Розробка серії технологічних моделей одягу - жакет жіночий. Курсовий проект з Конструкторська підготовка виробництва. Робота № 529739

Перехід до торгівельного партнера Binance

Розробка серії технологічних моделей одягу - жакет жіночий

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Київський Національний Університет Технологій та Дизайну

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2011

Тип роботи:

Курсовий проект

Предмет:

Конструкторська підготовка виробництва

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Мiнiстерство освiти і науки, молоді та спорту України Київський Національний Університет Технологій та Дизайну Кафедра ергономіки та проектування одягу Курсова робота з дисципліни «Конструкторська підготовка виробництва» на тему: РОЗРОБКА СЕРІЇ ТЕХНОЛОГІЧНИХ МОДЕЛЕЙ ОДЯГУ Зміст Вступ 1. Формування вимог до проектування серії моделей 2. Розробка ескізів моделей 3. Прогнозування показників технологічності на стадії розробки ескізу 4. Аналіз конструктивних і технологічних рішень моделей серії на стадії проектування 5. Розробка пропозицій щодо поліпшення технологічності моделей 6. Підготовка проектно-конструкторської документації на модель Висновки Додатки Література Вступ Мода розвивається і змінюється дуже швидко. То вона нестримно виривається вперед, то знову повертається до вже забутих етапів свого розвитку. Дизайнери настільки захопилися створенням одягу, що придумують запаморочливі речі, які вимагають високопродуктивного устаткування, технології і особливих конструктивних рішень. Кожна модель одягу проходить тривалий процес від початку свого проектування та виготовлення до запуску на ринки. При масовому виробництві швейних виробів, вирішальна роль належить підготовці технологічних конструкцій, які сприяють підвищенню технологічності і економічності виробництва. Впровадження технологічних конструкцій не можливе без правильного аналізу моделей одягу з погляду їх конструктивної технологічності. Цей аналіз проводять на декількох стадіях: стадії технічної пропозиції, ескізного проекту, технічного проекту. Показники значень технологічності можна прогнозувати. Прогнозування дає можливість внести зміни ще в ескізах для підвищення технологічності та економічності моделей. Розробка будь-якої нової моделі одягу починається з дослідження ринку та вимог споживача. Проводиться аналіз сучасних тенденцій в моді та актуальність обраного асортименту одягу. Визначаються стандартизовані технічні вимоги до виробу. Необхідно визначити, чи буде товар конкурентоспроможним. Тобто проектування нової моделі одягу вимагає клопітливої роботи у сфері аналізу ринку, метою якого є отримання того результату, який очікується і який буде успішним. Якщо виробництво виробів є їх виготовлення по існуючому опису, то проектування — це процес отримання такого опису. Проектування в сучасному розумінні — це сукупність(комплекс) робіт по створенню нового зразку, включаючи дослідження, техніко-економічні розрахунки і обґрунтування, створення ескізів, моделей, розрахунків і побудування креслень виробів і деталей, виготовлення і випробування дослідних зразків. Вирішення задач, що стоять перед швейною промисловістю, вимагає великих і глибоких знань від конструкторів. Без цих знань неможливо упроваджувати нові технологічні процеси швейного виробництва, необхідний для виготовлення одягу високої якості. Рівень конструкторської підготовки виробництва залежить від організації процесу проектування, відпрацьованості методів аналізу і контролю кожного з етапів та визначення складу технічної документації. Основними задачами конструкторської підготовки виробництва є розробка нових моделей одягу, планування послідовності нових моделей, проектування їх конструкції, відпрацювання їх конструкції на технологічність з удосконаленням технології виготовлення. Основна задача інженера-конструктора на етапі конструкторської підготовки виробництва полягає в тому, щоб естетично довершений виріб, максимально зручний та комфортній, при цьому технологічний, економічний та надійний в експлуатації. Мета курсової роботи – закріпити та розкрити знання у галузі конструювання і технології одягу, навчитися самостійно аналізувати моделі одягу з точки зору конструктивної технологічності та виконувати конструкторські види робіт, вивчити можливості прогнозування значень показників технологічності моделей з наступною доробкою ескізів з метою підвищення технологічності та економічності моделей. 1. Формування вимог до проектування серії моделей Сучасний одяг є складним і різноманітним. Являючись одночасно предметом споживання людини й об’єктом виробництва, він має відповідати багатьом вимогам, які в кінцевому результаті визначають техніко-економічні характеристики виготовлення виробу і його якість. З розробки програми вимог до властивостей, яким має відповідати виріб, починається проектування будь-якого виробу. Умовно ці вимоги зводяться до задоволення комплексу споживчих та техніко-економічних вимог. Споживчі вимоги включають: функціональні, естетичні, ергономічні, експлуатаційні. Естетичні вимоги – це вимоги краси, витонченості і виразності зовнішньої форми, відповідність художнього оформлення одягу віку, тіло будові і зовнішності людини. Функціональні вимоги: досконалість функціональності виявляється в тому, що виріб за своєю формою, конструкцією, покроєм, композицією відповідає не тільки своїй головній функції, а й зовнішньому вигляду та внутрішньому змісту людини, його статі та віку. Ергономічні вимоги: виріб має забезпечувати комфортні параметри підодягового мікроклімату на протязі трьох годин експлуатації. Для виготовлення жакетів встановлюють такі вимоги до матеріалів: гарна повітропроникність і гігроскопічність, низька електризуємість. Жакети мають бути комфортними при свободі руху, з деякими обмеженнями, так як прилеглого силуету. Маса виробу не має бути великою, бо суттєво впливає на самопочуття людини. Експлуатаційні вимоги: важливим показником якості одягу є його надійність, яка визначає довговічність та ремонтопридатність виробу. Для забезпечення необхідної якості потрібно, щоб матеріали, з яких виготовлені жакети, були міцними на розрив, це важливо передбачити на ділянках пройми, мати високу зносостійкість. Зносостійкість характеризується волокнистим складом, поверхневою щільністю та видом переплетення. У відповідності з вимогами експлуатації деякі ділянки виробу потребують підвищення жорсткості, для цього використовують прикладкові матеріали. Техніко-економічні вимоги: вимоги стандартизації, уніфікації, технологічності, економічності. Вони визначають степінь технічного удосконалення конструкції, методів проектування і технології одягу з урахуванням затрат на його виробництво та споживання. Характеризуються трьома видами вимог: Вимоги стандартизація і уніфікація: технічний прогрес і швидка зміна моди диктують необхідність різкого скорочення строків розробки і зниження витрат праці, засобів і матеріалів на створення і освоєння в виробництві нових моделей одягу при одночасному розширенні асортименту і покращенні якості. Найбільш актуальним є проектування не однієї моделі а серії моделей одягу, у виробництві якої застосовуються уніфіковані деталі та вузли. Вимоги технологічності: технологічність характеризує ефективність конструкторських рішення для забезпечення високої продуктивності праці і економного використання матеріалів. В даному курсовому проекті використовується технологічна конструкція, яка забезпечує створення об’ємної форми виробу конструктивним шляхом з виключенням вимушеного формування і передбачає максимальне використання уніфікованих деталей і вузлів. Економічні вимоги: економічні вимоги зв’язують між собою споживчі та техніко-економічні вимоги. Собівартість виробу на 85-90% залежить від вартості основних матеріалів, економія матеріалів досягається шляхом використання мінімальної площі лекал без порушення площі виробу у готовому вигляді. Завдання на проектування серії моделей жакетів жіночих: вид виробу: жакет жіночий; призначення: повсякденний; сезон: демісезонний; кліматична зона: III А; умови експлуатації: для повсякденного носіння; стать: жіноча; тип споживача: жінка з середнім рівнем матеріального забезпечення; розмір: 84-92; зріст: 158-170; повнота група: IІI; вимоги до матеріалів: костюмна, сировинний склад – бавовна, рекомендовано хімічне чищення; вимоги до художньо-конструктивних рішень: відповідно до напрямку моди, науково-технічного прогресу та потреб споживача обрати найраціональніші конструктивні та композиційні рішення; вимоги до технології та обладнання: залежно від матеріалу, який використовується, удосконаленні методи обробки та сучасне високовиробниче обладнання, яке максимально зменшує використання ручної праці та час виготовлення; вимоги до оформлення та пакування: порядок маркування, упаковки, транспортування та зберігання даного асортименту виробів згідно з ГОСТ 25294-91 «Одежда верхняя костюмно-плательного ассортимента»; вимоги до складу та обсягу проектної документації: обумовлений нормативно-технічній документації згідно з ДСТУ 3321:2003 «Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять». 2. Розробка ескізів моделей Дуже важливо в процесі проектування дуже обрати той вид одягу, який споживач потребує найбільше або є найменш розповсюдженим. Спираючись на це і проаналізувавши сучасні тенденції моди, дослідивши сучасний ринок споживачів та їх потреби, для проектування серії моделей було обрано демісезонні жакети жіночі з бавовняної тканини повсякденного призначення для жінок молодшої вікової групи з середнім рівнем матеріального забезпечення. Відповідно до технічного завдання було обрано матеріал для виготовлення виробів, технологія обробки, характер та кількість членувань, складність конструкції, наявність конструктивно-декоративних та декоративних елементів. Розробка ескізів серії моделей виконується методом розробки моделей на одній конструктивній основі. Цей метод найбільш ефективний. Суть цього методу полягає в тому що група моделей має різний зовнішній вигляд, Але має одну базову конструкцію, загальну для всієї групи силуетну форму. Моделі серії, що проектується, представлені на рисунках 2.1-2.3, а в таблицях 2.1-2.3 наведені специфікації кожної з моделей. Рисунок 2.1 – Технічний рисунок жакету жіночого. Модель 1 Опис зовнішнього вигляду моделі 1 Жакет жіночий повсякденний прямого силуету із костюмної бавовняної тканини довжиною до лінії стегон, з вшивним прямим рукавом. Пілочка з талієвою виточкою та прорізною кишенею з лісточкою . Спинка із середнім швом то талієвими виточками. Комір стоячевідклідний з лацканом. Застібка центральна на 2 гудзики і 2 прорізі петлі. Рекомендовано для розміру 164-88-92. Таблиця 2.1 – Специфікація деталей моделі 1 Назва деталі Номер деталі Кількість лекал деталей крою 1 2 3 4 Основна тканина Пілочка 01 1 2 Спинка 02 1 2 Верхній рукав 03 1 2 Нижній рукав 04 1 2 Підборт 05 1 2 Верхній комір 06 1 1 Нижній комір 07 1 1 Обшивка горловини спинки 08 1 1 Лісточка 09 1 2 Підзор кишені 10 1 2 Підкладкова тканина Пілочка 11 1 2 Спинка 12 1 2 Верхній рукав 13 1 2 Нижній рукав 14 1 2 Прокладкова тканина Підкладка кишені 15 1 2 Прокладка пілочки 16 1 2 Прокладка до горловини та пройми спинки 17 1 2 Прокладка до лісточки 18 1 2 Прокладка підборту 19 1 2 Прокладка верхнього коміра 20 1 1 Прокладка нижнього коміра 21 1 1 Прокладка на підгин низу спинки 22 1 2 Прокладка до окату рукава 23 1 2 Прокладка на підгин низу верхнього рукава 24 1 2 Прокладка на підгин низу нижнього рукава 24 1 2 Прокладка обшивки горловини спинки 24 1 1 Рисунок 2.2 – Технічний рисунок жакету жіночого. Модель 2 Опис зовнішнього вигляду моделі 2 Жакет жіночий повсякденний прямого силуету із костюмної бавовняної тканини довжиною до лінії стегон, з вшивним прямим рукавом. Пілочка з талієвою виточкою та нагрудною прорізною кишенею з лісточкою та прорізною кишенею «в рамку». Спинка із середнім швом то талієвими виточками. Комір - шаль. Застібка центральна на 2 гудзики і 2 прорізі петлі. Рекомендовано для розміру 164-88-92. Таблиця 2.2 – Специфікація деталей моделі 2 Назва деталі Номер деталі Кількість лекал деталей крою 1 2 3 4 Основна тканина Пілочка 01 1 2 Спинка 02 1 2 Верхній рукав 03 1 2 Нижній рукав 04 1 2 Підборт з цільнокроєним нижнім коміром 05 1 2 Лісточка нагрудної кишені 06 1 2 Підзор нагрудної кишені 07 1 2 Обшивка кишені 08 1 4 Підзор кишені 09 1 2 Обшивка горловини спинки 10 1 1 Підкладкова тканина Пілочка 11 1 2 Спинка 12 1 2 Верхній рукав 13 1 2 Нижній рукав 14 1 2 Підкладка нагрудної кишені 15 1 2 Підкладка кишені 16 1 2 Прокладкова тканина Прокладка пілочки 17 1 2 Прокладка до горловини та пройми спинки 18 1 2 Прокладка до цільнокроєного коміра з підбортом 19 1 2 Прокладка нагрудної лісточки 20 1 2 Прокладка обшивки кишені 21 1 4 Прокладка на підгин низу спинки 22 1 2 Прокладка до окату рукава 23 1 2 Прокладка на підгин низу верхнього рукава 24 1 2 Прокладка на підгин низу рукава 25 1 2 Прокладка обшивки горловини спинки 26 1 1 Рисунок 2.3 – Ескіз жакету жіночого. Модель 3 Опис зовнішнього вигляду моделі 3 Жакет жіночий повсякденний прямого силуету із костюмної бавовняної тканини довжиною до лінії стегон, з вшивним прямим рукавом. Пілочка з талієвою виточкою та прорізною кишенею з клапаном . Спинка з талієвими виточками. Комір стоячевідклідний з лацканом. Застібка центральна на 2 гудзики і 2 прорізі петлі. Рекомендовано для розміру 164-88-92. Таблиця 2.3– Специфікація деталей моделі 1 Назва деталі Номер деталі Кількість лекал деталей крою 1 2 3 4 Основна тканина Пілочка 01 1 2 Спинка 02 1 1 Верхній рукав 03 1 2 Нижній рукав 04 1 2 Підборт 05 1 2 Верхній комір 06 1 1 Нижній комір 07 1 1 Обшивки кишені 08 1 4 Клапан 09 1 4 Обшивка горловини спинки 10 1 1 Підкладкова тканина Пілочка 11 1 2 Спинка 12 1 1 Верхній рукав 13 1 2 Нижній рукав 14 1 2 Підкладка кишені 15 1 2 Прокладкова тканина Прокладка пілочки 16 1 2 Прокладка до горловини та пройми спинки 17 1 1 Прокладка підборту 18 1 2 Прокладка верхнього нижнього коміра 19 1 2 Прокладка на підгин низу спинки 20 1 1 Прокладка до окату рукава 21 1 2 Прокладка на підгин низу верхнього рукава 22 1 2 Прокладка на підгин низу нижнього рукава 23 1 2 Прокладка на обшивку кишені 24 1 4 Прокладка на клапан 25 1 2 Прокладка обшивки горловини спинки 26 1 1 3. Прогнозування показників технологічності на стадії розробки ескізу Роль правильної економічної оцінки швейних виробів на ранніх етапах їх проектування є дуже важливою, так як заздалегідь вона може визначити доцільність обраних моделей. На етапі розробки ескізу моделі можуть бути оцінені за наступними показниками: кількість міжлекальних відходів Вн, сумарна площа лекал деталей виробу Sлек, ціна, собівартість, рентабельність та витрата матеріалів на одиницю виробу М. Таблиця 3.1 – Прогнозовані показники технологічності моделей залежно від соціологічно прийнятих факторів впливу Фактор впливу Умовне позначення Модель 1 Модель 2 Модель 3 Вшивний рукав Х1 1 1 1 Довжина рукава, см Х4 59,0 59,0 59,0 Силует прямий Х7 1 1 1 Число внутрішніх та накладних кишень Х10 2 3 2 Наявність в моделі підборту Х13 1 1 1 Довжина моделі, см Х16 60,0 60,0 60,0 Обхват грудей третій, см Х17 88,0 88,0 88,0 Розрахунок прогнозованих показників моделей 1.Кількість між лекальних випадів Вн = 15,5 – 1,3·Х1 – 0,3· Х10 = (3.1) Модель 1: Вн = 15,5 – 1,3·1-0,3·2=13,6% Модель 2: Вн = 15,5 -1,3·1-0,3·3=13,3% Модель 3: Вн = 15,5 – 1,3·1 –0,3·2=13,6% Загальна площа лекал деталей Sлек= – 0,84 + 0,004·Х4– 0,08·Х7 + 0,03·Х10 + 0,08·Х13 + 0,017·Х16 + 0,01·Х17 (3.2) Модель 1: Sлек= – 0,84 +0,004·59-0,08·1+0,03·2+0,08·1+0,017·60+0,01·88=1,36 м2 Модель 2: Sлек= – 0,84 +0,004·59– 0,08·1+ 0,03·3+0,08·1+0,017·60+0,01·88=1,42 м2 + 0,017·Х16 + 0,01·Х17 м2 Модель 3: Sлек= – 0,84 +0,004·59-0,08·1+0,03·2+0,08·1+0,017·60+0,01·88=1,36 м2 Абсолютний показник матеріалоємності М=Sлек/(1 – 0,01·Вн) (3.3) Модель 1: М = 1,36/(1 – 0,01·13,6) = 1,41/0,8128 = 1,58 м2 Модель 2: М = 1,42/(1 – 0,01·13,3) = 1,41/0,8128 = 1,63 м2 Модель 3: М = 1,36/(1 – 0,01·13,6) = 1,41/0,8128 = 1,58 м2 Загальна площа лекал і норми витрат матеріалів для деталей підкладки і докладу Sлек.п , Sлек.д = Sлек · Rі (3.4) Мп, Мд = М · Rі (3.5) Rі - коефіцієнт , що характеризує співвідношення витрати матеріалів для виготовлення деталей підкладки та докладу до витрат матеріалу верху на один виріб. Модель 1: Sлек.п = Sлек · Rі = 1,36· 0,7 = 0,95 м2 Sлек.д = Sлек · Rі = 1,36 · 0,2 = 0,27 м2 Мп = М · Rі = 1,58 · 0,7 = 1,11 м2 Мд = М · Rі = 1,58 · 0,2 = 0,32 м2 Модель 2: Sлек.п = Sлек · Rі = 1,42· 0,7 = 0,99 м2 Sлек.д = Sлек · Rі = 1,42 · 0,2 = 0,28 м2 Мп = М · Rі = 1,63 · 0,7 = 1,14 м2 Мд = М · Rі = 1,63 · 0,2 = 0,33 м2 Модель 3: Sлек.п = Sлек · Rі = 1,36· 0,7 = 0,95 м2 Sлек.д = Sлек · Rі = 1,36 · 0,2 = 0,27 м2 Мп = М · Rі = 1,58 · 0,7 = 1,11 м2 Мд = М · Rі = 1,58 · 0,2 = 0,32 м2 Було проаналізовано прогнозовані значення показників технологічності, вони виявилися однаковими для першої і третьої моделей і близькими до значень другої, оскільки регресійні рівняння дозволяють лише поверхнево виявити величини. Тому найбільш технологічне тіхнічне рішення визначимо точніше в четвертому розділі. Аналіз конструктивних і технологічних рішень моделей серії на стадії проектування Аналіз моделей починається зі стадії технічної пропозиції, на якій була виконана оцінка з точки зору конструктивної та експлуатаційної технологічності. Цей аналіз був виконаний у формі таблиці. Віддається перевага конструктивному способу формоутворення за рахунок використання ліній внутрішнього членування. Працемісткість виконання швів в залежності від характеру ліній членування та їх кількості оцінюється за коефіцієнтом працемісткості Кпр, який розраховується за формулою: Кпр = 1,2·n1 + 2,4·n2 + 3,6·n3, (4.1) де 1,2; 2,4; 3,6 – коефіцієнти, які характеризують складність виконання швів в залежності від кривизни зрізів; n1, n2, n3 – кількість швів кожного виду. Кпр1 = 1,2·41+ 2,4·2+ 3,6·0 = 54 Кпр2 = 1,2·47+ 2,4·2+ 3,6·0 = 61,2 Кпр3 = 1,2·43+ 2,4·2+ 3,6·2 = 63,6 Отже, найбільший коефіцієнт працемісткості у моделі 3. Експлуатаційна технологічність оцінюється як зручність при використанні виробів, прасуванні, догляду за ними. Таблиця 4.1 – Аналіз технологічності моделей на стадії ПТ № п/п Назва показника Оцінка по моделям, бали Примітка М1 М2 М3 1 Відповідність функціональному призначенню 10 10 10 2 Метод формоутворення 10 10 10 Перевага конструктивного Продовження таблиці 4.1 3 Раціональність конструктивних рішень (з точки зору простоти виготовлення) 10 9 8 Нагрудна кишеня, клапани 4 Використання уніфікованих деталей 9 10 10 Комірів, рукавів, пілочок, спинок. Нагрудних кишень 5 Скорочення номенклатури використаних матеріалів та фурнітури 10 10 10 6 Працемісткість виконання швів 10 10 9 Складність конструктивних ліній 7 Міцність найбільш деформуємих у процесі експлуатації зрізів 9 9 9 Кишеня 8 Експлуатаційна технологічність 10 10 10 Зручність при використанні виробів. 9 Наявність нетехнологічних рішень 10 10 9 Клапани Всього 88 88 85 Отже, найбільш технологічною є модель М1, а найменш – М3. Але виконання складніших вузлів, які відсутні в найтехнологічнішій моделі, обов’язкове, оскільки різниця в загальних балах не є значною. На стадії ескізного проекту було обрано базову конструкцію, яка має такі характеристики: прямий силует; рукав вшивний двошовний прямий; костюмна тканина з бавовни; розмір 164-88-92. На даному етапі було виконане технічне моделювання моделей серії, були отримані первинні лекала у масштабі 1:4, після їх відпрацювання були отримані лекала-еталони на деталі верху, та похідні лекала з тканини верху, підкладки та докладу. Всі схеми даного етапу надані в додатку А. Для розрахунку показників технологічності, пов’язаних з матеріаломісткістю, було виконано розкладки деталей верху, підкладки та докладу на усі моделі серії. Розкладка лекал виконувалася в ручному режимі з замальовкою схем розкладок у М 1:4. Всі лекала та схеми розкладок надані в додатку Б. Наступні показники технологічності було розраховано згідно з даними розкладок деталей верху, підкладки та докладу. Др (Вм) – витрати матеріалу по довжині, або довжина розкладки, м М – абсолютний показник матеріаломісткості виробу, м2 М = Др·Ш, де Ш – ширина тканини без кромки, м . Ум – відносний показник матеріаломісткості (або порівнювальна матеріаломісткість ) Ум = М/Мб, де Мб – базовий показник матеріаломісткості даного асортименту, м2 Sв.р. – абсолютний показник головних втрат від розкрою, м2 Sв.р.= М – Sлек, де Sлек - площа лекал, м2 (розраховується геометричним або іншим методом). Кв.м. – коефіцієнт використаного матеріалу Кв.м. = Sлек /М Вн – процент між лекальних витрат, % Вн = (Sв.р. ·100)/М Нк – норма витрати тканини на крейдування, м2 Нк = (Sлек·100)/(100 – Вн). Модель 1 Основна тканина: Др = 212,0 см = 2,12 м Ш = 148,0 см = 1,48 м М = 2,12*1,48 = 3,14 м2 Ум =3,14/2,45 = 1,28 Sлек. = (106*4+78*4+47,5*4+14*4+9*2+15*4)*16*10-4 = (424+ + 312+190+56+18+16) *16*10-4 = 1,63 м2 Sв.р. = 3,14 - 1,63 = 1,51 м2 Кв.м. =1,63/3,14 = 0,52 Вн. = (1,51*100)/3,14 = 48,1 % Нк = (1,63*100)/(100-48,1) = 3,14 м2 Підкладкова тканина: Др = 193,2 см = 1,93 м Ш = 148,0 см = 1,48 м М = 1,93*1,48= 2,86 м2 Ум = 2,86/1,80 = 1,59 Sлек. = (104*4+54*4+143*4)*16*10-4 = 1,93 м2 Sв.р. =2,86 – 1,93 = 0,93 м2 Кв.м. = 1,93/2,86 = 0,67 Вн. = (0,93*100)/2,86 = 32,5 % Нк =(1,93*100)/(100-32,5) = 2,86 м2 Прокладкова тканина: Др = 152,8 см = 1,53 м Ш = 90,0 см = 0,9 м М = 1,38 м2 Ум = 1,38/0,35=3,94 Sлек. = (69*4+9*4+8,5*4+9,5*4+33,5*4+3,4*4+11*4+5*2+8*4+7*4)*16*10-4 = = (348+172+127,6)*16*10-4 = 1,04 м2 Sв.р. = 1,38-1,04 = 0,34 м2 Кв.м. =1,04/1,38 = 0,75 Вн. = (0,34*100)/1,38 = 24,6 % Нк = ( 1,04*100)/(100-24,6) = 1,38 м2 Модель 2 Основна тканина: Др = 218,8 см = 2,19 м Ш = 148,0 см =1,48 м М = 2,19*1,48 = 3,24 м2 Ум = 3,24/2,45 = 1,32 Sлек. = (106*4+78*4+47,5*4+18,5*4+9*2+15*4)*16*10-4 = (424+ + 312+190+74+18+16) *16*10-4 = 1,65 м2 Sв.р. = 3,24-1,65 = 1,59 м2 Кв.м. = 1,65/3,24 = 0,51 Вн. = (1,59*100)/3,24 = 49,1 % Нк = ( 1,65*100)/(100-49,1) = 3,24 м2 Підкладкова тканина: Др = 188,4 см = 1,88 м Ш = 148,0 см = 1,48 м М = 1,88*1,48 = 2,78 м2 Ум = 2,78/1,80 = 1,54 Sлек. = (104*4+54*4+143*4)*16*10-4 = 1,93 м2 Sв.р. = 2,78-1,93 = 0,85 м2 Кв.м. = 1,93/2,78 = 0,69 Вн. = (0,85*100)/2,78 = 30,6 % Нк = (1,93*100)/(100-30,6)= 2,78 м2 Прокладкова тканина: Др = 164,0 см = 1,64 м Ш = 90,0 см = 0,9 м М = 1,64*0,9 = 1,48 м2 Ум = 1,48/0,35=4,23 Sлек. = ( 69*4+11,8*4+8,5*4+9,5*4+33,5*4+3,4*4+11*4+5*2+8*4+ +7*4) *16*10-4 = (277,6+47,2+72+220+41,6)*16*10-4 = 1,05 м2 Sв.р. = 1,48-1,05 = 0,43 м2 Кв.м. = 1,05/1,48 = 0,71 Вн. =(0,43*100)/1,48 = 29,1% Нк =(1,05*100)(100-29,1) = 1,48 м2 Модель 3 Основна тканина: Др = 219,6 см = 2,20 м Ш = 148,0 см = 1,48 м М = 2,20*1,48 = 3,26 м2 Ум =3,26/2,45 = 1,33 Sлек. = (106*4+78*4+47,5*4+18,5*4+9*2+15*4+17,5*2)*16*10-4 = = (424+ 312+190+74+18+16+35) *16*10-4 = 1,71 м2 Sв.р. =3,26-1,71 = 1,55м2 Кв.м. =1,71/3,26 = 0,52 Вн. = (1,55*100)/3,26 = 47,5 % Нк = (1,71*100)/(100-47,5) = 3,26 м2 Підкладкова тканина: Др = 188,0 см = 1,88 м Ш = 148,0 см = 1,48 м М = 1,88*1,48 = 2,78 м2 Ум = 2,78/1,80 = 1,54 Sлек. = (104*4+54*4+143*4+13,5*2 )*16*10-4 = 1,93 м2 +27*16*10-4 = 1,97 м2 Sв.р. =2,78-1,97 = 0,81 м2 Кв.м. =1,97/2,78 = 0,71 Вн. = (0,81*100)/2,78 = 29,1 % Нк = (1,97*100)/(100-29,1)= 2,78 м2 Прокладкова тканина: Др = 162,6 см = 1,63 м Ш = 90,0 см = 0,9 м М = 1,74 м2 Ум = 1,74/0,35 = 4,97 Sлек

Курсовий проект Конструкторська підготовка виробництва

Nelya1717

19.11.2017 00:11-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись