Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Організація обліку адміністративних витрат на ТОВ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Сєвєродонецький хіміко-механічний технікум
Інститут:
Облік і аудит
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Організації бухгалтерського обліку
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ОБЛІКУ ТА ФІНАНСІВ
Кафедра бухгалтерського обліку
КУРСОВА РОБОТА
з навчальної дисципліни
«Організація бухгалтерського обліку»
на тему:
«Організація обліку адміністративних витрат на ТОВ «Нива експо», смт Черняхів Житомирської області»
Зміст
Вступ........................................................................................................................4
Розділ 1. Організаційні основи облікового процесу ТОВ «Нива експо» Житомирської області ……………………………………………………………7
1.1. Роль і значення організації обліку в системі управління підприємством..7
1.2. Об’єкти організації облікового процесу………………………………….11
1.3. Суб’єкти облікового процесу………………………………………………13
1.4. Завдання обліку і користувачі облікової інформації……………………..15
1.5. Оцінка механізму формування облікової інформації……………….……18
1.6. Інформаційне та технічне забезпечення облікового процесу…………....21
1.7. Порядок зберігання документів……………………………………………24
1.8. Організація облікового апарату та праці облікових працівників………..28
Розділ 2. Організація обліку адміністративних витрат ТОВ «Нива експо» Житомирської області………………………………………………….………..34
2.1. Організаційна характеристика та оцінка економічного стану розвитку підприємства……………………………………………………………………..34
2.2. Особливості облікової політики підприємства…………………………...40
2.3. Оцінка господарських операцій……………………………………………43
2.4. Організація документування господарських процесів обліку адміністративних витрат на підприємстві……………………………………..46
2.5. Відображення адміністративних витрат в системі регістрів та рахунків бухгалтерського обліку…………………………………………………….……48
2.6. Порядок проведення інвентаризації, особливості закриття рахунків та ведення головної книги на підприємстві………………………………………51
2.7. Напрями поліпшення облікового процесу адміністративних витрат на підприємстві……………………………………………………………………...54
Розділ 3. Формування інформаційної бази обліку в системі звітності ТОВ «Нива експо» Житомирської області …………………………………….…….57
3.1. Система звітності підприємства, її види, суть та значення………………57
3.2. Порядок складання Балансу (звіту про фінансовий стан)………………..60
3.3. Порядок складання Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід)……………………………………………………………………………...68
3.4. Порядок складання Звіту про рух грошових коштів (за прямим та непрямим методом)……………………………………………………………...74
3.5. Порядок складання Звіту про власний капітал……………………………76
3.6. Відображення інформації в Примітках до річної фінансової звітності ...78
3.7. Податкова та статистична звітність підприємства………………………..79
3.8. Особливості формування внутрішньогосподарської (управлінської) звітності на підприємстві………………………………………………………..82
Розділ 4. Використання облікової інформації в системі управління господарською діяльністю ТОВ «Нива експо» Житомирської області ……..85
4.1. Система показників для оцінки фінансового стану підприємства………85
4.2. Способи та прийоми проведення аналітичних досліджень………………90
4.3.Методика виявлення та розрахунків резервів підприємства………..…….92
4.4. Система зовнішнього та внутрішнього контролю на підприємстві……..96
Висновки та пропозиції....................................................................................100
Список використаної літератури………………………………………...…102
Додатки…………………………………………………………………………106
Вступ
Актуальність роботи. Витрати підприємства є важливим фактором формування цін на продукцію, впливу на рівень ефективності виробництва, визначення фінансових результатів діяльності підприємства. Систематичне зниження витрат підприємства дає змогу при стабільних ринкових цінах збільшу вати прибуток на кожну гривню витрат, підвищувати конкурентоспро можність продукції, зміцнювати фінансовий стан підприємства.
Щоб забезпечувати зниження вар тості реалізованої продукції, необхід но постійно здійснювати управління витратами на її виробництво, домага тися їх відносного зниження.
Ефективне господарювання вимагає, щоб кожне підприємство здійснювало свою діяльність на основі господарського розрахунку, основною вимогою якого є забезпечення високої ефективності виробництва шляхом створення належної матеріальної зацікавленості працівників у результатах своєї праці. Впровадження господарського розрахунку передбачає заміщення витрат доходами та одержання чистого прибутку.
Отже, важливою умовою успішної діяльності підприємств є досягнення оптимального рівня витрат, що сприяє зростанню конкурентноздатності продукції та досягненню довгострокового економічного зростання підприємств.
При управлінні підприємством найбільш важливе значення має управління витратами, яке включає контроль і регулювання витрат. Для управління економістам потрібні не просто витрати, а інформація про їх об’єкти – продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують здійснення витрат, пов’язаних з їх виробництвом (виконанням робіт, наданням послуг). Інформаційною базою для здійснення управлінської діяльності, щодо формування витрат є бухгалтерська служба підприємства.
Вирішення проблеми обліку, аналізу та контролю адміністративних витрат знаходиться в постійній увазі вчених, а саме таких, як Ф.Ф.Бутинець, Б.І.Валуєв, С.Ф.Голов, Т.В.Головко, О.А.Грішнова, Н.І.Дорош, І.К.Дрозд, В.І.Єфіменко, Є.В.Калюга, Г.Г.Кірейцев, Я.Д.Крупка, Ю.А.Кузьмінський, Г.І.Купалова, М.В.Кужельний, Є.В.Мних, Л.В.Нападовська, М.С.Пушкар, В.В.Сопко, Л.К.Сук, Н.М. Ткаченко, М.Г.Чумаченко, В.Г.Швець, В.О.Шевчук.
Для забезпечення загальної ефективності господарської діяльності підприємства актуальним завданням постає організація та здійснення обліку витрат, зокрема адміністративних.
Метою роботи є дослідження теоретично-методологічних аспектів облікового-аналітичного забезпечення управління адміністративними витратами, розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення їх обліку. Для досягнення поставленої мети в роботі були поставлені наступні завдання:
розкрити економічну сутність адміністративних витрат;
дослідити науково-нормативне регулювання обліку адміністративних витрат в сучасних умовах господарювання;
дослідити механізм формування та управління адміністративними витратами на підприємстві;
охарактеризувати особливості господарської діяльності ТОВ «Нива експо»;
дослідити особливості організації бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ «Нива експо»;
навести методику ведення первинного, синтетичного та аналітичного обліку адміністративних витрат у ТОВ «Нива експо»;
розкрити особливості зведеного обліку адміністративних витрат на ТОВ «Нива експо»;
визначити особливості організації контрольно-аналітичної роботи адміністративних витрат;
визначити напрями удосконалення обліку адміністративних витрат.
Об’єкт дослідження – система обліково-аналітичного забезпечення управління адміністративними витратами на ТОВ «Нива експо».
Предметом дослідження є сутність теоретичних та організаційно-практичних аспектів обліково-аналітичного забезпечення управління адміністративними витратами в умовах здійснення господарської діяльності ТОВ «Нива експо».
В процесі проведення дослідження використовувались методи порівняння, синтезу та аналізу – при роботі із теоретичною частиною; методи балансового порівняння, узагальнення, дослідження динаміки та структурних змін – при опрацюванні практичних розділів.
Для написання роботи використовувались наступні інформаційні джерела: спеціальна література з теми дослідження, монографії, періодичні видання, нормативні акти та постанови, фактичні звіти підприємства ТОВ «Нива експо», довідкова інформація.
Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
Розділ 1. Організаційні основи облікового процесу ТОВ «Нива експо» Житомирської області
Роль і значення організації обліку в системі управління підприємством
Поняття «організація» - це впорядкування і налагодження діючої системи обліку. Організація передбачає досягнення і збереження стану певної впорядкованості елементів системи в цілому, підтримку якісної визначеності.
Організація обліку - це система впорядкованих дій зі створення системи обліку, що включає складання облікових регістрів і первинних носіїв облікової інформації, облікову політику підприємства, організацію облікового процесу.
Під організацією бухгалтерського обліку розуміють систему умов та елементів побудови облікового процесу з метою отримання достовірної та своєчасної інформації про господарську діяльність підприємства і здійснення контролю за раціональним використанням виробничих ресурсів і готової продукції. Її призначення - удосконалення та раціоналізація обробки інформації, розподіл робіт між персоналом бухгалтерії, наукова організація праці.
Організація бухгалтерського обліку знаходиться безпосередньо в компетенції власників підприємства або уповноваженого органу (посадової особи). Тобто власник або виконавський орган (посадова особа) несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, зберігання документів, регістрів і звітності впродовж встановленого терміну (але не менше 3-х років), [27, c.185].
Організація бухгалтерського обліку здійснюється з моменту створення підприємства, оскільки вона в подальшому безпосередньо впливає на ефективність бухгалтерського обліку.
Предметом організації обліку є об’єкти й методи організації облікового,
контрольного та арифметичного процесів, праця людей, зайнятих на цих процесах та її забезпечення для нормального функціонування. Предмет організації бухгалтерського обліку охоплює:
- обліковий процес;
- працю людей, які здійснюють облік;
- забезпечення достовірності обліку, контролю і аналізу.
Методом організації бухгалтерського обліку є сукупність способів і прийомів, за допомогою яких забезпечують відображення господарської діяльності підприємства в обліку. Елементами методу є:
- документація - відображення господарських операцій в первинних документах, що надає даним бухгалтерського обліку юридичну силу. Документ письмово підтверджує здійснення господарської операції і є підставою для відображення її в обліку;
- інвентаризація - спосіб перевірки фактичної наявності товарно- матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом перерахунку, зважування,
обміру з подальшим порівнянням отриманих даних про кількість активів з даними бухгалтерського обліку. За наявності розбіжностей (надлишків або нестач) встановлюють їх причини і винних осіб з відображенням в обліку отриманих результатів у тому місяці, в якому проводили інвентаризацію;
- система бухгалтерських рахунків - призначена для відображення господарських операцій з обліку наявності й руху господарських засобів і їх джерел;
- подвійний запис - спосіб відображення господарських операцій за кореспондуючими рахунками бухгалтерського обліку, при якому дотримуються відповідності записів за дебетом одного рахунку і кредитом іншого рахунку;
- оцінка (грошова) - застосовують для відображення різноманітних господарських засобів в єдиному грошовому вимірнику для узагальнення показників в обліку;
- калькуляція- спосіб підрахунку всіх витрат підприємства, які формують собівартість готової продукції, з тим, щоб скориставшись цим показником, беззбитково визначити відпускну вартість одиниці готової продукції;
- бухгалтерський баланс - одна з форм фінансової звітності, що складають на дату балансу на підставі показників за рахунками бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вираженні. Відображає загальну вартість господарських засобів підприємства і загальну суму джерел їх формування. Інші форми звітності, так само як і баланс, за допомогою системи взаємопов'язаних показників відображають за звітний період наростаючим підсумком результати фінансово-господарської діяльності підприємства.
Найважливіше місце в усій системі організації обліку на підприємстві займає організація облікового процесу, яку можна називати також процедурою бухгалтерського обліку. Це - послідовність організації бухгалтерських дій з відображення операцій у обліку. Вона є чітко визначеною, порушення в ній хоча б однієї ланки не дозволить отримати результат бухгалтерського обліку - бухгалтерський баланс і бухгалтерську звітність. Тому бухгалтерська процедура, яка здійснюється у межах облікового процесу, є основоположною в системі організації обліку. Без її знання неможливе здійснення облікового процесу - процесу послідовності організації облікових робіт.
Організація бухгалтерського обліку - це процес, який має певні етапи. Першим етапом облікового процесу є первинний облік. Його зміст становлять первинне спостереження та сприйняття господарського факту (явища або процесу), вимірювання в натуральному та вартісному вираженні, фіксування в носіях облікової інформації — документах, [29, c.103].
Документи з огляду на їх велику кількість та різноманітність потріб но систематизувати. Звідси окремим питанням організації первинного обліку є формування за кожною окремою темою альбомів первинних документів. Сприйняття, вимірювання та фіксування господарських фактів здійснюються виконавцями в різні періоди. Тому, організуючи первинний облік, заздалегідь визначають рух первинних документів.
Важливим аспектом організації первинного обліку є забезпечення його нормального функціонування, для чо го потрібні технічні засоби організаційної техніки, обчислювальна техніка, носії інформації.
Поточний облік (реєстрація даних первинного обліку в системі рахунків — в облікових реєстрах) — другий етап облікового процесу. На його здійснення в разі ручної обробки витрачають майже половину часу. Це свідчить про те, що його організація є дуже важливим об’єктом. Під поточним обліком розуміють обробку, реєстрацію та запис даних первинного обліку, тобто носіїв інформації, в облікові реєстри, групування та їх перегрупування з метою отримати потрібну результатну інформацію.
Багато операцій поточного обліку можна умовно поділити на такі види: реєстрація (запис); арифметичні дії (додавання, віднімання, множення, ділення, розрахунки); групування та перегрупування даних. Кожний вид операцій складається з окремих робіт, кількість яких залежить від конкретних умов, і насамперед від технічної озброєності працівників обліку, наявності обчислювальної техніки, її виду, типу.
Підсумковий етап облікового процесу іноді називають балансовим узагальненням (звітністю). Це заключний етап облікового процесу, який можна охарактеризувати як упорядковану сукупність операцій з формування показників, що відображують результати виробничої та господарської діяльності підприємства за певний період. Організація підсумкового обліку залежить від якості організації первинного та поточного обліку.
Формування підсумкових показників, складання звітних форм — це досить трудомісткий процес. Слід мати на увазі, що він відбувається за відносно короткий період. За цей час треба підготувати кілька складних показників, заповнити різні звітні форми, підготувати аналітичні висновки, пояснення тощо.
Отже, організація бухгалтерського обліку - це цілеспрямована діяльність керівників підприємства по створенню, постійному впорядкуванню та удосконаленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів. Характерні особливості бухгалтерського обліку як процесу визначають три види способів формування облікової інформації: документи (докази), облікові реєстри, звітні форми.
1.2. Об’єкти організації облікового процесу
Обліковий процес – це здійснення облікових робіт у певній послідовності, за окремими стадіями, які тісно пов’язані між собою і являють собою єдину систему. Як зазначалося раніше, обліковий процес має певні етапи, кожен з яких характеризується об’єктами організації процесу: облікові номенклатури; носії облікових номенклатур; рух носіїв; технологія облікового процесу і його забезпечення (рис.1.1)
Рис. 1.1. Об’єкти організації облікового процесу
Організація облікових номенклатур передбачає: складання загальної характеристики; визначення структури облікової інформації, виходячи з того, що мінімальна одиниця – реквізит, серед яких виділяють реквізити-ознаки та реквізити-основи; побудову облікових номенклатури різних етапів облікового процесу (первинного, поточного – для застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, підсумкового – для звітності обліку).
Облікова номенклатура – це перелік господарських фактів про форми функціонування майна – засобів господарства, а також капіталу – джерела утворення зазначених засобів, про господарські операції, а також результати господарської діяльності, які мають знайти відображення у бухгалтерському обліку.
Облікові номенклатури на кожному етапі облікового процесу набувають нового змісту. Так, на етапі первинного обліку обліковими номенклатурами виступає перелік усіх об’єктів, які мають бути зафіксовані у первинних документах. Обліковими номенклатурами поточного обліку є класифікація об’єктів обліку, їх рух за видами, за джерелами утворення та процесами. На етапі підсумкового обліку обліковими номенклатурами виступають підсумкові показники (фактичні, планові, нормативні, кошторисні та інші).
Організація носіїв облікової інформації потребує додержання трьох особливостей бухгалтерського обліку як процесу формування доказів.
Перша особливість бухгалтерського обліку як процесу полягає у тому, що кожний господарський факт – явище або процес – має бути насамперед зафіксованим на носії як доказ, тобто як документ. Друга особливість – усі господарські факти – явища та процеси – із первинних документів, тобто доказів про їх реальність, підлягають обов’язковому запису (реєстрації) та нагромадженню в облікових реєстрах. Третя особливість полягає у тому, що облік як процес не закінчується визначенням нового стану об’єкта в облікових реєстрах, а підсумкові дані мають бути перенесені із облікових реєстрів у звітні форми, які після заповнення їх автоматично стають носіями облікової (підсумкової, звітної) інформації та відповідно доказами.
Вибір носіїв облікової інформації залежить від наявності технічних засобів, організаційної та обчислювальної техніки. В умовах ручної обробки інформації матеріальними носіями даних та інформації є паперові, а у разі використання обчислювальної техніки – технічні (відео- і машинограми, дискети та ін.). Значна кількість носіїв – первинних документів і реєстрів – типові та уніфіковані. Якщо типових або уніфікованих форм немає, розробляють власні форми, [32, c.352].
Організація технології облікового процесу включає:
– встановлення стадій документообігу із використанням графічних методів;
– організація руху носіїв облікової інформації, визначення видів графіків;
– виявлення та врахування особливостей організації технології облікового процесу на різних етапах: первинний облік; поточне відображення: просування первинних документів у бухгалтерії, здійснення арифметичних дій, групування, перегрупування; підсумкові операції, включаючи складання пояснювальної записки.
Таким чином, незалежно від технічних засобів технологія облікового процесу в усіх випадках передбачає такі об’єкти організації: номенклатуру, носії даних, рух носіїв, забезпечення процесу. Характерним при цьому є те, що зазначені об’єкти організації використовуються на всіх трьох етапах облікового процесу — первинного, поточного і підсумкового обліку.
1.3. Суб’єкти облікового процесу
Обліковий процес, крім визначених етапів та об’єктів, характеризується суб’єктами організації даного процесу. Взагалі, суб’єкт – це особа, група осіб, організація і таке інше, яким належить активна роль у певному процесі, акті. Суб'єктами в організації облікового процесу виступають керівники підприємства - директор та головний бухгалтер.
Кожен з суб’єктів облікового процесу має свої завдання в його організації. Так, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Також власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.
Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів, [33, c. 86].
В свою чергу, головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства повинен:
забезпечити дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
організувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
брати участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;
забезпечити перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
Таким чином, цілеспрямована та взаємопов’язана діяльність суб’єктів облікового процесу дасть можливість забезпечити його раціональну та безперебійну організацію та впровадження протягом всієї діяльності підприємства.
1.4. Завдання обліку і користувачі облікової інформації
Організація бухгалтерського обліку - це цілеспрямована діяльність керівників підприємства по створенню, постійному впорядкуванню та удосконаленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів.
Організація обліку зводиться до таких основних завдань:
- своєчасне, повне, достовірне, безперервне відображення всіх фактів господарської діяльності, які були здійснені на підприємстві;
- обробка даних за допомогою відповідних процедур, прийомів та способів у відповідності до вихідної інформації;
- складання на основі отриманого масиву обробленої інформації, зафіксованої у первинних документах, регістрах балансу і фінансової звітності та подачі їх зацікавленим користувачам.
Ефективна організація обліку передбачає створення гнучкої, багатофункціональної системи, орієнтованої на забезпечення вихідною обліковою інформацією користувачів з метою прийняття виважених управлінських рішень (рис.1.2)
Рис. 1.2. Користувачі облікової інформації
До користувачів облікової інформації належать менеджери та інші працівники підприємства, його існуючі та потенційні інвестори, кредитори, постачальники, клієнти, уряд та урядові установи, громадськість. Всі вони використовують бухгалтерську інформацію для задоволення своїх потреб у ній. Потреби ці різні і залежать від рішень, що мають бути прийняті на підставі отриманої інформації. З урахуванням цього користувачів облікової інформації можна поділити на дві основні групи: внутрішні та зовнішні.
До внутрішніх користувачів інформації перш за все належить керівництво підприємства, яке несе відповідальність за ведення справ і досягнення поставленої мети. Менеджери потребують детальної інформації про щоденні витрати з метою контролю за діяльністю підприємства, забезпечення його прибутковості та ліквідності. В той же час, керівництво потребує інформації особливого характеру для здійснення функцій планування, прийняття рішень та контролю. Облікова інформація, що надається керівникам, не потребує приведення її у відповідність з процесуальними нормами підготовки фінансових звітів. Навпаки, вона повинна відповідати особливостям інформаційних запитів адміністрації. Працівники, у свою чергу, зацікавлені в інформації щодо стабільності та прибутковості роботодавців, здатності підприємства забезпечувати оплату праці, пенсію та зайнятість, [24, c.189].
Зовнішні користувачі потребують узагальненої інформації про ресурси компанії та результати її діяльності. Ця інформація буде використана при прийнятті рішень про інвестиції, надання кредитів, укладанні контрактів тощо. Так, особи, які вкладають капітал у компанію (інвестори), та їхні консультанти стурбовані ризиком, властивим інвестиціям і доходам від цих інвестицій. Акціонери цікавляться доцільністю придбання акцій і намагаються визначити здатність підприємства виплачувати дивіденди. Кредитори зацікавлені в інформації, яка дозволить їм визначити, чи будуть їхні позики та відсотки сплачені вчасно. Постачальники прагнуть переконатися не тільки в тому, що заборговані їм суми будуть сплачені вчасно, але й у тому, що підприємство й надалі буде їх покупцем.
Клієнти виявляють зацікавленість до інформації про безперервність діяльності підприємства, особливо якщо вони мають довгострокові угоди або залежать від нього. Уряд та урядові установи зацікавлені у діяльності підприємства, інформація потрібна їм для здійснення регулювання, визначення податкової політики, розподілу ресурсів. Громадськість цікавиться напрямками розвитку підприємств, їх прибутковістю, оскільки це впливає на інфляцію, забезпеченість місцевого населення роботою, довкілля та якість життя.
Серед зовнішніх користувачів інформації виділяють тих, хто має прямий фінансовий інтерес (інвестори, кредитори, постачальники, покупці, акціонери, податкові органи), і тих, хто не має прямого фінансового інтересу (органи державного управління, громадськість, профспілки, органи статистики, аудиторські фірми тощо).
Відповідальність за підготовку і подання фінансових звітів іншим користувачам несе керівництво підприємства. Зовнішні користувачі покладаються на фінансові звіти, як на основне джерело фінансової інформації у бізнесі. І хоча пристрасті різних категорій зовнішніх користувачів різняться між собою, вважається, що фінансова звітність має загальноцільове призначення і повинна задовольняти загальні потреби більшості користувачів, бути корисною для них.
Таким чином, всі учасники ринкової економіки є користувачами облікової інформації. Залежно від основних інтересів і цілей це можуть бути державні органи і громадські організації, юридичні особи, які мають відносини з цим підприємством, фізичні особи (акціонери), зарубіжні партнери та інвестори.
1.5. Оцінка механізму формування облікової інформації
Регулювання обліку в Україні на державному рівні здійснюється за допомогою нормативних документів КМУ, міністерства фінансів, Держкомстатистики, головної державної податкової служби, Національного банку та інших державних органів. Відповідно до цього нормативними документами, на основі яких ведеться бухгалтерський облік та якими керується головний бухгалтер є: Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», НП(С)БО №1, Податковий кодекс України, план рахунків та інструкція про його застосування, П(С)БО, постанови, методичні рекомендації.
Організація бухгалтерського обліку регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р №996-XI. Цей закон призначений для визначення правових засад регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, [2].
Нововеденням даного року у сфері бухгалтерського обліку є відміна перших п’яти П(С)БО і прийняття Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73. Де визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів, застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством, [10].
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. ПКУ призначений для регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, [14].
Наступним документом є план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій та розроблена до нього Інструкція із застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291. Він призначений для відображення господарських операцій і накопичення бухгалтерської інформації про діяльність підприємства, необхідної користувачам для прийняття рішень,[4].
Бухгалтер кожного підприємства при ведені бухгалтерського обліку використовує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318. Перелік стандартів визначено у Наказі про облікову політику підприємства. Згідно з цим документом головний бухгалтер керується такими П(С)БО: П(С)БО 7, П(С)БО 15, П(С)БО 16 та іншими.
П(С)БО 7 «Основні засоби» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності. П(С)БО 7 призначений для визначення, оцінки та обліку ОЗ,[11].
П(С)БО 15 «Доходи» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. П(С)БО 15 призначений для визначення та відображення в обліку доходів.
П(С)БО 16 «Витрати» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. П(С)БО 16 призначений для визначення та відображення в обліку витрат,[12].
Крім вище названого бухгалтер керується методичними рекомендаціями: методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів; методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів; методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку.
На рівні підприємства ведення бухгалтерського обліку відбувається відповідно до внутрішніх документів: статуту, наказу про облікову політику, положень про бухгалтерську службу та інші.
Питанню організації облікового процесу присвячена значна кількість праць вітчизнянихта зарубіжних вчених, зокрема МФ.Ф. Бутинець, Дерій В.А., В.П. Завгородній, В.В.Сопко, М.С. Пушкар, С.В. Свірко, В.С. Лень, Л.Г. Ловінська, Ковальов В.В., Кужельний М.В., Карпенко І.Л., Кутер М.І. та інші.
Проф. Пушкар М.С. зазначає, що організація фінансового обліку передбачає вирішення таких принципово важливих питань як розробка концепції облікової політики підприємства; межі застосування фінансового обліку. Від вирішення цих питань залежить структура обліку, врахування запитів управлінської системи і функціонування інформаційної системи підприємства, [34,c.65].
Враховуючи те, що облік є досить непростою системою з різноманітними підходами та складною структурою, відповідно, потребує організації. Побудова організації обліку передбачає поділ на певні етапи для розподілу функцій та відповідальності кожного з них.
Проф. Ф.Ф. Бутинець у своїй праці виділяє три етапи організації бухгалтерського обліку: методичний, технічний, організаційний. Професор Свірко С.В., у свою чергу, виділяє первинний, поточний та підсумковий етапи.
Однією із складових організації облікового процесу є правильно сформована облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Необхідність використання повного формату облікової політики у своїх працях наводить М.І. Кутер. Облікова політика виникає у ході отримання інформації бухгалтером на основі припущень або певного дослідження для аналізу ефективності роботи окремого сектору підприємства.
Проф. С.В.Свірко визнає, що за підприємством залишається необхідність у застосуванні облікової політики і виділяє два випадки, за яких здійснюється формування облікової політики підприємством:
1) підприємство обирає один із варіантів, який передбачений законодавством;
2) підприємство самостійно розробляє способи ведення обліку, якщо не розроблена законодавча регламентація.
Таким чином, можна визначити поняття «організація обліку» як узагальнену систему, що базується на методах та способах впорядкування облікової інформації для повного, об’єктивного та своєчасного відображення фінансово-економічних результатів діяльності підприємства з метою забезпечення адміністрацією ефективного менеджменту в поточному періоді та на найближчу перспективу.
1.6. Інформаційне та технічне забезпечення облікового процесу
Інформаційна система обліку — це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалізують функції збору, оброблення, нагромадження та оброблення інформації для підготовки та прийняття ефективних управлінських рішень.
У сучасній концепції організації інформаційних систем у різних предметних сферах виокремлюють дві частини: забезпечувальну та функціональну. Кожна з них у свою чергу складається з підсистем. Склад цих підсистем однорідний у різних інформаційних системах і відповідно до Державного стандарту охоплює: інформаційне, технічне, програмне, математичне, організаційне, правове забезпечення.
Система інформаційного забезпечення передбачає створення єдиного інформаційного фонду, систематизацію та уніфікацію показників і документів, розроблення засобів формалізованого опису даних тощо. Технічне забезпечення сучасних інформаційних систем — це комплекс різних видів техніки: обчислювальна техніка, периферійні пристрої, засоби автоматичного зчитування даних, офісне обладнання, комунікаційне обладнання, засоби передачі та обміну даними, комунікаційне обладнання, мережеве обладнання, засоби мультимедіа тощо.
Математичне забезпечення — це сукупність економіко-математичних методів, моделей та алгоритмів оброблення інформації, які є в інформаційній системі. Організаційне забезпечення передбачає власний апарат управління, що забезпечує функціонування всіх його підсистем як єдиного цілого. Правове забезпечення — це сукупність норм, виражених у нормативних актах, які встановлюють і закріплюють організацію цих систем, їх цілі, завдання, структуру, функції та правовий статус інформаційної системи.
Але якою б не була інформаційно-комунікаційна система, вона завжди міститиме складові, без яких не може існувати жодна інформаційна система: програмне забезпечення, база даних (база знань).
Програмне забезпечення — це набір програм, документів, процедур, повсякденних операцій комп'ютерної системи, що допомагають технічним засобам виконувати різні операції. Програмне забезпечення здійснює ефективний пошук потрібної інформації і подання її користувачеві у най-зручнішій формі на екран дисплея або в інший спосіб незалежно від форм зберігання інформації.
База даних — це набір даних, ефективно організованих так, щоб з ними було легко працювати. Вони будуються на системах управління базами даних (СУБД): FoxPro, Access, Oracle та інших. База даних— це програмні засоби, що дають організаціям змогу здійснювати управління і мати доступ до необхідних даних. Вони є важливим компонентом системи інформаційного забезпечення управління підприємством. У ній зберігається інформація про господарську діяльність підприємства за визначений період (обліково-аналітичні дані, дані прохід виробничої діяльності, про виробництво готової продукції, конкретні замовлення та їх виконання), про постачальників, покупців, клієнтів, їх потреби, наявне у них обладнання, товари, строки гарантійних зобов’язань, фінансовий стан, укладені договори, історію співробітництва, розмір націнок та знижок.
Бази даних допомагають працівникам підприємства розв’язати конкретні прикладні задачі, які виникають у ході практичної діяльності, а також є інформацією для стратегічного аналізу і планування.
База знань забезпечує повне й адекватне передавання найсучасніших знань у конкретній галузі користувачеві системи. Вона містить теоретичні і практичні відомості бухгалтерського обліку, економічного, стратегічного та фінансового аналізу, дані наукових розробок, технологій, що використовуються на практиці, рекомендацій, які у пам’яті комп’ютера зберігаються у різних формах: у вигляді текстових, графічних, аудіовізуальних, піктографічних та інших файлів, [22, c. 56].
Крім програмного забезпечення працівники бухгалтерської служби повинні бути забезпеченні бухгалтерськими журналами, газетами ( «Все про бухгалтерський облік», «Дебет-Кредит», «Баланс»), а також слідкувати за прийняттям нових законів та змін на правовому порталі – Ліга:Закон.
Все про бухгалтерський облік — всеукраїнська професійна бухгалтерська газета. Має зручну для роботи структуру, виходить українською та російською мовами, відрізняється оперативністю, актуальними спецвипусками і добіркою необхідних бланків звітності.
Дебет-Кредит — професійний бухгалтерський тижневик, аналітичне видання України, що містить оперативну, ємну і доступну інформацію, цікаві коментарі та статті для практикуючих бухгалтерів, фінансистів і аудиторів, а також глибока аналітика і кілька варіантів вирішення складних ситуацій дозволить бухгалтеру прийняти правильне рішення.
Баланс - український бухгалтерський журнал, що містить коментарі законодавчих документів, інтерв'ю та статті, що відображають позиції ДПАУ, ФСС, Мінстата, Мінфіну, з роз'ясненнями не чітко прописаних моментів законодавства бухгалтера, ПСБУ, законопроекти.
Ліга:Закон - це інформаційно-правова система нового покоління з щодня оновлюваними даними і зручними інструментами для пошуку і роботи. Інструменти дозволяють швидко знайти і проаналізувати правову інформацію за будь-який відрізок часу, оцінити ситуацію і прийняти вірне рішення. Якість продукту підтверджено стандартами, двадцятьма роками лідерства на ринку і 160-ма тисячами користувачів, які вже зробили свій вибір і не представляють повсякденну роботу без правових систем.
Крім вище сказаного, у всіх спеціалістів, в тому числі, у працівників бухгалтерської служби, повинен бути доступ до всесвітньої мережі Інтернет, що є однією з складових програмного забезпечення. Інтернет — це всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті інтернет-протоколів. Завдяки даному джерелу інформації в доволі коротки терміни можна дізнатися всі новини, що відбулися в плані законодавчої, виконавчої бази та інших видів інформації.
Таким чином, аналіз практики діяльності українських організацій дає підстави констатувати, що необхідно використовувати обліково-аналітичного забезпечення для того, щоб формувати фінансові результати достовірно і правильно. Своєю чергою, це допоможе організаціям орієнтуватися у подальшому розвитку, підвищує їх конкурентоспроможність і стійкість.
1.7. Порядок зберігання документів
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Всі документи з моменту їх створення до передачі в архів проходять певний шлях. Процес від складання бухгалтерського документа або отримання документа від іншого підприємства, до його здачі в архів називається документооборотом або документообігом.
Документообіг можна поділити на чотири етапи:
1) складання документів в первинних підрозділах;
2) передача оформлених документів для перевірки і опрацювання до бухгалтерії підприємства;
3) рух документів при обробці і зді...
14.04.2018 16:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора