Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Нематеріальні активи підприємства: сутність, класифікація, призначення, особливості формування та відтворення
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІНЕМ
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка і фінанси підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА
Курсова робота
На тему:” Нематеріальні активи підприємства: сутність, класифікація, призначення, особливості формування та відтворення”
Львів-2017
Зміст
Вступ ......................................................................................................................... 2 Розділ I . Теоретична частина. Нематеріальні активи підприємства: сутність, класифікація, призначення, особливості формування та відтворення………….4
Розділ II . Аналітично-розрахункова частина. ......................................................16 2.1. Формування ресурсної бази підприємства. ................................................…16 2.2. Формування собівартості та ціноутворення. ..................................................24 2.3. Оцінювання ефективності діяльності підприємства.................................... ..32 Розділ III. Рекомендаційна частина Удосконалення системи формування та відтворення нематеріальних активів.......................................................................35
Висновки ............................................................................................................…...39 Список використаних джерел .................................................................................44
Вступ
Економіка України знаходиться на перехідному етапі. В таких умовах головна мета підприємства — підвищувати управлінність підприємством, більше залучати інвестиційні ресурси, оперативно реагувати на ринкові зміни, задовольняти інтереси користувачів необхідною інформацією.
Нематеріальні активи останнім часом займають значну питому вагу в загальній сумі капіталу підприємства. Від їх якості, вартості, технічного рівня,ефективності використання багато в чому залежить кінцеві результати діяльності підприємства: випуск послуг, їх собівартість, прибуток, рентабельність, стійкість фінансового становища.
Облік нематеріальних активів під приємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.
Останнім часом приділяється значна увага використанню об’єктів нематеріальних активів у господарській діяльності підприємства як потенційного джерела отримання економічних вигод. Інтелектуальна власність є відносно новим об’єктом, що зумовлено нематеріальною природою, особливостями правової охорони та відображенням її у складі активів. Значна частина об’єктів інтелектуальної власності тільки починає бути учасниками господарського обороту, що вимагає постійного перегляду та вдосконалення з метою врахування всієї різноманітності й різнорідності об’єктів.
Наявність нематеріальних активів, у якості ресурсів підприємства, сприяє збільшенню його ринкової вартості, підвищенню конкурентоздатності та загалом суттєво впливає на покращення фінансових показників економічної діяльності фірми. Поряд з тим, з огляду на тенденції розвитку світових ринків нематеріальні активи виступають в якості головного каталізатора створення вартості організації, а їх частка в структурі капіталу постійно зростає.
На сьогодні в Україні не так багато підприємств, у балансі яких нематеріальні активи переважають над матеріальними. Однак, ті конкурентні переваги, що надають ефективно використані в господарському процесі нематеріальні активи зумовлюють тенденцію зростання інноваційно-орієнтованих підприємств.
Для нематеріальних активів завжди був характерний певний ступінь неоднозначності і, як результат, вони завжди виступали джерелом гострих дискусій у колах науковців. Впродовж останніх років було розроблено різні трактування нематеріальних активів задля чіткого розуміння їх сутності, достовірної оцінки таких активів, налагодження взаємозв’язків та взаєморозуміння між користувачами фінансової інформації. З цією метою необхідно детально проаналізувати вимоги щодо визнання нематеріальних активів у стандартах різних країн.
У той же час, глибокі і всебічні теоретичні дослідження в даній галузі з комплексним аналізом як вітчизняної, так і міжнародної облікової практики досить рідкісні, а іноді, і зовсім відсутні. У більшості робіт в неповній мірі дається критичний аналіз існуючих теоретико-методологічних основ і практичної багатоаспектності даного виду активів, недостатня увага приділяється питанням вдосконалення методології та практики нематеріальних активів. Вищенаведене свідчить про актуальність обраної теми курсової роботи і зумовило вибір основних напрямків роботи.
Виходячи з вищезазначеного, можна надати наступне визначення нематеріальних активів - це ресурс, контрольований підприємством в результаті минулих подій, використання якого, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.
Метою курсового проекту є оцінка нематеріальних активів підприємства
Об’єктом дослідження є підприємство з виробництва металорізальних верстатів.
Предмет дослідження – нематеріальні активи підприємства: сутність, класифікація, призначення, особливості формування та відтворення.
В процесі дослідження використані традиційні методи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.
У курсовому проекті на основі індивідуальних завдань планується розрахувати вартісну структуру основних засобів, амортизаційні відрахування, витрати підприємства на матеріали та комплексні вироби, визначала величину ФЗП за категоріями працівників , суму змінних та постійних витрат , визначити собівартість продукції та оцінити ефективність діяльності підприємства.
Розділ I. Теоретична частина. Нематеріальні активи підприємства: сутність, класифікація, призначення, особливості формування та відтворення
Економічна сутність поняття нематеріальні активи
Нематеріальні ресурси — це складова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого періоду. Відмітними рисами цих ресурсів є брак матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їхнього використання.
До нематеріальних ресурсів належать об’єкти інтелектуальної власності (об’єкти промислової вартості, об’єкти авторського і суміжного права, об’єкти товарно-знакової ідентифікації продукції та виробників), так і інші ресурси.
Поняття «нематеріальні ресурси» використовується для характеристики сукупності об'єктів інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність у широкому розумінні — це юридична категорія, яка застосовується для:
визначення результатів творчої праці людини (творів науки, техніки, мистецтва тощо);
позначення належності таких результатів творчої праці відповідним суб'єктам творчої діяльності;
закріплення за цими суб'єктами особистих немайнових і майнових прав, пов'язаних із розробкою та використанням створених ними інтелектуальних продуктів.
Нематеріальні активи — це категорія, яка виникає внаслідок володіння правами на об'єкти інтелектуальної власності або на обмежені ресурси та їхнього використання в господарській діяльності з отриманням доходу.
До складу нематеріальних активів включають:
1) права, що з'являються внаслідок володіння підприємством:
патентами на винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
свідоцтвами на знаки для товарів і послуг, найменування місця походження товару,фірмове найменування;
2) права, що виникають унаслідок володіння підприємством об'єктами авторського права (твори науки, літератури, мистецтва, комп'ютерні програми, бази даних, топології інтегральних мікросхем) та суміжних прав (права виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення);
3) права на використання створених підприємством нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності (раціоналізаторських пропозицій, «ноу-хау», комерційних таємниць);
4) права на користування земельними ділянками і природними ресурсами;
5) монопольні права та привілеї на використання рідкісних ресурсів, включаючи ліцензії на здійснення певних видів діяльності;
6) організаційні витрати на створення підприємства;
7) права, що з'являються внаслідок укладених підприємством з іншими органі-ми ліцензійних угод на використання об'єктів інтелектуальної власності.
Об’єкти промислової власності можна визначити як результати науково-технічної творчості, які можуть бути використані для задоволення потреб людей.
Об’єктами промислової власності є: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, селекційні досягнення, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції.
Під «ноу-хау» заведено розуміти не захищені охоронними документами та не оприлюднені (повністю або частково) знання чи досвід технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового або іншого характеру, що можуть бути практично використані в наукових дослідженнях та розробках, за виготовлення, реалізації та експлуатації конкурентоспроможної продукції, забезпечуючи певні переваги їхньому власникові.
Об’єкти авторського і суміжного права - оприлюднені, так і не оприлюднені твори науки, літератури і мистецтва незалежно від їхнього призначення, жанру, обсягу, мети. Право на твір належить його дійсному творцеві, справжньому авторові – тому, хто написав книгу, картину, створив музику, скульптуру.
Об’єкти авторського і суміжного права поділяються за:
2. Видами – твори науки, літератури і мистецтва, бази даних, права виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення.
3. Формами – письмова (рукопис, машинопис, нотний запис тощо), усна (оприлюднені виступи, лекції, промови, проповіді тощо), образотворча (ілюстрації, картини, схеми, кіно-, відео-, фото кадри тощо), інша.
Комерційна таємниця — це відомості, безпосередньо пов'язані з діяльністю підприємства, які не є державними таємницями і розголошення яких може завдати шкоди інтересам підприємства. У загальному розумінні комерційну таємницю становить сукупність виробничо-господарської, фінансово-економічної та науково-технічної інформації про діяльність підприємства, розголошення котрої може призвести до економічних збитків.
За визначення вартості окремих об'єктів інтелектуальної власності та нематеріальних активів у цілому, так само, як і в процесі оцінки іншого майна підприємства, відповідно до міжнародних стандартів оцінки використовують три основні підходи: витратний, прибутковий (дохідний),ринковий.
Нематеріальні активи підприємства також підлягають амортизації. Норму амортизаційних відрахувань установлює підприємство залежно від строку використання окремого виду нематеріальних активів. Стосовно нематеріальних активів, щодо яких неможливо встановити період використання, норма амортизації визначається в розрахунку на 10 років, тобто 10%.
Створені чи придбані підприємством нематеріальні ресурси можуть використовуватися безпосередньо у власній діяльності або надаватися іншим суб’єктам. Зазвичай право на використання нематеріальних активів іншим юридичним чи фізичним особам надається на платній основі. Платежі за використання нематеріальних активів підприємства називають роялті.
Роялті (від англ. royalty - авторський гонорар) – вид ліцензійної винагороди за право використання винаходів, ноу-хау, випуск книг тощо у вигляді періодичних або поточних відрахувань,які встановлюються як фіксовані процентні ставки.
Роялті встановлюються у вигляді фіксованих ставок, які сплачуються через певні проміжки часу протягом дії ліцензійної угоди. За базу для визначення суми роялті при наданні права на використання патентів на винаходи і корисні моделі, а також на промислові зразки приймають ціну продажу продукції, яка виготовляється за ліцензією, тобто з використанням патентів на винаходи, корисні моделі або промислові зразки.
Дохідний метод полягає в тому, що ліцензіат укладає угоду за умови, якщо ліцензія принесе йому додатковий прибуток. При цьому сума роялті визначається пропорційно до обсягів продажу продукції; фіксованого відрахування з одиниці продукції; участі ліцензіара у прибутку ліцензіата.
Метод визначення суми роялті пропорційно до обсягів продажу продукції передбачає, що за базу роялті приймають вартість виробленої (реалізованої) продукції, розраховують за формулою:
Cri= Vi × pi × Ri,
де Cri - сума роялті в і-тому році;
Vi - очікувана кількість виробництва (реалізації) продукції в і-тому році (одиниць);
pi- ціна одиниці продукції в і-тому році;
Ri- ставка роялті в і-тому році; і=і...n - термін дії ліцензійної угоди.
Метод визначення суми роялті як фіксованого відрахування з одиниці продукції, виготовленої:
Cri=Vi× DZ,
де, DZ- сума роялті з одиниці продукції за ліцензією.
Метод визначення суми роялті за участю ліцензіара у прибутку ліцензіата передбачає, що за базу роялті приймають економію (дод. прибуток) ліцензіара:
Сri =Vi ×Pi× Ri,
де Pi- прибуток ліцензіара на одиницю виробленої (реалізованої) продукції;
Ri- ставка роялті як частка ліцензіара у прибутку ліцензіата в і-тому році.
Іноді виплачують повну вартість промислової власності шляхом паушального платежу.
Паушальний платіж (від нім.pauschal - взятий загалом) — фактична ціна ліцензії, одноразова винагорода за право користуватися предметом ліцензійної угоди до отримання економічного ефекту (прибутку) від його використання. За економ. суттю паушальний платіж можна розглядати як оплату роялті авансом.
Для визначення розміру паушального платежу застосовують формулу:
ПП=
04.12.2017 23:12-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора