МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут адміністрування та публічного управління
Кафедра теоретичної та
прикладної економіки
Наукова робота
з дисципліни «Макроекономіка»
на тему:
«Дослідження макроекономічних процесів
на прикладі Волинської області України»
ЗМІСТ
ВСТУП 2
Завдання 1. Економіко-географічна характеристика Волинської області 4
Завдання 2. Дослідження динаміки валового регіонального продукту 7
Завдання 3. Дослідження динаміки економічної активності населення 9
Завдання 4. Дослідження динаміки безробітного населення 12
Завдання 5. Дослідження динаміки кон’юнктури ринку праці 15
Завдання 6. Індекс споживчих цін. 17
Завдання 7. Дослідження динаміки інвестицій 20
Завдання 8. Дослідження динаміки зовнішньоекономічної діяльності 22
Завдання 9.Дослідження динаміки доходів домашніх господарств 25
ВИСНОВКИ 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32
ВСТУП
Макроекономіка – галузь економічної науки, що вивчає поведінку економіки як єдиного цілого з метою забезпечення умов сталого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції і рівноваги платіжного балансу. Макроекономіка – це одна з наук, що вивчає закономірності функціонування національної економіки і, насамперед, спирається на положення та висновки політичної економії про розвиток виробничих відносин, розширене відтворення, дію об'єктивних економічних законів та механізми їх використання у практиці господарювання. Вона також має безпосередній зв'язок з математикою і статистикою, широко використовує методи економіко-математичного моделювання, що перетворює її у точну науку, дозволяє перейти від якісного до кількісного аналізу економічних явищ, процесів та закономірностей, які відбуваються в економіці.
Отже, макроекономіка формує наукові уявлення про функціонування економіки на національному рівні. Вона досліджує господарську діяльність та взаємодію всієї сукупності економічних суб'єктів. Внутрішній стан та функціонування економічної системи як єдиного цілого забезпечується зв'язками між елементами, що входять до її складу, і зовнішнім середовищем.
Завдання 1. Економіко-географічна характеристика Волинської області
Волинська область — область на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини. Межує на заході з Люблінським воєводством Республіки Польща, на півночі — з Брестською областю Республіки Білорусь, на сході — з Рівненською, на півдні — з Львівською областями України. Всього в межах області пролягає 395 кілометрів державного кордону. Політико-географічне положення області є периферійним в Україні, але характеризується центральністю в Європі. Волинь розташована в центральній частині світового поясу найвищого політичного і соціально-економічного розвитку. ЇЇ центральне положення в європейській геополітичній системі є вигідним для налагодження економічних і культурних стосунків з країнами Європи. Позитивною стороною є сусідство з Польщею, і Білоруссю, з якими Україна підтримує дружні стосунки і область має протяжні зони контакту. Внаслідок цього Волинь має багато варіантів розвитку зовнішньо-політичних, культурних та зовнішньо-економічних відносин і контактів, можливість виходу в європейські країни. До складу області входять 16 адміністративних районів, 11 міст, з них 4 – обласного підпорядкування (Луцьк, Володимир-Волинський, Ковель, Нововолинськ), 22 селища міського типу, 1053 сільських населених пункту. Адміністративний центр – м. Луцьк.
Населення
Населення Волинської області на 1 липня 2014 року становило 1 042 271 осіб (2.28% загальноукраїнського населення). Кількість міських і сільських жителів приблизно однакова, що не характерно для України. Національний склад населення однорідний. Переважаючий етнос – українці (95%). Росіяни – друга за чисельністю етногрупа (4,2%). На території Волинської області проживають також поляки, євреї і ін.
За останнє десятиліття населення області дещо збільшилося, на відміну від більшості інших регіонів України. Демографічна ситуація на території як Волинської області, так і більшості західних регіонів країни відрізняється від загальноукраїнської вищими показниками народжуваності, нижчими показниками смертності і, як наслідок, значно меншим природним спадом населення.
Природні ресурси
У Волинській області переважає рівнинний рельєф. Майже 3/4 території Волинської області розташовані в межах Поліської низовини (140-150 м).Ґрунти лісостепової частини області переважно темно-сірі і сірі, а також чорноземи, в поліській частині - дерново-підзолисті і різні болотні (зокрема торф'яні). У середній смузі - дерново-підзолисті в комплексі з перегнійно-карбонатними (найбільш родючі), що сприяє розвитку сільського господарства.
Природні умови сприятливі для вирощування культур, характерних тільки для північної України. На базі виробництва молока, м'яса, зерна, льону-довгунця, картоплі, хмелю функціонує харчова промисловість. Ліси займають 40% території області і включають в себе такі дерева, як: сосна, граб, дуб, вільха, осика, береза. У лісах водяться лось, косуля, кабан, борсук, рись; у лісостепі - заєць-русак, лисиця, гризуни; акліматизована ондатра, що має промислове значення. Область багата різноманітними мінерально-сировинними ресурсами. Мінерально-сировинний потенціал характеризується наявністю у надрах 18 видів корисних копалин, серед яких вугілля, природний газ, гелій, торф, германій, пісок скляний, підземні прісні та мінеральні води, торф`яна грязь, сировина цементна, мідь і фосфорити належать до корисних копалин загальнодержавного значення. Мідь і фосфорити розвідані недостатньо, їх запаси не виявлені, а місця залягання поки що не віднесені до державного фонду родовищ. У південно-західній частині вивчаються родовища кам’яного вугілля, що належать до Львівсько-Волинського басейну. Близько 7 млрд. куб. метрів газу розвідано в Локачинському родовищі. Багато самородної міді виявлено на Ратнівщині. На півночі області є поклади жовтих і зернистих фосфатів, бурштину. Найбільший потенціал рекреаційних ресурсів сконцентрований в межах Шацького Національного природного парку, розташованого на північному заході Волині в безпосередній близькості до українсько-польського державного кордону. Волинь має великий рекреаційно-туристичний потенціал, розвитку якого сприяють лікувальні грязі, джерела мінеральних вод, фітолікувальні запаси, численні пам'ятники археології, архітектури і паркового мистецтва.
Економіка області має аграрно-індустріальну структуру. На частку сільського господарства припадає 35% всього ВВП області. Промисловість дає 25% ВВП.
Промисловість
Провідними галузями промисловості є машинобудування, харчова, паливна, хімічна промисловість і виробництво будівельних матеріалів. На підприємствах області виготовляють прилади контролю, підшипники, лічильники води, машини для тваринництва, вироби з пластмас, тканини, лінолеум, рубероїд, цегла, меблі, макаронні, ковбасні, горілчані вироби і ін. продукцію. Найбільшу частку в переліку виробів, реалізованих за кордоном, займають мінеральне паливо, машини й устаткування, нафта та продукти її переробки, казеїн, продукція тваринництва. У структурі імпорту провідне місце належить паливно-мастильним матеріалам, пластмасам і каучуку, транспортним засобам, машинам, устаткуванню та електротехнічному обладнанню.
Інвестиції надійшли із 36 держав світу. Найбільше іноземних капіталовкладень залучено у виробничий сектор. Найбільші підприємства області: оброблення деревини та виробництво виробів з неї - ТзОВ «Кроноспан», машинобудування - ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна», ТзОВ «СКФ», ПАТ «ДП «Луцький автоскладальний завод № 1 АК «Богдан Моторс», виробництво харчових продуктів - ВАТ «Волиньхолдинг» «Ковельські ковбаси», «Торчин продукт», «Комо», «Йоданка Павлівська», «Руна», «Роси», «Курка-Чеботурка», «Боніта», «Троянда-Волинь», «Луцьккондитер»,, виробництво меблів - «Гербор-Холдинг», «Модерн-Експо», «БРВ-Україна», хімічне виробництво, виготовлення гумових та пластмасових виробів - ТОВ «Теріхем», «ВІКІ». Харчова промисловість представлена більш ніж 50 промисловими підприємствами, флагманами даної галузі були і залишаються такі підприємства як Горохівський, Гнідавський, Іваничівський цукрові заводи. У машинобудівному комплексі виділяється, перш за все, ТОВ «Луцький підшипниковий завод», що монополістом з виробництва конічних і голчатих підшипників. Іншим унікальним машинобудівним підприємством є ВАТ «Електротермометрія», на якому виготовляється 80% різних лічильників українського виробництва. Серед підприємств промисловості будівельних матеріалів слід виділити ВАТ «Луцький картонно-рубероїдний комбінат».
Сільське господарство
Провідною галуззю економіки Волинської області є аграрно-промисловий сектор, який забезпечує майже половину її сукупного продукту. Сільське господарство спеціалізується на тваринництві м'ясомолочного напряму, а також на виробництві зерна, цукрового буряка, овочів, картоплі. У рослинництві виробляється 55 відсотків загального обсягу сільськогосподарського виробництва, у тваринництві - 45 відсотків.
Товаровиробники Волинської області підтримують економічні зв'язки з країнами СНД, Східної і Західної Європи, куди експортується м'ясо і м'ясопродукти, цукор, сухе молоко, казеїн, масло, інша продукція аграрного сектора.
Отже, в результаті виконаної роботи можна зробити такі висновки, що Волинська область- це район розвинутої індустрії , один з досить розвинутих регіонів України з економічної точки зору. Найбільш розвинутим є агропромисловий комплекс та сільське господарство.Область має вигідне географічне положення відносно прилеглих територій та близького зарубіжжя, що сприяє розвитку індустрії туризму, повноцінного відпочинку і оздоровлення населення. Волинська область має сприятливі природно-кліматичні умови і високий рівень природно-ресурсного потенціалу території, зокрема мінеральних ресурсів. Рівень господарського освоєння території Волинської області досить високий. Волинська область є привабливим регіоном для багатьох інвесторів для підтримання економіки, капіталу та отримання прибутку.
Завдання 2. Дослідження динаміки валового регіонального продукту
Валовий регіональний продукт (ВРП) - узагальнюючий показник економічної діяльності регіону, що характеризує процес виробництва товарів і послуг. Публікація даних про ВРП раніше здійснювалася в ринкових цінах. Оцінка ВРП в основних цінах відрізняється від оцінки в ринкових цінах на величину чистих (за винятком субсидій на продукти) податків на продукти. ВРП в основних цінах представляє собою суму доданих вартостей в основних цінах за видами економічної діяльності.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими одиницями для кінцевого використання. ВВП визначають, як суму первинних доходів, розподілених економічними одиницями-резидентами між виробниками товарів та послуг: оплата праці найманих працівників, чисті податки на виробництво та імпорт, валовий прибуток та валові змішані доходи. Використання ВВП — кінцеве споживання товарів та послуг, валове накопичення основного капіталу, зміна запасів матеріальних оборотних коштів, чисте надбання цінностей і сальдо експорту та імпорту товарів і послуг.
Валовий випуск – це сумарна вартість всіх товарів і послуг, вироблених економікою за певний проміжок часу, включаючи товари і послуги проміж-ного споживання. Обсяг валового випуску, досягнутий в умовах повної зайнятості, називають потенційним або природним рівнем випуску. Валовий випуск обчислюється за секторами економіки і поділяється на ринковий і неринковий валовий випуск. Показник валового випуску має недолік, оскільки включає повторний рахунок - вартість матеріальних благ і послуг, що йдуть на проміжне споживання. Цей недолік усуває показник валового внутрішнього продукту.
Коефіцієнт Джині — показник нерівності розподілу деякої величини, що приймає значення між 0 і 1, де 0 означає абсолютну рівність (величина приймає лише одне значення), а 1 позначає повну нерівність. Коефіцієнт Джині для доходів домогосподарств є найпопулярнішим показником економічної нерівності в країні.
Таблиця 2.1
Динаміка коефіцієнта економічної нерівності розвитку Волинської обл. України
№ з/п
Показники
Значення показників
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
1
Обсяг ВРП регіону, млн. грн.
12784
12225
14429
17637
20005
20622
24195
2
Обсяг ВРП України, млн. грн.
948056
913345
1082569
1302079
1459096
1522657
1586915
3
Коефіцієнт економічної нерівності розвитку Волинської області в Україні, %
60.21
59.48
58.97
59.64
60.15
59.2
62.91
4
Обсяг ВРП регіону у розрахунку на 1 особу, грн./особу
12340
11796
13916
16993
19249
19817
23218
5
Обсяг ВРП України у розрахунку на 1 особу, грн./особу
20495
19832
23600
28488
32002
33473
36904
На основі таблиці 2.1 побудуємо графік динаміки валового регіонального продукту Волинської області України протягом 2008-2014 років.
/
Рис. 2.1 Динаміка валового регіонального продукту
Волинської області (млн. грн.)
Зробивши аналіз тенденції динаміки коефіцієнта економічної нерівності розвитку досліджуваної області, можемо зробити висновок, що Волинська область належить до аграрно-промислових областей. Про це свідчить низький показник коефіцієнта економічної нерівності (58-62%). Одразу помітно, що з 2008 до 2009 року коефіцієнт зменшувався, а потім почав різко зростати. Це свідчить про більш інтенсивний розвиток області та покращення макроекономічної ситуації, підвищення ефективності бізнесу та покращення інфраструктури.
Коефіцієнт співвідношення обсягу ВРП Волинської області до обсягу ВРП України показує яку частину загального ВРП в Україні займає ВРП досліджуваної області. Проаналізувавши показник, бачимо, що ВРП області займає незначну частину в загальному обсязі ВРП України. Частка Волинської області у загальних обсягах виробництва товарів та послуг по Україні складала 1,4%. Це спричинено не достатньо великим розвитком області в індустріальному секторі. Обсяг валового регіонального продукту, створеного у Волинській області у 2011р. становив 17,6 млрд.грн. Частка області у загальному обсязі валового регіонального продукту України складала 1,4%, проти 1,3% у 2010 році. Волинь займає лише 24 місце в Україні по ВРП, це зумовлено тим, що Волинь аграрно-індустріальна область, а сільське господарство не приносить великих доходів. У 2010-2011 році спостерігалося зростання обсягу ВРП по регіонах України проти 2009 року, коли в Україні відбувався спад. Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу дорівнював 17 тис.грн., а по відношенню до середнього показника в Україні становив лише 59,6%. В структурі ВРП пріоритетними є такі види економічної діяльності як торгівля, сільське господарство та промисловість. Загалом динаміка ВРП Волинської області за досліджуваний період значно зросла, це може бути зумовлене покращенням промислового сектору області, розширенням виробництва.
Завдання 3. Дослідження динаміки економічної активності населення
Економічно активне населення - згідно з концепцією робочої сили – це населення обох статей віком 15-70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. До складу економічно активного населення входять особи, які займалися економічною діяльністю або шукали роботу і готові приступити до неї, тобто класифікувалися як «зайняті» або «безробітні», визначені за методологією Міжнародної організації праці (МОП). Кількість зазначених категорій та їх характеристики розраховуються на підставі даних вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності, що впроваджені у практику роботи органів державної статистики з 1995р. відповідно до рекомендацій МОП. Зазначені вибіркові обстеження проводять за місцем постійного проживання населення та охоплюють осіб віком 15-70 років, щодо яких розраховують оцінки показників економічної активності, зайнятості та безробіття.
Економічно неактивне населення - частина працездатного населення, яке не має і не шукає роботи через зайнятість у домашньому господарстві, тимчасову втрату працездатності, навчання, службу в збройних силах тощо. До економічно пасивного населення належать монахи та люди, які живуть за рахунок доброти й легковірності інших осіб (жебраки, ворожки тощо).
Економічно неактивне населення - це особи у віці 15 — 70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні.
До цієї категорії належать:
учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання;
особи, що одержують Пенсії за віком або на пільгових умовах;
особи, що одержують пенсії за інвалідністю;
особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;
особи, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили її пошуки, оскільки вичерпали всі можливості для її одержання;
інші особи, які не мають необхідності або бажання працювати, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом.
Рівень економічної активності - визначають як відношення (у відсотках) кількості економічно активного населення віком 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення відповідної соціально-демографічної групи.
Зайнятими (за матеріалами вибіркових обстежень) вважають осіб у віці 15–70 років, які: працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б 1 годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), в окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у власній справі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності; були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (справу), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з певних причин.
Таблиця 3.1
Динаміка економічної активності населення Волинської області України
№ з/п
Показники
Значення показників
2009
2010
2011
2012
2013
2014
1
Економічно активне населення Волинської області, тис. осіб
472,5
474,1
480,0
481,8
483,6
455,4
2
Економічно активне населення України, тис. осіб
22150,3
22051,6
22056,9
22011,5
21980,6
19920,9
3
Співвідношення рівня ЕАН регіону до середнього показника по Україні, %
2,13
2,15
2,18
2,19
2,20
2,29
4
ЕАН України у % до населення у віці 15-70р.,%
63,3
63,7
64,3
64,6
65,0
62,4
5
ЕАН Волинської області у % до населення у віці 15-70р.,%
63,4
63,6
64,3
64,5
64,8
60,9
На основі таблиці 3.1 побудуємо графік динаміки економічно активного населення Волинської області України протягом 2009-2014 років.
/
Рис. 3.1 Динаміка економічної активності населення
Волинської області (тис. осіб)
Переглянувши вищевказані дані в таблиці 3.1, ми можемо зробити певний висновок про економічну активність населення Волинської області та її розвиток загалом. Проаналізувавши динаміку економічної активності населення Волинської області, ми бачимо, що показник постійно змінювався, проте дані коливання не були значними, з чого стає зрозумілим, що кількість економічно активного населення залишалася відносно стабільною з поступовим збільшенням впродовж 2009-2013 років. Піком економічної активності населення можна вважати 2013 рік, адже до проведення Євро-2012 в економіку було залучено чимало інвестицій і був попит на трудові ресурси. З 2010 по 2013 рік з’являється зростання кількості економічно активного населення, внаслідок проведення урядом реформ щодо стабілізації економіки, підвищення середньої ЗП та інше.
2013-2014 роки для України та областей були дуже важкими та катастрофічними. Через нестабільну ситуацію в країні, через ведення бойових дій на сході, що спричинило падіння економіки в цілому по Україні, кількість економічно активного населення стрімко впало, а безробітного зросло. В першу чергу через виїзд населення закордон на постійне місце проживання та з метою працевлаштування та інвестиційні коливання (витіканння).
Показники співвідношення рівня ЕАН є не досить високими (близько 2 %) – це говорить про аграрний розвиток регіону.
Економічно активне населення складається із зайнятого населення та безробітних, тому аналізуючи динаміку доцільно буде її порівнювати із динамікою безробітного населення.
Отже, можна зробити висновки, що більшість причин, які перешкоджають підвищенню економічної активності регіону мають не місцевий, а загальнодержавний характер та потребують вирішення не на місцевому, а на всеукраїнському рівні. Проблеми, які впливають на високий рівень безробіття та низький рівень економічної активності населення постають з низького рівня розвитку економіки як Волинської області, так і України в цілому.
Завдання 4. Дослідження динаміки безробітного населення
Безробіття — це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи й заробітку.
Безробітні - у визначенні Міжнародної організації праці (МОП) — особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), що одночасно задовольняють трьом умовам:
Види безробіття:
Циклічне безробіття - виникає внаслідок коливань економіки. У фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.
Природнє безробіття - відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон'юнктури. Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття. Це та група безробітних, які не можуть знайти роботу в зв'язку з кваліфікацією, віком, станом здоров'я, місцем проживання або недостатнім бажанням до праці.
Фрикційне безробіття - виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці, професій. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.
Структурне безробіття — виникає в результаті зміни структури економіки, викликане науково-технічним прогресом і зміною структури потрібних кадрів.
Рівень безробіття - розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Значний недолік такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним низька або де-факто відсутня, багато осіб не реєструються як безробітні на біржі праці.
Причини виникнення безробіття
До економічних причин виникнення безробіття відносяться:
а). Висока ціна робочої сили (зарплата).
Поведінка покупця (роботодавця) на ринку робочої сили визначається в даних умовах співвіднесенням витрат на купівлю робочої сили та доходу, який він отримає від її використання протягом певного періоду часу з тими витратами, які він понесе на покупку машини, що замінює робочу силу і того результату, який принесе йому ця машина. Якщо таке порівняння буде на користь машини, то підприємець відмовиться від покупки робочої сили і надасть перевагу машині. Науково-технічних прогрес і підвищення технічної будови виробництва є однією з причин зростання безробіття в сучасних умовах.
б). Низька ціна робочої сили (зарплата), яку встановлює роботодавець.
У цьому випадку продавець (найманий робітник) відмовляється продавати за безцінь свою робочу силу і шукає іншого покупця. Протягом певного часу він може залишатися без роботи і відноситися до категорії безробітних.
в). Відсутність вартості, а відповідно і ціни робочої сили.
У суспільстві завжди є люди, які не можуть бути залучені в процес виробництва через відсутність у них робочої сили як такої або наявності робочої сили настільки низької якості, що покупець (роботодавець) не бажає її купувати. Це бродяги, декласовані елементи, інваліди тощо. Ця категорія громадян, як правило, назавжди втрачає роботу і надію її знайти і потрапляє в розряд застійних безробітних.
Таким чином, основною причиною виникнення безробіття є порушення рівноваги на ринку робочої сили. Це нерівновагу особливо посилюється в періоди економічних спадів, воєн, стихійних лих і т.д.
Наслідки безробіття
Безробіття тягне за собою серйозні економічні і соціальні витрати. Одне з головних негативних наслідків безробіття - неробочий стан працездатних громадян. Якщо економіка не в змозі задовольнити потреби в робочих місцях для всіх, хто хоче і може працювати, то втрачається потенційна можливість виробництва товарів і послуг. Отже, безробіття заважає суспільству розвиватися і рухатися вперед з урахуванням своїх потенційних можливостей. У кінцевому підсумку це розглядається як зниження темпів економічного зростання, відставання обсягів збільшення валового національного продукту. Недовикористання виробничих можливостей суспільства піддається прогнозуванню. Так, деякі економісти вважають, що перевищення на 1 відсоток зайнятості веде до відставання реального обсягу валового національного продукту на 2,5 відсотків від потенційного ВНП.
Крім суто економічних витрат, не можна скидати з рахунків і значні соціальні та моральні наслідки безробіття, її негативний вплив на суспільні цінності і життєві інтереси громадян.
Таблиця 4.1
Динаміка безробітного населення Волинської області України
№ з/п
Показники
Значення показників
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
1
Безробіття населення Волинської області, тис. осіб
39,6
44,5
40,5
39,9
39,0
37,9
44,9
2
Безробіття населення України, тис. осіб
1425,1
1958,8
1785,6
1732,7
1657,2
1576,5
1847,6
3
Співвідношення рівня безробіття регіону до середнього показника по Україні, %
2,78
2,27
2,27
2,30
2,35
2,40
2,43
4
Безробіття України у % до населення у віці 15-70р.,%
6,4
8,8
8,1
7,9
7,5
7,2
9,3
5
Безробіття Волинської області у % до населення у віці 15-70р.,%
8,3
9,4
8,5
8,3
8,1
7,8
9,9
На основі таблиці 4.1 побудуємо графік динаміки безробітного населення Волинської області України протягом 2008-2014 років.
/
Рис. 4.1 Динаміка безробітного населення
Волинської області (тис. осіб)
Під час виконання даного завдання був проведений аналіз таких показників як безробіття населення в Україні та в Волинської області, безробіття у % до населення у віці 15-70 років та співвідношення рівня безробіття регіону до загальнодержавного показника. Підсумовуючи все, можна сказати, що динаміка безробіття населення в Волинської області розвивалась стрибкоподібно. Динаміку можна умовно розділити на 3 періоди: 2008-2009 роки, 2009-2013 роки та з 2013 по 2014 рік.
Різке збільшення кількості безробітних у 2009 році було спричинене скороченням виробництва, внаслідок фінансової кризи 2008 року.
З 2009 по 2013 рік кількість безробітного населення поступово зменшується через спроби, в першу чергу, уряду стабілізувати економіку, також це зумовлено проведенням Євро-2012, чимало інвестицій було залучено в економіку країни, що позитивно вплинуло на виробництво та працевлаштування людей.
2014 рік був досить важким для країни. Через нестабільну ситуацію в Україні та областях скорочувалося виробництво, закривалися підприємства та багато людей виїхало закордон на постійне місце проживання та з метою працевлаштування – це стало основними причинами збільшення кількості безробітних.
Також, так як Волинська область має переважаючий аграрний сектор економіки, то це по замовчуванню впливає на кількість працюючих, адже даний сектор не створює великої кількості робочих місць. Ці події мали вагомий вплив на економіку як Волинської області так і України загалом. Адже у агропромисловому секторі неможливо залучити таку кількість працівників, як у промисловості.
Середнім показником співвідношення рівня безробіття регіону до загальнодержавного показника є 2,35%. Характеризуючи стан Волинської області, потрібно зазначити, що рівень безробіття в цій області має високі показники та тенденцію до збільшення. Хоч уряд і реалізовує програми покликані подолати безробіття в регіоні, проте вони є не досить ефективними. Для подолання цієї потреби потрібні термінові і докорінні зміни, спрямувавши державну політику на потрібні зміни у законодавстві та провівши необхідні реформи є можливість зменшити кількість безробітних у конкретній Волинській області та в Україні в цілому, утримуючи його на певному, стимулюючому економіку рівні.
Завдання 5. Дослідження динаміки кон’юнктури ринку праці
Політика зайнятості — сукупність заходів прямого і непрямого впливу на соціально-економічний розвиток суспільства загалом і кожного з його членів зокрема. Вона має декілька рівнів: державний, регіональний і локальний.
Активна політика зайнятості — це сукупність правових, організаційних і економічних заходів, які проводить держава з ціллю зниження рівня безробіття. Вона передбачає заходи з профілактики звільнення, навчання і підвищення кваліфікації, активний пошук і підбір робочих місць, фінансування створення нових робочих місць.
Пасивна політика зайнятості - передбачає виплату допомоги безробітним і надання простих послуг щодо підбору робочих місць через державну службу зайнятості. Така політика може себе виправдати лише при високій гнучкості ринку праці в цілому.
Для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних соціальних гарантій у сфері зайнятості в Україні створена в 1991 р. державна служба зайнятості.
Таблиця 5.1
Динаміка попиту і пропозиції робочої сили Волинської обл. України
№ з/п
Показники
Значення показників
2009
2010
2011
2012
2013
2014
1
Навантаження на одне вільне робоче місце у Волинській області, осіб
8
9
8
11
10
14
2
Навантаження на 1 вільне робоче місце в Україні, осіб
13
17
6
20
21
22
3
Співвідношення коефіцієнта навантаження на ринку праці відповідного регіону до середнього показника по Україні, %
61,54
52,94
133,3
55,0
47,62
63,64
На основі таблиці 5.1 побудуємо графік динаміки попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці Волинської області України протягом 2009-2014 років.
/
Рис. 5.1 Динаміки попиту і пропозиції робочої сили
на ринку праці Волинської області (тис.осіб)
Отже, динаміка попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці області характеризується перевищенням пропозиції робочої сили над її попитом, а також тенденціями до росту у цілому по області попиту на робочу силу та скорочення її пропозиції. Як результат співвідношення попиту та пропозиції робочої сили є показники навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію). Крива динаміки попиту і пропозиції має стрибкоподібний характер Аналізуючи дані таб.5.1., ми можемо сказати, що протягом 2009-2011 рр. спостерігається поступове зменшення навантаження на одне вільне робоче місце досліджуваної області. Такі зміни були зумовлені збільшенням обсягів виробництва в промисловості, підвищення обсягів інвестицій в основний капітал, експорту товарів, а також підвищенням реальної заробітної плати. Через це відбувалось значне зростання потреби підприємств у працівниках, зниження пропозиції робочої сили, а також відбулось відповідне підвищення ціни на ринку праці. Тенденції скорочення сукупної праці та одночасне підвищення попиту на неї – визначили зменшення навантаження на одне вільне робоче місце. Але вже з 2011 року по 2014 рік спостерігався зворотній процес на ринку праці, що в свою чергу негативно вплинуло на економічний стан області.
2011-2013 роки характеризувалися деякою стабілізацією економіки у ці роки спостерігалося падіння кількості показника, що спричинено збільшенням кількості пропозиції на ринку праці. . На графіку видно, що найбільше навантаження відбулося у 2014 році, це зумовлено економічною кризою та соціально-політичними чинниками. Для адміністративних районів і міст області навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію) щороку складає у середньому 11 осіб.
Завдання №6. Індекс споживчих цін.
Інфляція - це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги. Є різні погляди на природу і причини інфляції, але переважають два напрями:
перший розглядає інфляцію як суто грошове явище, спричинене порушенням законів грошового обігу;
другий - як макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорцій суспільного відтворення, і насамперед між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією товарів.
Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:
- порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом! пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;
- значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами;
- надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;
- мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовироб-ництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;
- збільшення податкового тягаря на товаровиробників;
- випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці.
Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді.
ІСЦ є найважливішим показником, який характеризує інфляційні процеси в економіці країни і використовується для вирішення багатьох питань державної політики, аналізу і прогнозу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів та мінімальних соціальних гарантій населення, рішення правових спорів, перерахунку показників системи національних рахунків у постійні ціни.
Таблиця 6.1
Динаміка індексів споживчих цін Волинської області України
№ з/п
Показники
Значення показників
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
1
ІСЦ Волинської області, %
125,2
115,9
109,4
108,0
100,6
99,7
112,1
2
ІСЦ України, %
124,4
113,3
108,0
107,2
99,4
99,1
112,2
3
Співвідношення ІСЦ відповідного регіону до середнього показника по Україні, %
100,6
102,3
101,3
100,7
101,2
100,6
99,9
На основі таблиці 6.1 побудуємо графік динаміки індексів споживчих цін Волинської області України протягом 2008-2014 років.
/
Рис. 6.1 Динаміки індексу споживчих цін
Волинської області (тис.осіб)
Під час дослідження динаміки індексів споживчих цін Волинської області було виявлено тенденцію до спадання цього показника у 2008-2013 рр. та зростання протягом 2013-2014.
Найвищий показник ІСЦ є у 2008 році – 125,2 %, до 2013 року він поступово знижується до позначки 99,7%. Вже у 2014 він різко збільшується до позначки 112,1%.
Тенденція до спаду, яка спостерігалась протягом 2008-2013 рр. була пов’язана з антиінфляційною політикою держави. До заходів застосованих державою належали : стимулювання державної економіки шляхам державної підтримки, наприклад через введення пільгового оподаткування, або перехід від безоплатного задоволення певних потреб до платних (навчання, медобслуговування, надання інформації тощо);приватизація державної власності; часткова реалізація стратегічних запасів тощо. Ціновий тренд споживчого ринку формувався під впливом зростання вартості житлово-комунальних послуг, споживання газу, а також продуктів харчування. Все це відбувалося внаслідок фінансової кризи.
Стрімке зростання ІСЦ, що спостерігалось у період з 2013 року по 2014 рік, було зумовлене насамперед девальваційними процесами. Водночас невизначеність щодо подій на сході та високі девальваційні очікування обумовили зростання інфляційних очікувань, що надало інфляції само підтримуючого характеру. Збільшення вартості імпортованої сировини та енергоносіїв, а також підвищення гривневого еквівалента світових цін на товарно-сировинних ринках були основними чинниками промислової інфляції.
Завдання 7. Дослідження динаміки інвестицій
Інвести́ція,