Інформаційний аналіз підприємства. Курсова робота з Економічна діагностика підпримства. Робота № 529812

Перехід до торгівельного партнера Binance

Інформаційний аналіз підприємства

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Інші

Інститут:

Факультет:

Економіка підприємства

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Економічна діагностика підпримства

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

2.2. Інформаційно-аналітичне забезпечення системи управління економічною безпекою підприємства Від якості інформаційно-аналітичного забезпечення прямо зале - жить якість управління економічною безпекою підприємства. Інформацій- но-аналітичне забезпечення системи управління економічною безпекою підприємства повинне включати такі підсистеми: інформації, систем показників, індикаторів та методів оцінки та аналізу економічної безпеки підприємства. Найбільш значуща властивість інформації – це здатність викликати зміни. Неодмінною умовою виживання в умовах ринку й збереження конкурентоспроможності є адаптація до мінливих потреб ринку та забезпечення економічної безпеки підприємства. Практично цінність інформації прямо пропорційна тій ролі, яку вона відіграє в прийнятті управлінських рішень. Цінність інформації визначається тим, як суб’єкт зможе розпоряджатися нею. Інформація, покликана забезпечити прийняття рішень, вносить істотний вклад у прийняття управлінського рішення. Вона стає фактором виробництва й подібно праці, матеріалам і капіталу дозволяє створювати додану вартість, тому інформація є критерієм забезпечення економічної безпеки підприємства. Основними властивостями інформації є: повнота, вірогідність, цінність, актуальність і ясність. Аналітичну обробку інформації дуже важливо здійснювати на основі системного підходу, що дозволяє розкрити комплексність об'єкта, багатогранність зв'язків і звести їх у єдину цілісну систему. При системному підході визначаються основні цілі системи, досягненню яких повинні сприяти вихідні дані й одержана результативна інформація. За цілями конструюється система. Під системою в цьому випадку розуміється набір елементів і інформаційні зв'язки, що виникають між ними і які забезпечують оптимальне безпечне управління економікою підприємств. Система аналітичної інформації для прийняття управлінських рішень відрізняється складністю. Причому спостерігається тенденція ускладнення взаємозв'язків в інформаційному потоці. Одночасно відбувається систематичне зростання обсягів інформації, її надмірності при інформаційній недостатності для прийняття оптимальних управлінських рішень. Інформація щодо забезпечення економічної безпеки підприємства досить неоднорідна. Усе це ускладнює її використання в управлінні економічною безпекою. На більшості підприємств інформація, яка використовується менеджерами для забезпечення економічної безпеки, забезпечують внутрішні джерела. Створюється спеціалізована аналітична група, або служба економічної безпеки підприємства, до складу функціональних обов'язків якої повністю або частково включається інформаційне забезпечення. Створення раціонального потоку інформації про економічну безпеку підприємства повинне опиратися на такі принципи: уніфікованості, що припускає те, що аналітики повинні прагнути до того, щоб проектні рішення, які ними пропонуються, підходили до якомога ширшого кола завдань, які вирішуються; системності, що припускає встановлення порядку функціонування всієї системи аналітичної інформації в цілому і її динамічних тенденцій; принцип вирішення нових завдань, що дозволяє виявляти й вирішувати нові завдання, які ставляться перед підприємством у зв'язку з ускладненням зовнішнього середовища; принцип першого керівника, заснований на безпосередньому керівництві аналітичною роботою на підприємстві першим керівником у зв'язку з тим припущенням, що він буде постійно націлювати аналітичний відділ на рішення нових більш складних завдань і намагатися вивести підприємство на лідируючі положення в конкурентному середовищі; принцип розвитку – розроблений комплекс вирішення аналітичних завдань повинен створюватися з урахуванням можливості поповнення й постійної актуалізації без порушення його функціонування; принцип сумісності – при створенні системи повинні бути реалізовані інформаційні інтерфейси, завдяки яким вона може взаємодіяти з іншими системами відповідно до встановлених правил; принцип стандартизації, що припускає те, що при створенні аналітичних комплексів повинні бути раціонально застосовані типові уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм, зокрема такі, які дозволяють займатися побудовою економіко-математичних моделей; принцип ефективності полягає у досягненні раціонального співвідношення між витратами й цільовими ефектами, включаючи кінцеві результати автоматизації; принцип єдиної інформаційної бази, що припускає те, що вихідна інформація один раз вводилась в систему й могла бути використана багаторазово. До збору, накопичення й систематизації інформації пред'являються певні вимоги: інформація повинна бути повною й своєчасною, достовірною, корисною й зручною для сприйняття й подальшого використання. Необхідність збору, накопичення й зберігання економічної інформації диктується багатьма обставинами. До них належать: багаторазовість і тривалість її застосування, розрив у часі між збором і використанням інформації при проведенні аналізу й управлінні економічною безпекою на підприємстві. Хаотичність потоків інформації, недосконалість їх каналів, методів і техніки збору, зберігання й обробки приводять до істотного запізнювання інформації й до втрати її якості та виникнення загроз для підприємства. Основа сучасного одержання інформації – це інтеграція її збору й обробки. Результати проведення аналітичних досліджень прямо залежать від якості інформації, яка використовується, тому перед їх проведенням слід ретельно перевірити вхідну інформацію. Систематизацію й підготовку джерел інформації для аналізу можна розділити на два етапи: перевірка їх змісту; обробка й вивчення матеріалів. Процес підготовки матеріалу до аналізу економічної безпеки підприємства включає також приведення показників у порівнянний вид і спрощення цифрового матеріалу. Однорідність і порівнянність даних – обов'язкова умова одержання правильних результатів при проведенні економічного аналізу. Найпоширенішими прийманнями приведення показників у порівнянний вид є: нейтралізація ціннісного фактора шляхом відображення різних видів об'ємних показників у єдиних цінах; нейтралізація кількісного фактора при аналізі ефективності використання якого-небудь виду ресурсу за допомогою розрахунку ряду умовних показників, де незмінним залишається об'ємний показник і послідовно змінюється величина ресурсу, що витрачається; нейтралізація впливу на рівень кількісних і якісних показників методик їх розрахунку. Сукупність однорідних планових, звітних і облікових показників повинна мати єдину методику визначення; вирахування середніх величин при вивченні ряду однорідних показників; заміна абсолютних величин відносними, коли це найбільш доцільно, для більшої наочності, доступності й сприйнятливості. У процесі аналізу виявляються переваги й недоліки інформації, повнота її використання для аналізу й управління економічною безпекою. Інформацію про економічну безпеку підприємства використовують як внутрішні, так і зовнішні користувачі. До якості економічної інформації пред'являються певні вимоги, насамперед, вимога про те, щоб вона задовольняла користувачів інформації, інакше кажучи, була корисною. Звичайне забезпечення управлінського персоналу відповідною інформацією залежить від розподілу функцій між виконавцями. Із цією метою для кожного керуючого розробляються посадові інструкції, у яких перелічуються функції, які він виконує. На підставі посадових інструкцій визначається той обсяг інформації, який необхідний для забезпечення економічної безпеки підприємства. Економічні показники для проведення оцінки і аналізу економічної безпеки підприємства повинні бути представлені у вигляді системи. Система показників – це їх упорядкована сукупність, у якій кожний показник дає кількісну або якісну характеристику певної сторони господарської діяльності, має властивості зведення й подільності, пов’язаний з іншими показниками, але не дублює їх [130]. Інформаційна база економічної безпеки, яка існує на підприємстві, становить систему показників, вірогідність, періодичність поновлення, повнота й автоматизація якої забезпечує якість прийнятих управлінських рішень. Система показників для проведення фундаментальних аналітичних досліджень економічної безпеки повинна враховувати такі вимоги до їх формування [102; 107]: у систему повинні входити декілька окремих (частинних) показників і один узагальнюючий, залежний від частинних; загальнотеоретична інтерпретація, взаємозв’язок і цілеспрямова - ність як окремих показників, їх груп, так і всієї системи в цілому; для системи повинна бути характерною інтегрованість, що дозволяє застосовувати її при програмно цільовому управлінні економічною безпекою й будувати «дерево» цілей економічного й соціального розвитку підприємства; можливість регуляції значень величини показників залежить від досягнутого рівня економічної безпеки та наявності потенціалу її досягнення в майбутньому; наявність достатньої кількості показників для оцінки окремих функціональних складових економічної безпеки підприємства; усі показники в системі повинні бути реальними й динамічними; можливість одержання прогнозу про спрямованість динаміки показників; показники повинні бути значимими (найбільш важливими для дослідження економічної безпеки); у системі показників, які використовуються при проведенні оцінки та аналізу економічної безпеки підприємства, необхідно враховувати галузеві особливості підприємства, його конкурентну стратегію та стадію життєвого циклу, на якому воно знаходиться. Відповідно до розробленої концепції управління економічною безпекою підприємства в частині структурування її рівнів сформовано системи показників для оцінки передумов досягнення певного рівня (табл. 2.1) та поточного рівня (табл. 2.2) економічної безпеки підприємства. Виділення саме таких систем обґрунтовується доцільністю проведення оцінки та аналізу не тільки досягнутого рівня економічної безпеки підприємства, а й його нарощування (або виснаження) потенціалу, тобто оцінки накопичення підприємством здатностей до формування високого рівня в майбутньому. Основними причинами депресивного розвитку державної науково-промислової політики є технологічна відсталість суб'єктів господарювання, низький рівень науково-дослідних конструкторських розробок, переви - щення нормативів фізичного зносу основних засобів. Такі глобальні проблеми призводять до зниження конкурентоспроможності продукції підприємства, та, як наслідок, до зниження рівня їх економічної безпеки. Менеджмент вітчизняних промислових підприємств в основному вважає, що держава повинна їм забезпечити належний рівень економічної безпеки, але без значних зусиль самих підприємств у цьому напрямі сучасний рівень може знизитися ще більше, в результаті чого лідируючі позиції на світових ринках займуть товаровиробники інших країн. Одним із ключових компонентів економічної безпеки підприємства є її техніко-технологічна складова. Функціонування промислового підприємства значною мірою визначається надійністю підсистеми техніко-технологічної безпеки, тому дослідження згаданих проблем є важливим та актуальним. Таблиця 2.1 Система показників для оцінки основних передумов досягнення певного рівня економічної безпеки підприємства Підсистеми показників, що характеризують здатності підприємства до: Показники 1 2 протистояння загрозам Питома вага в активі балансу необоротних активів Питома вага в активі балансу оборотних активів Питома вага в пасиві балансу власного капіталу Питома вага в пасиві балансу довгострокових зобов’язань Питома вага в пасиві балансу поточних зобов’язань адаптації Питома вага основних засобів у виробничому потенціалі Питома вага виробничих запасів у виробничому потенціалі Питома вага незавершеного виробництва в виробничому потенціалі Темп зростання фонду оплати праці Питома вага заохочувальних виплат і компенсацій в фонді оплати праці постійного розвитку Коефіцієнт забезпеченості інтелектуальною власністю Питома вага витрат на обчислювальну техніку в загальному об’ємі витрат на інформатизацію Питома вага витрат на оплату послуг сторонніх підприємств у сфері інформатизації в загальному об’ємі витрат на інформатизацію Коефіцієнт покриття капітальних інвестицій Коефіцієнт капітального будівництва Питома вага інвестицій на будівництво в загальному об’ємі капітальних інвестицій Закінчення табл. 2.1 1 2 Питома вага інвестицій на придбання нових основних засобів в загальному об’ємі капітальних інвестицій Питома вага кадрів, які підготовлені новим професіям Питома вага працівників, які підвищили кваліфікацію Таблиця 2.2 Система показників для оцінки поточного рівня економічної безпеки підприємства Підсистеми показників, що характеризують результати діяльності підприємства, зокрема: Назва показника Розрахункова формула 1 2 3 фінансово-економічну стійкість підприємства Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) Власний капітал (П1 + П2) / Валюта балансу Коефіцієнт фінансового ризику (П3 + П4 + П5) / (П1 + П2) Коефіцієнт абсолютної ліквідності Грошові кошти та їх еквіваленти /(поточні зобов’язання + ДМП) Коефіцієнт швидкої (термінової) ліквідності ((Оборотні активи - Запаси) + ВМП)/(Поточні зобов’язання + ДМП) Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) (Оборотні активи + ВМП)/(Поточні зобов’язання + ДМП) Коефіцієнт маневреності (П1 + П2 - А1) / (П1 + П2) стабільність та безперервність виробничої діяльності підприємства Коефіцієнт оборотності оборотних активів Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції / Середній розмір оборотних активів Тривалість одного обороту оборотних активів Відношення кількості днів в періоді, який аналізується, до коефіцієнта оборотності Собівартість реалізованої продукції, тис. грн Собівартість реалізованої продукції Адміністративні витрати, тис. грн Адміністративні витрати Витрати на збут, тис. грн Витрати на збут Матеріальні витрати, тис. грн Матеріальні витрати Витрати на оплату праці, тис. грн Витрати на оплату праці Продовження табл. 2.2 1 2 3 Матеріалоємність Матеріальні витрати / Виручка від реалізації продукції Енергоємність Витрати на тепло- та електроенергію / Виручка від реалізації продукції Виробничий потенціал Основні засоби + незавершене виробництво + виробничі запаси Фондоозброєність праці Залишкова вартість основних засобів / Чисельність робітників Трудомісткість Фонд робочого часу / Виручка від реалізації продукції ефективність використання ресурсів підприємства Рентабельність продажу, %% Валовий прибуток / Чистий дохід від реалізації продукції Рентабельність активів, %% Чистий дохід / Активи підприємства Сума вивільнених коштів у процесі прискорення оборотності оборотних активів (Тривалість одного обороту в звітному періоду – Тривалість одного обороту в базисному періоді) / Одноденний об’єм реалізації продукції Коефіцієнт придатності нематеріальних активів Відношення залишкової вартості НА до первісної вартості НА Коефіцієнт зношеності нематеріальних активів Відношення зношеності НА до первісної вартості НА Фондовіддача Дохід (виручка) від реалізації продукції / Середньорічна вартість основних засобів Показник виходу придатного продукту з використаної сировини Готова продукція / Матеріальні витрати Коефіцієнт зношеності основних засобів (ОЗ) Сума зношеності ОЗ / Первісна вартість ОЗ Коефіцієнт придатності основних засобів Залишкова вартість ОЗ / Первісна вартість ОЗ Рентабельність за операційною діяльністю, %% Дохід від операційної діяльності / чистий дохід від реалізації продукції Коефіцієнт затоварювання готовою продукцією Готова продукція / Виручка від реалізації продукції Коефіцієнт плинності кадрів Кількість звільнених за всіма причинами / Середньообліковий склад персоналу Коефіцієнт динаміки середньооблікового складу персоналу (Прийнято – Вибуло) / Середньообліковий склад персоналу Закінчення табл. 2.2 1 2 3 Питома вага простоїв у фонді робочого часу Простої / Фонд робочого часу Питома вага неявок у зв’язку з переведенням на скорочений робочий день у фонді робочого часу Неявки в зв’язку з переведенням на скорочений робочий день / Фонд робочого часу Питома вага неявок з дозволу адміністрації в фонді робочого часу Неявки з дозволу адміністрації / Фонд робочого часу Питома вага працівників, які підвищили кваліфікацію Чисельність працівників, які підвищили кваліфікацію / Середньообліковий склад персоналу Продуктивність праці Дохід (виручка) від реалізації продукції / Середньообліковий склад персоналу Темп зростання персоналу Чисельність персоналу в звітному періоді / чисельність персоналу в попередньому періоді Коефіцієнт придатності нематеріальних активів Відношення залишкової вартості НА до первісної вартості НА Коефіцієнт зношеності нематеріальних активів Відношення зношеності НА до первісної вартості НА Приклад формування системи показників для оцінки техніко-технологічної складової економічної безпеки підприємства, яке випускає залізобетонні плити, наведено в табл. 2.3. Виділення двох підсистем техніко-технологічних та економічних параметрів обумовлено тим, що техніко-технологічна складова розглядається ізольовано від інших функціональних складових економічної безпеки підприємства, тому необхідно крім техніко-технологічних параметрів визначати результативні, тобто економічні параметри. Таблиця 2.3 Система показників для визначення стану техніко-технологічної складової економічної безпеки підприємства Назва показника Умовне позначення Фактичні значення Нормативи за ДСТУ 1 2 3 4 ЗАТ «Буддеталь» Техніко-технологічні параметри Закінчення табл. 2.3 1 2 3 4 Масова частка вуглецю в арматурному прокаті класу А600, %% m не більше 0,37 Границя плинності арматурного прокату, Н/мм не менше 600 Тимчасовий опір розриванню арматурного прокату класу А600, Н/мм не менше 800 Відносне видовження арматурного про - кату після розривання, %% не менше 12 Відносне рівномірне видовження арма - турного прокату після розривання, %% не менше 4 Повне відносне видовження арматурного прокату за максимального навантаження, %% не менше 5 Вміст пилуватих та глинистих частинок у бетонній суміші класу В40, %% В не більше 25 Середня міцність бетону класу В40 на стиск, кгс/см R 523,9 Економічні параметри Собівартість реалізованої продукції, тис. грн СП – Адміністративні витрати, тис. грн АВ – Витрати на збут, тис. грн ВЗ – Матеріальні витрати, тис. грн МВ – Витрати на оплату праці, тис. грн ВО – Ціна реалізації однієї панелі перекриття ПК 72-15-8а, грн Ц – Питома вага плит перекриття в загальному об’ємі випуску продукції, %% ПП – Показник виходу придатного продукту з використаної сировини ВП – Матеріаломісткість М – Трудомісткість Т – Коефіцієнт затоварювання готовою про - дукцією КЗ – Питома вага нестач і втрат в загальному об’ємі виручки від реалізації продукції, %% ПН – Чистий прибуток, тис. грн ЧП – Рентабельність продукції, %% РП – Схему взаємозв’язку та взаємообумовленості складових інформа - ційно-аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства подано на рис. 2.3. Усі складові необхідно враховувати синхронно, комплексно та адекватно обирати. При цьому необхідно враховувати всі вимоги до: конфіденційності інформації, формування системи показників, вибору комплексу методів та індикаторів економічної безпеки підприємства. Від точної ідентифікації загроз підприємству, від правильного вибору вимірювачів їх прояву, тобто системи індикаторів, залежить ступінь адекватності оцінки економічної безпеки підприємства існуючої у виробництві реальності і комплекс необхідних заходів щодо попередження та нівелювання небезпеки, відповідних масштабів та характеру загроз. У якості однієї з цілей моніторингу економічної безпеки підприємства є діагностика його стану за системою показників, що враховують специфічні галузеві особливості, найбільш характерних для даного підприємства і мають для останнього важливе стратегічне значення. Якщо використовувати подібну методику для побудови системи кількісних і якісних показників економічної безпеки на рівні підприємства, то в неї необхідно включити такі основні індикатори (природно, даний перелік вимагає його конкретизації для кожного виду виробництва, ранжування показників на основні та другорядні) [44]: а) індикатори виробництва: динаміка виробництва (зростання, спад, стабільний стан, темп зміни); реальний рівень завантаження виробничих потужностей; частка НДДКР у загальному обсязі робіт; частка НДР у загальному обсязі НДДКР; темп відновлення основних виробничих фондів (реновації); стабільність виробничого процесу (ритмічність, рівень завантаже - ності протягом певного часу); питома вага виробництва у ВВП (для особливо великих підприємств-монополістів); оцінка конкурентоспроможності продукції; вікова структура і технічний ресурс парку машин та обладнання; б) фінансові індикатори: обсяг "портфеля" замовлень (загальний обсяг передбачуваних продажів); фактичний і необхідний обсяг інвестицій (для підтримки і розвитку наявного потенціалу); рівень інноваційної активності (обсяг інвестицій у нововведення); рівень рентабельності виробництва; фондовіддача (капіталомісткість) виробництва; прострочена заборгованість (дебіторська і кредиторська); частка забезпеченості власними джерелами фінансування оборотних коштів, матеріалів, енергоносіїв для виробництва; в) соціальні індикатори: рівень оплати праці щодо середнього показника по промисловості або економіці в цілому; рівень заборгованості по зарплаті; втрати робочого часу; структура кадрового потенціалу (вікова, кваліфікаційна). Відповідно до специфіки підприємства і відповідно до фактичних і нормативних значень його техніко-економічних показників та величини їх відхилення від бар'єрних (граничних) значень індикаторів економічної безпеки стан досліджуваного підприємства можна характеризувати як: а) нормальне, коли індикатори економічної безпеки знаходяться у межах граничних значень, а рівень використання наявного потенціалу близький до технічно обґрунтованих нормативів завантаження устаткування і площ; б) передкризовий, коли переступається бар'єрне значення хоча б одного з індикаторів економічної безпеки, а інші наблизилися до деякої межі своїх бар'єрних значень і при цьому не були втрачені технічні і технологічні можливості поліпшення умов і результатів виробництва шляхом прийняття до загроз, що виникають на підприємстві, заходів попереджувального характеру; в) кризовий, коли переступаються бар'єрні значення більшості основних (на думку експертів) індикаторів економічної безпеки і з'являються ознаки необоротності спаду виробництва і часткової втрати потенціалу унаслідок вичерпання технічного ресурсу обладнання і площ, скорочення персоналу; г) критичний, коли порушуються всі (або майже всі) бар'єри, що відокремлюють нормальний і кризовий стан розвитку виробництва, а часткова втрата потенціалу стає неминучою і невідворотною. Нехай Pi – система показників економічної безпеки підприємства, i = 1 ,..., m; – порогове (бар'єрне) нормалізоване значення показника Pi. Систему показників можна сформувати на основі проведення факторного аналізу або підібравши декілька ключових показника, які представляють функціональні складові економічної безпеки підприємст - ва. Зміна значень індикатора Pi відбувається в діапазоні 0 <xi <1 і ці значення визначаються співвідношеннями: , якщо (1 + s) < xi <1, , якщо < < (1 + s) , = , якщо ( < < (1 - s) , , якщо 0 < < (1 - s) . Тут s – межа бар'єрного значення показника, що приймає значення, припустимо, s = 0,15; cтан підприємства позначено наступним чином: н - нормальний, пк – передкризовий, к – кризовий, кр – критичний. У якості критерію стану виробництва, що відповідає вимогам економічної безпеки, виступатиме умова Sн> Sпк> Sкр, де Sн – площа багатокутника при нормальному або передкризовому розвитку виробництва; Sпк – площа багатокутника в кризовій або пороговій зоні стану виробництва; Sкр – площа багатокутника у критичній зоні стану виробництва. Для визначення економічної безпеки підприємства за індикаторами використовується графічний спосіб (рис. 2.4). Значення графічної інтерпретації результатів індикативного аналізу економічних обгрунту - вань, оцінок, розрахунків на практиці часто недооцінюється. Вона сприяє кращому сприйняттю і прискоренню одержання не тільки кількісних, а й якісних значень показників, що відіграє важливу роль при проведенні візуальної, оперативної, комплексної оцінки узгодженості різнорідних факторів, що визначають стан і тенденції розвитку підприємства. Рис. 2.4. Використання графічного способу для визначення рівня економічної безпеки підприємства Графік не тільки характеризує поточний стан підприємства, але і той стан його безпеки, до якого необхідно прагнути. Маючи аналогічні дані по конкуруючим або суміжним підприємствам, з’являється можливість порівнювати досліджуване підприємство з іншими підприємствами й оцінювати свої відносні переваги і недоліки, порівнювати і сполучати свої можливості і можливості підприємств-конкурентів або порівнювати стан підприємства в динаміці різних років і достовірно аналізувати, прогресує чи деградує підприємство, виявляти небезпечні відхилення від нормального стану. Для вимірювання стану економічної безпеки країни застосовують такі методи: моніторингу основних соціально-економічних показників і співставлення їх з граничними значеннями, що мають бути не менші за загальносвітові; експертної оцінки; аналізу й обробки сценаріїв; оптимізації; теоретико-ігрові; багатовимірного статистичного аналізу; теорії штучних нейронних мереж [10, с. 43 – 46] (рис. 2.5). Більшість з них можуть бути застосованими для оцінювання рівня економічної безпеки підприємництва не лише на макро-, але й мезорівні ієрархії управління економікою. Зокрема, моніторинг основних соціально-економічних показників передбачає збір інформації за переліком показників, які можуть бути використані під час дослідження економічної безпеки підприємництва. В. Волошин [34] пропонує внести до них показники ресурсного потенціалу і можливостей його розвитку; рівня ефективності використання ресурсів, капіталу та праці і його відповідності рівню в найбільш розвинутих і передових країнах, а також рівню, за якого загрози зовнішнього та внутрішнього характеру зводяться до мінімуму; конкурентоспроможності економіки; цілісності території та економічного простору; суверенітету, незалежності і можливості протистояння зовнішнім загрозам. Така оцінка проводиться шляхом формування рейтингів країн за рівнем сформованості сприятливого економічного середовища для ведення підприємницької діяльності (наприклад, рейтинг країн Світового банку [11]). Метод аналізу і обробки сценаріїв дозволяє проводити багатоваріантний ситуаційний аналіз системи економічної безпеки підприємництва на основі прогнозування ймовірних варіантів розвитку ситуації. Доцільно здійснювати розрахунки в межах цього методу з використанням засобів економіко-математичного моделювання. Необхідно зазначити, що застосування цього методу дозволяє прогнозувати ефективність та наслідки впливу рішень органів державного управління, приймати найбільш оптимальні з можливих рішень. Теоретико-ігрові методи використовуються для аналізу багатосто - ронніх конфліктних ситуацій з урахуванням їх взаємовпливу. За використання цього методу оцінки рівня економічної безпеки підприємництва реальні очікуванні процеси та їх розвиток моделюються в ігровій формі. Методи багатовимірного статистичного аналізу (кореляційний, регресійний, коінтеграційний, компонентний, факторний, кластерний, аналіз часових рядів та ін.) дозволяють обчислювати характеристики динаміки розвитку показників економічної безпеки підприємництва, які ґрунтуються на закономірностях зміни статистичних даних у минулому та екстраполяції тенденцій їх змін на майбутнє. На думку авторів, обрання цих методів основою методологічного забезпечення роботи з оцінки рівня економічної безпеки підприємництва є чи не найбільш прийнятним та доцільним. Така думка ґрунтується на тому, що категорія економічної безпеки підприємництва є поліфакторною (залежить від значної кількості чинників та їх груп), розвивається в історичному аспекті, залежить як від кількісних, так і якісних факторів, а також непорівнюваних між собою показників. Враховуючи значні можливості щодо моделювання складних нелінійних залежностей та подолання проблеми різнорозмірності під час оцінки рівня економічної безпеки підприємництва, доцільно використовувати методи теорії штучних нейронних мереж. Варто зазначити, що під час оцінки рівня економічної безпеки підприємництва доцільно застосовувати як класичні, так і сучасні методи – евристичного та ситуаційного, компаративного політичного і економічного аналізу, логіко-структурного моделювання, стратегічного аналізу і прогнозування. Проте ці методи є швидше доповненням до базових. Так, методи еврестичного та ситуаційного, компаративного політичного і економічного аналізу варто застосовувати для узагальнення результатів моніторингу соціально-економічних показників; методи логіко-структурного моделювання, стратегічного аналізу і прогнозування дозволяють узагальнити результати методів експертних оцінювань, багатовимірних статистичних досліджень у вигляді, наприклад, документів програмно-цільового характеру. При оцінюванні рівня економічної безпеки підприємства вчені використовують значну кількість методів та прийомів. Для правильності проведеної оцінки надзвичайно важливо обрати адекватний метод. Методи екпертних оцінок використовується для встановлення коефіцієнтів значущості при функціональних складових при проведенні розрахунку інтегрального показника рівня економічної безпеки підприємства. На мезорівні методи експертних оцінок використовуються для визначення рейтингів регіонів; на міжнародному рівнів – для визначення рейтингів країн за критерієм економічної безпеки. Метод оптимізації використовується для вибору оптимальної комбінації ресурсів для вирішення завдання підвищення економічної безпеки підприємства. Теоретико-ігрові методи використовуються для аналізу багатосто - ронніх конфліктних ситуацій. Процеси забезпечення економічної безпеки підприємства моделюються в ігровій формі. Метод аналізу і обробки сценаріїв дозволяє проводити багатоваріантний ситуаційний аналіз системи економічної безпеки підприємництва на основі прогнозування ймовірних варіантів розвитку ситуації [34]. Ризики підприємства оцінюються на основі статистичного методу, який передбачає співставлення збитків підприємства з рівнями його ризику. Максимальний недопустимий рівень ризику з’являється тоді, коли підприємство ризикує власними засобами, тобто всім своїм майном. Якщо такі рівні ризику виявлені протягом декількох періодів, то можна спрогнозувати рівень ризику на майбутні періоди за допомогою методів екстраполяції, вибравши при цьому адекватний тип апроксимації. Метод оцінки фінансової стійкості (метод аналізу доцільності витрат) дозволяє співставляти рівень економічного ризику та тип фінансової стійкості підприємства. Сутність методу полягає у тому, що проводиться оцінка типу фінансової стійкості до впровадження інноваційного проекту та після його впровадження, за допомогою чого можна визначитися з доцільністю витрат підприємства на цей проект. Аналітичний метод аналізу ризику підприємства використовується при реалізації інвестиційних та інноваційних проектів. Розраховується період, за який проект принесе прибуток; чистий дисконтний дохід; внутрішня норма дохідності та індекс дохідності проекту. При використанні методу аналізу чуттєвості розраховуються критичні значення об’єму виробництва, ціни на продукцію, об’єму вироб - ництва при зміні ціни з метою визначення точки беззбитковості проекту. Аналіз ризиків підприємства виконується за допомогою побудови «дерева» рішень, ймовірність ризиків при цьому визначається на основі теореми Байєса. При проведенні оцінки та аналізу економічної безпеки підприємства методи багатовимірного статистичного аналізу використовуються досить активно та ефективно. Методи багатовимірного аналізу – найбільш діючий кількісний інструмент дослідження соціально-економічних процесів, описуваних більшим числом характеристик. До них відносяться кластерний аналіз, таксономія, розпізнавання образів, факторний аналіз, методи побудови штучних нейронних мереж [29]. За допомогою методів стохастичного факторного аналізу виявляються латентні фактори, які впливають на економічну безпеку підприємства. Такі фактори апріорно визначити неможливо, лише апостеріорно, на основі методу факторного аналізу. Основну ідею факторного аналізу можна сформулювати в заміні значного масиву взаємнокорельованих показників на меншу кількість некорельованих між собою агрегованих факторів. Така процедура виявлення головних компонент називається редукцією ознакового простору. Основною метою кластерного аналізу є виділення у вихідних багатомірних даних такі однорідні підмножини, щоб об'єкти усередині груп були схожі відповідно до мети дослідження один на одного, а об'єкти з різних груп – не схожі. Під «подібністю» розуміється близькість об'єктів у багатомірному просторі ознак, і тоді задача зводиться до виділення в цьому просторі природних скупчень («грон») об'єктів, які вважаються однорідними групами, тобто кластерами. Основним суб’єктивним моментом при проведенні кластерного аналізу є визначення кількості кластерів дослідником, а не системою. При проведенні кластерного аналізу основне завдання полягає у визначенні відстані між об’єктами в кластері та між кластерами. При проведенні аналізу цих методів автором зроблено висновок про доцільність використання евклідової відстані між підприємствами в кластері та методу Варда як відстані між кластерами, тому що саме такий набір методів дозволяє провести найрівномірніше клатеризацію підприємств за рівнем їх економічної безпеки. Методи кластерного аналізу дозволять провести градацію рівнів економічної безпеки підприємства. Також за допомогою кластерного аналізу можна виконати кластеризацію підприємств за критерієм їх економічної безпеки. Якщо виконати кластеризацію підприємств за декілька періодів, то можна визначити стійкість градації рівнів економічної безпеки досліджуваних підприємств. При дослідженні економічної безпеки підприємства доцільно використовувати штучні нейронні мережі. Головна функція штучного нейрона – формувати вихідний сигнал залежно від сигналів, що надходять на його входи. У найпоширенішій конфігурації вхідні сигнали обробляються адаптивним суматором, потім вихідний сигнали суматора надходить у нелінійний перетворювач, де перетвориться функцією активації, і результат подається на вихід (у точку розгалуження). Найпростіша модель нейронної мережі – одношаровий персептрон. Одношаровий персептрон (персептрон Розенблатта) – одношарова нейронна мережа, усі нейрони якої мають тверду граничну функцію активації [35]. Серед областей застосування нейронних мереж – автоматизація процесів розпізнавання образів, прогнозування, адаптивне керування, створення експертних систем, організація асоціативної пам'яті, обробка аналогових і цифрових сигналів, синтез і ідентифікація електронних ланцюгів і систем. Одношаровий трьохнейронний персептрон представлено на рис. 2.6. Мережа, зображена на рис. 2.6, має n входів, на які надходять сигнали, що йдуть по синапсам на 3 нейрона. Ці три нейрони утворюють єдиний шар даної мережі й видають три вихідні сигнали. Багатошаровий персептрон (MLP) – нейронна мережа прямого поширення сигналу (без зворотних зв'язків), у якій вхідний сигнал перетвориться у вихідний, проходячи послідовно через кілька шарів. Перший з таких шарів називають вхідним, останній – вихідним. Ці шари містять так звані вироджені нейрони й іноді в кількості шарів не враховуються. Крім вхідного й вихідного шарів, у багатошаровому персептроні є один або кілька проміжних шарів, які називають прихованими [29]. У цій моделі персептрона повинен бути хоча б один прихований шар. Присутність декількох таких шарів виправдане лише у випадку використання нелінійних функцій активації. Приклад двошарового персептрона представлено на рис. 2.7, де мережа має n входів. На них надходять сигнали, що йдуть далі по синапсам на 3 нейрона, які утворюють перший шар. Вихідні сигнали першого шару передаються двом нейронам другого шару. Останні, в свою чергу, видають два вихідні сигнали. Однією з переваг використання методів штучних нейронних мереж є синтез лінійних та нелінійних моделей. Побудова багатошарового нейронного персептрона допоможе досліднику перевірити правильність проведеної кластеризації підприємств. При проведенні кластеризації за допомогою цього способу в систему включаються як кількісні, так і якісні дані, тобто формується матриця вихідних даних таким чином: матриця вихідних показників досліджуваних підприємств формується відповідно до визначених апріорно рівнів їх економічної безпеки. Методи теорії штучних нейронних мереж доцільно використовувати при прогнозуванні потрапляння підприємства до кластера за рівнем економічної безпеки в майбутньому. За допомогою методів регресійного аналізу можна визначити силу та напрям впливу основних факторів на зміну результативного показника. Багатофакторна регресійна економіко-математична модель представляється такою формулою: У даній моделі – параметри, які визначаються за допомогою методу найменших квадратів. У якості факторів-аргументів при проведенні оцінки економічної безпеки підприємства доцільно обирати показники, що її найбільш повно характеризують. Це можуть бути найбільш вагомі представники всіх складових економічної безпеки, або можна обрати ключові фактори економічної безпеки підприємства за допомогою стохастичного факторного аналізу. При дослідженні процесів забезпечення економічної безпеки підприємства в якості результативно - го показника може виступати інтегральний показник економічної безпеки підприємства. При побудові багатофакторної регресійної економіко-математичної моделі дослідження проводиться протягом декількох десятків спостережень, отже, можна стверджувати про стійкість напряму та сили впливу факторів на інтегральний показник економічної безпеки підприємства. Методи дослідження динамічних рядів дозволяють визначити прогнозні значення економічної безпеки підприємства або провести згладжування її динамічного ряду на основі екстраполяції тенденцій. Динамічні моделі для дослідження економічної безпеки підприємст- ва можуть бути представлені трендовими моделями, моделями згладжування, мультиплікативними та адитивними моделями декомпозиції динамічного ряду, авторегресійними моделями, динамічни - ми регресійними моделями, лаговими моделями. Моделі у вигляді тренда описуються такими рівняннями: До моделей згладжування відносяться: моделі простого та зваженого ковзного середнього. Моделі у вигляді тренда дозволяють проаналізувати загальні динамічні та прогнозні тенденції розвитку результативних показників економічної безпеки підприємства. Моделі декомпозиції динамічного ряду бувають аддитивні й мультиплікативні. Математичний опис аддитивних моделей такий: де – тренд (Т); – циклічна складова (С); – сезонна складова (S); – випадкова складова (R). Ефективним інструментом досягнення високого рівня економічної безпеки є вчасне врахування загальних порівняльних тенденції розвитку результативного показника підприємства, виділення його циклічної, сезонної та випадкової складових. Усі без виключення системи, в тому числі і підприємства, розвиваються циклічно. Урахування попередніх, поточних та прогнозних циклічних коливань результативного показника економічної безпеки підприємства дозволить своєчасно ввести технологічні та технічні інновації, підвищити кваліфікацію персоналу, підвищити якість продукції, яка випускається, розрахувати необхідну для ринку кількість продукції, що дозволить підприємству підготуватись до етапу спаду. Інформація про сезонні коливанн...

Курсова робота Економічна діагностика підпримства

alexbmx

12.12.2017 17:12-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись