Наукова робота На тему. Наукова робота з Менеджмент. Робота № 529775

Перехід до торгівельного партнера Binance

Наукова робота На тему

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

МЕХ

Факультет:

СІ

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2016

Тип роботи:

Наукова робота

Предмет:

Менеджмент

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Інститут економіки і менеджменту Кафедра теоретичної та прикладної економіки Наукова робота На тему: Зміст Вступ 3 Дослідження економічної складової Хмельницької області 4 Завдання №1. Нерівномірність розвитку регіонів держави 6 Завдання № 2..Економічна активність населення Хмельницької області. 9 Завдання № 3. Безробіття Хмельницької області. 11 Завдання №4. Кон'юнктура ринку праці. 13 Завдання №5. Індекс споживчих цін. 15 Завдання № 6. Інвестиції у Хмельницьку область. 17 Завдання № 7. Зовнішньоекономічна діяльність Хмельницької області. 19 Завдання № 8. Витрати домашніх господарств Хмельницької області. 22 Висновок 24 Список використаних джерел 26 Вступ Метою даної наукової роботи є дослідити економічну складову певного регіону, у моєму випадку Хмельницької області. Роль макроекономічної теорії в проблемі розуміння результатів економічної діяльності на рівні національної економіки та на рівні регіону зокрема є дуже важливою .Адже лише орієнтуючись у всіх економічних явищах ми зможемо зрозуміти та пояснити чому саме така ситуація склалась у економіці. Під час роботи з статистичними даними я отримаю великий досвід щодо аналізування реальних макроекономічних показників діяльності Хмельницької області та держави загалом на основі даних Державного комітету статистики України. Розглядаючи таки показники як ВРП, економічну активність населення, безробіття, кон’юнктуру ринку праці, індекс споживчих цін, інвестиції, експорт та імпорт області , витрати домашніх господарств я зможу простежити як зміна одного явища вливає на перебіг іншого, що загалом має відбиток на рівні економіки цілої держави. Дослідження економічної складової Хмельницької області Хмельни́цька область — область на заході України. Площа області становить 20,6 тисячі км² (3,4 % площі території України). Населення — 1 303 776 осіб (на 1 жовтня 2014 року). Центр області — місто Хмельницький. Всього в області 1451 населений пункт [1]. Промисловість. На підприємствах області виробляється 2,3% промислової продукції України. Важливе місце серед галузей промисловості займає машинобудування та металообробка, в якій зайнято 44,2 % загальної кількості працюючих в промисловості області. Підприємства цієї галузі випускають верстати, ковальсько-пресові машини, трансформатори, сільськогосподарські машини для рослинництва, технологічне обладнання для переробних галузей агропромислового комплексу, кабель, електротехнічні вироби. Найбільші підприємства області — ПАТ «Укрелектроапарат», «Катіон», «Адвіс», «Пригма-Прес», «Термопластавтомат», ВО «Новатор», кам'янець-подільські АТВТ «Мотор» та заводи «Електроприлад» і кабельний, ВАТ «Шепетівський завод культиваторів», Волочиський ВАТ «Номінал», верстатобудівне ВАТ «Говер» у Городку та ін. [2]. Підприємствами області освоєно виробництво нових видів продукції. Серед них кормозбиральний комбайн «Марал-125 Поділля» (ВАТ «Адвіс»), техніка для виготовлення тари і упаковки (ВАТ «Термопласт-автомат»), котли опалювальні (ВАТ «Темп»), нові види дискових твердосплавних пил (Кам'янець-Подільський завод дереворіжучого інструменту «Мотор»), конденсатори електролітичні нової серії (ВАТ «Катіон»), комбінований ґрунтообробний агрегат «Поділля» (ВАТ «Шепетівський завод культиваторів»), гама нових трансформаторів (ПАТ «Укрелектроапарат»), радіостанції для тепловозів і електровозів (об'єднання «Новатор»), електропилососи (Шепетівський завод «Пульсар»). Освоєно випуск лічильників газу, води і тепла та іншої продукції [2]. Провідне місце займає харчова промисловість, обсяги виробництва продукції якої становлять 35,4 % загально обласних обсягів. Харчова промисловість представлена такими галузями, як цукрова, хлібопекарська, кондитерська, макаронна, овочеконсервна, м'ясна і молочна, спиртова, пивоварна, борошномельно-круп'яна, тютюнова та інші, в яких зайнято 22,4 % загальної кількості працівників промислових підприємств області [2]. Хмельницька область — один з найважливіших в Україні регіонів цукроваріння, де діють 16 цукрових заводів. Найбільші цукрові заводи розташовані у Хмельницькому, Шепетівці, Кам'янець-Подільському, Теофіполі, Городку, Деражні. [2]. Легка промисловість області розвивається на основі переробки місцевої сировини (шкіра) і сировини, що завозиться (вовна, бавовна, текстиль, шкіра). В ній виділяються такі галузі: швейна, текстильна, взуттєва, трикотажна, галантерейна. Серед найбільших підприємств області Хмельницькі ВАТ «Взутекс», ВАТ «Шкіргалантерея», ЗАТ «Хмельницьклегпром», Дунаєвецька суконна фабрика, Волочиська швейна фабрика «Горинь» [2]. Лісова і деревообробна промисловість випускає меблі, тару, будівельні матеріали, папір, картон. Найбільші меблеві фабрики знаходяться в Хмельницькому, Ізяславі, Летичеві. Великим попитом користується продукція акціонерних товариств «Славутсько-Полянська паперова фабрика» та «Понінківський картонно-паперовий комбінат» [2]. В області також працюють підприємства, які виготовляють товари побутової хімії (Славутський завод «Лотос»), музичні інструменти (Ізяславська фабрика «Октава»), посуд, медичні інструменти, культтовари та інші товари народного споживання [2]. Енергетика. Велике значення для розвитку економіки області має електроенергетика: в м. Нетішин 1987 року діє Хмельницька АЕС, що підключена до енергосистем України і країн Центральної Європи. В загальній структурі обсягу промислового виробництва частка енергетики становить 34,2 % [1]. Сільське господарство. На території Хмельницької області знаходиться майже 4 % всіх сільськогосподарських угідь України. Першість серед галузей сільського господарства тримає рослинництво [1]. Найбільші посівні площі в області займають зернові культури, а серед них — озима пшениця. Вирощують також ячмінь, горох, овес, гречку, кукурудзу та ін. [1]. Хмельниччина — один із найважливіших регіонів вирощування цукрових буряків. Важливою галуззю рослинництва є вирощування картоплі. Корисні копалини. В області Держбалансом обліковується 391 родовище з 26 видів різноманітних корисних копалин. Область є одним з головних постачальників карбонатної сировини для цукрової промисловості України. Враховується 7 родовищ вапняків, запаси яких становлять 121,5 млн тонн (37,1 % від запасів в Україні). В останні роки встановлена висока ефективність використання сапонітових глин. Завершена детальна розвідка Варварівського родовища у Славутському районі, як найбільш перспективного. Затверджені запаси сапонітових глин Варварівської і Ташківської ділянок кількістю 22663,5 тис.тонн. Обліковується 9 родовищ первинних каолінів, загальні запаси яких становлять 8231,1 тис.тонн. Цементна галузь області спирається на 2 родовища Кривинське у Славутському районі та Гуменецьке родовище в Кам'янець-Подільському районі. На території області обліковуються 80 родовищ торфу, 19 родовищ гранітів, 126 родовищ цегельно-черепичної сировини, 23 родовища піску, родовище апатитів, 3 родовища крейди в Білогірському районі, родовище травертину в Кам'янець-Подільському районі та фосфориту в Білогірському районі. Питні та технічні підземні води в Хмельницькій області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 45 ділянках [1]. Завдання №1. Нерівномірність розвитку регіонів держави Валова додана вартість розраховується як різниця між випуском в основних цінах та проміжним споживанням. Вона містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва і розподіляються між ними [3]. У національних рахунках використовуються два рівні показників і два методи оцінки. Для економіки в цілому результати вимірюються випуском товарів і послуг та валовим внутрішнім продуктом у ринкових цінах, для секторів і видів економічної діяльності – випуском в основних цінах і валовою доданою вартістю [3]. ВРП також визначається як сума валової доданої вартості, виробленої за звітний період резидентними одиницями, тільки в даному випадку мова йде про одиниці-резидентах регіональної економіки [3]. Валовий внутрішній продукт — це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік. Кінцева продукція — це та частка валового випуску, яка виходить із сфери виробництва і спрямовується на невиробниче споживання, інвестування (нагромадження) та експорт. Це означає, що при обчисленні ВВП не враховується проміжна продукція, тобто продукти та послуги, використані в процесі виробництва. Включення до складу ВВП проміжної продукції означало б повторний рахунок, тому що вартість проміжної продукції вже входить до складу кінцевої продукції та послуг [3]. Проміжне споживання включає: витрати сировини, матеріалів, палива, енергії, насіння, кормів, продуктів харчування, медикаментів, спецодягу та ін.; оплату робіт і послуг, що надаються іншими одиницями окремим одиницям або особам (ремонт, послуги транспорту, зв'язку, обчислювальних центрів, комунальні послуги, послуги реклами, юристів, страхування тощо); витрати на відрядження у частині оплати проїзду і готелів та ін. [4]. До складу проміжного споживання відносять також оплату послуг фінансових посередників (банків). Їх величина визначається у загальних рисах як різниця між відсотками, отриманими і сплаченими фінансовими посередниками, і відноситься до усіх їхніх клієнтів (підприємств, домашніх господарств, резидентів і неризидентів). [4]. Валовий випуск – це сумарна вартість всіх товарів і послуг, вироблених економікою за певний проміжок часу, включаючи товари і послуги проміж-ного споживання. Обсяг валового випуску, досягнутий в умовах повної зайнятості, називають потенційним або природним рівнем випуску [4]. Валовий випуск обчислюється за секторами економіки і поділяється на ринковий і неринковий валовий випуск. Таблиця 1. Динаміка коефіцієнта економічної нерівності розвитку Хмельницької області України протягом 2006-2013 років. № з/п Показники Значення показників 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 1 Обсяг ВРП регіону у, млн грн 9603 12339 16061 15758 18096 22843 26237 26426 2 Обсяг ВРП України у,млн грн 544153 720731 948056 913345 1082569 1302079 1459096 1522657 3 Індекс фізичного обсягу ВРП 1,765 1,712 1,694 1,725 1,672 1,754 1,798 1,736 4 Обсяг ВРП регіону у розрахунку на одну особу, млн грн./особу 7023 9100 11932 11780 13602 17260 19920 20165 5 Обсяг ВРП регіону у розрахунку на одну особу,млн грн./особу 11630 15496 20495 19832 23600 28488 32002 33473 6 Коефіцієнт економічної нерівності розвитку Хмельницької області в Україні, % 60,387 58,725 58,219 59,399 57,636 60,587 62,246 60,243 7 Абсолютне відхилення, %-х пунктів 7.1. базисні ---------- -1,662 -2,168 -0,988 -2,751 0,2 1,859 -0,144 7.2. ланцюгові ---------- -1,662 -0,506 1,18 -1,763 2,951 1,659 -2,003 На підставі даних з таблиці 1 будуємо два графіки (обсяг ВРП регіону і обсяг ВРП регіону на одну особу) , щоб краще оцінити макроекономічну ситуацію Хмельницької області у період 2006-2013 років. / Рис.1 Динаміка обсягу ВРП Хмельницької області у 2006-2013 роках. / Рис.2 Динаміка обсягу ВРП Хмельницької області у розрахунку на одну особу у 2006-2013 роках Отже, аналізуючи динаміку співвідношення обсягів ВРП Хмельницької області у розрахунку на одну особу до обсягів ВРП в середньому в державі у 2006-2013 роках можна зробити висновок , що Хмельницька область повільно розвивалась та протягом років спостерігалось економічне зростання. Дивлячись на рис.1 Графік обсягу ВРП Хмельницької області, бачимо, що валовий регіональний продукт у 2012- 2013 роках значно збільшився у порівнянні з 2006-2007 роком, що свідчить про економічний розвиток області. У 2008-2009 роках призупиняється розвиток ВРП, причиною цього є Світова економічно-фінансова криза, яка відобразилась на промисловості області та зменшені ВРП регіону загалом. Протягом 2008-2013 років триває постійне економічне піднесення і розвиток регіону. Так вже у 2010 році економічна ситуація за короткий термін швидко виправилась , ВРП Хмельницької області за рік стрімко зріс, що свідчить про швидке усунення негативних наслідків економічної кризи 2008 року. З цього періоду регіон розвивався без сильних економічних втрат. Але при дослідженні показника ВРП Хмельницької області на душу населення порівняно з іншими областями, я визначила що Хмельницька область належить до найменш розвинених областей, що свідчить про економічну відсталість та малий економічний розвиток. Завдання № 2..Економічна активність населення Хмельницької області. Економічна активність — це прагнення працездатної людини застосувати на практиці наявні у неї здібності до праці, знання та досвід за винагороду в грошовій або іншій формі. Реалізація цього прагнення виявляється у зайнятості людини економічною діяльністю. Не реалізація його виявляється у безробітті. Економічно активне населення, або робоча сила, відповідно до методики МОП, — це населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили на ринку праці. Кількісно економічно активне населення складається з чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних, до яких за цією методикою належать чітко визначені групи людей. [5]. Зайнятість — це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що не суперечить законодавству і, як правило, приносить заробіток (трудовий доход).Згідно із Законом України "Про зайнятість населення" відносини зайнятості в Україні ґрунтуються на таких принципах:1. Виключне право громадян розпоряджатися своїми здібностями до праці, заборона обов'язкової, примусової праці (крім випадків, спеціально встановлених законодавством). Цей принцип передбачає право людини працювати чи не працювати, а якщо працювати — то гам і стільки, де і скільки це їй потрібно. Сфера найманої праці стає однією з рівноправних сфер суспільно корисної діяльності (як, наприклад, навчання, виховання дітей, ведення домашнього господарства, зміцнення здоров'я, громадська і благодійницька діяльність, спорт та інші незаборонені види діяльності); 2. Створення державою умов для реалізації права громадян на працю, на захист від безробіття, на допомогу в працевлаштуванні і матеріальну підтримку в разі втрати роботи у відповідності з Конституцією України. [5]. Рівень зайнятості (P) — це відносний її показник, який показує її поширеність серед дорослих людей. Він розраховується як відношення чисельності зайнятого населення до загальної чисельності населення віком 15—70 років . Під зайнятістю як економічною категорією розуміють сукупність соціально-економічних відносин у суспільстві, які забезпечують можливості прикладання праці в різних сферах господарської діяльності, і виконують функції, пов'язані з відтворенням робочої сили на всіх рівнях організації суспільної праці і виробництва [3]. Залежно від тривалості і режиму зайнятості виділяють такі її форми: повну - діяльність працівника протягом повного робочого дня (тижня, сезону), яка приносить прибуток в нормальних для даного регіону розмірах, неповну - зайнятість певної особи протягом неповного робочого дня або з неповною ефективністю, з неповною оплатою [3]. Таблиця 2. Динаміка економічно активного населення Хмельницької області України протягом 2008-2014 р. № з/п Показники Значення показників 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 1 Економічне активне населення Хмельницької області., тис.осіб 646 640,1 635,5 627,6 625 623,6 575,9 2 Економічно активне населення України.,тис.осіб 22397,4 22150,3 22051,6 22056,9 22011,5 21980,6 19920,9 3 Співвідношення рівня економічної активності населення регіону до аналогічного показника по Україні,% 2,884 2,889 2,882 2,845 2,839 2,837 2,89 4 Економічно активне населення України у відсотках до населення у віці 15-70р.,% 63,3 63,3 63,7 64,3 64,6 65 62,4 5 Економічно активне населення Хмельницької області у віці 15-70р., % 64,6 64,6 64,7 64,4 64,6 64,9 60,3 На підставі таблиці 2 побудуємо графік динаміки економічно активного населення Хмельницької області України, тис. осіб протягом 2008-2014 років. / Рис.3. Динаміка економічно активного населення Хмельницької області України протягом 2008-2014 років. Отже, за даними таблиці 2 спостерігаємо тенденцію зменшення економічної активності населення Хмельницької області у 2008 – 2014 роках загалом можу зробити висновок. Протягом цих років рівень економічної активності населення поступово знижувався . Протягом 2008 року, під час світової фінансово-економічної кризи у тенденції рівня економічно активного населення спостерігався різкий спад. У період 2010-2013 років рівень економічно активного населення суттєво не змінювався, що свідчить про відносно стабільний розвиток Хмельницької області. та подолання наслідків економічної кризи. У 2014 році рівень економічно активного населення знову різко зменшується, так як для України це час політичних та соціальних проблем, що відобразилось на економічному становищі країни та Хмельницької області зокрема. Завдання № 3. Безробіття Хмельницької області. Безробіття — це різниця між числом осіб, що перебувають на цей момент у складі робочої сили, і числом зайнятих. Безробітні. Ті, хто не має роботи, але активно шукає її або чекає, щоб повернутися на попереднє місце роботи. Конкретніше, людина вважається безробітною, якщо вона: без роботи; робить активні спроби знайти роботу; готова відразу ж стати до роботи. Зайняті і безробітні становлять робочу силу, або економічно активне населення в даний момент часу рівень безробіття визначається відношенням числа безробітних до чисельності робочої сили і вимірюється у відсотках. Безробіття має такі види: фрикційне, структурне і циклічне [3]. Фрикційне безробіття пов'язане з добровільною зміною працівниками місця роботи. Воно стосується робітників, які шукають роботу або чекають отримання роботи в найближчому майбутньому. Цей вид безробіття вважається неминучим і до певної міри бажаним. Фрикційне безробіття тісно пов'язане зі структурним безробіттям. Останнє викликане важливими змінами структури споживчого попиту і технології, які, у свою чергу, змінюють структуру загального попиту на робочу силу [3]. Між фрикційним і структурним безробіттям різниця не зовсім визначена. Суттєва різниця полягає в тому, що в першому випадку безробітні мають навички, які вони можуть продати, а в другому вони не можуть одразу отримати роботу без перепідготовки, додаткового навчання, а то і переміни місця проживання. Фрикційне безробіття носить короткочасний характер, а структурне — довгочасний і тому вважається серйознішим [3]. Циклічне безробіття викликане спадом, тобто тією фазою економічного циклу, яка характеризується недостатністю загальних, або сукупних, видатків. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає. З цієї причини циклічне безробіття іноді називають безробіттям, пов'язаним з дефіцитом попиту. Рівень безробіття за повної зайнятості також називають природним рівнем безробіття. [3]. Природний рівень безробіття являє собою до певної міри позитивне явище. Адже безробітним, які представляють фрикційний його тип, потрібен час, щоб знайти відповідне вакантне місце. Безробітним, що представляють його структурний тип, також необхідний час, щоб набути кваліфікації або переїхати в інше місце, коли це необхідно для отримання роботи [3]. Таблиця 3. Динаміка безробіття Хмельницької області України протягом 2008 – 2014 років. № з/п Показники Значення показників 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 1 Безробіття населення Хмельницької області.,тис.осіб 51,6 61,1 54,9 55,4 53,7 49,9 54 2 Безробіття населення України.,тис.осіб 1425,1 1958,8 1785,6 1732,7 1657,2 1576,6 1847,6 3 Співвідношення рівня безробіття населення регіону до аналогічного показника по Україні,% 3,62 3,119 3,075 3,197 3,24 3,165 2,923 4 Безробіття населення України у відсотках до населення у віці 15-70р.,% 6,4 8,8 8,1 7,9 7,5 7,2 9,3 5 Безробіття населення Хмельницької області у віці 15-70р., % 8 9,5 8,6 8,8 8,6 8 9,4 На підставі таблиці 3. Побудуємо графік динаміки безробіття населення Хмельницької області у 2008-2014 роках. / Рис 4. Динаміка безробіття населення Хмельницької області у 2008-2014 роках. Отже, проаналізувавши дані таблиці 2 та динаміку безробіття населення Хмельницької області у 2008 – 2014 роках загалом можу зробити висновок. Протягом цих років рівень безробіття знижувався. Дана тенденція спостерігалась протягом 2008 року, проте лише до початку світової фінансово-економічної кризи, через фінансову неспроможність більшості підприємств і організацій частину працівників скорочували , а частину звільнялись за власним бажанням. Темп росту кількості безробітних у 2008- 2009 році становив 114,1%. У період 2010-2013 років рівень безробіття суттєво не змінювався, що свідчить про стабільний розвиток Хмельницької області. та подолання наслідків економічної кризи. У 2014 році рівень безробіття зростає, так як для України це час політичних та соціальних проблем, що відображається на економічному становищі країни та Хмельницької області зокрема. Завдання №4. Кон'юнктура ринку праці. Політика зайнятості — сукупність заходів прямого і непрямого впливу на соціально-економічний розвиток суспільства загалом і кожного з його членів зокрема. Вона має декілька рівнів: державний, регіональний і локальний. Державне регулювання здійснюється мережею спеціальних державних установ для підтримання прийнятного рівня зайнятості, підвищення мобільності робочої сили, створення нових робочих місць. Залежно від стану економіки та ринку праці передбачається два основних варіанти заходів проведення політики зайнятості: активний і пасивний. Активна політика зайнятості — це сукупність правових, організаційних і економічних заходів, які проводить держава з ціллю зниження рівня безробіття. Вона передбачає заходи з профілактики звільнення, навчання і підвищення кваліфікації, активний пошук і підбір робочих місць, фінансування створення нових робочих місць. Пасивна політика зайнятості передбачає виплату допомоги безробітним і надання простих послуг щодо підбору робочих місць через державну службу зайнятості. Така політика може себе виправдати лише при високій гнучкості ринку праці в цілому Україні існують величезні можливості для підвищення рівня зайнятості: розвиток приватного підприємництва, малого бізнесу, сфери послуг, фермерства, всієї ринкової інфраструктури тощо. [4]. Державна політика зайнятості населення виконує своєрідну роль в узгодженні економічної та соціальної політики держави. З її допомогою детермінується ієрархія цілей та завдань регулювання пропорцій суспільного відтворення, забезпечується сприяння соціально-економічному розвитку суспільства. Врешті-решт державна політика зайнятості населення безпосередньо впливає на його добробут, який є передумовою кількісного зростання та якісного вдосконалення робочої сили. Саме вона окреслює систему пріоритетів державного втручання в економіку, дає змогу розмежовувати цілі державного регулювання та засоби їх досягнення. У зв'язку з цим слід мати на увазі, що економічна політика розглядається як засіб досягнення цілей, які визначаються соціальною політикою держави, а їх пов'язує та узгоджує саме політика зайнятості населення. [4]. Зміст політики зайнятості населення становить сукупність дій та заходів загальнодержавних і регіональних установ, спрямованих на зближення структури і пропозиції робочої сили, попиту на неї, тобто на досягнення відповідності між ними. Ці дії та заходи прямо або опосередковано впливають на параметри функціонування національного ринку праці, розширене відтворення робочої сили. До основних з них належать: працевлаштування, в тому числі тимчасове та за межами держави, професійне навчання, підвищення кваліфікації, перекваліфікація, профін-I формація, організація громадських, тимчасових та сезонних робіт, сприяння розвитку всіх форм зайнятості та збереженню і створенню нових робочих місць .[4]. Таблиця 4 Динаміка і пропозиція робочої сили на ринку праці Хмельницької області України протягом 2009-2014 років. Показники Значення показників 2009 2010 2011 2012 2013 2014 Навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) у Хмельницькій області в Україні, осіб 61 53 51 93 76 75 Навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) у Хмельницькій області в Україні, осіб 8 9 8 11 10 14 Співвідношення навантаження на ринку праці Хмельницької області до аналогічного показника по Україні 7,6 5,9 6,38 8,5 7,6 5,4 На підставі таблиці 4 побудуємо графік динаміки навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) у Хмельницькій області в Україні , осіб у 2009-2014 роках. / Рис.4 Динаміка навантаження на одне робоче місце ( вакантну посаду) у Хмельницькій області у 2009-2014 роках. Отже, аналізуючи дані таблиці 4 та динаміки навантаження на одне робоче місце у Хмельницькій області у 2009-2014 роках можу зробити висновок. У період з 2009 по 2011 рік спостерігається тенденція до зменшення пропозиції робочої сили, але навіть у такому випадку показники є невтішними, так як 51-61 особа на 1 вакантну посаду є досить великими, що спричиняло підвищення рівня безробіття в регіоні. У період 2011-2012 років бачимо різкий зріст пропозиції робочої сили, зниження попиту на неї відповідно. Причинами цього є відсутність ефективного механізму державного регулювання як ринку освітніх послуг, так і ринку праці та невідповідність обсягів і структури підготовки робочої сили навчальними закладами за галузями знань, потребам економіки за видами економічної діяльності, професійними групами та економічними районами. З 2012 по 2014 рік у державі відбувається поступове покращення у динаміці навантаження на одне робоче місце, спостерігаємо повільну тенденцію спаду. Аналізуючи ситуацію щодо цього питання протягом років виникає необхідність в державному регулюванні, яке зможе привести структуру пропозиції робочої сили у відповідність до попиту на ньому. Завдання №5. Індекс споживчих цін. Інфляція – тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Основними факторами інфляції є монетарні та немонетарні. До монетарних факторів інфляції відносять переповнення каналів грошового обігу грошима, внаслідок чого відбувається знецінення грошей та зниження їх купівельної спроможності. До немонетарних факторів належить підвищення попиту на товари та послуги, збільшення витрат виробництва, сезонні фактори тощо. [5]. До найважливіших інфляційних причин зростання цін можна віднести наступні: Диспропорційність - незбалансованість державних видатків і прибутку - т. з. дефіцит державного бюджету. Часто цей дефіцит покривається за рахунок використання "друкарського верстату", що призводить до збільшення грошової маси і як наслідок - інфляція. Iнфляційно-небезпечні інвестиції - здебільшого мілітаризація економіки. Військові асигнування ведуть до утворення додаткового платоспроможного попиту, а як наслідок - збільшення грошової маси. Відсутність чистого вільного ринку і досконалої конкуренції як його частини. Сучасний ринок в чималій мірі огополістичний. Оскільки огополіст зацікавлений в скорочуванні виробництва і пропозиції товарів створюється дефіцит використовуваний їм для підтримки чи підняття ціни на товар.Імпортована інфляція, роль якої зростає зі зростанням відкритості економіки і утягнення її в світогосподарські зв'язки тієї чи іншої країни. Можливості для боротьби у держави досить-таки обмежені. Засіб ревальвації власної валюти, що інколи застосовується в таких випадках, робить імпорт більш вигідним, одночасно ускладнюючи експорт.[4]. В теоріях, що опрацьовуються західними економістами, виділяються у вигляді альтернативних концепцій інфляції попиту і інфляції витрат. Інфляція попиту - це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Інфляція пропозиції - зростання цін внаслідок збільшення витрат виробництва чи зменшення сукупної пропозиції. [4]. Розглядаючи темпи зростання цін, можна виділити наступні види інфляції: Помірна(ціни зростають на 10% на рік, вартість грошей зберігається, відсутній ризик підписання контрактів в номінальних цінах. Багато сучасних економістів, в тому числі сучасні послідовники економічного вчення Кейнса вважають таку інфляцію необхідною для ефективного економічного розвитку. Така інфляція дозволяє ефективно корегувати ціни стосовно до умов виробництва і попиту, що постійно змінюються). Галопуюча (ціни зростають на 20-200% на рік, гроші прискорено матеріалізуються в товари, контракти прив'язуються до зростання цін). Гіперінфляція (ціни зростають астрономічне, розходження цін і зарплати, руйнується добробут навіть забезпечених верств товариства) [4]. Таблиця 5 Динаміка індексу споживчих цін Хмельницької області у 2008-2014 роках. На підставі таблиці 5 побудуємо графік динаміки індексу споживчих цін у Хмельницькій області у 2008-2014 роках. / Рис. 5 Динаміка зміни індексу споживчих цін в Хмельницькій області у 2008-2014 роках. Отже, аналізуючи дані таблиці 5 та динаміку зміни індексу споживчих цін у Хмельницькій області у 2008-2014 роках можу зробити висновок, що економіка регіону у період з 2008 по 2013 рік розвивалась відносно стабільно. Індекс споживчих цін мав загальну тенденцію спаду, що видно на рис 5. Зниження рівня цін позитивно впливав на рівень життя населення України та регіону зокрема. У 2013-2014 роках спостерігається зріст індексу споживчих цін, це спричинено загальноукраїнською тенденцією до зростання, так як на цей період припадає нестабільна політично-економічна ситуація країни, зріст курсу іноземної валюти, підвищення плати за комунальні послуги тощо. Відповідно усі ці фактори несуть негативний вплив на економіку та рівень життя регіону. Завдання № 6. Інвестиції у Хмельницьку область. Інвестиції відіграють ключову роль у розвитку економічних процесів. Інвестиції для підприємства — це, насамперед, основне джерело одержання прибутку, що є основою реалізації стратегічних цілей економічного розвитку підприємства. Інвестиції забезпечують просте й розширене відтворення основних фондів підприємства. Інвестиції дають можливість вирішувати завдання соціального й екологічного плану. На загальнодержавному рівні характер економічного розвитку відображає динаміку показника чистих інвестицій. Якщо сума чистих інвестицій за певний період становить негативну величину, це свідчить про те, що виробничий потенціал держави падає, знижується обсяг випуску продукції в державі. Якщо сума чистих інвестицій нульова, виходить, що виробничий потенціал держави залишається незмінним. Позитивна величина чистих інвестицій означає, що економіка перебуває в стадії розвитку, тому що забезпечується розширене відтворення її виробничого потенціалу. Взаємозв’язок інвестицій та економічних процесів на макроекономічному рівні (державному і регіональному) має двосторонній характер. З одного боку, формування інвестиційних ресурсів відбувається залежно від показників економічної активності в країні, а з іншого — розподіл інвестицій забезпечує зміни в стані економіки країни, а також у розвитку екологічних і соціальних процесів.Можна виділити такі позитивні ефекти від залучення інвестицій — економічні, соціальні, екологічні.До економічних ефектів здійснення інвестицій відносять:сприяння модернізації; збільшення обсягів виробництва;підвищення рівня ринкової конкуренції; позитивний вплив на платіжний баланс; розвиток інвестиційної інфраструктури [3]. Перспективи підйому виробництва й роль у даному процесі інвестицій розглядається з погляду певної послідовності процесів: "стартові" інвестиції — пожвавлення й початок підйому виробництва"— інвестиційний підйом. Інвестиції при цьому можуть виступати також як індикатор підйому, що відбувається під впливом інших причин."Стартові" інвестиції необхідні для стимулювання загального пожвавлення економіки, підвищення на цій основі інвестиційної привабливості промислових виробництв. Здійснення масштабних інвестицій, відновлення й розвиток на їхній основі виробничо-технічної бази підприємств являє собою найважливіший напрям подолання стагнації виробництва. Цей аспект передбачає інвестування життєво важливих галузей і виробництв на рівні, що не допустив би їхньої зупинки, оскільки тільки ефективні інвестиції у відновлення виробничої бази є головною умовою початку виходу із кризи. Таким чином, інвестиції відіграють найважливішу роль у розвитку економічних процесів, є одним з факторів економічного зростання й відновлення на рівні держави в цілому, на регіональному рівні й на рівні окремих підприємств [3]. Таблиця 6 Динаміка капітальних інвестицій на одну особу Хмельницької області України протягом 2008-2014 років № з/п Показники Значення показників 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 1 Капітальні інвестиції в Хмельн4ицькій області в розрахунку на одну особу 3611,4 2601,3 2220,7 2686,2 2655,7 2782,5 3134,7 2 Капітальні інвестиції в Україні в розрахунку на одну особу 5058,4 3308,6 4137,9 5709,6 6467,1 5908,9 5122,9 3 Співвідношення капітальних інвестицій у Хмельницькій області до середнього показника по державі 0,7 0,5 0,44 0,526 0,52 0,55 0,62 На підставі таблиці 6 побудуємо графік динаміки капітальних інвестицій у Хмельницькій області у розрахунку на одну особу у 2008-2014 роках. / Рис.6. Динаміка капітальних інвестицій Хмельницької області в розрахунку на одну особу у 2008-2014 роках. Отже, аналізуючи таблицю та графік динаміки капітальних інвестицій у Хмельницькій області можу зробити висновок, що тенденція розвитку інвестиційної діяльності характеризувалась коливаннями активізації інвестиційних процесів. У 2008 році освоєно інвестицій у розрахунку на одну особу у сумі 3611,4 .Проте, зміни ситуації у світі та Україні зокрема, які пов’язані із світовою фінансово-економічною кризою, знайшли відображення у розв’язанні поточних проблем розвитку регіону. Так, у 2009 році відбулося досить різке скорочення інвестицій в основний капітал. У 2010 році продовжилось зменшення інвестицій у розвиток економіки району, але вже з повільнішим темпом, за рахунок усіх джерел фінансування вкладено 2220.7.Уже в 2011 році вдається перебороти тенденцію зменшення, яка поступово збільшувала капіталовкладення регіону, але навіть у 2014 році не досягнуто рівня інвестицій 2008 року. Окрім наслідків фінансової кризи та економічної нестабільності країни є ще ряд вагомих причин не великих капіталовкладень у Хмельницьку область. Однією з них є мала кількість промислових підприємств та значна частина виробничих фондів промисловості є фізично зношена і морально застаріла. Також у період з 2009-2010 роки у Хмельницькій області були несприятливі погодні умови для сільського господарство, що спричинило зменшення врожаю, а у свою чергу і зменшення інвестицій. Завдання № 7. Зовнішньоекономічна діяльність Хмельницької області. Експорт — вивіз із митної території країни за кордон товарів і послуг без зобов'язання їхнього зворотного повернення. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону, надання послуг та ін. До експорту відносяться також вивіз товарів для переробки їх в іншій країні, перевезення товарів транзитом через іншу країну, вивіз привезених з іншої країни товарів для продажу їх у третій країні (реекспорт) і ін. Непрямий експорт — експорт за участю посередників. Умови та

Наукова робота Менеджмент

ann270998

04.12.2017 18:12-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись