На рис. 1.2 подано схему розташування ящиків з вантажем тютюн на піддоні.
Рис.1. 2. Схема розташування ящиків з вантажем галантерея на піддоні
Максимально на піддон даного розміру може вміститися:
N =4 ящика.
(1.4)
(1.5)
(1.6)
(1.7)
Отримана маса піддону не перевищує його вантажності, а, отже, кількість ящиків на ньому залишаємо рівною 12.
В таблиці 1.2. подано результати розрахунків для решти вантажів.
Характеристика вантажних одиниць (пакетів на піддонах)
Таблиця 1.2
Відправник
Найменування вантажу
Кількість пакувань, од.
Маса брутто, кг
Розміри завантаженого піддона, мм (зовнішні)
в одному ярусі
всього на піддоні
Довжина
ширина
висота
1
Тютюн
4
12
300,8
1200
800
140
2
Книжки
6
24
660,32
1200
800
140
3
Чайник
4
12
326
1200
800
140
4
Кераміка
4
12
321,2
1200
800
140
5
Тютюн
4
12
324,8
1200
800
140
6
Кераміка
6
24
288,8
1200
800
140
7
Чайник
4
12
320
1200
800
140
8
Книжки
4
12
738,8
1200
800
140
9
Кераміка
6
24
300,8
1200
800
140
10
Тютюн
6
24
269,12
1200
800
140
11
Чайник
6
24
291,2
1200
800
140
12
Кераміка
4
12
326
1200
800
140
Розміщення сформованих транспортних пакетів на кузові автомобіля
Габаритні розміри вантажної платформи беруться з технічних характеристик залежно від марки автомобіля, що використовується для виконання перевезень.
Враховуючи розміри вантажної платформи автомобіля і розміри сформованої вантажної одиниці, а також вантажність автомобіля, визначається максимальна кількість вантажних одиниць, які можна розмістити на автомобілі.
Розміри автомобіля, який використовується для виконання перевезень:
TATA LPT613:
довжина – 6860 мм;
ширина – 2045 мм;
qн – 4,5 т = 4500 кг.
Визначаю максимальну кількість піддонів, які можна розмістити на автомобілі – рис. 1.3.
Рис.1. 3. Схема розташування сформованих транспортних пакетів на кузові автомобіля
піддонів в 1 шарі на кузові автомобіля
(1.8)
кг.
(1.9)
3 клас - γс=0,51-0,7.
Розрахунки виконують для всіх варіантів поєднання виду вантажу і типу автомобіля, наявного в АТП. Результати розрахунків для обох типів автомобілів заносяться в табл. 1.3 та 1.4 відповідно.
Загальна характеристика вантажів, прийнятих до перевезення автомобілями TATA LPT613
Таблиця 1.3
Тип та вантажність автомобіля, (кг)
Розміри вантажної платформи авто, мм
Вид вантажу
Розміри завантаженого піддона, кг
Маса завантаженого піддона, кг
Максимально можлива к-ть пакувань з вантажем в автомобілі
Максимально можлива маса вантажу на автомобілі,кг
Статичний коефіцієнт використання вантажності автомобіля
1
2
3
4
5
6
7
8
TATA
6860х2045
Тютюн
1200х800
300,8
10
3008
0,67
TATA
6860х2045
Книжки
1200х800
660,32
6
3961,92
0,88
TATA
6860х2045
Чайник
1200х800
326
10
3260
0,72
TATA
6860х2045
Кераміка
1200х800
321,2
10
3212
0,71
TATA
6860х2045
Тютюн
1200х800
324,8
10
3248
0,72
TATA
6860х2045
Кераміка
1200х800
288,8
10
2888
0.64
TATA
6860х2045
Чайник
1200х800
320
10
3200
0,71
TATA
6860х2045
Книжки
1200х800
738,8
6
4432
0,99
TATA
6860х2045
Кераміка
1200х800
300,8
10
3008
0,67
TATA
6860х2045
Тютюн
1200х800
269,12
10
2691,2
0,60
TATA
6860х2045
Чайник
1200х800
291,2
10
2912
0,65
TATA
6860х2045
Кераміка
1200х800
326
10
3260
0,72
Загальна характеристика вантажів, прийнятих до перевезення автомобілями ISUZU NQR
Таблиця 1.4
Тип та вантажність автомобіля, (кг)
Розміри вантажної платформи авто, мм
Вид вантажу
Розміри завантаженого піддона, кг
Маса завантаженого піддона, кг
Максимально можлива к-ть пакувань з вантажем в автомобілі
Максимально можлива маса вантажу на автомобілі,кг
Статичний коефіцієнт використання вантажності автомобіля
1
2
3
4
5
6
7
8
ISUZU NQR
6610x1995
Тютюн
1200х800
300,8
10
3008
0,55
ISUZU NQR
6610x1995
Книжки
1200х800
660,32
8
5282,56
0,96
ISUZU NQR
6610x1995
Чайник
1200х800
326
10
3260
0,59
ISUZU NQR
6610x1995
Кераміка
1200х800
321,2
10
3212
0,58
ISUZU NQR
6610x1995
Тютюн
1200х800
305,6
10
3056
0,56
ISUZU NQR
6610x1995
Кераміка
1200х800
288,8
10
2888
0,53
ISUZU NQR
6610x1995
Чайник
1200х800
320
10
3200
0,58
ISUZU NQR
6610x1995
Книжки
1200х800
738,8
7
5171,6
0,94
ISUZU NQR
6610x1995
Кераміка
1200х800
300,8
10
3008
0,55
ISUZU NQR
6610x1995
Тютюн
1200х800
269,12
10
2691,2
0,49
ISUZU NQR
6610x1995
Чайник
1200х800
291,2
10
2912
0,53
ISUZU NQR
6610x1995
Кераміка
1200х800
326
10
3260
0,59
Загальна характеристика вантажів, прийнятих до перевезення автомобілями DF40
Таблиця 1.5
Тип та вантажність автомобіля, (кг)
Розміри вантажної платформи авто, мм
Вид вантажу
Розміри завантаженого піддона, кг
Маса завантаженого піддона, кг
Максимально можлива к-ть пакувань з вантажем в автомобілі
Максимально можлива маса вантажу на автомобілі,кг
Статичний коефіцієнт використання вантажності автомобіля
1
2
3
4
5
6
7
8
DF-40
4200х1850
Тютюн
1200х800
300,8
5
1504
0,43
DF-40
4200х1850
Книжки
1200х800
980
5
3301,6
0,94
DF-40
4200х1850
Чайник
1200х800
980
5
1630
0,47
DF-40
4200х1850
Кераміка
1200х800
980
5
1606
0,46
DF-40
4200х1850
Тютюн
1200х800
980
5
1528
0,44
DF-40
4200х1850
Кераміка
1200х800
980
5
1444
0,41
DF-40
4200х1850
Чайник
1200х800
980
5
1600
0,46
DF-40
4200х1850
Книжки
1200х800
980
4
2955,2
0,84
DF-40
4200х1850
Кераміка
1200х800
980
5
1504
0,43
DF-40
4200х1850
Тютюн
1200х800
980
5
1345,6
0,38
DF-40
4200х1850
Чайник
1200х800
980
5
1456
0,42
DF-40
4200х1850
Кераміка
1200х800
980
5
1630
0,47
Побудова оптимальних маршрутів перевезення
Створення матриці мінімальних відстаней.
Матриця найкоротших відстаней між відправниками і постачальниками створюється в програмному середовищі TransCAD. На рис. 2.1 подана схема розташування відправників та споживачів вантажу на карті м. Тернопіль.
Рис. 2.1. Схема розташування пунктів перевезення вантажів
Отримана матриця відстаней між 12 відправниками та 12 отримувачами вантажу подана в таблиці 2.1.
Матриця мінімальних відстаней між відправниками та споживачами вантажів
Таблиця 2.1
Відправники
Споживачі
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
1
4,19
7,91
7,75
6,78
5,30
6,70
11,93
11,36
8,33
9,64
5,17
6,91
2
6,74
8,02
8,88
9,20
8,78
11,77
13,66
11,51
6,43
3,74
5,96
8,09
3
7,01
3,61
5,48
7,98
9,04
12,04
11,17
6,39
6,89
10,01
6,11
6,84
4
7,60
5,34
4,77
7,27
9,07
12,42
10,46
5,68
7,81
10,60
6,57
6,49
5
7,94
9,98
5,20
5,23
7,03
10,83
2,58
9,51
10,60
12,13
6,99
6,14
6
7,20
9,65
6,57
4,27
5,08
8,88
9,79
10,88
10,07
11,57
6,43
7,29
7
5,66
8,86
7,83
5,41
3,93
5,52
11,17
11,82
9,28
10,59
5,76
6,96
8
5,20
8,60
7,57
5,15
3,67
2,41
10,91
11,56
9,02
10,33
5,50
6,70
9
1,22
4,94
4,78
4,21
3,17
5,39
8,96
8,39
5,36
6,67
2,20
3,94
10
4,17
6,60
2,14
2,04
3,11
6,90
5,36
6,45
7,02
8,52
3,38
3,08
11
3,20
1,71
4,27
5,47
5,23
8,23
9,69
6,27
3,08
6,20
2,30
4,16
12
4,55
4,13
2,02
4,52
6,04
9,04
7,71
3,73
4,75
7,55
3,46
3,23
Складання раціональних маршрутів перевезень вантажу між відправниками і отримувачами за критерієм мінімуму тривалості перевезень
Маршрутизація перевезень – це складання маршрутів руху рухомого складу або порядок його слідування між пунктами виробництва і споживання.
Маршрутизацію перевезень виконують для однорідних вантажів, які вимагають для перевезень однотипний рухомий склад.
Складання раціональних маршрутів перевезення масових вантажів ставить за мету досягнення максимального коефіцієнта використання пробігу автомобілів. В основі рішення цієї задачі використовують методи розв’язку транспортної задачі лінійного програмування. При маршрутизації перевезень масових вантажів визначають порядок слідування автомобілів після розвантаження на наступне завантаження, щоб їх загальний пробіг без вантажу був мінімальним. Часто таку задачу називають ув’язкою їздок.
На даний час відомо кілька математичних методів розв’язку таких задач. Один з них – метод, запропонований В.А. Бобарикіним.
На основі матриць закріплення споживачів кожного виду вантажу за відповідними постачальниками, формуємо таблиці заявок на вантажі.
Таблиця 2.2
Таблиця заявок на вантажі
Відправник
Споживач
Вид вантажу
Кількість вантажу
кг
упаковки
1
2
3
4
5
1
1
Тютюн
4512
15
2
9
Книжки
3301,6
5
3
8
Чайники
6520
20
6
12
Кераміка
5776
20
7
5
Чайники
4800
15
11
8
Чайники
1456
5
4
12
Кераміка
1606
5
11
8
Чайники
4368
15
4
12
Кераміка
4818
15
10
11
Тютюн
4036,8
15
5
11
Тютюн
1528
5
9
12
Кераміка
1504
5
7
8
Чайники
1600
5
4
12
Кераміка
1606
5
8
4
Книжки
4432
6
6
7
Кераміка
2888
10
5
6
Тютюн
3248
10
2
2
Книжки
3301,6
5
3
8
Чайники
1630
5
12
12
Кераміка
1630
5
10
11
Тютюн
1345,6
5
7
8
Чайники
4800
15
12
12
Кераміка
4890
15
2
2
Книжки
5282,56
8
11
8
Чайники
2912
10
12
12
Кераміка
3260
10
10
11
Тютюн
2691,2
10
9
10
Кераміка
3008
10
7
3
Чайники
1600
5
12
12
Кераміка
1630
5
10
11
Тютюн
1345,6
5
1
6
Тютюн
1504
5
Після отримання оптимального розподілу порожніх їздок формується таблиця 2.3, на основі якої складатимуться оптимальні маршрути перевезення однорідних вантажів. В таблицю 2.3 вносять план завантажених їздок (цифри в дужках), який вказаний в таблиці заявок на перевезення 2.2, та план холостих їздок. В тих клітках , де є по дві цифри, формують маятникові маршрути. Якщо число в дужці менше, ніж число без дужки,в клітинці залишається число, що дорівнює різниці між числом без дужки і числом в дужці. Це число пишемо без дужки. Якщо число в дужці більше, ніж число без дужки, в клітинці залишається число, яке рівне різниці між числом в дужці і числом без дужки. Це число пишемо в дужці.
Таблиця 2.3
Початковий план складання маршрутів методом Бобарикіна
Відправники
Споживачі
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
1
11[11]
[4]
4
2
[11]
1[1]
9
2
3
6
11[17]
4
17
[17]
5
[6]
7
[3]
2
6
6
[7]
15[14]
7
[4]
11[11]
2
[14]
16
8
[2]
[6]
8
9
[9]
11
[2]
10
[27]
27
11
7
[23]
13
3
12
4
26
[30]
Отримані маятникові маршрути:
Маршрут № 1: В1 – С1 – 11 одиниць
Маршрут № 2: В2 – С9 – 1 одиниць
Маршрут № 3: В3 – С8 – 11 одиниць
Маршрут № 4: В3 – С8 – 14 одиниць
Маршрут № 5: В6 – С12 – 11 одиниця
Коли всі маятникові маршрути знайдені, в матриці будують чотирикутні контури, всі вершини яких лежать в завантажених клітках, при чому вершини з завантаженими їздками мають чергуватися з вершинами з порожніми їздками. Якщо потреби споживача менші ніж вантажність існуючого автомобіля, то заявка на перевезення між даними пунктами повністю виконана. Перевезену кількість вантажу з таблиці виключають. Найменше з усіх чисел у вершинах контуру віднімають від всіх чисел від дужок у вершинах. Якщо вантажність автомобіля не дозволяє однієї їздкою виконати заявку на перевезення, то з відповідної клітинки від загальної потреб віднімають перевезений за їздку вантаж. Маршрут має починатись із завантаженої їздки. Після того, як вибрані всі маршрути по чотирикутних контурах будують контур із 6 вершинами потім з вісьмома і т.д.. Розв'язок ведеться до повного включення всієї кількості їздок з таблиці.
Формування кільцевих маршрутів (маршрут 1)
Таблиця 2.4
Відправники
Споживачі
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
1
[4]
4
2
[11]
9
2
3
6
[6]
4
17
[17]
5
[6]
7
[3]
2
6
6
[7]
1