Інвентеризація як елемент методу бухгалтерського обліку. Курсова робота з Бухгалтерський облік. Робота № 529707

Перехід до торгівельного партнера Binance

Інвентеризація як елемент методу бухгалтерського обліку

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Інші

Інститут:

Факультет:

КН

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2012

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Бухгалтерський облік

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 29 березня 2012 року № 384 Форма № Н-6.01 ЦЕНТРАЛЬНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ_ (повне найменування вищого навчального закладу) _______________Кафедра бухгалтерського обліку____________ (повна назва кафедри) КУРСОВА РОБОТА з ______________________«Бухгалтерського обліку»_______________________ (назва дисципліни) на тему: Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку. Студента (ки) 2 курсу ОА151П групи напряму підготовки___6.030509 «Облік і аудит»___ спеціальності________________________________ _____________Петрович Ю.С.__________________ (прізвище та ініціали) Керівник _к.е.н.,доц. Пальчук О.В._______________ (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали) Національна шкала __«задовільно»______________ Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____ Члени комісії ________________ __Пальчук О.В.___________ (підпис) (прізвище та ініціали) ________________ __Савченко В.М._________ (підпис) (прізвище та ініціали) ________________ __Кононенко Л.В.________ (підпис) (прізвище та ініціали м. Кропивницький - 2017 рік Зміст Вступ 3-4 1. Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку 5-15 1.1. Суть та значення інвентаризації 5-10 1.2. Види інвентаризації. 11-12 1.3. Принципи проведення інвентаризації. 13-15 2. Методика проведення інвентаризації. 16-31 2.1. Загальний порядок проведення й оформлення інвентаризації. 16-21 2.2. Інвентаризація основних засобів. 22-23 2.3. Інвентаризація нематеріальних активів 24 2.4. Інвентаризація запасів 25-26 2.5. Інвентаризація зобов’язань. 27-28 2.6. Інвентаризація незавершеного виробництва 29 2.7. Визначення розміру збитків за результатами інвентаризації. 30-31 3. Проблеми методики проведення інвентаризації. 32-34 Висновки 35-36 Література 37-39 Додатки Вступ Розвиток ринкових відносин, впровадження різноманітних форм власності, охоплення приватизацією різних галузей, реформування економічних відносин в Україні висувають дедалі нові й нові вимоги до бухгалтерського обліку як основного засобу контролю за веденням фінансово-господарської діяльності підприємств, за платниками податку на додану вартість, оподаткуванням прибутку підприємств. У зв’язку із значними змінами, що відбуваються в організації і техніці ведення бухгалтерського обліку, його удосконалення нерозривно пов’язане з вирішенням актуальних завдань в економіці України: збільшення обсягу виробництва продукції (робіт, послуг), зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці, виявлення і використання внутрішньогосподарських резервів. Бухгалтерський облік повинен всебічно і повно охоплювати та систематизувати господарську діяльність підприємства, об’єднання, забезпечувати управління інформацією, здатною контролювати і оцінювати їх господарську діяльність. Важливе значення відіграє науково-обгрунтований бухгалтерський облік інвентаризації, мета якої в сучасних умовах господарювання полягає у виявленні фактичної наявності і стану об’єкту, що перевіряється, виявленні відхилень від тих нормативних, планових і багатьох інших характеристик, у відповідності з якими він може функціонувати, та їх нормативно-правовому регулюванні. Інвентаризація дозволяє перевірити достовірність документального оформлення господарських операцій і достовірність відображення в бухгалтерському обліку, а також занести необхідні виправлення і уточнення в облікові регістри. Інвентаризація є єдиним способом фактичного контролю за наявністю майна підприємств, оскільки забезпечує можливість взяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Тому інвентаризація є одним з важливих методів бухгалтерського обліку, яким забезпечується перевірка і документальне підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку про наявність і стан матеріальних і нематеріальних активів, іншого майна, капіталу, інвестицій, розрахунків, резервів і зобов'язань. Сьогодні жоден суб’єкт господарювання, незалежно від величини, форми власності та організаційно-правової форми не може нехтувати проведенням інвентаризації, оскільки відповідно до законодавства України, зокрема ЗУ “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності передбачено проведення підприємствами незалежно від форм власності інвентаризація майна, коштів і фінансових зобов’язань. Разом з тим, вітчизняними та зарубіжними науковцями та практиками з року в рік піднімаються та обговорюються питання про не належну організацію та проведення інвентаризації на більшості підприємствах, що в свою чергу призводить до викривлення інформації про реальний фінансовий та майновий стан діяльності підприємства. 1. Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку 1.1. Суть та значення інвентаризації На початок розвитку ринкових відносин в нашій країні збільшується важливість таких заходів як інвентаризація, оскільки в багатьох підприємствах з’явилися справжні власники, зацікавлені в тому, щоб їх майно не розкрадалося. На таких підприємствах почали створюватися надійні механізми контролю, серед яких інвентаризації відводиться одне із важливих місць. Важливими вимогами, які висувають до обліку, є точність, об’єктивність, достовірність показників, а також повна відповідність їх дійсності. Основним способом спостереження за станом і рухом господарських засобів є документація. Проте документація не завжди може охопити всі господарські явища в момент їх здійснення. Так, природні втрати матеріальних цінностей у процесі зберігання (усихання, випаровування, псування тощо), неточності під час приймання або відпуску, помилки в обліку та інші явища в момент здійснення не можуть бути оформлені відповідними документами і відображені в обліку. Це зумовлює розбіжності між фактичною наявністю цінностей і показниками обліку. Оформлюють такі явища не тоді, коли вони відбуваються, а лише в разі їх виявлення.[9, с 269] Виявити не оформлені обліковими документами явища дає змогу інвентаризація як необхідне доповнення документації. Її дані уточнюють показники обліку, що приводить їх у відповідність з фактичною наявністю засобів, відображенням тих об’єктів і явищ, які з якихось причин своєчасно не були охоплені обліком. Інвентаризація — це спосіб бухгалтерського обліку (елемент методу), що використовується для забезпечення відповідності облікових показників про стан та якість активів господарства фактичній їх наявності та якості. [9, с 269] З огляду на те, що інвентаризація ґрунтується на зіставленні кількох величин, її слід розцінювати як безальтернативний засіб пізнання, особливо в практично-прикладному тлумаченні інвентаризація є інструментом дослідження економічної реальності, яка пізнається в порівнянні. Поява писемності та розвиток арифметики створили технічну базу для зародження обліку. Його розвитку та розповсюдженню сприяли виникнення господарських відносин та здійснення господарської діяльності. Давня історія IV-III тисячоліть до н.е. свідчить, що в Давньому Єгипті основним обліковим прийомом вважалася інвентаризація. За часів правління її династій кожні два роки проводились інвентаризації рухомого й нерухомого державного майна. В Китаї (XIII-VII ст. до н.е.) проведення інвентаризацій було обов'язковим, вони проводилися працівниками обліку, які визначали залишок товарно-матеріальних цінностей в натурі і не мали уявлення про обліковий залишок. Такий підхід до інвентаризації призводив до того, що інформацією про дійсний стан справ володіла лише вища адміністрація. В Давній Греції інвентаризація рухомого та нерухомого майна проводилась постійно. Але її сутність в цій країні відрізнялась від сутності проведення інвентаризації в інших країнах античного світу. Тут вона була засобом перевірки звіту матеріально відповідальної особи за певний період господарської діяльності. Ініціатива проведення інвентаризації повинна була виходити від матеріально відповідальної особи з метою доведення достовірності поданого звіту. В епоху Середньовіччя інвентаризація залишалась основним прийомом, який дозволяв оцінювати результати господарської діяльності Саме в період Середньовіччя в монастирях з'являються перші спеціальні трактати щодо ведення обліку. Деякими з вимог щодо ведення бухгалтерського обліку були: проведення щорічної інвентаризації для співставлення облікових залишків та залишків в натурі, проведення суворої інвентаризації дебіторської заборгованості. З появою і обгрунтуванням в XV ст. подвійної бухгалтерії під інвентаризацією стали розуміти як роботу по складанню інвентаря з метою визначення майнового стану, так і спосіб визначення фінансових результатів. Цікавою є еволюція інвентаризації в Росії. В ІХ-ХІІ століттях виник один із основних принципів російської бухгалтерії - за кожний майновий об'єкт відповідає обов'язково визначена особа (матеріально відповідальна особа) або група осіб. Принцип відповідальності призводив до застосування доволі складної облікової техніки, яка вимагала суворого розмежування облікових регістрів щодо фіксації надходження і витрачання готівки та інших цінностей, а також послідовного проведення інвентаризації. Характерною відмінністю таких інвентаризацій було те, що облікові залишки звірялися з натуральними залишками, а не навпаки. Згодом порядок визначення результатів інвентаризації змінився. Поняття інвентаризації в процесі еволюції суспільства трансформувалось з найпростішої форми здійснення дій по перерахунку, перемірюванню, зважуванню, метою яких було відображення фактичного стану об'єкту (IV - III тисячоліття до н.е.), — до дій по виявленню фактичної наявності майна (складання інвентарю) з метою визначення власного та залученого капіталу, вкладеного в діло і визначення фінансового результату від господарської діяльності (XV ст.). В сучасних умовах господарювання мета інвентаризації полягає у виявленні фактичної наявності і стану об’єкту, що перевіряється, виявленні відхилень від тих нормативних, планових і багатьох інших характеристик, у відповідності з якими він може функціонувати, та їх нормативно-правовому регулюванні. Основним завданням інвентаризації є: виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей, бланків суворої звітності, грошових коштів у касах і поточних рахунках банків; виявлення невикористовуваних матеріальних цінностей; дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, а також правил утримання та експлуатації матеріальних цінностей; перевірка реальної вартості обліковуваних матеріальних цінностей, розмірів дебіторської та кредиторської .заборгованості, в тому числі такої, термін позовної давності щодо якої минув, та інших активів і пасивів. Підприємства, організації та установи зобов’язані проводити інвентаризацію: грошових коштів, грошових документів, цінностей та бланків суворої звітності — не менше одного разу на квартал молодняку тварин, тварин на відгодівлі, птиці, кролів, хутрових звірів, сімей бджіл — не менше одного разу на квартал розрахунки з дебіторами і кредиторами — не менше двох разів на рік розрахунки за депонентами — не менше одного разу на місяць. Інвентаризація розрахунків сприяє їх впорядкуванню, зменшенню дебіторської і кредиторської заборгованості, зміцненню розрахунково-фінансової дисципліни. Земля, ліси, водойми та інші угіддя, що перебувають у розпорядженні підприємств, підлягають інвентаризації в натуральних вимірниках, оскільки вони грошової оцінки не мають. Порівнюючи дані обліку з показниками інвентаризації, виявляють помилки в облікових записах і виправляють їх. Завдяки цьому досягають правильного поточного обліку, повноти і достовірності його показників.(9, с 272) Для вирішення завдань, що розв’язуються в процесі інвентаризації, необхідним є організаційне, технічне, економічне, юридичне та обліково-аналітичне забезпечення. (рис.1.1.2 ) В економічній літературі існують різні думки щодо обов'язковості проведення інвентаризації. В Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків від 11.08.94 р. № 69 (надалі Інструкція № 69) наведений перелік випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим: а) у процесі передачі майна підприємства в оренду, приватизації майна підприємства, перетворення підприємства на акціонерне підприємство, а також в інших випадках, передбачених законодавством; б) у випадках ліквідації підприємства; в) перед складанням річної бухгалтерської звітності; г) у разі зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання — передачі справ); д) у випадку встановлення фактів крадіжок, або зловживань, псування цінностей, а також за рішенням судово-слідчих органів. е) у разі пожежі або стихійного лиха.(І) На деяких підприємствах інвентаризації проводяться не як разові заходи, а як постійний процес. Керівники таких підприємств затверджують постійно діючу інвентаризаційну комісію, яка щоденно (або за особливим графіком) відвідує місця зберігання матеріальних цінностей і проводить інвентаризацію лише окремих видів цінностей. Обирають для перевірки ті види матеріальних цінностей, за якими на момент перевірки в обліку є мінімальний залишок. Частіше в натурі цей вид матеріальних цінностей відсутній, а залишок з обліку являє собою природні втрати (наприклад, під час зберігання спирту). Такого типу інвентаризація називається перманентною. Організація перманентної інвентаризації не вимагає припинення прибутково-витратних операцій, забезпечує постійний контроль за роботою матеріально відповідальних осіб. Перманентні інвентаризації знижують трудомісткість і тривалість їх проведення.(9, с 271) Пов’язано з упорядкуванням: взаємовіносин між матеріально-відповідальною особою та інвентаризаційною комісією з приводу контролю; організації фінансово-господарської діяльності для забезпечення реалізації ефективних форм і методів контролю Пов’язано із застосуванням відповідних технічних засобів для виміру, підрахунку, зважування, обміру тощо. Від ступеню надійності і точності технічних засобів контролю залежать і його результати Пов’язано із створенням економічної зацікавленості у здуйсненні інвентаризації Пов’язано: з вибором процедур і прийомів інвентаризації, що забезпечують повноцінну доказовість результатів, однозначність у визначенні вини при небажаних відхиленнях; з встановленням прав і обов’язків при здійсненні інвентаризації Рис.1.1.2. Передумови вирішення основних завдань інвентаризації 1.2. Види інвентаризації Залежно від повноти охоплення перевіркою активів господарства і джерел їх утворення розрізняють повну і часткову інвентаризації. Повна інвентаризація охоплює всі без винятку матеріальні цінності, кошти і розрахунки підприємства. Вона проводиться в установлені положенням строки, як правило, один раз на рік перед складанням річного звіту і має на меті забезпечити реальність відображення в бухгалтерському балансі залишків матеріальних цінностей, незавершеного виробництва, коштів і розрахунків. Повна інвентаризація може бути проведена під час ревізії фінансово-господарської діяльності, на вимогу органів (фінансових і слідчих). Часткова інвентаризація охоплює окремі види активів господарства (перевірка грошей у касі, цінностей на складі тощо) і повинна проводитись кілька разів протягом року для забезпечення точності звітних даних, посилення боротьби із зловживанням і зміцнення фінансової дисципліни. За характером інвентаризації поділяють на планові і позапланові (раптові). Планову інвентаризацію проводять за складеним заздалегідь (раніше) планом згідно з прийнятим графіком. Її проводять в тих випадках, коли інвентаризація окремих об'єктів обліку відповідно до положення про інвентаризацію проводиться кілька разів на рік і за строками не збігається (не співпадає) з повною (річною) інвентаризацією (так, молодняк тварин і тварини на відгодівлі інвентаризують не менш ніж один раз на квартал, нафтопродукти — щомісячно і т. ін.). Позапланову інвентаризацію проводять за розпорядженням керівника господарства або органів за підпорядкуванням, за вимогою ревізора, слідчих органів, а також у разі зміни матеріально відповідальних осіб. Найбільшого ефекту надають часткові інвентаризації через порівняно невеликі проміжки часу. їх проводять здебільшого раптово, без попередження матеріально відповідальних осіб. Періодична і раптова перевірки коштів і товарно-матеріальних цінностей сприяють своєчасному і правильному оформленню документів, підвищенню відповідальності матеріально відповідальних осіб, запобігають зловживанням.[9 с 273] 1.3. Принципи проведення інвентаризації Принципи інвентаризації визначають її організацію та техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної та якісної характеристики майна, його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності. Дотримання принципів інвентаризації знаходиться в тісному взаємозв'язку з методикою її проведення. В практичній діяльності недооцінюють вагомість правильного проведення інвентаризації та дотримання її принципів. Принципи інвентаризації визначають порядок її організації і техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної і якісної характеристики майна і його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності. При проведенні інвентаризації дотримуються наступних принципів: раптовість – передбачає неочікуваність для матеріально відповідальних осіб перевірки їх дій з обліку і зберігання цінностей, що знаходяться в їх підзвіті; зіставленість – полягає в тому, що одиниці виміру, які застосовуються в обліку, повинні збігатись з одиницями виміру, що вказані в інвентаризаційних документах як за способом обчислення, так і за системою розрахунків; плановість – реалізується на підприємстві через систему внутрішньогосподарського планування кількості, видів і строків проведення інвентаризацій; своєчасність – полягає у своєчасному проведенні, яке не дозволяє приховати недостачу та надає змогу попередити порушення за умови, що вони носять частковий і незначний характер, попереджає виникнення матеріального збитку; точність – передбачає достовірне відображення фактичної наявності майна, його кількісних та якісних характеристик; об’єктивність – полягає у виявленні причин та умов, які спричиняють господарські порушення, недостачі або лишки; безперервність – полягає у тому, що інвентаризація повинна проводитись активно і безперервно, до повного встановлення фактичної наявності об’єкту перевірки, отримання результатів інвентаризації та прийняття відповідних рішень; повнота охоплення об’єктів – передбачає суцільну перевірку об’єкту інвентаризації. Дотримання є обов’язковим при проведенні повних і часткових інвентаризацій, коли виявляється стан та наявність майна, яке належить підприємству; ефективність - передбачає, що кожна інвентаризація повинна закінчуватися прийняттям рішень і рекомендацій, загальним виявленням недоліків та впровадженням передового досвіду; оперативність – полягає в необхідності проведення інвентаризації і оперативному веденні її результатів; економічність – полягає в необхідності організації інвентаризації так, щоб витрати на її проведення були мінімальні та її проведення не створювало б перешкод для процесів виробництва та реалізації; гласність – дотримання даного принципу ставить діяльність інвентаризаційної комісії під безпосередній контроль колективу підприємства; юридичного значення результатів інвентаризації передбачає суворе дотримання положень, що дозволяють відображати результати інвентаризації в бухгалтерському обліку; виховного впливу - своєчасно і правильно проведені інвентаризації сприяють вихованню і підвищенню у матеріально відповідальних осіб почуття відповідальності за збереження довіреного їм майна; оцінка результатів – передбачає прийняття необхідного рішення по виявлених під час інвентаризації відхиленнях; обов’язковість – полягає в тому, що проведення інвентаризації регламентується діючими нормативними актами та інструкціями; документальне відображення результатів контролю – результати інвентаризації обов’язково повинні мати доказову силу для юридичного підтвердження її підсумків; доцільність – полягає в тому, що інформація, яка отримується після проведення інвентаризації повинна мати конкретний економічний зміст, бути потрібною й корисною для прийняття управлінських рішень. 2. Методика проведення інвентаризації 2.1. Загальний порядок проведення й оформлення інвентаризації. Загальний порядок підготовки і проведення інвентаризації на підприємствах (організаціях) України регулюється: Інструкцією «З Інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. №69, зі змінами і доповненнями (далі — Інструкція № 69); «Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоритизуються), а також майна державних підприємств та організацій яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання)», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.93 р. № 158 (далі — Положення № 158); Іншими нормативними документами, що визначаються специфікою об’єктів інвентаризації: Положення про ведення касових операцій від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Інструкція № 637); Інструкція про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і коштовних каменів, затверджених наказом Мінфіну України від 06.04.98 р. № 84 (далі — Інструкція № 84) га інші. Для проведення інвентаризаційної роботи наказом керівника підприємства створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія. Керівництво її роботою він бере на себе або покладає на одного із своїх заступників. До складу комісії включаються спеціалісти об’єктів, які підлягають інвентаризації головний механік, головний товарознавець, інші керівники структурних підрозділів. До складу комісії обов’язково включається головний бухгалтер підприємства. Постійно діюча комісія організовує протягом усього року проведення планових і позапланованих інвентаризацій, інвентаризації у разі зміни матеріально-відповідальних осіб та в інших випадках, передбачених законодавством. Крім того, постійно діючі інвентаризаційні комісії проводять профілактичну роботу із забезпечення зберігання цінностей на підприємстві, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання; розглядають письмові пояснення осіб, які припустилися недостачі або псування цінностей, інші порушення. Відповідно до Закону України «Про Бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для підтвердження правильності і достовірності даних бухгалтерського обліку і звітності підприємства, незалежно від форм власності, перед складанням річного звіту проводять інвентаризацію всіх активів, зобов’язань і розрахунків. На підприємствах з великою кількістю об’єктів (матеріально відповідальних осіб) створюються робочі інвентаризаційні комісії, які повністю підпорядковуються постійно діючій інвентаризаційній комісії і працюють під її керівництвом. Робочі інвентаризаційні комісії здійснюють інвентаризацію товарно- матеріальних цінностей і незавершеного виробництва безпосередньо в місцях їх зберігання і виробництва і відповідають за достовірність, своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризації. Матеріально відповідальні особи до початку інвентаризації повинні дати розписки про те, що всі прибуткові й видаткові документи здано до бухгалтерії і в них немає не оприбуткованих або не списаних на видаток матеріальних цінностей. Після цього ніякі документи до уваги не беруться. Дані інвентаризації кожного виду матеріальних цінностей записують в «Інвентаризаційні описи», які складаються у двох примірниках за місцем зберігання цінностей і матеріально відповідальними особами. Після закінчення інвентаризації описи підписують всі члени інвентаризаційної комісії. Якщо виникає потреба внести в описи виправлення, вони повинні бути застережені й підписані всіма членами комісії. Матеріально відповідальні особи на кожному опису ставлять свій підпис під текстом такого змісту: «Всі цінності поіменовані в цьому інвентаризаційному опису, комісія перевірила в натурі у моїй присутності і внесла в опис, у зв’язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, перелічені в описі, перебувають на моєму зберіганні». Один примірник опису залишається у матеріально відповідальних осіб (комірників, бригадирів та ін.). Для оформлення результатів інвентаризації на підприємствах використовують як типові форми документів, затверджені Інструкцією № 69, так і форми, затверджені Мінстатом СРСР, дещо модернізувавши їх у зв’язку з необхідністю пристосування до вимог українського законодавства. Дані, отримані робочою комісією під час інвентаризації, вносяться в інвентаризаційні описи (активи інвентаризації), у яких назва цінностей і їх кількість приводяться в номенклатурі, а також одиницях виміру, прийнятих в обліку. Результатом зіставлення облікових даних з фактичними можуть бути виявлені такі факти: а) фактичний і бухгалтерський залишки співпадають (збігаються); б) фактичний залишок менше облікового — мас місце нестача матеріальних цінностей; в) фактичний залишок більше бухгалтерського облікового — надлишок. Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність складання порівняльних (звірювальних) відомостей, з'ясовує обставини виникнення надлишків, нестач, пересортиці, встановлює винних осіб. Про всі виявлені нестачі й надлишки відповідальні за це особи повинні надати інвентаризаційній комісії письмові пояснення. Висновки і пропозиції щодо регулювання різниці між даними інвентаризації та показниками обліку комісія фіксує в протоколі, який потім розглядає керівник підприємства і приймає відповідні рішення про порядок списання нестач і оприбуткування надлишків. Розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з даними бухгалтерського обліку, встановлені під час інвентаризації та інших перевірок, регулюються підприємством, організацією чи установою у такому порядку: основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилося у надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово - господарської діяльності; природні втрати цінностей у межах затверджених норм списання за рішенням керівника підприємства відносять до витрат виробництва чи обігу норми природних втрат можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач; понадпланові нестачі цінностей, а також втрати від псування цінностей відносять на винних осіб за цінами, за якими обчислюють розмір шкоди від розкрадання, нестач, знищення та псування матеріальних цінностей; понадпланові втрати і нестачі матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винуватці не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховують на збитки. Матеріали інвентаризацій та рішення щодо регулювання розбіжностей, затверджені керівником підприємства, включають до звіту за той період, в якому закінчено інвентаризацію, а також до річного звіту. Особливу увагу треба звертати на обставини виникнення не лише нестач, а й надлишків, оскільки це може свідчити про зловживання матеріально відповідальних осіб (обмірювання, обважування тощо). Всі матеріали інвентаризації (описи, порівнювальні відомості та ін.) робочими комісіями передаються в центральну інвентаризаційну комісію. Постійно діюча комісія може робити контрольні перевірки інвентаризацій, проведених робочими комісіями. Як правило, контрольній перевірці піддаються найбільш дорогі і високоліквідні цінності. Контрольні перевірки здійснюються за участю членів робочих інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб.(12, с 489) У випадках, коли проведення інвентаризації є обов’язковим, інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству, та облік яких ведеться на позабалансових рахунках. Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об’єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим. Результати контрольної перевірки оформляються актом, форма якого наведена в додатку 1 до Інструкції № 69. Приклад оформлення акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей наведено в Додатку А. При виявленні значних розбіжностей між даними інвентаризаційного опису і контрольної перевірки призначається новий склад робочої інвентаризаційної комісії для проведення повторної, суцільної інвентаризації цінностей. Керівник підприємства повинен терміново після доповіді постійно діючої інвентаризаційної комісії розглянути питання про відповідальність першого складу комісії, що допустила порушення при проведенні інвентаризації цінностей. Останнім етапом інвентаризаційного процесу є засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії, на якому розглядаються результати інвентаризації по кожній матеріально відповідальній особі (складу, коморі) і виду (об’єкту) інвентаризації. Центральною інвентаризаційною комісії при цьому надаються: інвентаризаційні описи (акти), порівнювальні відомості робочих комісій, пропозиції по врегулюванню недостач, надлишків і пересортиці, пояснення матеріально відповідальних осіб по кожному виду надлишків і недостач, а також пропозиції робочих комісій з поліпшення організації зберігання цінностей і їх цілості. (12, с 492) Затверджені результати інвентаризації відбиваються у бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, у якому була закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року. 2.2.Інвентаризація основних засобів. При інвентаризації основних засобів здійснюється перевірка правильності включення об’єктів обліку до складу основних засобів; перевірка правильності нарахування амортизації; ознайомлення із записами про технічний стан окремих об’єктів в інвентарних картках, перевіряється наявність документів, що характеризують окремі основні засоби (технічні паспорти, поетажні плани будинків та ін.) і наявність документів на земельні ділянки, водоймища й інші об’єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємства на них.[12, 496] Після вивчення облікової інформації члени інвентаризаційної комісії проводять перевірку наявності об’єктів основних засобів, що значаться на балансі підприємства, і проводять огляд об’єктів з метою визначення їх фізичного стану. При виявленні неврахованих об’єктів основних засобів встановлюється, коли і за чиїм наказом споруджені (виготовлені) невраховані об’єкти, за рахунок яких джерел списані витрати на їх спорудження. Знос визначають експертним шляхом залежно від технічного стану відповідного об’єкта. На виявлені при інвентаризації невраховані об’єкти комісією складаються технічні паспорти, привласнюється інвентарний номер і відкривається інвентарна картка (заноситься в опис обліку об’єктів основних засобів). Інвентарні об’єкти, що знаходяться поза підприємством (на капітальному ремонті, автомобілі в довгострокових поїздках, предмети в прокаті та ін.), заносяться в окремий опис на підставі документів, що підтверджують перебування таких засобів у ремонті, у прокаті і т. д. На основні засоби, отримані в оренду, складається окремий опис у двох екземплярах з обов’язковою перевіркою відповідних документів, що підтверджують факт одержання в оренду (договір, угода, акт приймання-передач і). Один екземпляр опису передається орендодавцю. На основні засоби, передані в оренду, комісія зобов’язана одержати інвентаризаційний опис від орендаря і тільки на його підставі прийняти рішення про включення таких об’єктів в опис інвентаризації. Якщо при інвентаризації встановлені недостача чи надлишки, комісія приймає від матеріально відповідальної особи (осіб) письмове пояснення причин виникнення таких розбіжностей і надалі використовує їх для встановлення характеру надлишків і недостач, для регулювання інвентаризаційних розбіжностей і ухвалення рішення про відшкодування недостач. Надлишки, незалежно від виникнення, оприбутковуються на баланс підприємства. Опрацювання результатів виконується працівниками бухгалтерії підприємства, що полягає в регулюванні розбіжностей фактичної наявності основних фондів з даними бухгалтерського обліку, встановленими при інвентаризації. 2.3 Інвентаризація нематеріальних активів Особливістю інвентаризації нематеріальних активів є те, що вона проводиться тільки у вартісному вираженні. З огляду на особливості даного об’єкта інвентаризації при її проведенні необхідно переглянути наявні документи на право володіння нематеріальними активами — ліцензійні договори або угоди, патенти або свідчення, видані відповідними державними органами. Комп’ютерні програми повинні бути в робочому стані і використовуватися безпосередньо в господарській діяльності, вони не можуть визнаватися активами і враховуватися на балансових субрахунках. Затвердженої форми акта інвентаризації нематеріальних активів не існує, тому для роботи пропонується форма, що базується на «Відомості обліку нематеріальних активів, нарахованої амортизації (зносу)» (відповідно до додатка до наказу Міністерства фінансів України від 11.02.98 р. №30) Інвентаризація Малоцінних необоротних активів проводиться аналогічно інвентаризації основних засобів з оформленням документів по формах інвентаризації основних засобів. 2.4. Інвентаризація запасів Форми документів інвентаризацій запасів і порядок проведення інвентаризацій визначаються не стільки видами, скільки місцезнаходженням (на складі, у дорозі, у виробництві, на відповідальному зберіганні).[12, с 501] При проведені інвентаризації виробничих запасів, вони повинні бути розсортовані та укладені за найменуваннями, сортами, розмірами на складах і в коморах. Також виробничі запаси мають мати присвоєні їм ярлики з докладними відомостями, які їх характеризують із зазначенням якості, кількості, ваги або міри. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є найменування запасів або їхньої однорідної групи. До складу інвентаризаційної комісії для перевірки виробничих запасів входять: головний інженер, члени комісії, контрольний майстер, головний бухгалтер. При перевірці запасів інвентаризаційна комісія дотримується наступних вимог: переважування, обмірювання, підрахунок запасів проводиться в порядку їх розміщення у цьому приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду запасів до іншого; інвентаризаційні описи складаються окремо на запаси, що перебувають у дорозі, неоплачені у строк запаси відвантажені покупцями, ті що знаходяться на складі інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, в переробці); у випадках надходження або витрачання запасів під час проведення інвентаризації матеріально-відповідальною особою в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови на видаткових та прибуткових документах робиться позначка "після інвентаризації" з посиланням на дату опису, де записано такі записи. При інвентаризації виробничих запасів одночасно перевіряють наявність тари за її видами та проводиться інвентаризація готової продукції, яка знаходиться на складі підприємства. До початку проведення інвентаризації матеріально-відповідальна особа всі видаткові та прибуткові документи на товарно-матеріальні цінності, разом із звітом про останні проведені операції та описом документів під розписку здає в бухгалтерію. 2.5.Інвентаризація зобов’язань. При інвентаризації об’єктом уваги є кредиторська і дебіторська заборгованість у розрахунках за неотфактуровані поставки, розрахунки по нестачах і збитках, із працівниками підприємства по заробітній платі, з підзвітними особами по претензіях та отриманих кредитах банків. Кожен об’єкт інвентаризації має вартісну оцінку, правильне визначення якої є однією з вимог дотримання принципу об’єктивності. Суми заборгованості за такими розрахунками обов’язково узгоджуються перед складанням річної фінансової звітності. Залишати їх в обліку неврегульованими не допускається. Специфіка проведення інвентаризації зобов’язань полягає в тому, що перевірка здійснюється за допомогою прийомів документального контролю: прийоми перевірки окремого документу: формальна перевірка; арифметична перевірка; нормативно-правова перевірка; прийоми перевірки декількох документів, що відображають одну і ту ж, або взаємно пов’язані операції: зустрічна перевірка; взаємний контроль; прийоми перевірки документів, що відображають рух однорідних цінностей: контрольне порівняння; відновлення кількісно-сумового обліку; хронологічна перевірка. Зокрема, в ході проведення інвентаризації зобов’язань встановлюють терміни їх виникнення та частину заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Суми, за якими минув строк позовної давності повинні бути списані з балансу, з відображенням у складі доходів. В ході проведення інвентаризації потрібно: 1) оформити усім дебіторам та кредиторам підприємства та надіслати акти звірки заборгованості за надходженням із замовниками; 2) якщо це обумовлено договором, вимагати від постачальників надати розрахунково-платіжні документи, за невідфактуровані поставки. Якщо, на підприємстві наявні невідфактуровані поставки, обов’язково необхідно з’ясувати їх причину. Постачальниками надаються відповідні документи або заявляється про відсутність заборгованості. Якщо, надання документів неможливе, постачальники повідомляють причини цього. При інвентаризації розрахункових взаємовідносин з постачальниками і підрядниками інвентаризаційна комісія перевіряє правильність і повноту оприбуткування майна, що надійшло, випадки переплат і недоплат, помилково занесені суми за неотримане майно або отримане від інших підприємств. З цією метою ознайомлюються з договорами, порядком оплати та перевіряють фактичний стан розрахунків за виписками банків. 2.6. Інвентаризація незавершеного виробництва Метою інвентаризації незавершеного виробництва є визначення фактично...

Курсова робота Бухгалтерський облік

juliapetrovich

17.11.2017 10:11-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись