Планування чисельності працівників підприємства. Курсова робота з Економіка і фінанси підприємства. Робота № 529944

Перехід до торгівельного партнера Binance

Планування чисельності працівників підприємства

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Інші

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра економіки підприємства

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Економіка і фінанси підприємства

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Київський національно торгівельно - економічний універсиет Чернівецький торгівельно – економічний інститут Кафедра економіки підприємства Курсова робота з дисципліни : «Економіка і фінанси підприємства» на тему : «Планування чисельності працівників підприємства» Студента ___ курсу ______ групи Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує непересічна залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємства, організації. Праця є доцільною діяльністю людини, у процесі якої вона видозмінює предмети природи і пристосовує їх для задоволення своїх потреб. Вона є природною необхідністю, неодмінною умовою існування людей, використовується в усіх галузях економіки, і від її ефективності залежить добробут нації. Промисловість дуже специфічна сфера народного господарства, тому функціонування ринку трудових ресурсів у цій сфері має свої особливості. Саме тому особливу увагу потрібно приділити розгляду питання трудових ресурсів підприємства та їхнім проблемам, у силу низьких рівнів продуктивності праці промисловість продовжує залишатись одним із основних споживачів трудових ресурсів, потерпаючи від його браку у періоди пікових навантажень, проаналізувати необхідність підприємств у робочій силі та їхнє управління, яке безпосередньо здійснюється належним підприємством. Трудові ресурси подібні до природних, тому що не зроблені штучно і первинно не є виробничими, вони мають обмежений час використання та вичерпуються. З іншого боку, подібні речовим ресурсам, тому що людина як економічний ресурс є виробником трудових послуг і в цьому вона подібна до машини чи механізму. Як зазначалося, трудові ресурси є частиною населення певної території, а об'єктивними умовами існування всякої людини є потреби, які, в свою чергу, є вихідною категорією відтворення. Таким чином, трудові ресурси підприємства обумовлюють його розширене відтворення, є вирішальними у функціонуванні підприємства і основою ресурсного потенціалу. Трудові ресурси підприємства є важливим ресурсом кожного підприємства, від якості та ефективності якого, зазвичай, залежать результати діяльності і його конкурентоспроможність. Людський фактор в оптимальному поєднанні з природним і матеріально-технічним є тією вихідною ланкою, яка формує основну рушійну силу становлення, розвитку і ефективного господарювання всіх соціально-економічних укладів у сільській місцевості. Водночас розвиток різноукладності в умовах ринку становить підвищені вимоги до якостей людини як носія і персоніфікованого власника робочої сили, що використовується у процесі створення споживних вартостей у формі товарів або послуг. Трудові ресурси характеризують кількісно та атрибутивно. Кількість визначається чисельністю працівників, що характеризує потенційну масу живої праці, яку має суспільство в даний момент часу для задоволення власних потреб, в тому числі для відтворення. Їх атрибутивними характеристиками є структура, знання, професійний склад, кваліфікація, навички, досвід роботи, стан здоров'я, освіта, здатність до творчості, активність, вік. Від кількості та якості робочої сили залежить продуктивна здатність підприємства, разом з тим, підприємства самостійно визначають потребу у трудових ресурсах, їхню структуру та кваліфікаційний склад. Труд людини поступово замінюється машинним за рахунок комплексного перетворення техніки, технології, вдосконалення організації виробництва, праці та управління, рівня професійних знань та досвіду. Таким чином, робоча силавзаємозамінна з іншими видами виробничих ресурсів, а її характеристики завжди адекватні виробленій продукції. Одним із резервів підвищення продуктивності праці є мотивація праці, а отже неможливо провести діагностику трудових ресурсів без аналізу стимулювання праці. Мотивація праці є соціально-економічною основою активізації зусиль персоналу підприємства, що спрямовані на підвищення результативності їх трудової діяльності. Необхідність формування нової мотиваційної системи пов’язана з тим, що в умовах колишнього соціально-економічного механізму, який протягом тривалого часу діяв в аграрній сфері, утворилась суперечність між інтенсивними перетвореннями матеріально-майнових факторів виробництва та екстенсивними змінами у відновлення робочої сили. Це суттєво підірвало мотиваційну основу трудової поведінки і діяльності працівників сільського господарства. Кадровий потенціал суб’єктів господарської діяльності формується за рахунок трудових ресурсів, які пропонує ринок праці. Мета аналізу кадрового потенціалу підприємства полягає в якісній оцінці трудових ресурсів, ефективності їх використання та виявлення внутрішньовиробничих резервів підвищення продуктивності праці, виправданого зниження матеріаломісткості продукції та соціального захисту працівників. Для реалізації мети аналізу кадрового потенціалу підприємства необхідно вирішити такі основні завдання: вивчення й оцінка забезпеченості підприємства і його структурних підрозділів робочою силою в цілому, а також за категоріями і професіями; оцінка ефективності використання робочих кадрів за рівнем продуктивності праці та трудомісткості продукції; дослідження організації праці на підприємстві; оцінка динаміки і структури коштів на оплату праці працюючих; виявлення резервів покращення використання кадрового потенціалу підприємства з огляду на виробничо-фінансові результати. Функціями людини як головного носія продуктивних сил є перетворювальна, відтворювальна, соціальна, впливу на економічне зростання. Перетворювальна функція лежить в основі цивілізаційного процесу і полягає в тому, що в процесі трудової діяльності людина опосередковує, регулює й контролює обмін речовин між собою і природою. Таким чином, все існуюче є результатом перетворювальної діяльності людини. Сучасний стан продуктивної сили людини створює набагато більше, ніж колишній, умов для відтворення розвинутої особистості з новою культурою й етикою праці й індивідуального споживання знань, товарів і послуг. Основою економічного зростання є підвищення ефективності праці: зростання продуктивності праці веде до зниження питомих витрат, підвищення конкурентоспроможності продукції, збільшення обсягу продажів і прибутковості, а на цій основі - до зростання інвестицій у створення нових робочих місць, підвищення ціни праці й подальшого збільшення її продуктивності. Сучасний зміст функцій управління трудовими ресурсами визначається відношенням до трудових ресурсів як до основного ресурсу підприємства, джерела його конкурентної переваги. Результати діяльності багатьох підприємств і накопичений досвід їхньої роботи з кадрами свідчить, що формування виробничих колективів, забезпечення високої якості кадрового потенціалу є вирішальними факторами забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Вирішальним чинником якості праці людини вважається рівень її освіти, це впливає на економічне зростання підприємства та країни в цілому. В Україні якість трудових ресурсів знижується внаслідок обмеженості доступу потенційних трудових ресурсів до освіти й знань, що обумовлено нестачею матеріальних ресурсів. Трудові ресурси - найважливіша складова діяльності будь-якого підприємства. Однією з головних функцій менеджменту є підвищення продуктивності трудових ресурсів. Саме трудові ресурси підприємства є невичерпним резервом підвищення ефективності діяльності підприємства, важливим стратегічним потенціалом, впливають на його конкурентоспроможність, визначають напрями подальшого розвитку. Якісна характеристика використання трудових ресурсів включає в себе чисельність населення, здатного до праці, і відповідно, такого, що володіє необхідними для участі в матеріальному виробництві фізичними і професійними даними. З розвитком продуктивних сил кваліфікація працівників набуває все більшого значення для виробництва. Головною умовою виробництва в будь - якому суспільстві є робоча сила - « сукупність фізичних і духовних здібностей, якими володіє організм, жива особистість людини, і які застосовуються кожного разу, коли вона виробляє будь-які споживчі вартості». Якісне відтворення трудових ресурсів, формування трудового потенціалу та раціональне його використання залежить від рівня управління трудовими ресурсами на всіх рівнях. Обумовлено це тим, що вихід з економічної кризи значною мірою залежить від забезпеченості промислових підприємств трудовими ресурсами та їх ефективного використання. Місце і роль управління використанням трудових ресурсів визначається зростанням значущості людського фактора у виробництві, посиленням залежності результатів діяльності підприємств від якості, мотивації та характеру використання робочої сили. Завдання управління трудовими ресурсами, зокрема, полягає у вивчені якісних аспектів зайнятості, тобто відповідності фізичних, професійно кваліфікаційних здібностей людини технічними характеристиками робочого місця і функцій, що нею виконуються . Сучасні концепції управління базується на тому, що люди є одним з найважливіших економічних ресурсів компанії, джерелом її доходів, конкурентоспроможності і розвитку. Наприклад, Л. Якокке стверджує, що «усі господарські заходи об’єднуються трьома поняттями : люди, продукція, прибуток. Передусім головну роль відіграють люди. Якщо немає здібних спеціалістів, то всі ваші намагання будуть марними» Планування і аналіз трудових ресурсів є одним з напрямків економічної роботи на підприємстві, мета якого – виявити підвищення ефективності виробництва за рахунок збільшення його обсягу при кращому використанні трудових ресурсів, що безпосередньо залежить від умов праці і розмірів заробітної плати. Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Трудові ресурси - це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності. Структура трудових ресурсів може розглядатися за різними ознаками: віку, статі, освіти, професії, релігії, зайнятості по сферах економіки, місцю проживання тощо . Структура трудових ресурсів з економічної погляду відображена на рис. 1. Рис. 1. Структура трудових ресурсів Економічно активне населення - це сукупність працездатних зайнятих і безробітних громадян, що забезпечують пропозицію робочої сили на ринку праці для товарного виробництва і сфери послуг у певному періоді. Економічно неактивне населення - це населення, що за будь - яких причин не створює пропозиції робочої сили на ринку праці. Звичайно, до економічно неактивного населення відносять такі його категорії: – учні і студенти денної форми навчання; – пенсіонери за віком та інших категорій, відповідно до національного трудового законодавства; – інваліди відповідних груп (відповідно до законодавства); – працівники домашніх господарств і працюючі по догляду за дітьми, хворими тощо; – непрацюючі особи, що за будь-яких причин припинили пошук роботи (вичерпали всі можливості знайти підходящу роботу, лишили надію знайти роботу); – забезпечені особи в котрих немає необхідності (бажання) працювати з метою одержання трудового доходу . Розрізняють такі фази відтворення трудових ресурсів: фаза формування, фаза розподілу і перерозподілу і фаза використання. Фаза формування характеризується природним і механічним відтворенням трудових ресурсів, відновленням спроможності до праці реальних працівників і одержанням людьми освіти, фаху і трудової кваліфікації. Фаза розподілу і перерозподілу в умовах ринкової економіки, в основному, забезпечується функціонуванням ринку праці і характеризується розподілом робочої сили по сферах зайнятості, галузям економіки, видам робіт, підприємствам, регіонам і районам країни. Фаза використання полягає у використанні економічно активного населення на конкретних підприємствах і в економіці в цілому. Існують екстенсивний і інтенсивний типи відтворення трудових ресурсів. Екстенсивний тип відтворення характеризується збільшенням чисельності трудових ресурсів без зміни їхніх якісних характеристик. Інтенсивний тип відтворення передбачає зміна якісних характеристик робочої сили. До них відносять: ріст освітнього рівня робітників, їхньої кваліфікації, фізичних і розумових спроможностей і т. iн [5, с. 293-294]. Персонал підприємства є найбільш цінним ресурсом підприємства і у зв'язку з цим він вимагає особливого підходу у питаннях управління. Кадри (персонал) підприємства - це сукупність постійних працівників. що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності. Класифікацію персоналу (кадрів) підприємства можна відобразити за допомогою таблиці 1. Таблиця 1. Класифікація персоналу підприємства Ознаки Види 1. За характером участі в господарській діяльності Виробничий персонал - включає працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, заводоуправління, складів, охорони – тобто всіх зайнятих у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні. Невиробничий персонал - Включає працівників структур, які хоч і перебувають на балансі підприємства, але не пов'язані безпосередньо з процесами промислового виробництва: житлово- комунальне господарство, дитячі садки та ясла, амбулаторії, навчальні заклади тощо. 2. По відношенню до виробництва Основні робітники - безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції. Допоміжні робітники - виконують функції обслуговування основного виробництва 3. За статтю Чоловіки Жінки 4. За характером виконуваних функцій Керівники Спеціалісти Службовці Робітники Показники, що характеризують склад, обсяг та рух персоналу у часі зображено на рис. 2 Рис.2. Показники характеристики персоналу До кількісних показників характеристики чисельності персоналу підприємства відноситься: – явочна чисельність працівників – включає всіх працівників, що з'явилися на роботу. – облікова чисельність працівників – включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працівників, котрих прийнято на роботу терміном на один і більше днів незалежно від того, перебувають вони на роботі, знаходяться у відпустках, відрядженнях, на лікарняному листку тощо. – середньооблікова чисельність працівників – визначається як сума середньомісячної чисельності за певний період, поділена на кількість місяців у періоді. Отже, трудові ресурси характеризуються сукупністю специфічних рис, насамперед, пов’язаних з їхнім соціально – економічним характером, який головним чином виявляється у відмінностях трудових від решти економічних ресурсів. Необхідно розробляти стратегії управління персоналом з урахуванням сучасного світового досвіду, створювати нові системи навчання і розвитку персоналу підприємства. Інвестування у розвиток людського капіталу дає можливість досягти не тільки короткострокового економічного успіху, а й закласти основу для формування позитивних довгострокових тенденцій у розвитку національної економіки і кожного підприємства зокрема. Державна політика має бути спрямована на стимулювання підприємств. Вкладення коштів у розвиток трудових ресурсів підвищить рівень ефективності підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Стан конкуренції на ринку вимагає дій, які справляють позитивний вплив на ситуацію стосовно формування ресурсного потенціалупідприємства в цілому і зокрема його трудових ресурсів. Люди створюють матеріальні, інформаційні, інноваційні, фінансові ресурси і самі є трудовими ресурсами. Таким чином, вони є головною складовою ресурсного потенціалу підприємства. У зв'язку з цим актуальності набуває необхідність ведення кадрової політики, спрямованої на поліпшення кількісних і атрибутивних характеристик персоналу. Для цього потрібно підвищувати інтенсифікацію виробництва, вдосконалювати організацію оплати праці, розвивати форми матеріального та морального заохочення, підвищувати активність та відповідальність працівників за результати праці, надання можливості здобувати нові професії, турбуватися про здоров'я працівників, покращити умови праці, підвищити її престижність, вирішити проблеми підвищення добробуту працівників підприємства. Розвиток та вдосконалення засобів виробництва призводить до структурних зрушень в галузях народного господарства, обумовлює вдосконалення організації праці та управління, скорочує невиробничі втрати робочого часу. Умови виробництва підвищують вимоги до знань та професіоналізму, до структури та в цілому якісному складу кадрів підприємства. Соціальне значення оптимального статево-вікового складу, освіти та рівня кваліфікації визначається у досягненні покращених демографічних умов, створенні відносин у колективі. Отже, для забезпечення ефективного функціонування підприємства і його ресурсного потенціалу, потрібно дослідити атрибутивні та кількісні характеристики трудових ресурсів, що є вирішальними для отримання підприємством бажаного рівня прибутковості.

Курсова робота Економіка і фінанси підприємства

21.03.2018 14:03-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись