МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІКТА
Кафедра ЗІ
/
З В І Т
до лабораторної роботи №5
з навчальної дисципліни: «Комп’ютерні мережі»
на тему: «ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ DHCP НА ОСНОВІ ОБЛАДНАННЯ CISCO»
Варіант № 27
Львів – 2017
Мета роботи – ознайомитися з принципом роботи протоколу динамічної конфігурації хоста (DHCP), порядком взаємодії DHCP-серверів з DHCP-клієнтами об’єднаної мережі, порядком налаштування DHCP-сервера на основі маршрутизатора CISCO та на основі виділеного сервера мережі, дослідити роботу мережі з автоматизованим процесом конфігурації мережевих інтерфейсів хостів.
1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Протокол динамічної конфігурації хоста DHCP
Протокол динамічної конфігурації хоста DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol) автоматизує процес конфігурації мережевих інтерфейсів вузлів, забезпечуючи відсутність дублювання ІР-адрес за рахунок централізованого управління їх розподілом. Робота DHCP описана в RFC 2131 і 2132.
DHCP широко використовується в Інтернеті для налаштування ряду параметрів і прописування IP-адрес вузлам. Окрім мереж підприємств і домашніх мереж, DHCP використовують інтернет-провайдери. З його допомогою вони налаштовують пристрої через інтернет-з’єднання. За допомогою DHCP, окрім надання IP-адреси вузлам, найчастіше передається маска мережі, IP-адреса шлюзу за замовчуванням, а також IP-адреси DNS серверів і часові параметри.
В процесі динамічної конфігурації хоста беруть участь дві сторони: DHCP-клієнт ( хост (настільний комп’ютер, ноутбук, смартфон і т.д.) ( тобто та сторона, яка хоче отримати IP-адресу та DHCP-сервер, який власне і видає IP-адреси. DHCP-сервером може бути відповідним чином налаштований маршрутизатор або спеціально виділений DHCP-сервер.
Для автоматичного розподілу ІР-адрес вузлам мережі у ній повинен знаходитися DHCP-сервер. При запуску комп’ютера мережі відбувається пошук його IP-адреси широкомовним способом на основі поширення комп’ютером спеціального пакету DHCP DISCOVER. Пакет повинен прибути на DHCP-сервер. Якщо цей сервер не підключений до мережі безпосередньо, то він повинен бути ретрансльований маршрутизатором на DHCP-сервер незалежно від місця його розташування. Коли сервер отримує вказаний пакет, він виділяє вільну IP-адресу і відправляє її хосту за допомогою пакету-пропозиції DHCP OFFER (який також може ретранслюватися). Для цього сервер визначає хост за його МАС-адресою (яка міститься в пакеті DHCP DISCOVER). Отримавши пакет DHCP-пропозиції, хост відправляє запит DHCP REQUEST серверу на пропоновану йому IP-адресу. Отримавши запит прийнятої хостом пропозиції (IP-адресу та інші конфігураційні параметри), сервер надсилає підтвердження параметрів пакетом DHCP PACK хосту, після чого хост автоматично налаштовує свій мережевий інтерфейс.
У разі, якщо сервер не може прийняти конфігурацію хоста, він надсилає йому пакет DHCP NAK (відмова в підтвердженні), що змушує клієнта почати процес узгодження заново.
IP-адреси з пулу DHCP-сервера видаються на деякий час хостам в автоматичному режимі. Якщо хост покине мережу і не звільнить захоплену адресу, ця адреса буде втрачена назавжди. З часом втрачатиметься все більше адрес. Для запобігання цьому IP-адреси видаються не назавжди, а на певний час. Така технологія називається лізингом (leasing). Перед закінченням терміну дії лізингу, хост повинен надіслати на DHCP-сервер запит про продовження терміну користування IP-адресою. Якщо такий запит не був зроблений або в проханні було відмовлено, хост не має права надалі використовувати виданої раніше IP-адреси.
Протокол DHCP працює згідно моделі клієнт-сервер. Під час старту системи комп’ютер (DHCP-клієнт), надсилає в мережу широкомовний запит на отримання IP-адреси. DHCP-сервер відгукується і надсилає повідомлення-відповідь, яке містить IP-адресу та інші згадані конфігураційні параметри.
При цьому сервер DHCP може працювати в різних режимах, включаючи:
- ручне призначення статичних адрес;
- автоматичне призначення статичних адрес;
- автоматичний розподіл динамічних адрес.
В усіх режимах роботи адміністратор при конфігурації DHCP-сервера повідомляє йому один або декілька діапазонів IP-адрес, причому усі ці адреси відносяться до однієї мережі, тобто мають те саме значення в полі номера мережі.
Завдання
27. Створити об’єднану мережу з наступних трьох заданих мереж:
- 172.16.0.0;
- 172.21.0.0;
- 192.168.6.0 .
Здійснити IP-структуризацію об’єднаної мережі з використанням «вироджених» мереж. Для цього:
1) заповнити таблиці маршрутизації усіх маршрутизаторів об’єднаної мережі (Для кожної заданої мережі використати один маршрутизатор!);
2) назначити IP-адреси інтерфейсам маршрутизаторів та значення масок їх підмереж;
3) назначити IP-адреси хостам, значення масок підмереж та IP-адресу шлюзу по замовчуванню;
Провести моделювання розробленої локальної мережі у середовищі Packet Tracer.
(Для перевірки працездатності мережі застосувати діагностичні утиліти. У кожній підмережі має бути задіяно не менше 3-х хостів).
Результати:
/
Рис. 1. Схема мережі з DHCP-сервером
/
Рис. 2. Налаштування сервера на видачу мережевих параметрів
/
Pис.3 Результуючі параметри хоста
Висновок: під час викодання лабораторної роботи я ознайомилась із принципом роботи протоколу динамічної конфігурації хоста, навчилась налаштувати DHCP-сервер на видачу мережевих параметрів хостам мережі, побудованої на мого індивідуального завдання до 4-тої лабораторної роботи.
Також я провела моделювання DHCP налаштувань в середовищі Packet Tracer.