Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ЗІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Аудит
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Зміст
Вступ....................................................................................................................4
Завдання та інформаційна база аудиту дебіторської заборгованості діяльності Рівненського поштамту...................................................................6
Вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю Рівненського поштамту...........................................................................................................10
2.1. Загальна характеристика системи внутрішнього контролю Рівненського поштамту........................................................................10
2.2. Стан внутрішнього контролю за формуванням та обліком дебіторської заборгованості.................................................................17
3. Методика аудиту дебіторської заборгованості ( на прикладі Рівненського поштамту).................................................................................25
3.1. Аудит розрахунків з підзвітними особами........................................25
3.2. Аудит розрахунків з покупцями та замовниками.............................28
Висновки...........................................................................................................33
Список літератури...........................................................................................34
Додатки ............................................................................................................36
Вступ
В умовах розвитку ринкової інфраструктури відбувається процес формування розгалуженої мережі акціонерних, спільних, орендних підприємств, страхових компаній та інших підприємницьких структур, які на мають вищих органів управління. Тому виникає необхідність впровадження нової форми фінансово-господарського контролю – аудит.
Аудит – це перевірка публічної фінансової звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації, щодо фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку його повноти і відповідності чинному законодавству.
В даній курсовій роботі проводиться аудит Рівненського поштамту, зокрема аудит дебіторської заборгованості. Аудит - це певною мірою процес зменшення до притаманного рівня інформаційного ризику, який мають користувачі фінансової звітності.
На мою думку, на підприємствах необхідно проводити аудит для уникнення небажаних витрат, тобто штрафів, які може пред’явити Державна податкова інспекція, при перевірці податкової звітності.
Також аудитор проводячи аудит може повідомити власників, уповноважених ними осіб про виявленні помилки, недоліки ведення обліку та складання звітності, що допоможе керівництву уникнути помилок та призведе до ефективнішого та рентабельнішого функціонування діяльність підприємства.
Якщо на підприємстві існує аудитор, це дає можливість покращити своє становище. Завдяки досвідченому аудиторові підприємство може отримати важливу інформацію, для прийняття рішень, які стосуються ефективного функціонування діяльності.
Важливо також ретельне дослідження аудитором тих господарських операцій, які мають бути документально оформлені й своєчасно відображенні в облікових регістрах та у фінансовій звітності.
Основну увагу аудитор при перевірці повинен приділяти показникам фінансово-господарської діяльності підприємства, які можуть вплинути на ефективність виробництва, а отже призвести до отримання значних прибутків.
1. Завдання та інформаційна база аудиту дебіторської
заборгованості діяльності Рівненського поштамту
Рівненський поштамт – відособлений безбалансовий виробничий підрозділ філіалу Рівненської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта”, створеної відповідно до наказу Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” від 24.06.98р. №202 (дод. 1).
Під час своєї діяльності підприємство складає п’ять форм фінансової звітності: „Баланс” (дод. 2), „Звіт про фінансові результати” (дод. 3), „Звіт про власний капітал” (дод. 4), „Звіт про рух грошових коштів” (дод. 5) та „Приміток до річної фінансової звітності” (дод. 6), формує статистичну звітність (дод. 7), сплачує податковий розрахунок за забруднення навколишнього середовища (дод. 8).
Більшість операцій, що здійснюються на підприємстві Рівненський поштамт, пов’язані з проведенням розрахунків між підприємствами. Тому аудит стану розрахунків є дуже важливим.
Метою аудиту стану розрахунків є встановлення достовірності даних щодо наявності та руху грошових коштів, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку розрахунків відповідно до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб’єкта.
Основними завданнями аудиту розрахунків є:
встановлення реальності дебіторської заборгованості;
перевірка наявності простроченої дебіторської заборгованості;
вивчення законності операцій з дебіторською заборгованістю та реальності її відображення, зокрема, правомірності віднесення заборгованості до довгострокової чи поточної, дотримання законодавства при стягненні заборгованості по пред’явлених позовах, визначенні розміру заборгованості по відшкодуванню завданих збитків, правильності використання підзвітних сум і своєчасні надання авансових звітів підзвітними особами, законність і доцільність здійснення витрат через підзвітних осіб, можливість їх проведення за безготівковими розрахунками, реальності претензійних сум;
перевірка правильності документального оформлення операцій з розрахунками і відображення цих операцій в обліку і звітності;
перевірка правильності створення резерву сумнівних боргів: доцільності обранного методу створення, правильності розрахунку коефіцієнта сумнівності;
вивчення порядку і джерел списання безнадійної заборгованості;
оцінка стану синтетичного та аналітичного обліку розрахунків на підприємстві, яке перевіряється, якості відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, облікових регістрах та звітності;
перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов’язаних з розрахунками з різними дебіторами.
Предметом аудиту стану розрахунків є господарські процеси та операції, пов’язані з рухом грошових коштів та інших активів, а також відносин, що виникають при цьому на підприємстві та за його межами.
Виходячи з цілей, які необхідно досягти аудитору під час проведення дослідження операцій з розрахунками формуються об’єкти аудиту:
1. Елементи облікової політики: форми бланків документів, регістрів обліку, звітності; порядок укладання договору про повну матеріальну відповідальність; порядок проведення інвентаризації розрахунків.
2. Операції з обліку: розрахунки з покупцями та замовниками; розрахунки з різними дебіторами.
3. Записи в регістрах обліку та звітності.
4. Інформація про порушення ведення обліку, недостачі, зловживання, які знайшли документальне підтвердження в актах ревізії, перевірок, висновках аудиторів, постановах правоохоронних органів тощо.
Джерелами інформації для проведення аудиту розрахунків з постачальниками, та замовниками, підзвітними особами є:
1. Первинні документи з обліку розрахунків.
2. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку розрахунків (див. табл.. 1.1).
3. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.
4. Звітність (див. табл.. 1.2).
Облік дебіторської заборгованості здійснюється ні підставі наступних первинних документів (табл.. 1.1).
Таблиця 1.1.
Документування дебіторської заборгованості
Шифр та назва рахунку
Документи
36 „Розрахунки з покупцями і замовниками”
Накладні, рахунки, податкові накладні
372 „Розрахунок з підзвітними особами”
Посвідчення про відрядження, Звіт про використання коштів, наданих а відрядження або під звіт, ПКО
373 „Розрахунок за нарахованими доходами”
ПКО, ВКО, виписка банку, довідка про нарахування доходів за наданні послуги
В аудиторській діяльності аудиторові необхідно знати порядок відображення розрахунків у регістрах та звітності (табл.. 1.2.)
Таблиця 1.2
Відображення операцій розрахунків у регістрах обліку
та звітності
Шифр та назва рахунку
Регістри обліку
Номер рядка в Балансі (ф.№1)
Номер рядка в Примітках (ф.№5)
36 „Розрахунки з покупцями і замовниками”
Журнал 13
161
940
37 „Розрахунки з різними дебіторами”
Журнал 13
160-210
950, 970
Наступним кроком у даному розділі будуть наведені операції і події, які підлягають дослідженню. Тобто необхідно навести економічний зміст операцій та подій; особливості діяльності замовника, що впливають на операції та події; представити загальну інформацію за операціями, які досліджуються.
Перелік інформації, що належить до отримання при перевірці дебіторської заборгованості сформований на основі Наказу про облікову політику наведений у дод. №. 9.
2. Вивчення та оцінка системи внутрішнього
контролю Рівненського поштамту
2.1. Загальна характеристика системи внутрішнього контролю
Рівненського поштамту
Сучасний аудит передбачає обов’язкове вивчення і оцінку структури внутрішнього контролю, як основи для планування видів, обсягу контролю та підтвердження. Це дає змогу раціонально організовувати процес перевірки, забезпечує досягнення найкращих результатів.
Система внутрішнього контролю – це політика і процедури (заходи системи внутрішнього контролю) прийняті управлінським персоналом суб’єкта господарювання для забезпечення правильного і ефективного ведення господарської діяльності у тому числі дотримання політики управлінського персоналу, а також забезпечення збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам і виявлення їх, забезпечення точності і повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації.
Розуміння відповідних аспектів системи внутрішнього контролю дає аудиторові змогу:
визначити типи можливих викривлень, які могли з’явитися у фінансових звітах;
врахувати фактори, які впливають на ризик наявності суттєвих помилок;
розробити відповідні аудиторські процедури.
Система внутрішнього контролю складається з таких елементів, як середовище контролю, системи бухгалтерського обліку та процедури контролю (див. рис. 2.1).
СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ
Середовище контролю
Система бухгалтерського обліку
Процедури контролю
Зовнішні фактори
Внутрішні фактори
Загальний стан економіки
Філософія і стиль управління
Зміст облікової політики
Форма бухгалтерського обліку
Організаційна структура
Нестабільність
законодавства
Підпорядкованість підприємства
Спосіб обробки облікової інформації
Регулювання обліку
Рис 2.1. Структура системи внутрішнього контролю
Середовище контролю формується під впливом як зовнішніх так і внутрішніх факторів. Серед перших найважливіше значення мають:
загальний стан економіки України;
нестабільність законодавства;
підпорядкованість підприємства;
регулювання обліку.
Основи організації і регулювання бухгалтерського обліку в Україні закладені в ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачають:
забезпечення контролю за виконанням зобов’язань , наявністю і рухом майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів;
своєчасне запобігання негативним явищам і фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутрішньогосподарських резервів;
контроль за формуванням повної, достовірної інформації про господарські процеси і результати підприємства, необхідної для оперативного керівництва і використання усіма зацікавленими органами і організаціями.
Керівництво Рівненського поштамту під час розподілу прав і обов’язків, визначення організаційної структури, здійснення контролю виконання кадрової політики, загального управління господарської діяльності дотримується встановлених вимог до організації внутрішнього контролю.
Керівник підприємства несе відповідальність за організацією, оскільки в його обов’язки входить створення необхідних умов правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення фіксування здійснення усіх господарських операцій у первинних документах, неухильного виконання всіма підрозділами та службами, працівники підприємства причетними до обліку правомірних вимог головного бухгалтера, щодо порядку оформлення і подання для обліку документів та відомості.
Проте загальний стан економіки України, нестабільність її законодавчого регулювання, що негативно впливають на господарську діяльність підприємств у цілому, не сприяють його зацікавленості у організації ефективного внутрішнього контролю.
Певний вплив на систему внутрішнього контролю, хоча і досить незначний порівняно з попередньо розглянутими факторами має підпорядкованість підприємства. Оскільки Рівненський поштамт є філією, то він має над собою підпорядкованість, тобто на нього чинить вплив вищестояща організація. Проте додержання вимог законодавства про оподаткування Рівненського поштамту контролює Державна податкова адміністрація України.
Розглянемо внутрішні фактори середовища контролю, а саме: філософію і стиль управління та організаційну структуру.
Під філософією і стилем управління розуміють підхід керівництва до визначення пріоритетів (певних фінансових, соціальних, виробничих чи інших показників) діяльності управління підприємницьким ризиком.
Основні напрямки, форми ті пріоритети практичної діяльності по реалізації статутних завдань на рівненському поштамті визначає вище стояча над ним організація.
Організаційна структура підприємства закріплює прийоми розподілу прав, обов’язків і відповідальності, підхід до контролю виконання функцій підрозділів і посадових осіб, які приймають певну участь у здійсненні обліку. Такий розподіл оформлюється положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями (дод. 10). Основна роль у них відводиться головному бухгалтеру та бухгалтерії.
Посадова інструкція – це нормативний документ в якому визначено завдання, права, обов’язки і відповідальність посадової особи. Її розробляють щодо конкретної штатної посади. У посадові інструкції розкривають функціональну структуру діяльності посадової особи, як комплексу елементів: цілей, завдань і програм; функцій, форм і методів управління; інформації технічних засобів управління. У посадовій інструкції докладно висвітлюють права, обов’язки і відповідальність посадової особи. У ній також фіксують два види взаємовідносин посадової особи з іншими працівниками і між безпосередньо керівництвом і підлеглими. Функціональні відносини передбачають співробітництв, координацію та консультації.
Забезпечення інформацією керівництва здійснюється з допомогою системи бухгалтерського обліку – другого елементу структури системи внутрішнього контролю. До її складу відносять: зміст облікової політики, форму бухгалтерського обліку та спосіб обробки облікової інформації.
Підприємство сьогодні має дуже обмежені повноваження у здійсненні власної облікової політики. Майже усі сторони його діяльності чітко регламентовані певними нормативними документами, які передбачають не лише порядок обліку тих чи інших господарських операцій, але й методику і суб’єктів контролю.
Підприємство зобов’язане забезпечити дотримання протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінку майна відповідно до правил. Зміна методології обліку на наступний рік повинна бути зазначена у пояснювальній записці до річного бухгалтерського звіту.
Підприємство самостійно обирає форму здійснення обліку – систему взаємопов’язаних між собою облікових реєстрів встановленої форми і змісту. Форма бухгалтерського обліку тісно пов’язана із способом обробки облікової інформації.
на Рівненському поштамті облік здійснюється за журнально-ордерною формою, схему якої наведено на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Організація обліку розрахунку за журнально-ордерною формою обліку.
І на кінець розглянемо третій елемент даної структури – принципи контролю. Є досить велика їх кількість. Отже розглянемо наступні, які використовуються на даному підприємстві.
Санкціонування (дозвіл) на здійснення господарських операцій є обов’язковим реквізитом первинних документів. Санкція керівника необхідна при направленні працівника у відрядження видачі коштів з каси, відпуск ТМЦ на сторону.
Розподіл прав, обов’язків і відповідальності слід враховувати такі правила:
розподіл відповідальності між різними особами чи підрозділами за виконання господарських операцій її запис і зберігання активів, що надійшли від операції;
розподіл відповідальності під час ведення облікових реєстрів та складання фінансової звітності;
розподіл відповідальності за виконання різних етапів здійснення господарських операцій.
План рахунків бухгалтерського обліку є основою належного запису господарських операцій за визначеними рахунками. Підприємство користується єдиним типовим Планом рахунків бухгалтерського обліку господарської діяльності розробленим Мінфіном України, для створення робочого плану рахунків.
Обов’язкове документування господарських операцій забезпечте наявність доказів їх здійснення. З цією метою первинні документи повинні містити такі обов’язкові реквізити: назва документу (форми), код форми, дата, місце складання, зміст господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особові підписи особи, яка здійснила господарську операцію.
Серед перерахованих процедур належне місце можна присвятити інвентаризації, яка вважається основним засобом забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності підприємства.
Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей між фактичною наявністю матеріальних цінностей і даними бухгалтерського обліку затверджуються керівником підприємства, установи з включенням результатів у звіт за той період в якому закінчена інвентаризація, а також в річний звіт.
В даному підрозділі доцільно провести арифметичну перевірку (дод. 11) оборотно-сальдової відомості (дод. 12), тому що важливим елементом внутрішнього контролю є процедури контролю. До яких належить і арифметична перевірка.
2.2. Стан внутрішнього контролю за формуванням та обліком дебіторської заборгованості
Ефективність внутрішнього контролю є важливим фактором при оцінці аудиторською фірмою аудиторського ризику та системи внутрішнього контролю і тим самим може суттєво скоротити обсяг дій, які потрібно виконати аудиторській фірмі.
Мета системи внутрішнього контролю господарюючого суб’єкта тісно переплітається з метою аудиту цього суб’єкта господарювання і виражається в законності відображених в обліку даних. Тому в ході аудиту аудитор зобов’язаний, в першу чергу, вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, так як, характер і якість аудиту багато в чому залежить від того, наскільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінку функціонування та ефективності системи внутрішнього контролю господарюючого суб’єкта.
Основна мета вивчення та оцінки аудитором системи внутрішнього контролю клієнта – підготувати основу для планування аудиту та встановлення виду, термінів проведення і обсягу аудиторської перевірки.
Оцінка надійності системи внутрішнього контролю здійснюється на основі методик, які аудиторські фірми розробляють самостійно (рис. 2.1.).
Вивчення системи внутрішнього контролю
Опитування персоналу
Спостереження
Ознайомлення з документами управління та обліку
Вивчення документів попереднього дослідження замовника
Вивчення результатів ревізій і перевірок всіх перевіряючих органів
Ознайомлення з існуючими вимогами до організації системи внутрішнього контролю
Тестування системи внутрішнього контролю
Рис. 2.1. Методика вивчення системи внутрішнього контролю
Найпростішою формою документування є опис, у якому коротко викладається характеристика контрольного середовища, системи бухгалтерського обліку та контрольних процедур. Описи найчастіше застосовуються у випадку перевірки малих підприємств із спрощеною структурою внутрішнього контролю. За інших умов їх використання вважається неефективним.
Ми представимо результати вивчення середовище контролю та системи бухгалтерського обліку Рівненського поштамту у вигляді найпростіших форм анкет. Які передбачають перелік традиційних питань по суб’єктів і прийоми контролю, на які вказується відповідь „Так” або „Ні”. Негативна відповідь свідчить, як правило, про відсутність або слабке місце контролю (див. табл.. 2.2, 2.3, 2.4).
Взагалі переваги анкетування заключаються в зверненні при анкетуванні уваги на слабкі місця контролю, можливість стандартизації бланків анкет, а недоліком є значна узагальненість програми.
Таблиця 2.2.
Анкета вивчення середовища контролю
Замовник: Рівненський поштамт
Питання
Відповідь
Примітки
Філософія і стиль управління
Чи приймаються рішення і здійснюється оперативне управління однією особою?
Ні
Чи розглядається підприємницький ризик і здійснюється адекватне управління ним?
Так
Чи має керівництво підстави для перекручення фінансової звітності?
Ні
Чи надається достатня увага організації системи внутрішнього контролю%
Так
Організаційна структура підприємства
Чи узгоджений розподіл прав, обов’язків і відповідальності із організаційною структурою підприємства?
Так
Чи здійснюється санкціонування господарських операцій керівництво відповідного рівня?
Чи проводиться контроль вищестоящим керівником за виконанням делегованих прав і обов’язків?
Так
Чи відповідає організаційна структура розміру підприємства?
Так
Органи управління
Чи регулярно проводяться збори, наради?
Так
Чи оформлені рішення зборів протоколами?
Так
Чи існує спеціальна посада внутрішнього контролю?
Ні
Методика делегування прав і обов’язків
Чи враховує існуючий розподіл прав і обов’язків: особливості господарської діяльності?
Можливі конфлікти інтересів підрозділів/осіб?
Так
Так
Чи встановлені:
діяльність підрозділів/осіб?
Показники оцінки результатів?
Заходи заохочення/стягнення?
Так
Так
Так
Чи укладені договори про матеріальну відповідальність:
індивідуальні?
Колективні?
Ні
Так
Чи розробленні на підприємстві:
положення про структурні підрозділи
посадові інструкції
Так
Так
Методи управлінського контролю
Чи застосовується система оперативного планування і звітності підрозділів?
Чи встановлюються причини і винуватці відхилень від встановлених показників?
Так
Чи здійснюється аналіз господарської діяльності:
оперативний
періодичний
Ні
Так
Чи здійснюється інвентаризація у всіх випадках, передбачених законодавством?
Так
Внутрішній контроль (аудит)
Чи здійснюється на підприємстві функції внутрішнього контролю (аудиту)?
Ні
Чи застосовується письмова звітність про роботу органу внутрішнього контролю (аудиту)?
Ні
Кадрова політика
Чи має персонал підприємства відповідний професійний рівень?
Так
Чи розуміє персонал покладені на нього обов’язки?
Так
Чи не висока плинність кадрів на підприємстві?
Так
Зовнішній вплив
Чи підпорядковане підприємство:
міністерству
об’єднанню
Ні
Ні
Чи здійснюється контроль вищестоящою організацією?
Так
Таблиця 2.3.
Анкета вивчання системи бухгалтерського обліку
Замовник: Рівненський поштамт
Питання
Відповідь
Примітки
Чи достатня кваліфікація облікового персоналу?
Так
Чи здійснюється спеціалізація облікових робіт?
Так
Чи контролюється виконання старшими за посадою?
Так
Чи висока плинність облікових працівників?
Так
Чи визначена на звітний період облікова політика?
Так
Чи відбулись зміни облікової політики порівняно з попереднім періодом?
Ні
Чи здійснюються встановлені процедури контролю достовірності облікової інформації:
арифметична перевірка
перевірка за змістом
оборотні відомості синтетичних рахунків
інвентаризація
Ні
Ні
Так
Так
Чи були встановлені суттєві недоліки у системі обліку:
під час попереднього аудиту
перевіркою податкових органів
іншими уповноваженими органами
Ні
Ні
Ні
Чи застосовується графік документообігу?
Так
Чи розроблений план рахунків?
Так
Таблиця 2.4.
Анкета процедур внутрішнього контролю
Замовник: Рівненський поштамт
Питання
Відповідь
Примітки
Санкціонування
Чи тільки дає дозвіл на видачу готівки з каси?
Так
Чи усі видаткові касові ордери або документи, що їх замінюють, підписанні керівником?
Ні
Розподіл прав
Чи розподілені обов’язки по виписуванню касових ордерів і їх виконанню?
Так
Чи розподілені обов’язки з обліку касових ордерів та обліку реалізації, розрахунків із підзвітними особами?
Так
Документування і запис
Чи здійснюються нумерація прибуткових і видаткових ордерів у встановленому порядку?
Так
Чи своєчасно заповнюється касова книга і подається звіт касира?
Так
Чи додаються до звіту касира усі необхідні документи?
Так
Контрольні процедури
Чи здійснюється у встановленому порядку перевірка звітів касира?
Так
Чи перевіряє бухгалтер дотримання суми встановленого ліміту залишку готівки в касі?
Так
Чи здійснюється раптова щоквартальна інвентаризація коштів у касі?
Ні
Чи здійснюється перевірка своєчасності оприбуткування коштів у касі, їх внесення на розрахунковий рахунок на підставі записів у касовій книзі, чеків і витягів банку?
Так
Під час використання анкет аудитор повинен дотримуватись певної послідовності. Спочатку заповнюється анкета середовища контролю (табл.. 2.2), потім – системи обліку (табл.. 2.3) і контрольних процедур при здійсненні певної групи господарських операцій (табл.. 2.4). Такий порядок анкетування ґрунтується на практичному досвіді: якщо керівництво не приділяє необхідної уваги внутрішньому контролю, то навряд чи доцільно проводити подальші дослідження.
Оскільки, результати свідчать про серйозне ставлення керівництва до контролю, то аудитору необхідно продовжувати його детальне вивчення з метою зменшення у подальшому обсягу процедур підтвердження.
Основним недоліком анкет такого типу є їх узагальненість. Аудитор при попередній підготовці їх форми орієнтується на загальні види контролю, які не завжди можуть відповідати особливості діяльності замовника. Анкета також не містить оцінки слабких місць системи внутрішнього контролю.
Для визначення оцінки властивого ризику і ризику контролю складемо листок оцінки властивого ризику невідповідності внутрішнього контролю (дод. 13). На основі даного листа можна зробити наступні висновки, що властивий ризик і ризик контролю оцінюються, як низький, а отже, ризик не виявлення буде оцінюватись як високий. Це означає, що аудитору потрібно буде прикласти мінімум зусиль для формування правильного аудиторського висновку.
3. Методика аудиту дебіторської заборгованості (на прикладі Рівненського поштамту)
3.1. Аудит з підзвітними особами
Методика аудиту – це застосування сукупності способів і прийомів, які дають можливість провести аудит системно, в найбільш доцільній послідовності. Тобто, це система способів, прийомів і правил, що застосовуються при вивченні господарсько-фінансової діяльності підприємств, що складається з трьох рівнів, які включають: об’єкти дослідження, джерела отримання інформації, прийоми і способи вивчення об’єктів.
Сукупність способів і прийомів, що використовуються для дослідження стану об’єктів, можна об’єднати в наступні групи:
визначення кількісного та якісного стану об’єкта;
виявлення відхилень фактичного стану об’єкта від норм та нормативів, планових та інших показників;
оцінка стану об’єкта (у минулому і поточному періодах та визначення майбутнього стану).
В умовах формування ринкової інфраструктури великого значення набуває аудит дотримання законодавчих норм щодо здійснення розрахункових операцій, зокрема розрахунків із підзвітними особами.
Аудит розрахунків із підзвітними особами здійснюють суцільним порядком. Аудитор керується Постановою КМУ „Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”.
Аудитор починає перевіряти розрахунки з підзвітними особами з вивчення операцій підприємства, пов’язаних з видачею грошей під звіт.
Найбільш розповсюджені операції: відрядження та видача коштів під звіт на поточні потреби. Далі аудитор ознайомлюється з наказом керівника підприємства стосовно кола осіб, які мають право отримувати готівку під звіт та перевіряє його дотримання працівниками бухгалтерії.
Важливе місце при проведенні аудиту розрахунків з підзвітними особами належить перевірці цільового призначення та правомірності витрачання ними отриманих під звіт сум. Ця перевірка здійснюється шляхом зіставлення суми звіту про надання коштів (дод. 14) за видами видатків з документами, що підтверджують фактичне надходження цих цінностей на склад. У зв’язку з введенням змін до порядку ведення касових операцій у ході аудиту слід приділяти увагу перевірці своєчасності звітування про використання коштів та повернення сум невикористаного авансу.
Авансовий звіт бухгалтерія перевіряє як з погляду правильності його оформлення й арифметичних підрахунків, так і за суттю, тобто правильності і законність витрати кожної суми, зазначеної у звіті. Про перевірку робиться запис на бланку авансового звіту, після чого останній затверджує керівник підприємства. Залишок не використаних сум підзвітна особа повертає до каси підприємства.
Доцільно проводити інвентаризацію підзвітних сум, що дає можливість встановити чи не обліковуються підзвітні суми за працівниками, які не входять до штату підприємства.
При інвентаризації слід складати інвентаризаційний опис (дод. 15) в розрізі кожного виду заборгованості: нормальної, сумнівної, безнадійної, - та за кодами бухгалтерських рахунків.
Аудит витрат на відрядження передбачає:
перевірку фактичного часу перебування у відрядженні для визначення правильності розрахунку сум добових. Він встановлюється за відмітками у посвідченнях на відрядження (дод. 16) про день прибуття на місце відрядження і день вибуття з місця відрядження.
Оскільки на Рівненському поштамті працівників відряджають в населені пункти, то в таких випадках відмітки про день прибуття і вибуття робляться в кожному пункті. День прибуття і вибуття з відрядження вважається за два дні. Якщо працівник направляється в одноденне відрядження або в таку місцевість, звідки він має можливість повертатися на місце постійного проживання, то добові нараховуються у повному обсязі.
перевірку витрат на проїзд до місця відрядження та в зворотньому напрямку. Правомірність відшкодування працівнику вищезгаданих витрат перевіряється шляхом зіставлення відміток у посвідченні на відрядження з датами, вказаними у проїзних квитках та документах на оплату помешкання. У разі, коли проїзні документи, що підтверджують проїзд та проживання, не можуть бути надані, керівник підприємства має право дозволити відшкодування вартості проїзду за мінімальною вартістю, а витрати на найм помешкання – за нормами, встановленими чинним законодавством. Аудитор обов’язково повинен встановити наявність обгрунтовуючих документів щодо зв’язку відрядження з основною діяльністю підприємства (запрошень, договорів, контрактів).
Останнім етапом аудиту розрахунків із підзвітними особами є перевірка достовірності записів, пов’язаних з обліком підзвітних сум. Вона встановлюється шляхом зіставлення записів у журналі-ордері № 7 з авансовими звітами та касовими документами. Дані журналу-ордеру № 7 має збігатися з даними Головної книги та балансу підприємства.
Отже, провівши аудит розрахунків із підзвітними особами проведемо зустрічну перевірку первинних документів (видатковий касовий ордер (дод. 17) та, яка полягає у зіставленні різних примірників одного і того ж документу, у зіставленні документів, що містять однакову інформацію (дод. 18).
3.2. Аудит розрахунків з покупцями та замовниками
Одним з найвагоміших моментів, які характеризують фінансове становище підприємства, є стан розрахунків з дебіторами та кредиторами.
Розрахунки між контрагентами здійснюються через установи банків шляхом безготівкового розрахунку, погашення боргових зобов’язань.
Реальність балансу може бути забезпечена тільки в результаті ретельної перевірки (інвентаризації) всіх його статей. Тому аудитору доцільно починати перевірку стану розрахунків з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні фактичних залишків сум на рахунках. В акті результатів інвентаризації розрахунків слід вказати назви проінвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої і простроченої дебіторської заборгованості та безнадійних боргів. За названими видами заборгованості до акта інвентаризації розрахунків має прикладатися довідка із зазначенням суми заборгованості, за що та числиться, з якого часу і на підставі яких документів.
Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає можливість аудитору зосередити увагу на більш ретельній перевірці розрахунків, за якими встановлено різні розходження.
При інвентаризації дебіторської заборгованості інвентаризаційна комісія на підставі бухгалтерських документів перевіряє залишки сум, які знаходяться на відповідних рахунках. Потім визначається строк сплати заборгованості по рахунках дебіторів і встановлюються особи винні у недотриманні платіжної дисципліни і невиконання строків позовної давності.
Аудит розрахункових операцій слід починати з аналізу правильності оплати за відвантажені матеріальні цінності, а також повноти списання відвантажених цінностей.
Під час перевірки необхідно встановити, чи правильно відображенні за статтями балансу відповідні залишки заборгованості. Для цього порівнюють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку із залишками за синтетичним рахунком 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”, Головною книгою і балансом. За наявності розходжень слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним покупцем чи замовником. Такі розходження – наслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або результат зловживань.
Кожна сума дебіторської заборгованості на окремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання. Під час аудиту дебіторської заборгованості розрізняють такі її категорії: поточну; неоплачену в строк; заборгованості за строком давності, що минув; спірну; безнадійну.
Під час перевірки розрахунків із покупцями встановлюють, чи укладенні договори поставки продукції, чи правильно вираховуються суми, належні підприємству за прийняту покупцем продукцію. Перевіряють повноту і своєчасність розрахунків покупців за прийняту ними продукцію. З цією метою проводять інвентаризацію розрахунків, висилають копії картки аналітичного обліку розрахунків при розрахунках з іногородніми покупцями. Підприємство-дебітор повертає картку протягом 10 днів із дня одержання. З покупцями з цього самого міста складається акт взаємо звірки.
Аудит розрахунків проводиться в декілька етапів.
На першому етапі необхідно встановити, чи не є відображена в балансі заборгованість простроченою. Це встановлюється зіставленням термінів розрахунків, указаних у договорах, розрахунках, рахунках (дод. 19). Реальна картина наявності простроченої дебіторської заборгованості дає можливість більш чітко розрахувати економічні показники щодо визначення фінансового стану підприємства.
На другому етапі розглядається дебіторська заборгованість, термін позову якої минув. Термін позову згідно зі 71 ст. Цивільного кодексу України становить 3 роки. Тому спочатку треба встановити наявність дебіторської заборгованості, за якою минув термін позову, зіставивши дати розрахункових документів, договорів на відвантаження товарів, надання послуг з документами їх оплати.
Після цього перевіряється правильність списання підприємством дебіторської заборгованості, термін позову щодо якої минув.
Далі аудитор перевіряє дії бухгалтерів щодо подальшого відображення в обліку списаної на збитки заборгованості. Списана дебіторська заборгованість зникає з активу балансу, але її необхідно обліковувати на позабалансовому рахунку впродовж 5 років.
Особливу увагу аудитор приділяє розглядові питань, пов’язаних із списанням заборгованості: причин списання та його обґрунтованості.
Перевіряючи правильність ведення обліку розрахунків та визначення реальності заборгованості, відображеної у балансі, аудитор спочатку вивчає первинні документи, які підтверджують наявність заборгованості (накладні (дод. 20), доручення), а далі розглядає порядок обліку розрахунків.
Спочатку необхідно встановити обраний підприємством метод визначення виручки, який повинен бути незмінним впродовж звітного періоду. Від цього залежи...
05.04.2018 23:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора