Ринок капіталу у світовій економічній системі

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Тернопільський національний економічний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Факультет економіки
Кафедра:
Кафедра економіки

Інформація про роботу

Рік:
2016
Тип роботи:
Звіт з практики
Предмет:
Мікроекономіка

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ПУЛЮЯ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ І ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Кафедра економіки та фінансів ЗВІТ про проходження організаційної практики (база практики: _ТОВ «ІДЕНТРАНС») ТЕРНОПІЛЬ – 2016 ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………………………….3 РОЗДІЛ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ІДЕНТРАНС» ………..5 РОЗДІЛ 1.1 ЧИСЕЛЬНІСТЬ, СКЛАД ТА СТРУКТУРА ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА………………………..……………………………..…….…....…..6 РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧА БАЗА ТОВ «ІДЕНТРАНС»….…....…..11 РОЗДІЛ 2.1 ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ТО І РЕМОНТУ РУХОМОГО СКЛАДУ………………………………………………………….………………..…..14 РОЗДІЛ 3 ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТОРГОВЕЛЬНИХ ВАНТАЖІВ…………….…….…...20 РОЗДІЛ 3.1 ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА ТОВ «ІДЕНТРАНС» ……………………………………………………………...…...……28 РОЗДІЛ 3.2 ДОКУМЕНТИ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ………………………………………………..…………………………..34 РОЗДІЛ 4 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ РУХОМОГО СКЛАДУ……………………………………………………………….36 ВИСНОВОК………………………………………………………………………...…39 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..49 Вступ Основне призначення транспорту – своєчасне, якісне і повне задоволення потреб народного господарства і населення у перевезеннях. Автомобільний транспорт є найбільш мобільним і універсальним засобом комунікації І посідає важливе місце в транспортному комплексі України. На його частку припадає понад 80% усіх вантажних і близько 80% пасажирських перевезень, приблизно 70% трудових ресурсів, понад 60% палив нафтового походження, значна частина капітальних вкладень і основних виробничих фондів, понад 65% усіх транспортних витрат. Розвитку технічних служб автотранспортних підприємств (АТП) приділяється велика увага, але суттєвого підвищення її ефективності вдається досягти лише у тих випадках, коли у загальному комплексі заходів значна увага приділяється удосконаленню процесів технічного обслуговування (ТО) та поточного ремонту (ПР), методів організації управління виробництвом, розвитку виробничо-технічної бази АТП. Вирішення цих завдань залежить, по-перше, від виробничої потенціальної можливості, тобто від ступеня відповідності виробничої потужності та ресурсного забезпечення переліку та обсягом операцій, що пов'язані з додержанням працездатності рухомого складу, і, по-друге, від інтенсивності використання вже існуючих виробничих потужностей, матеріальних та трудових ресурсів. Тепер автомобільний парк країни поповнюється автотранспортними засобами нової конструкції, що використовують альтернативні види палива, вдосконалюється структура рухомого складу, збільшується кількість дизельного парку, зростає кількість транспортних засобів великої вантажопідйомності і пасажиромісткості. Однак на утримання автотранспортних засобів у технічно справному стані, що забезпечує ефективний транспортний процес, галузь має великі ресурсні витрати. Так, ускладнення конструкції автомобілів спричинює збільшення обсягу робіт на технічному обслуговуванні і ремонті, зростання затрат на забезпечення роботоздатності. Збільшення кількості автомобілів на дорогах країни веде до забруднення навколишнього середовища відпрацьованими газами, а зниження токсичності відпрацьованих газів значною мірою забезпечується справністю системи живлення і запалювання та рівнем технології технічного обслуговування, засобів І методів діагностування цих систем. Із зростанням швидкостей та інтенсивності руху підвищуються вимоги до надійності автотранспортних засобів, оскільки несправні автомобілі є джерелом дорожньо-транспортних пригод. Економія паливних, енергетичних, матеріальних і сировинних ресурсів V процесі експлуатації автомобілів істотно залежить від їхнього технічного стану, рівня організації матеріально-технічного постачання і процесів перевезення, зберігання і нормування витрат автоексплуатаційних матеріалів та запасних частин в автотранспортних підприємствах. Схоронність автотранспортних засобів та їхня готовність здійснювати перевізні процеси багато в чому залежить від організації методів і засобів міжзмінного зберігання. На рівень технічної готовності автотранспортних засобів і величину одночасних і поточних матеріальних затрат на утримання істотно впливають методи проектування нових об'єктів автомобільного транспорту, а також реконструкції і технічного переоснащення діючих автотранспортних, автообслуговуючих і авторемонтних підприємств. Таким чином, у процесі технічної підготовки автотранспортних засобів до транспортного процесу забезпечуються їхня надійність і передумови ефективної експлуатації. 1. Характеристика підприємства ТОВ «ІДЕНТРАНС» Підприємницька діяльність ТОВ « ІДЕНТРАНC « розпочата досить давно, а саме з 2003 року. Основний напрямок діяльності підприємства – транспортування габаритних вантажів по території України та Європи. Також одним із видів діяльності є постачання дизельного пального для задоволення власних потреб підприємства та продажу стороннім організаціям. Діяльність визначається стабільністю та ефективністю. Основою автомобільної транспортної системи є система технічної експлуатації автомобілів – сукупність автомобілів, засобів організації дорожнього руху, водіїв, положень і норм, що визначають вибір і підтримання найбільш вигідних режимів роботи агрегатів автомобілів, а також підтримку і відновлення втраченої працездатності автомобілів в процесі виконання транспортної роботи. На підприємстві визначена, забезпечується і підтримується в робочому стані інфраструктура, необхідна для досягнення відповідності послуг та продукції. Інфраструктура містить в собі: споруди (офісне приміщення, бокси для обслуговування та ремонту автомобілів, все необхідне спорядження та інструменти для підтримання автомобілів в належному технічному стані) ; територія, на якій знаходяться автомобілі; обладнання для виробничих процесів (телефони, факси, копіювальні пристрої, комп’ютери та ін..). Для перевезень задіяно 250 автомобілів: легкові, марок ВАЗ, ГАЗ, УАЗ, ЗАЗ, Форд, та вантажні, марок ЗІЛ, Камаз, Краз, Урал, Івеко. Також у складі парку є автобуси та спеціальна техніка (екскаватори, автонавантжувачі, крани, пожежні машини та ін.) 1.1 Чисельність, склад та структура персоналу підприємства Організаційна структура управління автотранспортним підприємством «ТОВ « ІДЕНТРАНC «» зображена на рисунку 1. 1. (додаток 1) Генеральний директор здійснює загальне керівництво підприємством з ефективного використання можливостей для отримання позитивних результатів у виробничій і економічній діяльності. Його заступники є організаторами, провідниками науково-підприємницької, фінансово-економічної, господарської і соціальної політики підприємства. Планово – економічний відділ періодично аналізує систему управління якістю для підтвердження її придатності, ефективності відносно вимог стандарту і прийнятої політики в сфері якості. Сприяє розвитку організації. Відповідає за загальний успіх діяльності підприємства. Розробляє плани розвитку організації, реконструкції і технічного переозброєння виробництва, його спеціалізації. Визначає загальну політику в галузі якості, приймає заходи по її відтворенню на всіх рівнях виробництва. Забезпечує контроль за ефективним і раціональним використанням матеріальних і фінансових ресурсів, зниженням їх втрат. Контролює укладання і виконання контрактів з споживачем на поставку продукції з проведенням періодичного аналізу контрактів в частині задоволеності вимог замовників. Відділ кадрів приймає дії по забезпеченню організації кваліфікованими кадрами і сприяє підвищенню їх кваліфікації. Бухгалтерія забезпечує організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства і контроль за раціональним, ефективним використанням матеріалів, матеріальних і фінансових ресурсів. Забезпечує широке використання сучасних засобів автоматизації робіт, прогресивних форм і методів бухгалтерського обліку. Відповідає за фінансову експертизу договорів, а також контрактів з споживачами на поставку продукції. Відповідає за функціонування системи управління якістю по економічним питанням. Підпорядковується самому директору, а за його відсутності – заступнику. Відділ головного механіка відповідає за належний технічний стан автомобільного парку підприємства, розробляє нормативні документи, пов’язані з експлуатацією автотранспорту та будівельної техніки, інформаційно – аналітичної документації ВГМ підприємства. Головний інженер – визначає і координує інвестиційну та інноваційну діяльність, напрямки технічного розвитку підприємства, шляхи його реконструкції та технічного переозброєння, організовує роботу технічної служби з метою забезпечення технічної готовності РС підприємства. Начальник транспортної служби – забезпечує безперервну і технологічно правильну експлуатацію та надійну роботу автотранспорту, аварійної, спеціальної та будівельної техніки, та ін. Організовує основні роботи з управління та планування технічного обслуговування і ремонтних робіт автотранспорту та іншої техніки (автомобільної), бере участь в організації обліку та зберігання запасних частин. Організовує проведення інвентаризації основних фондів, визначає застарілий автотранспорт, аварійну спеціальну та будівельну техніку. Вивчає умови роботи автотранспорту, аварійної, спеціальної та будівельної техніки, розробляє і здійснює заходи, щодо запобігання непланових зупинок автотранспорту, поліпшення зберігання автотранспорт, підвищення надійності його в експлуатації. Диспетчер – здійснює оперативне регулювання процесу перевезень, забезпечує оформлення, видачу та приймання дорожніх листів та іншої документації, які відображають роботу виконану водіями, перевіряє правильність оформлення документів, наявність реквізитів та штампів. Діяльність підприємства обслуговують: генеральний директор, його заступники, штат бухгалтерів, механіків, водіїв. Всього підприємство налічує близько 80 працівників різних спеціальностей (дані на 2016 рік). Кількість працівників на підприємстві показано в таблиці 1.1. Таблиця 1. 1. Чисельність працівників «ТОВ « ІДЕНТРАНC «» протягом 2014-2016р. Роки 2014 2015 2016  Кількість працюючих на підприємстві, чол. 70 72 80  3 них: керівників спеціалістів і службовців інженерно – технічних працівників робочих водіїв  10 14 18 15 13  12 15 16 15 14  13 15 20 17 15   Як видно з таблиці кількість працівників на підприємстві протягом трьох років збільшується і відповідно збільшується чисельність водіїв протягом даного періоду, що пов'язано з збільшенням кількості рухомого складу. При ЦУВ рекомендується створювати п'ять виробничих комплексів: діагностики (Д), технічного обслуговування (ТО), поточного ремонту (ПР), ремонтних дільниць (РД), підготовки виробництва (ПВ). Можливе об'єднання комплексів Д і ТО в єдиний комплекс ТОД. Комплекс ПР об'єднує підрозділи, які виконують роботи, пов'язані із заміною несправних агрегатів і деталей справними, а також кріпильно - регулювальні та інші роботи на ПР безпосередньо на автомобілях. Комплекс РД об'єднує підрозділи, які виконують роботи на обслуговуванні і ремонті знятих з автомобілів агрегатів і деталей, виготовленні деталей, а також інші роботи, не пов'язані з безпосереднім виконанням їх на автомобілях. Проте деякі виробничі підрозділи практично здійснюють роботи як пов'язані, так і не пов'язані з безпосереднім виконанням їх на автомобілі, наприклад бригади, що виконують електротехнічні, зварювальні, мідницькі, оббивальні, столярні та інші роботи. Віднесення таких підрозділів до комплексу ПР або РД має провадитись із урахуванням переважаючого виду робіт (щодо трудомісткості). а також із урахуванням різних організаційних міркувань стосовно конкретних місцевих умов. У відділі головного механіка стежать за утриманням у технічно справному стані будівель, споруд, енергосилового і санітарно - технологічного господарства; обслуговуванням і ремонтом технологічного устаткування, інструментальної оснастки і правильним використанням їх. Самостійним підрозділом відділ головного механіка є тільки на АТП, які мають понад 500 автомобілів. У відділі постачання забезпечують безперебійне постачання АТП, складають заявки на потрібні матеріали, запасні частини, агрегати, шини, устаткування й організовують роботу складського господарства. До складу відділу постачання входять інженери й техніки постачання, експедитори, завідуючі складами і комірники. У відділі технічного контролю перевіряють якість приймання і випуску автомобілів на лінію, виконання передбаченого обсягу робіт при здійсненні усіх видів обслуговування і ремонту, додержання технології у функціональних підрозділах відповідно до встановленого технологічного регламенту, технологічних карт, інструкцій і схем; аналізують причини відказів і несправностей автомобілів; визначають показники надійності і довговічності автомобільної техніки; контролюють якість робіт, що виконуються підприємствами, послугами яких користується АТП, стан технологічного устаткування; стежать за якістю і відповідністю стандартам і технічним умовам матеріалів, напівфабрикатів, запасних частин, що надходять на склад, та належним зберіганням їх; контролюють додержання правил і строків направлення автомобілів на ТО і ремонт; проводять технічне навчання для підвищення кваліфікації ремонтно - обслуговуючого.і технічного персоналу; складають рекламаційні акти і претензії до постачальників; здійснюють періодичний вибірковий контроль технічного стану рухомого складу. 2. Матеріально-виробнича база ТОВ « ІДЕНТРАНC » З метою забезпечення діяльності рухомого складу автомобілів підприємство має у своїй власності в зручному місці м. Тернопіль земельну ділянку. Та відповідну матеріально-технічну базу, а саме: обладнаний гараж, бокси для обслуговування автомобілів, досить велику стоянку, офіс, інші допоміжні споруди, впорядковану прилеглу територію. За значенням виробничі приміщення АТП поділяють на основні і допоміжні. Основні виробничі приміщення призначені для розміщення постів ТО, ремонту і зберігання автомобільної техніки, допоміжні – для різних підготовчих, профілактичних і ремонтних робіт, а також для зберігання технічного майна (складські приміщення). Адміністративний корпус представляє собою трьох-поверхову будівлю, в якій знаходяться основні виробничі відділи та кабінети, зал для засідань та інші приміщення. Допоміжні приміщення в своєму складі містять: диспетчерську, трансформаторну, котельню, клас технічної безпеки та безпеки дорожнього руху, медичний пункт та інші приміщення. Однією з головних цілей діяльності ТОВ « ІДЕНТРАНC » є своєчасна і якісна доставка дизельного палива до замовників. При організації перевезень дизельного пального велике значення має вибір рухомого складу, а саме спосіб завантаження бензовозів, місткість цистерни та інші суттєві фактори, що впливають на своєчасність і якість перевезень. Розглянемо рухомий склад підприємства. Знаючи характеристики машин нам буде легше запропонувати клієнтам наші послуги. Для цього зведемо технічні характеристики автомобілів в таблицю. Таблиця 1.2 Технічні характеристики бензовозів n/n Технічні характеристики Технічні дані моделей автомобілів    ГАЗ 53 ЗІЛ 131 ГАЗ 52 КАМАЗ 4310 ГАЗ 5201 КАМАЗ 53213 КАМАЗ 43101 ГАЗ 3307  1 Рік випуску 1991 1974 1988 1991 1986 1989 1991 1992  2 Експлуатаційний об’єм цистерни, л 4200 4200 2400 4300 1800 3600 4300 2400  3 Геометричний об’єм цистерни, л 4320 4320 2480 4465 2000 4860 4465 2480  4 Повна маса, кг 7157 8604 5305 7865 6720 6800 6500 5300  5 Особиста маса, кг 3470 4700 3265 3455 3120 3470 3120 3265  6 Габаритні розміри, мм:           довжина 6190 6566 6110 6200 6110 6250 6250 6180   ширина 2380 2428 2160 2450 2150 2520 2600 2420   висота 2590 2672 2190 2900 2675 2982 2900 2590  7 Час заповнення і зливу з доп. насоса, хв 10 10 15 10 15 15 10 10  8 Час зливу самостійно 17 25 20 17 20 20 17 18  9 Число рукавів для зливу, діаметром 65 мм, довжиною 3 м., шт 2 2 2 2 2 2 2 2   Як ми бачимо автомобільний парк перебуває в застарілому стані і потребує заміни старих транспортних засобів на нові. 2.1 Організація і технологія ТО і ремонту рухомого складу Технологічний процес ТО і ремонту автомобілів - частина виробничого процесу технічної підготовки автомобілів, що є сумою дій для зміни розміру, форми, стану (внутрішніх властивостей) і взаємного розміщення предметів праці (наприклад, процеси виконання ТО-1, ПР двигуна і т.д.). Загальний технологічний процес АТП Загальний технологічний процес технічної підготовки автомобілів треба розглядати так. Прибуваючі автомобілі проходять контрольно - технічний пункт (КТП) і їх оглядає черговий механік. При цьому він перевіряє комплектність і зовнішній вигляд автомобіля, визначає його технічний стан, передусім механізмів, які створюють безпеку руху. Після огляду справні автомобілі направляють у зону ЩО, а потім на зберігання. У разі потреби деякі автомобілі після ЩО надходять у відповідні зони ТО і ПР, а потім на зберігання. Направляє автомобілі в ці зони черговий механік за планом-графіком на ТО, а в зону ПР - за заявкою водія або за висновком чергового механіка. Виявивши в процесі приймання рухомого складу пошкодження аварійного характеру, складають спеціальний акт, який подається головному інженерові і є підставою для пред'явлення матеріального позову винуватому. У разі передчасного повернення рухомого складу з лінії з технічних причин черговий механік робить відмітку у відповідній графі дорожнього листка і направляє автомобіль у ремонт. Виявивши на лінії несправність, водій викликає автомобіль технічної допомоги і черговий механік виписує листок обліку на ремонт автомобіля на лінії, який потім передається механікові технічної допомоги. Після усунення несправності заповнений механіком автомобіля технічної допомоги листок обліку передається черговому механікові контрольно-пропускного пункту. Перед виїздом на лінію водієві у диспетчерській видають дорожній листок, який він пред'являє механікові контрольно-пропускного пункту і одержує дозвіл на виїзд. У багатьох АТП черговий механік, щоб скоротити час виїзду автомобілів, оформляє дозвіл на виїзд у дорожніх листках заздалегідь, до початку випуску рухомого складу. Розглянемо організацію виконання робіт на різних видах ТО. Щоденне обслуговування Порядок виконання робіт на ЩО визначений «Правилами технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту». Цей документ передбачає «обов'язкове щоденне виконання контрольних робіт ЩО на контрольно-пропускному пункті механіком при поверненні автомобілів із лінії. Правильна організація цих робіт - перший важливий етап раціональної організації технологічних процесів усіх видів ТО і ремонту. Порядок огляду визначає технічна служба АТП із урахуванням конструктивних особливостей використовуваних на АТП автотранспортних засобів і діючих нормативів на їхнє обслуговування. При ЩО обов'язково перевіряють стан агрегатів, вузлів і систем, які впливають на безпеку руху. Особливо старанно діагностують ті елементи автомобілів у таксомоторів і всіх автомобілів, які працюють на гірських маршрутах. При найменшій разовій трудомісткості і періодичності виконання ЩО має найбільшу питому (на 10 тис. км пробігу) трудомісткість, яка приблизно дорівнює сумі питомих трудомісткостей ТО-1 і ТО-2. Природно, це потребує раціональної організації ЩО на АТП. Для спеціалізації постів і засобів механізації ЩО як основні оцінні критерії виконуваних операцій можна використовувати ступінь однорідності (характеризує однотипність операцій, прийомів і способів виконання їх), спільність застосовуваного устаткування, значущість робіт для створення безпеки руху автомобілів на лінії. На підставі оцінних критеріїв комплекс операцій ЩО можна поділяти на чотири групи: перша група - контрольно - оглядові операції. Ці прості операції виконують візуально (перевірка комплексності автомобіля, його зовнішнього вигляду і т.д.); друга група - контрольно - діагностичні операції для перевірки вузлів, які впливають на безпеку руху. їх виконують за допомогою засобів технічної діагностики (діагностування рульового керування, гальмової системи та ін.); третя група - прибирально - мийні операції (прибирання кабіни або салону, миття і сушіння автомобіля); четверта група - заправні операції (заправка автомобіля паливом, маслами, охолодною рідиною). Таким чином, якщо виходити із спеціалізації робіт, то для виконання комплексу операцій ЩО треба мати пости або дільниці, спеціалізовані на виконанні кожної групи операцій ЩО. На контрольно-пропускному пункті треба виконувати операції тільки першої групи, які не потребують застосування діагностичного устаткування. Тут після повернення автомобілів із лінії виконують такі роботи: занесення до дорожнього листка часу повернення автомобіля і показань спідометра; перевірка комплектності автомобіля; огляд зовнішнього вигляду, виявлення відказів і несправностей відповідно до карти огляду технічного стану автомобіля; оформлення заявок водіїв на усунення несправностей і відказів, виявлених на лінії і при огляді автомобілів на контрольно-пропускному пункті; перевірка пломб на спідометрах; направлення автомобілів за графіком на діагностику. Під час випуску автомобілів на лінію на контрольно-пропускному пункті перевіряють: наявність і правильність оформлення належної документації (дорожній листок, технічний талон), відмітка в дорожньому листку про проходження передрейсового медичного огляду); цілісність пломби на спідометрі; зовнішній вигляд автомобіля та його комплектність; справність вузлів і агрегатів, які впливають на безпеку руху, якщо ці вузли і механізми ремонтувались у міжзмінний час. Автомобілі, що повернулися в АТП справними, при виїзді з підприємства повторно не перевіряють. Після закінчення перевірки механік контрольно-пропускного пункту підписує дорожній листок. У графі «Автомобіль технічно справний, виїзд дозволяється» він записує час виїзду автомобіля за межі АТП. Операції другої групи виконують у спеціалізованих підрозділах експрес - діагностики, роль яких-на АТП повинні виконувати дільниці Д-1. Ці дільниці оснащують серійними засобами технічної діагностики. Перше технічне обслуговування У типовій технології рекомендується виконувати перше технічне обслуговування (ТО-1) на потоковій лінії з несучим конвеєром. На лінії - чотири робочих пости. Перший пост - підготовчий (пост підпори). Він відокремлений підйомними воротами, щоб зменшити загазованість у робочій зоні. Пост обладнують вентиляційною установкою. На цьому посту доцільно встановити повітряроздавальну колонку і верстак. Це дасть змогу виконувати деякі підготовчі роботи, зокрема підкачувати шини. На інших робочих постах технологічні операції розподілені так: другий пост - ТО двигуна і коробки передач; третій пост - ТО решти агрегатів і вузлів; четвертий пост - мастильно-заправні роботи. Дільниці експрес - діагностики вирішують такі завдання: виявлення автотранспортних засобів, технічний стан яких не відповідає вимогам безпеки руху; регулювання - вузлів, які впливають на безпеку руху, та контроль їх після виконання ТО-1, ТО-2 і ПР. Розробляють основні положення щодо організації на АТП експрес - діагностування (Д-1) вузлів, які впливають на безпеку руху, типаж ліній експрес - діагностування автомобілів, типові планування з переліком устаткування, технологічні карти для проведення експрес - діагностування, порядок застосування типової документації, наведений у «Рекомендації щодо організації експрес - діагностування (Д-1) автомобілів на АТП різної потужності». Експрес - діагностування технічного стану вузлів, які впливають на безпеку руху, - це діагностування прискореними методами за обмеженою кількістю параметрів основних механізмів і систем автомобіля, відкази яких можуть спричинити аварійні ситуації, і виконання робіт для їх регулювання. Як самостійний вид діагностування воно проводиться на станціях діагностування Державтоінспекції. Відомо також, що на великих АТП однієї лінії ТО-1 з Д-1 не досить. Отже, треба мати кілька комплектів діагностичного устаткування, а це економічно невигідно, бо важко забезпечити його повне завантаження. Якщо ж розмістити один комплект діагностичного устаткування на дільниці Д-1, то можна піднести продуктивність праці дільниці Д-1 у 2…3 рази порівняно з потоковими лініями ТО-1 з Д-1. Крім того, Д-1 - могутній індустріальний засіб відділу технічного контролю для перевірки якості ТО й поточного ремонту. Друге технічне обслуговування Друге технічне обслуговування (ТО-2) доцільно виконувати на тупикових або паралельних проїзних постах. При цьому сусідні тупикові оглядові канави з'єднують спільною траншеєю, де розміщують потрібне технологічне устаткування. Робітники можуть легко переходити на траншеї з поста на пост, що дає змогу скоротити втрати часу і повніше завантажити устаткування. Проїзні канави з'єднані між собою тунелями. Перед ТО-2 автомобілі піддають попередньому діагностуванню Д-2. У разі потреби Д-2 можна виконувати і перед ПР. Мета попереднього діагностування - дістати потужнісні й економічні характеристики автомобілів, виявити несправності, визначити способи і місце (ТО-2 чи ПР) усунення їх. Заключне діагностування Д-1 виконують: після ТО або вибірково після ремонту. Мета заключного діагностування - визначити стан агрегатів, вузлів і систем, від яких залежить безпека руху, а також якість виконання операцій ТО або ремонту. Комплекс діагностування рекомендується підпорядковувати начальникові відділу технічного контролю (ВТК). Без штампа «ВТК - заключна діагностика» в листку обліку ТО і ремонту (або в акті) дорожній листок на наступний день не виписують. А без діагностичної карти заборонено виконувати ТО-2. На дільницях Д-1 і Д-2, крім планових, вибірково діагностують і інші автобуси, які направляють із контрольно-пропускного пункту або дільниці поточного ремонту (потім на Д-1 становить приблизно 5% програми ТО-1, а на Д-2 - приблизно 10% автобусів програми ТО-2 для уточнення прихованих несправностей і вибіркової перевірки якості поточного ремонту). Усі автобуси після ТО-2 проходять Д-1. 3. Перевезення торговельних вантажів Для перевезень торговельних вантажів на короткі відстані найчастіше використовується вантажний автомобільний транспорт, який забезпечує перевезення товарів від станцій залізниць, зі складів виробничих і сільськогосподарських підприємств на склади оптових підприємств і з цих складів в об'єкти роздрібної та дрібно-роздрібної торговельної мережі, для переміщення товарів між магазинами і для виїзної торгівлі. Основними нормативними документами, які регламентують перевезення вантажів автомобільним транспортом, є Статут автомобільного транспорту і Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. В сучасних умовах багато підприємств торгівлі володіють власними засобами автомобільного транспорту і виконують ним перевезення торговельних вантажів. Разом -з тим часто для цих перевезень використовується транспорт спеціалізованих автотранспортних підприємств, які належать до категорії транспорту загального користування. Підприємства торгівлі висувають до рухомого складу автомобільного транспорту специфічні експлуатаційні і технологічні вимоги. Зокрема, автотранспорт для перевезень товарів народного споживання повинен: > бути спеціалізованим, тобто: а) відповідати оптимальним умовам перевезень конкретних груп та найменувань товарів; б) забезпечувати механізацію вантажно-розвантажувальних робіт при виконанні транспортно-експедиційних операцій; > відповідати вимогам розвитку перспективних транспортних систем, зокрема контейнерної транспортної системи; > бути високоманевровим, мати широкий діапазон вантажопідйомності; > мати високу прохідність для доставки товарів в умовах торгівлі в сільській місцевості; > передбачати можливість збільшення габаритів кузова та пристосованість їх для багатоярусного укладання товарів з метою ефективного використання вантажопідйомності транспортних засобів. Ці підприємства виконують централізовані перевезення вантажів, забезпечують транспортно-експедиційне обслуговування вантажовідправників і вантажоодержувачів, здійснюють прямі, змішані залізнично-автомобільні та водно-автомобільні перевезення вантажів. Для перевезень торговельних вантажів підприємствами транспорту загального користування необхідно додержувати заведеного порядку їх планування та організації, який базується на укладанні між перевізниками та замовниками (вантажовідправниками або вантажоодержувачами) договорів про перевезення вантажів автомобільним транспортом. Ці договори є основною формою організаційно-правових документів з планування та організації перевезень. Автомобільним транспортом здійснюються перевезення, які класифікуються за: > належністю транспорту (транспорт загального користування, відомчий транспорт, власний транспорт підприємницьких організацій та формувань); > відстанню перевезень (приміські, міжміські, міжнародні); > способами організації і виконання перевезень (централізовані, децентралізовані, прямі, змішані, комбіновані, контейнерні, пакетні); > тривалістю перевезення (постійні, сезонні, тимчасові); > видами вантажів (за видами продукції або видами тари); > розмірами парти вантажів (масові, партійні, дрібно-партійні). За умовами договору перевезення вантажів перевізник зобов'язується доставити наданий вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов'язується оплатити за перевезення вантажу встановлену плату. У договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення цілісності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і т. ін.), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки сторін, відповідальність тощо. Відповідно до договору перевізник і замовник у межах квартального плану за 10 днів до початку кожного місяця визначають місячні плани декадними плановими завданнями на перевезення вантажів. На перевезення вантажів автотранспортом замовник надає перевізнику за наявності договору заявку (на день, тиждень, декаду, місяць) встановленої форми. Заявка подається перевізнику в строк, визначений договором, телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим способом. У цьому разі в заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси завантаження та розвантаження, відстані перевезення та вид упаковки. Перевезення торговельних вантажів можуть здійснюватися також за разовим договором. Основними документами, які оформляються на перевезення вантажів автотранспортом, є товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Безпосередньо перевезення вантажу покладається на водія автомобіля, а його супровід та охорона вантажу в дорозі — на експедитора, з яким укладається договір про особисту матеріальну відповідальність. Проте досить часто в господарській практиці мають місце випадки, коли функції експедитора за додаткову оплату виконує водій автомобіля, а в деяких випадках експедирування вантажів можуть здійснювати інші посадові особи вантажовідправника або вантажоодержувача, наприклад товарознавці підприємств оптової або роздрібної торгівлі. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Вантажовідправник повинен виписати товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів у кількості, не меншій ніж 4 примірники, засвідчити їх підписом і за необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною експедитор (водій) підписує всі її примірники. Перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий — передається експедитором (водієм) вантажоодержувачу, третій і четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби — печаткою або штампом), передаються перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перелічувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж. У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із замовником. Основними етапами технологічного процесу перевезення вантажів автомобільним транспортом є: • приймання вантажу до перевезення; • маркування і пломбування вантажу; • завантаження автомобіля; • оформлення документації; • здійснення процесу перевезення і доставки вантажу одержувачеві; • розвантаження автомобіля; • приймання вантажу одержувачем; • проведення розрахунків за перевезення вантажу. Для забезпечення збереження вантажу та раціонального використання вантажопідйомності транспортного засобу і об'єму його кузова вантажовідправник зобов'язаний до прибуття автомобіля під завантаження підготувати вантаж до перевезення. З цією метою вантажі укладаються в справну транспортну тару, визначену стандартами, ТУ, договором тощо, а на кожне вантажне місце наноситься маркування. У разі неправильного укладання та упакування товарів або ж при використанні тари, яка не відповідає фізико-хімічним властивостям товарів, майнова відповідальність за пошкодження чи втрату товару покладається на вантажовідправника. У разі, коли передбачається перевезення одним автомобілем товарів для кількох вантажоодержувачів, вантажі мають бути відповідно згруповані. Час прибуття автомобіля під завантаження відраховується з моменту подання водієм подорожнього листа в пункті завантаження, а час прибуття автомобіля під розвантаження — з моменту подання ним же товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження. На виконання завантажувальних і розвантажувальних робіт виділяється час, який визначається за основними нормами часу простою автомобіля під завантаженням і розвантаженням, установленими залежно від маси вантажу і типу кузова автомобіля. При виконанні цих операцій традиційно додержуються практики, відповідно до якої завантаження вантажів у кузов автомобіля, їх закріплення, накривання та ув'язування виконуються вантажовідправником, а вивантаження вантажів з кузова автомобіля, знімання кріплень та покриттів — вантажоодержувачем; до обов'язків водія входить перевірка відповідності укладання і закріплення вантажу в кузові автомобіля вимогам безпеки руху і забезпечення збереження транспортного засобу. У разі виявлення недоліків щодо укладання чи закріплення вантажу, які загрожують збереженню вантажу, водій повинен повідомити вантажовідправника з метою ліквідації виявлених відхилень (порушень). Завантаження автомобіля має здійснюватися до повного використання об'єму його кузова, але при цьому забороняється перевищувати вантажопідйомність автомобіля. У разі перевезень легковагових вантажів вантажовідправник може (і повинен) використовувати можливості для підвищення рівня використання автомобілі (наприклад за рахунок нарощування його бортів). Важливою умовою підготовки вантажів до перевезення є визначення їх кількості, насамперед маси. Визначення маси вантажу проводиться засобами вантажовідправника спільно з представником автотранспортного підприємства. У разі перевезень вантажів у критих автомобілях (з кузовом типу "фургон") і причепах, контейнерах, цистернах, опломбованих вантажовідправником, масу вантажу визначає він сам. Завантаження (а також розвантаження) вважається закінченим після вручення водієві оформлених товарно-транспортних накладних. У пункті призначення вантажі повинні здаватися вантажоодержувачеві за масою і кількістю місць у тому самому порядку, в якому вони приймалися від вантажоодержувача. Вантаж у пункті призначення мас видаватися тільки тому представникові вантажоодержувача, який указаний у товарно-транспортній накладній. У разі прибуття вантажів у справних автомобілях, причепах, контейнерах, цистернах з непошкодженими пломбами відправника, вони видаються без перевірки маси, якісного стану вантажу і кількості вантажних місць. Також можуть здаватися без перевірки маси навальні або насипні вантажі, які прибули в пункт призначення без ознак нестачі, але це можливе лише в разі відсутності у вантажоодержувача автомобільної ваги. У разі перевезення тарно упакованих і поштучних вантажів їх видають на основі перевірки за участі представника автотранспортного підприємства маси і стану вантажу тільки кожного пошкодженого місця. Для цього пошкоджені місця розкривають і перевіряють вантаж за товарно-транспортними накладними. Перевірку маси, кількості місць і якісного стану вантажу за участі представника автотранспортного підприємства обов'язково потрібно проводити в пункті призначення в разі: > прибуття вантажу в несправному кузові транспортного засобу або в справному кузові, але з пошкодженими пломбами чи з пломбами іншої вантажної станції; > прибуття вантажів з обмеженими термінами зберігання з порушенням термінів доставки цього вантажу або встановленого транспортного режиму під час транспортування; > прибуття вантажу, який завантажувався автотранспортним підприємством; > видавання вантажу зі складу транспортного підприємства. За підсумками приймання вантажів у разі виявлення нестачі, псування або пошкодження вантажу оформляється відповідний акт, про що робиться запис у товарно-транспортній накладній. Якщо ж відхилень від товарно-супровідних документів не виявлено, то факт отримання вантажу підтверджується підписом матеріально відповідальної особи і печаткою (штампом) вантажоодержувача в 3 примірниках товарно-транспортної накладної, два з яких повертаються водієві (експедиторові). Розвантаження автомобіля, як правило, проводиться силами і засобами вантажоодержувача. Після вивантаження товару вантажоодержувач повинен очистити кузов автомобіля, а після перевезення вантажів з обмеженими термінами зберігання, сирих тваринних продуктів, тварин, птиці — промити (пропарити, продезінфікувати) кузов або ж оплатити ці роботи в разі здійснення їх підприємством транспорту. Оплата перевезень вантажів автомобільним транспортом проводиться відповідно до укладеного договору на перевезення вантажів. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належно оформлених подорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у замовника — тільки подорожніх листів. Для характеристики ефективності використання автотранспорту заведено визначати: - показники, які характеризують рівень використання рухомого складу вантажного автотранспорту (коефіцієнти технічної готовності, випуску і використання рухомого складу, коефіцієнти статичного і динамічного використання вантажопідйомності автомобіля, коефіцієнт використання пробігу, середня відстань поїздки з вантажем і середня відстань перевезення, час простою під завантаженням-розвантаженням, час у наряді, технічна та експлуатаційна швидкість); 3.1 Організація перевезень дизельного пального ТОВ « ІДЕНТРАНC » Дизельне пальне постачається замовникам в визначений договором час та місце, та відповідає вимогам Закону України ″ Про автомобільний транспорт ″, Закону України ″ Про перевезення небезпечних вантажів ″. Паливо дизельне згідно Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» відносяться до небезпечних вантажів під час його перевезення автомобільним транспортом. Умови перевезення небезпечних вантажів. Умови
Антиботан аватар за замовчуванням

12.12.2017 17:12-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!